На сайті Times Higher Education опублікована стаття Эндрю Мура «Чи є сенс викладати академічне письмо в епоху ШІ?».
Автор задається питанням, якщо есе, написані нормальним стилем можуть бути створені за лічені секунди завдяки застосуванню технологій штучного інтелекту, чи потрібно викладачам звертати увагу на стиль при оцінюванні роботи студента? Відповідь, яку він пропонує, традиційна: здобувачі освіти та випускники університетів повинні вміти гарно писати, чітко викладаючи свої думки. Академічне письмо є важливою навичкою для академічного та професійного життя, тому в різних дисциплінах основою навчання студентів є підготовка есе, звітів, дослідницьких робіт та оглядів літератури. Молоді люди мають розвивати своє володіння мовою, розуміння структури та форми. Однак у епоху ШІ саме поняття «писати» змінюється. У недалекому майбутньому студент, який отримав письмове завдання, з більшою ймовірністю почав би збирати свої розрізнені думки та недопрацьовані ідеї, надиктовувати їх на диктофон й використовувати спеціальні додатки для перетворення мови на текст. Наразі він може передати ці нотатки ChatGPT і попросити перетворити їх на зв’язне есе. Так у нього з’явиться чернетка, яку він має ретельно відредагувати. Але найскоріше за все він просто зробить кілька швидких змін на своєму телефоні перед відправкою викладачу для оцінювання результата. Однак, незважаючи на те, що такого роду зміни є неминучими, не можна ставитися до них байдуже. Вони висувають до нас нові вимоги, потребують нової політики. Якщо текст, сформований ШІ стане новою нормою, викладачам доведеться переглянути мету та практику навчання академічному письму. Якщо письмові завдання стануть ненадійними інструментами оцінювання, потрібно буде трансформувати багато елементів та підходів у системі вищої освіти, зробивши акцент на оригінальності ідей.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
АКАДЕМІЧНЕ ПИСЬМО В ЕПОХУ ШІ
2023-08-03
Share