Серед численних проєктів цифровізації, які найближчим часом будуть реалізовані в Україні, є два, які безпосередньо стосуються розбудови електронних архівів у форматі репозитаріїв. Це – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)» та «Цифрова трансформація мистецтва» (е-Мистецтво).
Серед численних проєктів цифровізації, які найближчим часом будуть реалізовані в Україні, є два, які безпосередньо стосуються розбудови електронних архівів у форматі репозитаріїв. Це – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)» та «Цифрова трансформація мистецтва» (е-Мистецтво).
Проєкт е-Наука, зокрема, предбачає розвиток Національного репозитарію академічних текстів та підключення до нього локальних репозитаріїв.
Проєкт е-Мистецтво також пов’язаний із формуванням цифрового сховища – репозитарію методичних документів навчально-методичної літератури для викладачів закладів освіти. Онлайн-платформа для викладачів та здобувачів освіти буде побудована на принципах відкритого доступу. Вона накопичуватиме інноваційні методичні напрацювання, використання яких дозволить вчасно модернізувати змістовну компоненту мистецької освіти та справедливо оцінювати інноваційність та ефективність розроблених й оприлюднених методик.
Один із 94 проєктів цифровізації, представлених Мінцифрою на порталі «Цифрова держава» у розділі «Проєкти цифрової трансформації», – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)».
Один із 94 проєктів цифровізації, представлених Мінцифрою на порталі «Цифрова держава» у розділі «Проєкти цифрової трансформації», – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)».
Проєкт складається із чотирьох підпроєктів, а саме: – Єдина електронна система конкурсного фінансування наукових досліджень (е-Конкурс); – Електронна науково-інформаційна система; – Реєстр українських дослідницьких інфраструктур (Реєстр інфраструктур); – Відкритий український індекс наукового цитування (Індекс).
Кожен підпроєкт на порталі має чіткий опис цілей, продуктів і термінів виконання.
1. Підпроєкт «Єдина електронна система конкурсного фінансування наукових» (е-Конкурс) передбачає переведення в електронну форму процесу конкурсного фінансування наукових досліджень, включно із поданням заявки на конкурсне фінансування, відбір експертів, формування звітності. Основні продукти, які очікується отримати: – послуга подачі заявки на конкурсне фінансування в цифровому форматі (до 31.12.2022); – система автоматичного і незалежного відбору експертів для оцінювання заявки (до 31.12.2022).
2. Підпроєкт «Електронна науково-інформаційна система» забезпечить єдину точку доступу до державних цифрових сервісів наукового призначення, інформування, а також створення уніфікованих інформаційних профайлів українських вчених та агрегування всієї інформації сфери науки. Основні продукти, які очікується отримати: – універсальна авторизація користувача для доступу до всіх цифрових сервісів наукового призначення в Україні (до 30.09.2022); – єдине вікно інформування користувачів щодо наукових подій, новин тощо (до 30.09.2021); – автоматизоване зведення інформації щодо вченого до єдиного профайлу (із наведенням інформації про освіту, місце роботи, публікації, науковий доробок тощо) (до 31.12.2022).
3. Підпроєкт «Реєстр українських дослідницьких інфраструктур (Реєстр інфраструктур)» має забезпечити повноцінне функціонування цифрової системи уніфікованих інформаційних профайлів українських дослідницьких інфраструктур (включно з наявним обладнанням та фахівцями, які безпосередньо на ньому працюють). Основний продукт, який очікується отримати, – публічний каталог наявного наукового обладнання, можливість пошуку та бронювання дослідницьких інфраструктур (до 31.12.2021).
4. Підпроєкт «Відкритий український індекс наукового цитування (Індекс)» передбачає подальший розвиток індексу наукового цитування шляхом забезпечення використання широкого спектру баз даних публікацій українських вчених. Основні продукти, які очікується отримати: – показники ефективності, що використовується при оцінюванні вченого та установи, де він працює (до 31.12.2021); – пошук публікацій українських вчених у зарубіжних та вітчизняних виданнях (до 31.12.2021).
У цілому проєкт предбачає створення електронних систем конкурсного фінансування наукових досліджень, доступу до існуючих цифрових сервісів наукового призначення, електронної науково-інформаційної системи, системи присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань, реєстру українських дослідницьких інфраструктур, розвиток українського індексу наукового цитування, модернізацію систем подання документів та проведення державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти в частині проведення ними наукової діяльності, розвиток репозитарію академічних текстів та підключення до нього локальних репозитаріїв.
EBSCO пропонує усім бажаючим підписатись на інформаційний бюлетень EBSCO’s Open Perspectives.
EBSCO пропонує усім бажаючим підписатись на інформаційний бюлетень EBSCO’s Open Perspectives.
Бюлетень являє собою щомісячний збірник інформаційних матеріалів про «відкриті» теми – відкритий доступ, відкрита наука, відкрита дослідницька інфраструктура від провідних світових науковців.
Для отримання розсилку інформаційного бюлетня EBSCO’s Open Perspectives необхідно зареєструватись.
Міністерство цифрової трансформації розробило «Типове рішення місцевого порталу відкритих даних».
Міністерство цифрової трансформації розробило «Типове рішення місцевого порталу відкритих даних».
Призначення підготовленого документу – систематизація роботи з розпорядниками на регіональному рівні та спрощення доступу громадян до відкритих даних. Мінцифра безкоштовно ділиться порталом відкритих даних з містами, які бажають їх розвивати.
Переваги отримання містом порталу відкритих даних:
– можливість провести аудит власної публічної інформації;
– створення/удосконалення внутрішнього нормативного середовища;
– навчання відповідальних осіб роботі з відкритими даними;
– автоматичне завантаження «харвестинг» наборів даних на data.gov.ua.
Першим містом, яке на безоплатній основі отримало невиключну ліцензію на використання програмного забезпечення для запуску власного порталу відкритих даних, стало місто Маріуполь, набори даних якого доступні на data.gov.ua.
Elsevier повідомляє, що з січня 2021 року Cell Press буде розширювати можливості публікацій з відкритим доступом.
Elsevier повідомляє, що з січня 2021 року Cell Press буде розширювати можливості публікацій з відкритим доступом.
Відкритий доступ є невід’ємною частиною стратегії розвитку Elsevier в контексті підтримки спільного, інклюзивного та прозорого дослідницького простору, де автори, дослідники та наукові установи можуть обмінюватись знаннями та спиратись на роботи колег для розвитку науки.
Elsevier співпрацює з громадськістю щоб краще розуміти можливості та способи упровадження відкритого доступу, є видавцем, який динамічно розширює публікації з відкритим доступом: майже 2600 журналів Elsevier наразі дозволяють публікувати матеріали у відкритому доступі, включаючи 500 журналів із повністю відкритим доступом.
27-28 січня 2021 відбудеться онлайн-конференція PIDAPALOOZA 2021.
27-28 січня 2021 відбудеться онлайн-конференція PIDAPALOOZA 2021.
Тема заходу – постійні ідентифікатори та відкрита дослідницька інфраструктура постійних ідентифікаторів, успіхи впровадження, регіональні та дисциплінарні спільноти.
Організатори: Каліфорнійська цифрова бібліотека, Crossref, DataCite, NISO та ORCID.
Ідея PIDapalooza полягає в тому, що базові організації (CDL, Crossref, DataCite, NISO і ORCID) підтримують та всебічно просувають постійні ідентифікатори і метадані. Фестиваль / конференція – це площадка для спілкування однодумців, де обговорюються питання інфраструктури PID та дослідницький ландшафт. Зокрема, цього року будуть представлені нові розробки щодо інфраструктури постійних ідентифікаторів у різних країнах світу.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
У грудні 2020 року Elsevier підписав Сан-Франциску декларацію про оцінку наукових досліджень (Declaration on Research Assessment; DORA), згідно з якою підходи до оцінювання досліджень повинні бути засновані на забезпеченні відкритості, прозорості та постійного розвитку. Після підписання цього документу списки посилань усіх статей, опублікованих у журналах Elsevier, стають доступними на умовах відкритого доступу через Crossref.
У грудні 2020 року Elsevier підписав Сан-Франциску декларацію про оцінку наукових досліджень (Declaration on Research Assessment; DORA), згідно з якою підходи до оцінювання досліджень повинні бути засновані на забезпеченні відкритості, прозорості та постійного розвитку. Після підписання цього документу списки посилань усіх статей, опублікованих у журналах Elsevier, стають доступними на умовах відкритого доступу через Crossref.
Метрики та індикатори в оцінюванні досліджень не мають зосереджуватись виключно на бібліометричних даних, – показниках публікацій та цитування. Вони повинні включати інші індикатори, необхідні для віддзеркалення широкого кола питань, включаючи фінансування, співпрацю, практичне використання, комерціалізацію та впровадження інновацій. По мірі залучення до процесів оцінювання різноманітних джерел даних та показників, з’являється можливість формування більш інформативної картини наукових досліджень. Відповідальна оцінка поряд із традиційними кількісними індикаторами повинна враховувати якісні показники дослідницької діяльності (наприклад, обмін даними, наставництво).
Elsevier інформує, що компанія вже виконала багато рекомендацій DORA, схвалила Лейденський маніфест, що в сукупності дає науковій спільноті ясність щодо того, як саме Elsevier буде удосконалювати й застосовувати інструменти та показники оцінювання досліджень.
З моменту запуску CiteScore у 2016 році Elsevier підтримує тісний контакт з науковцями, прислухаючись до відгуків дослідників, керівників проєктів, бібліотекарів та редакторів журналів. Компанія використовує нову методологію розрахунку значень CiteScore з 2019 р., щоб забезпечити більш швидке і надійне порівняння журналів, продовжує впроваджувати CRediT для усіх власних журналів щоб заохочувати відповідальні підходи до авторства, визнаючи особливий внесок кожного автора статті.
Elsevier планує розвивати співпрацю з Crossref, буде беззастережно дотримуватись принципів DORA і робити свій внесок у підвищення дослідницької культури та прагнення до більш інклюзивної дослідницької системи.
Мінцифри спільно продовжує цикл навчальних програм у сфері відкритих даних для різних цільових аудиторій у форматі вебінарів.
Мінцифри спільно продовжує цикл навчальних програм у сфері відкритих даних для різних цільових аудиторій у форматі вебінарів.
Впродовж січня-березня 2021 року усі бажаючі можуть долучитись до наступних тематичних курсів:
– відкриті дані для початківців – 27.01.2021, 10.02.2021, 24.02.2021, 10.03.2021 та 31.03.2021;
– відкриті дані для розпорядників (ЦОВВ) – 19.01.2021 (перший день) – 02.02.2021 (другий день) та 02.03.2021 (перший день) – 16.03.2021 (другий день);
– відкриті дані для розпорядників (ОМС) – 09.02.2021 (перший день) – 23.02.2021 (другий день);
– аналіз й візуалізація відкритих даних для аналітиків та дослідників;
– розробка й впровадження стратегії розвитку відкритих даних для керівників напрямку ІТ органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Про терміни проведення останніх двох інтенсивів буде повідомлено додатково. Ознайомитись з програмою тематичних курсів можна на порталі Відкритих даних.
Для участі у заходах необхідна попередня реєстрація.
15 січня 2021 року відбудеться онлайн-консультації ЮНЕСКО з питань розвитку відкритої науки.
15 січня 2021 року відбудеться онлайн-консультації ЮНЕСКО з питань розвитку відкритої науки.
Організатор – ЮНЕСКО.
Під час заходу планується обговорити концепцію «Відкритої науки», її роль у глобальному контексті, питання встановлення міжнародних стандартів з відкритої науки у формі рекомендацій ЮНЕСКО. У результаті обговорення планується напрацювати пропозиції, які будуть використані у проекті рекомендацій.
Робочі мови: англійська та іспанська.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Платформа Open Research Europe (ORE) – це нова безкоштовна відкрита платформа для публікації результатів досліджень, що фінансуються ЄС та оприлюднення результатів рецензування.
Платформа Open Research Europe (ORE) – це нова безкоштовна відкрита платформа для публікації результатів досліджень, що фінансуються ЄС та оприлюднення результатів рецензування.
На платформі публікуються статті, класифіковані за шістьма предметними областями: природничі науки, техніка і технології, медичні науки, сільськогосподарські науки, соціальні науки, гуманітарні науки та мистецтво. Для кожної з шести категорій існують різні типи публікацій, починаючи від дослідницьких статей, закінчуючи короткими звітами, есе, дослідницькими даними, описом методів тощо.
Нова платформа забезпечить бенефіціарам програми “Горизонт 2020” можливість дотримуватись умов фінансування ЄС з відкритим доступом без жодних витрат. ORE пропонує дослідникам безкоштовне місце публікації, щоб швидко ділитися своїми результатами та ідеями і сприяти відкритому та конструктивному обговоренню досліджень. Навіть якщо проект, профінансований ЄС, закінчився, на портал можна подавати публікації, пов’язані з проектом. Кожна така публікація повинна мати принаймні одного автора, який був або є одержувачем гранту ЄС.
Наразі веб-сайт ORE містить усі необхідні вказівки (політики, процес публікації, науково-консультативна рада та поширені запитання), а також інформацію та інструкції щодо робочого процесу подання. Зараз платформа відкрита для подання, але весь спектр функціональних можливостей (пошук, групування за зонами та тематичні шлюзи) стане активним лише під час офіційного запуску у березні 2021 року.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави