На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».
На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».
Автор розбирає відомості про те, як наразі працюють різні функції ШІ, а також пропонує зосередити увагу на тому, чи існує прозорість ШІ як того вимагають відповідні документи про прозорий та відповідальний ШІ. Прозорість може означати багато різних речей для різних людей, тому важливо визначити, що саме ми вбачаємо під прозорим і зрозумілим штучним інтелектом. Ешлі наголошує, що це відкритість і розуміння того, як щось було створено, обрано, удосконалено ШІ, оскільки саме це є основою для подальшого прийняття рішень. Ми повинні знати про джерела інформації, наявність різних аспектів та глибину опрацювання питання, бути здатними відстежувати, перевіряти або переглядати процеси ШІ. У статті описується сутність прозорості в архітектурі штучного інтелекту; питання взаємодії з різними моделями штучного інтелекту; підходи до оцінювання прозорості ШІ. По-перше, завжди має бути присутнім повідомлення про те, що були застосовані технології штучного інтелекту у певному продукті/сервісі. По-друге, необхідні роз’яснення щодо задіяної моделі ШІ, чому її було обрано, які захисні механізми встановлені для якості, безпеки та впливу на навколишнє середовище, як модель підтримується. Приклад того, як це працює на практиці – сервіси EBSCO.
На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ».
На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ».
У ньому зазначається, що починаючи з 2025 року будь-які оновлення критеріїв DOAJ у «Посібнику з подання заявок» будуть здійснюватися щоквартально. Реєстр змін відстежує історію версій критеріїв, а також висвітлює останні коригування цих критеріїв. Так, у попередньому березневому оновленні було додано інформацію щодо показників рейтингу журналів та рекомендацію для щодо відображення дат подання/прийняття/публікації статей; уточнено процедуру апеляції; оновлено посилання на політику нульової толерантності. У липневій версії 2.5 переглянуто критерії для журналів клінічних досліджень: виключено вимогу щодо публікації серій випадків та додано вимоги щодо політики конфіденційності учасників та інструкцій для рецензентів; запроваджено нову інформацію для журналів Subscribe to Open (S2O). Рекомендації для рецензентів, що стосуються звітів про клінічні випадки (усі звіти про випадки та їхні серії позначаються як такі в назві та заохочується використовування рекомендацій CARE щодо звітності). Для журналів, які перейшли від закритого до відкритого доступу за моделлю S2O, всі основні критерії DOAJ, включаючи відкриту ліцензію та умови авторського права, повинні бути чітко зазначені. Перш ніж подати заявку до DOAJ, журнал S2O повинен продемонструвати, що цільовий показник S2O на поточний рік був досягнутий, і що він опублікував новий випуск або щонайменше п’ять дослідницьких статей OA за моделлю S2O. DOAJ працює над політикою щодо використання інструментів штучного інтелекту та великих мовних моделей, яка буде випущена упродовж 2025 року.
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано огляд «Повернення академічної відповідальності за систему наукової комунікації».
На сайті Європейської асоціації університетів опубліковано огляд «Повернення академічної відповідальності за систему наукової комунікації».
У ньому зазначається, що незважаючи на глибоко укорінений характер сучасної видавничої системи та значні труднощі її трансформації, університети наразі мають унікальну можливість формувати нові стандарти та визначати майбутнє наукової комунікації. Усвідомлення недоліків нинішньої системи та її негативного впливу зростає по мірі збільшення політичної підтримки та усвідомлення необхідності змін. Документ описує поточний стан академічних публікацій, висвітлюючи основні чинники, що формують наявну систему, систематизує ключові виклики, що стоять перед академічною спільнотою, визначає можливості для університетів. Для удосконалення системи наукової комунікації, яка відображає академічні цінності (чесність, довіру, свободу, рівність, якість, різноманітність) та інтереси суспільства, рекомендується зосередитись на таких ключових напрямках: критична оцінка витрат на комерційні публікації результатів досліджень, зміцнення інституційних видавничих послуг та інфраструктури, співпраця та взаємодія з зацікавленими сторонами та дослідниками, прискорення реформи оцінювання досліджень.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема».
