Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Тут представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.
Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений «Перелік наукових фахових видань України» в частині категорії «Б».
Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений «Перелік наукових фахових видань України» в частині категорії «Б».
Відповідний наказ МОН від 11 червня 2026 р. № 928 розміщено на офіційному сайті міністерства. Категорію «Б» сформовано за новими правилами, які передбачають посилені вимоги до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування, відкритого доступу та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. Видання, включені до оновленого «Переліку…» будуть визнаватись фаховими з 1 червня 2026 року до 1 червня 2029 року. Спершу було сформовано рейтингові списки видань у межах відповідних галузей знань і наукових спеціальностей, які стали робочим інструментом для подальшого розгляду Комісією з питань публікаційної етики. При цьому ураховувались наявність DOI для кожної статті та коректність переходу на сторінку статті; відповідність складу редакційної колегії заявленому науковому профілю видання; достовірність дат надходження, прийняття й публікації статей; прозорість фінансової політики; наявність українського та англійського інтерфейсів вебсайту з тотожним змістом; прозорість процедури рецензування; політика академічної доброчесності та публікаційної етики; порядок розгляду скарг, внесення виправлень і ретракції; політика щодо використання штучного інтелекту; відповідність заявлених спеціальностей фактичній тематиці видання; функціонування вебсайту за захищеним протоколом HTTPS; повнота метаданих статей (ORCID, ISSN, ліцензій відкритого доступу, дат редакційного процесу). Максимальна кількість балів становила 30, а мінімальний поріг для включення до категорії «Б» – 9 балів. Формування оновленого Переліку показало, що в Україні є значний сегмент наукових видань, які вже працюють за сучасними стандартами відкритості, прозорості та відповідальної редакційної політики. Усі видання, включені до «Переліку…», мають відкритий доступ до наукового контенту. Наразі триває експертний розгляд наукових періодичних видань з обмеженим доступом, матеріали яких потребують спеціальної процедури опрацювання. Кожне видання, яке не було включене до Переліку, отримає окреме пояснення із конкретними причинами такого рішення Комісії і після усунення недоліків засновники зможуть знов подати його на розгляд відповідно до встановленої процедури. Також МОН розпочинає щорічний моніторинг видань, включених до «Переліку» для перевірки дотримання чинних вимог.
Міністерство освіти і науки інформує академічну громадськість про роботу над формуванням списку журналів категорії «Б» у рамках складання «Переліку наукових фахових видань України».
Міністерство освіти і науки інформує академічну громадськість про роботу над формуванням списку журналів категорії «Б» у рамках складання «Переліку наукових фахових видань України».
Процес відбувається за оновленими правилами, які передбачають посилення вимог до якості наукових видань, прозорості редакційної політики, публікаційної етики, рецензування та достовірності інформації, розміщеної на вебсайтах журналів. До 30 квітня засновники наукових періодичних видань вже мали можливість подати заявку на включення до «Переліку…» за допомогою системи URIS. МОН опрацювало подані матеріали та підготувало рейтингові списки видань за відповідними кластерами, які є основою для подальшого розгляду заявок Комісією з питань публікаційної етики, а також прийняття остаточних рішень щодо включення до «Переліку…». Ці рейтингові списки до моменту завершення експертного оцінювання та ухвалення рішень МОН він не є остаточними, вони не визначають статусу видання і не підлягають публічному поширенню. Всього було подано 1394 заявки, попередньо рекомендовано до внесення до «Переліку…» 974 видання, триває робота з документами. Наразі Комісія з питань публікаційної етики вивчає документи, перевіряє відомості, розглядає зауваження, пояснення і готує пропозиції щодо остаточних результатів оцінювання. Особлива увага приділяється академічній доброчесності, якості редакційних процедур, прозорості політик журналів, коректності роботи з DOI, повноті інформації про редакційні колегії, процесам рецензування та підтримці відкритого доступу. Остаточний список наукових фахових видань категорії «Б» буде затверджено наказом МОН та оприлюднено на офіційному сайті міністерства.
На ресурсах компанії Clarivate опублікована стаття «Як розпізнати хижацький журнал, перш ніж надсилати до нього свою статтю». У ній зазначається, що хижацькі журнали буває важко розпізнати.
На ресурсах компанії Clarivate опублікована стаття «Як розпізнати хижацький журнал, перш ніж надсилати до нього свою статтю». У ній зазначається, що хижацькі журнали буває важко розпізнати.
Розуміння «хижацьких» ознак та знання того, як доцільно оцінювати журнал, може допомогти авторам захистити свої дослідження та підтримати прийняття рішень щодо подання рукописів до редакцій. Вибір того, куди краще подати свою статтю для опублікування, може виглядати оманливо простим. Хижацькі журнали покладаються на брак часу у авторів, погане знання публікаційного процесу та використовують лестощі. Щоб навчитися розпізнавати ознаки хижацьких практик, необхідно знати наступне: такі журнали презентують себе як легітимні наукові видання; вони надають пріоритет стягуванню платежів і нехтують редакційними стандартами; багато з них побудовані таким чином, щоб виглядати достатньо переконливо для швидкої поверхневої перевірки; вони намагаються спонукати дослідників приймати швидкі й необдумані рішення. Слід звернути увагу, що жоден окремий сигнал не підтверджує хижацький характер журналу. Важлива лише закономірність: нереалістичні обіцянки публікацій, заяви про гарантоване прийняття або надзвичайно швидкі терміни рецензування повинні спонукати авторів до обережності, оскільки справжнє рецензування потребує часу. Якщо склад редакційних колегій важко перевірити, редактори вказані без зазначення афіліації або їх неможливо знайти через вебсайти установ чи наукові профілі, – варто провести подальше дослідження. Нечітка тематика журналів, які згодні публікувати статті з непов’язаних галузей – теж погана ознака. Ще один важливий момент – відсутність прозорості щодо платежів та зборів, або пізнє розкриття інформації про них: якщо відомості про збори з’являються лише після прийняття статті, це є тривожним сигналом. Ще одна ознака – агресивна рекламна кампанія, електронні листи без персоналізації, які тиснуть на науковців щоб ті швидко відреагували, надсилали листи у відповідь, згодились на публікацію – поширена тактика хижацьких видань. Отже, як оцінити журнал перед поданням до нього рукопису? Не існує ідеального методу для виявлення хижацьких видань. Сутність наших дій – не абсолютна упевненість, а обґрунтоване судження. Потрібно добре знати дослідницький та видавничий робочий процес. Необхідно зменшити темп, провести коротку перевірку, знайти відповіді на декілька ключових запитань, покладатись на досвід знайомства з іншими публікаціями цього видання, – лише так можна ухвалювати рішення щодо подання робіт.
На публічних ресурсах Clarivate опублікувана стаття Сміти Крішнан «Оголошення про глобальний запуск Web of Science Research Intelligence – платформи дослідницької аналітики на базі штучного інтелекту для фінансування, стратегії та впливу».
На публічних ресурсах Clarivate опублікувана стаття Сміти Крішнан «Оголошення про глобальний запуск Web of Science Research Intelligence – платформи дослідницької аналітики на базі штучного інтелекту для фінансування, стратегії та впливу».
У ній зазначається, що Web of Science Research Intelligence об’єднує надійні дані та штучний інтелект аналітичного рівня, заснований на принципах відповідального штучного інтелекту, щоб допомогти дослідницьким офісам, бібліотечним командам та науковцям забезпечувати належні рішення щодо фінансування, будувати міцнішу співпрацю та впевнено демонструвати свій вплив. Академічні установи перебувають під зростаючим тиском фінансових викликів, формування колаборацій та демонстрації реальної цінності результатів досліджень. Однак дані та інструменти, необхідні для підтримки цих рішень, часто фрагментовані, суперечливі, не усям їм можна довіряти. Установам потрібні не просто швидші відповіді, а кращі аналітичні дані, які будуть покладені в основу прийняття рішень. Саме тому розроблено Web of Science Research Intelligence. Він об’єднує куровані дані усього життєвого циклу дослідження, охоплюючи публікації, патенти, фінансування, політичні документи, клінічні випробування тощо з технологіями штучного інтелекту на єдиній платформі, що підтримує стратегічне планування та щоденні робочі процеси. Аналітика Web of Science була сформована завдяки тісній співпраці з дослідницькою спільнотою, що допомагає забезпечити узгодженість з реальними інституційними робочими процесами та швидке упровадження. Глобальна мережа з понад 50 ранніх користувачів та партнерів з розвитку у понад 20 країнах відіграє центральну роль у формуванні та вдосконаленні цієї платформи. Побудована на даних Web of Science, які визнані світовим стандартом бібліометричного аналізу, ця платформа забезпечує якість, узгодженість та простежуваність, необхідні для прийняття важливих рішень, розширюючи розуміння від фінансування та дослідницької стратегії до впливу на суспільство. Вона об’єднує дані з Web of Science Core Collection, Derwent Innovations Index, Cortellis Clinical Trials Intelligence та Pivot-RP в єдине джерело достовірної інформації. На відміну від універсальних інструментів штучного інтелекту, які спираються на широкі неперевірені джерела, Web of Science Research Intelligence ґрунтує кожен результат на курованих, авторитетних даних, забезпечуючи прозорість процесу створення відповідей. Research Intelligence Assistant спеціально створений для завдань управління дослідженнями. Він використовує показники та методології структурованого аналізу і являє собою відповідальний підхід до академічного штучного інтелекту.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Заборона для авторів, які подають контент, створений ШІ, є бажаною, але нездійсненною».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Заборона для авторів, які подають контент, створений ШІ, є бажаною, але нездійсненною».
У ній йдеться про нову політику наукового репозитарію arXiv, який запровадив жорсткі санкції за подання матеріалів із очевидними слідами неконтрольованого використання генеративного штучного інтелекту. Автор закликає до дискусії щодо можливості реального контролю таких порушень. Підставою для посилення правил arXiv стало стрімке зростання кількості матеріалів із так званими «галюцинованими» посиланнями — вигаданими джерелами або помилковими цитатами, створеними великими мовними моделями. Згідно з новою політикою платформи автори можуть отримати річну заборону на подання матеріалів до arXiv, якщо буде встановлено «беззаперечні докази» того, що вони не перевірили результати роботи систем штучного інтелекту. Як приклади таких доказів наводяться вигадані бібліографічні посилання, технічні коментарі генеративної системи, залишені в тексті, або очевидно хибний контент. Таке рішення є важливим кроком проти діяльності так званих «paper mills» — структур, які масово виробляють низькоякісні або фальсифіковані наукові тексти. Разом із тим, проблема – не лише у формальному існуванні правил, а у наявності реальних механізмів їхнього практичного застосування та масштабності такого контролю. Упродовж 2025 року у препринтах було виявлено десятки тисяч «галюцинованих» посилань. Повна перевірка такого масиву матеріалів потребуватиме значних адміністративних ресурсів, а вибіркове застосування санкцій може знизити ефективність нової політики. Отже, чи має змінюватись роль препринт-платформ у сучасній науці? АrXiv створювався як інструмент швидкого поширення досліджень без традиційної редакційної фільтрації, однак із часом у багатьох галузях знань наявність статті на платформі почала сприйматися як важливий елемент наукової репутації. У цьому контексті стрімке зростання кількості згенерованих ШІ і не перевірених людиною текстів дедалі більше розглядається як ризик для довіри до системи наукової комунікації загалом. Поширення технологій генеративного штучного інтелекту поступово змінює не лише практики написання академічних текстів, а й уявлення про авторство, відповідальність і механізми контролю якості у сучасній науці.
На порталі ZENODO оприлюднено документ «Annual Highlights 2025», підготовлений Сундсбо К., Крі Т., Болл Д., Ходжкінсон М., Шень Ц., Арменгу К.
На порталі ZENODO оприлюднено документ «Annual Highlights 2025», підготовлений Сундсбо К., Крі Т., Болл Д., Ходжкінсон М., Шень Ц., Арменгу К.
