ПРОДОВЖЕНО БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО RESEARCH4LIFE

ПРОДОВЖЕНО БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО RESEARCH4LIFE

Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.

Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.

Research4Life – міжнародний проєкт, що реалізується Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Продовольчою та сільськогосподарською організацією, Програмою ООН з навколишнього середовища, Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, а також майже 200-ми науковими видавництвами (зокрема – Elsevier, Springer Nature, Wiley, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing) та провідними університетами світу. У розпорядженні Research4Life  база даних, що включає 164,9  тис. книжок, 18,7 тис. наукових журналів, 67 довідкових ресурсів у галузях охорони здоров’я, сільського господарства, довкілля, прикладних наук та права. Доступ забезпечується через п’ять спеціалізованих платформ: Hinari – медицина та охорона здоров’я; AGORA – сільське господарство; OARE –  довкілля; ARDI –  розвиток та інновації; GOALI – право та глобальна справедливість. За період, що минув від моменту долучення України до Research4Life у 2023 року понад 600 українських установ отримали безкоштовний онлайн-доступ до ресурсів цієї бази наукової інформації. Національним координатором програми в Україні виступає Державна науково-технічна бібліотека України.

Детальніше: https://www.research4life.org/about/https://dntb.gov.ua/research4life, https://qrpage.net/qr/aO7lc

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-08-11
Поширити
ОЕСР: МАКРОЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ПОГОДНИХ ЯВИЩ

ОЕСР: МАКРОЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ПОГОДНИХ ЯВИЩ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Макроекономічні наслідки екстремальних погодних явищ» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала  робочий документ «Макроекономічні наслідки екстремальних погодних явищ» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що надзвичайні погодні явища (повені, посухи, спекотні хвилі, лісові пожежі, циклони та екстремальні опади) ставатимуть більш частими та інтенсивнішими. Вони можуть завдавати значної шкоди людському життю, спричиняти соціальні та екологічні катаклізми і призводити до значних фінансових втрат. Щоб належним чином осягнути наслідки зміни клімату та розробляти ефективні стратегії адаптації, необхідно розрізняти гострі ризики (пов’язані з екстремальними погодними явищами) та повільні ризики (пов’язані з поступовим глобальним потеплінням), оскільки вони діють у різний спосіб та мають різні наслідки. У документі надаються нові відомості щодо регіональних економічних наслідків екстремальних погодних явищ у країнах ОЕСР. Використовуючи нещодавно створений набір даних за період з 2000 по 2018 рік, що охоплює понад 1600 регіонів у 31-й країні, експертами  оцінено як прямий, так і побічний вплив екстремальних погодних потрясінь на регіональний ВВП, зайнятість та міграцію. Виявлено, що найсуворіші явища зменшують регіональний ВВП на 2,2%, причому втрати близько 1,7% зберігаються навіть через п’ять років. Просторовий побічний вплив є негативним та економічно значущим: серйозне лихо, що відбувається в межах 100 км від регіону, призводить до подальшого зниження ВВП на 0,5%, що еквівалентно майже чверті прямого впливу. У сукупності екстремальні погодні потрясіння пов’язані з середньорічними втратами понад 0,3% ВВП у країнах ОЕСР, причому побічний вплив становить приблизно половину загального. Здатність регіонів протистояти стихійним лихам та відновлюватися після них також суттєво різниться: більш багаті з диверсифікованою економікою регіони є більш стійкими.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Z9Hn8, https://qrpage.net/qr/5eVh0, https://doi.org/10.1787/5e24a2d8-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-11
Поширити
ОЕСР: ЦИФРОВИЙ УРЯД В АВСТРАЛІЇ

ОЕСР: ЦИФРОВИЙ УРЯД В АВСТРАЛІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цифровий уряд в Австралії: збільшення цифрових інвестицій» із серії «Дослідження цифрового урядування ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Цифровий уряд в Австралії: збільшення цифрових інвестицій» із серії «Дослідження цифрового урядування ОЕСР».

У ньому зазначається, що  ефективне інвестування в цифрові технології і дані є важливим чинником покращення державних послуг й удосконалення інституційної діяльності. Експерти прогнозують зростання державних витрат на цифрові технології та ІКТ, тому забезпечення цінності такого роду інвестицій і уникнення неефективності їх використання стає дедалі важливішим. Виникає потреба у гнучких інвестиційних стратегіях, збалансуванні ресурсів і можливостей, формування стратегічних партнерств, а також задіяння сучасних підходів до бюджетування, гнучкого до цифрових потреб. Інвестиційна рамка цифрового урядування ОЕСР надає цінні рекомендації для зміцнення урядового управління, ефективного керування ризиками та забезпеченні інвестицій, орієнтованих на результат. Відповідь Австралії на цей виклик була втілена у «Рамковій програмі нагляду за інвестиціями в цифрові технології та ІКТ» Агентства цифрової трансформації. Вона була запроваджена у 2022 році і виявилась здатною забезпечити комплексний підхід до усього життєвого циклу цифрових інвестицій – від раннього планування до реалізації вигід відповідно до «Стратегії даних та цифрового урядування на 2023–2030 роки». У звіті розглядається трирічний досвід їх реалізації та здійснюється порівняння з передовим досвідом ОЕСР, визначаються сильні сторони, проблеми та можливості цифрового урядування Австралії.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/nNq7W, https://qrpage.net/qr/tWQ4g,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-08
Поширити
ЄДИНА ПОЗИЦІЯ ЩОДО ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

ЄДИНА ПОЗИЦІЯ ЩОДО ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Університети мають єдину позицію щодо відкритого доступу».  

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джона Росса «Університети мають єдину позицію щодо відкритого доступу».  

У ній йдеться про спрощення угод щодо «публікації як послуги» у відповідь на очікування сектору науки та освіти на скасування платного доступу до матеріалів досліджень. Бібліотекарі ряду університетів об’єднали зусилля з галузевими представницькими органами, щоб переглянути та спростити власні угоди про відкритий доступ з великими науковими видавництвами. Зокрема, університети Австралії та Нової Зеландії об’єднались з Радою бібліотекарів Австралійських університетів, щоб зайняти «єдину позицію» в переговорах з Elsevier, Springer Nature, Wiley й Taylor & Francis щодо поновлення угод до 2026 року. Ці чотири компанії є найбільшими серед майже тридцяти видавництв, які уклали угоди про відкритий доступ з Радою Австралійських університетів. Гіро Макдональд, який очолює комітет із закупівель контенту, заявив, що існує «зростаюче розчарування» чинними угодами та «сильне бажання» досягти «більш справедливої та прозорої вартості». Адже розмір оплати, яку видавці стягують за те, щоб зробити статті безкоштовними для читання, базується на вартості виробництва друкованих журналів у 1995 році. «Ми… хочемо забезпечити належний рівень прозорості наших платежів, щоб фактично виправдати витрати».  Переговори, що відбувались у 2021 та 2022 роках були зосереджені навколо угод «читай та публікуй», які включають плату за публікацію з відкритим доступом до наявних передплат наукових установ та університетів. Дослідники установ, що мають передплату на журнали, можуть зробити свої статті відкритими без додаткової плати за обробку статей.  Але багато угод виключали певні журнали видавців з цієї формули та встановлювали обмеження на кількість вільно доступних статей. Науковці збентежені тим, що вони мали перепони з публікацією своєї статті у відкритому доступі і хвилювалися, що подані ними статті більше не відповідатимуть вимогам відкритого доступу до моменту їх прийняття. Тепер Рада хоче перейти від угод «читати та публікувати» до моделі «публікація як послуга», що охоплює весь портфель кожного видавця, без обмежень щодо кількості статей, які можна зробити відкритими. Дохід компаній від видавничої діяльності є «достатньо фінансово сталим», щоб підтримувати вільний доступ для читачів, а угоди, пов’язані з «певними обсягами статей», ризикують спонукати їх «публікувати більше заради доходу». 2025 рік буде «ключовим роком» для перегляду угод: для цього було створено відповідні робочі групи із підготовки переговорів і стратегічний комітет. «Переговори пропонують важливу можливість для встановлення нових моделей, які тісніше відповідають потребам нашого сектору та громадськості, що фінансує нашу роботу та отримує від неї вигоду», говорить голова комітету Ієн Мартін. Бронвен Келлі наголошує, що платники податків фінансують значну частину досліджень, проведених австралійськими університетами і тому «ми зобов’язані забезпечити, щоб знання, які ми генеруємо, були широкодоступними та вільно доступними, а не прихованим за платними системами».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2wDVw

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-04
Поширити
СЕРВІС TUWHERA: ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЩОДО ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

СЕРВІС TUWHERA: ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЩОДО ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

На сторінці блогу сайту DOAJ розміщена публікація Донна Ковентрі та Лукмана Гейса «Тухера: зобов’язання щодо відкритого доступу і сталому та справедливому суспільству знань».

