На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дена Сарофіана-Батіна «Генеративний ШІ зруйнував оцінювання — і зробив мене кращим викладачем».
У ній автор розповідає, як поява генеративного штучного інтелекту змусила його відмовитися від традиційної моделі оцінювання письмових робіт і перейти до підходу, заснованому на формуванні студентського мислення. Автор зазначає, що до поширення генеративного ШІ більша частина підсумкової оцінки в його курсах залежала від великих письмових робіт, зокрема – дослідницьких есе. Така модель передбачала оцінювання готового результату наприкінці навчального процесу. Однак поява інструментів, здатних швидко створювати тексти на різноманітні теми, поставила під сумнів саму логіку такого підходу: викладачеві стало складніше визначити, наскільки представлена робота відображає реальні знання та самостійну діяльність студента. Після кількох років експериментів він змінив структуру оцінювання: якщо раніше близько 80 % підсумкової оцінки становили письмові роботи, то тепер приблизно таку саму частку займають щоденні короткі рефлексії студентів. Завдання полягає не у створенні відшліфованого кінцевого тексту, а у фіксації процесу осмислення: розумінні труднощів під час роботи зі складними ідеями, формулюванні запитань, які виникають у процесі навчання та пошуку відповідей. Звісно, така модель не означає відмову від письмових робіт як інструменту навчання. Навпаки, саме академічне письмо допомагає студентам сформувати власне розуміння матеріалу. У новій системі після кожного заняття студенти готують приблизно 300-слівні роздуми, у яких мають пояснити основні ідеї теми, пов’язати їх із прочитаними матеріалами, а для найвищого рівня оцінювання — показати, як їхнє мислення розширилося завдяки додатковим джерелам або використанню інструментів генеративного ШІ. На думку автора, перевага такого підходу в тому, що він дає можливість викладачеві бачити процес навчання в реальному часі. Разом із тим, це не звільняє, нажаль, викладача від контролю за можливим некоректним використанням ШІ, вимагає долати пасивне ставлення студентів до навчання шляхом. Підсумковий проєкт залишається необхідною частиною курсу, оскільки він дає змогу узагальнити результати тривалої роботи. Тепер у центрі уваги – не готовий продукт, який може бути створений за допомогою технологій ГШІ, а власне процес формування знань, пошуку аргументації, демонстрації критичного мислення.
Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/genai-has-destroyed-grading-and-its-made-me-better-instructor
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation
