28 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Як заробляти на науці в університеті».
28 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Як заробляти на науці в університеті».
Захід покликаний надати слухачам можливість дізнатися, як перетворити наукові ідеї на реальні ресурси та створювати конкурентні проєкти безпосередньо в рамках університетської екосистеми. Планується обговорити наступні ключові теми: що хочуть грантодавці; як правильно формувати Dream Team; анатомія грантової заявки. Організатор – Startup Incubator Одеської політехніки.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».
У ній автори пропонують поговорити про те, наскільки ефективно можна розвивати так звані трансферні навички (комунікацію, командну взаємодію, критичне мислення та самоменеджмент) у середовищі онлайн-освіти. Розширення дистанційних і гібридних форм навчання поставило викладачів перед необхідністю створювати умови не лише для засвоєння змісту, а й для розвитку соціальної взаємодії між студентами. Така взаємодія традиційно сприяє формуванню комунікативних і міжособистісних компетентностей. Дослідження, проведене у 2022 році, засвідчило, що різниця між очною та синхронною дистанційною формою навчання у результатах не є суттєвою, проте в онлайні спостерігається менша когнітивна залученість і слабше відчуття належності до спільноти. Водночас цифрові платформи здатні створювати автентичне середовище для формування навичок віддаленої комунікації, самостійного мислення та глобальної співпраці — саме тих, які все більше цінуються на ринку праці. Автори радять викладачам приділяти особливу увагу підтримці інтеракції: бути присутніми з увімкненою камерою, починати заняття з короткого неформального обміну, використовувати інтерактивні інструменти — дошки, опитування, підгрупову роботу. Асинхронні формати можуть включати колективну підготовку матеріалів, обговорення кейсів, взаємооцінювання. Навчальні плани варто вибудовувати так, щоб універсальні навички інтегрувалися у професійний контекст, а оцінювання відтворювало реальні робочі ситуації, як наприклад, підготовку аналітичних матеріалів чи текстів для блогів із подальшою рефлексією щодо застосування отриманих навичок. Дистанційне навчання не обмежує розвиток універсальних компетентностей, а за належного педагогічного дизайну може навіть посилити їх, формуючи готовність до праці у гібридному, технологічно насиченому світі.
Міністерство освіти і науки України оголошує додатковий конкурсний добір на науково-технічні (експериментальні) розробки за державним замовленням, виконання яких розпочнеться у 2026 році за кошти державного бюджету.
Міністерство освіти і науки України оголошує додатковий конкурсний добір на науково-технічні (експериментальні) розробки за державним замовленням, виконання яких розпочнеться у 2026 році за кошти державного бюджету.
Відповідний наказ від 24 жовтня 2025 року №1393 розміщено на офіційному порталі МОН. Метою проведення конкурсу є формування пропозицій щодо державного замовлення на науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію відповідно до статей 42, 48, 57, 58 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Відбір розробок здійснюватиметься у рамках 11 пріоритетних тематик, які разом із вихідними технічними завданнями на виконання науково-технічних робіт сформовані органами виконавчої влади – Міноборони, Мінцифри, МОН, Службою безпеки України, Адміністрацією Держспецзв’язку. Додатковий конкурс має скорочений термін виконання розробок (до 12 місяців) та підвищені вимоги до рівня технологічної готовності до мінімум ТRL 5 (технологію перевірено у відповідному середовищі). Зазначені розробки спрямовані на отримання прикладних результатів, максимально наближених до можливості впровадження та масштабування. Очікується. що їх реалізація сприятиме підвищенню технологічної спроможності країни та стійкості критичної інфраструктури; забезпеченню кіберзахисту в інформаційних системах та мережах; удосконаленню процесів цифровізації та обміну науково-технічною інформацією; формуванню переліків пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. Участь у конкурсі можуть брати підприємства, установи й організації незалежно від форми власності, які мають працівників відповідної кваліфікації, обладнання та матеріально-технічну базу для виконання науково-технічної розробки. Основними принципами організації та проведення Конкурсу є створення рівних умов для його учасників, прозорість та об’єктивність оцінювання заявок, поданих для участі у конкурсному відборі науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 24 листопада 2025 року.
Проєкт «Стале партнерство у сфері блакитної економіки» програми ЄС «Горизонт Європа» оголосив конкурс «Цифровізація та інновації для стійких морських екосистем, підприємств і громад з метою зміцнення конкурентоспроможності блакитної економіки ЄС».
Проєкт «Стале партнерство у сфері блакитної економіки» програми ЄС «Горизонт Європа» оголосив конкурс «Цифровізація та інновації для стійких морських екосистем, підприємств і громад з метою зміцнення конкурентоспроможності блакитної економіки ЄС».
Його мета – розроблення, управління і підтримка справедливого та інклюзивного переходу до регенеративної, стійкої і стабільної блакитної економіки, прискорення перетворень у напрямку кліматично нейтральної, продуктивної та конкурентоспроможної економіки до 2030 року, а також створення та підтримка умов для сталого розвитку океану до 2050 року. Українські науковці, університети та неурядові організації можуть долучитися до міжнародної ініціативи, запропонувавши проєкти тривалістю до 36 місяців, зосереджені на наступних пріоритетах: цифрові двійники океану; перехід до блакитної економіки та розвиток багатофункціональної морської інфраструктури; кліматично орієнтоване планування та управління використанням морських ресурсів на регіональному рівні; блакитні біоресурси – стале рибальство, аквакультура, нові біопродукти; сталі прибережні громади та підприємства. Подані на конкурс проєкти повинні пропонувати вагомий внесок у справу переходу до блакитної економіки на основі підходу «шлях впливу» для басейнів ЄС (Атлантичний океан, Балтійське море, Чорне море, Середземне море та Північне море), а також мати перспективи тиражування /масштабування. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 16 червня 2026 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальні перспективи тристоронньої співпраці».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальні перспективи тристоронньої співпраці».
У ньому зазначається, що всесвітній ландшафт співробітництва у сфері розвитку переживає період глибоких перетворень. Численні кризи, скорочення бюджету, зростаюча нерівність та інші проблеми вимагають більших зусиль, але для їх вирішення є менша кількість ресурсів. Реформи у цій сфері спрямовані на переосмислення співробітництва у сфері розвитку відповідно до закликів, що містяться в Севільському зобов’язанні та Пакті про майбутнє. Співпраця з метою розвитку перебуває на роздоріжжі. Геополітичні зрушення й скорочення бюджетів вимагають нових інклюзивних, стійких методів роботи і відповідальних партнерств. Потрібно зламати традиційну динаміку відносин донорів та одержувачів допомоги, зміцнити довіру, подолати розбіжності та мобілізувати як фінансування, так і знання та інновації від різних партнерів. Це має стати основою для формування платформи спільного розроблення рішень для глобальних проблем. У цьому звіті розглядається майбутнє співробітництва, аналізуються глобальні тенденції щодо даних, висвітлюються тристоронні партнерства в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та розглядаються можливості залучення приватного сектору. Документ покликаний не просто бути джерелом новітніх даних та основою розгортання тематичних дискусій, а й надихнути на суттєві зміни, переосмислення співпраці з метою розвитку, просування системних перетворень та заохочення тристороннього й інклюзивного партнерства.
29 жовтня 2025 року у рамках міжнародної серії заходів з обговорення майбутнього видавничої справи відбудеться «Форум політики відкритого діамантового доступу».
29 жовтня 2025 року у рамках міжнародної серії заходів з обговорення майбутнього видавничої справи відбудеться «Форум політики відкритого діамантового доступу».
Він стане дискусійною площадкою для експертів і зацікавлених осіб щодо питань політики та механізмів фінансування задля підтримки справедливих та керованих спільнотою наукових публікацій в усьому світі. Йтиметься про глобальні тенденції розвитку некомерційних видань в Африці, Європі та Латинській Америці; успішні практики фінансування наукових публікації; регіональні та міжнародні потреби у науковому видавництві. Організатор – Консорціум ALMASI.
28 жовтня 2025 року відбудеться відкритий науково-практичний семінар з підвищення кваліфікації «Актуальні проблеми створення та використання службових об’єктів права інтелектуальної власності у сфері освіти та науки».
28 жовтня 2025 року відбудеться відкритий науково-практичний семінар з підвищення кваліфікації «Актуальні проблеми створення та використання службових об’єктів права інтелектуальної власності у сфері освіти та науки».
Під час заходу планується обговорити наступні питання: авторське право в закладах вищої освіти та наукових установах; авторське право на твір; строк чинності авторського права; охоронювані та неохоронювані авторським правом об’єкти; види творів; визначення авторського внеску, розподіл прав співавторів, права упорядника; охорона результатів роботи редактора; використання творів інших осіб; право інтелектуальної власності на інформацію/твори/фото, що опубліковані в мережі інтернет; випадки вільного використання творів (без дозволу автора), передбачені законодавством; суспільне надбання; повернення під охорону творів, що вже перейшли до суспільного надбання; види договорів в авторському праві та їх особливості; передання /відчуження прав чи надання прав на певний строк; укладення договору з видавництвом; приклади положень договорів щодо визначення способів використання твору, тиражу, гарантій сторін, зазначення авторства, заборона навчання штучного інтелекту на текстах; надання дозволу на переклад твору та його видання в іншій країні; роль свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір; розподіл майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності у сфері освіти та науки; розподіл майнових прав при створенні творів за замовленням; права здобувачів освіти на об’єкти інтелектуальної власності, створені під час навчання; розподіл майнових прав на службові твори між працівником та закладом освіти/науковою установою. Організатор – Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.
28 жовтня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться черговий семінар з формування національного консенсусу щодо відкритої науки із серії проєкту Open4UA.
28 жовтня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться черговий семінар з формування національного консенсусу щодо відкритої науки із серії проєкту Open4UA.
Захід покликаний стати площадкою для обговорення експертами й ентузіастами відкритої науки заходів сприяння прогресу в цьому напрямку та презентації результатів Open4UA. Планується розглянути рекомендації щодо впровадження принципів CoARA у політики та практики оцінювання проєктів національними фундаторами науки; проаналізувати відкриту базу даних проєктів, профінансованих НФДУ; обговорити пропозиції щодо державної атестації ЗВО на основі принципів відкритої науки та звіт з гармонізації реформ; презентувати онлайн-курс. Організатор – Консорціум проєкту Open4UA.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ванесси Мар-Молінеро «ШI як інструмент доступу для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ванесси Мар-Молінеро «ШI як інструмент доступу для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу».
У ній розглядається, як генеративний штучний інтелект може слугувати інструментом підтримки та зменшення когнітивного навантаження на рутинні завдання. Форматування документів, сортування пошти, редагування письмових звернень створюють енергетичне навантаження. Використання ГШІ може його зменшувати, якщо застосовувати його прозоро та етично. Наприклад, штучний інтелект може взяти на себе підготовку чернеток листів чи резюме, допомагати з мовними питаннями, розробляти шаблони та робити альтернативний текст для зображень. Багато працівників мають сумніви щодо доцільності використання ШІ, щоб це не виглядало як «обман» або прояв невмілості, особливо – в академічному середовищі, де цінується власна експертиза й чистота авторства. Щоб протидіяти цьому, інституції мають забезпечити чіткі етичні керівництва, а також відкритий і комфортний простір для обговорення. Доцільно скористатись наступними стратегіями: обмін досвідом; надання шаблонів, чек-лістів, прикладів та політик доступності; навчальні сесії для завдань типу «з чернеток до листів», «структура змісту», «редагування стилю»; моделі прозорого використання (наприклад, необхідні примітки на кшталт «чернетка з ШI-допомогою, відредаговано людиною») для нормалізації практики; наставництво та надання часу на тестування й опанування ШІ-інструментів. Коли ГШІ вбудовується як інструмент доступності, а не як заміна експертизи, він може значно зменшити бар’єри для нейрорізноманітного та міжнародного персоналу, надаючи їм більше ресурсів для фокусування на змістовній роботі, допомагаючи долати нерівність у кар’єрному зростанні, підвищити якість комунікацій і прискорити адміністративні процеси без втрати академічного контролю.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту з підготовки осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, через проєктну аспірантуру».
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту з підготовки осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, через проєктну аспірантуру».
Він розроблений відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 р. № 1003-р. Основні новації, які пропонуються у проєкті: новий спосіб здобуття ступеня доктора філософії через проєктну аспірантуру – систему організаційно-наукового забезпечення підготовки здобувачів ступеня доктора філософії на третьому рівні вищої освіти, у межах якої здобувач виконує власне дослідження та отримує фінансування за рахунок PhD-проєкту; подання спільного PhD-проєкту потенційного здобувача ступеня доктора філософії разом із науковим керівником, як окремого дослідницького проєкту терміном до 48 місяців із грошовим забезпеченням у розмірі понад 25 тис грн із відповідною доплатою науковому керівнику; пілот у галузі знань «Природничі науки, математика та статистика»; здобуття ступеня доктора філософії у проєктній аспірантурі на робочому місці у рамках PhD-проєкту. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 4 листопада 2025 року.
