Кабінет Міністрів України схвалив механізм, за яким Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту призначатиме й виплачуватиме гранти Президента України для залучення іноземних фахівців та інших зацікавлених осіб до науково-педагогічної й наукової роботи в Україні.
Кабінет Міністрів України схвалив механізм, за яким Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту призначатиме й виплачуватиме гранти Президента України для залучення іноземних фахівців та інших зацікавлених осіб до науково-педагогічної й наукової роботи в Україні.
Йдеться про залучення науково-педагогічних і наукових працівників іноземних закладів вищої освіти та наукових установ, незалежних експертів, представників громадськості й роботодавців. Зокрема, змінами до урядової Постанови від 14 квітня 2021 року № 347 встановлено процедуру організації та проведення конкурсного добору на отримання грантів з використанням інформаційно-комунікаційної системи грантової підтримки освітніх і наукових ініціатив «Е-грант». Порядок проведення конкурсу розроблятиме Фонд та затверджуватиме МОН; у рамках конкурсів відбуватиметься відбір кандидатів згідно запитів університетів та наукових установ (під освітні програми, дослідницькі напрями, спільні проєкти й прикладні розробки). Фінансування здійснюватиметься в межах залучених коштів та інших джерел, не заборонених законодавством, граничний розмір гранту обраховуватиметься з урахуванням середньомісячної оплати праці професорів у провідних іноземних університетах (250 найкращих у світових рейтингах) та формату залучення («візит-професор» або «гостьовий лектор»).
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Реформа академічної кар’єри в Латвії. Підбиваємо підсумки та дивимося у майбутнє».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Реформа академічної кар’єри в Латвії. Підбиваємо підсумки та дивимося у майбутнє».
У публікації узагальнюються результати реформування системи докторської освіти та академічної кар’єри в Латвії. Виклики, з якими зіткнулась Латвія, прагнучи створити привабливі умови для академічні кар’єри, знайомі багатьом іншим країнам ОЕСР. Це необхідність сприяння університетській докторській освіті; нестабільність значної частини посад академічного персоналу; надмірна залежність академічної кар’єри від короткострокового фінансування досліджень; невирішеність питань щодо ефективного оцінювання дослідницької діяльності академічного персоналу на всіх етапах їхньої кар’єри. У Латвії політики, керівники закладів вищої освіти та зацікавлені сторони співпрацювали задля того, щоб спрямувати на це більше ресурсів та вжити дієві заходи для покращення умов роботи академічного персоналу. Рамки академічної кар’єри тут реформуються одночасно з реформою кількох інших аспектів системи вищої освіти, створюючи динамічний контекст. Дорожня карта реформ докторської освіти та академічних кар’єр у Латвії містить три основні пріоритети для латвійського сектору вищої освіти та органів влади. Перший – постійне покращення умов праці академічного персоналу, включаючи дії щодо забезпечення плавного та ефективного переходу до нової моделі докторської освіти в усіх установах та просування науково обґрунтованих та узгоджених підходів до управління академічними кар’єрами. Другий – оновлення та узгодження політичних рамок, включаючи дії щодо забезпечення покращення умов праці академічного персоналу залишалося на передньому краї політики вищої освіти, досягнення належного балансу між стабільністю та ефективністю. Третій – обмін досвідом та спільна робота на благо академічного персоналу, включаючи створення міцної правової та фінансової основи для академічної спільноти.
Міністерство освіти і науки України оголосило про проведення звітної кампанії за 2025 рік щодо наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до його сфери управління.
Міністерство освіти і науки України оголосило про проведення звітної кампанії за 2025 рік щодо наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до його сфери управління.
Згідно з наказом МОН від 03.02.2026 року №154 керівникам наукових установ, закладів вищої освіти та керівникам наукових досліджень і розробок необхідно подати до кінця березня поточного року звітну інформацію про підсумки наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Йдеться про результати, отримані закладами вищої освіти та науковими установами у 2025 році. Оприлюднено також повний перелік форм подання інформаційних матеріалів (всього сім додатків): річний звіт за формами державного статистичного спостереження зі статистики науки № 3-наука (річна) «Звіт про здійснення наукових досліджень і розробок»; інформація про виконання показників паспортів бюджетних програм 2201390, 2201380 за 2025 рік; інформація про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність; показники наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності; звіти про виконання науково-дослідних робіт згідно з тематичними планами наукових досліджень та розробок; перелік звітів про виконання науково-дослідних робіт у 2025 році, що подані закладом вищої освіти / науковою установою; інформація про результативні показники виконання паспорта бюджетної програми КПКВК 2201390; інформаційна довідка про ЗВО та НУ; копії облікових карток за усіма завершеними у 2025 році науково-дослідними роботами, які виконувалися ЗВО та НУ за бюджетними програмами 2201380, 2201390; інформація щодо кращих науково-технічних (експериментальних) розробок ЗВО та НУ, завершених у 2024-2025 роках. Звітна кампанія триває у двох модулях: модуль моніторингу ЗВО та НУ; модуль звітності керівників досліджень та розробок.
23-26 березня 2025 року у рамках проєкту «EY Academy of Business: Professors» відбудеться серія онлайн-зустрічей викладачів економічних і бізнес-спеціальностей з представниками бізнесу.
23-26 березня 2025 року у рамках проєкту «EY Academy of Business: Professors» відбудеться серія онлайн-зустрічей викладачів економічних і бізнес-спеціальностей з представниками бізнесу.
Планується обговорити, як можна спільними зусиллями зробити викладання ще більш прикладним, сучасним і наближеним до реальних запитів ринку; які практичні аспекти сучасного викладання потрібно опанувати науково-педагогічним працівникам; як обрати та ефективно працювати з сучасними бізнес-інструментами. Учасники заходів розглянуть актуальні питання розроблення та подальшого викладання якісних освітніх курсів; як підтримати розвиток мислення у студентів; у чому суть та фінансова логіка стартапів; як найкраще працювати з даними та робити візуалізації (MS Excel і PowerPoint); як викладач стає фасилітатором. Організатор – EY Academy of Business.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кеннета Вай-Тінґа Леунґа «Як інтегрувати STEM у всі навчальні дисципліни. Почніть із малого».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Кеннета Вай-Тінґа Леунґа «Як інтегрувати STEM у всі навчальні дисципліни. Почніть із малого».
У ній автор пропонує свій погляд на те, як навички природничо-математичного і технічного напрямів можуть бути включені у різноманітні навчальні курси завдяки послідовності невеликих кроків, а не внаслідок масштабних заходів, і як це може сприяти розширенню перспектив STEM-навчання. Успішна інтеграція навичок STEM у навчальний процес починається з передбачення тих здібностей, які студентам обов’язково знадобляться у майбутньому, – здатність до структурованого мислення, вирішення проблем і логічного аналізу. Пропонується запроваджувати експериментальний підхід в межах окремих аудиторних занять, залучаючи студентів до активної роботи з такими інструментами, як генерація коду з підтримкою штучного інтелекту, для розробки простих проєктів або задач. Такі експерименти забезпечують безпечне середовище для студентів та надає можливість педагогам спостерігати за тим, як проходить процес навчання й співпраці у реальних ситуаціях. Позитивний досвід окремих вправ дозволяє згодом розширювати сферу STEM-заходів поза межами початкового курсу, створюючи серію освітніх курсів, які підтримують відповідні навички студента на різних етапах навчання. Ключовий принцип – створення навчальних ситуацій, в яких студенти можуть пов’язати нові знання з уже набутим досвідом і відчути практичні результати своєї діяльності. Наприклад, замість абстрактної теорії пропонується спочатку дати змогу студентам створити простий продукт, вирішити ігрову інтерактивну задачу, що забезпечить розвиток логічного мислення і надасть упевненості навіть тим, хто не має попереднього досвіду роботи з технічними інструментами. Проєкти STEM мають бути гнучкими, ураховувати реальні обмеження викладачів і студентів (наприклад, їхню зайнятість, наявність вільного часу, інтереси). Застосування комбінованих форм навчання дозволить поєднати онлайн-матеріали з короткими очними сесіями без надмірного навантаження на учасників освітнього процесу. Ефективна освіта – це не разова активність, а формування ширшої екосистеми навчання, де STEM-навички послідовно пов’язуються з іншими галузями знань: це сприяє не лише розвитку технічних умінь, а й підготовці студентів до викликів цифрового високотехнологічного майбутнього.
Національна комісія зі стандартів державної мови та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».
Національна комісія зі стандартів державної мови та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».
Документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які підлягають вилученню з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів, які стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів, батьків із дітьми та інших груп, що стикаються з упередженнями. Документ став результатом роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови, проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), а також залучення експертів Ради Європи і ЮНЕСКО. Документ уже доступний на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови. Комісія на своєму засіданні 26 лютого 2026 року схвалила другу редакцію проєкту стандарту й передала документ до Інституту української мови НАН України та інших наукових установ для надання висновків. Запровадження стандарту зробить цю термінологію обов’язковою для використання в офіційній документації, правничій та науковій літературі, сфері освіти, публічного управління, медіа та публічних комунікаціях.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Комплексна рамкова політика ОЕСР з переходу на цифрові технології до 2026 року» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Комплексна рамкова політика ОЕСР з переходу на цифрові технології до 2026 року» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ньому зазначається, що рамкова політика допомагає регулюючим органам, особам, що приймають рішення та іншим учасникам цифрової екосистеми розробляти та упроваджувати ефективні цифрові стратегії задля розвитку інновацій, забезпечення економічного зростання та благополуччя. З моменту першої рамкової політики, підготовленої у 2017-2018 роках, цифрова трансформація неухильно прискорювалась, інтегруючись у всі аспекти повсякденного життя. Її нинішня версія базується на новітніх даних щодо впливу цифрових технологій на різні галузі політики усіх країн-членів ОЕСР. У документі подаються рекомендації щодо формування цифрової політики та її регулювання задля отримання максимального позитивного ефекту. Розглядаються сім взаємопов’язаних аспектів: доступ до комунікаційної інфраструктури, послуг та даних; ефективне використання цифрових технологій та даних; інновації, що базуються на цифрових технологіях та даних; гідні робочі місця для всіх; процвітаюче цифрове суспільство для всіх; довіра до цифрової ери; відкритість ринку в цифровому бізнес-середовищі. Разом усі названі аспекти забезпечують необхідні політичні основи для впровадження цифрових технологій для підтримки процвітаючих та інноваційних економік і суспільств. Розроблена з урахуванням інтересів різних зацікавлених сторін та міждисциплінарного підходу, пропонована концепція є гнучкою і визнає широкий спектр чинників, які впливають на політичне середовище.
28 березня в онлайн-форматі відбудеться семінар «Від даних до рішень: підтримка управління колекціями та трансформаційних угод».
28 березня в онлайн-форматі відбудеться семінар «Від даних до рішень: підтримка управління колекціями та трансформаційних угод».
Захід покликаний показати слухачам, як Web of Science та InCites можуть бути корисні науковцям для розуміння публікаційної поведінки установи, визначення впливу досліджень та відкритого доступу, а також прийняття обґрунтованих рішень щодо формування колекцій журналів та трансформаційних угод. Слухачі дізнаються, як аналізувати журнали та видавництва на основі вивчення локальних дослідницьких результатів; визначати ефективність цитування та вплив досліджень; відстежувати публікаційні тенденції; використовувати бенчмаркінг для підтримки внутрішніх та зовнішніх дискусій; продемонстровані кращі практики інтеграції бібліометричних даних у робочий процес, звітність та переговори, що допоможе бібліотекам узгоджувати колекції як з їхніми бюджетними реаліями та цілями відкритих досліджень. Організатор – Сlarivate.
19 березня 2026 року відбудеться вебінар «Штучний інтелект, алгоритми та бібліотекари: еволюція в епоху ГШІ».
19 березня 2026 року відбудеться вебінар «Штучний інтелект, алгоритми та бібліотекари: еволюція в епоху ГШІ».
Захід покликаний надати слухачам практичні поради щодо того, як залишатись в курсі новітніх розробок інструментів ШІ, розробляти відповідні рішення щодо політики поводження з ШІ та його використання в освітньому та науковому процесі, оцінювати придатність різних інструментів ШІ для роботи бібліотек. Планується обговорити актуальні питання формування університетської політики у галузі ШІ, навчання ШІ- грамотності, підтримки дослідників у вивченні нових інструментів ШІ; залучення бібліотекарів до роботи з ШІ при пошуку інформації, консультуванні читачів, підтримці освіти й досліджень, як забезпечити зважене, етичне та ефективне використання ШІ в університеті. Організатори: Сhoice, Elsevier.
