На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сайката Маджумдара «Чи стане ШІ смертю гуманітарних наук в Азії?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сайката Маджумдара «Чи стане ШІ смертю гуманітарних наук в Азії?».
Автор зосереджує увагу на інциденті із засновником індійського університету, який не підтримав свого викладача, що потрапив під тиск критики внаслідок зростаючої залежності від інструментів ШІ, які були навчені на даних, що відображають переважаючу у суспільстві точки зору. Чи збережеться гуманітарна освіта надалі та як вона виглядатиме у світі, де домінує машинний інтелект? Автор описує етапи розвитку ШІ в індійських університетах та говорить про зміни громадської думки щодо цього. Наразі в Індії активно обговорюється зв’язок між гуманітарною освітою та активізмом: вторгнення ШІ у людське життя та все більше покладання управлінців, науковців та освітян на технології штучного мислення призведе до зменшення свободи думки, яка була традиційною основою гуманітарної освіти. Інакомислення та активізм, вважає автор публікації, є елементом гуманітарної освіти і він має бути збережений у світі, який поступово стає «технофеодалізмом». Чи призведе поширення ШІ до придушення інакомислення в університетській спільноті, ось важливе питання для обговорення.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувана стаття Девіда Вінікоффа та Ребеккі Кінг «Чому інноваціям потрібне більш розумне управління, а не лише технології».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувана стаття Девіда Вінікоффа та Ребеккі Кінг «Чому інноваціям потрібне більш розумне управління, а не лише технології».
У ній автори зазначають, що швидкість розвитку нових технологій (від штучного інтелекту до синтетичної біології) створює ряд суттєвих викликів для урядів, які прагнуть використовувати переваги таких технологій при ефективному управлінні ризиками. Оскільки нові технології розмивають межу між реальністю та уявленням, швидкість змін ставить під сумнів здатність керувати їхнім відповідальним розвитком. Політики стикаються з критичним питанням: як управління може розвиватися разом із технологіями, щоб забезпечити інновації, одночасно знижуючи ризики для суспільства? Гнучке управління, на відміну від традиційних моделей управління технологіями, інтегрує різні схеми – експериментальне передбачення, рішення, засновані на результатах тощо, – за яких політики та інноватори безпосередньо залучені до всього політичного циклу та інноваційного процесу. Принципи гнучкого управління ОЕСР полягають у наступному: інтеграція управління по мірі розвитку та дозрівання технологій; здобуття знань за допомогою стратегічної аналітики та експериментів задля формування розуміння майбутніх проблем управління; навчання через створення циклів зворотного зв’язку та передачі знань між політиками, новаторами та громадянським суспільством; управління упродовж усього інноваційного процесу від ранніх етапів інновацій до більш пізніх зі створенням регуляторних пісочниць; надання громадам можливості участі в управлінні, наприклад через розроблення галузевих кодексів поведінки або стандартів для технологій та підтримка обміну інформацією і передовим досвідом; спільне створення норм та систем управління з широким колом зацікавлених сторін. Втілюючи ці принципи на практиці, політики та новатори можуть разом формувати більш адаптивний, інклюзивний та готовий до майбутнього ландшафт управління і підтримки інновацій. Експерти ОЕСР рекомендують: визначати мету, переваги, виклики та формувати гнучкі механізми управління, щоб визначати найкращі підходи для управління розвитком технологій; навчатись успішних практик; будувати взаємодію з місцевою екосистемою новаторів та політиків для співпраці та контекстуалізації управління.
На освітній онлайн-платформі «Зрозуміло!» для усіх бажаючих доступний курс «Вступ України до ЄС».
На освітній онлайн-платформі «Зрозуміло!» для усіх бажаючих доступний курс «Вступ України до ЄС».
Він дозволить слухачам краще розуміти специфіку переговорного процесу та його окремих етапів, пояснить, які реформи для вступу до ЄС наразі проводяться, а реалізацію яких ще потрібно забезпечити у майбутньому. Курс складається з 7-ми модулів та 13-ти лекцій: «Процес вступу до ЄС» (інститути ЄС та їхні функції, європейські цінності, шлях України до членства у ЄС – історичний контекст, поточні процеси, роль громадянського суспільства); «Право і державне управління» (чому це важливо для переговорів про вступ до ЄС), «Перспективи для бізнесу» (підготовка внутрішнього ринку до змін), «Рівний доступ до можливостей» (економічні можливості, суспільна сфера – можливості для культури, освіти, науки), «Як Україна стає частиною європейських мереж» (побудова і розвиток транспортної, енергетичної та інших мереж), «Розвиток регіонів: ефективне господарство» (стандарти для сільського господарства, сталий розвиток громад і регіонів, політика згуртованості ЄС), «Зовнішні відносини» (розвиток партнерств, безпека і оборона, досвід інших країн). Курс створений у рамках Програми «Назустріч ЄС», що реалізується Фондом «Східна Європа» за фінансової підтримки Посольства Ірландії в Україні.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорни Ваддінгтон та Річарда де Блак’єр-Кларксона «Гуманітарні науки повинні відігравати певну роль у контролі за «цензурою» штучного інтелекту».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорни Ваддінгтон та Річарда де Блак’єр-Кларксона «Гуманітарні науки повинні відігравати певну роль у контролі за «цензурою» штучного інтелекту».
Автори зазначають, що певні обмеження в ШІ-моделях необхідні, але не можна припуститись спотворення реальної картини. Відомий інцидент, коли у травні 2025 року чат-бот Grok3 почав створювати повідомлення про насильство щодо білих людей у Південній Африці або «геноцид білих». Компанія звинуватила у цьому «несанкціоновану модифікацію» свого програмного забезпечення, яка «порушувала внутрішню політику та основні цінності xAI». Але це був не єдиний випадок із ШІ. Лорна та Річард описують очевидні наслідки для науковців, які використовують штучний інтелект у своїх дослідженнях і наголошують, що подібні інциденти роблять важливим питанням саме модерацію контенту. З одного боку, ШІ обіцяє розширені аналітичні можливості, що дозволяють нам обробляти величезні обсяги даних з безпрецедентною швидкістю та точністю. З іншого боку, його непрозорі та часом довільні механізми фільтрації загрожують створити штучні прогалини в нашому розумінні світу, його історії та нашого місця в ньому. Надзвичайно важко приймати збалансовані рішення у цій сфері, але вони потрібні. Саме тому компаніям, що займаються штучним інтелектом, потрібен експертний академічний внесок. Ретельно зібрана команда з широкого кола дисциплін з гуманітарним досвідом та усталеними методологічними традиціями буде при її залученні до такої роботи доволі ефективною. Зі свого боку, розробники повинні публікувати чітку документацію, в якій викладено критерії, що використовуються для фільтрації контенту, а також положення про їх скасування перевіреними дослідниками. Тримати людей в курсі подій життєво важливо, щоб максимально використати переваги штучного інтелекту та мінімізувати його ризики.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дебори Прентіс і Дункана Айвісона «Для стимулювання інновацій у Великій Британії співпраця університетів буде кращою за їхню конкуренцію».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дебори Прентіс і Дункана Айвісона «Для стимулювання інновацій у Великій Британії співпраця університетів буде кращою за їхню конкуренцію».
У ній автори зазначають, що у прагненні Великої Британії до економічного зростання інновації стануть ключовим чинником, тому університети мають започаткувати радикально відмінну від традиційної модель – міжміське інноваційне партнерство. Завдяки сукупному фінансуванню у розмірі 6 млн фунтів стерлінгів від Research England та інших установ-грантодавців наразі відбувається фундаментальне переосмислення того, як успішні на науковому треку університети взаємодіють з економікою. Замість того, щоб чекати на інфраструктурні проєкти, які не будуть реалізовані упродовж десятиліть або навіть довше, слід активувати існуючі ресурси та мережі для стимулювання інклюзивного зростання вже сьогодні. Дебора і Дункан говорять про особливості партнерства двух університетів – Кембриджського й Манчестерського, яке базуватиметься на існуючих ресурсах та покликаний допомогти у подоланні реальних обмежень на шляху швидкого досягнення результатів. Формується нова модель перетворення досліджень на робочі місця, інвестиції та інклюзивне процвітання. Вона зосереджена на трьох рушійних силах зростання: генерування інвестицій; створення структурованої програми, зосередженої на розбудові екосистеми; забезпечення інклюзивного зростання в містах. Це справжнє, а не формальне партнерство, яке повністю підтримують регіональні лідери. Мери Великого Манчестера, Кембриджширу та Пітерборо, а також обидві міські ради є активними прихильниками нового підходу. Така політична узгодженість гарантує, що нова інноваційна стратегія буде пов’язана з транспортом, житлом та плануванням, створюючи умови для сталого зростання. Слід змінити традиційні ролі академічних організацій, які мають зробити освітні та наукові установи «прозорими», поєднуючи дослідження з реальною економікою та забезпечуючи безперешкодний потік ідей. Автори вважають, що працюючи разом, а не конкуруючи між собою за обмежені ресурси завдяки мережі взаємодоповнюючих інноваційних екосистем, університети та міста стимулюватимуть економічне зростання Великої Британії.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розширення можливостей робочої сили в контексті підходу, орієнтованого на навички» із серії «Дослідження навичок ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розширення можливостей робочої сили в контексті підходу, орієнтованого на навички» із серії «Дослідження навичок ОЕСР».
