Конкурс студентських наукових робіт «Black Sea Science 2022»

Конкурс студентських наукових робіт «Black Sea Science 2022»

Відкрито прийом заявок на міжнародний конкурс студентських наукових робіт «Black Sea Science 2022».

Відкрито прийом заявок на міжнародний конкурс студентських наукових робіт «Black Sea Science 2022».

Цей щорічний конкурс проводиться з метою розширення міжнародних зв’язків, активізації наукової роботи студентів, їх залучення до участі у наукових програмах, проектній, конструкторській та інших формах науково-дослідної діяльності.

Конкурс проводиться за наступними напрямами:
– харчова наука і технології;
– економіка і управління;
– інформаційні технології, автоматизація і робототехніка;
– енергетика та енергоефективність;
– екологія та охорона навколишнього середовища.

У конкурсі можуть брати участь наукові роботи студентів, які виконані самостійно, подаються вперше та не містять порушень академічної етики. Роботи мають бути інноваційними або пошуковими та відповідати наступним критеріям:
– відповідність заявленим напрямкам;
– актуальність;
– новизна та оригінальність ідей, використання сучасних методів дослідження;
– повнота та якість викладення основних наукових результатів;
– теоретична значимість роботи;
– практична значимість роботи;
– якість оформлення.

Конкурс проводиться за підтримки Європейської Асоціації інтеграції харчових наук та інженерних знань у харчовій галузі «ISEKI-Food Association» у співробітництві з закордонними закладами вищої освіти Болгарії, Казахстану, Китаю, Молдови, Швейцарії, Ізраїлю, Грузії, Польщі.

Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 лютого 2022 року.

Детальніше: http://isc.onaft.edu.ua/, https://bit.ly/3vaHeKo

Фото: МОН

2021-10-13
Поширити
Щодо поширення онлайн-платформ у світі

Щодо поширення онлайн-платформ у світі

Департамент економіки ОЕСР опублікував дослідження «Ласкаво просимо до (цифрових) джунглів: вимір поширення онлайн-платформ».

Департамент економіки ОЕСР опублікував дослідження «Ласкаво просимо до (цифрових) джунглів: вимір поширення онлайн-платформ».

Незважаючи на зростаюче значення онлайн-платформ у сучасному світі та їх здатність акумулювати й використовувати величезну кількість інформації, наявні дані про їх функціонування, поширення та вплив на економіку і суспільство залишаються незначними та суперечливими. Недостатність співставних даних у розрізі країн утруднює розуміння структурних та політичних детермінант їх розповсюдження.

Це дослідження надає уявлення про онлайн-платформи за наступними трьома напрямками:
– відомості про глобальні та локальні платформи і їх використання у 43 країнах ОЕСР та G-20 за період 2013-2019 років у дев’яти сферах діяльності;
– основні тенденції використання платформ;
– структурні та політичні детермінанти розповсюдження онлайн-платформ у контексті географії та хронології подій.

Все більша частка економічної активності зміщується у бік онлайн-платформ, отже вкрай важливо для директивних органів отримати точні дані щодо впливу політики на формування і розповсюдження платформ з різними характеристиками. Актуальність дослідження пов’язана також зі значним впливом онлайн-платформ (особливо тих, що не покладаються на фізичний контакт) на пом’якшення наслідків кризи COVID-19. У цьому відношенні вирішальне значення має продовження зусиль по збору більш якісних та порівнянних даних. 

Детальніше: https://bit.ly/30vQHRr, https://bit.ly/3n6rjt1, https://doi.org/10.1787/b4e771d7-en

Фото: скріншот

2021-10-13
Поширити
Міжнародний тиждень відкритого доступу

Міжнародний тиждень відкритого доступу

З 25 по 31 жовтня 2021 року відбудеться міжнародний тиждень відкритого доступу, який цього року проходить під гаслом «Важливо, як ми відкриваємо знання: забезпечення структурної справедливості».

З 25 по 31 жовтня 2021 року відбудеться міжнародний тиждень відкритого доступу, який цього року проходить під гаслом «Важливо, як ми відкриваємо знання: забезпечення структурної справедливості».

Тиждень відкритого доступу ставить покликаний об’єднати зусилля громадянського суспільства задля забезпечення вільного та рівного доступу до освітніх ресурсів і результатів наукових досліджень. Особливої ваги це завдання набуває в умовах пандемії та закритих кордонів між країнами, що актуалізує суспільну потребу у відкритій науці.

Тема цьогорічного тижня навмисно збігається з нещодавно опублікованою рекомендацією ЮНЕСКО з відкритої науки, найважливішим компонентом якої є відкритий доступ. Рекомендація, поширена у вигляді проекту, який обговорювався представниками 193 країн-членів ЮНЕСКО, чітко вказує на важливість справедливого рівного доступу до наукових знань як для творців, так і для споживачів знань.

Рекомендація ЮНЕСКО є першою глобальною системою стандартів у галузі відкритої науки, що стане важливим керівництвом для урядів усього світу в їх переході від прагнення до практичного впровадження відкритих досліджень.

Організатори закликають усіх небайдужих долучитись до тематичних дискусій та заходів, адаптуючи їх до місцевих умов. Різноманітність, рівність та інклюзивність повинні бути постійним пріоритетом. 

Долучитись  до тижня відкритого доступу можна наступним чином:
– зареєструватися на сторінці Міжнародного тижня відкритого доступу;
– приєднатися до спільноти Open Access Ukraine;
– зареєструвати власний захід у глобальній програмі міжнародного тижня відкритого доступу.

Детальніше: https://bit.ly/3vguBgY, http://www.openaccessweek.org/https://bit.ly/3lKsgaS, https://bit.ly/3BQyuvB 

2021-10-13
Поширити
Проєкт ЄС Еразмус+ StudyBBSR

Проєкт ЄС Еразмус+ StudyBBSR

Національний Еразмус+ Офіс в Україні оприлюднив інформацію про проєкт ЄС Еразмус+ StudyBBSR «Переосмислення регіональних досліджень: Балто-Чорноморський зв’язок».

Національний Еразмус+ Офіс в Україні оприлюднив інформацію про проєкт ЄС Еразмус+ StudyBBSR «Переосмислення регіональних досліджень: Балто-Чорноморський зв’язок».

Проєкт виконувався з жовтня 2017 року до жовтня 2021 року. Він був націлений на розвиток регіональних досліджень в Україні за рахунок реалізації англомовної магістерської програми з вивчення Балтійського та Чорноморського регіонів і підвищення рейтингу українських університетів у сфері міжнародних відносин. 

Виконавці проєкту: Тартуський університет, Інститут політичних досліджень імені Йохана Скітте, Естонія; Лундський університет, Швеція; університет імені Адама Міцкевича в Познані, Польща; Університет Вітауто Дідціойо, Литва; Львівський національний університет імені Івана Франка, Маріупольський державний університет, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Під час реалізації проєкту отримано наступні результати:
– розроблено та запроваджено нову дворічну магістерську програму з вивчення Балтійського та Чорноморського регіонів, яка реалізована на англійській мові в Львівському національному університеті імені Івана Франка, а також модулі, реалізовані в Маріупольському державному університеті та Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова;
– створено центри Балто-Чорноморських регіональних досліджень в університетах партнерах – Маріупольському державному університеті та Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Програма та модулі орієнтовані як на українських, так і на іноземних студентів, чиї академічні інтереси та практична діяльність тісно пов’язані з Балтійським і Чорноморським регіонами.  

Реалізація проєкту сприяла співпраці ЗВО України та країн регіону Балтійського моря, розвитку комплексних досліджень, регіональному співробітництву.

Детальніше: https://bit.ly/3aM2Wv8, https://bit.ly/3DODf9u, https://bit.ly/3lPbTds 

Фото: Еразмус+

2021-10-13
Поширити
Україна приєдналася до програм «Горизонт Європа» та «Євроатом»

Україна приєдналася до програм «Горизонт Європа» та «Євроатом»

12 жовтня 2021 року підписано Угоду про участь України у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання «Євроатом».

12 жовтня 2021 року підписано Угоду про участь України у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання «Євроатом».

Підписання відбулось на 23-му саміті Україна-Європейський Союз. Україна стала першою серед асоційованих країн, що не входять до Європейської економічної зони, але вже долучились до цих програм і стало результатом продуктивної співпраці у рамках тривалого переговорного процесу з ЄС. 

Участь у програмах «Горизонт Європа» (2021-2027 рр.) і «Євроатом» (2021-2025 рр.) створить підґрунтя для співпраці між Україною та ЄС у галузі науки, науково-технічних розробок та інновацій шляхом розширення міжнародного партнерства, забезпечить необхідні кроки для інтеграції України до Європейського дослідницького простору.

Таким чином започатковано новий семирічний період спільної діяльності представників наукової, науково-технічної, інноваційної спільноти та підприємців із європейськими партнерами. Очікується, що реалізація програм розширить міжнародне науково-технічне співробітництво, створить сприятливі умови для здійснення для комерціалізації розробок, розбудови національної інноваційної сфери та розвитку співробітництва у питаннях визначення актуальних напрямів досліджень.

Після завершення процедур, необхідних для ратифікації Угоди, українські вчені, інноватори та підприємці отримають можливість залучати грантові кошти для реалізації спільних міжнародних проектів програм «Горизонт Європа» та «Євратом».

Детальніше: https://bit.ly/3FMRb5S, https://bit.ly/3DEYmuZ 

Фото: МОН

2021-10-12
Поширити
Літературну премія «Книга року BBC»

Літературну премія «Книга року BBC»

BBC News Україна визначила списки претендентів на літературну премію «Книга року BBC» 2021 року.

BBC News Україна визначила списки претендентів на літературну премію «Книга року BBC» 2021 року.

Щорічна літературна премія «Книга року ВВС» відзначає найкращі художні твори та есе українською мовою в трьох номінаціях: Книга року BBC, Книга року BBC-Есеїстика та Дитяча книга року BBC. Для участі у конкурсі були відібрані видання творів українською мовою за наступними критеріями: якість твору; оригінальність, уява та креативність; уміння автора розповісти історію, захопити читача та утримати його увагу.

Цього року редакція BBC News Україна разом із журі до списку претендентів відібрала 39 видань у трьох категоріях із понад 130, які були подані на конкурс, а саме: Книга року BBC-2021 – 16 видань, Книга року BBC-Есеїстика-2021 – 11 видань, Дитяча книга року BBC-2021 – 12 видань. На наступному етапі відбір здійснюватиметься членами журі, твори  мають отримати беззастережну підтримку принаймні одного з членів журі, а з них більшістю голосів оберуть переможця у кожній номінації.

Також передбачена читацька премія, яку отримає автор найкращої рецензії. 

Конкурс проводиться у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку. Його результати будуть відомі у грудні 2021 року.

Детальніше: https://bbc.in/3lCqDvU, https://bbc.in/3oWQLnr, https://bbc.in/3mY0nfc 

Фото: ВВС

2021-10-12
Поширити
Top Universities for Blockchain by Coindesk 2021

Top Universities for Blockchain by Coindesk 2021

Coindesk – провідна компанія з блокчейну, криптовалют та інформаційних послуг у сфері цифрових медіа, оприлюднила друге видання університетського рейтингу «Top Universities for Blockchain 2021» /«Кращі університети для блокчейну».

Coindesk – провідна компанія з блокчейну, криптовалют та інформаційних послуг у сфері цифрових медіа, оприлюднила друге видання університетського рейтингу «Top Universities for Blockchain 2021» /«Кращі університети для блокчейну».

До першого видання були включені лише університети США, тоді як цьогорічний рейтинг охоплює 230 закладів вищої освіти з усього світу, представлених у першій сотні таких світових рейтингів, як THE, QS, Shanghai та US News.

Методологія визначення рейтингу базується на п’яти наступних групах показників:
– курси, результати досліджень, пропозиції з блокчейну у студентських містечках;
– результати працевлаштування та галузеві досягнення;
– академічна репутація та вартість відвідування;
– академічні та дослідницькі інвестиції;
– загальна академічна репутація.

Перше місце у рейтингу посів національний університет Сінгапуру. Інші азійські університети також продемонстрували високі результати – 6-те, 8-е, 9-те місце.

У першу десятку рейтингу входять:
– Національний університет Сінгапуру;
– Королівський технологічний інститут в Мельбурні (Австралія);
– Каліфорнійський університет в Берклі (США);
– Цюріхський університет (Швейцарія);
– Массачусетський технологічний інститут (США);
– Гонконгський політехнічний університет;
– Університетський коледж Лондона (Великобританія);
– Університет Цинхуа (Китай);
– Китайський університет Гонконгу;
– Швейцарська вища технічна школа (Цюріх, Швейцарія).

Детальніше: https://www.lh-crypto.biz/reviews/tools/coindesk.html/, https://bit.ly/3DDBzQa, https://bit.ly/3BGbEXx

2021-10-12
Поширити
Перспективи регуляторної політики ОЕСР на 2021 рік

Перспективи регуляторної політики ОЕСР на 2021 рік

Це третя з даної серії публікація, що відображує зусилля країн, спрямовані на підвищення якості регулювання відповідно до рекомендацій ОЕСР та містить інформацію про кращі практики регулювання з метою усунення прогалин у цій сфері.

Це третя з даної серії публікація, що відображує зусилля країн, спрямовані на підвищення якості регулювання відповідно до рекомендацій ОЕСР та містить інформацію про кращі практики регулювання з метою усунення прогалин у цій сфері.

Важливими інструментами державної політики є закони та нормативні акти, котрі регулюють повсякденне життя підприємств і громадян. Пандемія COVID-19 продемонструвала вирішальну роль регулювання в економіці та суспільстві, але також виявила недоліки у внутрішньодержавному та міжнародному нормотворенні, які призвели до значних втрат.

На фоні глобальної медико-економічної кризи управління глобальним надбанням являє собою цілком реальну проблему. Погіршення довіри до урядів, експертів і фактичних даних утруднює досягнення консенсусу у виробленні політики. У той же час підсилився тиск на користь більш швидкого прийняття рішень, які допомогли б вирішувати реальні економічні, екологічні та соціальні проблеми.

Видання надає унікальні відомості про те, як саме різні країни підходять до розроблення, дотримання та перегляду нормативних положень, а також щодо напрямків, де вони можуть найкращим чином зосередити свої зусилля. У документі аналізуються гнучкі та новаторські підходи до створення правил – нормативні «пісочниці», поведінкові ідеї, регулювання, засноване на результатах, статистичних даних і ризиках.

В умовах необхідності боротьби зі змінами клімату, прискорення інновацій та ефективного управління взаємозв’язаними глобальними ризиками, стає надзвичайно гострою потреба у надійних, заснованих на фактах, скоординованих на міжнародному рівні, добре реалізованих адміністративних / нормативних актах. Саме цим питанням і присвячена дана публікація.

Детальніше: https://bit.ly/3ABp1XL, https://bit.ly/3pebC5K, https://doi.org/10.1787/38b0fdb1-en 

Фото: скріншот

2021-10-12
Поширити
Оновлено Перелік наукових фахових видань України

Оновлено Перелік наукових фахових видань України

27 вересня 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

27 вересня 2021 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України. 

За результатами засідання прийнято ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації та внесено зміни до Переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, зокрема, рекомендовано включити 28 нових видань (наказ МОН від 27.09.2020 № 1017).

Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 06 лютого 2018 року за № 148/21600.

Актуальний перелік розміщено на сайті МОН і наразі містить 113 традиційних та 5 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1218 та 77 категорії «Б».

Детальніше: https://bit.ly/2YJSMIX, https://bit.ly/3v5V2px, https://bit.ly/3iLpala

2021-10-11
Поширити
Громадське обговорення питання Центрів колективного користування науковим обладнанням

Громадське обговорення питання Центрів колективного користування науковим обладнанням

8 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України представило  для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Питання Центрів колективного користування науковим обладнанням».

8 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України представило  для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Питання Центрів колективного користування науковим обладнанням».

Необхідність внесення змін пов’язана з удосконаленням нормативно-правової бази в частині утворення та функціонування Центрів колективного користування науковим обладнанням як осередків надання доступу до наукового обладнання для проведення наукових досліджень, науково-технічних і експериментальних розробок суб’єктами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. 

Запропонований до обговорення документ забезпечує імплементацію норм Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIII з питань центрів колективного користування науковим обладнанням.

Ним затверджується Положення про діяльність Центрів колективного користування науковим обладнанням, яким визначаються: 
– особливості утворення та діяльності Центрів;
– завдання Центрів;
– передача, придбання та обмін наукового обладнання;
– порядок надання Центрами послуг з користування науковим обладнанням та послуг із проведення наукових досліджень на науковому обладнанні;
– деякі питання фінансування, звітування та припинення діяльності Центрів.

Також проєкт постанови розширює права Центрів, утворених бюджетними науковими установами, закладами вищої освіти державної та комунальної форми власності надавати платні послуги.

Зауваження та пропозиції можна подати до 22 жовтня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3mNysOK, https://bit.ly/3FDnhRg, https://bit.ly/2YDU7RD, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text, https://bit.ly/3v1yfv6   

2021-10-11
Поширити