ЗАЛУЧЕННЯ ПРАКТИКІВ В ЯКОСТІ РЕЦЕНЗЕНТІВ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ

ЗАЛУЧЕННЯ ПРАКТИКІВ В ЯКОСТІ РЕЦЕНЗЕНТІВ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзяньян Ґена «Наукові журнали мають активніше залучати спеціалістів-практиків до рецензування».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Цзяньян Ґена «Наукові журнали мають активніше залучати спеціалістів-практиків до рецензування».

У ній автор наголошує, що досвід практичної роботи в міжнародних компаніях на різних посадах дає йому унікальну перспективу у галузі рецензування наукових матеріалів, засновану на практичному системному мисленні, знанні операційних реалій та фаховому досвіді,  що стане прекрасним доповненням традиційного  академічного підходу до рецензування.  Він свого часу отримав запрошення виступити рецензентом наукового рукопису і сумнівався, чи може відповідати академічним очікуванням видавця. Але тепер, маючи великий досвід рецензування усвідомив, що коментарі практиків часто резонують з думками академічних рецензентів та цінуються ними, дозволяють будувати діалог між дослідниками та практиками.  Експерти-практики можуть зробити істотний внесок в оцінювання результатів наукових робіт, особливо тих, що мають прикладне спрямування. Практичний досвід дозволяє переосмислити наукові ідеї в реальному контексті, виявляти непомічені науковцями обмеження, уточнювати контекст і таким ином покращувати якість наукової дискусії. Разом із тим не слід хвилюватись, що такі рецензенти просувають корпоративні інтереси, – адже  вони працюють від власного імені й дотримуються професійної етики, використовуючи загальнодоступну інформацію. Наразі практиків у пулі рецензентів надзвичайно мало. Щоб це змінити, журнали мають більш проактивно звертатися до професійних асоціацій і галузевих конференцій, а також прямо вказувати у запрошеннях, що цінуються рецензенти-практики. Було б доречно підготувати коротку ознайомчу програму для новачків-практиків, щоб вони краще розуміли очікування академічного сектору від  їхнього рецензування. Звісно, робота практиків у галузі рецензування може відрізнятись від того, що роблять науковці. Вони частіше зосереджуються на глибокому аналізі проблеми та обґрунтуванні викладенні думки, зазвичай вимагають більше часу на підготовку відгуку. Але чи це є недоліком? Ні, скоріше відображенням їхнього звичного професійного підходу.  Автор закликає редакторів наукових журналів та видавництв цінувати такі внески від практиків та розглядати їх в якості повноцінних учасників процесу рецензування. Така співпраця може сприяти не лише більш якісній науковій оцінці, а й підвищенню впливовості досліджень.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/journals-should-make-more-use-practitioners-peer-review

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  

2026-03-02
Поширити
КОНКУРС LUKE

КОНКУРС LUKE

Національний фонд досліджень України інформує про  старт  спільного конкурсу LUKE  Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

Національний фонд досліджень України інформує про  старт  спільного конкурсу LUKE  Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

Йдеться про проєкт «Приєднання України до Європейського дослідницького простору – платформа спільного фінансування та розбудови потенціалу для посилення науково-дослідницької та інноваційної співпраці (LUKE)». Конкурс спрямований на розвиток сталого довгострокового партнерства у сфері досліджень, розробок та/або інновацій між державами-членами ЄС, асоційованими країнами. Тематична спрямованість: енергетика (стала та відновлювана енергетика та енергетична безпека), кібербезпека (кіберстійкість критичної інфраструктури та адаптивні системи кібербезпеки),  медицина та охорона здоров’я (телемедицина, біомедичні дослідження, застосування телемедицини для дистанційного надання медичних послуг, інноваційні дослідження сигнальних систем клітин для біомедичних цілей), соціальні та гуманітарні науки (суспільне примирення, сталий соціальний розвиток та відновлення людського капіталу). Участь у конкурсі можуть взяти юридичні особи (установи, організації, підприємства), зареєстровані в Австрії, Чехії, Естонії, Фінляндії, Німеччині, Латвії, Республіці Молдова, Польщі, Румунії, Туреччині та Україні. Заохочується формування консорціумів із залученням різних типів організацій у сфері досліджень, інновацій та бізнесу. Заявники мають відповідати критеріям прийнятності національних фінансуючих сторін, можуть представляти заклади вищої освіти та наукові установи, створені відповідно до національного законодавства, малі та середні підприємства, що здійснюють науково-дослідну діяльність. Тривалість реалізації проєктів може становити до двох років.  Заявку на участь у конкурсі можна подати до 15 травня 2026 року та 16 травня 2026 року.

Детальніше: https://horizon-europe.org.ua/uk/luke/joint-call/, https://community.efficient.eu/, https://nrfu.org.ua/news/luke-joint-call/

Фото: організатори

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-03-02
Поширити
ПРОГРАМА СТИПЕНДІЙ ВІД СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

ПРОГРАМА СТИПЕНДІЙ ВІД СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Уряд Словацької Республіки оголосив про старт конкурсу на отримання стипендій на 2026/2027 навчальний рік.

Уряд Словацької Республіки оголосив про старт конкурсу на отримання стипендій на 2026/2027 навчальний рік.

Конкурс  проводиться відповідно до програми співробітництва у галузі освіти між Міністерством освіти, досліджень розвитку та молоді  Словацької Республіки  та Міністерством освіти і науки України. Цьогоріч громадяни України можуть претендувати на 15 стипендій для студентів на навчання за освітнім ступенем бакалавр/магістр (строк навчання від 1 до 10 місяців); 6 стипендій для студентів 5 курсу Ужгородського національного університету кафедри словацької філології, які навчаються на вчителів словацької мови та літератури (строк навчання – 1 семестр); 15 стипендій на навчання або проведення науково-дослідних робіт для аспірантів та на викладання лекцій або проведення науково-дослідних робіт для викладачів закладів вищої освіти або дослідників (строком від 1 до 10 місяців). Заявку на участь можна подати  до 3 квітня 2026 року.

Детальніше: https://www.minedu.sk/scholarships-offered-within-the-framework-of-bilateral-programs-of-cooperation-for-20262027, https://mon.gov.ua/news/oholoshennia-pro-stypendiinu-prohramu-ministerstva-osvity-doslidzhen-rozvytku-ta-molodi-slovatskoi-respubliky-na-20262027-navchalnyi-rik, https://www.mzv.sk/en/web/en/visa-and-services/national-visa 

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-03-02
Поширити
ОЕСР: НАВЧАННЯ НАВИЧКАМ ПОБУДОВИ ВІДНОСИН

ОЕСР: НАВЧАННЯ НАВИЧКАМ ПОБУДОВИ ВІДНОСИН

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Навчання навичкам побудови відносин: дані, отримані у класах, для формування політики».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Навчання навичкам побудови відносин: дані, отримані у класах, для формування політики».

У ньому зазначається, що  коли здобувачі освіти вміють чітко спілкуватися, слухати інших, співпрацювати та вирішувати конфлікти, вони краще беруть участь у процесі навчання. Ці навички міжособистісної взаємодії не лише  допомагають тим, хто навчається, а й впливають на загальну атмосферу в аудиторії, відносини між однолітками, дозволяють викладачам зосередитися на навчанні, а не на управлінні поведінкою.  Викладачі можуть спостерігати ці навички щодня: як учні реагують на зворотний зв’язок, працюють у групах або вирішують проблемні питання. Відсутність цих навичок також дає про себе знати: здобувачі освіти замикаються у собі, усуваються від комунікації або поводяться інакше по відношенню до однолітків та дорослих. Те, як викладачі реагують на ці прояви, може погіршити проблему  або навпаки допомогти у розвитку позитивних способів взаємодії. Щоб краще зрозуміти, як викладачі реагують на проблеми у взаєминах, у рамках «Міжнародного дослідження викладання та навчання» (TALIS) було проведене опитування викладачів щодо їх практичних дій у різних сценаріях: спостереження за поведінкою певний час, щоб побачити, чи покращиться вона; організація зустрічі з іншим колегою, щоб обговорити стратегії, які можна використати для заохочення більш позитивної поведінки здобувача освіти; залучення до співпраці та взаємодії та ін. Навички міжособистісного спілкування, такі як чітка комунікація, емпатія, співробітництво та управління конфліктами, мають важливе значення для залучення здобувачів освіти до процесу навчання та створення позитивної взаємодії у навчальній аудиторії.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/teaching-relationship-skills_d882368e-en.html,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-03-02
Поширити
СТИПЕНДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ІМЕНІ БОРИСА ПАТОНА ДЛЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ НА 2027 РІК

СТИПЕНДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ІМЕНІ БОРИСА ПАТОНА ДЛЯ МОЛОДИХ УЧЕНИХ НА 2027 РІК

Міністерство освіти і науки України інформує про початок подання документів для участі в конкурсному доборі на призначення стипендії Верховної Ради України імені Бориса Патона для молодих учених на 2027 рік.

Міністерство освіти і науки України інформує про початок подання документів для участі в конкурсному доборі на призначення стипендії Верховної Ради України імені Бориса Патона для молодих учених на 2027 рік.

Премія має на меті підвищення престижності вищої освіти в Україні. Взяти участь у конкурсі можуть молоді вчені віком до 35 років включно, що є громадянами України, мають вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, а також вчені віком до 40 років включно, які мають науковий ступінь доктора наук, вагомі наукові здобутки фундаментальних та/або прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок,  працюють на території України. Стипендію призначають терміном на один рік із щомісячною виплатою у розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Щороку призначається до 50 стипендій Верховної Ради України імені Бориса Патона, зокрема – до 5 стипендій за наукові (науково-технічні) роботи, які містять відомості, що становлять державну таємницю. Підставою для присудження премії є Положення про Стипендію Верховної Ради України імені Бориса Патона, затверджене Постановою Верховної Ради України від 4 грудня 2025 року №  4712-IX. Заявку на участь у конкурсі  можна  подати до 30 квітня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/rozpochato-podannia-dokumentiv-na-zdobuttia-stypendii-verkhovnoi-rady-ukrainy-imeni-borysa-patona-dlia-molodykh-uchenykh-na-2027-rik, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4712-20#Text

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-27
Поширити
ОЕСР: ІНДЕКС ШІ

ОЕСР: ІНДЕКС ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Індекс OECD-AI».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Індекс OECD-AI».

Наголошується, що штучний інтелект займає все більш вагоме місце у національних політичних програмах по всьому світу і це спонукає уряди шукати надійні, порівняні показники для оцінювання сильних та слабких сторін національних екосистем ШІ. Оскільки технології штучного інтелекту стрімко розвиваються, існує нагальна потреба в авторитетній системі вимірювання, яка б інформувала та спрямовувала політичні рішення, оцінювала внесок ШІ в інновації, а також підтримувала відповідальне управління надійним ШІ. Індекс OECD.AI є відповіддю на цю потребу, – він пропонує реальний інструмент моніторингу прогресу у впровадженні «Рекомендацій ОЕСР щодо ШІ», прийнятих у 2019 році та переглянутих у 2024 році. Наразі документ призначений країнам-членам ОЕСР, але надалі охоплення його буде значно більшим – він буде розповсюджуватись на всіх членів Глобального партнерства зі ШІ (GPAI). Індекс є модульним, що дозволяє інтегрувати нові показники по мірі їх напрацювання. Наразі він зосереджений на п’яти політичних рекомендаціях для урядів щодо надійного штучного інтелекту. У звіті описано концептуальні засади, методологію оцінювання та результати розрахунку Індексу за 2023 та 2024 роки з коментарями щодо перевірки на надійність та чутливість для забезпечення статистичної цілісності, точності й надійності. Отримані результати демонструють значні відмінності між країнами та компонентами індексу. Онлайн-інтерфейс, який буде запущено на OECD.AI, надасть користувачам можливості користування інтерактивними візуалізаціями та доступ до ресурсів для подальших досліджень.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-ai-observatory-index_32c01014-en.html,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-27
Поширити
РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ПІДТРИМКА МОЛОДИХ УЧЕНИХ

РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ПІДТРИМКА МОЛОДИХ УЧЕНИХ

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який унормовує  питання розвитку дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених.

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який унормовує  питання розвитку дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених.

Оновлено правила функціонування дослідницької інфраструктури та вперше на рівні закону запроваджено постдокторантуру як повноцінний етап академічної кар’єри. Визначено роль і функції наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту, запроваджено терміни «дослідницька інфраструктура», «відкрита наука», «відкритий доступ», «оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «принципи FAIR», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант». Запроваджується реєстр дослідницької інфраструктури та визначено порядок його формування і функціонування; визначено особливості організації діяльності локальних, розподілених та віртуальних (цифрових) дослідницьких інфраструктур; можливість створення національних консорціумів дослідницької інфраструктури; розширено права доступу до інфраструктури й відкритих наукових даних, визначено відповідальність за повноту й достовірність результатів досліджень; оновлено порядок формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію; розширено цілі  та напрями державної політики через запровадження принципів відкритої науки. Окремий блок змін спрямовано на розбудову кар’єрної траєкторії молодих учених, поглиблення наукової спеціалізації, формування власної дослідницької програми, посилення міжнародної конкурентоспроможності, розвиток наукових мереж та міжінституційної співпраці. Запроваджене розмежування повноважень між науковим керівником і адміністрацією установи, що створює передумови для формування спроможних дослідницьких команд, ефективного залучення зовнішніх ресурсів і міжнародних грантів, підвищення відповідальності за результати, прозорого й ефективного управління ресурсами проєкту. Розширено можливості грантової підтримки Національного фонду досліджень України в частині програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі. Зазначені зміни мають підсилити конкурентоспроможність української науки та сприятмуть її  інтеграцію до європейського дослідницького простору.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/ukhvaleno-zakon-pro-rozvytok-doslidnytskoi-infrastruktury-ta-pidtrymku-molodykh-uchenykh, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-26
Поширити
ОЕСР: ОСТРІВНІ ЕКОНОМІКИ

ОЕСР: ОСТРІВНІ ЕКОНОМІКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політичні шляхи за межами берегової лінії: підвищення стійкості та інноваційності в острівних економіках» із серії  «Дослідження сільських районів ОЕСР».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політичні шляхи за межами берегової лінії: підвищення стійкості та інноваційності в острівних економіках» із серії  «Дослідження сільських районів ОЕСР».

Фактично це керівництво для національних, регіональних та місцевих політиків поликане підтримати прийняття рішень на основі фактичних даних. На основі матеріалів 47 європейських острівних регіонів та вивчення досвіду Хорватії, Греції і Швеції вивчались обмеження, пов’язані з острівним положенням територій, що мають малий розмір, характеризуються ізоляцією та фізичною розрізненістю. Ці вразливості посилюються старінням населення, глобалізацією та зміною клімату, що спричиняє зниження показників ВВП, продуктивності, зайнятості, збільшення витрат на державні послуги. Використано гібридний територіальний підхід до класифікації островів для цілей визначення сумісності даних та забезпечення адресності політики, запропоновано методологію вимірювання «вартості острівного становища», представлена ​​операційна структура багаторівневого управління, що включає інструменти захисту, стимулювання  інновацій, інтелектуальної спеціалізації та сталого розвитку.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/policy-pathways-beyond-the-shoreline_1aedeacb-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/policy-pathways-beyond-the-shoreline_44bf6356/1aedeacb-en.pdf, https://doi.org/10.1787/1aedeacb-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-26
Поширити
ДОБРОЧЕСНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ШІ НЕВІДДІЛЬНА ВІД ДОБРОЧЕСНОСТІ  ЗАПИТАНЬ

ДОБРОЧЕСНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ШІ НЕВІДДІЛЬНА ВІД ДОБРОЧЕСНОСТІ  ЗАПИТАНЬ

У блозі Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Ерл Абрахамсон «Генеративний ШІ як сучасний Сократ: чому чесність починається з більш правильних питань».

У блозі Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Ерл Абрахамсон «Генеративний ШІ як сучасний Сократ: чому чесність починається з більш правильних питань».

У ній автор пропонує нетривіальну точку зору на проблему використання ШІ: можливо, найбільша цінність генеративного штучного інтелекту не в тому, що він може відповісти на запитання, а в тому, що він виявляє, наскільки поганими були поставлені йому запитання?  Наразі значна більшість дискусій щодо ГШІ зосереджена на питаннях ефективності, швидкості отримання результатів, оперативних рішеннях та експертизі. У контексті принципу «Цілісність має значення» ця дискусія є неповною. Необхідно говорити про відповідальність та судження. Коли люди поспішають з відповідями, вони часто ігнорують ці базові цінності. ГШІ гостро висвітлює проблему, відповідаючи, навіть коли запитання погано сформульовані, етично некоректні, поверхневі або концептуально слабкі. Запитання не є нейтральними: вони несуть припущення, визначають пріоритети та цінності. Коли питання вузьке, воно може спотворити відповідь, коли його формулюють поспіхом, воно може нести шкоду, коли воно зосереджене лише на оптимізації, воно може ігнорувати наслідки. Тому цілісність у використанні ШІ починається не з результатів, а з аналізу того, що насправді ми запитуємо. Розглядаючи, кому вигідно, а кому може зашкодити те, як сформульоване запитання, Ерл говорить у першу чергу про освіту, управління дослідженнями, журналістику та державну політику, де питання формують результати з реальними наслідками. Генеративний штучний інтелект може допомогти у дослідженні, але лише за умови, що дослідження є цілісним. Вивчення співпраці людини та ШІ засвідчує, що найбільші переваги виникають тоді, коли штучний інтелект використовується для переосмислення проблем, а не для їх вирішення. Цілісність покращується, коли питання перевіряються на те, які відповіді вважаються достовірними. Такий підхід протистоїть упередженості автоматизації та підтримує людське судження, а не замінює його. Головний  етичний ризик ГШІ полягає не в тому, що він замінить людське мислення, а в тому, що він замаскує його відсутність. Коли користувачі покладаються на ШІ для генерування відповідей, не ставлячи під сумнів питання, вони послаблюють власне судження. Коли вони використовують його для перевірки припущень, дослідження наслідків та оскарження формулювань, вони його посилюють. Тому чесність у використанні ШІ невіддільна від чесності постановки запитань. Насправді цінним запитанням є не те, на яке ШІ дає швидку і чітку відповідь, а те, яке покращує якість людських міркувань, прийняття рішень та етичну усвідомленість. Дискомфорт, невизначеність та складність – це не недоліки. Вони є сигналами того, що до чесності ставляться серйозно. ГШІ не має сприйматись як авторитет, – він віддзеркалює якість дослідження: поверхневі відповіді є результатом поверхневих питань, які їх породили.

Детальніше: https://www.academicintegrity.org/aws/ICAI/pt/sd/news_article/612514/_PARENT/layout_details/false

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-02-25
Поширити
ОЕСР: ВЕНЧУРНІ ІНВЕСТИЦІЇ У ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

ОЕСР: ВЕНЧУРНІ ІНВЕСТИЦІЇ У ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Венчурні інвестиції у штучний інтелект до 2025 року».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Венчурні інвестиції у штучний інтелект до 2025 року».

У ньому розглядається роль венчурного капіталу у забезпеченні інновацій у галузі штучного інтелекту. Зазначається, що венчурний капітал відіграв центральну роль у прискоренні актуальних досягнень у галузі ШІ: надаючи суттєве початкове фінансування, необхідне для розроблення, навчання та упровадження великих мовних моделей та передових систем ШІ, він сприяв швидкому масштабуванню та комерціалізації розробок. Звісно, створення наукових засад ШІ залишалось за рамками інтересів венчурних інвесторів, – ці розробки здійснювались в академічному середовищі упродовж десятиліть досліджень, які фінансувались державою, але саме венчурні інвестиції значно прискорили поширення ШІ. Велика кількість дійсно революційних продуктів та послуг на основі ШІ (особливо – у галузі генеративного ШІ) пройшли критично важливі етапи венчурного фінансування, скориставшись перевагами міжнародної інвестиційної екосистеми. У документі використані дані платформи OECD.AI Policy Observatory. Експерти зазначають, що венчурний капітал фокусується на непублічних компаніях, особливо на тих, які мають інноваційні бізнес-моделі та високий потенціал зростання. Інвестиційні екосистеми в різних країнах характеризуються різним співвідношенням інвестиційних інструментів (акції, облігації) й типів інвесторів (бізнес-ангели, венчурний капітал, приватні інвестиційні фонди, пенсійні фонди, суверенні фонди, корпоративні інвестори тощо). Прямі іноземні інвестиції, включаючи транскордонні злиття та поглинання, також впливають на цей ландшафт. Також у документі пропонуються заходи, яких можуть вжити політики для створення сприятливого інвестиційного середовища, зміцнення національних екосистем розвитку ШІ та підтримки надійних інновацій у сфері ШІ.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/venture-capital-investments-in-artificial-intelligence-through-2025_a13752f5-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/venture-capital-investments-in-artificial-intelligence-through-2025_3bcb227f/a13752f5-en.pdfhttps://doi.org/10.1787/a13752f5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-25
Поширити