У ньому зазначається, що глобальна економіка переживає глибокі трансформації, які докорінно змінюють сферу праці, змінюючи вимоги до навичок та робочі практики. Три основні трансформаційні тренди – цифровий перехід, «зелений» перехід і демографічний перехід. Цифровий перехід продовжує стимулювати попит на нові технічні навички, а також навички, що дозволяють людям виконувати завдання поза рамками можливостей наявних технологій, дозволяють підвищити продуктивність людської праці за рахунок їх використання. «Зелений» перехід підштовхує економіку до використання екологічно стійких методів виробництва, розширюючи можливості в галузях, що розвиваються, і, відповідно, вимагають цілого ряду нових навичок. Демографічні зміни, такі як зниження рівня народжуваності в країнах ОЕСР і зростання тривалості життя, – змінюють вікову структуру робочої сили, посилюючи тиск на пропозицію навичок і впливаючи на те, хто бере участь у ринку праці. Разом ці зміни посилюють необхідність переосмислення того, як найкраще забезпечити людей навичками, затребуваними на ринках праці, а також як найкраще створити високоякісні можливості працевлаштування для тих, хто традиційно мав гірші результати на ринку праці, сприяти більшій інклюзивності та зменшенню стійких бар’єрів на шляху до працевлаштування серед вразливих груп населення. У цьому звіті досліджується підхід, орієнтований на навички, а також можливості та виклики, які виникають у зв’язку з упровадженням цього підходу. Аналіз унікальних даних та узагальнення тематичних досліджень ринку праці країн ОЕСР дозволяє визначити, як люди набувають необхідних навичок і якою мірою роботодавці застосовують практику найму, що базується на навичках, охоплюючи більш широко та різноманітно таланти, забезпечує більш високу адаптивність. Також експерти звертають увагу на перешкоди для успішного упровадження підходу, орієнтованого на навички: нерівний доступ до цифрових інструментів, проблеми з підтвердженням навичок, небажання роботодавців довіряти нетрадиційним кваліфікаціям. У звіті висвітлюються ключові політичні дії, спрямовані на підтримку упровадження практик, орієнтованих на навички, вказується на необхідність стандартизації визнання навичок, інвестування у навчання упродовж усього життя, покращення інформації про ринок праці та упровадження практик, орієнтованих на навички, – в управлінні робочою силою державного сектору.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Зміцнення управління шведською системою кваліфікації» із серії «Дослідження навичок ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Зміцнення управління шведською системою кваліфікації» із серії «Дослідження навичок ОЕСР».
У ньому зазначається, що міцні механізми управління є основою ефективної політики розвитку та використання навичок. У контексті «зеленого» та цифрового переходу, який має суттєвий вплив на економіку, суспільство та ринки праці, реагування на політику розвитку навичок має покладатись на фактичні дані, бути швидким та ефективним. Швеція активно працює над подоланням розриву між попитом та пропозицією навичок, який є негативним чинником впливу на продуктивність та економічне зростання. Необхідні скоординовані дії багатьох учасників – міністерств, урядових установ, неурядових зацікавлених сторін та окремих осіб. Управління системами розвитку навичок є складним процесом, що охоплює широкий спектр урядових та неурядових суб’єктів. Оскільки Швеція стикається зі значним впливом цифрового та «зеленого» переходу, вона має розробляти й упроваджувати ефективні механізми управління для узгодження швидкозмінних потреб у навичках з їхньої пропозицією на ринку. У звіті аналізуються ключові можливості удосконалення системи управління навичками та представлено рекомендації, зосереджені навколо наступних пріоритетів: сприяння координації, співпраці та взаємодії, залучення зацікавлених сторін упродовж усього циклу політики та вдосконалення інфраструктури даних про навички.
Представництво Фонду цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) оголосило про відновлення програми підтримки українських вчених шляхом надання грантів на відвідування міжнародних наукових заходів (конференцій, семінарів, тренінгів).
Представництво Фонду цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) оголосило про відновлення програми підтримки українських вчених шляхом надання грантів на відвідування міжнародних наукових заходів (конференцій, семінарів, тренінгів).
