Національний репозитарій академічних текстів

ОЕСР: ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ, СОЦІАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Інструментарій ОЕСР/INFE для вимірювання фінансової грамотності, соціальної інтеграції та благополуччя».

У ньому зазначається, що Міжнародна мережа ОЕСР з фінансової освіти (OECD/INFE) координує проведення регулярного міжнародного дослідження фінансової грамотності, фінансової інклюзії та благополуччя дорослого населення кожні три-чотири роки. Дослідження покликане визначити рівень фінансової грамотності (знання, поведінка, відносини) та цифрової фінансової грамотності, фінансової інклюзії, фінансової стійкості та фінансового благополуччя на рівні окремих країн, а також забезпечити коректні міжнародні порівняння. Рекомендація ОЕСР з фінансової грамотності покликані забезпечити єдиний міжнародний стандарт та допомогти державним органам і зацікавленим сторонам у розробленні на основі отриманих даних та упровадженні національної політики щодо фінансової грамотності. У цьому документі описаний інструментарій ОЕСР/INFE для вимірювання у 2026 році фінансової грамотності, інклюзивності та благополуччя, міститься анкета, розроблена для збирання серед дорослого населення порівнянних на міжнародному рівні даних, пропонуються методичні рекомендації та надаються поради з організації дослідження.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ioBaR, https://qrpage.net/qr/Qa7G9, https://doi.org/10.1787/92f2d439-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-19

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ В ЕПОХУ СОЦМЕРЕЖ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джейка «Науковці звертаються до TikTok у пошуках нових способів залучення громадськості».

У ній йдеться про те, як дослідники та викладачі дедалі частіше експериментують із короткими відеоформатами у соціальній мережі TikTok, щоб зробити науку більш доступною та залучити широку аудиторію поза межами академічних кіл. Автор наводить приклади науковців, які використовують TikTok для пояснення складних ідей простими словами, демонструють лабораторні експерименти або дають поради щодо академічної кар’єри. Такі підходи часто супроводжуються використанням яскравих візуальних ефектів, гумору, мемів або трендових музичних фрагментів, щоб привернути увагу користувачів платформи. Соціальна мережа TikTok славиться алгоритмом рекомендацій, здатними швидко поширювати контент серед мільйонів користувачів, що спонукає науковців та освітян розглядати її не лише як канал для розваг, а й важливий засіб комунікації з спільнотами поза рамками професії для якнайкращої популяризації власних досліджень. Звісно, такий формат має специфічні вимоги: відео повинні бути короткими, динамічними і водночас достатньо точними, щоб не вводити глядачів в оману. Це ставить перед науковцями завдання не лише зрозумілої адаптації змісту, а й етичного представлення фактів і виваженого підходу до складних тем. Популяризація через TikTok може підвищити обізнаність громадськості про наукові проблеми. Та одночасно існує ризик спрощення чи викривлення змісту, якщо формат відео домінуватиме над точністю подачі матеріалу. У зв’язку з цим деякі університети та дослідницькі групи намагаються розробляти власні рекомендації щодо використання соціальних мереж для комунікації науки. Зокрема, вони радять науковцям перед публікацією контенту узгоджувати його з колегами, дотримуватися стандартів академічної доброчесності, а також пам’ятати про потенційний вплив на репутацію – як власну, так і установи, яку вони представляють. Популярність наукових акаунтів у TikTok залежить від здатності автора адаптувати свій стиль мислення до логіки платформи, а не навпаки. Успішні приклади включають створення циклів коротких пояснень про дослідження, участь у загальних освітніх трендах і відповідь на запити аудиторії через інтерактивні відео. Отже, TikTok і подібні платформи можуть стати корисним інструментом для розширення впливу науки на суспільство, але їх використання потребує обдуманої стратегії, розуміння аудиторії і зваженого підходу до подання наукового змісту. Успішна комунікація у нових медіа не замінює традиційних академічних каналів, але може доповнювати їх і сприяти більшій відкритості між науковцями та громадськістю.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/C3Be5

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2026-01-17

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДЛЯ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ 2026 РОКУ

Оголошено конкурс на здобуття премії Президента України для молодих вчених 2026 року.

Оголошено конкурс на здобуття премії Президента України для молодих вчених 2026 року.

Ця премія присуджується за видатні досягнення в галузі природничих, технічних та гуманітарних наук, які сприяють дальшому розвитку науки, суспільному прогресу і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі. Щорічно присуджується до сорока премій у розмірі 210 тисяч гривень кожна. У цьому конкурсі можуть брати участь молоді вчені – громадяни України працівники наукових установ, організацій, закладів вищої освіти, підприємств України незалежно від форми власності та підпорядкування як індивідуально, так і у складі колективу авторів. Цьогоріч перевага буде надаватися дослідженням і розробкам, спрямованим на зміцнення обороноздатності і безпеки держави, розвиток суспільного поступу та утвердження міжнародного авторитету вітчизняної науки. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 березня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/X9rl5, https://qrpage.net/qr/6O5CN, https://qrpage.net/qr/8U3d8

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-17

ГРАНТОВІ ПРОГРАМИ НА І КВАРТАЛ 2026 РОКУ

Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій пропонує огляд грантових програм на перший квартал 2026 року.

Усі зацікавлені сторони можуть ознайомитись із можливостями отримання фінансування за певними тематичними напрямками та особливостями подачі заявок. У дайджесті є перелік актуальних грантових програм і конкурсів; короткі описи з фокусом на мету програми, пріоритети та очікувані результати; вимоги до заявників і базові умови участі; строки подачі заявок та посилання на офіційні сторінки грантодавців. Основні напрями: «Інновації та підприємництво» (гранти для ФОП, стартапів і МСП на запуск або масштабування діяльності, розвиток продукту, цифрові рішення, вихід на нові ринки та експорт), «Наука, освіта» (підтримка для науковців, викладачів і студентів, включно з грантами на дослідження, міжнародні стажування, обміни, партнерства та академічні ініціативи), «Культура та креативні індустрії» (ініціативи у сфері мистецтва, культурної спадщини, дизайну, медіа та цифрової культури, міжнародної співпрацї), «Громадянське суспільство та права людини» (ініціативи, спрямовані на розвиток громад, інклюзію, підтримку вразливих груп, посилення спроможності організацій і реалізацію проєктів із суспільним впливом), «Екологія, клімат та агроінновації» (впровадження сталих рішень у сфері довкілля, енергоефективності, збереження ресурсів, кліматичної адаптації та інновацій в агросекторі).

Детальніше: https://qrpage.net/qr/M0ITx, https://qrpage.net/qr/Ky2ag

Фото: ІР офіс

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-01-17

ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Використання штучного інтелекту у системі соціального забезпечення: приклади застосування, управління та готовність кадрів» із серії «Дослідження ОЕСР щодо цифрового урядування».

». У ньому йдеться про те, що структури соціального забезпечення в Європейському Союзі стикаються з проблемами у наданні профільних послуг та допомоги, серед яких – високе адміністративне навантаження, фрагментовані системи даних та складні процеси визначення права на отримання допомоги. Доступ до пенсії, сімейної допомоги та допомоги по інвалідності утруднений через брак актуальної інформації, складність адміністративних процесів та фрагментовані системи даних. Це впливає на благополуччя окремих осіб та знижує ефективність державних інвестицій, а врешті-решт може підірвати довіру до систем соціального захисту. Для покращення доступу до соціальної допомоги та забезпечення того, щоб потрібна допомога доставлялася потрібним людям у потрібний час може бути використаний штучний інтелект. У цьому звіті показані різноманітні можливості використання ШІ, а також політичні інструменти, стратегії та заходи із нарощування потенціалу національних державних служб соціальної допомоги з акцентом на питаннях якості даних, забезпечення управління та підготовку кадрів. Йдеться про те, як сектор соціального забезпечення може отримати вигоду від більшої узгодженості зусиль у секторі соціального забезпечення при адаптації новітніх практик до конкретних операційних завдань, правових рамок, етичних норм і розвитку міжсекторної співпраці, що має забезпечити справедливість, прозорість та суспільну довіру. Використання ШІ може стати стратегічним чинником реалізації нерозкритого наразі потенціалу систем соціального забезпечення, упровадження надійних механізмів управління та контролю за інвестиціями в інфраструктуру даних, нарощування інституційного та кадрового потенціалу в державному секторі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/S605M, https://qrpage.net/qr/wM2NO, https://doi.org/10.1787/b52405c1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-17

АДВОКАЦІЯ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

На сайті Міністерства цифрової трансформації України доступний для ознайомлення новий епізод підкасту «Хроніки відкритих даних», який присвячено ефективним інструментам захисту права на інформацію та врегулюванню спорів у цій сфері.

Основне питання – як судовий захист права на доступ до відкритих даних став ключовим інструментом боротьби за прозорість і як підтримувати баланс між відкритістю та безпекою. Експерти з відкритих даних обговорюють, як громадські організації змушують розпорядників виконувати закон про доступ до публічної інформації; як розвивалася спільнота громадських активістів у сфері відкритих даних; чому суд став основним інструментом у боротьбі за відкриті дані та як відбуваються ці процеси; як змінилася судова практика з початку зародження сфери відкритих даних: від вимог до якості даних до легалізації їх неоновлення; чому суди перекладають тягар доказів з держави на запитувачів інформації; які нормативні рішення створюють загрозу згортання доступу до відкритих даних.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Q8rpm

Фото: Мінцифри

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-01-16

ОЕСР: ЕФЕКТИВНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала документ «Навчання на основі оцінки ефективності національних систем охорони здоров’я (HSPA): результати досліджень у країнах ОЕСР».

У ньому йдеться про те, що системи охорони здоров’я в країнах-членах ОЕСР генерують величезні обсяги даних, проте багато з них поки що складно використати для обґрунтування практичних рекомендацій, які можуть бути покладені в основу політичних рішень. Цей парадокс «багатства даних і бідності інформації» спричинив дискусію про ефективне використання доступної інформації щодо ефективності систем охорони здоров’я. HSPA є ключовим інструментом оцінювання того, наскільки системи охорони здоров’я задовольняють потреби людей та надають високоякісну медичну допомогу. Систематичне оцінювання допомагає політикам виявляти сфери, що потребують поліпшення, ефективного розподілу ресурсів та визначення прогресу у досягненні ключових цілей охорони здоров’я. На національному рівні системи HSPA є стратегічним інструментом для моніторингу ефективності, а також забезпечення підзвітності та стають основою для вироблення політики для вирішення актуальних проблем зростання витрат, старіння населення та підвищення стійкості системи. У документі узагальнено досвід 11-ти країн-членів ОЕСР щодо визначення структури та управління національними рамковими основами HSPA, наголошується на трьох умовах успішного впровадженню – надійній інфраструктурі даних про здоров’я, активній участі зацікавлених сторін та відповідності більш широким стратегічним пріоритетам.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/w72eM, https://qrpage.net/qr/HfV3n, https://doi.org/10.1787/2fa1314a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-16

ЧИ МОЖНА ДОВІРЯТИ H-ІНДЕКСУ ВІД GOOGLE SCHOLAR

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Помилки Google Scholar в цитуванні спотворюють відомості про лідерів h-індексу».

У ній автор звертає увагу на те, як системні помилки в автоматичній обробці даних Google Scholar можуть призводити до некоректних показників наукового впливу окремих дослідників та спотворювати рейтинґи за h-індексом. Пошукова система Google Scholar, як відомо, індексує наукові публікації та розраховує такі показники, як загальна кількість цитувань та h-індекс – кількісний індикатор, що поєднує продуктивність дослідника та вплив його праць. Показники Google Scholar широко використовуються під час оцінювання досліджень, працевлаштування, грантових відборів, а також при формуванні різноманітних академічних рейтинґів, адже система охоплює широкий спектр матеріалів, включно з препринтами й монографіями. Однак автоматичний механізм цитувань має ряд суттєвих недоліків. Неточна атрибуція може виникати через поширені дублі імен авторів (одній особі можуть приписуватись публікації, що належать іншим людям зі схожим ім’ям), внаслідок чтого дослідники несправедливо опиняються на верхівках дисциплінних таблиць лідерів h-індексу, коли алгоритми помилково приписують їм тисячі помилкових цитувань, до яких вони не мають стосунку. Наприклад, фахівець з освіти у Великій Британії опинився серед лідерів у галузі «керівництво в освіті» здебільшого тому, що Google Scholar помилково пов’язав його з низкою багатоспівавторських статей із абсолютно іншої дисципліни. В іншому випадку досліднику з Австралії приписали численні цитування, що належать іншому відомому економісту. Отже, ризики повністю автоматичного підрахунку метрик без належного контролю та корекції профілів самими науковцями – очевидні. Велика кількість дослідників не перевіряють свої профілі, що дозволяє помилкам залишатися невиправленими і приносити вигоди тим, хто необережно чи свідомо ігнорує неточності. Такі системні помилки можуть вводити в оману тих, хто спирається на ці показники без належного критичного аналізу при прийнятті рішення щодо найму, видачі грантів або визнання наукового впливу. Можливо, Google замість популяризації нових інструментів та рейтингування, слід зосередитися на точності своїх даних і підтримці цілісності наукової інформації. Це не зводить нанівець величезну цінність Google Scholar як доступного і корисного ресурсу пошуку інформації, але з метриками потрібно поводитись обережно: вони потребують ретельної інтерпретації й активного управління профілем авторів, щоб не підтримувати хибні уявлення про наукові досягнення.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/4gleI