Він покликаний інформувати громадськість про підсумки роботи Directory of Open Access Journals (DOAJ) у 2025 році та продемонструвати ключові тенденції розвитку відкритого доступу до наукових публікацій. Наголошується, що минулий рік став для DOAJ періодом організаційного зміцнення та розширення міжнародної співпраці. Створено неприбуткову фундацію DOAJ Fonden у Данії, що має забезпечити довгострокову стабільність інфраструктури та посилити підзвітність науковій спільноті, відданість принципам відкритої науки. DOAJ продовжив працювати над власними критеріями оцінювання журналів. Станом на кінець 2025 року у DOAJ проіндексовано понад 22 тисячі журналів із 140 країн світу, представлених 91 мовою. У 2025 році платформа отримала майже 9 тисяч заявок від журналів, однак лише близько чверті з них були схвалені після відповідної експертної перевірки. Така принциповість підкреслює прагнення DOAJ посилювати вимоги до якості, прозорості редакційних практик та дотримання академічної доброчесності. Особливу увагу було приділено боротьбі з недоброчесними видавничими моделями, зокрема – діяльністю так званих «paper mills» та сумнівних журналів. Команда з питань доброчесності та етики провела понад 400 розслідувань, більшість із яких завершилися обмеженням доступу проблемних видань до індексу. Окремий фокус було зроблено на розвитку Diamond Open Access — моделі відкритого доступу без оплати з боку авторів або читачів. У DOAJ зазначають, що понад 13 тисяч журналів у базі працюють саме за такою моделлю. Організація бере участь у міжнародних ініціативах, спрямованих на підтримку некомерційних журналів, розвиток спільних стандартів, підвищення видимості видань та зміцнення регіональної інклюзивності у науковій комунікації. Реалізовуватись освітні програми, розвивались партнерства та розширювалась мережа амбасадорів. У 2025 році представники DOAJ взяли участь у 150 міжнародних заходах у 47 країнах світу. Значна увага приділялась підтримці журналів з Африки, Латинської Америки та інших регіонів, які раніше були недостатньо представлені у міжнародних індексах відкритого доступу. DOAJ дедалі активніше позиціонує себе не лише як індекс відкритих журналів, а як важливий елемент міжнародної інфраструктури відкритої науки, орієнтований на забезпечення якості, прозорості та довіри до наукових публікацій у глобальному масштабі.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Андре Спайсер «Елітарні списки журналів підривають суспільне призначення бізнес-шкіл».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Андре Спайсер «Елітарні списки журналів підривають суспільне призначення бізнес-шкіл».
У ній розглядається вплив систем оцінювання наукової діяльності бізнес-шкіл на тематичну спрямованість наукових досліджень, дієвість академічних стимулів та здатність університетів реагувати на суспільні виклики. Автор зазначає, що у багатьох бізнес-школах кар’єрне просування, фінансування та професійна репутація значною мірою залежать від публікацій у невеликій групі високорейтингових журналів. Така система стимулює дослідників орієнтуватися насамперед на вимоги цих видань, а не на практичну або суспільну значущість власної роботи. Журнали, які вважаються «елітними», часто надають перевагу вузькоспеціалізованим і методологічно складним дослідженням, що може віддаляти бізнес-школи від реальних економічних і соціальних проблем, зокрема – вивчення питань нерівності, зміни клімату або умов праці. Дослідники змушені адаптувати тематику і стиль своїх робіт до очікувань редакцій та рецензентів з цього пулу, а домінування рейтингових списків впливає специфічним чином на усю академічну культуру. Молоді науковці швидко засвоюють систему стимулів, у якій головною метою стає публікація у визначеному переліку журналів, а не науковий результат. Це, як правило, зменшує інтерес до міждисциплінарних досліджень, широкої відкритої публічної комунікації та співпраці з бізнесом і державними структурами. Питання глобальної нерівності в академічному середовищі стає більш гострим, оскільки провідні журнали здебільшого базуються у США або Великій Британії та орієнтуються на англомовний академічний контекст. На думку автора це створює додаткові бар’єри для дослідників з інших регіонів і звужує тематичне та методологічне різноманіття наукових публікацій. Проблема полягає не у самих академічних журналах, а в їхньому надмірному впливі на поточну систему оцінювання. Необхідно орієнтуватись на суспільний вплив досліджень, якість викладання та взаємодію з професійними спільнотами, а не лише на публікаційну активність науковців у вузькому переліку схвалених інституціями видань. Нинішня модель академічного оцінювання у вузькому сенсі послаблює здатність бізнес-шкіл виконувати суспільну функцію, а в широкому – спотворює академічну конкуренцію та знижує цінність орієнтації науковців на виконання суспільно значущих досліджень.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Юн Чжана «Одержимість метриками витісняє академічне бачення в Китаї».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Юн Чжана «Одержимість метриками витісняє академічне бачення в Китаї».
У ній розглядається вплив загальноприйнятих у світі систем оцінювання, що базуються на кількісних показниках, – на розвиток університетів, наукових установ і досліджень у Китаї. Але питання, яке піднімає автор, насправді більш широке і стосується оцінювання науки в широкому сенсі та актуальне у глобальному масштабі. Упродовж останніх десятиліть китайська система вищої освіти активно використовує метрики (кількість публікацій, індекси цитування, імпакт-фактори) як ключові інструменти оцінювання наукової діяльності. Це сприяло швидкому зростанню наукової продуктивності та підвищенню міжнародної видимості китайських університетів. Разом із тим, названі показники переросли рамки оцінювання і почали змінювати саму логіку академічної роботи, впливати на вибір тем досліджень і дослідницьких стратегій. Науковці тепер більш мотивовані надавати перевагу темам, які швидше дають публікаційний результат або відповідають вимогам високорейтингових журналів, навіть якщо це спотворює пріоритети довгострокових і міждисциплінарних досліджень. Це скорочує простір для ризикованих або інноваційних ідей. Інституційні наслідки метрик-орієнтованого підходу також негативні: університети дедалі більше формують політику кадрового просування, фінансування та оцінювання ефективності на основі формалізованих показників. Це зручно з позицій стандартизації академічної діяльності, але суттєво зменшує роль якісної експертної оцінки. Проблема полягає не у використанні метрик як таких, а у їхній домінантній ролі. Кількісні показники можуть бути корисними інструментами, але вони не здатні повною мірою відобразити значення наукових досліджень, їхній суспільний вплив або інтелектуальну новизну. Автор підкреслює необхідність відновлення балансу між вимірюваними кількісними результатами та більш широким академічним баченням, яке підтримує розвиток наукової системи та дослідницької культури.
У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Представляємо етикетку для публікацій: ще один інструмент забезпечення доброчесності досліджень».
У блозі Directory of Open Access Journals опубліковано матеріал «Представляємо етикетку для публікацій: ще один інструмент забезпечення доброчесності досліджень».
У ньому Еліс Медоузи представляє ініціативу РКР, підтриману DOAJ. Потужна, надійна та відкрита дослідницька інфраструктура є важливою частиною дослідницької екосистеми, яка підтримує кожен етап процесу – від подання заявки на грант до публікації. Але доступ до цієї інфраструктури не завжди розподілений рівномірно між дослідниками. Значна її частина була розроблена дослідниками, які працюють у STEM-дисциплінах, часто залишаючи дослідників з інших дисциплін та спільнот без ефективних рішень. DOAJ та Public Knowledge Project охоплюють понад 58 тис. журналами у 157 країнах. Вони допомагають журналам дотримуватися етичних стандартів відкритих публікацій, заохочуючи або вимагаючи використання цифрових ідентифікаторів об’єктів (DOI) для статей та ORCID для авторів. Наразі PKP робить ще один крок на підтримку доброчесності та прозорості, пропонуючи етикетку («наліпку») для публікацій, яка наслідує досвід широко відомих етикеток для позначення харчової цінності продуктів. Мітка відображається як випадаюче меню на цільовій сторінці статті та надає доступ до об’єктивних даних про відповідність статті встановленим стандартам наукових публікацій. Вона містить інформацію про кількість рецензентів, час до публікації, зави про конфлікт інтересів, повідомлення про пов’язані набори даних тощо. Усі ці відомості беруться безпосередньо з системи публікації OJS, що допомагає гарантувати її достовірність та підвищує планку запобігання зловживань та/або неетичної поведінки. DOAJ вітає запуск такої етикетки від OJS.
