Бібліотекарям Архіви

Популярність електронної бібліотеки НАПН України

Засідання Технічного Комітету стандартизації ТК-144 «Інформація і документація»

12 листопада 2019 року в Державній науково-технічній бібліотеці України відбулось засідання Технічного Комітету стандартизації ТК-144 «Інформація і документація».

На засіданні було розглянуто результати діяльності ТК-144 за поточний рік визначено робочу програму на майбутнє, вирішено низку організаційних питань.

Членами комітету підтримано пропозицію щодо розміщення секретаріату ТК-144 «Інформація і документація» на базі ДНТБ України. Учасників засідання було проінформовано про те, що до комітету прийнято шість нових членів.

ТК-144 «Інформація і документація» було створено відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) від 10.12.2001 № 608. Перше організаційне засідання ТК-144 відбулося 20.06.2002 р.

Згідно з Положенням «Про Технічний Комітет стандартизації ТК-144 «Інформація і документація» до повноважень ТК-144 належать:

а) участь у роботі відповідних ТК міжнародних і регіональних організацій стандартизації відповідно до положень цих організацій;

б) розроблення і погодження проектів національних нормативних документів (НД);

в) участь у формуванні Програми робіт з національної стандартизації;

г) формування Програми роботи ТК-144;

д) перевірка і перегляд національних НД, розробниками яких є ТК-144;

е) погодження і надання пропозицій щодо скасування та відновлення дії національних НД;

є) надання роз’яснень щодо положень національних НД, об’єкти стандартизації яких належать до сфери діяльності ТК-144;

ж) надання повідомлень торговим партнерам України щодо проектів національних НД.

ТК-144 має право:

а) створювати та вести фонди НД для інформаційного забезпечення своєї діяльності;

б) надавати науково-методичну і консультативну допомогу іншим суб’єктам стандартизації, користувачам національних НД та споживачам;

в) організовувати та проводити семінари, науково-практичні конференції тощо;

г) видавати і розповсюджувати власні інформаційні матеріали та документи, що стосуються його діяльності;

д) запитувати й одержувати в установленому порядку від Мінекономрозвитку України, та національного органу стандартизації інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього повноважень;

е) співпрацювати в суміжних сферах діяльності з іншими ТК;

є) співпрацювати з фізичними та юридичними особами для виконання покладених на нього повноважень;

ж) отримувати консультативну допомогу провідних науковців та фахівців.

Сфера діяльності ТК-144 розповсюджується на закріплені об’єкти стандартизації, визначені кодами згідно з ДК 004-2008, а саме: 01.140.10 «Письмо та транслітерування»; 01.140.20 «Інформатика»; 01.140.30 «Організаційно-розпорядча, торговельна та виробнича документація»; 01.140.40 «Видавнича справа»; 35.040 «Набори знаків і кодування інформації»; 32.240.30 «Застосування інформаційних технологій в інформаційній діяльності, документуванні та видавничій справі».

Для участі у міжнародній стандартизації ТК-144 надано статус спостерігача (О-члена) Міжнародного технічного комітету ISO/TC 46 «Information and documentation».

Колективними членами ТК-144 «Інформація і документація» є:

– Державна науково-технічна бібліотека України;

– Український інститут науково-технічної експертизи та інформації;

– Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості;

– Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства;

– Технічний центр НАН України;

– Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України;

– ТОВ «Науковий інститут системних досліджень»;

– ТОВ «Інститут програмних систем» НАН України;

– Інститут української мови НАН України;

– Український мовно-інформаційний фонд НАН України;

– Інститут мовознавства імені О.О. Потебні;

– Інститут проблем математичних машин та систем НАН України;

– Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України;

– Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (ТК-40 “Страховий фонд документації”);

– Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого;

– Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського;

– Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова»

Детальніше: https://www.facebook.com/Technicallibrary/,

https://undiasd.archives.gov.ua/index.php?m=363

Фото: Oleksandr Garanin

2019-11-14

172

Відкрито тестовий доступ до патентної бази Orbit Intelligence компанії Questel

Державна науково-технічна бібліотека України з 18 листопада по 3 грудня 2019 року надає тестовий доступ до патентної бази Orbit Intelligence компанії Questel.

Ця компанія є світовим інформаційним лідером та з 2001 р. зосередила свою діяльність виключно на інтелектуальній власності. Її база даних містить більш понад 100 млн документів (патенти, корисні моделі, промислові зразки і товарні знаки) та 54 млн патентних родин від різних патентних відомств з усього світу.

Особливості цієї бази є те, що вона має:

– потужну пошукову систему;

– широкий набір аналітичних інструментів, за допомогою яких можна порівнювати патенти, будувати та персоналізувати графіки;

– анотації англійською мовою з можливістю автоматичного перекладу на інші мови;

– детальну інформацію про патентні родини, включаючи список країн, де патент був виданий, юридичний статус, причини припинення чинності тощо.

Детальніше: https://bitly.su/NUzO

2019-11-14

166

МОН запустило новий пошуковий сервіс для науковців

12 листопада 2019 року в Міністерстві освіти і науки представили проєкт Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Сервіс доступний за посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених.

Open Ukrainian Citation Index – це пошукова система та база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що підтримують Initiative for Open Citations. Зараз ініціативу підтримує більшість провідних наукових видавців світу. Від інших подібних сервісів OUCI відрізняється тим, що він є повністю некомерційним, тобто доступ до нього безкоштовний та відкритий для всіх. Водночас наповнення бази відбувається за прозорими принципами і вона має зрозумілий механізм захисту від маніпуляцій з цитуваннями. OUCI пропонує фільтри, які дозволяють проводити пошук документів лише серед видань, що представлені в базах Scopus, Web of Science Core Collection, Переліку наукових фахових видань України (категорії А та Б). Це важливо, адже сервіс насамперед створений як джерело інформації та аналізу даних для наукової спільноти. Зараз у базі є 109 млн публікацій з усього світу, зокрема зібрані метадані від 1 329 українських видань.

“Будь-яку метрику в Україні чи світі можна використати некоректно. Однак ця проблема – не в базах даних чи інструментах, а в людях, які хибно інтерпретують наукометричні показники. На відміну від деяких інших баз цитувань, що індексують нерецензовані документи та цитування, наприклад, зі статей в регіональних газетах, наповнення бази OUCI є прозорим. Це дозволяє виявляти неетичні маніпуляції з науковими цитуваннями”, – пояснив керівник проєкту, заступник директора Державної науково-технічної бібліотеки (ДНТБ) Сергій Назаровець.

“Я хочу підкреслити, що ні про жодне оцінювання чи прийняття Міністерством рішень на основі даних Open Ukrainian Citation Index не йдеться. Ми запускаємо зручний сервіс із пошуку наукових публікацій та аналізу цитувань для наших науковців, викладачів, студентів, редакцій наукових журналів, представників бізнесу, грантодавців, освітніх та наукових управлінців”, – звернув увагу перший заступник Міністра Юрій Полюхович.

Генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус пояснив, що навесні минулого року Міністерство вперше представило ідею Open Ukrainian Citation Index, і тоді навколо нього з’явилося багато міфів, які насправді не мають нічого спільного з ідеєю проєкту. “Дехто стверджував, що МОН створює “кишенькову систему” для оцінки вчених. Це – міф. Міністерство ніколи не планувало і не буде використовувати цей інструмент в адміністративних процедурах. Адже ми чудово розуміємо, що як тільки показник стає критерієм, він втрачає свою незалежність, його починають накручувати під певні цілі. OUCI – це додатковий інформаційний інструмент для самих же науковців”.

Робота по створенню Open Ukrainian Citation Index велася в межах стандартного фінансування наукової діяльності ДНТБ.

“Я хочу акцентувати увагу на першому слові індексу – “open”. Зараз у світі активно розвивається Ініціатива відкритих цитувань, і, по суті, OUCI – це крок України до інтеграції у світову наукову спільноту, адже він якраз і побудований на відкритих цитуваннях. Ми лише зробили аналітичну надбудову на відкритих даних із Crossref. І даємо нашим вченим можливість більш зручного доступу до цієї інформації та її аналізу. А вже з якою метою їх використовувати, вирішує сама наукова спільнота…”, – розтлумачив очільник директорату.

OUCI стане першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи – URIS (Ukrainian Research Information System). Її створення буде одним із пріоритетів МОН на 2020 рік.

Детальніше: http://ouci.dntb.gov.ua, https://bit.ly/32IM7uk, https://bit.ly/34W9ORB (pdf), https://www.facebook.com/UAMON/videos/2603237279764655/

2019-11-12

189

Презентація сервісу Open Ukrainian Citation Index

12 листопада 2019 року у МОН відбудеться презентація проєкту Open Ukrainian Citation Index (OUCI) – нового сервісу для пошуку та аналізу наукових цитувань вчених. Він стане першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи, створенням якої займатиметься МОН наступного року.

Open Ukrainian Citation Index – проєкт створення пошукової системи і бази даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що використовують сервіс Cited-by від Crossref та підтримують Initiative for Open Citations. Сервіс розробляється фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки.

Розробники проєкту повідомлять громадськості, навіщо потрібен та як працюватиме OUCI, чим буде корисний сервіс для різних цільових аудиторій – дослідників, викладачів, представників бізнесу, грантодавців, працівників редакцій наукових журналів, бібліотекарів, освітніх та наукових управлінців. Обговорюватимуться різні аспекти використання OUCI для пошуку нових результатів досліджень та покращання наукової комунікації.

Спікери заходу: перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович та заступник директора з наукової роботи Державної науково-технічної бібліотеки Сергій Назаровець.

Цього ж дня також планується пілотний запуск OUCI, щоб кожен охочий зміг протестувати роботу системи та надати свої пропозиції.

Детальніше: https://bitly.su/iarEED

Фото – Прес-служба МОН

2019-11-07

179

Заклади вищої освіти та наукові установи України підключені до Scopus та Web of Science

394 українські виші та наукові установи вже отримали доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету в рамках національної підписки. Відповідні дані станом на 24 жовтня 2019 року надала Державна науково-технічна бібліотека, за підтримки якої відбувається підключення.

Найбільше заявок надійшло від закладів МОН та НАНУ – відповідно 127 та 102. Ще 49 – від установ Національної академії аграрних наук, 24 – від Міністерства охорони здоров’я, 17 – від Національної академії медичних наук.

«Цього року ми вперше дали всім бюджетним вишам та науковим установам України таку можливість – підключитися до Scopus та Web of Science за кошти держави. Це можна зробити незалежно від відомчого підпорядкування, потрібно лише надіслати заявку до ДНТБ» – зазначив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Детальніше : https://bitly.su/zUXauWi

2019-10-25

184

Робимо сіру літературу трохи менш сірою

(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).

Д-р Лют’єн, сіру літературу часто визначають як публікації, яких немає в книгарнях, і тому їх часто важко отримати. Сіра література – один з особливих напрямів колекції TIB. Що конкретно охоплює дефініція «сіра література»?

Наша сіра література включає публікації конференцій з усього світу, німецькі та міжнародні дослідницькі доповіді, журнали і монографії Східної Азії та Східної Європи, тези, а також описи і стандарти патентів. Крім того, TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки для остаточних звітів про проекти, що фінансуються за рахунок державних коштів ряду федеральних міністерств, зокрема – Федерального міністерства освіти і наукових досліджень, Федерального міністерства економіки і енергетики, Федерального міністерства продовольства і сільського господарства, а також значного числа інших установ і дослідницьких інституцій.

TIB – національна спеціалізована бібліотека Німеччини, яка фінансується спільно федеральним урядом Німеччини та урядами земель. Вона є центром загальнодержавного значення. Користь від діяльності ТІВ отримує наука, дослідники та промисловці з усієї Німеччини та за її межами. Крім постійного збереження своїх колекцій, TIB, забезпечує вільний доступ до них.

Сіра література у формі матеріалів конференцій, звітів про дослідження, думок експертів або тез, містить цінну інформацію, яка є важливим джерелом для вчених і дослідників. Наприклад, матеріали конференцій часто відображають стан справ у конкретній галузі досліджень. То чому ж так мало уваги приділяється сірій літературі та як можна підвищити її вплив?

Щоб підвищити видимість сірої літератури, починаючи з 2015 року TIB підтримує зобов’язання, викладені у Пізанській декларації, яка переведена на 15 мов, включаючи німецьку. Згідно з нею TIB несе відповідальність за просування сірої літератури, відкритого доступу, підтримку високих стандартів сірої літератури, розвиток колекцій та постійне збереження сірої літератури.

Сіра література особливо важлива для TIB: у 2018 році вона складала близько 60% усієї колекції бібліотеки, а це значний обсяг. Чому TIB спеціалізується саме на сірій літературі у сфері науки і техніки?

TIB був заснований у 1959 році з метою «задоволення особливих потреб у технічній літературі в галузі технічних досліджень і технічної практики в якості центральної технологічної бібліотеки Федеративної Республіки», як висловився перший директор TIB Вільгельм Грюнвальд (1909-1989). Цього неможливо досягти без зосередження саме на сірій літературі. Понад 60 років тому авторитетні інституції та експерти у сфері бібліотечної справи, усвідомили, що сіра література має великий потенціал. TIB побудувала солідну колекцію, яка росла з 1831 року.

Від федеральних міністерств, для яких TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки, ТІВ отримує звіти про Німецькі дослідження в якості обов’язкових надходжень. Незважаючи на те, що існує вимога подавати дослідницькі звіти до TIB, одержувачам грантів потрібно постійно нагадувати, що це їх обов’язок, а деяким може знадобитися багато років, щоб повністю виконати цю вимогу.

Гарну співпрацю наукової служби TIB, що здійснює безперервний моніторинг матеріалів. з командами «Сіра література» і «Німецький дослідний звіт» підтримує платформа, постійної доступності метаданих наукових подій.

Який зараз статус оцифровки сірої літератури?

Якщо ми подивимось лише на збірник німецьких дослідницьких звітів, то побачимо, що було опубліковано 282 тис. друкованих дослідних звітів у порівнянні з 86 тис. електронних звітів за останні 60 років, причому вони були опубліковані з початку нинішнього тисячоліття. Частка цифрової інформації по відношенню до усієї колекції TIB дуже мала. Нам потрібно буде виконати велику роботу з оцифровки. Частка електронних публікацій сірої літератури зростає. У 2011 році 58% звітів про дослідження були представлені в цифровому вигляді, у 2016 році їх стало 80%, а у 2018 році – 88%.

Що стосується відкритого доступу, то вимоги стосовно безкоштовногоотримання наукової інформації зростають. Як ви оцінюєте важливість відкритого доступу до сірої літературі і що потрібно зробити для збільшення частки сірої літератури відкритого доступу?

У контексті Пізанської декларації, на мій погляд, найкраще рішення для утвердження відкритого доступу – це ввести відповідні обов’язкові вимоги при фінансуванні досліджень. Адже, відкритий доступ дозволяє вченим швидко і без бар’єрів доводити свої результати до відома інших експертів. Тому було б особливо корисно, якби більше правовласників публікували свої матеріали під ліцензіями CC. Як і раніше, необхідно буде збирати наукові джерела в єдиному центральному віртуальному місці за зразком бібліотечної колекції та робити їх доступними через відповідні дослідні портали, як це вже має місце в TIB-порталі. Зараз на цьому порталі можна безкоштовно знайти і переглянути більше 86 тис. звітів про німецькі дослідження та 8,5 тис. публікацій матеріалів конференцій. Інше ключове питання, як це й було в епоху друкованої інформації, – це стале і надійне зберігання, яке TIB буде і надалі забезпечувати.

Детальніше : https://blogs.tib.eu/wp/tib/2019/10/18/making-grey-literature-slightly-less-grey/

Фото: TIB

2019-10-19

269

Доступ до електронного архіву наукових публікацій Аmerican Рhysical Society

Науковці України отримали можливість ознайомитись з публікаціями у галузі фізики, які зібрані в електронному архіві наукових публікацій Аmerican Рhysical Society.

Американське фізичне товариство, одне з найавторитетніших у світі, публікує більше десятка наукових журналів, включаючи Physical Review й Physical Review Letters, а також щорічно організовує понад двадцять наукових зустрічей.

Доступ до його архіву буде відкритий до 31грудня 2019 року за підтримки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та aсоціації «Iнформатіо-Консорціум».

Детальніше – http://nbuv.gov.ua/node/4911

2019-10-02

162

Пізанська декларація політики ресурсів сірої літератури

(16 травня 2014 р.)

(16 травня 2014 р.)

Вступ

Постійно зростаючий обсяг знань та інформації, що продукується науковими організаціями, урядовими установами та на виробництві в усіх предметних і професійних сферах, не контролюється комерційними видавництвами.

Інформаційні джерела такого роду (публікації, дані та інші матеріали), відомі як сіра література, являють собою істотний ресурс комунікацій у сфері науки і вищої освіти, досліджень і розробок, вироблення політики для бізнесу, промисловості, професійних спільнот та суспільства в цілому. Сіра література є важливим джерелом експериментальних даних, наукових аргументів, інновацій та знань у багатьох сферах людської діяльності, включаючи науку, інженерне проектування, охорону здоров’я, соціальну сферу, освіту, культуру та мистецтво.

До типів документів сірої літератури, представлених у друкованій або електронній формі, зокрема, відносяться: науково-технічні звіти, доповіді, анотації, огляди, рецензії, робочі матеріали, матеріали конференцій, тези, мультимедійний контент, які містять цінну наукову інформацію.

Для того, щоб найкращим чином реалізувати результати наукових досліджень та поширювати науково-технічну інформацію серед найширшого кола користувачів – науковців, урядовців, громадянського суспільства, освітян та підприємців, – ми, що підписали цю декларацію, закликаємо до визнання зростаючого значення сірої літератури та особливої її ролі й цінності для урядовців, науковців, інших зацікавлених осіб щодо забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень, розвитку відкритої науки, інноваційної активності, виваженої політики та трансферу знань.

Для найбільш повного використання переваг сірої літератури у масштабах локальних, національних і глобальних спільнот ми проголошуємо та підтримуємо наступне:

В організаційній сфері:

Урядовим та іншим організаціям приділяти більше уваги проблемам відкритого доступу.
Організаціям, що займаються виробництвом, використанням, збором сірої літератури та управлінням нею, розвивати співпрацю й координацію дій.
Використовувати стійкі ідентифікатори та відкриті стандарти
метаданих сірої літератури.

У сфері наукових досліджень і освіти:

4. Університетам, урядовим установам та іншим інституціям
впроваджувати нові форми визнання і заохочення високої якості сірої
літератури.

5. Удосконалювати стандарти виробництва і бібліографічного
контролю сірої літератури.

6. Розробляти та впроваджувати сумісні стандарти в управлінні сірою літературою.

7. Створювати керівництва з позитивними прикладами виробництва, поширення й оцінювання сірої літератури.

У правовій сфері:

8. Вносити зміни до законодавства щодо обов’язкового примірника та авторського права, які б дозволили розширити можливості бібліотек, уповноважених служб, наукових закладів та програм зі збору та забезпечення доступу до сірої літератури, особливо – некомерційних матеріалів, що становлять суспільний інтерес.

9. Знімати юридичні перешкоди на шляху поширення сірої літератури.

10. Розвивати ліцензування сірого контенту як у комерційних, так і
некомерційних цілях.

У галузі фінансів та сталого розвитку:

11. Визначати доступні джерела фінансування досліджень, що включають сіру літературу.

12. Збільшувати підтримку розвитку колекцій (формування фондів) та довготривалого зберігання сірої літератури.

13. Збільшувати інвестиції в інфраструктуру та нові технології доступу та використання друкованої і цифрової сірої літератури.

У технічному напрямі:

14. Розвивати методи протидії застаріванню посилань, підвищувати
стабільність і доступність он-лайн контенту.

15. Розробляти системи і засоби зв’язування даних та іншого
нетекстового контенту з публікаціями сірої літератури та сумісні стандарти для обміну сірої літератури.

Джерело: https://bit.ly/2mzCvmh

2019-09-20

208

2019-го більшість вишів та наукових установ отримають доступ до наукових баз Scopus і WOS для збільшення публікацій – закладено 45 млн грн

За останні 3 роки кількість публікацій українських дослідників у міжнародних наукових базах даних Scopus та Web of Science стабільно зростає. Про це свідчать дані публікаційної активності вишів та наукових установ, підпорядкованих МОН, за 2015-2017 роки, зібрані та проаналізовані фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.

Так, українськими науковцями з зазначених закладів 2015 року в Scopus було розміщено 5737 публікацій, 2016-го – 6075 та 2017-го – 7090. У Web of Science також помітне зростання: 2015 рік – 5093 публікації, 2016-й – 5848, а 2017-го – 6712. Найпродуктивнішими галузями стали інженерія, фізика, матеріалознавство.

«Тобто протягом останніх років відбувається щорічне зростання кількості публікацій наших установ у Web of Science та Scopus десь на 14-15%. Певна річ, що позитивний вплив на зростання публікаційної активності мав, зокрема, наданий МОН у 2017 році доступ до Scopus та Web of Science. За підсумками конкурсу передплату за державні кошти було забезпечено для понад 100 вишів та наукових установ, що перебувають у підпорядкуванні МОН. Цього року ми не тільки залишили підключення до баз, а й змогли збільшити кількість закладів, які його отримали»,– розказав генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Він додав, що раніше статистика також засвідчила збільшення кількості пошукових запитів з України після забезпечення МОН передплаченого доступу. Так, наші науковці стали вп’ятеро частіше користуватися Scopus та Web of Science.

«Дані щодо збільшення як користувацької, так і публікаційної активності дозволили нам ґрунтовно мотивувати необхідність закласти в бюджет 2019 року кошти, щоб забезпечити передплату доступу до цих баз для всіх українських науковців. Тобто не лише для вишів та наукових установ МОН, а й для інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ, МВС, Міноборони тощо. І нам вдалося запланувати на це на наступний рік близько 45 млн гривень», – повідомив очільник директорату.

Детальніше: https://bit.ly/2UeAmsS

2018-12-04

170

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ налічує:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Бібліотекарям

Популярність електронної бібліотеки НАПН України