Sorry, this entry is only available in Українська. 18 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Рецензування: найкращі практики та рекомендації».
Sorry, this entry is only available in Українська.
18 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Рецензування: найкращі практики та рекомендації».
Захід стане площадкою для всебічного обговорення процесу рецензування як основи академічної доброчесності та чинника забезпечення якості наукових публікацій. Під час вебінару слухачі дізнаються про найкращі практики рецензування; про піонерні розробки від компанії Clarivate у галузі технологічних рішень для рецензування; як зробити процес рецензування більш прозорим та як залучати до нього наукову спільноту; як інформація про рецензування відображається у профілях дослідників Web of Science; як дослідники можуть продемонструвати свій внесок у рецензування. Організатори: Clarivate, Державна науково-технічна бібліотека України.
Sorry, this entry is only available in Українська. 11 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Партнерство EIFL – Україна: новий етап співпраці та розвитку».
Sorry, this entry is only available in Українська.
11 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Партнерство EIFL – Україна: новий етап співпраці та розвитку».
». Він покликаний надати слухачам актуальну інформацію про Національний Консорціум «EIFL-Україна», який діє на засадах Меморандуму про спіробітництво з організацією Electronic information for Libraries. Планується обговорити програми, які реалізуються в рамках діяльності Консорціуму (доступ до ліцензованих ресурсів; підтримка авторського права та бібліотек; відкритий доступ; публічні бібліотеки); можливості долучення до Консорціуму; отримання доступу до ліцензованих електронних ресурсів EIFL без оплати або зі значними знижками для членів Консорціуму; пояснення щодо того, як науковці можуть скористатися скасуванням плати за публікацію (APC) в наукових журналах. Організатор – Державна науково-технічна бібліотека.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджина Хонга «Підроблені статті, створені за допомогою штучного інтелекту, становлять нову загрозу для академічних публікацій».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджина Хонга «Підроблені статті, створені за допомогою штучного інтелекту, становлять нову загрозу для академічних публікацій».
У ній автор зазначає, що як редактор, він отримує від «підставних авторів» підроблені статті, що складаються з раніше опублікованих ними, текст яких змінено за допомогою ШІ. Сонджин задається питанням, чому це відбувається, а також ділиться своїми міркуваннями. За останні місяці йому довелося працювати з 20-ма рукописами, які на перший погляд були схожі на нові дослідження, але при детальному розгляді виявилися раніше опублікованими роботами, переписаними за допомогою ШІ. Структура, методи і навіть малюнки та таблиці були практично ідентичні оригіналам, але при цьому статті мають аномально низькі показники схожості тексту. У той час як справжні рукописи зазвичай показують близько 10-15% схожості в iThenticate, ці підробки показують лише близько 2-5%, ніби вони були навмисно створені для того, щоб уникнути детекції зловживань. Такі низькі оцінки, як правило, пояснюються розпливчастими формулюваннями, згенерованими ШІ, в яких загальноприйняті наукові терміни замінені менш точними виразами. Більше того, багато посилань, схоже, вставлені випадковим чином, а деякі взагалі не мають відношення до теми дослідження. Іноді статті приписуються неіснуючій людині із зазначенням афіліації відомого університету. І це не помилки через необережність, а навмисні дії. Але навіщо такій людині відправляти до журналу роботу під вигаданим ім’ям? Чим це йому допоможе? Це може бути скоординованою спробою наповнити журнали дезінформацією та псевдонауковими даними, посіяти плутанину і підірвати довіру до певних галузей знань або видавництв. Можливо, таким чином розробники програм на основі ШІ перевіряють їхню ефективність: чи зможе ШІ обдурити редакторів і рецензентів журналів, змусивши їх повірити, що стаття нова і справжня? Якщо рукопис складений з фрагментів декількох статей або оглядова стаття складена шляхом змішування матеріалів з десятків джерел, виявлення порушень стає набагато складнішим. Редактори та рецензенти володіють навичками оцінки наукової якості рукописів, а не виявлення фальшивок, створених штучним інтелектом. І без відповідної підготовки їм буде непросто, особливо в умовах високого редакційного навантаження та відсутності глибоких знань по темах, що розглядаються. Сонджин вважає, що редакторам потрібна допомога: упровадження більш ефективних інструментів для відсіювання рукописів на етапі подання робіт, включаючи інструменти визначення авторства та «чорні» списки відомих шахраїв, процедури перевірки осіб, (наприклад, запит ідентифікаторів ORCID), поліпшення навичок розпізнавання «тривожних сигналів». Підвищення обізнаності про підтверджені випадки шахрайства з використанням ШІ та активний обмін інформацією між редакторами, рецензентами й дослідниками матимуть вирішальне значення для формування культури протидії підриву основ наукової довіри.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Корі Скарр і Карла Мангаїса «Усунення перешкод, що заважають викладачам запобігати порушенням академічної чесності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Корі Скарр і Карла Мангаїса «Усунення перешкод, що заважають викладачам запобігати порушенням академічної чесності».
У ній йдеться про те, що для багатьох викладачів боротьба з академічними проступками є одніює з найскладніших і найневдячніших частин їхньої роботи. Опитування викладачів політехнічного коледжу Онтаріо, висвітлює бачення викладачами загальної ситуації з виявленням академічних порушень. Робоче навантаження є головною перешкодою, що гостро проявляється особливо серед викладачів, які працюють неповний робочий день і яким не компенсують додаткові години, необхідні для розслідування такого роду справ. У більшості досліджень викладачі розглядаються як однорідна група, ігнорується їхній реальний досвід, мотивація, педагогічний стаж. Але саме досвід формує сприйняття: викладачі з більш, ніж десятирічним стажем, частіше вважають, що навчальний заклад не ставиться до академічної добросовісності серйозно. Викладачі з одним або менше роками викладацького досвіду повідомляли про бар’єри, пов’язані з критикою їхньої педагогічної практики з боку інших, а також про страх зіпсувати стосунки зі студентами. На підставі цих результатів автори рекомендують наступні стратегії: створення безпечного простору для діалогу з питань недоброчесної академічної поведінки під керівництвом експерта з викладання та навчання, який спрямує розмову в позитивне і продуктивне русло; зміцнення відносин між викладачами та їхнім керівництвом із підтвердженням того, що подання заяв про порушення академічної доброчесності не матиме негативного впливу на карєру; створення позитивної синергії всередині колективу шляхом визнання і підтвердження наявних проблем і заохочення співпраці для підвищення академічної добчесності; оприлюднення результатів розгляду справ, пов’язаних з випадками серйозних академічних проступків, щоб посилити прихильність установи до підтримки академічної добчесності.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рені Беатріс Алкалай «Комплексний підхід до навчання за допомогою ГШІ».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рені Беатріс Алкалай «Комплексний підхід до навчання за допомогою ГШІ».
У ній представлена чотириетапна структура презентації ГШІ, яка може допомогти у навчанні студентів тому, як найкраще можна використовувати інструменти ШІ, роблячи це критично та етично, сприяючи розвитку самостійності, усвідомленню упередженості ШІ та більш глибокому залученню до філософських роздумів. По мірі того, як ГШІ проникає у систему вищої освіти, його використання у навчальних закладах одночасно спричиняє інновації та викликає занепокоєння. Деякі викладачі прямо забороняють використання цих інструментів студентами, тоді як інші прагнуть скерувати студентів до вдумливого та відповідального використання ШІ. Як професор філософії, Рена Беатріс дотримується останнього підходу. На своїх курсах з етики та медичних гуманітарних наук вона закликає студентів ставитися до інструментів ГШІ не як до джерела істинних знань, а як до способу перевірки власних ідей. Студенти вчаться критично оцінювати тексти, згенеровані ШІ, розрізняти викривлення фактів і достовірність інформації, щоб найкращим чином формулювати власні ідеї. У своєму курсі Алкалай заздалегідь планує дату здачі проміжної роботи і пропонує поетапну її підготовку упродовж шести-семи тижнів до її здачі. Студенти починають з вивчення можливостей та обмежень інструментів ГШІ, читають відповідну літературу, беруть участь у групових обговореннях, займаються практичним порівнянням отриманих відповідей на етичні та філософські питання, використовуючи ці вправи для вивчення упередженості і якості генерації. Нарешті, учні застосовують інструменти ГШІ до власних текстів, переходячи від рефлексивного твору до взаємодії з ШІ та досягаючи кульмінації у критичній оцінці контенту, створеного ШІ. Чотириетапна структура інтеграції інструментів ГШІ у навчальні завдання охоплює формування базового розуміння; експерименти зі штучним інтелектом у класі; дослідження упередженостей; творче письмо та рефлексію. Кожен етап реалізує певні навчальні цілі, містить посилання на рекомендовані матеріали для читання, приклади і формати завдань.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Адаптація учнів з особливими освітніми потребами в рамках PISA: результати пілотного дослідження» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань освіти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Адаптація учнів з особливими освітніми потребами в рамках PISA: результати пілотного дослідження» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань освіти».
У ньому зазначається, що Програма міжнародного оцінювання учнів (PISA) забезпечує кожні чотири роки проведення глобального оцінювання компетентності 15-річних учнів у читанні, математиці, природничих науках та інноваційній сфері. PISA дотримується суворих правил щодо участі учнів з особливими освітніми потребами, пропонуючи лише обмежений спектр інструментів (адміністрування у малих групах, використання аудіодопоміжних засобів, читання інструкцій мовою жестів). Деякі пристосування, такі як пристрої для збільшення або читання вголос, категорично заборонені, що унеможливлює участь в оцінюванні учнів з певними інвалідностями або потребами (наприклад, порушеннями зору). Це викликає занепокоєння щодо загальної справедливості оцінювання, особливо з огляду на те, що багато з цих учнів користуються пристосуваннями під час відповідних національних оцінювань. У цьому дослідженні представлені результати оцінювання доцільності та сприйняття ефективності доступної форми PISA для учнів з помірними труднощами зору, специфічними труднощами читання та труднощами з концентрацією уваги і контролем поведінки, проведені у семи країнах. Це дослідження включало тестування, що охоплювало адаптовані завдання PISA з природничих наук та інструменти доступності для вивчення залученості учнів, використання та сприйняття пристосувань, а також їхнього впливу на успішність у навчанні. Результати показали, що учні були належним чином залучені та вважали інструменти корисними, особливо – функції читання вголос, контрастності тексту (з відмінностями у використанні інструментів та сприйнятій корисності для різних потреб). Експерти наголошують, що учні з особливими освітніми потребами можуть змістовно брати участь у PISA, якщо забезпечується їхній доступ до відповідних пристосувань.
Sorry, this entry is only available in Українська. Turnitin являє собою американський сервіс аналізу академічних текстів, створений для всебічної підтримки академічної доброчесності.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Turnitin являє собою американський сервіс аналізу академічних текстів, створений для всебічної підтримки академічної доброчесності.
З 1998 року він надає освітянам послуги з ідентифікації запозичень для задоволення потреб викладачів і студентів. Сервіс побудований на сучасних технологічних і програмних рішеннях, а також використовує велику базу даних наукового контенту. Інструменти Turnitin сертифіковані за стандартом LTI та легко інтегруються з понад 100 освітніми платформами, системами управління навчанням, сервісами «єдиного входу» тощо. Користувачам надається цілодобова технічна підтримка. Також на порталі публікуються спеціально створені освітні ресурси для забезпечення «людиноорієнтованого» використання усіх можливостей сервісу, інструментів та ШІ для зменшення навантаження викладачів та підтримки студентів у їхньому прагненні етичного навчання. Оцінювання подібності текстів забезпечує надійна програма, доповнена можливістю виявлення текстів, згенерованих або перефразованих ШІ. Інтерфейс сервісу представлений багатьма мовами, у т.ч. англійською, іспанською, португальською, німецькою, французькою, італійською, японською, китайською, корейською, турецькою, арабською. Є можливість автоматизації процесу оцінювання, спрощення адміністративних процедур, організації зворотного зв’язку, налагодження системної аналітики результатів. Здійснюється перевірка на наявність ШІ-текстів з визначенням оригінальності стилю, рерайтингу тощо. Належним чином забезпечується конфіденційність даних, яка побудована з урахуванням світових та національних стандартів (сертифікат SOC-2 щодо конфіденційності). Окремим напрямком підтримки викладачів і студентів від Turnitin є належне інформування про засоби підтримки академічної доброчесності, види академічних порушень та засоби сприяння етичній перевірці (на сайті є відповідні інструкції та «Керівництво з відповідального використання штучного інтелекту»). Інструмент Turnitin Clarity надає викладачам уявлення про розвиток навичок академічного письма студентів, щоб підтримати навчання. Компанія здійснює необхідні заходи для зменшення ризиків, які штучний інтелект створює для академічної доброчесності та репутації наукової чи освітньої установи, одночасно підтримуючи відповідальне використання ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. 17 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Рецензування наукових публікацій: від традиційних моделей до відкритої науки».
Sorry, this entry is only available in Українська.
17 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Рецензування наукових публікацій: від традиційних моделей до відкритої науки».
