ЯК ЗРОБИТИ КОМФОРТНИМ ЦИФРОВИЙ ПРОСТІР ДЛЯ НАВЧАННЯ

ЯК ЗРОБИТИ КОМФОРТНИМ ЦИФРОВИЙ ПРОСТІР ДЛЯ НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елісона Торна «Я просто хочу, щоб усі лектори використовували VLE однаково».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елісона Торна «Я просто хочу, щоб усі лектори використовували VLE однаково».

У ній наголошується, що стрімкий перехід до онлайн-навчання під час COVID-19 призвів з одного боку до прогресу у вигляді цифровізації навчання, а з іншого створив ряд складнощів. Непослідовніcть та заплутаність просторів віртуального навчального середовища (virtual learning environment /VLE), як виявило опитування, є значною проблемою для студентів. Як цьому зарадити? По-перше, потрібно реформувати VL- простір. Для цього слід подолати недоліки навігації на різних сторінках, де представлені навчальні модулі, ресурси для вивчення, а також їх представлення («упаковку»), щоб для здобувачів освіти пошук потрібної інформації не був обтяжливим. Зокрема, можна визначити й дотримуватись мінімальних стандартів VLE, узгодити єдиний шаблон сторінки, запровадити Active Digital Design та ураховувати різний рівень цифрових навичок учасників освітнього процесу. По-друге, потрібно упроваджувати інституційну модель навчання, поступово переходячи до платформи активної взаємодії в рамках циклічної моделі поєднання синхронного та асинхронного онлайн та офлайн навчання. Це в сукупності може задовольнити студентів, які в рамках опитування звертали увагу на те, що потребують забзепечення послідовної структури курсу, простоти навігації, доступності інформації, доброзичливого середовища, чіткості поставлених завдань. Отже, при розгортанні VLE університет повинен проектувати єдиний чітко визначений і зрозумілий для усіх учасників комфортний цифровий простір, який полегшить процес навчання.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики
2023-06-13
Поширити
ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ ЩОДО НАПИСАННЯ ТЕКСТІВ

ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ ЩОДО НАПИСАННЯ ТЕКСТІВ

На сайті Times Higher Education на сторінці «Ресурси для науковців та співробітників університетів» опублікована тематична добірка матеріалів «Напишіть просто зараз: поради для усього – від написання статей в академічних журналах і книжкових презентацій до формулювання екзаменаційних запитань».

На сайті Times Higher Education на сторінці «Ресурси для науковців та співробітників університетів» опублікована тематична добірка матеріалів «Напишіть просто зараз: поради для усього – від написання статей в академічних журналах і книжкових презентацій до формулювання екзаменаційних запитань».

Наголошується, що для вчених, викладачів і співробітників будь-якого рівня навички письма є визначальними та вкрай необхідними. Вони потрібні при написанні статті, заявки на фінансування або отримання кращої роботи: важка робота зі створення осмисленої прози пронизує усі аспекти університетського життя. Добірка містить тридцять одну коротку статтю з порадами за наступними напрямками: написання статей для академічних журналів, стратегії покращання тексту; креативне письмо та поезія; як підготувати найкращі дослідження та написати заявки на гранти; як продати видавцю книгу та опублікувати її; як писати для масової аудиторії; методи спільного письма; написання відгуків та запитань для проведення оцінювання студентів.
Детальніше: https://is.gd/B9c4Zq
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-12
Поширити
ЧИ ЗМУСИТЬ ЄС ПАРАЛЕЛЬНУ ВИДАВНИЧУ СИСТЕМУ ПРАЦЮВАТИ?

ЧИ ЗМУСИТЬ ЄС ПАРАЛЕЛЬНУ ВИДАВНИЧУ СИСТЕМУ ПРАЦЮВАТИ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Чи може ЄС змусити «паралельну видавничу систему» працювати?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Чи може ЄС змусити «паралельну видавничу систему» працювати?».
У ній наголошується, що по мірі зростання обурення вартістю угод відкритого доступу, процеси фінансування «алмазних» журналів та розширення державних цифрових платформ викликають непрості дискусії. Заклики перетворити дослідницький репозитарій Європейського Союзу на колективну, неприбуткову, широкомасштабну видавничу службу для суспільного блага, яка могла б конкурувати з комерційними видавництвами, дехто вважає «наївними». Європейська Рада мала схвалити пропозицію, згідно з якою негайний і необмежений відкритий доступ без авторських гонорарів стане «нормою» у науковій видавничій справі. Європейська комісія, яка керує фінансуванням досліджень «Горизонт Європа» з бюджетом 105 млрд євро, мала запровадити політику фінансування для підтримки видавців з відкритим доступом, які не стягують авторську винагороду. Фінансування цієї програми «прив’язується» до публікацій у так званих «діамантових» журналах, які є безкоштовними для читання і публікації завдяки субсидіям від університетів, урядів або інших спонсорів. Меморандум, представлений ЄК у лютому, пропонує масове розширення використання платформи ЄС з відкритим доступом Open Research Europe, запущеної у 2021 році. Але ця пропозиція отримала неоднозначну реакцію від Ліги європейських дослідницьких університетів. Президент Ейндховенського технологічного університету, який свого часу був генеральним директором з досліджень та інновацій Європейської комісії і очолював ініціативу «План S» із запровадження відкритого доступу, вважає, що «публікація у відкритому доступі не означає безкоштовну публікацію у відкритому доступі. Завжди буде рахунок, який хтось має оплатити за виконану роботу, навіть якщо мова йде про «алмазний» шлях, фінансову агенцію, установу чи самого дослідника, – за рахунок гранту чи в інший спосіб, наприклад … власний час. Тож більше ніяких пілотів нових моделей видавництв та вправ із взаємним навчанням, плану типу S, заходів, що змінюють правила гри. Якщо європейські міністри науки дійсно серйозно ставляться до відкритого доступу, вони повинні домовитися про заходи, які завершать роботу раз і назавжди».
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини
2023-06-09
Поширити
ЯК ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ВЖЕ ЗМІНИВ ВИЩУ ОСВІТУ

ЯК ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ВЖЕ ЗМІНИВ ВИЩУ ОСВІТУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса та Джека Гроува «П’ять способів, якими штучний інтелект вже змінив вищу освіту».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса та Джека Гроува «П’ять способів, якими штучний інтелект вже змінив вищу освіту».
У ній наголошується, що нові потужні технології змінюють роботу університетів. Так, від моменту появи ChatGPT та його наступника GPT-4 освітяни почали активно аналізувати потенційні можливості й ризики їх застосування. І хоча основна дискусія поки що зосереджена на майбутньому впливі ШІ, багато університетів перенесли її у практичну площину. Автори описують п’ять способів, якими штучний інтелект вже трансформує освіту. Перший – зміна бізнес-моделей освітніми компаніями. Turnitin прискорив запуск детектора ШІ, Duolingo використав GPT-4, щоб допомогти учням перевірити свої мовні навички, а компанія Chegg відчула зменшення кількості підписок на свої послуги, оскільки багато потенційних клієнтів почали звертатись по допомогу до штучного інтелекту. ШІ може створити навчальний матеріал, вважає Роуз Лакін, професор Лабораторії знань UCL: «Звичайно, це потребує контролю якості, тому що будуть помилки; але контроль якості набагато дешевший, ніж виробництво матеріалу… Постраждав видавничий та освітній сектор. Компанії мають усвідомити це та проаналізувати, як змінюються вимоги студентів … і працювати, щоб заповнити ці прогалини». Другий спосіб – використання ботів для допомоги у навчанні. Ці боти можуть надати особисту підтримку, підтримку благополуччя та консультації 24/7, чого студенти раніше ніколи не могли мати. Третій – зменшення тиску на репетиторів під час підготовки вступу до ЗВО. За словами Ріка Кларка з Технічного університету Джорджії, використання штучного інтелекту дозволить аналізувати рівень підготовки абітурієнтів та оцінювати його щоб звільнити час персоналу для роботи з найбільш перспективними кандидатами. Четвертий спосіб – новий стиль роботи з пошуку журнальних статей і аналізу цитувань. Вже не повернуться часи, коли академіки покладались на каталог університетської бібліотеки або Google Scholar для вивчення океану наукових робіт. На початку 2020-х років на ринку з’явилася низка нових інструментів (Connected Papers, Inciteful, LitMaps), кожен з яких забезпечує набагато зручнішу візуалізацію пошукових результатів. ResearchRabbit чудово підходить не лише для визначення широко цитованих статей, але й для надання корисних графіків, які показують, хто саме їх цитує. Серед нових продуктів на ринку стартап із Брукліна Scite. Він обіцяє надавати «надійні відповіді безпосередньо з повного тексту дослідницьких статей» на додаток до функціоналу визначення корисних статей, аналізу цитат і перевірки фактів за допомогою ШІ. І, нарешті, п’ятий спосіб – пошук текстів для читання. Менше 10-ти років тому Інститут штучного інтелекту Аллена запустив Semantic Scholar з інструментом обробки природної мови, який надає однорядкові резюме наукової літератури. Станом на минулий рік його текстовий корпус охоплює понад 200 мільйонів публікацій у всіх галузях знань. Оновлена за допомогою ШІ версія Bing використовується для перегляду та оцінювання опублікованих наукових досліджень. Тепер можна не читати багато джерел щоб зрозуміти суть, адже у багатьох випадках створені за допомогою ШІ резюме виявляються більш корисними для нефахівців, ніж авторські анотації.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-08
Поширити
РОЛЬ АКАДЕМІЧНИХ КІЛ У ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

РОЛЬ АКАДЕМІЧНИХ КІЛ У ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Академічні уми життєво важливі коли зростають побоювання, що штучний інтелект вийде з-під контролю».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Академічні уми життєво важливі коли зростають побоювання, що штучний інтелект вийде з-під контролю».

У ній наголошується, що «нескінченні» дослідницькі бюджети дозволили промисловості випередити академічну науку. Промислові інвестиції у ШІ в усьому світі лише у 2022 році становили, за даними Стенфордського університету, майже 92 млрд дол. США. Звісно, у «неконтрольованій гонці» зі створення та упровадження технологій, які потенційно можуть змінити епоху, академічні кола залишилися позаду корпоративних гігантів. Але навіть за таких умов вчені можуть відігравати важливу роль, якщо займуться спрямуванням нових технологій на суспільне благо та їх регулюванням. Мова у першу чергу про штучний інтелект та забезпечення його функціонування в етичних рамках. Британський вчений-комп’ютерник Джеффрі Хінтон, якого називають «хрещеним батьком ШІ», заявив, що шкодує про справу свого життя, оскільки ШІ заважає зупинити «поганих акторів, які роблять погані речі». За словами Аніла Сета, професора когнітивних та обчислювальних нейронаук в Університеті Сассекса, науковці мають допомогти громадськості зрозуміти ШІ, визначити, до чого може призвести ця технологія, і сформувати регулювання для боротьби з її негативними наслідками. Карісса Веліз, філософ з Інституту етики у галузі ШІ при Оксфордському університеті зазначила, що науковий внесок у регулювання ШІ є надзвичайно важливим, оскільки, на відміну від інших технологій рішення про застосування ШІ приймаються виключно корпораціями. Науковці можуть відігравати важливу роль у формуванні галузевих стандартів.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-07
Поширити
ЯК НЕ ПЕРЕВАНТАЖУВАТИ СТУДЕНТІВ ОНЛАЙН

