Бібліотекарям

Міністерство культури та інформаційної політики України розпочало процедуру обрання членів Наглядової ради Українського культурного фонду.

Конкурс проводиться відповідно до Закону України «Про Український культурний фонд». Наглядова рада УКФ – це орган управління Фондом, який вирішує головні питання його діяльності. Формується Рада з: двох осіб, визначених Президентом України; двох осіб, визначених Міністерством культури та інформаційної політики України; двох осіб – представників закладів культури; двох осіб – представників громадських об’єднань. Голова Фонду призначається окремо. ГО або заклад культури може висунути одного кандидата для рейтингового голосування на посаду члена Наглядової ради та уповноважити одну особу для голосування. Уповноважені особи від громадських організацій зможуть проголосувати за 2 кандидатів від громадських організацій. Уповноважені особи від закладів культури (кожна бібліотека, яка є юридичною особою) зможуть проголосувати за 2 кандидатів від закладів культури. Подати заявку на участь у Конкурсі можна до 26 грудня 2023 року.

Детальніше: https://vote-ucf.izi.institute/, https://docs.google.com/document/d/1lYkWHMy7QHQKHZqeAqIQeYRiIBs9J8o7/edit, https://is.gd/pzzmJY

Фото: УКФ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Президія ВГО «Українська бібліотечна асоціація» оголосила Конкурс на девіз ВГО Українська бібліотечна асоціація 2024 року.

Концепція девізу має відображати роль бібліотек у сучасному світі, сприяти розумінню суспільством і кожним громадянином значення бібліотек в боротьбі за майбутнє України, їхній внесок у перемогу. Пропозиції на Конкурс девізів можна подати до 26 грудня 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/FS3UT0, https://is.gd/4YFSVb

Фото: УБА

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

В Україні понад 3 тисячі бібліотек навчають всіх охочих цифрової грамотності.

Своїми знаннями з українцями діляться бібліотекарі-координатори, які розповідають відвідувачам про інформаційну та кібербезпеку і навчають користуватися комп’ютером та інтернетом. У межах проєкту «Розвиток спроможності бібліотек – Хабів цифрової освіти», який тривав з жовтня 2022 року, представники ВГО Українська бібліотечна асоціація провели тижневу онлайн-підготовку для тренерів регіональних тренінгових центрів, а після його закінчення провели сесії для бібліотекарів-координаторів Хабів цифрової освіти в 12 областях України. Крім того, у межах проєкту експерти Української бібліотечної асоціації розробили посібник «Бібліотеки – Хаби цифрової освіти». Він допоможе створити у бібліотеках Хаби цифрової освіти або вдосконалити його діяльність. Хаби цифрової освіти вже довели свою ефективність. Люди, які пройшли навчання на їх базі, почали значно вище оцінювати свої цифрові навички. Опитування серед користувачів Хабів показало, що якщо раніше 43,3% стверджували, що володіють цифровими вміннями на рівні нижче середнього, то після закінчення навчання таких залишилося лише 9,7%. Наразі Мінцифра разом з партнерами працює над розробкою Цифрограму для бібліотекарів. Це тест, який допоможе оцінити рівень цифрової грамотності та покращити цифрові навички бібліотекарів. Найближчим часом його презентують на платформі Дія.Освіта. Проєкт «Розвиток спроможності бібліотек – Хабів цифрової освіти» реалізувало Міністерство цифрової трансформації в співпраці з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні в межах «Проєкту підтримки Дія» за фінансування Швеції та Українською бібліотечною асоціацією.

Детальніше: https://is.gd/NA7UCs, https://t.me/diia_education/934, https://is.gd/aJ3uUw

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Наступне покоління вчених-гуманітаріїв «під загрозою» через скорочення докторів наук».

У ній наголошується, що фінансування Дослідницької ради з мистецтва та гуманітарних наук «було свого роду оазисом, але зараз воно теж швидко припиняється». Плани Дослідницької ради з мистецтва та гуманітарних наук Великої Британії (AHRC) скоротити число докторантів майже на третину були описані лідерами сектору як «нищівна новина» для майбутнього гуманітарних досліджень, які попередили, що вони серйозно стурбовані тим, як буде підтримано наступне покоління вчених у цій галузі. Відповідно до змін в докторській програмі, про які було оголошено 20 вересня 2023 року, AHRC заявила, що скоротить кількість докторів наук, які вона фінансує, з 425 до 300 на рік до 2029-30 років, тобто на 29 відсотків. Ці скорочення відбулися після суттєвого зменшення операційного бюджету AHRC цього року, спричиненого головним чином втратою приблизно 9 млн фунтів стерлінгів, пов’язаних із неосновними потоками доходів. Дослідницька рада також повинна буде профінансувати вищу стипендію доктора філософії, яку Управління досліджень та інновацій Великобританії (UKRI) підвищило на 5 відсотків до 18,6 тис фунтів стерлінгів на 2023-24 роки, збільшивши її в попередньому році на 10 відсотків. Скорочення стосуватиметься головним чином партнерства з підготовки докторантів (DTP) AHRC із виділенням додаткових ресурсів для підтримки кількості докторів наук у партнерствах з докторантури (CDP), у яких музеї та бібліотеки співпрацюють з університетами для підготовки докторантів. Автор наводить міркування та висловлювання відносно цього рішення Джонатана Кросса, директора програми стипендій для випускників гуманітарних наук Оксфордського університету Ертегун, Ендрю МакКрей, декана післядипломних досліджень Університету Ексетера, Елісона Фіппс, професора мов і міжкультурних досліджень в Університеті Глазго. Такі скорочення «вже не дивують» у світлі ухваленого в березні 2021 року рішення скоротити річне фінансування дослідницьких проєктів, що підтримуються Дослідницьким фондом глобальних викликів, що, за її словами, «зруйнувало життєво важливу програму розвитку потенціалу на початку кар’єри в глобальному масштабі». Оголошуючи про зміни, Крістофер Сміт, виконавчий голова AHRC, визнав, що ці плани стануть «серйозною зміною для багатьох установ, і це не те рішення, яке ми прийняли легковажно».

Детальніше: https://is.gd/UqFq8m, https://is.gd/R870Qs

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

На сайті EBSCO опубліковано інтерв’ю Еммою Вакер «Читання без обмежень – як електронні книги без DRM усувають бар’єри доступу».

У ньому Емма описує переваги електронних книг без DRM і розповідає, чому вміст без DRM важливий для бібліотекарів та користувачів бібліотек. Управління цифровими правами (DRM) – це технологія, яка застосовується для контролю використання цифрового контенту на пристроях після його купівлі. Це має запобігати несанкціонованому розповсюдженню книг, але разом із тим дана технологія створює обмеження, які негативно впливають на зручність використання та ускладнюють життя користувачів. Наразі дослідники працюють на різних мобільних пристроях і підключені до декількох платформ одночасно. Їм потрібне гнучке, далекоглядне рішення для поліпшення доступу до електронних книг. Використовуючи цифрові електронні книги без DRM, користувачі можуть завантажувати портативні файли, передавати їх між пристроями та операційними системами, що сприяє безперервному дослідженню. Емма Вакер детально пояснює, чому вміст без DRM є таким важливим для бібліотек і кінцевих користувачів; які відгуки ринку отримує EBSCO про електронні книги без DRM; як краще діяти бібліотекам; у чому переваги електронних книг EBSCO без DRM; які переваги робочого процесу надають дослідникам електронні книги без DRM; як електронні книги без DRM підтримують доступність для всіх користувачів. Вона наголошує, що у серпні 2023 року EBSCO пропонувало своїм клієнтам понад 435 тис. книг без DRM.

Детальніше: https://is.gd/yMzZr5

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів».

У ній автор пояснює, чому незважаючи на те, що університетські бібліотеки вкладають значні кошти у цифрові ресурси, звичайні паперові книги, як і раніше, життєво важливі для досліджень, викладання і збереження знань. Академічні бібліотеки та архіви зберігають і забезпечують доступ до наукової інформації та освітніх текстів. Але ця місія в епоху цифрових технологій ускладнюється та зазнає численних викликів, – у першу чергу через те, що студенти майже повністю покладаються на онлайн-ресурси. Придбання бібліотеками звичайних книг та передбачає повне володіння ними, зберігання, переформатування колекцій та вільний обмін. Тоді як електронні книги та онлайн-журнали, як правило, передбачають обмежене ліцензування, що може поставити під загрозу довгостроковий доступ до освіти. Керолайн зосереджує увагу на різниці у доступі до фізичних книжок та цифрового контенту, впливі на здоров’я, витратах на обладнання, які в сукупності поглиблюють освітню нерівність, а також проблемах сприймання мозком складних концепцій способів навчання, бюджетному тиску та умовах доступу у період пандемії. До недоліків цифрового контенту автор відносить залежність студентів та науковців від ресурсів, які можуть стрімко зникнути з доступу через корпоративні рішення, бізнес-політики, інші обмеження та непередбачувані обставини. Це входить у протиріччя з роллю академічних кіл як зберігачів знань попередніх і нинішнього поколінь. Під загрозою опинились не лише підручники, а й першоджерела, рідкісні книги, спеціальні колекції унікальних знань та історії. Керолайн Болл вважає, що бібліотеки повинні розглянути інноваційні моделі, які будуть здатні збалансувати зручність та обмеження. Наприклад, можна скористатись тим, що законодавство про авторські права дозволяє змінювати формат цифрових текстів для архівних цілей; переглядати умови ліцензування для цілей освіти для сприяння обміну та збереженню; звільнити бібліотеки від управління цифровими правами (DRM) та обмежень авторських прав на цифрове архівування; забезпечити державне фінансування оцифровки рідкісних друкованих видань і спеціальних колекцій; проводити політику, що вимагає безперервного доступу до академічних ресурсів, які припинили своє існування; надавати субсидії та гранти бібліотекам для збереження друкованих колекцій, доступних для громади; розвивати міжбібліотечні партнерства для збереження друкованих еквівалентів важливих цифрових ресурсів. Академічні бібліотеки також повинні досліджувати альтернативні цифрові моделі, такі як відкриті освітні ресурси (OERs). Слід пам’ятати, що друковані видання мають незамінну роль для поглибленого читання та надійного довготривалого доступу. Тому треба використовувати сильні сторони кожного формату у змішаній моделі. Академічна спільнота повинна використовувати цифрові пропозиції на розумних умовах, а не підтримувати максимізацію прибутків видавців. Інклюзивний доступ до інформації уможливлює соціальну мобільність, відкритість та зростання. Зручність не повинна переважати над сталістю: бібліотеки та університети служать суспільству, а не акціонерам.

Детальніше: https://is.gd/kehNrS, https://is.gd/sWZQ2I

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини