Відкриті дані

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців «У нас багато цінних даних про здоров’я. Чому їх так важко використовувати?»

У ній зазначається, що наразі різні інституції накопичили багато цінних даних про здоров’я, але вони дуже слабко використовуються.  Залучення в обіг даних про здоров’я має надзвичайні перспективи для стимулювання інновацій, трансформації усієї системи охорони здоров’я та покращення громадського здоров’я. Але, незважаючи на експоненціальне зростання обсягу даних, їх поки що неможливо використовувати з максимальним потенціалом. У цій публікації досліджується, чому дані про здоров’я залишаються невикористаними, а також пропонуються шляхи їх перетворення на потужний інструмент покращення діяльності у сфері охорони здоров’я в усьому світі. Щодня системи охорони здоров’я та досліджень у галузі охорони здоров’я по всьому світу генерують величезні обсяги даних, які можуть докорінно змінити систему управління  громадським здоров’ям, а також підвищити ефективність діагностики та лікування хвороб. Від електронних медичних записів та геномних послідовностей до візуалізації даних та комплексного аналізу статистики здоров’я населення, – відповідальне використання цієї інформації може пришвидшити медичні дослідження та сприяти медичним проривам. Для цього пропонується забезпечити конфіденційні та індивідуальні свободи під час використання медичних даних. Саме це потрібно зробити урядам для досягнення балансу між використанням даних про здоров’я для суспільного блага та захистом прав особистості, таких як конфіденційність та автономія. Це вимагає відповідного удосконалення правового й технічного захисту. Рекомендація ОЕСР щодо управління даними охорони здоров’я заохочує країни надавати дані про стан здоров’я для їх використання у суспільних інтересах. Багато країн оновлюють своє законодавство, щоб вирішити це питання: Австралія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Велика Британія запровадили правові рамки, які прямо дозволяють використання даних про здоров’я для цілей «суспільного інтересу» без отримання відповідної згоди, але з посиленими гарантіями конфіденційності. Також у статті наголошується на трьох основних перешкодах для ефективного використання даних про здоров’я. Це: фрагментація регуляторних актів, бюрократичні перешкоди та відсутність довіри громадськості. Дані про здоров’я мають потенціал трансформувати охорону здоров’я та громадське здоров’я, але лише за умови, що країни зможуть подолати бар’єри довіри, управління та бюрократії. Узгодження стандартів, оптимізація процесів та залучення громадськості дозволять політикам розкрити повну цінність даних про здоров’я, одночасно захищаючи права особистості. За наявності правильних рамок дані про здоров’я можуть стати наріжним каменем інновацій, кращого догляду та зміцнення систем охорони здоров’я в усьому світі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/uN0LQ, https://qrpage.net/qr/01Ebc

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  короткий огляд «Прогалини у даних щодо ЦСР: аналітика від Центру цілей сталого розвитку ОЕСР» із серії «Аналітика політики ОЕСР щодо добробуту, інклюзії та рівних можливостей».

У ньому зазначається, що майже через десять років після початку реалізації «Порядку денного на період до 2030 року» країни ОЕСР досягли значних успіхів у зміцненні статистичного потенціалу моніторингу Цілей сталого розвитку. Відбувається покращення доступності даних, здійснюється їх гармонізація та охоплення ними багатьох цілей. Разом із тим, залишаються критичні прогалини, які ускладнюють повноцінний всеохоплюючий моніторинг ЦСР. На таких проблемах зосереджено увагу експертів. Перша – своєчасність даних:  понад 40 % показників ЦСР у країнах ОЕСР базуються на застарілих даних, що заважає ефективному реагуванню у режимі реального часу в таких ключових сферах, як боротьба зі зміною клімату (ЦСР 13), соціальна справедливість (ЦСР 5 і 10) та біорізноманіття (ЦСР 15). Друга проблема – визначення цілей: фрагментований підхід, особливо в рамках ЦСР 5, 10 та 11, послаблює здатність країн послідовно відстежувати прогрес та розробляти відповідні політики. Третя проблема – ряд показників не відображають належним чином суті ЦСР, наприклад щодо цілі 5 – нерівності, з якою стикаються жінки. Четверта проблема – рівень деталізації даних: демографічна дезагрегація за статтю, віком, доходом та географічним розташуванням залишається недостатньою, що обмежує можливість ефективного відстеження розбіжностей. Дані з розбивкою за статтю доступні для зайнятості та освіти, але в основному відсутні для показників екологічної та цифрової інклюзії. П’ята проблема – галузеві прогалини, які незважаючи на глобальний прогрес, все ще залишаються: понад 30% цілей у вимірі «Планета» не мають достатніх даних для аналізу відстані до цілі або аналізу тенденцій; показники екологічної стійкості мають значні прогалини в даних, що ускладнює відстеження втрат біорізноманіття та рівнів забруднення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/sshtK, https://qrpage.net/qr/qy1bV

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини