Times Higher Education Архіви

ЦИФРОВА ГІГІЄНА ДОСЛІДНИКА: ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ РОЛІ ЧАТ-БОТІВ У РОБОТІ З ДАНИМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Соріна Краммера «Обраний вами чат-бот — не картотека».

У ній автор розглядає ризики використання генеративного штучного інтелекту як основного середовища для зберігання академічних матеріалів і наголошує на необхідності дотримання базових принципів управління даними. Він описує випадок, коли дослідник втратив значний обсяг своїх напрацювань після зміни налаштувань конфіденційності у чат-боті. Ця ситуація яскраво продемонструвала небезпеку надмірної довіри до комерційних платформ, що постачають інструменти ШІ. Автор наголошує: подібні інструменти не призначені для довготривалого зберігання даних і не гарантують їх збереження. Користувачі ШІ визнають, що штучний інтелект може генерувати неточні або помилкові відповіді, однак водночас довіряють йому як основному середовищу для роботи з важливими матеріалами. Така практика свідчить про недостатньо критичне ставлення до технологій та про ігнорування базових принципів цифрової безпеки, нехтування важливими правовими та інституційними аспектами. Зокрема, використання комерційних платформ може суперечити вимогам захисту даних і внутрішнім політикам університетів щодо зберігання дослідницьких матеріалів. Належне управління даними передбачає використання надійних систем збереження та наявність резервних копій, тоді як передача матеріалів стороннім сервісам створює додаткові ризики втрати або неконтрольованого використання інформації. Проблема полягає не лише у технічних обмеженнях платформ, а й у відповідальності самих користувачів. Рішення щодо зберігання даних, погодження з умовами використання сервісів та розуміння їхніх можливостей і обмежень є частиною професійної практики дослідника. Помилки у цих питаннях не можуть розглядатися виключно як недоліки технологій. Необхідно усвідомлено використовувати усю доступну палітру інструментів штучного інтелекту в академічній діяльності, оскільки вони можуть як ефективно підтримувати дослідницькі та освітні процеси, так і створювати ризики. Дотримання принципів цифрової гігієни та відповідального управління інформацією стає ключовою умовою збереження якості та надійності наукової роботи в умовах поширення новітніх технологій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/your-bot-choice-not-filing-cabinet

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-20

ОСВІТА БЕЗ ЖОРСТКИХ РАМОК: ЩО ТАКЕ «STACKABLE» КУРСИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Тома Вільямса «Університет Лондона планує впровадити «накопичувальні» курси».

У ній автор розповідає про нову освітню ініціативу, яка передбачає можливість поступового здобуття кваліфікації через проходження окремих освітніх модулів. Ця ідея розвиває концепцію гнучких освітніх моделей. Наразі Лондонський університет запускає нову онлайн-платформу, яка дозволить студентам проходити окремі післядипломні модулі у зручному для них темпі та комбінувати їх у межах індивідуальної освітньої траєкторії. Кожен модуль має визначену кількість кредитів, які можна поступово накопичувати й у підсумку об’єднати у повноцінну кваліфікацію, отримавши, наприклад, магістерський ступінь. Така модель передбачає значну гнучкість: студенти можуть розпочинати навчання у будь-який момент, самостійно обирати темп опанування матеріалу та проходити оцінювання набутих знань тоді, коли вважають себе готовими до цього. Відсутність традиційних вступних процедур і прив’язки до навчальних семестрів змінює звичну логіку організації освітнього процесу. Модель передбачає можливість навчання на курсах різних закладів освіти, що входять до федерації університету, поєднуючи їх у межах єдиної програми. Це дозволяє формувати так звані «портфельні» ступені, коли освітній результат досягається не через одну цілісну програму, а через послідовне накопичення окремих навчальних компонентів. Упровадження такої моделі пов’язане зі змінами у державній освітній політиці, зокрема – із запровадженням механізмів підтримки безперервного навчання, розподілу фінансування на більш тривалий час, що є актуальним як для здобувачів освіти, так і для тих, хто потребує підвищення кваліфікації. Водночас постає питання взаємного визнання кредитів між різними університетами, яке традиційно є складним для системи вищої освіти. «Накопичувальне» навчання – нова практика в індивідуалізації освітніх траєкторій і розвитку безперервної освіти, яка демонструє перехід від жорстко структурованих програм до гнучких форматів доступності, модульності, орієнтації на потреби студентів та ринку праці.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/stackable-courses-planned-across-university-london, https://www.london.ac.uk/study/microcredentials, https://www.london.ac.uk/news-events/news/university-london-launches-flexible-stackable-postgraduate-microcredentials

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-19

ЛИШЕ ДВА РОКИ НАВЧАННЯ У БРИТАНСЬКОМУ БАКАЛАВРАТІ ЗАМІСТЬ НИНІШНІХ ТРЬОХ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Віцеканцлер пропонує скоротити тривалість бакалаврських програм у Великій Британії до двох років».

У ній автор висвітлює ініціативу радикального перегляду традиційної трирічної моделі бакалаврату та аналізує потенційні наслідки такої трансформації для системи вищої освіти. Чинна трирічна програма навчання розглядається як історично сформована модель, яка не обов’язково відповідає сучасним потребам, що формуються як студентами, так і ринком праці. Запропоновано перехід до так званої моделі «два плюс два», яка передбачає дворічний бакалаврат із можливістю подальшого навчання на дворічній інтегрованій магістерській програмі. Це може зберегти загальний обсяг навчального навантаження, але забезпечить його більш інтенсивну та послідовну організацію. Пропонується перерозподілити навчальний час наступним чином: якщо нинішні програми охоплюють приблизно 79 навчальних тижнів за три роки, то дворічний формат має охопити більш тривалі навчальні періоди зі співставним обсягом підготовки. Підтримку цьому забезпечуватимуть сучасні освітні технології. Останні здатні підвищити ефективність навчального процесу та підтримати більш інтенсивні формати викладання. Серед потенційних переваг пропонованої моделі — скорочення тривалості навчання з відповідним зменшенням фінансового навантаження на студентів та скороченням часу їхнього входження на ринок праці. Це, у свою чергу, може сприяти розширенню доступу до вищої освіти та підвищенню соціальної мобільності. Крім того, відкриваються можливості для перегляду педагогічних підходів із акцентом на практикоорієнтоване навчання. Разом із тим реалізація такої реформи може зіткнутися з інституційним опором, оскільки система вищої освіти характеризується значною інерційністю, а провідні університети можуть не виявити зацікавленості у заміні усталених моделей на нові, використовуючи для збереження статус-кво свій репутаційний вплив. Отже, ініціатива щодо скорочення тривалості бакалаврських програм актуалізує ширшу дискусію про зміст та організацію вищої освіти, традиційні академічні моделі та потреби адаптації до нових соціально-економічних умов, у яких ефективність, доступність і гнучкість освітніх траєкторій набувають дедалі більшого значення.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/shorten-uk-undergraduate-degrees-just-two-years-says-v-c

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-18

КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ВРАЗЛИВОСТІ: МІЖ ДОПОМОГОЮ ТА НЕЕТИЧНОЮ МАНІПУЛЯЦІЄЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Таш Мосгейм «Сервіси академічних апеляцій орієнтуються на студентів у моменти їхньої найбільшої вразливості».

У ній автор розглядає зростання пропозиції комерційних послуг, що пропонують студентам допомогу в оскарженні дисциплінарних рішень, а також аналізує пов’язані з цим етичні та регуляторні ризики. У статті зазначається, що останнім часом сформувався новий сегмент освітнього ринку — компанії, які пропонують підтримку студентам, звинуваченим у порушенні академічної доброчесності. Вони позиціонують себе як консультанти, що допомагають розібратися в процедурах, зібрати докази та підготувати аргументацію для захисту. Дослідники застерігають, що така діяльність часто відбувається в «регуляторній та етичній сірій зоні», оскільки окремі сервіси можуть фактично сприяти уникненню санкцій навіть у випадках доведених фактів етичних порушень. Такі компанії активно використовують ситуації, коли студенти перебувають у стані стресу та невизначеності після звинувачень у порушенні академічної етики. Саме у такі моменти вони найбільш схильні звертатися по допомогу, що створює можливості для комерційної експлуатації їхньої вразливості. Деякі сервіси заявляють про високі показники своєї успішності, що додатково стимулює попит на подібного роду послуги. Було проведене дослідження, в рамках якого проаналізовано майже тисячу онлайнових рекламних повідомлень таких сервісів. Встановлено, що вони часто імітують юридичну допомогу, пропонуючи комплексний супровід у дисциплінарних процедурах. При цьому їхня діяльність залишається навмисно неоднозначною: з одного боку, вони декларують підтримку студентів у розумінні процедур, з іншого допомагають формувати стратегії уникнення відповідальності. Поява таких сервісів на думку Таша, пов’язана з особливостями університетських процедур, де має місце складність дисциплінарних процесів, недостатня прозорість окремих етапів та обмежена підтримка студентів. Це вказує як на проблему комерціалізації, так і на наявність «сліпих зон» у внутрішніх механізмах академічного регулювання. Зростання індустрії сервісів академічних апеляцій відображає специфіку нинішнього етапу трансформацій у сфері вищої освіти, де поєднуються комерційні інтереси, інституційні обмеження та потреба студентів у підтримці. Подальший розвиток цієї сфери залежатиме від здатності університетів удосконалити власні процедури й визначити чіткі межі припустимої зовнішньої допомоги у питаннях академічної доброчесності.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/academic-appeal-services-target-students-when-most-vulnerable

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-17

ГЛОБАЛЬНА НАУКА ЧИ ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРІОРИТЕТИ: ДИЛЕМА НОВОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЦИКЛУ ЄС

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Чи стане наступна програма «Горизонт Європа» привабливою для країн, що не є членами ЄС?».

У ній автор аналізує, як зміна геополітичного контексту та нові пріоритети Європейського Союзу можуть вплинути на готовність неєвропейських держав брати участь у наступному етапі цієї масштабної дослідницької програми. Наголошується, що в умовах глобальних викликів співпраця між країнами у сфері науки та інновацій є надзвичайно важливою. Саме тому програма «Горизонт Європа» позиціонується як відкрита до участі не лише держав-членів ЄС, а й асоційованих партнерів. Однак майбутній формат програми викликає дискусії щодо того, чи збережеться така відкритість у наступному фінансовому циклі в контексті посилення уваги ЄС до власної економічної й технологічної конкурентоспроможності. Нові політичні акценти можуть змістити баланс від глобальної співпраці до підтримки внутрішніх інноваційних екосистем. Це, у свою чергу, може зробити менш привабливою співпрацю з науковцями таких країн, як Канада, Японія чи Австралія. Автор звертає увагу на те, що для неєвропейських держав участь у програмі «Горизонт Європа» передбачає не лише доступ до фінансування та дослідницьких мереж, а й фінансові внески та прийняття правил ЄС. У цьому контексті виникає питання співвідношення витрат і вигід: якщо програма дедалі більше орієнтуватиметься на внутрішні пріоритети ЄС, мотивація партнерів може знижуватися. Водночас асоційований статус залишається найбільш повною формою участі, що забезпечує майже рівні права з державами-членами. Окремо автор звертає увагу на роль політичних чинників, які можуть впливати на переговори про приєднання: геополітична напруженість, зміни у міжнародних відносинах та питання стратегічної автономії ЄС формують складне середовище для наукової співпраці. У таких умовах навіть традиційно близькі партнери можуть переглядати свої підходи до участі в європейських дослідницьких ініціативах. Отже, майбутнє міжнародної співпраці у рамках наступної програми «Горизонт Європа» буде залежати від того, наскільки вдасться зберегти привабливість для глобальних партнерів на тлі посилення стратегічних пріоритетів розвитку європейської науки та інновацій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/will-next-horizon-europe-be-anything-non-eu-states-want-join

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-16

МІЖ НАУКОЮ І РИНКОМ: АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Метью Райз «Чи погіршується ставлення видавців до авторів?».

У ній автор розглядає найбільш поширені скарги дослідників щодо недосконалості процесу академічної публікації та аналізує, чи справді якість взаємодії між науковцями та видавцями постійно погіршується. Чимало авторів стикаються з тривалими затримками у процесі розгляду рукописів, недостатньою комунікацією з боку редакцій або суперечливими відгуками рецензентів. Деякі дослідники розповідають про ситуації, коли після подання рукопису місяцями не отримували навіть підтвердження його отримання, а результати рецензування з’являлися лише після численних нагадувань. Такі затримки можуть тривати майже рік і більше, що ускладнює планування наукової роботи й підготовку нових досліджень. Одним із прикладів, наведених у матеріалі, є досвід історика середини академічної кар’єри, який описує складний процес рецензування рукопису. Після тривалого очікування автор отримав два відгуки: один із них був конструктивним і позитивним, тоді як інший містив різку критику навіть щодо дрібних стилістичних аспектів і вимагав посилань на сумнівні праці. Після суттєвого доопрацювання рукопису та повторного подання один рецензент підтримав публікацію, проте інший знову виступив проти, проігнорувавши внесені зміни. Редакція при цьому пояснила, що не може втручатися в рішення рецензентів і змушена керуватися їхніми рекомендаціями. Подібні ситуації, як зазначає автор, викликають запитання щодо прозорості та ефективності редакційних процедур. Водночас дослідники визнають, що проблеми не завжди пов’язані виключно з недоліками роботи видавців. Зростання кількості наукових публікацій і рукописів, що надходять до журналів та університетських видавництв, створює значне навантаження на редакційні команди та рецензентів, які зазвичай виконують свою роботу на волонтерських засадах. Це може призводити до затримок, непослідовності у прийнятті рішень і зниження якості редакційної комунікації. У матеріалі також звертається увага на структурні зміни в академічному видавничому секторі: концентрація ринку в руках великих видавничих корпорацій, фінансовий тиск на університетські видавництва та загальне зростання обсягів публікацій створюють складну ситуацію, коли редакції змушені балансувати між вимогами якості, швидкості та економічної ефективності. Відповідно напруження у відносинах між авторами та видавцями лише посилюється. Ситуація є складною, на неї впливає багато зовнішніх і внутрішніх чинників. У результаті виникає розрив між зростанням обсягів наукових матеріалів і обмеженими ресурсами видавництв, що негативно позначається на публікаційному процесі в цілому.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/authors-treatment-publishers-getting-worse

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Рецензування #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-12

ГУМАНІТАРНА ОСВІТА В ЕПОХУ ШІ: КУЛЬТУРА, ЕМПАТІЯ ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ренії Лопес-Озіебло «Як “Кармен” та гуманітарні науки можуть формувати навички, яких не має генеративний штучний інтелект».

У ній автор розмірковує про те, як гуманітарна освіта допомагає формувати культурне розуміння, критичне мислення та емоційну чутливість — ті риси, які залишаються принципово людськими навіть у часи стрімкого розвитку штучного інтелекту. Йдеться про освітню ініціативу з вивчення опери Жоржа Бізе «Кармен», яка стала основою для цілої серії культурних і навчальних подій у межах програми європейських студій. Студенти не лише ознайомились із класичним твором, а й побачили, як культурні явища можуть сприяти більш глибокому розумінню історії, суспільства та людської поведінки. Аналіз сюжету опери, історичного контексту та сучасних інтерпретацій твору дозволив молодим людям осмислити універсальні теми свободи, влади, насильства та соціальних ролей. Поширення ГШІ робить більш цінними та актуальними освітні практики, які розвивають людські здібності до інтерпретації, емпатії та морального судження. Алгоритми можуть швидко узагальнювати інформацію або генерувати тексти, однак вони не здатні переживати художній досвід, відчувати емоційний зміст мистецтва чи вести змістовну культурну дискусію. Саме тому гуманітарні дисципліни стають важливим простором для формування інтелектуальних і культурних компетентностей, які дозволяють осмислювати технологічні зміни та їхній вплив на суспільство. Важливою частиною педагогічного підходу є активні й творчі форми навчання. Наприклад, студентам пропонують переосмислити класичні тексти в сучасному контексті, інтерпретувати персонажів з позиції власного досвіду або відтворювати сцени з літературних чи мистецьких творів у формі рольових вправ. Такі завдання сприяють не лише засвоєнню матеріалу, а й розвитку аналітичного мислення, творчості та здатності встановлювати зв’язки між культурними епохами. Вони можуть долучитись до дискусії щодо сучасної цифрової культури (наприклад, популярних мемів), поступово наближаючись до більш глибокого аналізу культурних джерел. Отже, у світі, де штучний інтелект дедалі активніше автоматизує технічні завдання, гуманітарна освіта набуває нової цінності: вона формує здатність інтерпретувати культурні смисли, розуміти інші суспільства і вести змістовний діалог про складні моральні та соціальні питання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-carmen-and-humanities-can-embed-skills-genai-cant

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-09

ГЕОГРАФІЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ВТРАТА СТРАТЕГІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дженні Пікерілл, Бет Ґрінгаф, Пітера Гопкінса, Таріка Джазіла і Джеймі Вудворда «Університети Великої Британії, що відмовляються від географії, – збилися з курсу».

У ній наголошується, що рішення деяких британських університетів скоротити або реорганізувати програми з вивчення географії ставить під загрозу ключову навчальну дисципліну в той момент, коли знання й навички географів є надзвичайно актуальними для розуміння глобальних викликів. Адже географія пропонує цілісний підхід до розуміння світу, поєднуючи природничі, соціальні та гуманітарні знання, а ігнорування цього факту чи фрагментація викладання дисципліни підриває цілісність навчання. Результати огляду стану географічних програм у Великій Британії невтішні: хоча попит на географію на рівні шкільної освіти значно виріс, університетські програми зазнали зменшення набору студентів у 38 % програм, що особливо яскраво проявилось у невеликих закладах вищої освіти. Водночас більші факультети у престижних університетах змогли утримати на попередньому рівні або навіть збільшити набір студентів. Скорочення академічних програм з географії, яке нині відбувається, має не лише економічні наслідки, а й впливає на здатність університетів реалізовувати міждисциплінарні дослідження та забезпечувати навчання, що сприяє соціальному й екологічному мисленню. Необхідно зберегти цілісність вивчення цієї дисципліни, підтримувати кращі навчальні модулі, які розвивають просторове мислення, формують навички аналізу даних і розуміння взаємозв’язків соціальних та природних систем. Таким чином можна зміцнювати підготовку фахівців, здатних працювати з актуальними глобальними викликами. Скорочення академічних програм з географії, що наразі відбувається — це не лише реакція на фінансовий тиск, а й втрата стратегічної освітньої перспективи, яка може обмежити креативність, критичне мислення й здатність університетів відповідати на складні питання сучасного світу.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/uk-universities-cutting-geography-have-lost-their-bearings

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-06

УНІВЕРСАЛЬНИЙ ОСВІТНІЙ ПІДХІД: ЯК ДОДАТИ STEM ДО РІЗНИХ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кеннета Вай-Тінґа Леунґа «Як інтегрувати STEM у всі навчальні дисципліни. Почніть із малого».

У ній автор пропонує свій погляд на те, як навички природничо-математичного і технічного напрямів можуть бути включені у різноманітні навчальні курси завдяки послідовності невеликих кроків, а не внаслідок масштабних заходів, і як це може сприяти розширенню перспектив STEM-навчання. Успішна інтеграція навичок STEM у навчальний процес починається з передбачення тих здібностей, які студентам обов’язково знадобляться у майбутньому, – здатність до структурованого мислення, вирішення проблем і логічного аналізу. Пропонується запроваджувати експериментальний підхід в межах окремих аудиторних занять, залучаючи студентів до активної роботи з такими інструментами, як генерація коду з підтримкою штучного інтелекту, для розробки простих проєктів або задач. Такі експерименти забезпечують безпечне середовище для студентів та надає можливість педагогам спостерігати за тим, як проходить процес навчання й співпраці у реальних ситуаціях. Позитивний досвід окремих вправ дозволяє згодом розширювати сферу STEM-заходів поза межами початкового курсу, створюючи серію освітніх курсів, які підтримують відповідні навички студента на різних етапах навчання. Ключовий принцип – створення навчальних ситуацій, в яких студенти можуть пов’язати нові знання з уже набутим досвідом і відчути практичні результати своєї діяльності. Наприклад, замість абстрактної теорії пропонується спочатку дати змогу студентам створити простий продукт, вирішити ігрову інтерактивну задачу, що забезпечить розвиток логічного мислення і надасть упевненості навіть тим, хто не має попереднього досвіду роботи з технічними інструментами. Проєкти STEM мають бути гнучкими, ураховувати реальні обмеження викладачів і студентів (наприклад, їхню зайнятість, наявність вільного часу, інтереси). Застосування комбінованих форм навчання дозволить поєднати онлайн-матеріали з короткими очними сесіями без надмірного навантаження на учасників освітнього процесу. Ефективна освіта – це не разова активність, а формування ширшої екосистеми навчання, де STEM-навички послідовно пов’язуються з іншими галузями знань: це сприяє не лише розвитку технічних умінь, а й підготовці студентів до викликів цифрового високотехнологічного майбутнього.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-embed-stem-across-all-disciplines-start-small

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-05

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ПИШЕ ЛІТЕРАТУРНІ ОГЛЯДИ. ЧИ ЦЕ ДОБРЕ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Новий чат-бот випереджає докторів філософії у підготовці літературних оглядів».

У ній автор аналізує результати дослідження, оприлюдненого у журналі Nature. Йдеться про оцінювання якості підготовки оглядів наукової літератури спеціалізованими системами штучного інтелекту та науковцями. Новий ШІ-інструмент OpenScholar, спеціально розроблений для синтезу наукових оглядів, за кількома критеріями виявився кращим за традиційних авторів у підготовці оглядів літератури. Вивчались комп’ютерні моделі OpenScholar та ScholarQABench, які оцінювалися групою експертів із комп’ютерних наук, фізики, нейронауки та біомедицини. Відповіді моделей учасники визнали кращими за ті, що були підготовлені докторантами або постдокторантами. Така перевага пояснюється більш широким охопленням теми й глибшим зануренням в інформацію, яку моделі здатні долучати до літературних оглядів. Модель OpenScholar була навчена на корпусі приблизно 45 мільйонів наукових статей, що дозволяє їй формувати відповіді, посилаючись на реальні наукові праці й уникати «галюцинацій» (помилкових тверджень або вигаданих цитат), які часто трапляються у неспеціалізованих мовних моделях. Це значно підвищує точність і достовірність літературних оглядів порівняно з іншими системами ШІ, які можуть створювати списки посилань без реальних підтверджень у текстах. OpenScholar продемонструвала значно меншу кількість помилок, ніж моделі загального призначення, такі як ChatGPT, що створювали «правдоподібні» списки літератури, значна частина яких була вигаданою. Вартість підготовки такого самого огляду літератури людиною буде значно більшою, як і термін виконання робіт. Разом із тим, не можна нехтувати застереження, що автоматичні системи не можуть замінити людську діяльність у науковому синтезі знань. Їх можливості та продуктивність вимагають подальших досліджень, а самі моделі – удосконалення, отже не варто очікувати автоматизації наукової творчості. Використання ШІ може суттєво допомогти дослідникам у роботі з великими обсягами літератури, але водночас викликає питання про роль людського судження й експертної оцінки.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/new-chatbot-outperforms-phds-literature-reviews, https://www.nature.com/articles/s41586-025-10072-4

Фото: nature.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-04