Бібліотекарям Архіви

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕК ЗА 25 РОКІВ

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Як змінилися бібліотеки за 25 років цифрових інновацій».

У ній йдеться про цифровізацію діяльності бібліотек та забезпечення відкритого доступу до оцифрованих архівів починаючи з 90-років минулого століття. Розглядається ScienceDirect, консолідація відкриттів і надання доступу до широкого масиву оцифрованих досліджень, експериментальні «е-бібліотеки» сканованих статей без інтерактивних функцій, стандарт Portable Dтакихocument Format (PDF) і алгоритми пошуку як основа дослідницьких платформ. Сьюзани звертає увагу на те, як змінились бібліотечні послуги, коли дослідники та викладачі адаптувалися до нового цифрового інформаційного середовища, зосередившись на навчанні бібліотечних співробітників та дослідницьких спільнот, які вони обслуговували. Цифрова трансформація зняла багато операційних завдань, пов’язаних із керуванням паперовими документами, але створила потребу у багатьох нових навичках і ролях. Тепер науковий бібліотекар допомагає у створенні навчальних модулів для семінарів, робить внесок у онлайн-ресурси LibGuides та вивчає найкращі практики для підтримки цілісності цифрового дослідницького процесу. Останнім часом зростає обізнаність щодо нових міжнародних стандартів цифрового дизайну веб-сайтів, що дозволяє зробити їх вміст доступним для людей з обмеженими можливостями. Найновішою інновацією, яка поширилася в бібліотеках та установах, є генеративний штучний інтелект. До основних навичок бібліотекаря, пов’язаних із підтримкою цілісності, оцінюванням та поширенням знань, інтегрується ГШІ, що також потягне за собою трансформацію можливостей дослідницьких платформ.

Детальніше: http://surl.li/dcftly, https://www.sciencedirect.com/, https://www.w3.org/TR/WCAG21/

Фото: Elsevier

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритаНаука

2024-09-18

227

УСУНЕННЯ УПЕРЕДЖЕНОСТІ У ЗНАННЄВИХ СИСТЕМАХ ІЗ ШІ

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Сьюзани Дженкінс «Усунення упередженості у системах знань на основі ШІ».

У ній наголошується, що бібліотекарі мають повною мірою використовувати свої знання та навички для протидії впливу упередженості у моделях ШІ. По мірі того, як технології штучного інтелекту стають більш інтегрованими у дослідницькі програми, зростає увага до якості інформації, яка використовується для навчання моделей ШІ, щоб не відбувалось збереження та поширення різного роду упереджень. Бібліотекарі можуть не лише оцінити зі сторони, а й долучитись до формування напрямку інтеграції штучного інтелекту до сфер, які безпосередньо стосуються життя суспільства, наприклад – охорона здоров’я. Сьюзан пропонує ознайомитися з такими актуальними дослідженнями з цього питання, як: «Партнерство для кращих результатів» від Лео Ентоні Селі; «Розумне використання штучного інтелекту для більш інклюзивних дослідницьких процесів» від Меган Макнікол; «Розуміння аспектів упередженості ШІ в системах знань» та «Міждисциплінарні простори мають значення»від Рейчел Хіклен; «Навчання постачальників медичних послуг розумному використанню ШІ» від Лінн Сімпсон. Неможливо, на думку Сьюзан, заглиблюватись у проблематику розвитку інструментів ШІ для бібліотекарів, не опанувавши матеріали статей «Ключові компоненти розвитку грамотності зі штучним інтелектом у вашому закладі», яка допоможе в організації навчання користувачів інструментів ШІ та «Роль штучного інтелекту в бібліотечних послугах», цінну своїми рекомендаціями стосовно забезпечення дієвої підтримки дослідників та студентів.

Детальніше: http://surl.li/xjdxoy, http://surl.li/vgwgsi, http://surl.li/xdmnne

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-09-13

181

ЧОМУ ЗРОСТАЮТЬ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ УГОДИ

На сайті компанії Elsevier опублікована стаття Лінди Віллемс «Трансформаційні угоди зростають. Ми поспілкувалися з установами, щоб з’ясувати, чому».

У ній автор розглядає результати нової серії тематичних досліджень мережі бібліотек щодо розвитку трансформаційних угод та їхнього впливу на освітню та академічну екосистему. Трансформаційні угоди неухильно зростають за обсягом, оскільки установи та консорціуми співпрацюють з науковими видавцями для досягнення своїх цілей щодо читання та публікації у відкритому доступі. Хоча збільшення обсягу публікацій відкритого доступу часто є основною рушійною силою для цих угод, бібліотекарі повідомляють, що отримують інші (іноді доволі несподівані винагороди) – від підвищення видимості до кращого розуміння відкритого доступу. Лінда говорить про результати спілкування з керівниками бібліотек, чиї організації наразі підписали понад 35 таких угод (бібліотеки Тулейнського університету, Університету Карнегі-Меллона (США), університету Монаш (Австралія)). Їх узагальнений та проаналізований автором статті досвід дозволяє надати ряд практичних порад щодо процесу підготовки до підписання трансформаційної угоди, забезпечення її реалізації та розвитку партнерств для відкритого майбутнього.

Детальніше: http://surl.li/hjfcyf, http://surl.li/yytmed, http://surl.li/zmnplp

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-09-12

148

МАНІФЕСТ IFLA ПРО ІНТЕРНЕТ

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ IFLA оприлюднила третє видання маніфесту «Розбудовуємо кращий цифровий доступ разом з бібліотеками».

У ньому представлено сучасне бачення людиноцентричної мережі та відповідний набір принципів. Попередні версії маніфесту було схвалено у 2002 році, коли IFLA чітко окреслила роль інтернет-технологій у сфері бібліотечних та інформаційних послуг та у 2014 році, коли необхідно було відобразити новітні зміни та декларувати нагальну необхідність справедливого доступу до мережі разом із підтримкою свободи доступу до інформації. Нинішня редакція зосереджує увагу на баченні нової місії мережі, а також закликає до активізації міжнародних дискусій щодо шляхів його розвитку. Для цього у 2024 році IFLA планує проведення тематичних заходів, онлайн-сесій та відкритого обміну між бібліотечними та небібліотечними зацікавленими сторонами.

Детальніше: http://surl.li/yuaszx, http://surl.li/rlvdhx, http://surl.li/turabu

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-08-20

181

ВІДКРИТА НАУКА ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) закликає підтримати відкритий лист про відкриту науку Пакту заради майбутнього.

Документ наразі підписали шість організацій: Creative Commons, Fundación Via Libre, Global Expert Network on Copyright User Rights, International Federation of Library Associations and Institutions, Sustainable Development Solutions Network, Wikimedia Foundation. Ключовою у цьому документі є розуміння ролі науки та технологій у підтримці цілей розвитку ООН. Наголошується, що такі проблеми, як використання жорсткого підходу до авторського права, що не допомагає бібліотекам виконувати свою місію підтримки розвитку, а також послаблення підтримки відкритої науки, вимагають негайного реагування. Потрібен чіткий заклик до розвитку відкритої науки відповідно до Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки від 2021 року, підкріпленої інфраструктурами, що працюють в інтересах суспільства; збалансованого та динамічного підходу до інтелектуальної власності, управління якою має сприяти дослідженням, інноваціям і розповсюдженню; розвитку відкритості в більш широкому – щодо даних та освітніх матеріалів; сприяння інклюзивному та відкритому міжнародному науковому співробітництву.

Детальніше: http://surl.li/touqzj, http://surl.li/kguuyb, http://surl.li/dujukd, http://surl.li/uyticq, http://surl.li/uyticq

Фото: IFLA

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-07-23

219

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ЯК ЙОГО ОПАНУВАТИ ТА ВИКОРИСТОВУВАТИ

На освітній платформі «ДіяОсвіта» у відкритому доступі доступна добірка освітніх серіалів «Штучний інтелект — must сучасності: як опанувати його та використовувати вже сьогодні?».

Ознайомлення з ними допоможе усім зацікавленим розібратися у питаннях штучного інтелекту і його значення у сучасному світі; опанувати його та використовувати у повсякденному житті; дізнатись про рівень розвитку ШІ в Україні. Добірка об’єднує серіали «ChatGPT для підвищення власної ефективності» (основи штучного інтелекту та нейромереж, сфери застосування ChatGPT, включно з перекладом та аналізом тексту; етичні питання та конфіденційність), «Штучний інтелект для школярів» (як працює штучний інтелект та нейромережі, як відбувається обробка природної мови та побудований комп’ютерний зір), «Штучний інтелект» (як і де використовують ШІ, основна термінологія, алгоритми, моделі, нейронні мережі). Розглядаються п’ять найпопулярніших міфів про штучний інтелект та результати дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта».

Детальніше: http://surl.li/jiaqyv, http://surl.li/dqdcuc, http://surl.li/dqfrmf, http://surl.li/mcvrxs, https://t.me/mintsyfra/5635, https://osvita.diia.gov.ua/

Фото: Дія.Освіта

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-07-09

230

IFLA ПРО БІБЛІОТЕКИ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ IFLA спільно з Консультативним комітетом зі свободи доступу до інформації та свободи вираження поглядів розробили Положення щодо бібліотек і штучного інтелекту.

Цей документ окреслює ключові положення та проблемні питання використання інструментів ШІ у бібліотечному секторі та пропонує певне бачення ролі бібліотек для підтримки суспільства, що стикається зі зростанням впливу технологій штучного інтелекту на усі сфери життя. Адже ці технології мають глибокі трансформаційні можливості, які можуть бути використані для суспільного добробуту та інновацій. У документі IFLA описані питання інтелектуальної свободи, справедливості, конфіденційності, автоматизації, розвитку необхідних навичок цифрової грамотності, рамки політики у галузі інтелектуальної власності, розглядається процес інтеграції ШІ і технологій машинного навчання у різноманітні робочі процеси, зроблено акцент на можливості бібліотек надавати підтримку високоякісних етичних досліджень у сфері ШІ. IFLA пропонує урядам, бібліотечним асоціаціям, міжурядовим організаціям, бібліотекам всебічно сприяти розвитку необхідної інфраструктури і технологій з упровадження й використання технологій ШІ, забезпечити участь бібліотек у розробленні й упровадженні міжгалузевих програм і стратегій у сфері штучного інтелекту.

Детальніше: http://surl.li/bzhkwi, http://surl.li/atsmus, http://surl.li/caxwda

Фото: IFLA

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Бібліотекарям

2024-06-27

280

ЯК ПОСИЛИТИ МАРКЕТИНГ ЦИФРОВИХ ЖУРНАЛІВ

На сайті EBSCO опубліковано матеріал «Чотири простих способи посилити маркетинг цифрових журналів у вашій бібліотеці».

У ньому йдеться про пошук способів просування цифрових журналів. Зокрема, надаються поради щодо використання готових маркетингових матеріалів, використання соціальних мереж, соціальної реклами. Наприклад, Flipster пропонує понад 1200 найменувань журналів, які можуть бути цікаві різним категоріям читачів. І навіть коли відвідувачі бібліотеки теоретично знають про наявність доступу до цифрових журналів, вони можуть не уявляти розмір колекції, її різноманітність, зручність читання. Наводиться чотири способи просування колекції цифрових журналів бібліотеки Перший – стимулювати використання за допомогою друкованих рекламних матеріалів (незважаючи на те, що у сучасному технологічному світі багато маркетингових зусиль перемістилися в мережу інтернет, використання друкованих маркетингових матеріалів у бібліотеці все ще є чудовим способом підвищити обізнаність). Другий – стимулювати активне обговорення і «хайп» за допомогою соціальних мереж. Третій – зробити зручним та помітним відповідний реклмано-інформаційний матеріал на веб-сайті бібліотеки. Четвертий – експериментувати з інформаційними бюлетенями та маркетингом електронною поштою. Завдяки готовим рекламним матеріалам, ідеям щодо соціального вмісту, маркетингу цифрових журналів, читачі матимуть кращий доступ до бібліотечної колекції.

Детальніше: http://surl.li/odyiwi, http://surl.li/otplbn, https://www.ebsco.com/products/flipster

Фото: EBSCO

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-06-26

191

ГРАНТИ IFLA 2024

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ IFLA оголосила конкурс на отримання грантів для участі у 2024 році у Саміті інформаційного майбутнього IFLA для молодих лідерів «IFLA Information Futures Summit» (IIFS).

Захід відбудеться в Австралії за підтримки Stichting IFLA Global Libraries. Завдяки отриманню гранту молоді фахівці отримають можливість взяти очну участь у міжнародному заході IFLA, підвищити свій професійний рівень, поспілкуватися з іншими фахівцями з усього світу та перейняти кращий досвід для розвитку бібліотечної справи. Претендент має бути індивідуальним членом IFLA; мати право на отримання візи для подорожі до Австралії; задекларувати, що він спроможний профінансувати всі інші витрати, пов’язані з участю у Саміті, які не покриваються цим грантом. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 12 липня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/zxghmb, http://surl.li/arseaz, http://surl.li/dgakft

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Бібліотекарям

2024-06-26

210

НОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ БІБЛІОТЕКАРІВ НА ПЛАТФОРМІ ДІЯ.ОСВІТА

«ДіяОсвіта» презентувала нову «Рамку цифрової компетентності» і тест Цифрограм для бібліотечних працівників.

Ці інструменти призначені для покращення цифрової грамотності та підтримки бібліотекарів у їхньому професійному розвитку. Очікується, що використання Рамки і Цифрограму допоможе підвищити ефективність системи підготовки й підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, допоможе їм стати менторами у цифровому світі для відвідувачів бібліотек – підтримувати їх у використанні цифрових ресурсів. «Рамка цифрової компетентності» охоплює 5 сфер (пошук та робота; цифрова комунікація та співпраця; створення та управління цифровим контентом; безпека та захист даних; інновації та цифрове лідерство) та відповідно 25 компетентностей і дозволяє визначити три рівні володіння цифровими навичками бібліотекарів. За основу Рамки взято європейську концептуально-еталонну модель цифрових компетентностей для громадян DigComp 2.2:1. Проєкт реалізований Міністерством цифрової трансформації у співпраці з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансування Швеції та підтримки ВГО «Українська бібліотечна асоціація».

Детальніше: http://surl.li/usarg, http://surl.li/usarz, http://surl.li/usazg, http://surl.li/usazh

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Освітянам_новини

2024-06-24

322

Національний репозитарій академічних текстів

База даних НРАТ налічує:

Звіти у сфері наукової і науково-технічної діяльності

Дисертації на здобуття наукових ступенів та автореферати

Бібліотекарям

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІБЛІОТЕК ЗА 25 РОКІВ

УСУНЕННЯ УПЕРЕДЖЕНОСТІ У ЗНАННЄВИХ СИСТЕМАХ ІЗ ШІ

ЧОМУ ЗРОСТАЮТЬ ТРАНСФОРМАЦІЙНІ УГОДИ

МАНІФЕСТ IFLA ПРО ІНТЕРНЕТ

ВІДКРИТА НАУКА ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: ЯК ЙОГО ОПАНУВАТИ ТА ВИКОРИСТОВУВАТИ

IFLA ПРО БІБЛІОТЕКИ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

ЯК ПОСИЛИТИ МАРКЕТИНГ ЦИФРОВИХ ЖУРНАЛІВ

ГРАНТИ IFLA 2024

НОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ БІБЛІОТЕКАРІВ НА ПЛАТФОРМІ ДІЯ.ОСВІТА