На сторінці блогу сайту DOAJ розміщена публікація Донна Ковентрі та Лукмана Гейса «Тухера: зобов’язання щодо відкритого доступу і сталому та справедливому суспільству знань».

У ній  розглядається цінність Tuwhera – платформи відкритого доступу, що підтримується Оклендським технологічним університетом  у Новій Зеландії. Назва платформи на мові маорі означає «відкритість», що максималоьно точно характеризує призначення цього інституційного репозитарію. Сервіс було засновано у 2016 році як платформу відкритих публікацій двох журналів, а наразі він охоплює вже 21 рецензований журнал з діамантовим відкритим доступом, що використовує OJS. Тематична спрямованість дуже широка – фінанси, архітектура, охорона здоров’я, мистецтво і дизайн, готельне господарство. Крім того, на платформі представлені електронні книги видавництва Open Monograph Press. Матеріали, актуальні для певного регіону, часто не публікуються великими комерційними видавництвами. Тому є цінним  міждисциплінарний журнал, присвячений охороні здоров’я та навколишньому середовищу Азіатсько-Тихоокеанського регіону (відповідна  регіональна проблематика майже не висвітлювалася раніше у комерційних журналах). Журнал «Робота вчителів» має на меті поширення новозеландських та міжнародних досліджень, присвячених викладачам-практикам. Відкритий діамантовий доступ надає редакторам можливість працювати з різними форматами публікацій, наприклад, включати творчі роботи чи публікувати короткі огляди досліджень замість повних статей. «Етнографічна епоха» заохочує динамічні способи поширення знань, «Тихоокреанські медіа» пропонує широкий спектр матеріалів – від фоторепортажів і спеціальних репортажів до традиційних дослідницьких статей. Активно підтримуються роботи молодих дослідників. Відкритий доступ важливий, оскільки він для авторів та читачів забезпечує рівний доступ до результатів досліджень, дозволяє уникнути фінансових бар’єрів («зелені» та «діамантові» публікації) й сприяє інклюзивності у науковій комунікації. Подальший розвиток сервісу Tuwhera  буде пов’язаний з підтримкою стійких відкритих досліджень. Він і надалі орієнтуватиметься на індексацію в DOAJ завдяки авторитетності та легкості пошуку, надійному довіднику, інтеграції з бібліотечними пошуковими системами.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Lpn94, https://tuwhera.aut.ac.nz/,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-07-30
Поширити
ЧОМУ ЗРОЗУМІЛИЙ ШІ Є КРИТИЧНО ВАЖЛИВИМ ДЛЯ ДОВІРИ ТА ПІДЗВІТНОСТІ

ЧОМУ ЗРОЗУМІЛИЙ ШІ Є КРИТИЧНО ВАЖЛИВИМ ДЛЯ ДОВІРИ ТА ПІДЗВІТНОСТІ

На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».

На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».

Автор розбирає відомості про те, як наразі працюють різні функції ШІ, а також пропонує зосередити увагу на тому, чи існує прозорість ШІ як того вимагають відповідні документи про прозорий та відповідальний ШІ. Прозорість може означати багато різних речей для різних людей, тому важливо визначити, що саме ми вбачаємо під прозорим і зрозумілим штучним інтелектом. Ешлі наголошує, що це відкритість і розуміння того, як щось було створено, обрано, удосконалено ШІ, оскільки саме це є основою для подальшого прийняття рішень. Ми повинні знати про джерела інформації, наявність різних аспектів та глибину опрацювання питання, бути здатними відстежувати, перевіряти або переглядати процеси ШІ. У статті описується сутність прозорості в архітектурі штучного інтелекту; питання взаємодії з різними моделями штучного інтелекту; підходи до оцінювання прозорості ШІ.  По-перше, завжди має бути присутнім повідомлення про те, що були застосовані технології штучного інтелекту у певному продукті/сервісі.  По-друге, необхідні роз’яснення щодо задіяної моделі ШІ, чому її було обрано, які захисні механізми встановлені для якості, безпеки та впливу на навколишнє середовище, як модель підтримується. Приклад того, як це працює на практиці – сервіси EBSCO.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/D5r1S,  

