18 лютого 2025 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії МОН.
18 лютого 2025 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії МОН.
За результатами засідання ухвалено ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, зокрема – щодо присудження наукових ступенів доктора наук і кандидата наук; створення постійних спеціалізованих учених рад; розгляду питань академічної доброчесності та випадків плагіату; оновлення Переліку наукових фахових видань України. Також було здійснено аналіз фахових видань категорії А, на предмет індексації у Scopus та/або Web of Science (вилучено два видання через припинення їх індексації у 2022 році); призупинено внесення фахових видань до категорії Б (пауза триватиме до моменту розроблення нового Порядку); протидія недоброчесності у дисертаційних дослідженнях (ініційовано заміну голови та секретаря однієї з медичних спеціалізованих учених рад).
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ібіємі Омейхе та Кінгслі О. Омейхе «Штучний інтелект – друг чи ворог? Це залежить від академічних кіл».
Вони наголошують, що вища освіта відіграватиме важливу роль у визначенні того, чи стане генеративний ШІ другом чи ворогом та описують, що можуть зробити університети. За останні півтора роки у галузі розвитку штучного інтелекту були зроблені приголомшливі кроки вперед. Усім відомі ChatGPT для генерування текстів та DALLE для створення зображень, а також Whisper, який транскрибує мову. Нещодавно розроблений Sora – інструмент, який створює гіперреалістичне відео. Генеративний штучний інтелект безумовно має позитивні сторони, і ми не повинні їх ігнорувати. Зараз він використовується як допоміжний інструмент, який економить час у багатьох професіях. Він може швидко створювати програмне забезпечення, готувати огляди та звіти, виконувати трудомісткі та нудні обов’язки, звільняючи людей від зосередження на масштабних рутинних завданнях. В освіті це змінює спосіб навчання і пошуку інформації. Штучний інтелект нікуди не зникне, тому важливо навчити студентів правильно ним користуватися. Для цього необхідно розуміти, що генеративний ШІ не позбавлений проблем: оскільки він може створювати реалістичні тексти, зображення та відео, його використовують, щоб похитнути нашу довіру до реальності. ШІ може допомогти упоратися з проблемами упередженості, конфіденційності та плагіату, якшо використання ШІ буде відповідальним, підтримувати цінності і етичні стандарти. ШІ може підтримувати людську креативність у промисловості, а також у суспільстві загалом. Отже, світу потрібно створити чіткі етичні правила та норми, щоб керувати розвитком генеративного штучного інтелект. Дебати навколо генеративного штучного інтелекту є складними, ГШІ може бути найкращим другом або найгіршим ворогом.
У професійній соціальній мережі linkedin опублікований матеріал «Ризики сліпого використання інструментів ШІ студентами та необхідність політики використання ШІ в університетах» від StrikePlagiarism.
У професійній соціальній мережі linkedin опублікований матеріал «Ризики сліпого використання інструментів ШІ студентами та необхідність політики використання ШІ в університетах» від StrikePlagiarism.
Наголошується, що поява генеративного ШІ (зокрема, таких інструментів, як ChatGPT) суттєво змінила ландшафт сучасної освіти. Ця технологія надає студентам чудові можливості для навчання та вирішення проблем, але одночасно її «сліпе» чи безвідповідальне використання в академічній сфері тягне за собою значні ризики. Використання ГШІ без чіткого розуміння його наслідків для академічної роботи може поставити під загрозу цілісність освіти, зменшити критичне мислення та підірвати саму суть наукового пошуку. Тому для університетів важливо розробити чітку політику і запровадити рекомендації щодо використання інструментів штучного інтелекту в дослідженнях. Основними ризиками є плагіат, зниження критичного мислення, ерозія академічної доброчесності. Студенти повинні навчитись відповідально використовувати ШІ, зберігаючи при цьому академічну незалежність. Пропонується прозорий підхід до використання ШІ: студентів слід заохочувати належним чином цитувати створений штучним інтелектом контент, забезпечувати повну автентичність своєї роботи.
На сайті Європейської мережі академічної доброчесності (ENAI) представлені рекомендації щодо етичного використання штучного інтелекту.
На сайті Європейської мережі академічної доброчесності (ENAI) представлені рекомендації щодо етичного використання штучного інтелекту.
Зазначається, що інструменти штучного інтелекту постійно стають більш відкритими та вживаними. Як завжди з будь-якими новими технологічними інноваціями, розповсюдження ШІ створює низку можливостей і одночасно – викликів, зокрема для освітян. В академічній спільноті зростає інтерес до використання різноманітних інструментів, побудованих на технологіях штучного інтелекту в освіті для створення контенту. Це несе з собою і ризики для академічної й дослідницької доброчесності. ENAI пропонує набір рекомендацій, покликаних надати допомогу та підтримати освітян, вчених, дослідників, здобувачів освіти, університети, студентські організації тощо в частині етичного використання інструментів ШІ. Ці рекомендації виходять з розуміння важливості набуття усіма зацікавленими сторонами навичок і знань для етичного та ефективного використання інструментів штучного інтелекту, а також на необхідності розроблення й упровадження відповідної освітньої політики.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Вчені діляться рекомендаціями щодо етичного використання штучного інтелекту в дослідженнях».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Вчені діляться рекомендаціями щодо етичного використання штучного інтелекту в дослідженнях».
У ній автор зазначає, що науковці розуміють важливість прозорості та надійності перевірки поданих до журналів рукописів наукових публікацій. Джульєтта надає поради щодо етичного використання штучного інтелекту в академічній літературі й недопущення сумнівних дослідницьких практик. При цьому вона спирається на рекомендації, розроблені вченими з університетів Кембриджа, Копенгагена, Оксфорда, Національного університету Сінгапуру та інших установ, опубліковані в Nature Machine Intelligence. Надзвичайно високий рівень поширення використання великих мовних моделей (LLM), таких як ChatGPT, у наукове середовище, спричиняє велику кількість різноманітних ризиків (плагіат, некоректне зазначення авторства тощо). Провідні наукові журнали світу «тепер активно заохочують відповідальне використання ГШІ для підвищення якості». Для цього у будь-яких рукописах, які містять згенеровані ШІ тексти, повинне надаватись чітке однозначне підтвердження та забезпечуватись прозорість щодо використання LLM. Крім того, знову набуває неабиякого значення людська перевірка текстів, яка має гарантувати точність і цілісність будь-якої роботи, створеної у співпраці зі штучним інтелектом, щоб встановити, що у роботу був зроблений «значний людський внесок». Ці рекомендації розроблялись на тлі активних дебатів щодо використання штучного інтелекту в академічних колах і щодо того, чи повинні університети обмежити використання цієї технології або прийняти її, причому останні дослідження показують, що науковці використовують інструменти ШІ навіть більше, ніж студенти. Наприклад, пропонується шаблон, який автори можуть використовувати, направляючи рукописи до видавництва, щоб підтвердити задіяння інструментів ШІ у своїй роботі. Потрібно упорядковувати етичні стандарти та забезпечувати їх дотримання в умовах максимальної прозорості щодо використання LLM. Джуліан Савулеску, директор Оксфордського центру практичної етики та один із співавторів рекомендацій, стверджує, що інструменти ШІ «можуть знищити академічну незалежність, креативність, оригінальність і саму думку як таку. Разом із тим, вони також можуть сприяти неймовірній спільній творчості та продуктивності».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кетрін МакКаллум «Ефект Золотоволоски: пошук «найнеобхіднішого» в епоху ШІ».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кетрін МакКаллум «Ефект Золотоволоски: пошук «найнеобхіднішого» в епоху ШІ».
Наразі технологію штучного інтелекту вбудовано майже до кожного інструменту, які широко використовують студенти. Стрімко поширюється реклама інструментів, які презентуються студентам як швидкі та легкі рішення для виконання їхніх академічних завдань: написання ессе, надання відповідей тести з кількома варіантами відповідей, пошук наукових статей тощо. Навіть досвідчені автори можуть отримати певний зиск від використання штучного інтелекту під час виконання роботи з пошуку інформації, підготовки загального огляду та генерації ідей. Питання академічної доброчесності, вважає Кетрін, стає дедалі складнішим. Чи можуть викладачі університетів знайти межу між некоректною поведінкою та етичним використанням цих інструментів? Потрібен новий підхід до оцінювання! Отже, необхідно визначити, коли штучний інтелект використовується «надмірно», а коли «помірно», по-новому поглянути на концепцію плагіату. Адже студенти мають використовувати ШІ-інструменти саме для підтримки свого навчання, а не заміни своїх зусиль на роботу ШІ, видаючи чужу роботу за свою. Ключовим може стати питання власності, яке лежить в основі академічної доброчесності.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт «Методичних рекомендацій щодо застосування інструментів та механізмів для трансформації різних сфер функціонування закладів вищої освіти на засадах прозорості та доброчесності».
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт «Методичних рекомендацій щодо застосування інструментів та механізмів для трансформації різних сфер функціонування закладів вищої освіти на засадах прозорості та доброчесності».
Документ розроблено на виконання «Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2023 № 220. Методичні рекомендації спрямовані на практичну реалізацію цінності доброчесності в закладах вищої освіти, сприяння формування нової культури, де доброчесність є основоположним принципом. Вони охоплюють загальні питання діяльності закладу вищої освіти, а також організацію освітнього процесу, адміністрування ЗВО, забезпечення академічної доброчесності та партнерську взаємодію закладів вищої освіти. Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту можна подати до 12 грудня 2024 року.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Роба Брінера «Коли заяви про науку стають розвагою, наука втрачає».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Роба Брінера «Коли заяви про науку стають розвагою, наука втрачає».
Він б’є на сполох, адже безтурботні заяви про результати наукових досліджень підривають довіру громадськості, оскільки, хоч би як упевнено вони звучали, їх легко оскаржити. Описуючи своє ставлення до подібних заяв, він називає їхні мотиви: потреба у підвищенні продажів книжок, підтримка науковців, бажання отримувати гранти, створення чи покращення репутації, «підігрів» інтересу до виступів, заходів тощо. Роб говорить про необхідність помірної, зваженої поведінки та скромності, які мають бути відмінними рисами академічної сфери. Опубліковані дослідження ніколи не бувають всеохоплюючими, вони насправді розповідають лише частину історії. У багатьох галузях позитивні результати, що підтверджують гіпотезу, набагато ймовірніші для публікації, ніж негативні. Тому повідомлення про результати досліджень та їх інтерпретації стосуються нерепрезентативної групи НДР із позитивними результатами, які отримують піар. Крім того, ніхто не говорить про майбутні дослідження (звісно, заздалегідь невідомо, що вони виявлять, але важливо і те, на що вони націлені). Неправильно, коли вчені порушують основні етичні принципи своєї професії, коли фармацевтичні компанії вибірково публікують лише позитивні результати випробувань ліків. Це має викликати обурення у професійній спільноті та суспільстві в цілому. Адже коли виробники автомобілів знаходять способи спотворити дані про фактичні рівні викидів, від транспортних засобів, це визнається корупцією. Але коли вчені роблять щось подібне, «роздуваючи» значення отриманих результатів та роблячи гучні заяви, ми не відносимось до них як до порушників. Нам не потрібно більше досліджень, – нам потрібні кращі дослідження, на основі поліпшених практик у сфері проведення, публікації та поширення наукових даних. Але поки стимули для кар’єрного розвитку вчених залишаються колишніми, важко собі уявити, що вони змінять свою поведінку.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Еллі Леонтаріті «Академічна доброчесність: підхід, орієнтований на громаду».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Еллі Леонтаріті «Академічна доброчесність: підхід, орієнтований на громаду».
Автор наголошує, що від пандемії, яка зумовила нагальну потребу в онлайн-спілкуванні, до нещодавнього буму моделей штучного інтелекту для швидких та простих способів виконання рутинних і творчих завдань, академічні спільноти змушені постійно адаптувати традиційні підходи до академічної етики. Еллі наголошує на необхідності поєднання зусиль студентів, викладачів, адміністраторів ЗВО для того, щоб дискурс академічної доброчесності охоплював питання довіри, конфіденційності та співпраці спільнот. Соціальні, економічні чи технологічні обставини часто спонукають студентів сприймати один одного у першу чергу як конкурентів, а не співробітників. Це посилює загрозу академічній доброчесності і це необхідно виправляти, поставивши на перше місце довіру, співпрацю та повагу до академічної спільноти.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Даніеля Ендрюс-Брауна і Маркуса Комера «Навички критичного мислення».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Даніеля Ендрюс-Брауна і Маркуса Комера «Навички критичного мислення».
У ній наголошується, що оцінювання студентів являє собою вимірювання того, наскільки ефективним є навчання студентів, тобто процес визначення їхнього освітнього прогресу, ідентифікації «проблемних місць», де здобувачі освіти потребують додаткової допомоги, а також у більш широкому сенсі – визначення ефективності освітніх програм. У часи штучного інтелекту багато викладачів дуже розчаровані стандартними методиками оцінювання, оскільки вони не дають відповіді на ці запитання: майже неможливо відрізнити оригінальність думок людини від контенту, створеного ШІ. Звісно, інструменти штучного інтелекту дають людству значні переваги у деяких сферах діяльності, навіть можуть здійснювати опис, узагальнення та генерацію ідей, – вони не замінюють потребу у критичному мисленні людини. Потрібно зосередити увагу на оцінюванні здатності студентів знаходити, аналізувати та застосовувати ресурси для вирішення поставлених проблем із розумінням обмежень, які має модель ГШІ. Викладачі повинні навчати студентів, як відрізняти якісні ресурси від неякісних, фейкових, хибних. Йдеться про будь-які джерела інформації – дослідницькі статті, публікації у соціальних мережах, текст, згенерований штучним інтелектом. Необхідно змінити фокус оцінювання: викладачі, які зазвичай приділяли увагу стилю, логічності та змісту есе, вже відстали від реального життя задовго до приходу ChatGPT, бо такі інструменти, як Grammarly (випущений 15 років тому), зробили переворот у галузі написання текстів (автоматизували перевірку граматики, покращення стилістики тощо). ШІ став поширеним інструментом, тому викладачі університетів мають зосередитися на тому, що справді має значення: зміст, критичне мислення, здатність вирішення проблем.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку nrat_portal@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
