На Єдиному порталі відкритих даних та вебпорталі Державної податкової служби оприлюднений один з найбільш затребуваних та пріоритетних наборів даних для бізнесу та суспільства – фінансова звітність компаній.
На Єдиному порталі відкритих даних та вебпорталіДержавної податкової служби оприлюднений один з найбільш затребуваних та пріоритетних наборів даних для бізнесу та суспільства – фінансова звітність компаній.
Більше трьох років знадобилось для перетворення раніше закритої інформації про фінансову звітність компаній у відкриті дані. Раніше її публікували лише приватні акціонерні товариства, звітність яких була відкритою і регулярно оновлюваною.
Доступ до звітності відкриває відомості про реальний фінансовий стан компаній (доходи, збитки, активи, кошти, які знаходяться на балансі підприємств та організацій) та сплачені ними податки.
Відкрита фінансова звітність допоможе українському бізнесу: – підвищити прозорість при підписанні угод з підрядниками; – здійснювати порівняння з ключовими конкурентами та визначати частку ринку; – зменшити ризик співпраці з компаніями-одноденками.
Відкриття інформації про фінансову звітність компаній — це важливий етап у детінізації ринку та ще один крок до прозорості в економічній сфері держави.
Кабінетом Міністрів України внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» та від 30.11.2016 р. № 867 «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних». Відповідна урядова постанова від 03.03.2021 № 407 опублікована на урядовому порталі.
Кабінетом Міністрів України внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» та від 30.11.2016 р. № 867 «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних». Відповідна урядова постанова від 03.03.2021 № 407 опублікована на урядовому порталі.
Прийняте рішення сприятиме розвитку сфери відкритих даних та доступності громадян України до понад 1000 наборів відкритих даних.
Серед нових наборів даних, обов’язкових для оприлюднення, є фінансова звітність компаній, відомості Державного земельного кадастру, база даних щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів тощо.
Постановою також передбачене створення Центру компетенцій у сфері відкритих даних — порталу «Дія. Відкриті дані». Центр компетенцій мітитиме інформацію про роботу з відкритими даними розпорядників, ІТ-спеціалістів і користувачів. Наразі сервісами на основі відкритих даних користуються від 1,5 до 5 мільйонів українців.
Поряд з тим, постанова закріплює принципи Міжнародної хартії відкритих даних, зокрема відкритості за замовчуванням; оперативності; доступності використання; забезпечення оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних у машиночитаному форматі та забезпечення її подальшого вільного та безоплатного використання; інтероперабельності; постійної застосовності; інклюзивності розвитку.
Вперше в Україні вводиться поняття «інформаційного аудиту», тобто аналізу розпорядником інформації щодо наявності, стану, форматів, процесів управління та використання усієї інформації, яка перебуває в його володінні. За розпорядниками закріплюється обов’язок проводити його щонайменше раз на рік з обов’язковою публікацією результатів на порталі відкритих даних. Це перший крок до побудови якісної системи управління даними в Україні.
Мінцифри поставило перед собою амбітну мету – забезпечити входження України упродовж найближчих трьох років до топ-3 країн, які є лідерами у сфері відкритих даних. У зв’язку з цим найближчим часом на розгляд Уряду буде винесена Стратегія розвитку сфери відкритих даних в Україні.
4 березня 2021 року у світі відзначають Міжнародний день відкритих даних, у зв’язку з чим Міністерство цифрової трансформації підготувало інформаційні матеріали щодо розвитку відкритих даних в Україні.
4 березня 2021 року у світі відзначають Міжнародний день відкритих даних, у зв’язку з чим Міністерство цифрової трансформації підготувало інформаційні матеріали щодо розвитку відкритих даних в Україні.
Основними напрямами розвитку відкритих даних є удосконалення законодавства; відкриття нових наборів даних; реалізація різноманітних проєктів.
Які досягнення вже є та у чому полягають завдання розвитку на майбутнє: – у 2020 році Україна вперше взяла участь у європейському дослідженні рівня зрілості сфери відкритих даних Open Data Maturity та посіла у рейтингу учасників 17 місце; – набори даних публікуються на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, який наприкінці 2020 року встановив рекорд — 1 мільйон унікальних користувачів та понад 500 тисяч завантажень з порталу; – сервіси на основі відкритих даних полегшують життя тисячам українців: у сфері охорони здоров’я ці інструменти допомагають пацієнтам у пошуку медичного закладу та виборі лікаря; у бізнесі – автоматизувати та підвищити ефективність бізнес-процесів, захиститися від рейдерських атак, перевірити потенційних бізнес-партнерів, убезпечитися від економічних злочинів та шахрайства; – проводиться систематичні дослідження впливу відкритих даних на різні сфери суспільного життя; – портал «Дія.Відкриті дані» допоможе навчати роботі з відкритими даними щонайменше 3 тисячі осіб щороку, а також удосконалювати якість даних.
Відкриті дані руйнують корупцію та роблять діяльність влади прозорою і зрозумілою.
У жовтні 2020 року на сайті ЄК опубліковане дослідження «Towards a 2030 vision on the future of universities in Europe».
У жовтні 2020 року на сайті ЄК опубліковане дослідження «Towards a 2030 vision on the future of universities in Europe».
У документі представлене стратегічне бачення майбутнього розвитку європейських університетів щодо здійснення досліджень та реалізації інновацій на період до 2030 року. Презентовано університетський ландшафт Європи, визначені напрямки перетворень, які можуть відбуватись у тому числі за підтримки ЄС (політики, фінансування, правові механізми).
Окрему увагу приділено таким цінностям, як, повага до інституціональної автономії, академічна свобода, проведення фундаментальних та соціально орієнтованих досліджень, довіра, рівність можливостей, інклюзивність, відкрита наука, відкритий доступ, відкриті дані.
18 вересня 2020 року на національній онлайн-платформі «Дія.Цифрова освіта» презентували освітній серіал «Відкриті дані для державних службовців».
18 вересня 2020 року на національній онлайн-платформі «Дія.Цифрова освіта» презентували освітній серіал «Відкриті дані для державних службовців».
Освітній серіал розкриває питання роботи й управління даними в державному секторі. Після перегляду 13 серій, успішного проходження тестування після кожної серії та фінального тестування користувач отримає сертифікат, що засвідчує проходження курсу з відкритих даних для держслужбовців обсягом 0,2 кредиту ЄКТС.
Участь у серіалі взяли представники влади, бізнесу та громадянського суспільства, що працюють з відкритими даними. Його створено за підтримки проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».
Безкоштовно переглянути освітній серіал можна на національній онлайн-платформі «Дія.Цифрова освіта».
10 липня Міністерство цифрової трансформації передала звіт європейським колегам щодо рівня розвитку відкритих даних в Україні для дослідження European Open Data Maturity Report.
10 липня Міністерство цифрової трансформації передала звіт європейським колегам щодо рівня розвитку відкритих даних в Україні для дослідження European Open Data Maturity Report.
Open Data Maturity Report — щорічне дослідження, результати якого демонструють рівень розвитку відкритих даних у Європі. Експерти здійснюють оцінку за понад 165 показниками, які об’єднують у чотири групи:
– політика відкритих даних;
– робота національного порталу;
– вплив відкритих даних на ключові сфери життя;
– якість опублікованих даних.
Україна вперше взяла участь у цьому дослідженні, проте вже майже два роки, як українські відкриті дані публікуються на European Data Portal.
Найкращий досвід держав надасть змогу й надалі вдосконалювати організаційні й технічні аспекти відкритих даних та адаптувати їх під сучасні вимоги.
Розвиток відкритих даних в Україні відбувається за підтримки проєкту міжнародної технічної допомоги USAID/UK aid TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»
ОЕСР опублікував звіт «Open, Useful and Re-usable data (OURdata) Index: 2019»
У документі представлені дані щодо реалізації політики у сфері відкритих, корисних та повторно використаних даних ОЕСР (2019). Наводяться показники, джерела з яких збирались дані, надається детальний аналіз отриманих результатів.
Крім того, у звіті подано огляд основних досягнень та викликів, пов’язаних із розробленням та реалізацією політики відкритих урядових даних (OGD) у країнах-членах ОЕСР та країнах-партнерах. Наводяться порівняння щодо прогресу за останні 2 роки (2017-2019 рр.).
Ознайомлення з цим документом фахівців з державного управління, спеціалістів у сфері поводження з даними та громадськості сприятиме формуванню ефективних заходів із цифрової трансформації державного сектору, включаючи цифровий уряд та керований даними державний сектор, а також відкриті урядові дані.
Цього року Україна вперше братиме участь у європейському дослідженні щодо розвитку відкритих даних European Data Maturity Report. Дослідження триватиме впродовж 2020 року, а його результати будуть опубліковані наприкінці року у грудні.
Цього року Україна вперше братиме участь у європейському дослідженні щодо розвитку відкритих даних European Data Maturity Report. Дослідження триватиме впродовж 2020 року, а його результати будуть опубліковані наприкінці року у грудні.
Open Data Maturity Report – щорічне дослідження, результати якого демонструють рівень розвитку відкритих даних у Європі. Експерти здійснюють оцінку за 165 показниками, які об’єднуються у чотири групи:
– політика відкритих даних;
– робота національного порталу;
– вплив відкритих даних на ключові сфери життя;
– якість даних, що публікуються.
Участь України у європейському дослідженні дасть можливість визначити національні досягнення у сфері відкритих даних та поділитись досвідом з іншими країнами.
Вже понад рік українські відкриті дані публікують на European Data portal. Своїм запрошенням до участі у цьогорічному дослідженні європейські колеги високо оцінили ті ініціативи й ту роботу, яка була проведена в Україні впродовж останніх років у сфері відкритих даних, а також висловили сподівання на подальший прогрес.
Розвиток відкритих даних в Україні підтримує проєкт міжнародної технічної допомоги USAID/UK aid TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
Open Data Challenge спрямований на розвиток інноваційного потенціалу та підтримку проєктів, що використовують відкриті дані для боротьби з корупцією в Україні. Учасники повинні продемонструвати, наскільки їхній проєкт допомагає запобігти корупції та підвищує ефективність і прозорість владних структур на користь українського суспільства.
Важливим критерієм відбору буде ефективне та інноваційне використання проєктом відкритих даних, особливо тих, що перелічені в оновленій Постанові КМУ №835.
Проєкти будуть оцінюватися за їхньою новизною чи інноваційністю на ринку. Ми зацікавлені як в нових ідеях (абсолютно нові продукти або рішення), так і в покращенні теперішніх (удосконалення рішень, об’єднання та їхня нова реалізація).
Ще один важливий критерій – чітке розуміння власної аудиторії та ринку, демонстрація потенціалу проєкту, конкретних можливостей для зростання і розвитку стійкої бізнес-моделі послуги чи сервісу, можливість його масштабування на всю країну.
Проєкти будуть оцінені за рівнем зацікавленості команди своєю справою, здатністю реалізувати ідею та розвивати її протягом всього життєвого циклу, а також різномантістю умінь/знань, які можна застосувати.
Спеціальна номінація – «Антикорупційний проєкт». Окремим призом на Open Data Challenge буде відзначено проєкт із найбільшим антикорупційним впливом.
Для того, щоб потрапити в цю номінацію, проєкт повинен використовувати один або кілька наборів даних:
– Єдиний державний реєстр декларацій осіб
– Єдиний державний реєстр судових рішень
– Дані про державні закупівлі
– Дані про державні видатки та бюджетні програми
– Дані про кінцевих бенефіціарних власників компаній
– Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення
– Єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт (ДАБІ).
Журі конкурсу: Олексій Вискуб (Міністерство цифрової трансформації України), Гарт Вілліс (Офіс демократичного урядування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)); Вільям Тернер (Посольство Великобританії в Україні); Катерина Оніліогву (Проект USAID/ UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS»); Віктор Лях (Фонд Східна Європа); Денис Гурський (SocialBoost); Олексій Іванкін (Opendatabot); Андрій Боровик (Transparency International Україна).
З січня 2020 року розпочато підготовку нового плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», реалізація якого триватиме з вересня 2020 року по серпень 2022 року.
З січня 2020 року розпочато підготовку нового плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», реалізація якого триватиме з вересня 2020 року по серпень 2022 року.
Партнерство «Відкритий Уряд» – це міжнародна ініціатива, яка покликана об’єднати зусилля урядів та громадянського суспільства для створення позитивних змін у житті громадян.
Україною вже реалізовано три плани дій, реалізація четвертого триватиме до серпня 2020 року. Успішно реалізовані/реалізуються заходи в рамках Ініціативи:
– відкриті дані;
– е-декларування;
– система електронних публічних закупівель “ProZorro”;
– єдиний веб-портал використання бюджетних коштів;
– електронні петиції;
– надання електронних послуг;
– відкриття центрів надання адміністративних послуг;
– імплементація стандартів Ініціативи прозорості видобувних галузей;
– відкриття відомостей про кінцевих бенефіціарних власників;
– державне фінансування політичних партій.
Підготовка плану дій відбуватиметься у кілька етапів. З лютого по квітень 2020 року триватиме збір ідей та пропозицій, який передбачає проведення он-лайн та публічних заходів.
Після опрацювання отриманих пропозицій у травні–червні 2020 року планується винести їх на он-лайн голосування для вибору відповідно до рекомендацій Партнерства не більше 20 заходів.
Долучитись до підготовки нового плану дій можна, подавши пропозиції до 31 березня 2020 року. Пропозиції мають відповідати:
2) чотирьом основним цінностям Ініціативи, а саме: забезпечення доступу до публічної інформації; посилення участі громадськості у прийнятті рішень; забезпечення підзвітності органів влади; розвиток технологій та інновацій для забезпечення прозорості та підзвітності.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
