National Repository of Academic Texts

ЛИШЕ ДВА РОКИ НАВЧАННЯ У БРИТАНСЬКОМУ БАКАЛАВРАТІ ЗАМІСТЬ НИНІШНІХ ТРЬОХ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Віцеканцлер пропонує скоротити тривалість бакалаврських програм у Великій Британії до двох років».

У ній автор висвітлює ініціативу радикального перегляду традиційної трирічної моделі бакалаврату та аналізує потенційні наслідки такої трансформації для системи вищої освіти. Чинна трирічна програма навчання розглядається як історично сформована модель, яка не обов’язково відповідає сучасним потребам, що формуються як студентами, так і ринком праці. Запропоновано перехід до так званої моделі «два плюс два», яка передбачає дворічний бакалаврат із можливістю подальшого навчання на дворічній інтегрованій магістерській програмі. Це може зберегти загальний обсяг навчального навантаження, але забезпечить його більш інтенсивну та послідовну організацію. Пропонується перерозподілити навчальний час наступним чином: якщо нинішні програми охоплюють приблизно 79 навчальних тижнів за три роки, то дворічний формат має охопити більш тривалі навчальні періоди зі співставним обсягом підготовки. Підтримку цьому забезпечуватимуть сучасні освітні технології. Останні здатні підвищити ефективність навчального процесу та підтримати більш інтенсивні формати викладання. Серед потенційних переваг пропонованої моделі — скорочення тривалості навчання з відповідним зменшенням фінансового навантаження на студентів та скороченням часу їхнього входження на ринок праці. Це, у свою чергу, може сприяти розширенню доступу до вищої освіти та підвищенню соціальної мобільності. Крім того, відкриваються можливості для перегляду педагогічних підходів із акцентом на практикоорієнтоване навчання. Разом із тим реалізація такої реформи може зіткнутися з інституційним опором, оскільки система вищої освіти характеризується значною інерційністю, а провідні університети можуть не виявити зацікавленості у заміні усталених моделей на нові, використовуючи для збереження статус-кво свій репутаційний вплив. Отже, ініціатива щодо скорочення тривалості бакалаврських програм актуалізує ширшу дискусію про зміст та організацію вищої освіти, традиційні академічні моделі та потреби адаптації до нових соціально-економічних умов, у яких ефективність, доступність і гнучкість освітніх траєкторій набувають дедалі більшого значення.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/shorten-uk-undergraduate-degrees-just-two-years-says-v-c

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-18

ОНОВЛЕНІ ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

Державна науково-технічна бібліотека України оприлюднила комплект інструкцій, підготовлених задля підтримки процесу подання заявок на включення до Переліку наукових фахових видань України.

Основна увага приділена вимогам до членів редколегій (зокрема – іноземців) та головних редакторів видань. Наводяться детальні пояснення процесу реєстрації, авторизації та підтвердження участі у редколегії видання через систему URIS, інструктивні пояснення для закордонних членів редколегії, що має в сукупності сприяти прозорому та зручному процесу підготовки й подання заявок усіма зацікавленими сторонами. Також є окрема інструкція щодо розрахунку частки статей наукового періодичного видання, процитованих у джерелах, що індексуються у міжнародних наукометричних базах Web of Science Core Collection та Scopus. Адже згідно із запровадженими критеріями нового «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» визначено граничні рівні цитування (10% і 25%), які засвідчують рівень наукового впливу та міжнародної видимості журналу.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/22b31f88c320, https://dntb.gov.ua/news/de4e163, https://dntb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/03/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9-_%D0%86%D0%9D%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%A3%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%AF_2026.pdf, https://nauka.gov.ua/docs/271/2_%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80% %B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0.pdf,https://nauka.gov.ua/docs/274/3_Instructions_for_Foreign_Editorial_Board_Members_jnS3f6F.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-18

ОЕСР: ВІДНОВЛЕННЯ РЕАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ СПОВІЛЬНЮЄТЬСЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Відновлення реальної заробітної плати сповільнюється» із серії «Бюлетні ОЕСР щодо заробітної плати».

У ньому зазначається, що ринки праці країн ОЕСР продовжують демонструвати стійкість, однак нещодавно з’явились ознаки уповільнення зайнятості та уповільнення відновлення реальної заробітної плати, яка залишається наразі нижчою за показники початку 2021 року у половині країн ОЕСР. Річне зростання реальної заробітної плати було позитивним у 3 кварталі 2025 року, але залишалось нижчим за 2024 рік. У січні 2026 року реальна мінімальна заробітна плата була вищою, ніж роком раніше у більшості країн ОЕСР, у яких діє національний закон про мінімальну заробітну плату. Заробітна плата низькооплачуваних працівників виявилася стійкішою до зростання інфляції, ніж медіанна; законодавчо встановлена мінімальна заробітна плата зросла більше, ніж медіанна (індекси Кайтца зросли), а реальна заробітна плата виявилася є стійкою у низькооплачуваних секторах ряду країн. Експерти встановили, що працівники з мінімальною заробітною платою стали менше наражатися на ризик бідності серед працюючого населення. У більшості країн ОЕСР питомі витрати на робочу силу продовжували зростати швидше, ніж питомий прибуток.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-real-wage-recovery-is-slowing-down_507d3cf8-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-real-wage-recovery-is-slowing-down_680b8b36/507d3cf8-en.pdf, https://doi.org/10.1787/507d3cf8-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-18

КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ВРАЗЛИВОСТІ: МІЖ ДОПОМОГОЮ ТА НЕЕТИЧНОЮ МАНІПУЛЯЦІЄЮ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Таш Мосгейм «Сервіси академічних апеляцій орієнтуються на студентів у моменти їхньої найбільшої вразливості».

У ній автор розглядає зростання пропозиції комерційних послуг, що пропонують студентам допомогу в оскарженні дисциплінарних рішень, а також аналізує пов’язані з цим етичні та регуляторні ризики. У статті зазначається, що останнім часом сформувався новий сегмент освітнього ринку — компанії, які пропонують підтримку студентам, звинуваченим у порушенні академічної доброчесності. Вони позиціонують себе як консультанти, що допомагають розібратися в процедурах, зібрати докази та підготувати аргументацію для захисту. Дослідники застерігають, що така діяльність часто відбувається в «регуляторній та етичній сірій зоні», оскільки окремі сервіси можуть фактично сприяти уникненню санкцій навіть у випадках доведених фактів етичних порушень. Такі компанії активно використовують ситуації, коли студенти перебувають у стані стресу та невизначеності після звинувачень у порушенні академічної етики. Саме у такі моменти вони найбільш схильні звертатися по допомогу, що створює можливості для комерційної експлуатації їхньої вразливості. Деякі сервіси заявляють про високі показники своєї успішності, що додатково стимулює попит на подібного роду послуги. Було проведене дослідження, в рамках якого проаналізовано майже тисячу онлайнових рекламних повідомлень таких сервісів. Встановлено, що вони часто імітують юридичну допомогу, пропонуючи комплексний супровід у дисциплінарних процедурах. При цьому їхня діяльність залишається навмисно неоднозначною: з одного боку, вони декларують підтримку студентів у розумінні процедур, з іншого допомагають формувати стратегії уникнення відповідальності. Поява таких сервісів на думку Таша, пов’язана з особливостями університетських процедур, де має місце складність дисциплінарних процесів, недостатня прозорість окремих етапів та обмежена підтримка студентів. Це вказує як на проблему комерціалізації, так і на наявність «сліпих зон» у внутрішніх механізмах академічного регулювання. Зростання індустрії сервісів академічних апеляцій відображає специфіку нинішнього етапу трансформацій у сфері вищої освіти, де поєднуються комерційні інтереси, інституційні обмеження та потреба студентів у підтримці. Подальший розвиток цієї сфери залежатиме від здатності університетів удосконалити власні процедури й визначити чіткі межі припустимої зовнішньої допомоги у питаннях академічної доброчесності.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/academic-appeal-services-target-students-when-most-vulnerable

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-17

КОНКУРС PHD-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЄКТІВ ДЛЯ ПРОЄКТНОЇ АСПІРАНТУРИ

Міністерство освіти і науки України оголосило старт конкурсу PhD-дослідницьких проєктів, який проводиться у межах експериментального проєкту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проєктній аспірантурі.

Підставою для нього є наказ МОН від 13 березня 2026 року №442. Конкурс відбуватиметься у два етапи: перший етап (16 березня – 1 травня 2026 року) – подання заявок на участь через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS; другий етап (2 травня – 8 червня 2026 року) – наукова експертиза поданих матеріалів та визначення переможців. Початок виконання і відповідного фінансування відібраних PhD-проєктів – 1 липня 2026 року. До участі запрошуються заклади вищої освіти та наукові установи, які за результатами державної атестації наукової діяльності віднесені до групи А або Б за природничо-математичним напрямом, мають ліцензію на підготовку здобувачів третього рівня вищої освіти (доктор філософії). Критерії відбору кандидатів: наявність диплома магістра; проведення дослідження переважно на території України; підтверджений досвід наукової діяльності (публікації, участь у конкурсах тощо). Пріоритетні напрями конкурсу відповідають напрямам «Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року» та охоплюють природничі науки й технології (математика, статистика; фізика й астрономія, прикладна фізика та наноматеріали; хімія; науки про Землю, екологія; біологія та біохімія стійкість організму людини до екстремальних факторів). Перевага надаватиметься проєктам, спрямованим на задоволення потреб безпеки та економіки України. Максимальна вартість PhD-проєкту до 900 тис. грн. Оплата праці здобувача ступеня доктора філософії за 14-м тарифним розрядом із коефіцієнтом 3 (до 25 тис. грн на місяць), керівника проєкту – 0,25 ставки 18 тарифного розряду (до 4,4 тис. грн / міс). Також передбачене фінансування придбання матеріалів, оплата відряджень, компенсація адміністративних витрат університету / інституту. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 травня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozpochynaie-konkurs-phd-doslidnytskykh-proiektiv-dlia-proiektnoi-aspirantury, https://nauka.gov.ua/information/pa2026/

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-17

ОЕСР: ДОРОЖНЯ КАРТА ПЕРЕХОДУ ДО ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ ВИМІРЮВАНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Дорожня карта ОЕСР щодо переходу до цифрових технологій у сфері вимірювань у 2026 році» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому зазначається, що вимірювання цифрових складових економіки одночасно є ключовим елементом діяльності з розроблення та впровадження політики, заснованої на фактичних даних та складним для реалізації завданням. Адже цифрові технології присутні всюди, що робить концепцію ізольованої «цифрової економіки» застарілою. Ключові проблеми вимірювання цифрової трансформації включають поліпшення міжнародної сумісності пріоритетних показників й забезпечення гнучкості та оперативності статистичних систем щодо впровадження нових концепцій, зумовлених прогресом у галузі цифрових технологій та даних. Перед професійною спільнотою статистиків стоїть завдання розроблення нових міждисциплінарних підходів до збору та аналізу даних, зміцнення можливостей інфраструктури даних, партнерство з приватним сектором та взаємодія з зацікавленими сторонами для забезпечення використання надійних і репрезентативних даних. Дорожня карта ОЕСР щодо переходу на цифрові вимірювання має на меті підтримувати й заохочувати скоординований підхід до діяльності у галузі цифрових вимірювань і включає десять дій щодо моніторингу цифрової трансформації та її впливу. Дорожня карта виходить із визнання того, що національні статистичні системи повинні адаптуватися та розширюватися, щоб адекватно відображати цифровізацію економіки та суспільства, а дезагреговані дані забезпечують відомості, на основі яких можна визначати «цифрові розриви» та ідентифікувати ризики технологічних змін.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-going-digital-measurement-roadmap-2026_b455e132-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-oecd-going-digital-measurement-roadmap-2026_590c5900/b455e132-en.pdf,https://doi.org/10.1787/b455e132-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-17

ГЛОБАЛЬНА НАУКА ЧИ ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРІОРИТЕТИ: ДИЛЕМА НОВОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЦИКЛУ ЄС

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Чи стане наступна програма «Горизонт Європа» привабливою для країн, що не є членами ЄС?».

У ній автор аналізує, як зміна геополітичного контексту та нові пріоритети Європейського Союзу можуть вплинути на готовність неєвропейських держав брати участь у наступному етапі цієї масштабної дослідницької програми. Наголошується, що в умовах глобальних викликів співпраця між країнами у сфері науки та інновацій є надзвичайно важливою. Саме тому програма «Горизонт Європа» позиціонується як відкрита до участі не лише держав-членів ЄС, а й асоційованих партнерів. Однак майбутній формат програми викликає дискусії щодо того, чи збережеться така відкритість у наступному фінансовому циклі в контексті посилення уваги ЄС до власної економічної й технологічної конкурентоспроможності. Нові політичні акценти можуть змістити баланс від глобальної співпраці до підтримки внутрішніх інноваційних екосистем. Це, у свою чергу, може зробити менш привабливою співпрацю з науковцями таких країн, як Канада, Японія чи Австралія. Автор звертає увагу на те, що для неєвропейських держав участь у програмі «Горизонт Європа» передбачає не лише доступ до фінансування та дослідницьких мереж, а й фінансові внески та прийняття правил ЄС. У цьому контексті виникає питання співвідношення витрат і вигід: якщо програма дедалі більше орієнтуватиметься на внутрішні пріоритети ЄС, мотивація партнерів може знижуватися. Водночас асоційований статус залишається найбільш повною формою участі, що забезпечує майже рівні права з державами-членами. Окремо автор звертає увагу на роль політичних чинників, які можуть впливати на переговори про приєднання: геополітична напруженість, зміни у міжнародних відносинах та питання стратегічної автономії ЄС формують складне середовище для наукової співпраці. У таких умовах навіть традиційно близькі партнери можуть переглядати свої підходи до участі в європейських дослідницьких ініціативах. Отже, майбутнє міжнародної співпраці у рамках наступної програми «Горизонт Європа» буде залежати від того, наскільки вдасться зберегти привабливість для глобальних партнерів на тлі посилення стратегічних пріоритетів розвитку європейської науки та інновацій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/will-next-horizon-europe-be-anything-non-eu-states-want-join

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-03-16

СПІЛКА НАВИЧОК: ОДИН РІК ПРОГРЕСУ В ОСВІТІ

На сайті Європейського освітнього простору опублікований звіт «Спілка навичок: один рік прогресу в освіті».

На сайті Європейського освітнього простору опублікований звіт «Спілка навичок: один рік прогресу в освіті».

У ньому зазначається, що освіта є двигуном конкурентоспроможності Європи. Рік тому Єврокомісія започаткувала «Союз навичок», щоб забезпечити кожному учневі, працівнику та досліднику інструменти, необхідні для процвітання у світі, що швидко змінюється. Сьогодні ця ініціатива приносить конкретні результати. Ставлячи навчання та навички в основу стратегічного порядку денного, вона не просто допомагає людям розвиватися, а й зміцнює ландшафт інновацій, підвищує соціальну згуртованість та демократичну стійкість Європи. Звіт охоплює наступні ключові напрямки: основні показники та досягнення; розвиток базових навичок та цифрової грамотності; розширення можливостей викладачів (рекомендації щодо цифрової освіти, які допомагають орієнтуватися в етичному використанні штучного інтелекту); посилення STEM-освіти для стратегічних секторів; подолання гендерного розриву в технічних галузях; зв’язок університетів з ринком праці. Також у звіті йдеться про те, що об’єднання професійних навичок – це довгострокова стратегія з чітким планом дій на найближчі роки. Планується до кінця 2026 року запустити новий пакет освітніх програм для зміцнення співпраці між школами, вирішення проблеми нестачі вчителів та підтримки професійного розвитку. Нова цифрова дорожня карта 2030 визначає довгострокову політику розвитку цифрових навичок та освіти на всій території ЄС. У 2027 році планується представити концепцію громадянської освіти, яка містить керівні принципи для розвитку демократичних цінностей та активної участі. У 2028 році буде розроблено європейську систему компетенцій у галузі STEM (наука, технологія, інженерія та математика) для стандартизації навичок та результатів навчання у цій сфері у всіх країнах ЄС.

Детальніше: https://education.ec.europa.eu/news/union-of-skills-one-year-of-progress-in-education, https://education.ec.europa.eu/education-levels/school-education/basic-skills

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-16

ОЕСР: ПІДТРИМКА СТІЙКОСТІ РИНКУ БОРГОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальна доповідь про борг 2026 року: підтримка стійкості ринку боргових зобов’язань в умовах наростаючого тиску».

У ньому зазначається, що світові ринки боргових зобов’язань переживають складний період. Геополітична напруженість, торгові суперечки та невизначена макроекономічна ситуація ускладнюють і стан і без того перевантажених ринків, проте вони досі демонструють стійкість. Вартість довгострокових запозичень зросла, та, як наслідок, збільшуються ризики рефінансування. Роль інвесторів, чутливих до цінової пропозиції, – зростає, що може зробити ринки боргових зобов’язань більш уразливими до потрясінь. Очікується, що масштабування ШІ та зростання витрат на оборону додатково і доволі суттєво збільшать запозичення на ринках. Для забезпечення стабільного фінансування урядів та корпорацій на ринках суверенних та корпоративних облігацій, сукупний обсяг яких становить 109 трлн доларів США, необхідно ретельно керувати наявними та майбутніми ризиками. У 2025 році запозичення урядів та компаній на боргових ринках досягли історично високого рівня, склавши 27 трлн дол. США. Очікується, що у 2026 році борговий ринок зросте до 29 трлн дол. США. Цей документ покликаний підтримати зусилля із забезпечення стійкості ринків боргових зобов’язань та пропонує урядам заходи із забезпечення довгострокової стійкості їхнього боргу щоб вони могли упоратися з високим борговим тягарем, створити більше можливостей для інвестицій у довгострокове зростання, знизити ризик обмеження доступу корпорацій до фінансування, забезпечити безперебійне функціонування ринку корпоративних облігацій. По мірі ускладнення структур корпоративного фінансування підвищення якості розкриття інформації матиме важливе значення для того, щоб власники облігацій могли ефективно оцінювати та відстежувати пов’язані з цим ризики.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/global-debt-report-2026_e9d80efd-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/global-debt-report-2026_59d2d627/e9d80efd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/e9d80efd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-03-16

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ НАКАЗУ МОН УКРАЇНИ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ПОНОВЛЕННЯ ТА ЗМІНИ СТАТУСУ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт наказу «Про деякі особливості поновлення та зміни статусу здобувача фахової передвищої та вищої освіти».

Документ має забезпечити розширення можливостей доступу громадян України до здобуття вищої та фахової передвищої освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Ним встановлюється норма, відповідно до якої поновлення за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, спеціаліста, ступенем вищої освіти молодшого бакалавра не здійснюється. здобувачі вищої освіти ступеня доктора філософії, які до 01 січня 2024 року були відраховані із закладу вищої освіти або наукової установи у зв’язку з завершенням терміну навчання за відповідною освітньо-науковою програмою без захисту дисертації, можуть бути поновлені на заочну або вечірню форму здобуття освіти в межах ліцензованого обсягу за умови наявності інформації про попереднє навчання в ЄДЕБО. У такому разі видатки, пов’язані з проведенням захисту дисертації, здійснюються здобувачем за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб. У разі анулювання ліцензії ЗВО за певним рівнем вищої освіти або освітніми програмами здобувачі освіти можуть бути поновлені до інших закладів освіти на вечірню або заочну форму здобуття освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 26 березня 2026 року

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-nakazu-mon-pro-deiaki-osoblyvosti-ponovlennia-ta-zminy-statusu-zdobuvacha-fakhovoi-peredvyshchoi-ta-vyshchoi-osvity, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/03/12/projekt-nakazu-pro-deiaki-osoblivosti-ponovlennia-ta-zmini-statusu-zdobuvaca-fpo-ta-vo.docx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-03-13