Автор розповідає, що його статтю було відхилено через коментарі рецензентів, які були розпливчастими, шаблонними, часом неточними і у багатьох випадках недоречними. Як науковець з 15-річним досвідом роботи, який має понад 150 рецензованих публікацій, Сонджін знайомий з усією специфікою підготовки та просування академічних публікацій. Але на цей раз було щось надзвичайно дивне у рішенні про відхилення рукопису, яке надійшло від відомого міжнародного журналу. Після початкового рішення про суттєвий перегляд автор ретельно дослідив кожне зауваження рецензентів та подав суттєво перероблений рукопис, де були більш точні формулювання та якісні наукові пояснення. Однак статтю було відхилено через несподівано негативний відгук одного з рецензентів під час другого раунду роботи з рукописом, в якому був не лише неприйнятний тон, а й незрозумілий характер критичних зауважень, причому рецензент порушив абсолютно нові питання, які раніше не піднімалися й не обговорювалися. Більше того, коментарі були шаблонними, розпливчастими, іноді навіть не стосувалися фактичного змісту рукопису. Зауваження на кшталт «потрібно більше уваги» та «потребує перевірки» не мали технічного обґрунтування чи зворотного зв’язку, що ґрунтується на даних. Оскільки рукопис стосувався результатів дослідження у галузі хімії навколишнього середовища, зосередженого на польовому застосуванні нового методу аналізу, обговорення мало точитись навколо конкретних питань. Але рецензент розкритикував відсутність «всебічної екологічної оцінки» і те, що воно «не вивчає вплив екології на поведінку тварин». Також рецензент стверджував, що «повторюваність хімічного аналізу не повністю пояснена», хоча саме цьому питанню у рукописі було присвячено декілька крупних фрагментів тексту. Сонджін запідозрив, що огляд був написаний (принаймні частково) за допомогою генеративного штучного інтелекту. Адже відомо, що рецензії, створені штучним інтелектом, мають зазвичай п’ять ключових недоліків: вони спираються на розпливчасту, надто загальну мову та спотворюють текст статті абстрактною критикою, висвітлюють проблеми, які вже були розглянуті, демонструють непослідовну або суперечливу логіку, їм бракує емпатії та нюансів стилю, властивих вдумливому рецензенту. Щоб підтвердити свої підозри, Сонджін порівняв коментарі рецензента зі зразком рецензії, яку створив за допомогою ГШІ. Подібність двох документів була вражаючою, що глибоко розчаровує. Дехто може сприйняти це як невдачу. Але наука не повинна залежати від удачі – оцінка рукопису має ґрунтуватися на справедливості, прозорості та експертності. Отже, заклик повністю заборонити використання штучного інтелекту в процесі рецензування не буде сприйнятий, що очевидно. Але інструменти ГШІ мають лише допомагати рецензентам та редакторам, виявляючи невідповідності, плагіат або покращуючи презентацію. Їх використання для створення цілісних рецензій підриває саму мету процесу рецензування, який має бути прозорим. Тому дуже доречним є рішення Nature від 16 червня 2025 року про те, що видавництво розпочинає публікувати усі коментарі рецензентів та відповіді авторів разом із прийнятими статтями. Це може стати одним із потенційних шляхів до відновлення прозорості та підзвітності у видавничому процесі.
На сторінці блогу сайту DOAJ опублікована стаття Лоррейн Естель «Боротьба з хижацьким видавництвом за допомогою сили глобального волонтерства».
На сторінці блогу сайту DOAJ опублікована стаття Лоррейн Естель «Боротьба з хижацьким видавництвом за допомогою сили глобального волонтерства».
У публікації детально описуються загрози для академічної спільноти з боку ненадійних видавців. Лоррейн говорить про запуск нового іспаномовного ресурсу, розробленого для того, щоб познайомити дослідників з ефективними стратегіями перевірки надійності видавців. Адже у динамічному науковому світі є одна тривожна константа: шахрайські видання та ненадійні видавці, яких часто називають «хижаками», оскільки вони приваблюють авторів публікацій фальшивими обіцянками та позбавляють майбутнього їхні твори. Слід пам’ятати, що ці хижаки не обмежується окремою країною чи галуззю знань, становлячи насправді велику міжнародну проблему. Дослідникам можна допомогти через відповідну просвітницьку діяльність. Цьому слугує ініціатива Think.Check.Submit, яка пропонує безкоштовні інструменти та рекомендації для визначення авторитетних журналів та видавництв. Відеоуроки містить поради, які кожен дослідник повинен пам’ятати перед поданням своєї роботи до опублікування. Зокрема, йдеться про перевірку членів редакційної колегії, наявність у журнала чіткої контактної інформації, чи індексується він у легітимних МНБД тощо. Ціла мережа волонтерів DOAJ працює над подоланням такого роду проблем хижацьких видавництв. У статті зазначається, що наукові установи, університети, видавці та бібліотекарі мають відігравати вирішальну роль у поширенні інструментів захисту від хижацьких практик. Глобальний рух за академічну доброчесність «Подумай.Перевір.Надішли» – це більше, ніж просто контрольний список дій, це, власне, заклик до дії. Науковці мають зупинитися та поміркувати перед тим, як надсилати свою роботу, критично підійти до процесу публікації. Детальніше: https://qrpage.net/qr/IUFQ9, https://thinkchecksubmit.org/, https://qrpage.net/qr/hpLk4
Видавничий відділ Асоціації наукових бібліотек, Американської бібліотечної асоціації разом із світовим лідером у видавничій справі, освіті й дослідженнях Wiley запрошує долучитись до анонімного опитування з питань оцінювання впливу наукових досліджень, розвитку трансформаційних угод та просування відкритого доступу.
Видавничий відділ Асоціації наукових бібліотек, Американської бібліотечної асоціації разом із світовим лідером у видавничій справі, освіті й дослідженнях Wiley запрошує долучитись до анонімного опитування з питань оцінювання впливу наукових досліджень, розвитку трансформаційних угод та просування відкритого доступу.
Опитування проводиться у рамках дослідницького проекту, покликаного визначити поточний стан, тенденції та перспективи інституційних стратегій, пов’язаних із забезпеченням видимості досліджень, впливом та просуванням відкритого доступу, обізнаності, сприйняття та підтримки з боку бібліотекарів та інституцій публікацій відкритого доступу, а також їх фінансування. Результати опитування будуть систематизовані Choice та Wiley й оприлюднені для широкого ознайомлення. Заповнити анкету можна до 18 липня 2025 року.
Проект відкритих даних The Grey Journal (TGJ), який має 20-річну історію та 66 тематичних випусків і містить понад 400 журнальних статей у галузі сірої літератури, оголосив про відкритий доступ до свого контенту.
Проект відкритих даних The Grey Journal (TGJ), який має 20-річну історію та 66 тематичних випусків і містить понад 400 журнальних статей у галузі сірої літератури, оголосив про відкритий доступ до свого контенту.
Опубліковано новий рейтинг «Nature Index 2025», який демонструє рівень розвитку та ефективність видавничої діяльності наукових організацій.
Опубліковано новий рейтинг «Nature Index 2025», який демонструє рівень розвитку та ефективність видавничої діяльності наукових організацій.
Нинішній рейтинг базується на даних 2024 року та використовує дані щодо публікаційної діяльності 145 природничих та медичних журналів з високою репутацією. Список видань періодично переглядається експертами, зо дозволяє підтримувати його актуальність. Результати свідчать про високу швидкість посилення внеску Китаю у світову науку: перевага КНР над Сполученими Штатами Америки за даними Nature Index зросла більше, ніж у чотири рази за останній рік. У 2023 році США поступилися Китаю першим місцем у списку лідерів досліджень за внеском у публікації 145 високоякісних журналів з медичних та природничих наук, а у 2024 році цей розрив швидко перетворюється на прірву: КНР тепер очолює список із недосяжно високим показником Nature Index у 32122, тоді як США отримали 22083. Частка Китаю зросла на 17,4% у 2023 році порівняно з часткою Сполучених Штатів, що впала на 10,1%. Найбільше скорочення спостерігалось у хімії (11,6%), фізичних науках (10,6%), найменше – у медичних (2,7%). Сполучені Штати зберегли перше місце у біологічних науках, але їхня скоригована частка впала на 5,4%, тоді як частка Китаю зросла на 20,4%. Серед українських ЗВО найкращими у рейтингу є: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський академічний університет, Ужгородський національний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка.
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Камель Белхамель «Підвищення якості журналів відкритого доступу у Північній Африці: шлях уперед».
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Камель Белхамель «Підвищення якості журналів відкритого доступу у Північній Африці: шлях уперед».
У ній висвітлюється як прогрес, так і сучасні проблеми розвитку журналів відкритого доступу у Північній Африці, а також шляхи їх подолання. Автор зазначає, що регіон досяг важливих успіхів у розширенні доступу до наукових досліджень завдяки поширенню журналів відкритого доступу. Алжир, Єгипет, Марокко, Лівія і Туніс запустили національні платформи підтримки відкритих наукових публікацій за підтримки академічних інституцій та урядових структур. Однак якість журналів ще недостатня для їхнього глобального впливу. Лише 17,5% з 2244 журналів відкритого доступу регіону відповідають стандартам якості, необхідним для включення до Довідника журналів відкритого доступу (DOAJ). Ключовими викликами наразі є процес формування, забезпечення сталого розвитку і співпраці у рамках наявного потенціалу. Подолання фінансових, технічних та культурних бар’єрів, а також залучення інновацій та регіональна співпраця допоможуть перетворити ці журнали з місцевих на впливові в академічному середовищі поза межами окремих країн.
На офіційному вебпорталі НРАТ опубліковано інформацію про можливість налагодження інформаційної інтеграції з Національним репозитарієм академічних текстів.
На офіційному вебпорталі НРАТ опубліковано інформацію про можливість налагодження інформаційної інтеграції з Національним репозитарієм академічних текстів.
Призначення цього короткого гайду – допомогти представникам закладів вищої освіти, наукових установ та видавництв у підготовці до взаємодії з НРАТ. Наразі до Нацрепозитарію вже підключені 13 університетів і 2 журнали. Перед ініціюванням співпарці пропонується переглянути матеріали вебінару, присвяченого актуальним питанням діяльності Національного репозитарію академічних текстів, який відбувся 20 травня 2025 року. Технічні й організаційні питання інтеграції репозитаріїв ЗВО і НУ та сайтів наукових видань із НРАТ розглядались у виступи заступника директора УкрІНТЕІ з науково-інформаційної роботи Олексія Сухого (відеозапис з 40-ї хвилини) та відповідних презентаційних матеріалах. Існує технічна та програмна можливість підключення ресурсів, побудованих на ПЗ DSpace, EPrints, OJS. У відкритому доступі представлений договір / оферта про спільну діяльність із наповнення академічними текстами Національного репозитарію академічних текстів. Команда проєкту у відповідь на звернення з форми зворотного зв’язку НРАТ (пункт «Інформаційна інтеграція з НРАТ») або корпоративні скриньки NRAT@ukrintei.ua, su@ukrintei.ua надасть необхідні письмові роз’яснення, надішле інструкцію про реєстрацію персонального е-кабінету особи, відповідальної за інформаційну інтеграцію з НРАТ, запропонує індивідуальні консультації.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
