СКОРИСТАЙТЕСЬ ДЖЕРЕЛОМ БІБЛІОТЕЧНИХ ДАНИХ ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЛАСНИХ КУРСІВ

СКОРИСТАЙТЕСЬ ДЖЕРЕЛОМ БІБЛІОТЕЧНИХ ДАНИХ ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЛАСНИХ КУРСІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стіва Бріггса «Скористайтеся джерелом бібліотечних даних, щоб покращити свої навчальні курси».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стіва Бріггса «Скористайтеся джерелом бібліотечних даних, щоб покращити свої навчальні курси».

У ній зазначається, що університетські бібліотеки пропонують корисні джерела даних про усі аспекти навчання, щоб найкращим чином забезпечити залучення студентів. Згідно UK Teaching Excellence Framework 2023, Національного опитування студентів (NSS) та Опитування про досвід післядипломної освіти (PTES) університетські бібліотеки здатні забезпечити умови для створення відмінного освітнього студентського досвіду. Студентоорієнтовані бібліотечні приміщення, комплексні колекції ресурсів, спеціалізовані бібліотечні системи та підготовлений персонал – є пріоритетом для розвитку бібліотек.  Бібліотечні дані мають потенціал для надання глибокого розуміння того, як студенти підходять до навчання та як воно ними сприймається. Стів розглядає п’ять аспектів бібліотечних даних, необхідних для ефективного удосконалення університетських курсів, а також демонструє,  як викладачі та бібліотечні команди можуть співпрацювати для оптимізації використання такої інформації. Потрібно перш за все проаналізувати дані щодо відвідування бібліотечних приміщень (кількість студентів та хронологічні коливання); затребуваність бібліотечних ресурсів (для цього зазвичай використовують спеціалізоване програмне забезпечення для аналітики кількості звернень до навчальних ресурсів); використання колекцій (поза межами рекомендованих викладачами або стандартних списків ресурсів); теми студентських запитів та відгуки студентів (оцінки щодо якості отриманих відповідей на запитання, пов’язані з бібліотекою, досвід користування бібліотекою); залученість авторів курсів до роботи з бібліотечними даними. Він говорить про власний досвід участі у щомісячних зустрічах команд академічного успіху викладачів з бібліотекарами та іншими централізованими службами підтримки. Вони надають чудову можливість для постійного діалогу щодо залучення студентів та відгуків, пов’язаних з бібліотекою, які потім можна поширювати серед викладачів.  Підхід, зосереджений на навчальному шляху, має вирішальне значення для покращення досвіду та результатів навчання студентів під час планування удосконалення курсу.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/qx5py

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані

2025-07-15
Поширити
ЧАТ-БОТИ ЗНИЩИЛИ СТУДЕНТСЬКІ ЕСЕ?!

ЧАТ-БОТИ ЗНИЩИЛИ СТУДЕНТСЬКІ ЕСЕ?!

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?».

На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?».

У ній зазначається, що практика навчального року, що завершився, наочно продемонструвала новітні технологічні зміни в освіті. Менш, ніж за три роки від моменту запуску ChatGPT, використання штучного інтелекту студентами стало настільки поширеним, що їхні письмові роботи перестали бути надійним показником того, що вони вивчили в рамках навчання в університеті. Про це розмірковують три науковці і пропонують власне бачення перспектив. Зокрема, у статті «Вища освіта явно перебуває на переломному етапі» Марк Шанахан розповідає про використанняя генеративного  штучного інтелекту в Університеті Суррея, де він веде модулі з політики та міжнародних відносин. Цьогоріч вперше у його практиці 40 робіт (з 900) були офіційно вилучені за академічні порушення, причому більшість з них була згенерована штучним інтелектом. Він проводив роз’яснювальну роботу серед студентів, досліджував їхні есе на предмет розуміння та оригінальності і упевнений, що необхідно користатися перевагами ГШІ, але спочатку студенти мають засвоїти основні навички критичного мислення, комунікації та творчої співпраці. Лише тоді вони зможуть використовувати ШІ як допоміжний інструмент, але не як повну собі заміну.  Алан Грін  у публікації «Єдине рішення, яке я бачу, – це повернення до очних іспитів», зазначає, що оцінювання у вищій освіті, яким ми його знали упродовж тривалого часу, більше не працює. Перехід до заочного оцінювання й тестування онлайн, який досяг свого апогею під час пандемії, був популярним як серед студентів, так і серед викладачів. Але запуск ChatGPT наприкінці 2022 року зробив таке оцінювання неприйнятним. ШІ він розглядає як ендемічне явище у вищій освіті, від якого складно позбутись: він занадто спокусливий і при цьому безкоштовний. І його дедалі важче виявити. Відповіді, надані ГШІ, можуть бути вражаюче широкими, та вони, зрештою – поверхневі й позбавлені глибокого аналітичного розуміння, містять «галюцинації» (вигадану інформацію, створену самим штучним інтелектом). В якості альтернативи Алан пропонує повернення до очних іспитів, але вказує на те, що такий перехід  несе додаткові ризики – назадоволення студентів, надмірне навантаження на викладачів. На практиці очні іспити часто заохочують здобувачів освіти до зазубрювання, суворі часові рамки обмежують можливість студентів продемонструвати критичне мислення та аналіз, але принаймні ми можемо бути впевнені, що людина, яка сидить на стільці в екзаменаційній залі, дійсно опанувала навчальний матеріал.  «Штучний інтелект змушує вищу освіту приділяти більше уваги письму, а не менше» говорить Джозеф Мокслі. В університетах викладачі потерпають від поданих студентами безглуздих і безголосих творів, написаних у співавторстві з ChatGPT, Claude, Perplexity та іншими великими мовними моделями. Навіть ті старанні викладачі, які використовують детектори ШІ або залучали інші заходи контролю (наприклад, просили студентів записувати свої сесії), усвідомлюють, що студенти знаходять способи звести ці зусилля нанівець. Руйнівного удару також зазнають практики читання первинних академічних джерел: раніше студенти мали їх прочитати, щоб скласти уявлення про суть підходів, а зараз ШІ робить резуюме довідкових матеріалів, статей і книг. Поколіннями викладачі академічного письма посилалися на слова Ісаака Ньютона «якщо я бачив більше, ніж інші, то лише тому, що стояв на плечах велетнів», щоб надихнути студентів до глибокого наукового пошуку й дискусії. Академічне письмо є фундаментальним способом, за допомогою якого пізнається світ навколо і всередині нас. Але нині в епоху ГШІ ця цінність зникає.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dq8v9

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-07-14
Поширити
МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА ОСВІТИ, НАУКИ, ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ В УКРАЇНІ

МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА ОСВІТИ, НАУКИ, ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ В УКРАЇНІ

Міністерство освіти і науки України повідомило про підписання серії Меморандумів з Литвою, Швейцарією, Бельгією та Італією задля розвитку спільних проєктів у галузі освіти, науки, досліджень та інновацій.

Міністерство освіти і науки України повідомило про підписання серії Меморандумів з Литвою, Швейцарією, Бельгією та Італією задля розвитку спільних проєктів у галузі освіти, науки, досліджень та інновацій.

Зокрема, відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння з Литвою, країна виділить 21 мільйон євро для реалізації ініціатив, спрямованих на відновлення інфраструктури, поліпшення результатів навчання та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді в Україні. Інвестиції будуть зосереджені на створенні й обладнанні безпечних, інклюзивних та інноваційних навчальних середовищ. Це підтримає українську освіту, її відповідність європейським стандартам. Меморандум про новий етап швейцарсько-українського проекту DECIDE націлений  на підтримку ключових реформ із децентралізації та освіти через імплементацію двох стратегічних пріоритетів – демократичного врядування та інклюзивного відновлення із опорою на молодь. Він передбачає інвестиції у розмірі 18,5 млн франків. Меморандум про взаєморозуміння з Бельгійським агентством з міжнародного співробітництва Enabel сприятиме розвитку довгострокового партнерства між двома країнами у сфері освіти. Він закріплює основні напрями стратегічної співпраці зі зміцнення й модернізації української освітньої системи на шляху до європейської інтеграції (відновлення освітньої інфраструктури, розвиток професійно-технічної освіти, упровадження цифрових рішень, підвищення якості освітніх послуг, забезпечення їхньої інклюзивності та узгодженості з потребами сучасного ринку праці). Меморандум про взаєморозуміння з Міністерством освіти Італійської Республіки покликаний посилити співпрацю у трьох ключових напрямах – дошкільна освіта, професійна освіта й інклюзивність і передбачає обмін досвідом, публікаціями, підтримку інноваційних проєктів та освітніх реформ;  розроблення й пілотування спільних освітніх проєктів. Також  прийнято рішення про створення Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні, що закріплено у Римській декларації. Її метою є сприяння вирішенню нагальних проблем науково-інноваційної системи України та ефективне реагування на довгострокові виклики: сприяння реконструкції та модернізації дослідницької інфраструктури; підтримка українських науковців.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/SOCrThttps://qrpage.net/qr/Fk5Tk, https://qrpage.net/qr/T5NNH, https://qrpage.net/qr/ao45c, https://qrpage.net/qr/aU3w6

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Інклюзивність

2025-07-14
Поширити
ЩОКВАРТАЛЬНІ ОНОВЛЕННЯ КРИТЕРІЇВ DOAJ З 2025 РОКУ

ЩОКВАРТАЛЬНІ ОНОВЛЕННЯ КРИТЕРІЇВ DOAJ З 2025 РОКУ

На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ».

На сторінці блогу сайту DOAJ опубліковано матеріал «Щоквартальні оновлення критеріїв DOAJ».

У ньому зазначається, що починаючи з 2025 року будь-які оновлення критеріїв DOAJ у «Посібнику з подання заявок» будуть здійснюватися щоквартально. Реєстр змін відстежує історію версій критеріїв, а також висвітлює останні коригування цих критеріїв. Так, у попередньому березневому оновленні було додано інформацію щодо показників рейтингу журналів та рекомендацію для щодо відображення дат подання/прийняття/публікації статей; уточнено процедуру апеляції; оновлено посилання на політику нульової толерантності. У липневій версії 2.5 переглянуто критерії для журналів клінічних досліджень:  виключено вимогу щодо публікації серій випадків та додано вимоги щодо політики конфіденційності учасників та інструкцій для рецензентів; запроваджено нову інформацію для журналів Subscribe to Open (S2O). Рекомендації для рецензентів, що стосуються звітів про клінічні випадки (усі звіти про випадки та їхні серії позначаються як такі в назві та заохочується використовування рекомендацій CARE щодо звітності). Для журналів, які перейшли від закритого до відкритого доступу за моделлю S2O, всі основні критерії DOAJ, включаючи відкриту ліцензію та умови авторського права, повинні бути чітко зазначені. Перш ніж подати заявку до DOAJ, журнал S2O повинен продемонструвати, що цільовий показник S2O на поточний рік був досягнутий, і що він опублікував новий випуск або щонайменше п’ять дослідницьких статей OA за моделлю S2O. DOAJ працює над політикою щодо використання інструментів штучного інтелекту та великих мовних моделей, яка буде випущена упродовж 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/7rgtRhttps://doaj.org/apply/guide/, https://www.care-statement.org/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_ВідкритіДані

2025-07-14
Поширити
РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ БІБЛІОТЕК У ПІДТРИМЦІ ДОСЛІДЖЕНЬ

РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ БІБЛІОТЕК У ПІДТРИМЦІ ДОСЛІДЖЕНЬ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Сучасна роль університетських бібліотек у підтримці досліджень викладачів та аспірантів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Сучасна роль університетських бібліотек у підтримці досліджень викладачів та аспірантів».

У ній автор наголошує, що дослідження стають все більш міждисциплінарними, зосередженими на обчислюванні та складаються з багатоінституційних команд, які зазвичай співпрацюють віртуально. Відповідно університетські бібліотеки повинні йти в ногу з часом, щоб підтримувати викладачів та аспірантів.  Дослідження рясніють цифровими об’єктами, даними, створеними у процесі дослідження, нотатками, програмними продуктами, протоколами та документами з відкритим доступом. Університетська бібліотека повинна мати сучасну технологічну інфраструктуру та  надавати якісні послуги, щоб підтримувати викладачів та аспірантів на всіх етапах дослідження – від  розроблення ідеї проекту до поширення результатів досліджень та висновків, – упродовж усього життєвого циклу. Кожен етап такого циклу може бути складним, але використовуючи досвід та ресурси бібліотек для підтримки цього процесу, можна полегшити та оптимізувати роботу. Йдеться про підтримку в частині управління дослідницькими даними; надання доступу до дослідницьких даних; консультування щодо використання метаданих та новітніх методів досліджень; вимірювання впливу та поширення інформації у цільових аудиторіях задля трансформації знань в управлінські рішення. У Вірджинському політехнічному інституті вбачають роль університетської бібліотеки не лише як джерела інформації, в й партнера у дослідницькому процесі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2gLn6

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані

2025-07-11
Поширити
ЯК ВИКОРИСТАТИ ГНУЧКІСТЬ ШІ  ДЛЯ ОБ’ЄДНАННЯ РІЗНИХ КОМАНД

ЯК ВИКОРИСТАТИ ГНУЧКІСТЬ ШІ  ДЛЯ ОБ’ЄДНАННЯ РІЗНИХ КОМАНД

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел  «Вісім способів використати гнучкість штучного інтелекту для об’єднання різних команд».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел  «Вісім способів використати гнучкість штучного інтелекту для об’єднання різних команд».

У ній автор зазначає, що генеративний штучний інтелект швидко перейшов зі сфери інформатики у повсякденне життя університетських співробітників та викладачів. Але, запитує він у читача,  чи слід приєднуватися до цих змін у вищій освіті?  ШІ (ChatGPT, DALLE та інші) можна використовувати для руйнування бар’єрів між командами. Інструменти генеративного штучного інтелекту здатні звільняти від рутинних завдань співробітників, викладачів та адміністраторів університетів, зокрема –написання листів, створення зображень, розроблення моделей, аналіз даних, формування планів уроків тощо. Однак ГШІ – це більше, ніж просто інструмент підвищення особистої продуктивності. Він спричиняє глибокі соціально-технічні трансформації у тому, як ми працюємо, обмінюємося знаннями та співпрацюємо, перетинаючи дисциплінарні кордони. Фактично слід розглядати його як граничний об’єкт, – концепцію, яка може допомогти міждисциплінарним командам ефективніше спілкуватися, вільніше впроваджувати інновації та переосмислювати традиційні ролі та робочі процеси. Йдеться перш за все про силу інтерпретаційної гнучкості. Як різнородні університетські команди можуть отримати максимальну віддачу від ГШІ? Для подолання прогалин у комунікації, різноманітності, критичного мислення, творчості, переосмислення цифрових інструментів, міждисциплінарності й постійних змін. Здійснюйте моніторинг використання інструментів ШІ, його нових функцій, заохочуйте експерименти, – сприймайте неоднозначність як перевагу. Адже чим більш гнучкий та контекстно-залежний підхід, тим більша ймовірність максимально повного та ефективного використання потенціалу ШІ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ANztZ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-07-07
Поширити
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ, НАВЧАННІ ТА МОЛОДІЖНІЙ РОБОТІ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ, НАВЧАННІ ТА МОЛОДІЖНІЙ РОБОТІ

У рамках реалізації Плану дій ЄС у сфері цифрової освіти опубліковано інформаційний матеріал про відповідальне використання штучного інтелекту.

У рамках реалізації Плану дій ЄС у сфері цифрової освіти опубліковано інформаційний матеріал про відповідальне використання штучного інтелекту.

Зазначається, що ГШІ фактично являє собою здатність комп’ютерів демонструвати людські здібності, такі як міркування, навчання, планування і творчість. Суспільство отримує багато переваг від використання ГШІ у соціальних мережах, банківській справі та роботі з інформацією. Розвиток ШІ впливає на навички, необхідні в житті та освіту. ШІ надає багато нових педагогічних можливостей для персоналізації навчання й підтримки студентів з особливими потребами. Отже, люди незалежно від фаху і місця роботи повинні мати як мінімум базове розуміння ШІ і того, як він впливає на різні сфери життя, зокрема – на демократію і свободу слова. Навички критичного мислення та роботи з даними необхідні для розуміння автоматизованого прийняття рішень і використання машинного навчання. Опублікований матеріал  надає ключову інформацію щодо ШІ у доступному та зручному візуальному форматі, містить групові питання для обговорення, ґрунтується на етичних принципах ЄС щодо використання штучного інтелекту.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/5pbPo,  https://qrpage.net/qr/kfE4s  

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані

2025-07-03
Поширити
ЯК ЗРОБИТИ ЗВО ПРОСТОРОМ БЕЗПЕКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ І ВИКЛАДАЧІВ

ЯК ЗРОБИТИ ЗВО ПРОСТОРОМ БЕЗПЕКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ І ВИКЛАДАЧІВ

 Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати дослідження, проведеного у рамках проєкту «Спільнота університетів «Ти як?»» та посібник «Університет як простір психосоціальної підтримки та турботи про психічне здоров’я».

 Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати дослідження, проведеного у рамках проєкту «Спільнота університетів «Ти як?»» та посібник «Університет як простір психосоціальної підтримки та турботи про психічне здоров’я».

В опитуванні взяли участь 29 закладів вищої освіти. Отримані дані засвідчили, що більшість викладачів відчуває середній або високий рівень професійного вигорання, а значна частина студентів скаржиться на виснаження. Зокрема, 45% викладачів мають середній рівень професійного вигорання і  потребують психосоціальної підтримки, щоб запобігти поглибленню проблем. Кожен десятий студент (11,9%) перебуває в умовах значного стресу, ще понад дві третини (67,1%) — у стані середнього рівня стресу. Допомогти у подоланні негативної ситуації може використання посібника, який  містить матеріали про діяльність психологічних служб та поради щодо інтеграції компонентів ментального здоров’я в усі процеси ЗВО: від організації простору і відповідної комунікації, до змісту освіти. Посібник може використовуватись закладами вищої освіти як практичний інструмент, що містить готові рішення й рекомендації зі створення безпечного й підтримувального освітнього середовища для всіх учасників освітнього процесу.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/fBdYK, https://qrpage.net/qr/fteCu

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-07-01
Поширити
ЗМІНИ ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ»

ЗМІНИ ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ»

Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій на своєму засіданні обговорив у другому читанні пропозиції та поправки до проекту Закону України «Про академічну доброчесність» (реєстр. № 10392 від 08.01.2024).  

Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій на своєму засіданні обговорив у другому читанні пропозиції та поправки до проекту Закону України «Про академічну доброчесність» (реєстр. № 10392 від 08.01.2024).  

Було запропоновано унести  додаткові поправки до тексту законопроекту задля усунення «проблемних» та дискусійних положень  і  зняття наявних неузгодженостей окремих положень. Метою законопроекту є підтримка культури академічної доброчесності в усіх закладах освіти і наукових установах, утвердження цінностей академічної доброчесності як в академічному середовищі, так і в суспільстві в цілому. Наголошується, що академічна доброчесність є важливою передумовою якісної освітньої та наукової (творчої) діяльності, здобуття якісної освіти, забезпечення довіри до результатів навчання і наукових (творчих) досягнень, формування поваги до честі та гідності людини. Культура академічної доброчесності  у здобувачів освіти є фундаментом доброчесної поведінки випускників у їхньому професійному та особистому житті. Академічна доброчесність передбачає формування таких цінностей як чесність, довіра, повага, справедливість, відповідальність, стійкість, рішучість. Цілеспрямоване постійне формування зазначених цінностей сприятиме поверненню довіри до системи освіти та результатів наукової діяльності. За результатами розгляду 303-х пропозицій та поправок народних депутатів України було відхилено – 64, ураховано повністю – 127, ураховано частково – 53, ураховано редакційно – 59 пропозицій.

Детальніше:  https://kno.rada.gov.ua/news/main_news/77064.html

Фото: ВРУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-07-01
Поширити
ВИКОРИСТАННЯ У БІБЛІОТЕЦІ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНСТРУМЕНТІВ З  ГШІ

ВИКОРИСТАННЯ У БІБЛІОТЕЦІ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНСТРУМЕНТІВ З  ГШІ

На сайті компанії Еlsevier опубліковано інформацію «Аналітика для бібліотек щодо впровадження дослідницьких інструментів, удосконалених штучним інтелектом».

На сайті компанії Еlsevier опубліковано інформацію «Аналітика для бібліотек щодо впровадження дослідницьких інструментів, удосконалених штучним інтелектом».

У ньому йдеться про досвід дослідників Варшавського університету щодо використання великих мовних моделей та Scopus AI у своїй роботі. Зазначається, що з огляду на поширення генеративних моделей штучного інтелекту (зокрема, ChatGPT) завідувач бібліотеки Войцех Возняк запропонував створення рамок для відповідального використання штучного інтелекту в дослідженнях та освіті. Невдовзі після цього у бібліотеці університету змогли протестувати ранню версію Scopus AI у рамках бета-доступу. Це дозволило польським фахівцям оцінити потенціал ШІ, вбудованого у платформу Scopus, в частині його підтримки дослідників. Після успішного тестування бібліотека у травні 2024 року розпочала загальноуніверситетське випробування  цього інструменту, не знаючи напевне наперед, як саме дослідники використовуватимуть нові можливості, чи будуть в цьому зацікавлені та який буде результат. Бібліотека провела власне опитування користувачів, щоб зрозуміти, як саме дослідники використовують Scopus AI. «Під час тестування нових інструментів та сервісів ми зазвичай покладаємося на статистику використання як основний засіб оцінки. Однак у випадку Scopus AI ми усвідомили, що це був абсолютно новий тип інструменту, потенціал якого дослідники можуть не одразу побачити». Було з’ясовано, що ШІ використовувався на практиці для підготовки літературного огляду та реферування результатів досліджень. Серед переваг використання ШІ науковці назвали: прискорення процесу огляду літератури; формування міждисциплінарних навичок інформаційної грамотності.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/p8fgG, https://qrpage.net/qr/ub3wI

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-26
Поширити