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-01-15

ОЕСР: УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ СТИХІЙНИХ ЛИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала матеріал «Підвищення стійкості через управління ризиками стихійних лих у невеликих містах» із серії «Аналітичні огляди ОЕСР».

У ньому йдеться про те, що країни, які розвиваються, є найбільш вразливими до стихійних лих, кількість та частота яких у всьому світі постійно зростає. Стихійні лиха (землетруси, повені, шторми) завдали у 2014-2024 роках в середньому на 33% більше економічних збитків, ніж у 2002-2013 роках. Найменш розвинені країни та малі острівні держави, як правило, найбільше потерпають від стихійних лих: багато з них розташовані уздовж прибережних районів, що збільшує вірогідність ураганів і тайфунів. Вони стикаються зі значними негативними наслідками таких лих, що особливо гостро проявляється у транспортній та енергетичній сфері. Висока щільність населення та погана інфраструктура підвищують вразливість країн до стихійних лих. Місцеві органи влади є головними суб’єктами управління ризиками стихійних лих. Підвищення їхньої стійкості має вирішальне значення для захисту життя та підтримки економічного розвитку. Разом із тим, невеликі міста не мають належних фінансових та управлінських можливостей для запобігання стихійних лих, реагування на них та забезпечення відновлення. Документ містить огляд практик забезпечення стійкості інфраструктури, рекомендації з упровадження управління ризиками стихійних лих. Він підготовлений в рамках Платформи G20 з локалізації Цілей сталого розвитку під головуванням Південної Африки у G20.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ScPcW, https://qrpage.net/qr/CeFpd

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-01-15

ПОСІБНИК ДОСЛІДНИКА З УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ

На офіційному сайті Європейського Союзу «Європейська хмара відкритої науки» опублікована стаття «Опанування даних: посібник дослідника з управління даними за допомогою вузла EOSC EU».

Наголошується, що дослідницькі дані є основою наукових відкриттів, і наразі їх масштаби безпрецедентні – від величезних обсягів даних, отриманих за допомогою геномних секвенаторів, до петабайтів кліматичних симуляцій. Вузол EOSC EU вирішує критичні питання роботи з даними, пропонуючи інтегрований пакет послуг з управління даними, розроблений спеціально для академічної спільноти. Ця екосистема надає надійне, масштабоване та інтуїтивно зрозуміле рішення, яке впорається зі складнощами логістики даних, дозволяючи науковцям зосередитися на власних дослідженнях. Хмарне сховище для спільних досліджень (вузол EOSC EU) є потужним сервісом синхронізації та обміну файлами, який діє як центральне хмарне сховище для всіх матеріалів проєкту з автоматичною синхронізацією, офлайн-доступом, можливостями налаштування контролю різного рівня доступу, відстеження та відновлення версій, кодування та аналізу (написання, виконання коду, об’єднання, візуалізація, поширення, робота з популярними мовами програмування та важливими бібліотеками), безпечна передача великих файлів. Разом ці сервіси утворюють комплексну екосистему управління даними в рамках вузла EOSC EU, що дозволяє дослідникам впевнено, безпечно та легко керувати, обмінюватися та передавати дані будь-якого розміру.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/MEuEL, https://qrpage.net/qr/DZYzo, https://qrpage.net/qr/0mkJJ, https://qrpage.net/qr/PpMLd

Фото: ЄС

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-01-13