Фото: EBSCO

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_ВідкритіДані

2025-07-21
Поширити
СКОРИСТАЙТЕСЬ ДЖЕРЕЛОМ БІБЛІОТЕЧНИХ ДАНИХ ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЛАСНИХ КУРСІВ

СКОРИСТАЙТЕСЬ ДЖЕРЕЛОМ БІБЛІОТЕЧНИХ ДАНИХ ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЛАСНИХ КУРСІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стіва Бріггса «Скористайтеся джерелом бібліотечних даних, щоб покращити свої навчальні курси».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стіва Бріггса «Скористайтеся джерелом бібліотечних даних, щоб покращити свої навчальні курси».

У ній зазначається, що університетські бібліотеки пропонують корисні джерела даних про усі аспекти навчання, щоб найкращим чином забезпечити залучення студентів. Згідно UK Teaching Excellence Framework 2023, Національного опитування студентів (NSS) та Опитування про досвід післядипломної освіти (PTES) університетські бібліотеки здатні забезпечити умови для створення відмінного освітнього студентського досвіду. Студентоорієнтовані бібліотечні приміщення, комплексні колекції ресурсів, спеціалізовані бібліотечні системи та підготовлений персонал – є пріоритетом для розвитку бібліотек.  Бібліотечні дані мають потенціал для надання глибокого розуміння того, як студенти підходять до навчання та як воно ними сприймається. Стів розглядає п’ять аспектів бібліотечних даних, необхідних для ефективного удосконалення університетських курсів, а також демонструє,  як викладачі та бібліотечні команди можуть співпрацювати для оптимізації використання такої інформації. Потрібно перш за все проаналізувати дані щодо відвідування бібліотечних приміщень (кількість студентів та хронологічні коливання); затребуваність бібліотечних ресурсів (для цього зазвичай використовують спеціалізоване програмне забезпечення для аналітики кількості звернень до навчальних ресурсів); використання колекцій (поза межами рекомендованих викладачами або стандартних списків ресурсів); теми студентських запитів та відгуки студентів (оцінки щодо якості отриманих відповідей на запитання, пов’язані з бібліотекою, досвід користування бібліотекою); залученість авторів курсів до роботи з бібліотечними даними. Він говорить про власний досвід участі у щомісячних зустрічах команд академічного успіху викладачів з бібліотекарами та іншими централізованими службами підтримки. Вони надають чудову можливість для постійного діалогу щодо залучення студентів та відгуків, пов’язаних з бібліотекою, які потім можна поширювати серед викладачів.  Підхід, зосереджений на навчальному шляху, має вирішальне значення для покращення досвіду та результатів навчання студентів під час планування удосконалення курсу.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qx5py

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані

2025-07-15
Поширити
ЩОКВАРТАЛЬНІ ОНОВЛЕННЯ КРИТЕРІЇВ DOAJ З 2025 РОКУ

ЩОКВАРТАЛЬНІ ОНОВЛЕННЯ КРИТЕРІЇВ DOAJ З 2025 РОКУ

На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ».

На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ».

У ньому зазначається, що починаючи з 2025 року будь-які оновлення критеріїв DOAJ у «Посібнику з подання заявок» будуть здійснюватися щоквартально. Реєстр змін відстежує історію версій критеріїв, а також висвітлює останні коригування цих критеріїв. Так, у попередньому березневому оновленні було додано інформацію щодо показників рейтингу журналів та рекомендацію для щодо відображення дат подання/прийняття/публікації статей; уточнено процедуру апеляції; оновлено посилання на політику нульової толерантності. У липневій версії 2.5 переглянуто критерії для журналів клінічних досліджень:  виключено вимогу щодо публікації серій випадків та додано вимоги щодо політики конфіденційності учасників та інструкцій для рецензентів; запроваджено нову інформацію для журналів Subscribe to Open (S2O). Рекомендації для рецензентів, що стосуються звітів про клінічні випадки (усі звіти про випадки та їхні серії позначаються як такі в назві та заохочується використовування рекомендацій CARE щодо звітності). Для журналів, які перейшли від закритого до відкритого доступу за моделлю S2O, всі основні критерії DOAJ, включаючи відкриту ліцензію та умови авторського права, повинні бути чітко зазначені. Перш ніж подати заявку до DOAJ, журнал S2O повинен продемонструвати, що цільовий показник S2O на поточний рік був досягнутий, і що він опублікував новий випуск або щонайменше п’ять дослідницьких статей OA за моделлю S2O. DOAJ працює над політикою щодо використання інструментів штучного інтелекту та великих мовних моделей, яка буде випущена упродовж 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/7rgtRhttps://doaj.org/apply/guide/, https://www.care-statement.org/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_ВідкритіДані

2025-07-14
Поширити
РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ БІБЛІОТЕК У ПІДТРИМЦІ ДОСЛІДЖЕНЬ

РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ БІБЛІОТЕК У ПІДТРИМЦІ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Сучасна роль університетських бібліотек у підтримці досліджень викладачів та аспірантів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Сучасна роль університетських бібліотек у підтримці досліджень викладачів та аспірантів».

У ній автор наголошує, що дослідження стають все більш міждисциплінарними, зосередженими на обчислюванні та складаються з багатоінституційних команд, які зазвичай співпрацюють віртуально. Відповідно університетські бібліотеки повинні йти в ногу з часом, щоб підтримувати викладачів та аспірантів.  Дослідження рясніють цифровими об’єктами, даними, створеними у процесі дослідження, нотатками, програмними продуктами, протоколами та документами з відкритим доступом. Університетська бібліотека повинна мати сучасну технологічну інфраструктуру та  надавати якісні послуги, щоб підтримувати викладачів та аспірантів на всіх етапах дослідження – від  розроблення ідеї проекту до поширення результатів досліджень та висновків, – упродовж усього життєвого циклу. Кожен етап такого циклу може бути складним, але використовуючи досвід та ресурси бібліотек для підтримки цього процесу, можна полегшити та оптимізувати роботу. Йдеться про підтримку в частині управління дослідницькими даними; надання доступу до дослідницьких даних; консультування щодо використання метаданих та новітніх методів досліджень; вимірювання впливу та поширення інформації у цільових аудиторіях задля трансформації знань в управлінські рішення. У Вірджинському політехнічному інституті вбачають роль університетської бібліотеки не лише як джерела інформації, в й партнера у дослідницькому процесі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2gLn6

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані

2025-07-11
Поширити
КОНСОЛІДОВАНИЙ РЕЙТИНГ ВИШІВ УКРАЇНИ

КОНСОЛІДОВАНИЙ РЕЙТИНГ ВИШІВ УКРАЇНИ

На порталі ОсвітаUa опубліковано черговий щорічний консолідований рейтинг українських закладів вищої освіти 2025.

На порталі ОсвітаUa опубліковано черговий щорічний консолідований рейтинг українських закладів вищої освіти 2025.

Він охоплює результати діяльності 240 вітчизняних закладів вищої освіти та складається з 10 тематичних підрейтингів: «Найкращі класичні університети України», «Найкращі технічні виші», «Найкращі аграрні виші», «Найкращі педагогічні виші», «Найкращі медичні виші», «Найкращі мистецькі виші», «Найкращі приватні виші», «Найкращі київські виші», «Найкращі виші регіонів України», «Найкращі виші областей України». Для їх укладання було використано дані інших відомих рейтингів та ураховано основні тенденції розвитку вищої освіти з акцентом на структурні реформи. За результатами нинішньої редакції Консолідованого рейтингу 2025 року лідером української вищої освіти став  Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (він девʼятий рік поспіль зберігає свою позицію). На другому місці – Львівський національний університет ім. Івана Франка, на третьому – Національний університет «Львівська політехніка».

Детальніше: https://osvita.ua/vnz/rating/25758/, https://osvita.ua/vnz/rating/51741/

Фото: ОсвітаUa

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_ВідкритаДані #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-07-11
Поширити