Ідентифікаційний комітет Національного фонду досліджень України оголосив конкурс щодо обрання членів Наукової ради.
Ідентифікаційний комітет Національного фонду досліджень України оголосив конкурс щодо обрання членів Наукової ради.
Йдеться про місця за секціями природничих, технічних наук та математики (7 місць), біології, медицини та аграрних наук (5), соціальних та гуманітарних наук (4). Відповідно до чинного порядку членів Наукової ради обирають строком на 4 роки, а рекомендувати кандидатів мають право Національна академія наук України, національні галузеві академії наук, наукові установи та заклади вищої освіти, громадські наукові організації та групи вчених (у кількості не менше 5-ти осіб), які мають науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук. Заявки приймаються до 13 вересня 2024 року.
На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як розвинути грамотність щодо даних на кампусі: ресурси з формування навичок грамотності в роботі з даними для студентів, дослідників і керівництва».
На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Як розвинути грамотність щодо даних на кампусі: ресурси з формування навичок грамотності в роботі з даними для студентів, дослідників і керівництва».
Основна думка, яка поєднує публікації різних авторів, пов’язана із тим, як можна на практиці підвищити готовність закладів вищої освіти, здобувачів освіти та дослідників до ефективної роботи з даними. Оскільки штучний інтелект, алгоритми та аналітика стали частиною нашого повсякденного життя, університети повинні забезпечити, щоб студенти були належним чином навчені, дослідники весь час перебували на передньому краї стратегії по роботі з даними й мали відповідну кваліфікацію, а керівники закладів розуміли можливості та ризики у цій сфері. Колекція складається з шістнадцяти статей, які містять поради щодо інтеграції у навчальні програми курсів грамотності відносно даних, інструкції з керування дослідницькими даними, їх візуалізації та презентації. Йдеться про загальні питання підготовки робочої сили завтрашнього дня; базові засади формування обчислювальних навичок та навчання обробці даних; підвищення грамотного використання інструментів ШІ; включення фінтеху і Web3 в університетські навчальні програми; пріоритети опанування студентами грамотності щодо даних; нагальні знання і навички на початку кар’єри дослідників.
24 квітня 2024 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
24 квітня 2024 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
За результатами засідання ухвалено ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, а саме: щодо затвердження та скасування рішень вчених рад про присвоєння вчених звань професора, доцента, старшого дослідника та присудження наукових ступенів доктора наук, кандидата наук. Також розглянуто питання щодо утворення спеціалізованих вчених рад з присудження наукового ступеня доктора наук, внесення змін до їх складу, утворення спецрад для разового захисту докторських дисертацій, формування Переліку наукових фахових видань України та внесення змін до нього. Відповідний наказ від 24.04.2024 № 582 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства» оприлюднено на офіційному веб-сайті МОН.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо запровадження експериментального проєкту зі створення мережі стартап-шкіл – інкубаторів – акселераторів на базі закладів вищої освіти та наукових установ.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо запровадження експериментального проєкту зі створення мережі стартап-шкіл – інкубаторів – акселераторів на базі закладів вищої освіти та наукових установ.
Відповідна постанова від 23.04.2024 № 430 оприлюднена на урядовому порталі. Передбачається, що прийняття документу посилить співпрацю університетів та науково-дослідних установ із бізнесом, дієво сприятиме збільшенню частки наукоємних стартапів та інноваційної продукції в Україні, особливо – за пріоритетними напрямками, допоможе у тестуванні наукових проєктів, сприятиме залученню інвесторів, отриманню фінансової підтримки на початковому етапі розвитку. Планується створити шість стартап-шкіл – інкубаторів – акселераторів на конкурсних засадах. Відбір проєктів здійснюватиме Міністерство освіти і науки України на початку літа 2024 року. Основні критерії – комерційна ефективність; наявність інноваційної інфраструктури у ЗВО або НУ; досвід співпраці з приватним сектором; потенціал розвитку стартап-екосистеми з урахуванням пріоритетних державних потреб.
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Дервала Даллі «Підвищення грамотності у галузі даних: важливі навички для дослідників-початківців».
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал Дервала Даллі «Підвищення грамотності у галузі даних: важливі навички для дослідників-початківців».
Це короткий посібник для дослідників-початківців про ефективне управління даними та їх належне представлення. Наголошується, що значення інформаційної грамотності у нинішні часи неможливо переоцінити. Коли справа доходить до досліджень, це вже не просто зведення даних у таблиці чи складання діаграм. Досліднику доводиться працювати з великими наборами даних, опрацьовувати їх, фільтрувати й аналізувати із залученням спеціальних інструментів для виявлення цінних закономірностей і підготовки висновків чи узагальнень. Отже, відразу після збору інформації науковцю важливо представити її в ясній та ефективній формі, гарантуючи, що вона буде одночасно зрозумілою та корисною для роботи. Якщо дослідник лише починає свій науковий шлях, оволодіння цим мистецтвом може означати дуже багато для подальшого вільного плавання в академічних водах. Отже, для ефективного управління даними рекомендується дотримуватись наступних правил: чітко визначатись із типами і форматами даних, оскільки різні сценарії досліджень вимагають різних підходів, і вибір найбільш валідного може зробити роботу максимально ефективною та результативною; коректно здійснювати підготовку даних (дотримання угод про імена, структури папок і метаданих гарантує, що дані будуть добре організовані та їх буде легко знайти); використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для виявлення закономірностей і тенденцій під час проведення розширеного аналізу даних; розробити й дотримуватись чітких вимог до візуалізації даних (кругові діаграми – для відображення частки ринку, лінійні графіки – для відстеження змін з плином часу, карти для виокремлення регіональних відмінностей тощо). Важливою є співпраця з іншими науковцями, адже грамотність щодо даних означає не лише розуміння таких даних, а й використання платформ для спільної роботи, наприклад, GitHub (для спільних проєктів) або репозиторіїв даних. Підвищення навичок роботи з даними – безперервний шлях. Його важливо почати з опанування простого алгоритму, зосередившись на основоположних концепціях, перш ніж переходити на більш високий рівень. Для подальшого підвищення грамотності у сфері даних є сенс проходити онлайн-курси, брати участь у семінарах; бажано знайти наставника або приєднатись до профільної спільноти. Необхідно багато читати і практикувати у сфері даних. Адже академічний ландшафт стає дедалі більш орієнтованим на дані, тому важливість грамотності у галузі даних стає дедалі очевиднішою.
На порталі «ДіяОсвіта» опублікований новий освітній серіал «СhatGPT для підвищення власної ефективності: розкрийте потенціал штучного інтелекту у своєму житті».
На порталі «ДіяОсвіта» опублікований новий освітній серіал «СhatGPT для підвищення власної ефективності: розкрийте потенціал штучного інтелекту у своєму житті».
Він складається з 7-ми серій, які розкривають практичні питання використання штучного інтелекту та нейромереж, – їх побудови, можливостей застосування, етики, конфіденційності, трансформації процесу навчання, перекладу й аналізу текстів. Особлива увага у серіалі приділяється етичним питанням та конфіденційності при роботі з ChatGPT. Слухачі серіалу разом з теоретичними знаннями матимуть можливість розвинути свої практичні навички взаємодії з ГШІ, що дозволить у майбутньому максимально повно використовувати можливості цього інструменту для підвищення власної продуктивності. Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри для платформи «Дія.Освіта» за підтримки Київської школи економіки.
Національна академія наук США за підтримки ряду міжнародних благодійних організацій оголосила про створення Науково-інноваційного фонду для України.
Національна академія наук США за підтримки ряду міжнародних благодійних організацій оголосила про створення Науково-інноваційного фонду для України.
Він має надавати підтримку заходам з економічного відновлення України. Фонд пропонуватиме на конкурсних засадах гранти приватним особам та організаціям для проведення семінарів для вирішення наукових питань, критично важливих для довгострокового оновлення України, а також підтримуватиме двосторонні та багатосторонні ініціативи щодо формування і упровадження наукової політики. Планується фінансувати дослідження з пріоритетної тематики, проведення тренінгів з комерціалізації наукових досліджень, надавати стипендії та дослідницькі гранти для підтримки наукових обмінів. Фонд матиме бюджет близько 8 млн. дол. США. Управління ним здійснюватиме секретаріат, який керуватиме процесом розгляду заявок, розподілятиме й контролюватиме витрати, оцінюватиме вплив та ефективність діяльності.
