«ТИХА» ТОКСИЧНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТІВ: ЧОМУ АКАДЕМІЧНА СИСТЕМА ІГНОРУЄ ЗЛОВЖИВАННЯ

«ТИХА» ТОКСИЧНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТІВ: ЧОМУ АКАДЕМІЧНА СИСТЕМА ІГНОРУЄ ЗЛОВЖИВАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Тонкі, але постійні зловживання владою в академічному середовищі, уникають санкцій».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джульєт Роуселл «Тонкі, але постійні зловживання владою в академічному середовищі, уникають санкцій».

У ній йдеться про результати дослідження, автори якого встановили, що значна частина зловживань у вищій освіті залишається поза межами формальних дисциплінарних процедур внаслідок прихованого і системного характеру таких практик. Мова не лише про широковідомі випадки дискримінації чи насильства, а й про менш помітні форми впливу, які підспудно формують атмосферу залежності та професійної вразливості. Академічне середовище побудоване на асиметричних відносинах між викладачами й студентами, керівниками та молодими науковцями, університетами й так званими «зірковими» дослідниками, здатними залучати значні грантові ресурси. Це створює умови, за яких зловживання можуть залишатися непомітними або трактуватися як звичайні особливості академічної культури.  Особливо вразливими є аспіранти і дослідники на початкових етапах кар’єри, які дуже сильно залежать від рекомендацій, доступу до наукових мереж, участі у проєктах і підтримки своїх наукових керівників. Прикладами такого прихованого тиску може бути виключення з дослідницьких груп, блокування участі у грантових заявках, відмова в рекомендаціях або ігнорування професійних звернень. Автори дослідження підкреслюють, що навіть відсутність відповіді чи систематичне замовчування можуть перетворюватися на інструмент контролю, який впливає на подальшу академічну долю людини. Традиційні механізми реагування переважно орієнтовані на окремий зафіксований інцидент, тоді як значна частина таких практик має накопичувальний характер. Через це потерпілі не можуть довести системність проблеми або побоюються професійних наслідків після офіційного звернення з цього приводу. Університетам і науковим закладам  необхідно максимально уважно працювати над формуванням атмосфери безпеки всередині академічних колективів, створювати умови, за яких молоді науковці матимуть більше можливостей для зміни наукових керівників чи роботи з кількома наставниками одночасно. Джульєт Роуселл наголошує, що дискусія про якість академічного середовища дедалі частіше виходить за межі формальних правил і охоплює питання неформальної влади, професійної залежності та внутрішньої культури університетів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/subtle-persistent-power-abuse-academia-evades-sanction

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-20
Share
ОЕСР: ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

ОЕСР: ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Вивчення англійської мови як іноземної в країнах PISA».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Вивчення англійської мови як іноземної в країнах PISA».

У ньому зазначається, що англійська мова стала ключовим елементом суспільної взаємодії, обміну технологіями та розвитку ринку праці. Багато культурних продуктів (фільми, музика, сайти новин) все частіше споживаються саме англійською мовою, навіть там, де вона не є основною розмовною мовою. Англійська домінує в наукових публікаціях та є основною мовою даних, що використовуються для навчання моделей штучного інтелекту. Значна частка вакансій (навіть у країнах, де не розмовляють англомовною мовою) вимагає певного рівня володіння англійською. З огляду на це, PISA-2025 включила до напрямку оцінювання знань іноземних мов необов’язкове оцінювання англійської як іноземної. Двадцять одна країна взяла участь у цьому варіанті оцінювання, результати якого будуть доступні у 2027 році. Презентовані в документі дані  показують, що системи освіти реагують на вивчення англійської по-різному. Деякі надають пріоритет ранньому початку, інші – більш інтенсивному навчанню пізніше, що впливає на кінцевий рівень володіння мовою та майбутні академічні, професійні й громадянські можливості учнів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/learning-english-as-a-foreign-language-across-pisa-countries-and-economies_a704eee2-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/learning-english-as-a-foreign-language-across-pisa-countries-and-economies_2c68f972/a704eee2-en.pdf, https://doi.org/10.1787/a704eee2-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-20
Share
92% СТУДЕНТІВ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ШІ: ЯК УНІВЕРСИТЕТАМ НА ЦЕ РЕАГУВАТИ?

92% СТУДЕНТІВ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ШІ: ЯК УНІВЕРСИТЕТАМ НА ЦЕ РЕАГУВАТИ?

На сайті Times Higher Educationопубліковано статтю Тома Вільямса «Майже повсюдне використання ШI студентами призводить до поляризації поглядів».

На сайті Times Higher Educationопубліковано статтю Тома Вільямса «Майже повсюдне використання ШI студентами призводить до поляризації поглядів».

У ній ідеться про результати дослідження того, як відбувається використання генеративного штучного інтелекту студентами британських університетів, а також пропонується обговорити неоднозначну реакцію академічної спільноти на стрімке поширення таких технологій. Згідно зі звітом Higher Education Policy Institute та компанії Kortext генеративним ШI користуються 92 % студентів, тоді як рік тому цей показник становив 66 %. Найчастіше студенти використовують ChatGPT та інші системи для пояснення складних тем, підготовки коротких викладів матеріалу, пошуку ідей і структурування письмових робіт. Частина респондентів описує ШI як «постійно доступного навчального помічника», що допомагає працювати у власному темпі та швидко отримувати пояснення без необхідності чекати консультацій викладача. Поширення ГШI дедалі більше поляризує викладачів: частина з них розглядає такі інструменти як можливість переосмислити викладання й оцінювання, розвивати нові цифрові компетентності студентів, тоді як інші висловлюють занепокоєння через ризики для академічної доброчесності, зниження рівня самостійної роботи та поступову втрату навичок академічного письма. Для багатьох студентів використання ШI вже стало звичною частиною навчання, а не винятковою практикою, частина опитаних вважає генеративний ШI таким самим базовим інструментом, якими раніше стали пошукові системи або сервіси автоматичної перевірки тексту. Том Вільямс з тривогою говорить про те, що університети досі не виробили єдиного підходу до регулювання використання ШI. Одні заклади освіти активно інтегрують такі інструменти у навчальний процес і змінюють формати оцінювання, тоді як інші намагаються обмежувати або контролювати їхнє використання. Це створює ситуацію невизначеності як для студентів, так і для викладачів. Суттєву проблему становить також нерівність доступу: платні версії ШI-сервісів часто забезпечують більш широкі можливості й вищу якість результатів, а це може формувати нові освітні переваги для частини студентів. Отже, генеративний штучний інтелект наразі став невід’ємною частиною сучасного студентського середовища, тому університети мають адаптуватись до нової реальності, визначати нові правила академічної етики.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/near-universal-student-ai-use-leading-polarised-views

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-19
Share
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РЕЄСТР ЗАХИЩЕНИХ ДАНИХ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РЕЄСТР ЗАХИЩЕНИХ ДАНИХ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейський реєстр захищених даних: дані державного сектору у вас під рукою».

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейський реєстр захищених даних: дані державного сектору у вас під рукою».

У ньому йдеться про призначення та потенціал Європейського порталу даних, що об’єднує дані державного сектору, які не можуть бути повністю відкритими. Європейський Союз створив Європейський реєстр, який допомагає знаходити набори даних державного сектору, якими не можна ділитися як відкритими даними. Європейський реєстр захищених даних, що зберігаються державним сектором (ERPD), доступний через Європейський портал даних і підтримує повторне використання цінних даних, дотримуючись правил конфіденційності та інтелектуальної власності. Реєстр було створено відповідно до Закону «Про управління даними», який визнає, що певна інформація, яка збирається та  зберігається державними органами (зокрема – дані про здоров’я, мобільність або бізнес) не може бути опублікована відкрито. Натомість державні органи публікують метадані, що пояснюють, які дані існують, хто їх зберігає та як можна  отримати до них доступ. ERPD діє як точка доступу на європейському рівні, яка об’єднує цю інформацію з усього ЄС. Кожна країна створює єдиний національний інформаційний пункт, що передає структуровані метадані до європейського реєстру, розміщеного на Європейському порталі даних. Тут вже представлено понад мільйон наборів даних з усієї Європи, а тепер також будуть і відомості про захищені дані. Використання спільних європейських стандартів гарантує, що інформацію можна шукати та порівнювати в різних країнах. Реєстр призначений для дослідників, підприємств, журналістів та державних органів, які шукають дані, що можуть підтримувати інновації або працювати в суспільних інтересах. Підвищуючи прозорість та доступність, ERPD підтримує відповідальне повторне використання даних, не послаблюючи правовий захист. Користувачі можуть ознайомитися з реєстром через Європейський портал даних та зв’язатися з національними органами влади, щоб дізнатися більше про умови доступу.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/european-register-protected-data-public-sector-data-your-fingertips, https://data.europa.eu/sites/default/files/course/v1.3_ERPD_Technical%20recommendations%20for%20member%20states_Harvesting%20guidelines.pdf, https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/868/oj/eng 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-19
Share
ОЕСР: ЕКОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ОЕСР: ЕКОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Екологічні показники сільського господарства в країнах ОЕСР 2026: ключові тенденції та аналітика».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Екологічні показники сільського господарства в країнах ОЕСР 2026: ключові тенденції та аналітика».

У ньому відображаються основні тренди екологічної ефективності сільського господарства країн-членів ОЕСР за період 1990–2023 років на тлі підвищеної уваги до стійкості сільськогосподарського сектора. Агроекологічні показники ОЕСР забезпечують порівняність на міжнародному рівні, що слугує основою для формування рішень, спрямованих на довгострокові позитивні зміни у використанні ресурсів та екологічних результатів сільського господарства. База даних охоплює ключові аспекти агроекологічної стійкості в частині використання землі, води та інших ресурсів, викидів парникових газів та аміаку, балансу поживних речовин та біорізноманіття сільськогосподарських птахів. Вона є надійним і достовірним джерелом даних для оцінювання екологічної ефективності, аналізу тенденцій, виявлення проблем, критичних точок, що потребують покращення екологічної ефективності.  Експерти констатують, що хоча більшість країн-членів ОЕСР збільшили своє сільськогосподарське виробництво в період з 1990 по 2023 рік, екологічні показники сільськогосподарського сектора показали неоднозначні результати: загальний рівень викидів парникових газів суттєво не знизився, хоча багато країн покращили управління поживними речовинами та знизили інтенсивність викидів. Втрата біорізноманіття залишається серйозною проблемою, особливо в районах з інтенсивною сільськогосподарською діяльністю.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/environmental-performance-of-agriculture-in-oecd-countries-2026_5bbd8f58-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/environmental-performance-of-agriculture-in-oecd-countries-2026_20a1b508/5bbd8f58-en.pdf, https://doi.org/10.1787/5bbd8f58-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритіДані  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-05-19
Share
ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ПІД ТИСКОМ КОПІРАЙТУ: НОВА ДИСКУСІЯ ЩОДО ДОСЛІДЖЕНЬ, ДАНИХ ТА ШI

ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ПІД ТИСКОМ КОПІРАЙТУ: НОВА ДИСКУСІЯ ЩОДО ДОСЛІДЖЕНЬ, ДАНИХ ТА ШI

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бенджаміна Вайта «Максималізм щодо авторського права стримуватиме дослідницько-орієнтовану цифрову економіку».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Бенджаміна Вайта «Максималізм щодо авторського права стримуватиме дослідницько-орієнтовану цифрову економіку».

У ній розглядаються наслідки політики авторського права для розвитку штучного інтелекту, цифрових технологій і наукової діяльності у Великій Британії. Автор зазначає, що британський уряд після тривалих консультацій щодо регулювання штучного інтелекту та авторського права вирішив відкласти остаточні рішення для додаткового збору доказів. Дискусія навколо ШI та копірайту є значно складною, ніж буквальне протиставлення технологічних компаній та індустрії розваг. Сучасна цифрова економіка значною мірою залежить від можливості аналізувати великі масиви інформації. У Великій Британії навіть організації, які мають законний доступ до матеріалів, часто змушені отримувати додаткові дозволи для машинного аналізу текстів і даних. Це створює серйозні бар’єри для розвитку досліджень, інновацій і технологічного підприємництва. Ряд країн Азії (зокрема – Сінгапур, Японія, Індія, Південна Корея) наразі активно адаптують власне законодавство про авторське право до потреб цифрової економіки та розвитку ШI. Вони прагнуть створити більш гнучкі механізми використання даних і захищених авторським правом матеріалів для машинного навчання й цілей проведення наукових досліджень. Проблема ліцензування даних для навчання AI-моделей є надзвичайно гострою: система добровільного ліцензування може посилювати домінування великих технологічних компаній, які мають достатньо ресурсів для придбання прав на використання великих масивів даних. Натомість малі компанії, стартапи й дослідницькі організації можуть опинитися у менш вигідному становищі. Існує ризик обмеження різноманіття навчальних даних для штучного інтелекту. Адже невиправдано жорсткі обмеження у цій сфері можуть звужувати доступ до інформації та підвищувати ризик упередженості ШI-систем через недостатню репрезентативність даних.  Бенджамін вважає, що американський принцип fair use – найкраще рішення, як і створення систем обов’язкового ліцензування, які б ураховували масштаби й характер діяльності організацій в епоху даних та ШІ. Для університетських і медичних досліджень використання матеріалів у ШI-розробках не повинно супроводжуватися додатковими ліцензійними платежами. Політика авторського права дедалі більше впливає не лише на розвиток культурної сфери та медіа, а й на науковий розвиток  в цілому, упровадження інновацій та конкурентоспроможність держав. У ширшому контексті стаття порушує питання про те, як поєднати захист прав авторів із потребами дослідницько-орієнтованої цифрової економіки.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/copyright-maximalism-will-stifle-research-intensive-digital-economy

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-05-18
Share
НАВЧАЛЬНИЙ ВІЗИТ ДО ФІНЛЯНДІЇ

НАВЧАЛЬНИЙ ВІЗИТ ДО ФІНЛЯНДІЇ

ВГО «Українська бібліотечна асоціація» оголосила старт конкурсу по відбору учасників навчального візиту до Фінляндії, що відбудеться у жовтні 2026 року.

ВГО «Українська бібліотечна асоціація» оголосила старт конкурсу по відбору учасників навчального візиту до Фінляндії, що відбудеться у жовтні 2026 року.

Програма поїздки передбачає знайомство з роботою Національної бібліотеки Фінляндії та відвідування Oodi Library – однієї з найсучасніших бібліотек Європи, що стала символом бібліотечних та соціальних інновацій. Участь у конкурсі можуть взяти молоді бібліотекарі віком до 35 років зі стажем роботи в бібліотеці не менше 3-х років, які є індивідуальними членами «Української бібліотечної асоціації», знають англійську мову. Організатор бере на себе оплату транспортних витрат (авіапереліт), проживання у Гельсінкі, а також  медичне страхування. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 28 червня 2026 року.

Детальніше: https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny/5476-konkurs-na-uchast-u-navchalno-profesiinii-poizdtsi-do-helsinki-finliandiia-zhovten-2026-r

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-05-18
Share
ОЕСР: ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

ОЕСР: ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний матеріал «Екосистемний підхід до зміни навчальної програми» із серії  «Перспективи освітньої політики».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний матеріал «Екосистемний підхід до зміни навчальної програми» із серії  «Перспективи освітньої політики».

У ньому зазначається, що реформа навчальних програм є однією з найскладніших змін в освіті з політичної та інституційної точки зору. Зусилля з перепроектування та упровадження таких змін часто не виправдовують очікувань, що відбувається не через похибки загального бачення або технічного дизайну, а внаслідок складності екосистем, у яких реформи реалізуються. Тиск з боку соціальних, економічних та технологічних змін впливає на вимоги до навчальних програм (наприклад, вимагає включення таких компонент, як цифрова грамотність, глобальна компетентність, соціально-емоційні навички), але додавання нового контенту перевантажує навчальні програми без належного покращення освітніх результатів. Багато країн формують концепції, орієнтовані на майбутнє, які охоплюють  цифрові, персоналізовані, міждисциплінарні та гнучкі навчальні програми, але проблеми із їхнім упровадженням зберігаються. Відповідно відбувається відставання у впровадженні оновленні навчальних програм. Компетенції XXI століття, такі як критичне мислення, широко включені до навчальних програм, але зміни на практиці відбуваються повільніше, ніж очікувалось. Застосування екосистемного підходу означає розроблення та запровадження навчальних програм з використанням принципів якісного проектування з одночасною орієнтацією на поточний стан і своєчасним реагуванням на запит і підтримку усіх зацікавлених сторін. Екосистема – це мережа учасників, відносин, процедур, ресурсів та інфраструктур, що охоплює кілька рівнів. У документі описані екосистемні стратегії, які підвищують шанси на успіх: неупереджений багатосторонній діалог для забезпечення легітимності; зміцнення свободи дій; використання колективного впливу; узгодження педагогіки, оцінювання та стандартів. Екосистемний підхід не спрощує реформу, а підтримує взаємозалежності, зміцнює узгодженість, ретельність, цілеспрямованість, довіру та адаптивність, збільшуючи ймовірність того, що розроблені навчальні програми дадуть відповідний результат.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/ecosystems-approach-to-curriculum-change_df1310fd-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/ecosystems-approach-to-curriculum-change_d8ddc141/df1310fd-en.pdf, https://doi.org/10.1787/df1310fd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-05-18
Share
ЯК СТРІМКО УНІВЕРСИТЕТИ ВТРАЧАЮТЬ СТАБІЛЬНІСТЬ І ДОВІРУ

ЯК СТРІМКО УНІВЕРСИТЕТИ ВТРАЧАЮТЬ СТАБІЛЬНІСТЬ І ДОВІРУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Він дав мені гарну кар’єру. Але зараз ситуація просто жахлива».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Він дав мені гарну кар’єру. Але зараз ситуація просто жахлива».

У ній обговорюються результати другої частини опитування щодо скорочень у британських університетах та їхнього впливу на працівників, які залишилися в системі вищої освіти. Автор наголошує, що хвиля скорочень в університетах Великої Британії суттєво вплинула не лише на тих, хто втратив роботу, а й на колег, які продовжують працювати в ЗВО. Нинішній загальний стан галузі характеризується низьким моральним духом, перевантаженням і зростанням недовіри до управлінських рішень.  Опитування, проведене Times Higher Education, охопило понад тисячу респондентів. Більшість говорить про атмосферу постійної напруги, невизначеності та «синдрому вцілілого», коли збереження робочого місця супроводжується зростанням навантаження і психологічним тиском.  Керівництво університетів у багатьох випадках сприймається працівниками як відірване від реалій життя, а скорочення кадрів супроводжуються різким збільшенням навантаження, браком підтримки та внутрішнім відчуттям, що персонал розглядається адміністративними працівниками лише як чергова стаття витрат. Глибокими особистими наслідками таких скорочень стало емоційне виснаження, втрата відчуття професійної стабільності, неприйнятно високий психологічний тиск і  загальна криза робочого середовища у вищій освіті. Значна частина скорочень є результатом зростання фінансових труднощів університетів та структурними змінами, які наразі відбуваються в секторі освіти. Але працівники ставлять під сумнів той спосіб ухвалення рішень, який був задіяний – закритість процедур та обмежена участь академічної спільноти в управлінських процесах.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/he-has-given-me-good-career-my-word-its-terrible-situation-now,

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-05-15
Share
ВІДКРИТІ ДАНІ У ЦЕНТРІ УВАГИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ «ЗЕЛЕНОЇ» УГОДИ

ВІДКРИТІ ДАНІ У ЦЕНТРІ УВАГИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ «ЗЕЛЕНОЇ» УГОДИ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейська «зелена» угода: кліматичні амбіції під тиском, але дані залишаються у центрі уваги».

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Європейська «зелена» угода: кліматичні амбіції під тиском, але дані залишаються у центрі уваги».

Зазначається, що Європейська «зелена» угода залишається головною дорожньою картою ЄС для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, але останнім часом виникає все більше проблем. Європейська комісія продовжує наполягати на пріоритетності дій щодо клімату, ряд раніше ухвалених цілей і правил переглядаються на тлі тиску економічних, геополітичних важелів та погіршання конкурентоспроможності. Основна мета щодо значного скорочення викидів парникових газів і досягнення нульового рівня до 2050 року залишається юридично обов’язковою. Нещодавно відбулись дебати щодо скорочення викидів до 2040 року: Єврокомісія висунула нову мету, але переговори між державами-членами та Європейським парламентом відбувались на тлі закликів до більшої гнучкості, особливо – для енергоємних галузей промисловості та транспорту. Законодавство щодо «зеленої» угоди спрощується, це стосується правил звітності про сталий розвиток, скорочується адміністративне навантаження на бізнес. В цьому контексті дані продовжують відігравати вирішальну роль у впровадженні «зеленої» угоди, оскільки досягнення кліматичних цілей, скорочення забруднення та реалізація політики енергетичного переходу залежать від надійних, порівнянних та повторно використовуваних даних. Тому ЄС інвестує в такі ініціативи, як «простір даних Європейської «зеленої» угоди», метою якого є забезпечення легкого пошуку, доступності  та повторного використання екологічних та кліматичних даних незалежно від національної належності, галузей та державних кордонів. Пов’язуючи цілі політики з відкритими даними, ЄС пропонує дослідникам, журналістам та громадянам відстежувати прогрес у цій сфері, залучати інституції до відповідального ставлення та робити свій внесок у більш прозорий «зелений» перехід.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/european-green-deal-climate-ambition-under-pressure-whilst-keeping-data-central, https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en, https://green-deal-dataspace.eu/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-15
Share