НЕОБХІДНІСТЬ БІЛЬШ ПРОЗОРОГО АВТОРСТВА
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».
Автор наголошує, що такі ініціативи, як CRediT (таксономія ролей учасників), можуть допомагати не припуститись шахрайства у науковій діяльності. Достовірність здобутків учених залежить від чесності упродовж усього процесу досліджень, прозорості, використання передового досвіду, коректного збирання даних, чіткого формулювання ідей. Нещодавно стосовно президента Стенфордського університету Марка Тессьє-Лавіня було висунуте звинувачення у недоброчесності дослідження, внаслідок чого він мусив піти у відставку. Розслідування виявило недоліки в його роботах, написаних у співавторстві, а також недоброчесну практику щодо визнання та виправлення помилок, порушення під час управління лабораторією. Одним із важливих аспектів чесності досліджень є відповідальність за зміст статей. Незважаючи на всі спроби щось змінити, в академічних колах зберігається атмосфера «опублікуй або помри»”. Оскільки авторство часто використовується як ключовий критерій під час призначень і просування по службі, це породжує погані практики. Отже, важливим стає те, як у різних дисциплінах та дослідницьких культурах визначається авторство і внесок у спільне дослідження чи публікацію його результатів. Відкрита наука – це важливий рух, який підтримує високу прозорість дослідницького процесу, включно з авторством. Останнє передбачає відповідальність за якість та цілісність контенту, коректність збору даних, аналізу та наведених доказів. Тому необхідно підвищувати вимогу точності щодо внеску, включно з тими, хто безпосередньо не бере участі у дослідженні, але надає підтримку (технічний персонал, бібліотекарі). Внесок кожного має бути оголошений, так само як кожен з них повинен взяти на себе більшу відповідальність за ті аспекти дослідницьких програм, у які вони публічно ідентифікуються як учасники/співавтори. В якості одного з прикладів вирішення цієї проблеми пропонується розглянути CRediT (таксономію ролей учасників), розроблену у 2015 році. Вона розбиває внески на 14 категорій: концептуалізація, надання ресурсів, курація даних, написання програмного забезпечення, формальний аналіз, нагляд, отримання фінансування, перевірка, безпосередньо дослідження, візуалізація, методологія, адміністрування проекту, написання оригінального проекту та його переклад, рецензування та редагування. Ця таксономія стала американським національним стандартом і забезпечує необхідну прозорість, ставши відповіддю на сучасні виклики щодо визначення авторства. Деякі журнальні статті в таких галузях, як фізика високих енергій і клінічна медицина, мають сотні авторів. Як можна дізнатися, хто і що зробив у цьому сценарії? Таксономія CrediT також допомагає вирішити проблему авторів, яких не враховують при традиційних підходах, незважаючи на те, що вони відіграють важливу роль у дослідницьких програмах. Завдяки прозорості, CRediT підтримує спільні підходи до досліджень і визнає внесок дослідників-початківців у наукову діяльність.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
