Зображення запису ОЕСР: КОНКУРЕНЦІЯ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

ОЕСР: КОНКУРЕНЦІЯ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Конкуренція в епоху штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Конкуренція в епоху штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР щодо штучного інтелекту».

У ньому йдеться про те, що наразі ШІ суттєво змінює ринки, але його вплив на конкуренцію залишається недостатньо дослідженим. Експерти пропонують концептуальний підхід, який дозволяє  розрізняти користувачів ШІ від розробників, а також генеративний ГШІ від негенеративного ШІ, показуючи, як конкурентні механізми відрізняються в цих вимірах. На основі системного аналізу ряда джерел мікроданих, встановлено, що упровадження не-ГШІ не пов’язане зі значним збільшенням ринкової сили: описові дані про вплив фірм на ГШІ свідчать про можливості для менших фірм поряд з перевагами для фірм з сильнішими існуючими можливостями. Концентрація на інноваціях ШІ корелює з вищою концентрацією продажів. Патентування, пов’язане зі ШІ, призводить до більш швидкого зростання націнки, особливо – у секторі ІКТ. Екосистема стартапів у сфері штучного інтелекту є динамічною та приваблює значний венчурний капітал, але стартапи часто купуються великими існуючими гравцями. Формується динамічний, але неоднорідний ландшафт, що підкреслює необхідність постійного моніторингу поширення штучного інтелекту.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/competition-in-the-age-of-ai_6f88a1ea-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/competition-in-the-age-of-ai_e9f49e20/6f88a1ea-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6f88a1ea-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-09-11
Поширити
Зображення запису ОЕСР: ОГЛЯД КОСМІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ 2026

ОЕСР: ОГЛЯД КОСМІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ 2026

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Космічна економіка: огляд 2026».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Космічна економіка: огляд 2026».

У ньому наголошується, що космічна діяльність постійно збільшується в масштабах і стає невід’ємною частиною повсякденних економічних та державних функцій. У зв’язку з цим урядам потрібні кращі докази, щоб зрозуміти її переваги, ризики та політичні наслідки. Документ надає компактну порівняльну оцінку останніх подій у космічній економіці, де космічні системи підтримують зв’язок, позиціонування та визначення часу, спостереження за Землею, моніторинг погоди, реагування на стихійні лиха, транспорт, сільське господарство, фінанси, науку, безпеку та зростаючий спектр комерційних послуг. Спираючись на показники ОЕСР та аналіз політики, експерти аналізують поведінку державних та приватних гравців, зосереджуючи увагу на державних космічних бюджетах, цивільних космічних дослідженнях та розробках, приватному фінансуванні, підприємництві, науково-технологічних можливостях, динаміці ринку, супутникових програмах та нових підходах до вимірювання економічного впливу космічної діяльності. У звіті показано, що уряди залишаються ключовими силами у створенні ринку та нарощуванні стратегічного потенціалу, навіть коли комерційні суб’єкти дедалі частіше діють та формують орбітальну діяльність. Висвітлюються політичні проблеми, пов’язані з розширенням використання космосу, включаючи орбітальні перевантаження, космічне сміття, концентрацію ринку, залежність від ланцюгів поставок, доступ до важливих даних і сигналів, а також стійкість космічної інфраструктури.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-space-economy-at-a-glance-2026_cbf9b240-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/the-space-economy-at-a-glance-2026_92b228b7/cbf9b240-en.pdf, https://doi.org/10.1787/cbf9b240-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-10
Поширити
Зображення запису МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТИ СТАНДАРТІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ  «ЖУРНАЛІСТИКА» ТА «ПЕРФОРМАТИВНІ МИСТЕЦТВА»

МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТИ СТАНДАРТІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ  «ЖУРНАЛІСТИКА» ТА «ПЕРФОРМАТИВНІ МИСТЕЦТВА»

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкти стандартів вищої освіти другого (магістерського) рівня зі спеціальності С7 «Журналістика» галузі знань С «Соціальні науки, журналістика, інформація та міжнародні відносини» та зі спеціальності В6 «Перформативні мистецтва» галузі знань В «Культура, мистецтво та гуманітарні науки».

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкти стандартів вищої освіти другого (магістерського) рівня зі спеціальності С7 «Журналістика» галузі знань С «Соціальні науки, журналістика, інформація та міжнародні відносини» та зі спеціальності В6 «Перформативні мистецтва» галузі знань В «Культура, мистецтво та гуманітарні науки».

Проєкти стандартів розроблено науково-методичною підкомісією МОН на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Проєкти  встановлюють рамкові вимоги до освітніх програм, визначають вимоги до компетентностей здобувачів відповідних програм.  Їх дія буде  поширюватись на здобувачів вищої освіти та  заклади вищої освіти. Зауваження та пропозиції можна подати до 22 вересня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-druhoho-mahisterskoho-rivnia-zi-spetsialnosti-v6-performatyvni-mystetstva, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/09/07/s7-magistr.docx, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-druhoho-mahisterskoho-rivnia-zi-spetsialnosti-s7-zhurnalistyka, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/09/07/v6-magistr.docx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-09-09
Поширити
Зображення запису ХТО КОНТРОЛЮЄ ПУБЛІКАЦІЇ У НАЙПРЕСТИЖНІШИХ НАУКОВИХ ЖУРНАЛАХ?

ХТО КОНТРОЛЮЄ ПУБЛІКАЦІЇ У НАЙПРЕСТИЖНІШИХ НАУКОВИХ ЖУРНАЛАХ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Захоплення елітними журналами викликає занепокоєння щодо редакторського контролю».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Захоплення елітними журналами викликає занепокоєння щодо редакторського контролю».

У ній йдеться про дослідження, яке виявило значну концентрацію авторських і редакторських зв’язків у двох провідних бізнес-журналах та поширеність потенційних конфліктів інтересів. Віталі Міндел і Раффаеле Чіріелло проаналізували 1585 статей, опублікованих у 2010–2024 роках у двох журналах, що належать до списку Financial Times-50 /FT50. Встановлено, що майже половина публікацій (788 статей) належать 54 дослідникам. Аналіз 946 зв’язків між авторами та редакторами показав, що майже 50% з них містили щонайменше один визначений конфлікт інтересів, ще 12% могли бути конфліктними. Найпоширеніший випадок – взаємна участь у прийнятті публікацій: один науковець як редактор ухвалював роботу іншого, а згодом той міг опинитися в аналогічній ролі щодо його публікації. Виявлена виразна однорідність групи: 90% мали докторські ступені, здобуті в університетах Північної Америки, а 95% були чоловіками. Автори дослідження уточнюють, що демографічна концентрація не доводить неправомірності редакторських рішень, а йдеться передусім про ризик того, що щільні професійні мережі та концентрація редакторських повноважень можуть створювати переваги для обмеженого кола дослідників. Особливого значення проблема набуває в бізнес-школах, де публікації в журналах FT50 можуть істотно впливати на працевлаштування, кар’єрне просування, статус і винагороду науковців. Автори дослідження виявили значно нижчу поширеність конфліктів інтересів у журналі тієї самої галузі, який не входить до FT50. На їхню думку, це може свідчити про зв’язок між масштабом проблеми, силою стимулів до публікацій у престижних виданнях та рівнем нагляду за редакційними процедурами. На думку Раффаеле Чіріелло, вирішення проблеми потребує більшої прозорості редакційних рішень, обов’язкового усунення редакторів від розгляду робіт за наявності конфлікту інтересів, відкриття інформації про осіб, які ухвалюють редакційні рішення, та посилення контролю за дотриманням відповідних правил.

Детальніше:  https://www.timeshighereducation.com/news/elite-capture-top-journals-prompts-gatekeeping-concerns 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцяам_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-09-09
Поширити
Зображення запису В ЕПОХУ ГШІ ЛЕКЦІЇ ПОВИННІ ЗМІНИТИСЯ: ВІД ПЕРЕДАВАННЯ ЗНАНЬ ДО ОСМИСЛЕНОЇ КРИТИЧНОЇ РОБОТИ З НИМИ

В ЕПОХУ ГШІ ЛЕКЦІЇ ПОВИННІ ЗМІНИТИСЯ: ВІД ПЕРЕДАВАННЯ ЗНАНЬ ДО ОСМИСЛЕНОЇ КРИТИЧНОЇ РОБОТИ З НИМИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дебри Пейдж «Не можна просто читати студентам лекції, як раніше».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дебри Пейдж «Не можна просто читати студентам лекції, як раніше».

У ній вона розмірковує, як генеративний ШІ змінює роль університетської лекції та пропонує чотири практичні зміни, які допомагають перенести акцент із простого передавання інформації на її осмислення, застосування й оцінювання.  Онлайн-журнали та відеозаписи занять зробили пояснення викладачів доступними поза аудиторією, а генеративний ШІ істотно посилив цю тенденцію, надаючи студентам можливість за лічені секунди отримувати пояснення, приклади, порівняння теорій й спрощені версії відповідей. У 2026 році 95% студентів бакалаврату у Великій Британії повідомили про використання ШІ щонайменше в один зі способів, а 94% — про використання генеративного ШІ під час виконання оцінюваних робіт.  Ці кардинальні зміни не роблять викладача непотрібним, а лише послаблюють значення лекції як способу одностороннього передавання змісту. Експертне пояснення, інтелектуальна розповідь і демонстрація способу мислення в певній дисципліні залишаються важливими. Водночас аудиторне заняття має давати студентам можливість застосовувати знання, перевіряти твердження, будувати аргументи й бачити альтернативи. Проблемою наразі є не сама лекція, а ситуація, коли годину говоріння викладача сприймають як доказ того, що навчання відбулося.  Першу зміну автор пропонує починати з мислення, а не зі слайдів. Замість запитання «який матеріал потрібно охопити?» варто визначити, що студент має вміти робити із засвоєними знаннями: розрізняти кореляцію та причинність, обирати відповідний метод аналізу, оцінювати відповідь ШІ або застосовувати теорію до нового випадку. Це змінює заняття: інформаційний матеріал залишається важливим, але його добір і послідовність підпорядковуються подальшому застосуванню та критичному оцінюванню. Другий підхід — переривати безперервне слухання завданнями на відтворення та застосування знань. Після пояснення можна запропонувати коротке запитання, дати час сформулювати відповідь, обговорити її з іншою людиною або перевірити певний аргумент. Автор посилається на масштабний метааналіз навчання студентів STEM, який показав переваги активного навчання порівняно з традиційними лекціями, зокрема – щодо результатів навчання та зниження частки невдалого складання курсів.  Третя зміна стосується участі студентів. Активне навчання не повинно перетворюватися на обов’язковий публічний виступ кожного: тривожність, обмеження мовного середовища та особисті уподобання студентів можуть впливати на їхню готовність говорити перед великою аудиторією. Тому поряд із обговоренням на парах можна використовувати анонімні опитування, письмові відповіді або короткі підсумкові завдання. Важливо не те, наскільки публічною є участь, а чи допомагає вона перевіряти ідеї та виходити за межі першої правдоподібної відповіді, яку пропонує ШІ.  Четвертий напрям — навчати не лише правильних відповідей, а й судження. ГШІ може створювати вигадані посилання, спрощувати наукові розбіжності та подавати слабкі твердження з переконливою впевненістю. Тому викладачеві варто показувати студентам, як перевіряти докази, виявляти припущення, знаходити пропущені аргументи й зіставляти висновки з наявними даними. Наприклад, на занятті можна разом аналізувати відповідь ШІ, порівнювати два варіанти відповіді або простежувати твердження до його джерела.  Це не означає, що потрібно перетворювати кожну лекцію на набір розважальних активностей. Студентам і надалі потрібні тривалі пояснення, складні аргументи та професійне керівництво. Головна зміна полягає в іншому: якщо спільна присутність викладача й студентів не дає нічого понад те, що можна отримати зі слайдів, запису або короткого резюме, така форма навчання втрачає свою перевагу. ГШІ не знищує університетське викладання, а більш виразно продемонстрував різницю між передаванням інформації та освітою: інформацію тепер можна отримати майже будь-де, тоді як університет має допомагати студентам навчитися мислити за допомогою цієї інформації.

Детальніше:  https://www.timeshighereducation.com/campus/you-cant-just-lecture-students-any-more

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцяам_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-09-08
Поширити
Зображення запису МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ФОРМУЛУ РОЗПОДІЛУ ОБСЯГУ ВИДАТКІВ ДЕРЖБЮДЖЕТУ НА ФАХОВУ ПЕРЕДВИЩУ ОСВІТУ

МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ФОРМУЛУ РОЗПОДІЛУ ОБСЯГУ ВИДАТКІВ ДЕРЖБЮДЖЕТУ НА ФАХОВУ ПЕРЕДВИЩУ ОСВІТУ

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт урядової постанови  «Про затвердження формули розподілу обсягу видатків державного бюджету на фахову передвищу освіту між закладами фахової передвищої освіти на основі показників їх освітньої діяльності».

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт урядової постанови  «Про затвердження формули розподілу обсягу видатків державного бюджету на фахову передвищу освіту між закладами фахової передвищої освіти на основі показників їх освітньої діяльності».

Документ розроблено на виконання пункту 7 частини першої статті 12 Закону України «Про фахову передвищу освіту» з метою врегулювання порядку формування і розподілу коштів державного бюджету для фінансування здобуття фахової передвищої освіти. Проєкт покликаний забезпечити прозорий та об’єктивний механізм розподілу між закладами фахової передвищої освіти державної форми власності, що належать до сфери управління МОН, видатків за бюджетною програмою КПКВК ДБ 2201420 «Підготовка кадрів закладами фахової передвищої освіти». Зауваження та пропозиції можна подати до 17 вересня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-postanovy-kmu-pro-zatverdzhennia-formuly-rozpodilu-obsiahu-vydatkiv-derzhavnoho-biudzhetu-na-fakhovu-peredvyshchu-osvitu, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/09/03/formula-zfpo-projekt-22.docx

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-09-08
Поширити
Зображення запису МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ДИЗАЙН»

МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ДИЗАЙН»

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності В2 «Дизайн» галузі знань В «Культура, мистецтво та гуманітарні науки».

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня зі спеціальності В2 «Дизайн» галузі знань В «Культура, мистецтво та гуманітарні науки».

Проєкт стандарту розроблено науково-методичною підкомісією МОН на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Документ  встановлює рамкові вимоги до освітніх програм, визначаює вимоги до компетентностей здобувачів. Його дія поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Зауваження та пропозиції можна подати до 17 вересня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-tretoho-osvitno-naukovoho-rivnia-zi-spetsialnosti-v2-dyzain, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/09/03/v2-df.docx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-09-08
Поширити
Зображення запису РОЗШИРЮЄМО ГОРИЗОНТИ. ПРОПОНУЙТЕ ВЛАСНІ ІДЕЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ НРАТ ДЛЯ АНАЛІТИЧНОЇ ОСВІТИ

РОЗШИРЮЄМО ГОРИЗОНТИ. ПРОПОНУЙТЕ ВЛАСНІ ІДЕЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ НРАТ ДЛЯ АНАЛІТИЧНОЇ ОСВІТИ

На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів у новій рубриці «НРАТ для аналітичної освіти» оприлюднені дев’ять коротких матеріалів щодо того, як можна використовувати ресурси і сервіси Нацрепозитарію в освітньому процесі.

На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів у новій рубриці «НРАТ для аналітичної освіти» оприлюднені дев’ять коротких матеріалів щодо того, як можна використовувати ресурси і сервіси Нацрепозитарію в освітньому процесі.

Йдеться про цінність аналітичної освіти та її складові; пояснюється, чому НРАТ добре підходить для цього завдяки масштабній базі академічних текстів, багатим метаданим і супутнім сервісам відкритої науки; розкривається, як можна застосовувати ці можливості на практиці. Творчий підхід наукових та науково-педагогічних працівників до побудови освітніх завдань дозволить віднайти інші можливості розкриття потенціалу Національного репозитарію академічних текстів як цінного ресурсу для навчання.  Це важливо в контексті аналітичної освіти, яка дозволяє підготувати людину, що вміє самостійно мислити, здатна працювати зі складною інформацією, приймає рішення не інтуїтивно, а на основі відповідної аргументації, розуміє контекст і наслідки рішень, здатна навчатися й переучуватися в умовах світу, що швидко змінюється. Пропонуємо науковим і науково-педагогічним працівникам долучитись до цієї роботи та презентувати науковій спільноті власні ідеї, конкретні навчальні завдання, апробовані під час освітнього процесу та поширювати успішні практики  залучення ресурсів і сервісів НРАТ для розвитку аналітичної освіти.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/inshi-mozhlyvosti/

Фото: pixabay.com, Gemini

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Валоризація знань

2026-09-07
Поширити
Зображення запису МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДРУГОГО РІВНЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПЕДІАТРІЯ»

МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДРУГОГО РІВНЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПЕДІАТРІЯ»

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня зі спеціальності І3 «Педіатрія» галузі знань I «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення».

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти другого (магістерського) рівня зі спеціальності І3 «Педіатрія» галузі знань I «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення».

Проєкт стандарту розроблено науково-методичною підкомісією МОН на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Документ  встановлює рамкові вимоги до освітніх програм, визначаює вимоги до компетентностей здобувачів. Його дія поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Зауваження та пропозиції можна подати до 17 вересня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-druhoho-mahisterskoho-rivnia-zi-spetsialnosti-i3-pediatriia, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/09/03/i3-magistr.docx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-09-07
Поширити
Зображення запису МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ФІЛОЛОГІЯ»

МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ФІЛОЛОГІЯ»

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності В11 «Філологія» галузі знань В «Культура, мистецтво та гуманітарні науки». Проєкт стандарту розроблено науково-методичною підкомісією МОН на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту».

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності В11 «Філологія» галузі знань В «Культура, мистецтво та гуманітарні науки». Проєкт стандарту розроблено науково-методичною підкомісією МОН на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту».

Документ  встановлює рамкові вимоги до освітніх програм, визначаює вимоги до компетентностей здобувачів. Його дія поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Зауваження та пропозиції можна подати до 17 вересня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-pershoho-bakalavrskoho-rivnia-zi-spetsialnosti-v11-filolohiia-za-spetsializatsiiamy, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/09/03/v11-bakalavr.docx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-09-07
Поширити