Уряд ухвалив оновлені правила роботи з відкритими даними з метою забезпечення максимальної доступності їх громадянам, бізнесу та громадським організаціям та підтримки використання даних, що становлять суспільну цінність, для цілей аналітики, створення різноманітних сервісів й забезпечення контролю за діяльністю влади.
Уряд ухвалив оновлені правила роботи з відкритими даними з метою забезпечення максимальної доступності їх громадянам, бізнесу та громадським організаціям та підтримки використання даних, що становлять суспільну цінність, для цілей аналітики, створення різноманітних сервісів й забезпечення контролю за діяльністю влади.
Відповідна постанова від 10 вересня 2025 р. № 1151 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 і від 30 листопада 2016 р. № 867» розміщена на урядовому порталі. Запроваджені чіткі рекомендації стосовно завантаження інформації на Єдиний портал відкритих даних, що зменшить простір для зловживань з боку чиновників. Також здійснене оновлення єдиного переліку даних; запроваджені процедури щорічного оцінювання даних; спрощено знаходження потрібної користувачам інформації для проведення аналітики, створення цифрових сервісів, контролю за витратами бюджету. Прийняття урядової постанови сприятиме створенню прозорої та підзвітної держави, а також зменшить простір для зловживань.
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал Метт Ходжкінсон «Переосмислення рецензування в епоху штучного інтелекту», приурочений до «Тижня рецензування-2025», який проходить з 15 по 19 вересня 2025 року.
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал Метт Ходжкінсон «Переосмислення рецензування в епоху штучного інтелекту», приурочений до «Тижня рецензування-2025», який проходить з 15 по 19 вересня 2025 року.
У ньому йдеться про те, як штучний інтелект починає змінювати глобальний ландшафт рецензування та, зокрема – процес рецензування наукових публікацій. Люди все більше цінують переваги автоматизованих інструментів, у тому числі сервісів генеративного штучного інтелекту, причому легкість їх використання спричиняє зниження, а подекуди – навіть вимкнення критичного мислення. Коли ChatGPT вперше було відкрито для широкого загалу наприкінці 2022 року, з’явився цілий шквал наукових статей, у яких інструмент був вказаний як автор/співавтор, незважаючи на те, що цей по суті інструмент явно не мав здатності брати на себе відповідальність за будь-які згенеровані результати. На щастя, здоровий глузд було відновлено, і швидко сформувався консенсус щодо того, що автоматизовані інструменти не можуть бути авторами. Однак люди все ще знаходять нові способи зловживання такого роду інструментами. Цьогоріч DOAJ змушений був відхилити заявку журналу, який використовує штучний інтелект для обрання рецензентів. Це була не єдина проблема з журналом, але вона була головною, що засвідчила більш широкий пласт видавничих проблем з публікаційною етикою. Використання автоматизованих алгоритмів для підбору потенційних рецензентів здійснюється вже багато років, для чого використовуються бази даних видавців та зовнішніх джерела (наприклад, Publons як частина Web of Science). Однак, експертів DOAJ вразило у політиці журналу те, що використаний алгоритм жодним чином не був описаний, тобто він був «чорною скринькою», над якою повністю відсутній людський контроль. З огляду на цей досвід Метт Ходжкінсон звертає увагу на цінність оновлення посібника із подання заявок, до якого було додано розділ про штучний інтелект та інші автоматизовані інструменти. Тепер DOAJ вимагатиме від журналів чіткої та прозорої політики використання ШІ, яка повинна включати наступні аспекти: як автори повинні розкривати використання ШІ (окрім перевірки орфографії, граматики тощо); як автори нестуть відповідальність за результат роботи з інструментами ШІ (авторами можуть виступати лише люди); чи повинен ГШІ цитуватися; чи мають рецензенти використовувати генеративний штучний інтелект для написання своїх звітів тощо. Журнал повинен розкривати використання інструментів ШІ, здійснювати належну перевірку та пропонувати людям перевіряти результати рецензування. Ці пропозиції по суті своїй не нові, бо спираються на позицію COPE, Асоціації STM, AME та інших авторитетних організацій. Нові правила ураховують нинішній консенсус щодо ШІ і пропонують запобіжні заходи, при цьому не надто обмежуючи експерименти з автоматизацією процесів.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи авторів «Якими є останні тенденції у промисловій політиці? Три ключові висновки з даних ОЕСР».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи авторів «Якими є останні тенденції у промисловій політиці? Три ключові висновки з даних ОЕСР».
У ній наголошується, що уряди країн ОЕСР дедалі частіше використовують промислову політику для підвищення конкурентоспроможності, прискорення «зеленого переходу» та зміцнення економічної стійкості в умовах торговельної напруженості, уповільнення зростання продуктивності праці та зміни клімату. Але як цей процес відродження промислової політики виглядає на практиці? Автори досліджують дані одинадцяти країн ОЕСР (Канада, Данія, Франція, Німеччина, Ірландія, Ізраїль, Італія, Нідерланди, Словенія, Швеція, Велика Британія), оприлюднені у матеріалі ОЕСР «Кількісна оцінка промислових стратегій», щоб визначити основні риси промислової політики 2019-2022 років. Відбуваються значні зміни як у масштабах, так і в спрямованості державного втручання: витрати на промислову політику зростають в усіх 11-ти країнах витрати на промислову політику через гранти та податкові пільги зросли у середньому з 1,4% ВВП у 2019 році до 1,55% ВВП у 2022 році (+4,1 млрд дол. США); суми, що спрямовуються через фінансові інструменти (кредити, гарантії кредитів та державний венчурний капітал), зросли з 0,73% до 0,8% ВВП (+2 млрд дол. США); підтримка окремих секторів знизилася, тоді як горизонтальна підтримка зросла (підтримка конкретних секторів економіки, широка інвестиційна підтримка, підтримка досліджень та розробок, «зелений перехід») у середньому на 0,4%, 0,29%, 0,28% та 0,28% ВВП відповідно. У рамках «зеленого переходу» заохочується упровадження та розвиток технологій з нульовим рівнем викидів, а також заходи, що сприяють інвестиціям та виробництву екологічно чистих ресурсів.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Національні статистичні управління як нові надійні посередники в управлінні даними» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Національні статистичні управління як нові надійні посередники в управлінні даними» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому зазначається, що роль довірених посередників даних (ДПД) привертає все більше уваги під час політичних дискусій про інструменти забезпечення доступу до даних та обміну ними на основі довіри. Про це свідчать нещодавні політичні ініціативи, зокрема щодо управління даними Європейського Союзу, яка забезпечує правові рамки надійного обміну даними для блага усього суспільства. У Японії Міністерство внутрішніх справ і комунікацій та Міністерство економіки, торгівлі та промисловості очолили упровадження системи довіри до персональних даних. Зростаючий попит на високоякісні дані для формування політики та забезпечення надійного штучного інтелекту підвищив актуальність довірених посередників даних. Національні статистичні управління мають унікальні можливості виконувати роль ДПД, ураховуючи їхні повноваження, величезний досвід та довіру з боку громадськості. У цьому документі розглянута практика 16 національних статистичних відомств та встановлено, що багато з них постійно розширюють свої традиційні повноваження задля сприяння обміну даними між державними адміністраціями, дослідниками та (там. де це можливо) – приватними суб’єктами. Ці установи застосовують надійні гарантії конфіденційності, використовують надійні технології покращення конфіденційності та керують безпечним дослідницьким середовищем. Механізми нагляду, зміцнення довіри та достатні ресурси є важливими для успіху їхнього успіху в цій ролі.
Copyscape являє собою сервіс онлайн-перевірки контенту на плагіат, який використовується для порівняння з текстами в мережі інтернет, зокрема – у рамках одного сайту.
Copyscape являє собою сервіс онлайн-перевірки контенту на плагіат, який використовується для порівняння з текстами в мережі інтернет, зокрема – у рамках одного сайту.
Він був запущений у 2004 році компанією Indigo Stream Technologies Ltd як один з сервісів оповіщень для інтернет-ресурсів. Згодом цей сервіс еволюціонував у повноцінний інструмент для пошуку плагіату в інтернеті. Сервіс допомагає власникам сайтів відстежувати випадки крадіжки контенту та виявляти шахрайство, коли старий контент видається за новий. Користувачі можуть перевіряти, чи є певний текст або матеріали певного сайту на інших інтернет-ресурсах. Copyscape дозволяє налаштувати моніторинг за певним контентом, наприклад, чи хтось публікує певні матеріали без дозволу та відповідних посилань. Також сервіс може здійснювати порівняння текстів, знаходити дублікати контенту та безкоштовно здійснювати пошук копій веб-сторінок. Він автоматично сканує мережу інтернет на предмет знаходження копій сайту і надсилає власнику ресурсів відповідне повідомлення про виявлені збіги. Сервіс гарно працює з більшістю алфавітних мов, але не підтримує ієрогліфіку. Copyscape порівнює контент із великою базою даних веб-сторінок, використовує пошукові системи Google та Bing. Велика кількість клієнтів – провідних компаній у видавничій справі, сфері штучного інтелекту, контент-маркетингу, SEO, освіті, дослідженнях та інших галузях, – довіряють Copyscape як галузевому стандарту корпоративного рівня для виявлення онлайн-плагіату. Йдеться як про контент, створений людьми, так і згенерований ШІ. Copyscape пропонує безкоштовний інструмент перевірки на плагіат для пошуку копій веб-сторінок, а також три більш потужні професійні платні рішення для запобігання крадіжці контенту та шахрайству з ним – для перевірки унікальності завантажених файлів, пакетного пошуку, індивідуального повідомлення, відстеження використання контенту у мережі або на власних базах даних (у т.ч. локально або у приватній хмарі), постійне автоматичне сканування мережі, розміщення на сайтах банерів з попередженням про неприпустимість плагіату. Також компанія пропонує набір корисних посилань із посібниками по боротьбі з плагіатом для навчання й уникнення порушення доброчесності.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Ринкові наслідки промислових субсидій» із серії «Документи торговельної політики ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Ринкові наслідки промислових субсидій» із серії «Документи торговельної політики ОЕСР».
У ньому наголошується, що останнім часом було досягнуто значного прогресу в поліпшенні доступності даних про промислові субсидії та подоланні непрозорої діяльності національних урядів щодо підтримки, яку вони надають промисловим виробникам. ОЕСР грала важливу роль в імплементації цих підходів, зокрема – забезпечила створення бази даних ОЕСР про виробничі групи та промислові корпорації. Цей набір даних містить унікальну інформацію на мікрорівні про обсяг та масштаби промислових субсидій. Доступність такого роду даних відкриває нові можливості для кількісного оцінювання впливу промислових субсидій на ринки і конкуренцію. У цьому звіті використовуються економетричні методи перевірки причинно-наслідкового зв’язку між державними субсидіями та ефективністю виробничих компаній. Аналіз показує, що субсидії збільшують частку фірм на світовому ринку, але не мають суттєвого позитивного або навіть спричиняють негативний вплив на інвестиції та продуктивність. Ці результати свідчать про те, що збільшення частки ринку, спричинене субсидіями, не є результатом підвищення ефективності, навпаки, фірми, які отримують субсидії, отримують можливість знижувати свої ціни або стримувати конкурентів від інвестицій.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Посилення практики звітності про ефективність» із серії «Документи ОЕСР з питань бюджетування».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Посилення практики звітності про ефективність» із серії «Документи ОЕСР з питань бюджетування».
У ньому наголошується, що уряди країн ОЕСР стикаються зі зростаючим тиском вимог підвищення прозорості, підзвітності та прийняття рішень на основі даних. Законодавці, аудитори, громадянське суспільство та інші зацікавлені сторони все частіше вимагають прозорості у сфері використання державних коштів та виконання урядами своїх зобов’язань. У цьому контексті висока якість звітності про результати діяльності стає надзвичайно важливою. Ефективна звітність про результати діяльності є основою бюджетування на основі результатів, коли фінансові дані про результати діяльності є постійно доступними продовж усього бюджетного циклу та подаються у чіткій, доступній формі. Це сприяє кращому управлінню ресурсами та більш обґрунтованому прийняттю політичних рішень. Незважаючи на широке запровадження систем бюджетування за результатами діяльності, якісна звітність все ще є проблемою. У багатьох випадках дані про результати діяльності не повністю інтегровані з фінансовими даними, а звіти не подаються вчасно, що заважає встановленню чіткого зв’язку між витраченими ресурсами та досягнутими результатами. Також великою проблемою є фрагментацій даних, їх застарілість тощо. У цьому документі містяться рекомендації щодо посилення практики звітності про ефективність, забезпечення більшої змістовності даних, а також інтеграції фінансової інформації та інформації про ефективність, розглядається використання інтерактивних інформаційних панелей для звітування.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Відкритість ШІ: баланс інновацій, прозорості та ризиків у моделях з відкритим кодом».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Відкритість ШІ: баланс інновацій, прозорості та ризиків у моделях з відкритим кодом».
У ній автори зазначають, що у серпні 2025 року OpenAI анонсувала GPT-OSS – сімейство моделей з відкритим кодом, які надають публічний доступ до навчених параметрів системи штучного інтелекту на передовому рівні. Це актуалізувало дебати щодо необхідної «відкритості» моделей штучного інтелекту. Дехто сприйняв цей крок як перемогу у галузі прозорості та інновацій. Інші критикували його як крок, що може прискорити зловмисне використання передового ШІ. Невдовзі після цього Глобальне партнерство з питань штучного інтелекту (GPAI) в ОЕСР опублікувало новий звіт, який допомагає урядам зрозуміти сутність відкритості у сфері штучного інтелекту та орієнтуватися у складних компромісах, які вона передбачає. Книга «Відкритість ШІ: посібник для політиків» безпосередньо досліджує цю суперечність. Поєднуючи випуск GPT-OSS від OpenAI, зростаючу дискусію щодо відкритих кодів, а також структурований аналіз політики GPAI та ОЕСР, політики отримують чітке уявлення про те, чому відкритість ШІ важлива, які переваги вона обіцяє та які ризики вона несе. У звіті OECD/GPAI пояснюється, чому ШІ з «відкритим кодом» вводить в оману; що означає зростаюча тенденція в галузі ШІ внаслідок GPT-OSS від OpenAI; які переваги відкритості штучного інтелекту та ризики; як можна впроваджувати граничні оцінки у цілісне управління ризиками та забезпечити відповідальну відкритість ШІ. Експерти наголошують, що відкритість ШІ за умови належного управління може сприяти інноваціям, розширювати доступ до нових технологічних можливостей й підвищувати підзвітність. Разом із тим, неефективне управління може прискорити неправильне використання ШІ, підірвати безпеку та зруйнувати довіру. «Відкритість ШІ: посібник для політиків» від ОЕСР пропонує компас для розуміння та налаштування цього балансу. Міжнародні інституції працюють над тим, щоб інформувати суспільство про дискусію та забезпечувати розвиток ШІ таким чином, щоб служити людям. Він надає політикам та іншим особам, які приймають рішення, обґрунтовану перспективу для прийняття рішень, урахування граничних ризиків, розрізняючи різні виміри відкритості та дотримуючись «Принципів ОЕСР щодо штучного інтелекту» і акцентує увагу на тому, що метою є не відкритість заради неї самої, не секретність заради неї самої, а надійний штучний інтелект, який приносить користь усім.
На сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Бібліотека Канзаського університету впроваджує EBSCO FOLIO», в якому розглядаються практичні питання того, як академічна установа переходить на відкриту модульну платформу бібліотечних послуг.
На сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Бібліотека Канзаського університету впроваджує EBSCO FOLIO», в якому розглядаються практичні питання того, як академічна установа переходить на відкриту модульну платформу бібліотечних послуг.
Такий перехід забезпечує гнучке рішення з відкритим кодом для підтримки академічних досліджень та інновацій в усіх програмах та послугах університету. Рішення про запровадження FOLIO означає готовність модернізації інфраструктури ЗВО за допомогою платформи, яка відповідає відкритим стандартам та академічним цінностям, забезпечує масштабованість й довгострокову стійкість. Багатокористувацька архітектура FOLIO дозволить бібліотеці підтримувати локальні робочі процеси та структури керівництва, отримуючи при цьому переваги спільної платформи, яка спрощує операції в усій екосистемі відкритої сумісної інфраструктури. Гнучкий дизайн FOLIO з відкритим кодом вже застосовується широким колом бібліотек по всьому світу. EBSCO наголошує, що компанія пропонує комплексні рішення для досліджень, управління закупівлями, надання послуг з передплати та пошуку інформації, навчання. Компанія засвідчує свою відданість інноваціям на базі штучного інтелекту, що дозволяє задовольняти різноманітні потреби у сфері інформаційних послуг.
У відкритому доступі опубліковано новий звіт McKinsey “Прогноз технологічних тенденцій 2025” (п’яте видання).
У відкритому доступі опубліковано новий звіт McKinsey “Прогноз технологічних тенденцій 2025” (п’яте видання).
Він містить новітні дані та експертні оцінки майбутнього, пов’язані з тим, що технології ШІ радикально змінюють бізнес та суспільство, створюючи можливості для зростання та одночасно формуюючи виклики для бізнесу, етики, глобальної конкуренції та соціуму. Ключовий висновок полягає в необхідності адаптації до світу, де машини беруть на себе рутинні завдання, а люди фокусуються на креативності, співпраці та етиці. Експерти McKinsey стверджують, що наразі суттєво прискорюється трансформація робочої сили: автоматизація може замінити деякі ролі, але створить нові, які потребують навичок вищого рівня. За даними пов’язаних досліджень 2024–2025 років прогалини у навичках величезні: менше половини кандидатів мають затребувані технічні навички, а 80% лідерів бачать підвищення кваліфікації як найкращий спосіб заповнити ці прогалини. Проте лише 28% компаній планують інвестувати у навчання, тоді як навчання протягом усього життя та підвищення кваліфікації є ключем до конкурентоспроможності. Таке навчання повинно мати фокус на грамотності у роботі з ШІ, відповідній експертизі та м’яких навичках. Без цього високими будуть ризики для кожного з нас втратити роботу. Рекомендовані навички, які необхідно опанувати в сучасному світі, поєднують технічні, етичні та адаптивні компетенції, щоб доповнювати технології, а не конкурувати з ними. Конкретні напрями для фокусування: ШІ та ШІ-агенти, обчислення, засоби та мережі комунікації, передова інженерія, робототехніка. Наприклад, для роботи з ШІ та ШІ-агентами потрібно розуміти специфіку запитів, знати основи етики роботи з ШІ, навчитись працювати з ШІ як із «віртуальним колегою», здійснюючи нагляд, самостійно приймаючи рішення та адаптуватися до автономних систем (зростання відповідних вакансій +985%, величезний дефіцит кадрів). Для розвитку обчислень й комунікаційних систем знадобляться знання у галузі дизайну чіпів, оптимізації апаратного забезпечення для ШІ (зараз існує глобальний дефіцит робочої сили у виробництві напівпровідників та мережевої інженерії 5G / 6G, IoT, кібербезпеки, архітектурі хмар). Розвиватимуться технології іммерсивної реальності, що вимагатиме знань у галузі дизайну, машинного навчання для контекстного розпізнавання, управління конфіденційністю, управління ризиками, комплаєнсу. Розвиток квантових обчислень вимагатиме міждисциплінарних навичок у галузі фізики та інформатики. Розвиток робототехніки націлює на потребу в навичках керування роботами, автономними системами (попит у цьому сегменті у 2–6 разів вищий за пропозицію, а затребувані навички охоплюють креативність, уміння вирішувати проблеми, етичне мислення, співпрацю з машинами). Навчання упродовж життя – головний тренд, який буде реалізовуватись через програми підвищення кваліфікації у галузі цифрової грамотності та інструментів ШІ, а також освіти. Загальний висновок – потрібно розвивати цифрову грамотність для всіх, опановувати основи роботи з ШІ та машинного навчання, набувати галузевої експертизи, посилювати навички критичного мислення для упевненого співробітництва людини і машини.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
