Відкриті дані

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Маріт Ундсет та Клер Джоллі «Розширення доступу до даних супутникового спостереження Землі: що це означає для конфіденційності, безпеки та довіри».

У ній йдеться про новітні досягнення в оптичних системах, фотоніці, хмарних обчисленнях та штучному інтелекті і про те, як можна демократизували доступність супутникових даних та забезпечити їх високу якість, беручи до уваги ризики для національної безпеки та конфіденційності. Автори систематизують проблеми комерційного космічного спостереження за Землею та пропонують способи для їх вирішення. Все більша частина Землі моніториться зі супутників практично в режимі реального часу з високою деталізацією, а доступ до цих даних постійно розширюється. У 2024 році Геологічна служба США виявила на орбіті близько 472 супутників спостереження за Землею, 202 з яких експлуатуються урядами, а 270 – приватними операторами. Те, що колись було прерогативою урядів, тепер доступне майже кожному, оскільки деякими комерційними супутниками можна навіть керувати за певну плату. Якість і доступність цих зображень швидко покращуються. У 2023 році американці опублікували комерційне зображення радіолокатора  з найвищою роздільною здатністю, яке коли-небудь було створено, захопивши поверхню Землі з приголомшливими 16-сантиметровими деталями, а вже у березні 2025 року на орбіту було запущено 10-сантиметровий комерційний датчик. Ця тенденція, ймовірно, продовжиться, оскільки технологічні досягнення (оптика, фотоніка) та зниження витрат на запуск роблять більш дешевою відправку датчиків у космос, а все більше країн та операторів здійснюють  космічні спостереження за Землею. Державні та приватні постачальники даних доповнюють один одного, причому кілька урядових програм надають безкоштовні та відкриті дані, тоді як комерційні супутники часто обслуговують «нішеві» ринки. Супутники, які  спостерігають за Землею, не лише створюють оптичні та радіолокаційні зображення, але й фіксують електромагнітні випромінювання, такі як радіохвилі. Аналіз супутникових даних значно полегшується та покращується завдяки штучному інтелекту, доступ до супутникових даних поширюється. Що можуть зробити політики, щоб збалансувати переваги та ризики спостереження за Землею? Автори вважають, що уряди можуть вжити заходи, націлені на максимізацію позитивного впливу конвергентних технологій, мінімізуючи при цьому потенційні ризики: запровадити рамки відповідального виробництва та обміну даними; підтримати дискусію щодо конвергенції технологій та здійснювати передбачення технологічного розвитку.

Детальніше:  https://www.oecd.org/en/blogs/2026/02/expanding-access-to-satellite-earth-observation-data-what-it-means-for-privacy-security-and-trust.html,  https://www.oecd.org/en/publications/the-space-economy-in-figures_fa5494aa-en.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Індекс цифрового уряду та Індекс відкритих, корисних й придатних для повторного використання даних.

Результати та основні висновки за 2025 рік» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління». У ньому зазначається, що цифрова трансформація є першорядним завданням сучасних урядових структур, саме вона дозволяє надавати більш якісні послуги, приймати зважені управлінські рішення та налагоджувати ефективну співпрацю між різними інституціями чи країнами, має вирішальне значення для задоволення очікувань громадян в умовах швидких глобальних змін.  Для досягнення успіху у цій справі урядам необхідний сміливий, збалансований підхід, заснований на узгоджених і таких, що заслуговують на довіру, системах управління. Цифрова трансформація зробила ІКТ-технології стратегічним активом, розвиток якого вимагає колективних дій. Рішення щодо розбудови цифрової інфраструктури, архітектури даних та розгортання штучного інтелекту – це вже не просто технічний вибір, а стратегічний, який формує стійкість, автономію й довгострокову здатність діяти. Індекс цифрового урядування ОЕСР (DGI) та Індекс відкритих, корисних та повторно використовуваних даних (OURdata) демонструють, як уряди структурують, керують та підтримують цифрову трансформацію у державному секторі. Ці індекси є ключовими інструментами для розроблення та прийняття рішень щодо політики цифрового урядування в країнах ОЕСР та за їх межами. Ці дані використовується для порівняння національних стратегій, визначення пріоритетів, побудови політичного лідерства, визначення ключових сфер політики, які потребують першочергової уваги. Крім того, індекси DGI та OURdata забезпечують вимірювання цифрової трансформації у різних секторах. Зокрема, індекс цифрового урядування оцінює зусилля урядів щодо створення основ, необхідних для досягнення узгодженої, орієнтованої на людину цифрової трансформації державного сектору. Індекс відкритих, корисних та повторно використовуваних даних окреслює зусилля урядів щодо розроблення та упровадження національної політики відкритих державних даних.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/digital-government-index-and-open-useful-and-re-usable-data-index_6347ec74-en.html,

https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/digital-government-index-and-open-useful-and-re-usable-data-index_dbe102ed/6347ec74-en.pdf,  https://doi.org/10.1787/6347ec74-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини