КОНКУРС УКРАЇНСЬКО-ЛАТВІЙСЬКИХ НАУКОВИХ ПРОЄКТІВ НА 2025–2026 РОКИ

КОНКУРС УКРАЇНСЬКО-ЛАТВІЙСЬКИХ НАУКОВИХ ПРОЄКТІВ НА 2025–2026 РОКИ

Міністерство освіти і науки України та Латвійська наукова рада оголосили конкурс спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2025–2026 роках.

Міністерство освіти і науки України та Латвійська наукова рада оголосили конкурс спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2025–2026 роках.

Пріоритетні напрями досліджень: енергетика та енергоефективність; екологія та раціональне природокористування (зокрема – морські дослідження, вивчення забруднення акваторій морів хімічними речовинами та мікропластиком); нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; дослідження у галузі біотехнології, біоінженерії та генетики; нові матеріали; суспільні та гуманітарні науки. Основні критерії відбору – наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах і майбутній розвиток міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців; можливості практичного використання результатів проєкту.  Заявку на участь можна подати до 13 вересня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/kewvfx, http://surl.li/gupbor

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-18
Поширити
ОЕСР: ПОДОЛАННЯ РОЗРИВУ МІЖ ДОСЛІДЖЕННЯМИ ТА ПРАКТИКОЮ В ОСВІТІ

ОЕСР: ПОДОЛАННЯ РОЗРИВУ МІЖ ДОСЛІДЖЕННЯМИ ТА ПРАКТИКОЮ В ОСВІТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт «Подолання розриву між дослідженнями та практикою в освіті: ініціативи трьох країн ОЕСР» із серії «Документи ОЕСР щодо добробуту і нерівності».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  звіт «Подолання розриву між дослідженнями та практикою в освіті: ініціативи трьох країн ОЕСР» із серії «Документи ОЕСР щодо добробуту і нерівності».

Наголошується, що за останні два десятиліття використання досліджень в освітній практиці стало політичним імперативом у багатьох країнах ОЕСР. Однак занепокоєння щодо значного розриву між доказами досліджень і практикою залишається постійним. У цьому робочому документі розглядається роль науково-практичних партнерств у подоланні такого роду розриву.  Експерти організації критично оцінюють припущення, пов’язані з названими вище партнерствами; подають огляд сучасних досліджень з цієї проблематики та новітніх даних ОЕСР; аналізують усі аспекти партнерств між дослідниками зі сфери освіти та шкільними практиками у трьох країнах – Норвегії, Сполучених Штатах Америки, Німеччині. Визначають умови, за яких партнерства можуть досягти впливу як на дослідження, так і на практику, висвітлюють виклики та відкриті питання, пов’язані з такою співпрацею. Документ має на меті поінформувати політиків і дослідників про потенціал, а також обмеження науково-практичних партнерств.

Детальніше: http://surl.li/amjerq, http://surl.li/ngbhia, https://doi.org/10.1787/c0d3f781-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-18
Поширити
ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО НАУКОВИХ ОЛІМПІАД

ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО НАУКОВИХ ОЛІМПІАД

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».

У ній наголошується, що дослідницькі конкурси можуть мотивувати, заохочувати та надихати студентів, але це відбуватиметься за умов правильної роботи з очікуваннями студентів та мотивацією до командної роботи. Конкурси дослідницьких проектів  є цінними вправами, які допомагають розвинути наукове і творче мислення студентів. Чжен Пай надає поради щодо того, як працювати з неоднорідними студентськими групами й досягати успіху. По-перше, необхідно вирішити проблеми супроводження проекту (від визначення сфери фокусування на початку до проведення тематичного дослідження, моніторингу його результатів, підготовки висновків, визначення основних проблем і перспектив). По-друге, слід враховувати, що залучення студентів зазвичай відбувається завдяки поєднанню добровільної участі та рекомендацій і може призвести до створення команди, яка складається зі студентів та аспірантів, які мають широкий спектр знань і здібностей. По-третє, потрібно зрозуміти та передбачити ймовірні проблеми й турботи студентів. По-четверте, і це надзвичайно важливо, – необхідно обрати правильну тему дослідження. По-п’яте, слід забезпечити ефективне управління часом, що насправді відіграє ключову роль у залученості студентів, оскільки паралельно їм потрібно  виконувати інші навчальні та проектні обов’язки. По-шосте, робота потребуватиме гнучкого коригування, для чого можна використати модель управління, контролю й постійного удосконалення. Ефективне управління дослідницьким проектом створює середовище, в якому працює гарна команда, відбувається конструктивний обмін думками, має місце нормальна співпраця  і усе це в комплексі дозволяє отримати очікуваний результат.

Детальніше: http://surl.li/uhhave, http://surl.li/lgnlpi

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-07-16
Поширити
ЧИ ЗБЕРЕЖЕТЬСЯ УКРАЇНСЬКА НАУКА?

ЧИ ЗБЕРЕЖЕТЬСЯ УКРАЇНСЬКА НАУКА?

На сайті «Дзеркала тижня» опублікована стаття Володимира Хаустова «Чи збережеться українська наука?».

На сайті «Дзеркала тижня» опублікована стаття Володимира Хаустова «Чи збережеться українська наука?».

Автор нагадує про те, що раніше вітчизняна наука охоплювала академічний, університетський, галузевий та заводський сектори, що робило її збалансованою. Окрім інституцій у системі національної та галузевих академій наук потужно працювали фахівці на підприємствах реального сектору, які займалась прикладними розробками. Подібна організація науки з глибокою спеціалізацією й розподілом за рівнями досліджень давала результати як у сфері фундаментальних наук, так і в галузі інновацій. Працювали сотні галузевих інститутів, заводських лабораторій, які створювали конкурентоспроможну наукову продукцію. Наразі практично знищено всю галузеву та заводську науку, від якої залежала підготовка проєктної, конструкторської, технологічної документації та упровадження технічних ідей. Знищено практично всі пусконалагоджувальні й проєктні інститути, які здійснювали запуск технологій у виробництво. Кваліфіковані конструктори, технологи, здатні перетворити технічну ідею на креслення, також зникли.  Це вже призводить до серйозних наслідків. Нині в Україні більшість науковців зайняті у сфері технічних та природничих наук, але їхні ідеї немає кому реалізовувати: адже академії та університети ніколи не займались підготовкою проєктної та конструкторської документації. З іншого боку, бізнесу не потрібні «напівфабрикати» у вигляді ідей, не втілених у конкретних виробах і проєктах. Тому технічні та природничі науки, які не дають практичних результатів, необхідних безпосередньо для розвитку вітчизняної економіки, теж нікому не будуть потрібні, отже поступово і їхнє фінансування  буде припинене.

Детальніше: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/chi-zberezhetsja-ukrajinska-nauka.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_Інноваторам_новини

 

2024-07-16
Поширити
УДОСКОНАЛЕНО МЕХАНІЗМ ВИПЛАТИ УРЯДОВИХ СТИПЕНДІЙ

УДОСКОНАЛЕНО МЕХАНІЗМ ВИПЛАТИ УРЯДОВИХ СТИПЕНДІЙ

Уряд ухвалив рішення про зміну механізму виплати стипендій за видатні заслуги у сфері вищої освіти.

Уряд ухвалив рішення про зміну механізму виплати стипендій за видатні заслуги у сфері вищої освіти.

Відповідна постанова  від 5 липня 2024 р. № 793 «Про внесення змін до Положення про стипендії Кабінету Міністрів України за видатні заслуги у сфері вищої освіти» розміщена на урядовому порталі. Рішення покликане удосконалити процес виплати стипендій науково-педагогічним працівникам, що працюють у закладах вищої освіти під управлінням інших центральних органів виконавчої влади. Воно дасть змогу Міністерству освіти і науки України здійснювати стипендіальні виплати через перерахування коштів на їхні банківські рахунки.

Детальніше: http://surl.li/mexbrq, http://surl.li/zodyrq, http://surl.li/whksys

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-16
Поширити
ГРАНТОВИЙ КОНКУРС ВІД GOOGLE

ГРАНТОВИЙ КОНКУРС ВІД GOOGLE

Благодійний фонд Google оголосив відкритий конкурс «Зміцнення демократії в Європі».

Благодійний фонд Google оголосив відкритий конкурс «Зміцнення демократії в Європі».

Він має на меті сприяти розвитку та поширенню ініціатив, які сприяють стійкості демократії на засадах передових технологій та штучного інтелекту. Бюджет проєкту – 15 млн. євро. Участь у конкурсі можуть взяти неприбуткові організації; громадські організації; наукові установи; соціальні підприємства. Пріоритетними напрямками конкурсних проєктів мають бути: захист виборів (підтримка кібербезпеки критичної інфраструктури та розбудова кіберпотенціалу неприбуткових неурядових організацій, які працюють над темами, пов’язаними з виборами, боротьба з іноземною дезінформацією за допомогою інноваційних методів); навчання виборців (цифрова грамотність та інформаційна доступність); посилення громадянського діалогу (заохочення масштабного діалогу та створення спільноти для досягнення згоди й упровадження технологій, які допомагають приймати обґрунтовані рішення). Основні критерії відбору: вплив (ініціатива має розв’язувати глобальну проблему, ґрунтуючись на  дослідженнях, перевірених даних та відгуках користувачів); інноваційне використання технологій (упровадження передових технологій, яке відштовхується від конкретних потреб та запитів); реалістичність (переконливі результати впливу протягом перших 12-18 місяців, які відповідають розробленому плану і цілям проєкту); масштабованість (пропозиція повинна мати потенціал для виходу за межі основної ідеї для відтворення у різних географічних регіонах з іншими демографічними показниками та рівнями управління). Переможці отримають від 250 тис. до 1 млн євро для фінансування та додаткової підтримки проєктів. Заявку на участь можна подати до 9 серпня 2024 року.

Детальніше: business.diia.gov.ua, http://surl.li/sdnhij

Фото: Google

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-07-15
Поширити
ЗАЯВА УКРАЇНИ ЩОДО ПРАВА ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

ЗАЯВА УКРАЇНИ ЩОДО ПРАВА ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій інформує про підтримку дискусії щодо генеративного штучного інтелекту, оскільки ця технологія здатна змінити існуючі парадигми авторського права і вважає, що наразі важливо визнати перспективи використання ГШІ у різних сферах людської діяльності.

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій інформує про підтримку дискусії щодо генеративного штучного інтелекту, оскільки ця технологія здатна змінити існуючі парадигми авторського права і вважає, що наразі важливо визнати перспективи використання ГШІ у різних сферах людської діяльності.

Водночас потрібно розглядати потенційні ризики й можливості ГШІ для креативних індустрій. З відповідною заявою виступив представник української делегації на засіданні Постійного комітету з авторського права і суміжних прав. Цей комітет виконує велику роботу в частині оновлення системи охорони прав організацій мовлення, удосконалення підходів до винятків та обмежень в авторському праві, а також вирішення низки інших глобальних питань авторського права. Україна також підтримала подальше обговорення нових інструментів імплементації Марракеського договору щодо захисту та підтримки людей з інвалідністю.

 Детальніше: http://surl.li/ytvqcb

Фото: ІР офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-07-15
Поширити
ЗАТВЕРДЖЕНО СЕРЕДНЬОСТРОКОВІ ПРІОРИТЕТИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГАЛУЗЕВОГО РІВНЯ

ЗАТВЕРДЖЕНО СЕРЕДНЬОСТРОКОВІ ПРІОРИТЕТИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГАЛУЗЕВОГО РІВНЯ

Кабінет Міністрів України ухвалив актуальний перелік середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня.

Кабінет Міністрів України ухвалив актуальний перелік середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого рівня.

Відповідна постанова від 05 липня 2024 р. № 787 розміщена на урядовому порталі. Документ деталізує пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, оновлені постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2024 року № 220. Напрями об’єднані за стратегічними пріоритетами, визначеними законодавством, у такі тематичні блоки: національна безпека та оборона; енергетика та енергоефективність; розвиток транспортної системи; нові технології виробництва матеріалів; агропромисловий комплекс; медицина; охорона довкілля; інформаційно-комунікаційні технології та робототехніка. Затвердження пріоритетів  забезпечить їх реалізацію відповідно до потреб воєнного стану та відновлення України. Перелік сформовано на основі пропозицій центральних органів виконавчої влади з урахуванням актуальних потреб у кожній галузі. Він діятиме до 31 грудня 2025 року, або до моменту скасування воєнного стану в Україні.

Детальніше: http://surl.li/xnhiml, http://surl.li/gexccf, http://surl.li/oidbwj,

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-07-15
Поширити
МАЙБУТНЯ СИСТЕМА НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

МАЙБУТНЯ СИСТЕМА НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

cOAlition S опублікувала звіт «До відповідальної публікаційної діяльності».

cOAlition S опублікувала звіт «До відповідальної публікаційної діяльності».

Документ, підготовлений експертами cOAlition S, є результатом консультацій з науковою спільнотою щодо бачення майбутньої системи наукової комунікації, проведених Research Consulting та Центром вивчення науки і технологій Лейденського університету. До обговорення цього питання було залучено понад 11,6 тис. респондентів з усього світу, що забезпечило багатий спектр поглядів. Документ підтримує принципи TRP, такі як публікація препринтів, відкрите рецензування та відкрите ліцензування. Висновки звіту підкреслюють необхідність глобальної співпраці для зміни механізмів визнання і винагороди, особливо – між дослідницькими організаціями, установами, що здійснюють дослідження, університетами, – щоб охопити ширший спектр наукових результатів. Висловлюється бажання перенаправити витрати у системі наукової комунікації на більш відповідальні практики. Показано, як можна модифікувати або удосконалити пропозицію «Назустріч відповідальному видавництву», щоб забезпечити її сприйняття дослідницьким співтовариством та широку підтримку. Проаналізовані перешкоди та можливі наслідки нової політики, пропонується реалізовувати проактивні заходи для їх пом’якшення, щоб забезпечити успішне упровадження запропонованих принципів. Піднімається питання про те, чи здатна існуюча комунікаційна інфраструктура підтримати цю пропозицію. 

Детальніше: http://surl.li/xtzsmm,  http://surl.li/jnswwg, http://surl.li/gpnguf, http://surl.li/zrdinu, http://surl.li/bsnthf, http://surl.li/hvyilx

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини

2024-07-12
Поширити
СІМ  ПОРАД  ЩОДО LINKEDIN У НАУЦІ

СІМ  ПОРАД  ЩОДО LINKEDIN У НАУЦІ

На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.

На сайті Times Higher Education опубліковані поради щодо використання науковцями LinkedIn.

У ній наголошується, що LinkedIn працює як потужний інструмент для тих, хто бажає поділитися своїми дослідженнями, але треба бути стриманим і коректним, не вдаватись до самореклами. Мережа є чудовим інструментом для розповсюдження досліджень, посилення впливу та інформування колег-дослідників. Вона проста у використанні, вже звична для багатьох. Однак брак часу у науковців та небажання «рекламувати» себе заважають  спілкуванню з приводу досліджень. Автори публікації наводять сім порад, які допоможуть вченим розвинути цю важливу навичку спілкування з академічних питань у соцмережах. По-перше, кожному необхідно вирішити, чим ви хочете зацікавити аудиторію – обрати три слова, які представляють основні цінності дослідження (для цього слід вдатись до опитування колег, друзів і родичів, самостійно провести SWOT-аналіз. По-друге, слід  визначитись із заголовком – коротким поясненням того, як люди мають Вас сприймати. По-третє, створити обліковий запис, заповнити профіль, долучитись до спілкування з відомими колегами, почати стежити за відповідними організаціями, коментарями, чужими публікаціями, створювати власні пости. По-четверте, визначте оптимальну кількість часу для мережі, наприклад один-два рази на тиждень  (не потрібно бути на LinkedIn весь час), але регулярно. По-п’яте, слідкуйте за відповідними групами дослідників та установами – це допоможе бути у курсі подій, знати, у яких проектах беруть участь лідери вашої галузі, які є останні новини та актуальні думки у вашій професійній спільноті (фінансування, вакансії, конференції тощо). По-шосте, підтримуйте спілкування з колегами. По-сьоме, максимально повно використовуйте можливості LinkedIn як чудового інструменту для спілкування, передачі ідей і співпраці

Детальніше: http://surl.li/ubrddm

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-07-11
Поширити