Захід стане майданчиком для обговорення рецензування наукових публікацій, яке є фундаментальним механізмом забезпечення якості та достовірності наукового знання, і не лише гарантує відповідність досліджень високим академічним стандартам, але й сприяє вдосконаленню методології, підвищенню точності результатів та їхньої інтерпретації. Планується розглянути еволюцію рецензування; його роль у формуванні академічної доброчесності; актуальні виклики, з якими стикається наукова спільнота сьогодні проаналізувавши відповідні публікації у Web of Science; значення відкритого рецензування у сучасному науковому світі; моделі відкритого рецензування з прозорими процесами оцінювання публікацій (на відміну від традиційного анонімного рецензування ця модель дозволяє ідентифікувати рецензентів, публічно оприлюднює їхні оцінки та залучає більш широку наукову спільноту до обговорення). Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Більш екологічне майбутнє вищої освіти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Більш екологічне майбутнє вищої освіти».
У ній зібрані поради щодо мотивації у справі створення більш екологічних університетів. Стале майбутнє залежить від передових світових інновацій, сміливих досліджень, освіти, взаємодії з громадськістю та обміну знаннями між вченими та промисловістю. За розумно організованого підходу університети можуть забезпечити всі ці елементи, якщо створять належні умови для педагогів та здобувачів освіти для фокусування на кліматичних цілях. Тематична підбірка ТНЕ пропонує рекомендації для світової вищої освіти щодо створення більш екологічних інститутів, досліджень і викладання. Ресурси охоплюють практичні дії з просування сталого розвитку – від впровадження ЦСР у навчальні курси та програми, до скорочення відходів у кампусах та виховання наступного покоління лідерів у галузі охорони навколишнього середовища. Доступний для ознайомлення ресурс наразі містить двадцять дві статті, присвячені актуальним питанням використання Цілей сталого розвитку для сприяння інноваціям; критичним підходам до включення ЦСР до навчальних програм; подоланню розриву в обізнаності щодо ЦСР; п’ятиетапній структурі інтеграції сталого розвитку у вищу освіту; упровадженню Цілей сталого розвитку у навчальні програми за допомогою міждисциплінарного підходу; підготовці студентів університетів до лідерства у вирішенні проблеми зміни клімату; залученню студентських голосів до ініціатив «зеленого» кампусу; спільної роботі зі студентами для розроблення стандартів освіти у галузі сталого розвитку; підтримці екологічного ШІ; створенню «зеленого» кампусу тощо.
Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України інформує, що Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт «Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство освіти і науки України інформує, що Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт «Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності».
Очікується, що його прийняття дозволить створити сучасні механізми підтримки науки й бізнесу, ліквідувати зайву бюрократію та запровадити нову інституційну структуру управління у сфері інновацій. Йдеться про комплексне оновлення інноваційної політики в частині інструментів підтримки (гранти, інноваційні ваучери, державне замовлення, пільгове кредитування (повне чи часткове безвідсоткове, компенсація відсотків до 50%), державно-приватне партнерство, фінансування R&D); зняття бюрократичних бар’єрів завдяки скасуванню обов’язкової експертизи та реєстрації інноваційних проєктів; визначення цілей державної політики для підвищення конкурентоспроможності економіки, розвитку стартап-екосистем, підтримки науки та бізнесу; розмежування повноважень між МОН, Мінекономіки, Мінцифри, МОЗ, Міноборони та іншими ЦОВВ. Будуть створені відповідні стимули для бізнесу – фінансові інструменти для зменшення ризиків, створення гарантованого попиту через державно-приватне партнерство, розвиток інноваційної інфраструктури. Розробники документу наголошують, що за рахунок запропонованих змін збільшиться кількість інноваційно активних підприємств і обсяг виробленої інноваційної продукції; посилиться взаємодія науки й бізнесу, зокрема завдяки новим методам державної підтримки та ефективній інноваційній інфраструктурі; буде створено цілісний комплекс інструментів та механізмів для відновлення економіки на основі сучасних, екологічно чистих, енерго- та ресурсоефективних технологій; це стане фундаментом для розвитку наукомістких стартапів та інноваційних екосистем, інтегрованих у європейський і світовий простір. Законопроєкт підготовлений у межах стратегії WINWIN 2030, що охоплює розвиток стартап-шкіл, наукових парків, ініціативи Science.City та нових механізмів фінансування, щоб об’єднати науку, бізнес і державу в єдину інноваційну систему.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
