Академічна доброчесність

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Центрального університету Квінсленда «Поза межами галасу: як ШІ може бути в університетській аудиторії тренером, а не конкурентом».

У ній зазначається, що розміщення навчальних завдань, розрахованих як на штучний інтелект, так і на людські здібності, може допомогти університетським викладачам використовувати найкращі можливості з реального та віртуального світів. Поява ChatGPT та інших генеративних інструментів штучного інтелекту спричинила дискусії щодо використання ШІ у сфері вищої освіти. У них зазвичай домінує занепокоєння щодо академічної доброчесності, втрати робочих місць та руйнування людських зв’язків. Але залишається ключове питання: як викладачі можуть використовувати ШІ для покращення, а не перешкоджання процесу викладання та навчання? Широкий спектр навчальних завдань, що передбачають, зокрема, задіяння штучного інтелекту змінює роль викладачів. У разі зваженого підходу можна забезпечити, щоб технології доповнювали, а не замінювали чи спотворювали процес навчання, сприяли співпраці між викладачами та учнями. Модель, про яку говорять автори, побудована на основі інтерв’ю з експертами та учнями й удосконалена у рамках дослідницького процесу на основі дизайну. Багато моделей штучного інтелекту в освіті зосереджені на тому, що може робити технологія. Мало хто ставить під сумнів те, що вона повинна робити стосовно ролі людини у навчанні. Необхідно забезпечити розуміння цієї нової структури й комфортної взаємодії людини та машини, в рамках якої ураховується  глобальний зсув у мисленні та практичні міркування. Заклади освіти повинні почати думати про те, як можна ефективно інтегрувати ШІ. Зіставлення навчальних завдань з можливостями етичного застосування ГШІ може прояснити, де саме цей інструмент може суттєво допомогти в освіті. Не слід використовувати ШІ там, де потрібні людські здібності – судження, етика, емпатія. Необхідно, щоб застосування ГШІ зміцнювало, а не витісняло людський чинник в системі освіті. Майбутнє викладання не полягає у протистоянні машини та людини: робота з машиною буде завойовувати свій простір, залишаючи необхідність удосконалення процесу навчання.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ESHBi

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Томаса Гіпкіна «Заохочення студентів до використання ШІ як інструменту підтримки при написанні текстів, а не як генератора ідей». 

У ній автор розглядає актуальні практичні питання, пов’язані з використанням студентами штучного інтелекту. Зокрема, він задається питанням, чи повинен Центр академічного письма використовувати генеративний штучний інтелект при навчанні студентів; чи слід протиставляти / розрізняти завдання генерування ідей та надання допомоги в редагуванні текстів; чи є різниця між оцінюванням вроджених здібностей учня до письма та здібностей до покращення письма завдяки використанню технологій. Звісно, допомога ШІ у написанні текстів має бути дозволена, говорить Томас.  Але політика ЗВО повинна зосереджуватись на конкретних результатах навчання у рамках курсу. «Як викладач письма, я обмежую те, які саме засоби покращання текстів можуть використовувати студенти, оскільки саме навички письма є основою того, що викладається та оцінюється». Доки студенти використовують ШІ для чіткого вираження власних знань, а не для заміни цих знань чужими ідеями, він може використовуватись як додаткова підтримка (репетитор з письма). Необхідно пояснювати студентам вирішальну різницю між використанням ШІ для генерування ідей та його використанням для підтримки власного письма. І викладачі повинні дати чіткі практичні поради у цій сфері.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/ShtHO

Фото: ІСАІ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини