КОНКУРСНИЙ ДОБІР УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ, ІНДЕКСОВАНИХ У SCOPUS ТА/АБО WEB OF SCIENCE CORE COLLECTION

КОНКУРСНИЙ ДОБІР УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ, ІНДЕКСОВАНИХ У SCOPUS ТА/АБО WEB OF SCIENCE CORE COLLECTION

Міністерство освіти і науки України розпочало конкурсний добір наукових фахових видань України, що індексуються в Scopus та/або Web of Science Core Collection, дотримуються найкращих видавничих практик і публікаційної етики та мають категорію «А» у «Переліку наукових фахових видань України».  

Міністерство освіти і науки України розпочало конкурсний добір наукових фахових видань України, що індексуються в Scopus та/або Web of Science Core Collection, дотримуються найкращих видавничих практик і публікаційної етики та мають категорію «А» у «Переліку наукових фахових видань України».  

Участь у конкурсі можуть взяти заклади вищої освіти, наукові установи або інші юридичні особи, які є засновниками / співзасновником і видавцями наукового фахового видання України, що зареєстроване як друковане або онлайн-медіа; індексується в Scopus та/або Web of Science Core Collection не менше двох років поспіль; належить до квартилів Q1–Q4 (SCImago або Journal Citation Reports); має категорію «А» у переліку наукових фахових видань України. Претендети зобов’язуються забезпечити безоплатне опублікування статей українських авторів та авторок; надання МОН фінансових звітів та інформації, потрібної для моніторингових / оцінювальних місій Європейської комісії. Критерії відбору: відповідність видавничої та редакційної політики принципам академічної доброчесності; дотримання стандартів COPE, DOAJ, OASPA, EASE, WAME; дотримання принципів DORA, відкритої науки (BOAI, I4OC, I4OA, Barcelona Declaration); наявність відкритого доступу; належність до категорії «А»; відсутність співпраці з недоброчесними організаціями, що пропонують монетизовані чи маніпулятивні послуги. Видання-переможці за результатами конкурсу отримають фінансову підтримку упродовж 2026–2027 років у розмірі 350 тис. грн на рік, яку можна спрямувати на заходи міжнародної інтеграції, індексації, відкритого доступу, підвищення якості видавничих процесів та дотримання європейських стандартів.  Зазначені кошти можуть бути використані на удосконалення редакційних процесів, рецензування, переклад, локалізацію, програмне забезпечення, маркетинг, оновлення обладнання, участь у наукових заходах, підвищення кваліфікації редакторів і рецензентів. Конкурс проводиться відповідно до урядової Постанови від 26 серпня 2025 року № 1032, а також «Положення про конкурсну комісію» та «Методики оцінювання заявок, затверджених наказом МОН від 26 вересня 2025 року № 1291». Заявку на участь можна подати до 5 січня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/xYnp0, https://qrpage.net/qr/29Zy1, https://nauka.gov.ua/information/cfv25

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_ новини #НРАТ_Інноваторам_ новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-03
Поширити
РОЛЬ DOAJ У ПРОСУВАННІ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

РОЛЬ DOAJ У ПРОСУВАННІ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал  «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу». 

На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал  «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу». 

Йдеться  про  те, що дані, які базуються на зусиллях спільноти DOAJ, фактично підтримують вивчення тенденцій у сфері публікацій з відкритим доступом. Надаючи відкриті, доступні для завантаження історичні набори даних за ліцензіями CC BY, DOAJ прагне сприяти прозорості, належним практикам обробки даних та постійно посилювати свій внесок у розвиток наукової комунікації. Ці дані дозволяють краще зрозуміти поточні тенденції, зміни у ландшафті публікацій з відкритим доступом. Нинішні та колишні члени команди DOAJ зробили свій внесок у вивчення публікацій, передачу досвіду та знань. DOAJ надано завдяки платформі Zendo доступ до історичних CSV-файлів з 2003 по 2025 роки, цим даним присвоєно DOI. Створено дослідницьку групу Zotero. Дані DOAJ, представлені  у відкритому доступі, можна завантажити з веб-сайту, на цій основі дослідники формують власні набори даних. Існує три способи, як можна допомогти DOAJ у створенні ресурсів даних та бібліографії: Zenodo DOAJ Data (універсальне дослідницьке сховище, яке дозволяє безкоштовно ділитися, зберігати та відкривати широкий спектр результатів досліджень); DOAJ Zotero (безкоштовний інструмент управління посиланнями з відкритим кодом, який допомагає користувачам збирати, упорядковувати, цитувати та поширювати дослідницькі джерела); поширенням матеріалів дослідників, які використовують дані DOAJ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ozMmS, https://qrpage.net/qr/TJDxT, https://qrpage.net/qr/vnTt3

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-01
Поширити
КОЛИ ПОЛИЦІ ПЕРЕПОВНЕНІ: НОВА ІНІЦІАТИВА ДЛЯ ЗАХИСТУ РІДКІСНИХ КНИЖОК

КОЛИ ПОЛИЦІ ПЕРЕПОВНЕНІ: НОВА ІНІЦІАТИВА ДЛЯ ЗАХИСТУ РІДКІСНИХ КНИЖОК

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Бібліотеки координують утилізацію книг, щоб зберегти рідкісні видання».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Бібліотеки координують утилізацію книг, щоб зберегти рідкісні видання».

У ній автор пояснює, як нова ініціатива британських академічних бібліотек має забезпечити баланс між оновленням фондів і збереженням цінних наукових текстів. Наразі багато закладів у Великій Британії щорічно позбавляються тисяч непопулярних або маловикористаних книг у рамках роботи з очищення фондів. Проте це не завжди означає безпечну утилізацію, оскільки серед вилучених можуть опинитися унікальні або рідкісні видання, потрібні дослідникам у майбутньому.  Щоб вирішити цю проблему, було створено ініціативу UK Print Book Collection (UK PBC), в рамках якої об’єднались академічні бібліотеки, що вирішили координувати інвентаризацію фондів на загальнонаціональному рівні. Книгу можна вилучати (продавати, списувати або утилізувати) лише за умови, якщо принаймні сім інших копій цього видання є в інших учасниках ініціативи. Для цього використовується інформація платформи Library Hub, яка включає десятки мільйонів записів про наявні книги в 202 бібліотеках країни. Ця політика  «семи примірників» має зменшити ризик втрати рідкісних або науково важливих видань, зберігши при цьому можливість для бібліотек очищувати полиці, звільняючи простір для нових надходжень. Представники бібліотек відзначають, що в умовах обмеженого простору та зростаючих витрат на зберігання колекцій UK PBC дає довгоочікуване рішення-баланс. У першому пілотному закладі – Університеті Ворвіку бібліотечний фонд уже перевищує мільйон одиниць та розміщується на 43,5 км полиць, а вільного місця залишалося лише близько 100 метрів. Стандартна практика передбачала щорічне вилучення близько 5 тисяч непопулярних примірників, але нова схема дозволяє зробити цей процес прозорішим і безпечнішим. Мета UK PBC  – не просто скоротити загальну кількість книг у бібліотеках, а зберегти доступність знань і захистити рідкісні видання від необережного списання. Перевірка перед вилученням охоплює не лише наявність копій, але й ретельну оцінку значення видання, дисциплінарної релевантності та потреб спільноти. Таким чином, нова координаційна ініціатива демонструє, що бібліотеки здатні поєднувати практичні виклики (такі, як брак простору, зростання колекцій, знос фондів) із відповідальністю за збереження культурної та наукової спадщини. Створюється механізм, який дозволить відновити баланс між оновленням та консервацією й гарантує, що навіть при очищенні полиць важливі тексти не зникнуть, а залишаться доступними для дослідників майбутніх поколінь.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/b0NqK

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-26
Поширити
TAIEX-МІСІЯ З ОНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАНУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

TAIEX-МІСІЯ З ОНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАНУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ

Європейська комісія у співпраці з Міністерством освіти і науки України провела експертну місію TAIEX, яка була присвячена оцінюванню виконання Національного плану відкритої науки та напрацюванню рекомендацій з його оновлення.

Європейська комісія у співпраці з Міністерством освіти і науки України провела експертну місію TAIEX, яка була присвячена оцінюванню виконання Національного плану відкритої науки та напрацюванню рекомендацій з його оновлення.

У місії взяли участь експерти з Франції, Фінляндії та Іспанії. Було проаналізовано хід виконання Національного плану відкритої науки; розглянуто місце відкритої науки у ERA Policy Agenda 2025–2027, рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки та вимоги GDPR; моделі відкритого доступу (Green, Gold, Diamond, Hybrid); європейські практики розвитку інституційних та національних репозитаріїв на прикладі Іспанії, Франції та Фінляндії;  моделі моніторингу відкритої науки, зокрема – French Open Science Monitor, Open Science Monitoring Initiative (OSMI), фінський та іспанський підходи до оцінювання відкритості. Обговорювались пропозиції щодо актуалізації Національного плану відкритої науки, підготовки дорожньої карти його реалізації в Україні та побудови національної системи моніторингу відкритого доступу.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/XBo82

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ВідкритаНаука   #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2025-11-26
Поширити
ПРОЄКТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ КІБЕРГІГІЄНИ ДО 2030 РОКУ

ПРОЄКТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ КІБЕРГІГІЄНИ ДО 2030 РОКУ

Міністерство цифрової трансформації України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України презентували Проєкт Національної стратегії кібергігієни до 2030 року.

Міністерство цифрової трансформації України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України презентували Проєкт Національної стратегії кібергігієни до 2030 року.

Документ має на меті зміцнити цифрову стійкість, підвищити рівень цифрових навичок громадян, сприяти розвитку безпечного цифрового середовища для людей, компаній і державних установ, просувати передові практики у цій сфері. У проєкті Стратегії проголошено мету, принципи та завдання кібергігієни задля запобігання можливому негативному впливу новітніх цифрових технологій на громадян. Ключові цілі включають упровадження стандартів безпеки у держустановах, підвищення обізнаності населення про кіберзагрози, сертифікацію держслужбовців, а також інтеграцію курсів з кібергігієни до шкільної програми. Основні цілі та заходи, яких планується досягти у період  до 2030 року: підвищення обізнаності населення – залучити 2 млн громадян до програм з кібергігієни та довести обізнаність до 10%; стандартизація в держсекторі – впровадити стандарти безпеки у 90% державних установ та провести пілотний проєкт зі 100 великими компаніями; кваліфікація держслужбовців – забезпечити, щоб 80% держслужбовців отримали сертифікат з кібергігієни; освіта – інтегрувати курси з кібергігієни до 10% шкіл до 2027 року та до 20% – до 2030 року; захист вразливих груп – посилити поінформованість неповнолітніх, людей елегантного віку та ветеранів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ju8iD, https://qrpage.net/qr/IOfk3,  https://qrpage.net/qr/gum94

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-11-25
Поширити
СПІЛЬНІ ЦІННОСТІ — ЗАПОРУКА АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ

СПІЛЬНІ ЦІННОСТІ — ЗАПОРУКА АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шітіжа Капура та Лівіу Матея «Утвердження спільних цінностей допоможе академічній свободі витримати шторм».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шітіжа Капура та Лівіу Матея «Утвердження спільних цінностей допоможе академічній свободі витримати шторм».

У ній автори наголошують, що в часи зростаючого тиску на автономію вишів важливо не лише мати законодавчий захист, а й відстоювати фундаментальні цінності університетів. Адже університети — це інституції, покликані продукувати й поширювати знання як суспільне благо. Відповідно ключовим є право ставити запитання, оскаржувати усталені уявлення й публікувати навіть непопулярні результати. Саме це відрізняє університет від школи  чи тренінгового центру. У Великій Британії та Уельсі нещодавно було ухвалено закон про свободу слова у вищій освіті. Це добре, але одного лише права недостатньо – потрібна культура, яка підтримує сміливі й відповідальні дослідження. Ключову роль у формуванні такої культури можуть відіграти узгоджені принципи, формалізовані цінності, які університети визнають і застосовують у власній роботі. Завдяки їм можна об’єднати різні внутрішні й зовнішні зацікавлені сторони: від керівників та працівників до урядів і суспільства в цілому. Так, конференція у King’s College London є важливою подією, в рамках якої учасники (представники університетів з усього світу) вільно й без перешкод обговорюють автономію, академічну свободу й відповідальність закладів вищої освіти перед суспільством. Трьома основними «стовпами», які мають захищати академічну свободу, є: незалежність від політичного впливу, високі стандарти академічної якості та свобода дослідження. Легітимність університетів не може базуватися лише на законі, він має бути підкріплений ціннісними рамками, які визнають критичне мислення й готовність до діалогу. Не менше значення має «соціальна ліцензія» – довіра і розуміння з боку широкої спільноти ролі університетів як центрів знань. Якщо громадськість вважає ЗВО ізольованим або відірваним від реального життя, її підтримка буде зменшуватися, а захист академічної свободи — послаблюватиметься. Справжній опір новим проблемам, ризикам та політичному тиску можуть забезпечити не лише юридичні гарантії, а й активне відстоювання цінностей: прозоре ефективне управління, відкритий діалог, сильні керівні органи, довіра та громадська підтримка.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2XdbU

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-24
Поширити
АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС PLAGIARISM CHECKER X

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС PLAGIARISM CHECKER X

Plagiarism Checker X являє собою програмний продукт для перевірки наявності плагіату у різних текстах – матеріалах досліджень, блогах, вебсайтах.

Plagiarism Checker X являє собою програмний продукт для перевірки наявності плагіату у різних текстах – матеріалах досліджень, блогах, вебсайтах.

Він був створений у 2014 році як надійний стандартизований сервіс для виявлення плагіату, який дозволяє користувачам перевіряти тексти у найбільш поширених форматах файлів (у т.ч. документи Microsoft Word, електронні таблиці, PDF, RTF тощо). Базова функція виявлення плагіату побудована на сучасних технологіях глибокого пошуку з підсилювачем результатів порівняння із понад 16 млрд проіндексованих веб-сторінок та з мільярдами матеріалів з відкритим кодом, доступних публічно в мережі інтернет. Причому можна аналізувати на предмет оригінальності документи в одному або кількох сховищах, порівнювати документи між собою, здійснювати масовий пошук  для визначення всіх можливих збігів за допомогою перехресного порівняння великого пакету завдань. Також сервіс забезпечує  комплексну перевірку читабельності – аналізує текст з ключовими словами, визначає його складність та придатність для певної цільової аудиторії; має інструмент виключення цитат та бібліографії для академічних користувачів, що допомагає налаштувати сканований контент для звітів і виявляти плагіат відповідно до вимог користувача. Є детектор контенту, згенерованого інструментами штучного інтелекту. Звіти про оригінальність містять кольорову розмітку із посиланнями на джерела та вказуванням рівня подібності. Інтерфейс Plagiarism Checker X доступний сімома мовами: англійською, іспанською, французькою, німецькою, італійською, голландською та португальською, а сам сервіс здатний працювати із понад 250 мовами.  Він найбільш популярний у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Індії, Індонезії, Малайзії, Єгипеті.

Детальніше:  https://plagiarismcheckerx.com/, https://plagiarismcheckerx.com/online-plagiarism

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям 

2025-11-20
Поширити
АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС PLAGIARISM CHECKER X

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС PLAGIARISM CHECKER X

 Plagiarism Checker X являє собою програмний продукт для перевірки наявності плагіату у різних текстах – матеріалах досліджень, блогах, вебсайтах.

 Plagiarism Checker X являє собою програмний продукт для перевірки наявності плагіату у різних текстах – матеріалах досліджень, блогах, вебсайтах.

Він був створений у 2014 році як надійний стандартизований сервіс для виявлення плагіату, який дозволяє користувачам перевіряти тексти у найбільш поширених форматах файлів (у т.ч. документи Microsoft Word, електронні таблиці, PDF, RTF тощо). Базова функція виявлення плагіату побудована на сучасних технологіях глибокого пошуку з підсилювачем результатів порівняння із понад 16 млрд проіндексованих веб-сторінок та з мільярдами матеріалів з відкритим кодом, доступних публічно в мережі інтернет. Причому можна аналізувати на предмет оригінальності документи в одному або кількох сховищах, порівнювати документи між собою, здійснювати масовий пошук  для визначення всіх можливих збігів за допомогою перехресного порівняння великого пакету завдань. Також сервіс забезпечує  комплексну перевірку читабельності – аналізує текст з ключовими словами, визначає його складність та придатність для певної цільової аудиторії; має інструмент виключення цитат та бібліографії для академічних користувачів, що допомагає налаштувати сканований контент для звітів і виявляти плагіат відповідно до вимог користувача. Є детектор контенту, згенерованого інструментами штучного інтелекту. Звіти про оригінальність містять кольорову розмітку із посиланнями на джерела та вказуванням рівня подібності. Інтерфейс Plagiarism Checker X доступний сімома мовами: англійською, іспанською, французькою, німецькою, італійською, голландською та португальською, а сам сервіс здатний працювати із понад 250 мовами.  Він найбільш популярний у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Індії, Індонезії, Малайзії, Єгипеті.

Детальніше:  https://plagiarismcheckerx.com/, https://plagiarismcheckerx.com/online-plagiarism

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям 

2025-11-20
Поширити
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТРАХУВАННЯ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТРАХУВАННЯ

Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.  

Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.  

(3.1) Відкритий код – усе програмне забезпечення та нематеріальні активи, необхідні для роботи інфраструктури, повинні бути доступні за ліцензією з відкритим кодом. Це не стосується іншого програмного забезпечення, яке може бути пов’язане з функціонуванням організації. (3.2) Забезпечення відкритого та безпечного доступу до даних у рамках правових та етичних обмежень – для підтримки потенційної реплікації, інфраструктура повинна зробити всі відповідні дані відкритими, дотримуючись найкращих практик. Це має бути збалансовано з дотриманням вимог конфіденційності, захисту даних та безпеки. Організації повинні мати чітку політику, яка визначає, як будуть оброблятися особисті або конфіденційні дані, особливо у разі передачі до іншої організації, щоб забезпечити безперервність, дотримання законодавства та відповідальне управління. (3.3) Доступність та збереження – недостатньо, щоб контент, дані та програмне забезпечення були «відкритими», якщо немає практичного способу їх отримати. Ці ресурси повинні бути легкодоступними з чіткою публічною документацією про те, де вони знаходяться та як до них отримати доступ, а також з відкритою ліцензією, де це можливо. Недостатньо, щоб були доступні «відкриті» ресурси. Важливо зберігати контент, дані та програмне забезпечення принаймні в одному надійному цифровому архіві третьої сторони. (3.4) Незаявлення патентних прав  – організація повинна дотримуватися політики або домовленості щодо незаявлення патентних прав. Організація може отримувати патенти для захисту власної діяльності, але не використовувати їх для запобігання тиражування інфраструктури спільнотою.

(3.5) Пріоритет сумісності та відкритим стандартам для забезпечення безперервності та стійкості – інфраструктури повинні приймати та підтримувати широко визнані відкриті стандарти – як формальні, так і фактичні – щоб гарантувати, що системи, дані та послуги можна реплікувати, мігрувати або інтегрувати з мінімальними перебоями без використання власних розширень або програмного забезпечення. Де це доречно, організації повинні документувати залежності від стандартів.

Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука, #НРАТ_ВідкритіДані

2025-11-20
Поширити
ШІ МАЄ СПОВІЛЬНЮВАТИ Й ДОПОМОГАТИ НАВЧАННЮ ЧЕРЕЗ РОЗДУМИ

ШІ МАЄ СПОВІЛЬНЮВАТИ Й ДОПОМОГАТИ НАВЧАННЮ ЧЕРЕЗ РОЗДУМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сема Іллінґворта «Використовуйте генертивний ШІ, щоб сповільнитися й глибше замислитися».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сема Іллінґворта «Використовуйте генертивний ШІ, щоб сповільнитися й глибше замислитися».

У ній автор пропонує переглянути поширену практику вищої освіти, коли генеративний штучний інтелект використовується для оптимізації та швидшого виконання завдань. Натомість він закликає застосовувати ці технології повільніше й усвідомленіше. Багатьох наразі турбує культ «ефективності», коли головною цінністю стає кількість та швидкість, адже це може призвести до «розмивання» суті академічної праці. Дійсно, ГШІ дозволяє автоматизувати велику кількість процесів, наприклад, підсумувати матеріали лекцій або відкоригувати чернетки. Але таке прискорення часто витісняє час для роздумів, обмірковування, постановки запитань і справжніх діалогів між викладачами, дослідниками та студентами. Сем пропонує альтернативний підхід — використати ГШІ як помічника для «повільного мислення». Наприклад, замість отримати миттєве резюме, можна попросити ШІ згенерувати контр­питання до викладеного матеріалу, які можуть стати стартовою точкою для групової дискусії. у рамках менторської підтримки  дослідників можна передавати ГШІ чернетки і просити проаналізувати нерозкриті питання, виявляти лакуни в роздумах, недоліки аргументації, шукати непідтверджені припущення чи наявні упередження. Це дозволить не просто редагувати текст за правилами академічного письма, а й глибоко переосмислювати  свої матеріали. Пропонується три «рецепти запитів», які не пришвидшують, а загострюють увагу: (1) «друге прочитання» – просити ШІ вказати ненавмисні припущення або упередження в тексті; (2) «контр-питання» – ГШІ має згенерувати запитання, які могли б кинути виклик викладеній ідеї; (3) «повільне резюме» – ГШІ надає стислий виклад матеріалу у форматі дослідницького запитання, необхідного для активізації наукової дискусії. Іллінґворт наголошує, що уповільнення з ГШІ — це не про марнування часу, а про важливу інвестицію, коли зекономлені хвилини слід вкладати в цікаві роздуми, діалог та рефлексію. Отже, замість перетворення ГШІ на інструмент прискорення, можна використовувати його, щоб розвивати уважність, допитливість і набувати навичок співпраці, що врешті-решт дозволить повернути центр уваги до суті вищої освіти.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/NtGQX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-19
Поширити