НОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕМІЮ КМУ ЗА РОЗРОБЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРЕМІЮ КМУ ЗА РОЗРОБЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до Положення про Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій».

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт постанови «Про внесення змін до Положення про Премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій».

Документ оновлює умови проведення конкурсу, розширює коло його учасників та удосконалює механізм присудження цієї премії. Зокрема, до участі у конкурсі можуть долучатися суб’єкти інноваційної діяльності та трансферу технологій (як фізичні, так і юридичні особи), до 300 тис. грн збільшений розмір  грошової частини премії, запроваджено чотири номінації – «Наукоємні інновації», «Інноваційні рішення в економічній діяльності», «Інноваційна інфраструктура», «Спеціальна премія», забезпечено повну цифровізацію конкурсного процесу через Національну електронну науково-інформаційну систему (URIS). Оновлений перелік критеріїв оцінювання конкурсних пропозицій за номінаціями й запроваджено багаторівневу систему оцінювання, яка включає наукову та науково-технічну експертизу, роботу експертних груп, здійснення презентації проєктів. Фінансування здійснюватиметься в межах видатків МОН за КПКВК 2201080 «Державні премії, стипендії та гранти в галузі освіти, науки і техніки, стипендії переможцям міжнародних конкурсів». Проведення конкурсного добору сприятиме відновленню престижу науки, популяризації інноваційних технологій, посиленню впровадження та масштабування науково-технічної та інноваційної продукції прикладного спрямування, а також розвитку інноваційної інфраструктури (стартап-шкіл, наукових парків) та співпраці науки з бізнесом.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YXTG8, https://qrpage.net/qr/y82Zn

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-12-09
Поширити
ОЕСР: СИНТЕТИЧНА БІОЛОГІЯ, ШI ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ

ОЕСР: СИНТЕТИЧНА БІОЛОГІЯ, ШI ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Синтетична біологія, ШI та автоматизація: перспективна оцінка технологій» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що синтетична біологія обіцяє революціонізувати низку секторів і фактично вже пропонує вкрай необхідні рішення – від лікування інфекційних та неінфекційних захворювань в охороні здоров’я до покращення безпеки продовольчих систем за допомогою посухостійких культур. Розробки у цій галузі здатні сприяти переходу промисловості до сталого біовиробництва й підтримувати екологічну стійкість. Інновації прискорюються завдяки поєднанню синтетичної біології з інструментами штучного інтелекту (такими, як машинне навчання), а також супутніми цифровими технологіями (робототехніка, автоматизація, квантові обчислення тощо). Водночас, виникають нові виклики внаслідок демократизації знань, більшої доступності даних з відкритим вихідним кодом, посилення залежності від цифрових інструментів, автоматизації дослідницького процесу. Потужні інновації можуть бути легше використані зловмисниками, що збільшує ризики біобезпеки, а непрозорі алгоритми та набори навчальних даних можуть посилити існуючі упередження. Рекомендації ОЕСР щодо відповідальних інновацій у синтетичній біології ,мають на меті ідентифікувати і  сприяти пом’якшенню цих ризиків, щоб забезпечити розвиток технологій у позитивному напрямку. Керуючись Рамками ОЕСР з управління новими технологіями, цей звіт надає стратегічну оцінку нинішнього етапу конвергенції, визначає ключові аспекти управління (біобезпека, біозахист, ланцюжок поставок даних, людський нагляд), подає супутні варіанти політики. У звіті також містяться рекомендації стосовно подальшого аналізу низки питань, таких як прогнозний моніторинг розвитку технологій, гнучке та упереджувальне управління, використання можливостей для міжнародного співробітництва.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gr4Ge, https://qrpage.net/qr/JhBjn, https://doi.org/10.1787/12158721-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_БезпекаДосліджень

2025-12-09
Поширити
ОЕСР: РОЗВИТОК ЕКОСИСТЕМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

ОЕСР: РОЗВИТОК ЕКОСИСТЕМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розвиток екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних завдань» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Розвиток екосистем дослідницької інфраструктури для вирішення складних наукових та суспільних завдань» із серії «Документи ОЕСР з питань політики у галузі науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що дослідницькі інфраструктури відіграють важливу роль у розвитку досліджень у всіх наукових галузях. Звісно, окремі наукові інституції не мають у своєму розпорядженні всього необхідного обладнання та ресурсів, необхідних для вирішення складних наукових і соціальних завдань, особливо якщо йдеться про міждисциплінарні або багатопрофільні дослідження. Розвиток інтегрованих екосистем дослідницьких інфраструктур відкриває нові можливості для розширення сфери діяльності, впливу та ефективності окремих наукових установ, але потребує значних стимулів для подолання практичних проблем, що перешкоджають створенню та сталому розвитку цих інфраструктур. У 2023 році Глобальний науковий форум  доручив Секретаріату ОЕСР та міжнародній експертній групі проаналізувати поточний стан та потенціал дослідницьких екосистем у галузі інженерії. Оприлюднений звіт базується на аналізі інформації, зібраної експертною групою фахівців з 14 країн, представників Європейської Комісії та міжнародних організацій, а також включає результати двох спеціалізованих міжнародних семінарів. Документ містить інформацію про поточний стан співпраці у галузі дослідницької інфраструктури, аналізує передовий досвід підтримки екосистем досліджень, визначає чинники та засоби підтримки, набір рекомендацій для політиків і керівників академічних інституцій щодо підтримки екосистеми дослідницьких інфраструктур у різних дисциплінах.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qVoAc, https://qrpage.net/qr/KgJzr, https://doi.org/10.1787/34797721-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_БезпекаДосліджень

2025-12-08
Поширити
УКРАЇНСЬКА LLM  НА ОСНОВІ GEMMA ВІД GOOGLE

УКРАЇНСЬКА LLM  НА ОСНОВІ GEMMA ВІД GOOGLE

Міністерство цифрової трансформації України та Київстар повідомляють, що ними обрано велику мовну модель, на якій тренуватимуть національну українську LLM.

Міністерство цифрової трансформації України та Київстар повідомляють, що ними обрано велику мовну модель, на якій тренуватимуть національну українську LLM.

Нею стала загальнодоступна open-source-модель Gemma 3 від Google. Її планується адаптувати до української мови, удосконалити український токенайзер (це покращить роботу моделі з українською мовою, зменшить помилки при створенні україномовних текстів та оптимізує обчислювальні витрати при використанні моделі); донавчити модель на унікальних україномовних текстах, які зараз збирають експерти. Ключовими перевагами у виборі моделі стали наступні: оптимальний баланс продуктивності та ресурсів (Gemma забезпечує високу якість при оптимальних інфраструктурних вимогах, це одна з найкращих серед відкритих моделей з погляду співвідношення розміру та якості); багатомовна підтримка (модель наразі має українську мову у своєму діапазоні та легко адаптується через донавчання); мультимодальність (модель може сприймати й аналізувати не лише текст, а й зображення); розширений токенайзер (обсяг токенів забезпечує точне та ефективне опрацювання текстів та донавчання); довге контекстне вікно (128 тис. токенів); наявність кількох розмірностей (що дозволяє гнучко обирати розмір моделі під конкретну сферу застосування); успішні приклади використання для створення українськомовних LLM (Lapa LLM та MamayLM). 

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2Orbs, https://qrpage.net/qr/jOKXY 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-05
Поширити
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЯХ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЯХ

На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Штучний інтелект у креативних індустріях».

На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Штучний інтелект у креативних індустріях».

Він містить корисну інформацію про різні інструменти ШІ та їх практичне використання у галузі маркетингу, дизайну, комунікацій, аналітики задля досягнення найкращих професійних і творчих результатів. Ознайомлення з 8-ма короткими серіями дозволить навчитись, як додавати ШІ у робочий процес; які інструменти підтримають креативність; як найкраще використовувати дані; як розподілити автоматизацію процесів і функції людини; як працювати з контентом і залишатися при цьому оригінальним, як працювати безпечно,  уникаючи ризиків; як захищати дані й розпізнавати маніпуляції та використовувати ШІ етично. Серіал створений у співпраці з Міністерством цифрової трансформації  України за підтримки Dentsu Ukraine.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Q198L

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_ новини #НРАТ_Інноваторам_ новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-05
Поширити
РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

Автори наголошують, що найбільш поширеною проблемою при подачі заявок на включення у DOAJ є ендогенія (надто часте розміщення статей членами редколегії у власних журналах) та обговорюють те, як видавці університетських журналів можуть відстоювати редакційну незалежність й уникати кумівства. Університетські журнали часто починають свій шлях до DOAJ, будучи сповнені енергії та оптимізму, перед цим повністю переробивши сайт, оновивши правила та добре відформатувавши метадані. Здається, все йде гладко, й очікується, що заявку буде схвалено без будь-яких серйозних проблем. Проте виникають перешкоди, характерні для університетських публікацій, які рідко ураховуються, але можуть уповільнити або навіть зупинити процес включення у DOAJ. Багато редакцій навіть не підозрюють про ці перешкоди, поки не розпочинають підготовку заявки. Саме на цьому етапі приходить усвідомлення, що редколегія майже повністю складається з колег із того ж університету, де видається журнал. Це явище, відоме як редакційна ендогамія, викликає побоювання щодо незалежності редакційних рішень. Якщо головний редактор, заступники редактора, члени редколегії та технічні редактори – усі чи більшість із них – представляють той самий університет чи факультет, ризик інституційного впливу зростає. Керівництво DOAJ з подання заявок рекомендує уникати ситуацій, коли всі члени редколегії представляють один і той самий виш. Університетським журналам потрібно переглянути редакційну практику та структуру управління, децентралізувати владу у редакційній структурі; запровадити прозору й відкриту систему редакційного відбору; уникати «довічних» призначень; забезпечити значний зовнішній внесок у процес рецензування; розвивати культуру залучення зовнішніх авторів; документувати, публікувати та дотримуватись політики щодо конфліктів інтересів; просувати журнал як академічну платформу, а не інструмент для локальних цілей; створити міжнародну мережу партнерств. Ендогамія та ендогенія не є вироком для університетського журналу. Навпаки, вони є дзеркалом, що допомагає визначити, в яких питаннях редакція може стати більш відкритою, різноманітною та збалансованою. Університетські журнали відіграють ключову роль у розвитку відкритої науки і часто є яскравими прикладами стійких, незалежних, діамантових ініціатив відкритого доступу. Тому демонстрація прозорості та незалежності роботи журналу — важливий та цілком досяжний крок.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/SD4oD

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-05
Поширити
ОЕСР: ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ДіР СУСПІЛЬНИМ ЦІЛЯМ

ОЕСР: ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ДіР СУСПІЛЬНИМ ЦІЛЯМ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика з нових джерел даних та методів за допомогою штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Оцінка відповідності фінансування ДіР суспільним цілям: аналітика з нових джерел даних та методів за допомогою штучного інтелекту» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому розглядається внесок державних інвестицій у дослідження та розробки країн ОЕСР. Традиційно аналіз проводився за допомогою наявних класифікацій з високим ступенем агрегації. Наявна статистика, хоча й забезпечує всебічний підхід, залишає без відповіді питання актуальності фінансування ДіР для досягнення конкретних суспільних цілей, тому фахівці ОЕСР розробили аналітичну інфраструктуру для роботи з адміністративними мікроданими ДіР та інструментами штучного інтелекту для аналізу кількісних і якісних даних у поєднанні з традиційними методами. У документі представлено новий підхід до оцінювання релевантності державного фінансування досліджень та розробок для досягнення суспільних цілей. Цей підхід базується на новій моделі класифікації та описів діяльності в галузі досліджень і розробок у контексті Цілей сталого розвитку. Застосована до описів проектів досліджень та розробок у базі даних Fundstat ОЕСР модель показує, як фінансування (зокрема – фундаментальних досліджень), сприяє досягненню суспільних цілей, дозволяє порівнювати портфелі фінансування та надає докази взаємозалежності між суспільними цілями, яким служить фінансування досліджень та розробок, та його потенціалом.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dw5TW, https://qrpage.net/qr/ah8eU, https://doi.org/10.1787/bafcdc7b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини 

2025-12-05
Поширити
НАЦІОНАЛЬНА  СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА  СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНИ

Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна  система дослідників України».

Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна  система дослідників України».

Документ запускає новий державний механізм визначення, визнання, підтримки та промоції найкращих українських наукових і науково-педагогічних працівників та молодих учених. Документ враховує положення Угоди про асоціацію з ЄС та рекомендації Європейської комісії і Ради ЄС щодо створення та впровадження нових інструментів для підтримки розвитку кар’єри вчених, сприяння розвитку привабливого, відкритого та сталого ринку праці для дослідників. Концепція передбачає створення Національної системи дослідників України та упровадження механізму рейтингування наукових і науково-педагогічних працівників у Національній електронній науково-інформаційній системі; запровадження державних стипендій для найкращих науковців за результатами рейтингування; формування трьох основних рейтингів (загального рейтингу наукових і науково-педагогічних працівників; рейтингу молодих вчених; рейтингу за безпековим науковим напрямом; створення додаткових підрейтингів для жінок-дослідниць, переміщених наукових та науково-педагогічних працівників  тощо; інтеграцію результатів рейтингування в систему атестації наукових установ, розподіл базового фінансування, конкурсні добори наукових проєктів, конкурси на заміщення посад та процедури атестації наукових працівників. Система рейтингування базуватиметься на результатах професійної діяльності вчених, отриманих з даних про публікації у виданнях, що індексуються Scopus та Web of Science Core Collection, отриманих патентах, участі у міжнародних і національних грантах, наукових преміях і стипендіях, експертній діяльності, підготовці аспірантів і докторантів, участі в програмах мобільності та популяризації науки. Дані для рейтингування будуть верифікуватися та оновлюватися з відкритих джерел. Реалізація Концепції відбуватиметься у два етапи упродовж 2026–2028 років. Перший етап – створення нормативної бази, розроблення методики рейтингування, запуск модул.ю у Національній електронній науково-інформаційній системі, створення рейтингів і початок надання державних стипендій. Другий етап – інтеграція результатів рейтингування до системи фінансування наукової діяльності, атестації наукових установ, кадрова політика та міжнародна співпраця. Очікується, що впровадження Концепції сприятиме підвищенню престижності професії науковця, формуванню відкритої інформації про найкращих дослідників країни, ефективнішому розподілу бюджетних коштів, зменшенню міграційних тенденцій, розвитку молодіжної науки та зміцненню наукової спроможності держави, зокрема у критично важливих напрямах.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/hVLjS, https://qrpage.net/qr/kLw6Q,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-04
Поширити
ОЕСР: ЕКОНОМІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ 2025

ОЕСР: ЕКОНОМІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ 2025

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Економічні перспективи ОЕСР: стійке зростання на тлі посилення нестабільності» із серії «Економічні перспективи ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала огляд «Економічні перспективи ОЕСР: стійке зростання на тлі посилення нестабільності» із серії «Економічні перспективи ОЕСР».

У ньому зазначається, що світова економіка виявилася більш стійкою, ніж очікувалося, але основні проблеми залишаються. Поточна макроекономічна політика, покращені фінансові умови, що підживлюються оптимізмом щодо потенційного впливу нових технологій, зростання інвестицій і торгівлі, розвиток штучного інтелекту та інші чинники допомогли підтримати попит, пом’якшили негативні наслідки політичної невизначеності та зростання бар’єрів у торгівлі. Вплив підвищених тарифів ще належить відчути, він стає дедалі помітнішим у витратах бізнесу та споживчих цінах, особливо у Сполучених Штатах Америки. Зростання світової торгівлі сповільнилося після зростання, яке фіксувалось на початку року, а інфляція ще не повернулася до цільового рівня. Є ознаки послаблення попиту на робочу силу. Прогнозується, що зростання світового ВВП сповільниться з 3,2% у 2025 році до 2,9% у 2026 році, а потім зросте до 3,1% у 2027 році. Очікується подальше зниження відсоткових ставок, незначне посилення фіскальної політики, ринки праці продовжать послаблюватися, річна інфляція споживчих цін у країнах G20 знизиться до 2,8% та 2,5% у 2026 та 2027 роках відповідно. До середини 2027 року інфляція, за прогнозами, повернеться до цільового рівня майже у всіх основних економіках. Фіскальні проблеми можуть призвести до подальшого зростання доходності довгострокових облігацій, що зробить більш жорсткими фінансові умови і збільшить тягар обслуговування боргу, потенційно стримуючи економічне зростання.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/me478, https://qrpage.net/qr/MeEYO,  https://doi.org/10.1787/9f653ca1-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-04
Поширити
КОНКУРСНИЙ ДОБІР УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ, ІНДЕКСОВАНИХ У SCOPUS ТА/АБО WEB OF SCIENCE CORE COLLECTION

КОНКУРСНИЙ ДОБІР УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ, ІНДЕКСОВАНИХ У SCOPUS ТА/АБО WEB OF SCIENCE CORE COLLECTION

Міністерство освіти і науки України розпочало конкурсний добір наукових фахових видань України, що індексуються в Scopus та/або Web of Science Core Collection, дотримуються найкращих видавничих практик і публікаційної етики та мають категорію «А» у «Переліку наукових фахових видань України».  

Міністерство освіти і науки України розпочало конкурсний добір наукових фахових видань України, що індексуються в Scopus та/або Web of Science Core Collection, дотримуються найкращих видавничих практик і публікаційної етики та мають категорію «А» у «Переліку наукових фахових видань України».  

Участь у конкурсі можуть взяти заклади вищої освіти, наукові установи або інші юридичні особи, які є засновниками / співзасновником і видавцями наукового фахового видання України, що зареєстроване як друковане або онлайн-медіа; індексується в Scopus та/або Web of Science Core Collection не менше двох років поспіль; належить до квартилів Q1–Q4 (SCImago або Journal Citation Reports); має категорію «А» у переліку наукових фахових видань України. Претендети зобов’язуються забезпечити безоплатне опублікування статей українських авторів та авторок; надання МОН фінансових звітів та інформації, потрібної для моніторингових / оцінювальних місій Європейської комісії. Критерії відбору: відповідність видавничої та редакційної політики принципам академічної доброчесності; дотримання стандартів COPE, DOAJ, OASPA, EASE, WAME; дотримання принципів DORA, відкритої науки (BOAI, I4OC, I4OA, Barcelona Declaration); наявність відкритого доступу; належність до категорії «А»; відсутність співпраці з недоброчесними організаціями, що пропонують монетизовані чи маніпулятивні послуги. Видання-переможці за результатами конкурсу отримають фінансову підтримку упродовж 2026–2027 років у розмірі 350 тис. грн на рік, яку можна спрямувати на заходи міжнародної інтеграції, індексації, відкритого доступу, підвищення якості видавничих процесів та дотримання європейських стандартів.  Зазначені кошти можуть бути використані на удосконалення редакційних процесів, рецензування, переклад, локалізацію, програмне забезпечення, маркетинг, оновлення обладнання, участь у наукових заходах, підвищення кваліфікації редакторів і рецензентів. Конкурс проводиться відповідно до урядової Постанови від 26 серпня 2025 року № 1032, а також «Положення про конкурсну комісію» та «Методики оцінювання заявок, затверджених наказом МОН від 26 вересня 2025 року № 1291». Заявку на участь можна подати до 5 січня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/xYnp0, https://qrpage.net/qr/29Zy1, https://nauka.gov.ua/information/cfv25

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_ новини #НРАТ_Інноваторам_ новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-03
Поширити