16 квітня Барселонську декларацію про відкриту дослідницьку інформацію прийняла Асоціація EOSC, доєднавшись до 67 інших підписантів, а саме: 33 університетів та дослідницьких організацій, 10 структкр, що фінансують дослідження, 8 інституцій, що працюють в академічній сфері чи дотичні до неї та 17 професійних та регіональних об’єднань, що розділяють цінності Барселонської декларації.
16 квітня Барселонську декларацію про відкриту дослідницьку інформацію прийняла Асоціація EOSC, доєднавшись до 67 інших підписантів, а саме: 33 університетів та дослідницьких організацій, 10 структкр, що фінансують дослідження, 8 інституцій, що працюють в академічній сфері чи дотичні до неї та 17 професійних та регіональних об’єднань, що розділяють цінності Барселонської декларації.
Учасники Барселонської декларації добровільно приймають на себе наступні зобов’язання: 1) зробити типовим для дослідницької інформації, яку використовують та створюють принцип відкритості; 2) працювати зі службами та системами, які підтримують і дозволяють відкриту дослідницьку інформацію; 3) підтримувати сталість інфраструктур для відкритої дослідницької інформації; 4) підтримувати колективні дії для прискорення переходу до відкритості дослідницької інформації. Нагадаємо, що Барселонська декларація про відкриту наукову інформацію була підготовлена групою з 25 експертів, які представляють організації, що проводять, фінансують та оцінюють дослідження, а також організації, які надають свої інфраструктури для отримання інформації про дослідження. Група зустрілася у Барселоні у листопаді 2023 року на семінарі, організованому Фондом SIRIS. Підготовка Декларації координувалася Біанкою Крамер (Sesame Open Science), Камероном Нейлоном (Curtin Open Knowledge Initiative, Університет Кертіна) та Людо Вальтманом (Центр досліджень науки та технологій, Університет Лейдена). Ми публікуємо на сайті НРАТ повний текст Барселонської декларації про відкриту наукову інформацію. Документ представлений на офіційному сайті barcelona-declaration.org в оригінальній версії англійською мовою та у перекладі ще кількома мовами, зокрема – іспанською, французькою, українською. Наразі здійснюється переклад на інші мови, якими розмовляє академічна спільнота, що підтримує відкриту науку.
Державна науково-технічна бібліотека України підтримала ініціативу групи дослідників та, разом з іншими науковими установами ЄС, підписала Барселонську декларацію щодо відкритої інформації про дослідження, яка має стати новим стандартом у науці.
Державна науково-технічна бібліотека України підтримала ініціативу групи дослідників та, разом з іншими науковими установами ЄС, підписала Барселонську декларацію щодо відкритої інформації про дослідження, яка має стати новим стандартом у науці.
У документі наголошується, що інформаційний ландшафт наукових досліджень потребує фундаментальних змін, зокрема – перетворення способів використання та виробництва дослідницької інформації. Адже відкрита дослідницька інформація дає змогу ухвалювати рішення у галузі наукової політики на основі прозорих доказів та інклюзивних даних. З цією метою, організації, що проводять, фінансують та оцінюють дослідження, беруть на себе наступні зобов’язання: зробити відкритість обов’язковою умовою для дослідницької інформації, що вони використовують або виробляють; підтримувати розвиток інфраструктур, які використовують відкриті дослідницькі дані; підтримувати колективні зусилля, спрямовані на прискорення переходу до відкритої наукової інформації.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікований матеріал «Боротьба за академічну доброчесність в епоху ШІ».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікований матеріал «Боротьба за академічну доброчесність в епоху ШІ».
Він презентує підготовлений групою студентів-амбасадорів відділу академічної доброчесності Університету Торонто матеріал для підтримки зусиль з утвердження академічної доброчесності. Студенти розробили власні рекомендації на основі бачення перспектив ШІ та реалізували їх у форматі плакату, щоб було зручно поширювати відповідну інформацію. Їх завдання полягало у поєднанні розуміння технологічного аспекту штучного інтелекту з шістьма фундаментальними цінностями ICAI щодо академічної доброчесності (чесністю, довірою, справедливістю, повагою, відповідальністю та мужністю). А результати роботи мають на практиці допомогти іншим студентам уникнути недоброчесної академічної поведінки. У студентському творчому конкурсі IDoA-2023 вони стали переможцями у категоріях «Найкращий плакат» і «Найкращий загальний переможець».
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
