На сайті журналу Фокус опублікована стаття Андрiя Галицького «В Україні планують частково скасувати бюджетний формат навчання: що відбувається».
На сайті журналу Фокус опублікована стаття Андрiя Галицького «В Україні планують частково скасувати бюджетний формат навчання: що відбувається».
У ній автор стверджує, що Міністерство освіти і науки України планує реалізувати ідею, згідно з якою студенти-бюджетники деяких спеціальностей будуть переведені на грантове фінансування. Андрій посилається на публікацію у соціальній мережі Facebook заступника Міністра Михайла Винницького. Нова концепція фінансування вищої освіти передбачає формульний розподіл і запровадження грантів (які не покриватимуть повну вартість навчання). Це створить можливість для співфінансування навчання студентів державою та бізнесом. Державне фінансування буде збережено на бакалавраті для певних спеціальностей (медицина, освіта, природничі науки тощо), тоді як інші спеціальності можуть бути переведені на грантове фінансування. Також пільговики отримають можливість реалізувати свої пільги після зарахування до ЗВО і не матимуть гарантованого бюджетного місця. Таку концепцію фінансування планується обговорити у Верховній Раді найближчим часом.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Аарона Тейлор і Вікторії Рафферті «Підготовка студентів до професій, яких поки що не існує».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Аарона Тейлор і Вікторії Рафферті «Підготовка студентів до професій, яких поки що не існує».
Автори наголошують на необхідності переосмислення навчальних матеріалів і програм з урахуванням майбутніх тенденцій на ринку праці. Через непередбачуваний характер розвитку технологій робоче місце через 7 років докорінно відрізнятиметься від нинішнього. З появою індустрії 5.0, розвитком метавсесвіту, прогресом у мережі інтернет і розвитку цифрових технологій з’являться робочі місця, яких не було в минулому. Отже, людям для досягнення успіху та кар’єрного зростання необхідно буде швидко набувати нових навичок. Очікується зростання попиту на аналітиків даних, спеціалістів з великих даних та експертів з автоматизації процесів. Такі навички, як ухвалення рішень, аналіз та оцінка систем, матимуть великий попит. Не менш важливими будуть і такі м’які навички, як комунікація, сторітелінг. Зважаючи на стрімкий розвиток штучного інтелекту затребуваним буде вміння працювати з ШІ, промпт-інжиніринг. Університети і надалі будуть відігравати важливу роль у підготовці майбутніх фахівців, але мають переосмислити програми власних курсів з огляду на нові тенденції, щоб своєчасно адаптуватися до мінливого світу. Наприклад, курс «Аналітика даних» має бути представлений не лише в ІТ, а й в управлінні людськими ресурсами. Майбутній робочій силі необхідні навички постійного навчання, які знадобляться більше, ніж будь-коли. Концепція безперервного навчання стане більш поширеною і важливою, і це має відбуватись за підтримки університетів.
У серпні 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
У серпні 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
За його результатами ухвалено низку рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, які, зокрема, стосуються утворення спеціалізованих учених рад із присудження наукового ступеня та формування Переліку наукових фахових видань України. Відповідний наказ від 23.08.2023 №1035 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства» оприлюднено на офіційному веб-сайті МОН.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хорхе Мембрілло-Ернандеса «Розвивайте навички майбутнього за допомогою навчання, заснованого на викликах».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хорхе Мембрілло-Ернандеса «Розвивайте навички майбутнього за допомогою навчання, заснованого на викликах».
Автор наголошує, що сучасні роботодавці вимагають від випускників широкого набору навичок і пропонує власний погляд на те, наскільки важливе навчання, що ґрунтується на викликах (challenge-based learning /CBL). Поява концепції «навичок майбутнього» призвела до того, що однією з ключових цілей сучасного викладання стає розвиток трансверсальних навичок, які можуть охоплювати етику, здатність до співпраці, письмові та усні навички, критичне мислення, цифрові навички та багатьох інших, що останнім часом перестали сприйматись як конкретні або дисциплінарні. Існує безліч сучасних завдань, які потребують конкретних навичок. Багато в чому вони пов’язані з неочікуваними подіями. Це вимагає нового підходу до викладання. Хорхе пропонує здійснювати навчання, засноване на викликах, що вимагає від студентів розв’язання реальних і нетривіальних завдань, побудованих на актуальних ситуаціях з їхнього оточення. При розробленні таких завдань важлива співпраця із зовнішніми партнерами – компаніями, неурядовими організаціями, благодійними фондами, державними органами. Оцінювання таких завдань завжди має бути ясним, прозорим, об’єктивним. Проведений експеримент дозволив встановити, що засвоєння і запам’ятовування у студентів CBL стало вищим, ніж при використанні традиційних методів. Деякі університети творчо розвивають цей підхід. Зокрема, у Технологічному університеті Ейндховена (Нідерланди) створено спеціальний інноваційний простір для вирішення проблем; Дублінський міський університет (Ірландія) працює над запуском відповідних програм на основі CBL; Гамбурзький технологічний університет (Німеччина) має інженерну школу, засновану на CBL.
На офіційному вебсайті Державної науково-технічної бібліотеки України у відкритому доступі представлені «Рекомендації зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформі ORCID», перекладені українською мовою.
На офіційному вебсайті Державної науково-технічної бібліотеки України у відкритому доступі представлені «Рекомендації зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформі ORCID», перекладені українською мовою.
Документ містить визначення ORCID ID та опис можливостей його використання. Пояснюється, що ORCID ID є унікальним відкритим цифровим ідентифікатором для дослідників, які можуть безкоштовно зареєструвати для себе індивідуальний ORCID ID і використовувати його упродовж усієї кар’єри. Він дозволяє поєднати інформацію про науковця та його праці – статті, монографії, доповіді, рукописи, а також здобуту освіту, афіляцію, отримані гранти. Платформа ORCID зберігає та автоматично наповнює профілі з верифікованих джерел, дозволяє регулювати ступінь відкритості інформації про дослідника, ділитися нею та повторно використовувати. Опубліковані «Рекомендації…» містять структуровані відомості про реєстрацію облікового запису ORCID ID, додавання біографічної інформації та наукових праць до запису ORCID.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Гленн-Егіль Торгерсена «Викладання невідомого: як підготувати студентів до невизначеності».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Гленн-Егіль Торгерсена «Викладання невідомого: як підготувати студентів до невизначеності».
Автор пропонує власне бачення кроків, які допоможуть справлятися з невизначеністю та ефективно реагувати на непередбачувані події, що по суті є природною частиною життя. Таке навчання допоможе студентам упоратися з непередбачуваними обставинами, коли вони настануть. Традиційних підходів недостатньо. Дидактичні моделі передбачають чіткі цілі навчання та причинно-наслідковий зв’язок між такими чинниками, як цілі та зміст, які неможливо заздалегідь визначити для непередбачуваних подій. Формувальні моделі можуть прив’язувати людину до звичних способів дії та заохочувати вибір, заснований на минулому досвіді. А при навчанні реагування на непередбачувані події необхідно робити акцент на імпровізації. Отже, поради від Гленн-Егіль Торгерсена такі: пізнайте непередбачуване (спирайтеся на власний досвід, відсортуйте непередбачувані події за рівнем ризику); досліджуйте нюанси непередбачуваного (розгляньте «відносність», враховуйте «час», «поле континууму»); перекладайте почуття у слова та естетичні форми вираження; підтримуйте один одного; включіть обговорення непередбачуваних подій до навчальних програм. Робота з підготовки студентів до невизначеності повинна проводитись систематично і поетапно. Оскільки питання сталого розвитку та психічного здоров’я включені до багатьох навчальних програм, вивчення непередбачуваного може стати їх частиною. Імпровізація та спонтанність мають бути представлені у планах навчання та педагогічній практиці.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Як прокласти курс через кризу».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Як прокласти курс через кризу».
Автори матеріалів вважають, що зіткнувшись із нестабільністю, високим рівнем невизначеності, різного роду складнощами та проблемами (або VUCA–світом), університети мають постійно адаптуватися самі та допомагати студентам успішно пережити неспокійні часи. Світ навколо стає все більш мінливим, відбувається швидкий технологічний прогрес, підвищуються ризики, кліматична криза та політична нестабільність створюють виклики, які можуть здаватися нездоланними. Але вища освіта– це сфера, де найвидатніші уми шукають розв’язання таких проблем. Ресурс містить тридцять чотири статті, у яких розглядаються наступні питання: як прийняти зміни як спектр можливостей; чим здатність до адаптації відрізняється від стійкості і як її виховувати; дев’ять способів підготувати студентів до роботи з невизначеністю; розвиток розумової зрілості студентів; боротьба зі зміною клімату – співпраця університетів, уряду та промисловості; до нульових чистих викидів – як мобілізувати університет на боротьбу з кліматом; розвиток навичок майбутнього через навчання, засноване на викликах; підготовка студентів до тієї роботи, якої ще не існує.
Coursera оголосила про продовження безкоштовного доступу до кінця 2023 року до однойменної платформи онлайн-освіти для українських закладів вищої освіти, студентів та викладачів.
Coursera оголосила про продовження безкоштовного доступу до кінця 2023 року до однойменної платформи онлайн-освіти для українських закладів вищої освіти, студентів та викладачів.
Це рішення стало результатом співпраці Coursera з Міністерством освіти і науки України, розпочатої у березні минулого року. За цей час досвід роботи на платформі отримали 283 українських університети і понад 46 тис. українців, які пройшли біля 100 тис. онлайн-курсів Coursera for Campus. Найпопулярнішими виявились наступні курси: «Англійська для науки, технологій, інженерії та математики» (Університет Пенсільванії); «Програмування для всіх: початок роботи з Python» (Університет Мічигану); «Основи дизайну взаємодії з користувачем» (Google); «Data, Data, Everywhere» (Google); «SQL для наукових даних» (Університет Каліфорнії); «Вступ до Front-End-розробки» (Meta).
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів для доступу до інтегрованих багатопрофільних об’єктів матеріалів і біоматеріалів.
Консорціум науково-дослідницької інфраструктури Центральної Європи (CERIC-ERIC) оголосив про відкриття нових конкурсів для доступу до інтегрованих багатопрофільних об’єктів матеріалів і біоматеріалів.
Йдеться про доступ через єдину точку входу до сучасної науково-дослідної інфраструктури 11-ти країн Центральної та Східної Європи задля забезпечення розвитку науки й промисловості у галузі дослідження матеріалів, біоматеріалів та нанотехнологій. CERIC об’єднує в собі та надає відкритий доступ до цієї інфраструктури. Спільне використання провідних національних дослідницьких інфраструктур європейських країн дозволяє знаходити інноваційні рішення суспільних проблем у різних сферах, включно з енергетикою, охороною здоров’я, продуктами харчування тощо. Доступ до інфраструктури CERIC відкритий та безкоштовний для науковців з України за умови, що отримані результати та зібрані дані будуть доступні спільноті відповідно до Політики щодо наукових даних. Заявку на участь можна подати до 4 вересня 2023 року.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».
Автор наголошує, що такі ініціативи, як CRediT (таксономія ролей учасників), можуть допомагати не припуститись шахрайства у науковій діяльності. Достовірність здобутків учених залежить від чесності упродовж усього процесу досліджень, прозорості, використання передового досвіду, коректного збирання даних, чіткого формулювання ідей. Нещодавно стосовно президента Стенфордського університету Марка Тессьє-Лавіня було висунуте звинувачення у недоброчесності дослідження, внаслідок чого він мусив піти у відставку. Розслідування виявило недоліки в його роботах, написаних у співавторстві, а також недоброчесну практику щодо визнання та виправлення помилок, порушення під час управління лабораторією. Одним із важливих аспектів чесності досліджень є відповідальність за зміст статей. Незважаючи на всі спроби щось змінити, в академічних колах зберігається атмосфера «опублікуй або помри»”. Оскільки авторство часто використовується як ключовий критерій під час призначень і просування по службі, це породжує погані практики. Отже, важливим стає те, як у різних дисциплінах та дослідницьких культурах визначається авторство і внесок у спільне дослідження чи публікацію його результатів. Відкрита наука – це важливий рух, який підтримує високу прозорість дослідницького процесу, включно з авторством. Останнє передбачає відповідальність за якість та цілісність контенту, коректність збору даних, аналізу та наведених доказів. Тому необхідно підвищувати вимогу точності щодо внеску, включно з тими, хто безпосередньо не бере участі у дослідженні, але надає підтримку (технічний персонал, бібліотекарі). Внесок кожного має бути оголошений, так само як кожен з них повинен взяти на себе більшу відповідальність за ті аспекти дослідницьких програм, у які вони публічно ідентифікуються як учасники/співавтори. В якості одного з прикладів вирішення цієї проблеми пропонується розглянути CRediT (таксономію ролей учасників), розроблену у 2015 році. Вона розбиває внески на 14 категорій: концептуалізація, надання ресурсів, курація даних, написання програмного забезпечення, формальний аналіз, нагляд, отримання фінансування, перевірка, безпосередньо дослідження, візуалізація, методологія, адміністрування проекту, написання оригінального проекту та його переклад, рецензування та редагування. Ця таксономія стала американським національним стандартом і забезпечує необхідну прозорість, ставши відповіддю на сучасні виклики щодо визначення авторства. Деякі журнальні статті в таких галузях, як фізика високих енергій і клінічна медицина, мають сотні авторів. Як можна дізнатися, хто і що зробив у цьому сценарії? Таксономія CrediT також допомагає вирішити проблему авторів, яких не враховують при традиційних підходах, незважаючи на те, що вони відіграють важливу роль у дослідницьких програмах. Завдяки прозорості, CRediT підтримує спільні підходи до досліджень і визнає внесок дослідників-початківців у наукову діяльність.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