Участь у новому конкурсі можуть взяти учені, інженери і технічні фахівці, які працюють у галузі авіакосмічних досліджень, матеріалознавства, нових матеріалів, штучного інтелекту, квантових обчислень, передових напрямів фізики, хімії та суміжних галузей. Розмір пропонованого фінансування становить до 2,5 тис. дол. США. Крітерії відбору претендентів: громадянство України, наявність вагомих наукових результатів у відповідній галузі, обов’язкова участь у науковому заході з доповіддю або презентацією результатів власного дослідження. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 31 жовтня 2025 року.
Міністерство освіти і науки України повідомило про підписання серії Меморандумів з Литвою, Швейцарією, Бельгією та Італією задля розвитку спільних проєктів у галузі освіти, науки, досліджень та інновацій.
Міністерство освіти і науки України повідомило про підписання серії Меморандумів з Литвою, Швейцарією, Бельгією та Італією задля розвитку спільних проєктів у галузі освіти, науки, досліджень та інновацій.
Зокрема, відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння з Литвою, країна виділить 21 мільйон євро для реалізації ініціатив, спрямованих на відновлення інфраструктури, поліпшення результатів навчання та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді в Україні. Інвестиції будуть зосереджені на створенні й обладнанні безпечних, інклюзивних та інноваційних навчальних середовищ. Це підтримає українську освіту, її відповідність європейським стандартам. Меморандум про новий етап швейцарсько-українського проекту DECIDE націлений на підтримку ключових реформ із децентралізації та освіти через імплементацію двох стратегічних пріоритетів – демократичного врядування та інклюзивного відновлення із опорою на молодь. Він передбачає інвестиції у розмірі 18,5 млн франків. Меморандум про взаєморозуміння з Бельгійським агентством з міжнародного співробітництва Enabel сприятиме розвитку довгострокового партнерства між двома країнами у сфері освіти. Він закріплює основні напрями стратегічної співпраці зі зміцнення й модернізації української освітньої системи на шляху до європейської інтеграції (відновлення освітньої інфраструктури, розвиток професійно-технічної освіти, упровадження цифрових рішень, підвищення якості освітніх послуг, забезпечення їхньої інклюзивності та узгодженості з потребами сучасного ринку праці). Меморандум про взаєморозуміння з Міністерством освіти Італійської Республіки покликаний посилити співпрацю у трьох ключових напрямах – дошкільна освіта, професійна освіта й інклюзивність і передбачає обмін досвідом, публікаціями, підтримку інноваційних проєктів та освітніх реформ; розроблення й пілотування спільних освітніх проєктів. Також прийнято рішення про створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні, що закріплено у Римській декларації. Її метою є сприяння вирішенню нагальних проблем науково-інноваційної системи України та ефективне реагування на довгострокові виклики: сприяння реконструкції та модернізації дослідницької інфраструктури; підтримка українських науковців.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий політичний огляд «Звіт про ринки капіталу Азії за 2025 рік» із серії «Документи ОЕСР з питань ринку капіталу».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала короткий політичний огляд «Звіт про ринки капіталу Азії за 2025 рік» із серії «Документи ОЕСР з питань ринку капіталу».
У ньому зазначається, що за останні два десятиліття Азія стала головним двигуном глобального зростання на основі індустріалізації, технологічного прогресу та глибокої інтеграції у світові ринки. Наразі регіон відіграє значну роль на світових фінансових ринках, на нього припадає майже третина світового ВВП. Регіональні ринки капіталу забезпечують фінансування нових і розвиток існуючих підприємств, підтримують бізнес та інновації, допомагають диверсифікувати джерела фінансування за межами традиційного банківського кредитування, сприяючи зростанню конкурентоспроможних на світовому ринку підприємств. Однак розвиток ринку капіталу залишається нерівномірним: у багатьох країнах банківська система та ринок капіталу залишаються недорозвиненими, що стримує бізнес у фінансовому плані та обмежує його потенціал зростання. Азійські ринки капіталу перебувають на різних стадіях розвитку, тому необхідні постійні зусилля для їх поглиблення та зміцнення. У звіті міститься огляд розвитку ринків капіталу та конкурентоспроможності; аналіз ринків публічних акцій, корпоративного боргу, фасилітаторів інновацій, пов’язаних зі штучним інтелектом, у фінансовій сфері; обговорюються ключові тенденції, можливості та виклики в цих сферах; містяться політичні міркування щодо використання ринку капіталу для підтримки швидкозростаючих та інноваційних галузей, розширення бізнесу та сталого зростання; підкреслюється обмежений доступ до ринкового фінансування в деяких країнах; досліджується зв’язок між інноваціями та акціонерним фінансуванням і виходом компанії на біржу корпоративних інвестицій.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