ЯК НЕ ПЕРЕВАНТАЖУВАТИ СТУДЕНТІВ ОНЛАЙН

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Роса «Студенти «приголомшені» натиском змісту курсу».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Роса «Студенти «приголомшені» натиском змісту курсу».
У ній наголошується, що прагнення викладачів задовольнити різноманітні вимоги та бажання слухачів за допомогою представлення безлічі матеріалів для читання та перегляду (публікації, слайди, відео) надзвичайно втомлює та спантеличує студентів. Безмежні можливості інтернету стають жорнами для здобувачів освіти, які намагаються втриматись на плаву у зростаючому потоці навчального контенту. Тематичне дослідження, проведене австралійцями, засвідчило, що викладачі здебільшого не помічають «втоми від взаємодії в інтернеті», яка охоплює студентів. Вони, намагаючись зробити курс максимально інформативним, супроводжують лекції величезною кількістю рекомендованої літератури, додають відео, посилання на онлайн-форуми, роблять анонси додаткових курсів та розміщують щотижневі записи лекцій. Питання «Чи не переборщують викладачі?» та «Чи не втомлюються студенти від стратегій залучення, покликаних підтримати їхнє навчання?» не є зайвими. Проведене опитування студентів та викладачів показало, що студенти майже одностайно визнають це як «постійну проблему». У рамках дослідження було виявлено, що студенти, які навчаються самостійно, часто неправильно розуміють свої навчальні завдання у зв’язку з тим, що університети почали активно використовувати цифрову аналітику для вимірювання залученості, внаслідок чого відсутність «кліків» інтерпретується як апатія, небажання навчатись. Це стало причиною проксі-залучення, коли студенти формально вимушені переходити за усіма посиланнями, щоб покращити уявлення про їхню зацікавленість, але насправді не читають і не засвоюють відповідні матеріали, які насправді є надлишковими. Доцент Університету Південного Квінсленду Сюзанна Малоні вважає: «зараз студенту, здається, важче розрізнити, що вивчати, а що ні… <Під час навчання до них> надходить так багато інформації… через веб-сайти, посилання, статті, онлайн-лекції та Zoom-зустрічі. Студенту стає дедалі важче розмежувати все це…». Отже, викладачі повинні розуміти цю проблему й зосередитись на своїх освітніх цілях, чітко визначити мету й оптимізувати контент власних курсів, щоб допомогти студентам зрозуміти суть речей, не спричиняючи ще більшого стресу від освіти.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-06
Поширити
ЯК ПІДТРИМАТИ ПРОЦЕС КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЯК ПІДТРИМАТИ ПРОЦЕС КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Одрі Калвірд «Як підтримка викладачів і підприємницькі програми можуть сприяти комерціалізації досліджень».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Одрі Калвірд «Як підтримка викладачів і підприємницькі програми можуть сприяти комерціалізації досліджень».
Автор наголошує, що університети можуть забезпечити перехід винаходу з лабораторії до реального світу завдяки захисту інтелектуальної власності та сприяння мережевій співпраці науковців. Створення технологій суспільного призначення завдяки комерціалізації досліджень забезпечує виконання місії університетів, дозволяє інноваційним дослідженням знайти споживачів. Це практично можливо, оскільки значна частина досліджень, які проводяться в університетах, зосереджена на створенні винаходів та розробленні рішень, орієнтованих саме на задоволення суспільних потреб, а дослідні проекти фінансуються з урахуванням їх потенційного впливу. Однак інновації з університетських досліджень зазвичай знаходяться на ранній стадії технологічної готовності і потребують значних додаткових зусиль для їх доопрацювання, перш ніж вони вийдуть на стадію комерціалізації. Для формування в університетах ефективної програми комерціалізації необхідно зосередитись на декількох напрямках, вважає Одрі Калвірд. По-перше, це допомога у захисті інтелектуальної власності дослідників. По-друге, залучення студентів і викладачів до комерціалізації через дієву підтримку створення підприємницького середовища безпосередньо у лабораторіях. По-третє, підтримка дослідників у розвитку саме інноваційних досліджень завдяки постійному відслідковуванню найновіших та найкращих новинок у відповідній галузі.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини
2023-06-05
Поширити
ЯК ПОКРАЩИТИ НАВІГАЦІЮ В ОНЛАЙН-НАВЧАННІ

ЯК ПОКРАЩИТИ НАВІГАЦІЮ В ОНЛАЙН-НАВЧАННІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Йоскауде Пакалкайте «Простий спосіб покращити навігацію в онлайн-навчанні».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Йоскауде Пакалкайте «Простий спосіб покращити навігацію в онлайн-навчанні».

У ній наводиться п’ять кроків для розробки привабливого меню та системи навігації, виконання яких зробить більш привабливим цифрове навчальне середовище чи освітню платформу. Під час відповідних досліджень було доведено, що для покращення користувальницького досвіду студентів потрібно використовувати кольорове кодування (що допомагає викладачам класифікувати, групувати та чітко представляти візуальну інформацію, а учням – ідентифікувати та обробляти її) та виконані вручну інтерфейси (забезпечують кращий цифровий досвід). Йоскауде Пакалкайте створила структуру для сайту Study Zone Digital, який представляє онлайн-ресурси Ексетерського університету та може бути використана у будь-якому іншому віртуальному навчальному середовищі – у закладах вищої освіти, коледжах і школах.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-02
Поширити
МОДЕЛЬ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ CHATGPT

МОДЕЛЬ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ CHATGPT

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Волбенка «Швидка розробка як академічна навичка: модель ефективної взаємодії із ChatGPT». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Волбенка «Швидка розробка як академічна навичка: модель ефективної взаємодії із ChatGPT». 

У ній наголошується, що збір інформації від штучного інтелекту вимагає нового рівня навичок пошуку, який включає створення ефективних підказок, а також критичну навігацію та оцінку результатів. Незважаючи на активні дебати щодо доцільності використання штучного інтелекту у системі вищої освіти та оцінювання, вже зараз зрозуміло, що він буде використовуватись студентами незалежно від встановлених заборон й запровадження надійної ідентифікації спеціальними детекторами академічної доброчесності. Отже, нам потрібно змінити перестороги та почати розглядати використання штучного інтелекту як нову академічну навичку. Адже чат-боти ШІ, такі як ChatGPT, від початку задумувалися як помічники у системі пошуку інформації. Є усталена практика навчання студентів ефективним пошуково-дослідницьким навичкам, яка включає ефективний пошук у каталозі бібліотеки, пошук у базі даних, пошук за ключовими словами та використання логічних операторів, а коли літературу знайдено – розгортання методів skimming та сканування, таких як SQ3R, для пошуку корисної інформації. Наразі необхідно удосконалити модель ефективної роботи з інформацією для перетворення основних принципів швидкого проектування в академічну навичку. Адріан Дж. Волбенк пропонує модель ТАР (Topic, Action, Parameters /Тема, Дія, Параметри). Крок перший – ретельне визначення теми для найбільш точних та релевантних результатів (тема має бути сформульована точно та лаконічно, детально та конкретно, з урахуванням контексту). Крок другий – визначення мети та ролі для дії чи активності («написати резюме основних аргументів» або «діяти як учасник дебатів/філософ» дозволить спрямувати бота відповідно до вашого пріоритету). Третій крок – вказати додаткові деталі або обмеження, щоб уточнити відповідь (довжина відповіді, посилання, пояснення чи висновки). Без цього результати будуть надто розпливчастими чи узагальненими, щоб відповідати академічному стандарту вищої освіти, крім того, вони можуть створити когнітивне перевантаження надмірною сторонньою, недоречною чи ненадійною інформацією. Але відповідне навчання студентів та плекання у них критичного мислення дозволять використовувати ШІ в цілому та ChatGPT як зручний інструмент роботи з інформацією.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-01
Поширити
ПОРАДИ ЩОДО ОБРАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ТА МЕТОДІВ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

ПОРАДИ ЩОДО ОБРАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ТА МЕТОДІВ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Райті та Карла Шервуда «Поради щодо впровадження правильної технології для змішаного навчання».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Райті та Карла Шервуда «Поради щодо впровадження правильної технології для змішаного навчання».
У ній автори пропонують почати із простого: попрактикуватися та подумати, яка ІТ-підтримка доступна при виборі онлайн-інструментів для змішаних курсів. Вони наголошують, що перехід до змішаного навчання відкрив нові обрії для використання новітніх технологій, але постає проблема їх вибору та ефективного застосування. На підтримку тих, хто зацікавлений в освітніх інноваціях, автори підготували сім порад. По-перше, почніть із формулювання результатів навчання, які мають бути відправною точкою для побудови курсу. Знання і навички, які ви хочете, щоб могли продемонструвати ваші студенти, визначатимуть ваш вибір технології. По-друге, забезпечте своєчасну технічну підтримку: перевірте пакет програмного забезпечення, доступний у вашому університеті, адже задіяння його можливостей спростить роботу. По-третє, подумайте про масштаб та обирайте інструменти, які заощадять час. Подумайте, наприклад, про створення інтерактивного онлайн-модуля, де учні можуть отримувати негайний зворотний зв’язок, відповідаючи на контрольні питання; створення дискусійного форуму; вбудовані інструменти попередньо заповнених коментарів. По-четверте, спрощуйте і постійно практикуйтеся. Оберіть один інструмент, спробуйте його освоїти, створіть пісочницю, де ви зможете його дослідити і отримати уявлення про весь його функціонал. Саме практика призводить до досконалості. По-п’яте, інтегруйте технології у навчання, розуміючи очікування учнів та необхідний рівень їх залученості. Здобувачі освіти повинні розуміти мету заняття і те, як воно покращує їхнє навчання. По-шосте, узгоджуйте процес навчання з використовуваними інструментами та оцінюванням. Обраний інструмент та очікувана онлайн-активність слухачів курсу повинні бути тісно інтегровані з оцінкою отриманих результатів. По-сьоме, тестуйте разом зі студентами, постійно вивчайте, наскільки нова онлайн-діяльність допомагає навчанню; визначайте, як можна щось змінити або покращити, у т.ч. покладаючись на зворотний зв’язок.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-05-31
Поширити