НЕОБХІДНІСТЬ БІЛЬШ ПРОЗОРОГО АВТОРСТВА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».


На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Ейріса «Поразка Тесьє-Лавінь підкреслює аргументи на користь більш прозорого авторства».


На сайті Times Higher Education опублікована стаття Катерини Леглу «Що робити, коли академічний журнал відхиляє вашу статтю».


Масштабне використання штучного інтелекту під час написання наукових робіт останнім часом суттєво вплинуло на видавничу сферу: цей чинник стає проблемою для цілісності досліджень й вимагає застосування ефективних інструментів виявлення шахрайських дій.


7 березня 2023 року відбудеться вебінар «Підтримка наукових конференцій українських переміщених ЗВО».
Захід організований в рамках проєкту OPTIMA для підтримки тимчасово переміщених закладів вищої освіти у їхній діяльності. Під час вебінару планується презентувати результати виконання проєкту OPTIMA, представити переваги відкритої науки та відкритого рецензування, познайомити учасників з умовами та правилами отримання від OPTIMA організаційно-технічної підтримки із проведення наукових конференцій. Організатор – «Open Practices, Transparency and Integrity for Modern Academia» (OPTIMA).
Детальніше: https://bit.ly/3Jh6Bmv, bit.ly/3IQzuoa, https://bit.ly/3L1IGZE


Аналітичний центр Київського університету імені Бориса Гринченка «ОсвітАналітика» оприлюднив черговий випуск інформаційного бюлетеня «Анонімно чи відкрито? Як рецензувати наукові статті?».
У ньому висвітлюються питання рецензування рукописів у контексті відкритої науки; розглядаються формати відкритого рецензування, їх складові та способи запровадження; відповідальність рецензента, поради стосовно поліпшення процесу рецензування академічних праць. Наукове рецензування – це процес оцінювання наукових праць незалежними дослідниками, які мають відповідну кваліфікацію, з позицій новизни, обґрунтованості та значущості отриманих результатів. Він допомагає авторам покращити свої рукописи, а редакторам – вирішити, чи варто публікувати ці результати досліджень. Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому, є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.
Детальніше: https://bit.ly/3GRu7pB, https://cutt.ly/Y1rVuLw, https://bit.ly/3U70FPe


На сайті Elsevier опублікована стаття Лінди Віллемс «Новий набір даних пропонує унікальну інформацію про рецензування».
У ній зазначається, що відтепер дослідники можуть подати заявку на вивчення анонімних метаданих рукописів з більш ніж 2000 журналів Elsevier. Це стало можливим завдяки Міжнародному центру вивчення досліджень (ICSR) компанії Elsevier, який займається просуванням систем оцінювання досліджень у всіх галузях знань. Створена хмарна платформа дає змогу дослідникам аналізувати великі структуровані набори даних, зокрема й ті, що використовуються у Scopus та PlumX. Новий набір даних відкриває нові горизонти у світі наукової комунікації. Рукописи журналу Elsevier та інформація про рецензування за три роки, містять пов’язану інформацію про 5 мільйонів авторів рукописів, рецензентів і редакторів. Зацікавлені дослідники матимуть доступ до редакційних рішень і термінів, включно з датами подання рукописів та прийняття рішень, а також метадані для авторів, редакторів і рецензентів. Усі дані розміщуються у спеціальній частині віртуальної лабораторії – Peer Review Workbench. Ініціатива створення цієї платформи належить доктору Бахарі Мехмані – керівнику Elsevier з досвіду роботи з рецензентами, метою якої було надати всебічну підтримку систематичним дослідженням у галузі рецензування. Автор статті наводить інформацію щодо даних, які стали доступними для дослідників, інформацію про аналітичні інструменти та рекомендації для заявників.
Детальніше: https://bit.ly/3rbCOls, https://bit.ly/3dPrfgz, https://bit.ly/3dP1TzG


На сайті Times Higher Education опублікована стаття Карла Роудса «Прагнення бізнес-шкіл до суспільного впливу — жарт».
У ній наголошується, що реальна перешкода для соціального впливу бізнес-школи – це дослідницька культура. І якщо вона не зміниться докорінно, вчені, як і раніше, будуть зациклені на рейтингах журналів. Автор розмірковує над тим, що останнім часом дослідження стали настільки ринковими, що створення знань було зведено до процесу обміну, цінність якого пов’язана з отриманням доходу університетом та заробітною платою професорів. Це спотворило дослідницьку культуру в бізнес-школах по всьому світу, орієнтуючи лише на публікації в елітних журналах. Публікація в академічних журналах, які мають сувору систему рецензування, встановлює певні правила та впливає на процес генерації знань. І якщо нам потрібен соціальний вплив досліджень, то маємо ураховувати, що елітарність журнальних публікацій не є кінцевою метою дослідника.
Детальніше: https://bit.ly/3BxoJUb, https://bit.ly/3SjXcMF


На сайті Times Higher Education опублікована стаття Роберта М. Каплана «Давайте покінчимо з непростим шлюбом між академічними колами та комерційними видавцями».
Наголошується, що високі витрати, непрозорі контракти й труднощі з пошуком рецензентів – все це вказує на необхідність зміни відносин між науковими колами та комерційними видавцями. Зважаючи на обставини, які склалися у цій сфері за останні півстоліття, автор називає три причини, через які ці стосунки у нинішньому вигляді мають бути остаточно розірвані. Перша причина – у недоліках системи рецензування, наявних складнощах з пошуком рецензентів. Друга – у надмірно високій платі за публікацію, адже це провокує видавців до наповнення журналів статтями авторів, які мають гроші, на противагу авторам, які фінансово обмежені, але мають гарні нові ідеї. Третя – опір видавців спробам університетів зробити свої контракти з ними максимально прозорими. Розмірковуючи над цими проблемами, автор статті пропонує замислитись над необхідність заміни дорогої та нефункціональної нинішньої систему, на національні та/або глобальні цифрові бібліотеки, де редагуватимуться й публікуватимуться рецензовані наукові статті. Роберт М. Каплан закликає усіх небайдужих долучитись до обговорення описаних проблем й разом шукати компромісні рішення щодо організації процесу рецензування, скорочення фінансового навантаження на авторів та університети, адже це в кінцевому рахунку зробить якісні дослідження доступними для більшої кількості читачів.
Детальніше: https://bit.ly/3BN6Sdv, https://bit.ly/3JFgRDF


Аналітичний центр «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка пропонує ознайомитись із бюлетенями «Академічна доброчесність».
У них міститься актуальна інформація з запитань академічної етики та відповіді на питання, які зазвичай виникають в університетській спільноті. Випуски максимально лаконічні, прив’язані до вітчизняного контексту та ураховують зарубіжну практику.
Серпневий випуск «Якими бувають фальсифікації та фабрикації?» розкриває названі види порушень, які можуть виникати під час навчання та проведення досліджень.
Вересневий випуск «Що сприяє недоброчесності?» містить узагальнену характеристику чинників, що сприяють появі недоброчесних дій у вищій освіті: від вступу до ЗВО і до захисту кваліфікаційної роботи, а також пропонує короткий словник основних термінів.
Жовтневий випуск «Як рецензувати дипломну роботу?» присвячений темі рецензування, у ньому розглядаються ролі наукового керівника, зовнішнього рецензента, профільної кафедри.
Цьогорічні випуски продовжують традицію ознайомлення наукової громадськості з основами академічної етики, яка була започаткована «Проектом сприяння академічній доброчесності в Україні / SAIUP», продовжена проєктом «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти /AcademIQ» та наразі підтримується Аналітичним центром «ОсвітАналітика».
Детальніше: https://bit.ly/2Z2UBRm, https://bit.ly/2Z0spyh, https://bit.ly/3BTRdX1


З 1 вересня до 31 грудня 2021 року заклади вищої освіти та наукові установи зможуть мати безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів видавництва Bentham Science.
Така можливість відкривається для вітчизняних науковців завдяки домовленості між Міністерством освіти і науки України та видавництвом Bentham Science.
Bentham Science – наукове, технологічне та медичне видавництво, яке надає академічним дослідникам і промисловим професіоналам найсвіжішу інформацію у різних галузях науки і техніки. Його рецензовані наукові журнали і книги мають постійно зростаючу аудиторію в усьому світі. Наразі видається понад 130 журналів в електронному та друкованому форматах, які охоплюють різні дисципліни у галузі фармацевтичних досліджень і розробок, медичних спеціальностей, інженерії, технічних та соціальних наук. Журнали індексуються у визнаних агентствах, зокрема 40 журналів Bentham Science мають імпакт-фактор у щорічному звіті Journal Citation Report.
Bentham Science застосовує процедуру одинарного сліпого рецензування для подання усіх рукописів, за винятком обраного числа патентних журналів, щодо яких застосовується подвійне сліпе рецензування. Усі представлені рукописи піддаються експертній оцінці в рамках консультацій з членами редакційної колегії журналу та незалежними зовнішніми рецензентами, інформація про що представлена в Publons.
Окрім журналів, Bentham Science здійснює видавництво книг, вже опубліковано понад 800 найменувань, їх кількість постійно зростає.
Детальніше: https://benthamscience.com/, https://benthambooks.com/catalog-ebooks.php, https://www.eurekaselect.com/alldiseases, https://bit.ly/38IiheQ
Фото: скріншот