31 жовтня 2025 року відбудеться конференція «IP Ukraine now 2025», присвячена трансформації IP-сфери в умовах євроінтеграції України.
31 жовтня 2025 року відбудеться конференція «IP Ukraine now 2025», присвячена трансформації IP-сфери в умовах євроінтеграції України.
Захід стане майданчиком для обміну досвідом і широкого обговорення представниками державних органів, судів, провідними експертами з інтелектуальної власності, керівниками юридичних фірм, адвокатами, патентними повіреними і науковцями майбутнього ІР-системи України у контексті європейського правового простору. Планується розглянути наступні питання: ключові зміни, що відбуваються у зв’язку з адаптацією українського законодавства до норм ЄС, оновленням регулювання авторського права, захисту торговельних марок, винаходів та цифрових активів; нові можливості для інновацій; правові аспекти використання штучного інтелекту та реальні кейси виходу українських компаній на європейські ринки; очікувані законодавчі зміни у сфері авторського права, торговельних марок, винаходів. Організатори: Асоціація правників України, УКРНОІВІ / IP офіс.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Робіть менше у дослідженнях, але виконуйте роботи справді добре».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Ґроува «Робіть менше у дослідженнях, але виконуйте роботи справді добре».
У ній автор висвітлює бачення UKRI (UK Research and Innovation – головної британської організації, що розподіляє державне фінансування на наукові проєкти) на те, як мають змінитися підходи до фінансування та стратегії здійснення дослідницької діяльності в університетах. У статті розглядається стратегічна пропозиція Іана Чепмена, нового очільника UKRI: в умовах обмежених ресурсів наукові установи мають відмовитися від прагнення охоплювати безліч тем, натомість фокусуючись на тих напрямах, у яких вони можуть бути справді конкурентоспроможні. Чепмен критикує практику «трохи для всіх», коли інституції роблять багато, але ні в чому не досягають потрібної глибини. Він закликає обирати стратегічні пріоритети й інвестувати усі ресурси саме в них. За його словами, університетам варто чітко усвідомлювати свої сильні сторони, дослідницькі ніші, у яких вони можуть бути лідерами, й зосередитись саме цих напрямках. Разом із тим він підкреслює, що це не означає нехтування фундаментальними основами curiosity-driven або «дослідженням з цікавості», адже вони також можуть приносить проривні розробки. Однак більш прикладна наукова діяльність, яка може сприяти економічному зростанню країни, комерціалізації і взаємодії з індустрією, передусім заслуговує на підтримку. Наукові організації повинні орієнтуватися не лише на кількість започаткованих проєктів, а в першу чергу на результати та ефективність, – саме ці показники будуть у центрі уваги уряду та платників податків. Довіра до науковців є своєрідним капіталом, який можна здобути демонстрацією чітких результатів, а потім отримувати автономію для подальшої роботи. UKRI буде діяти як агент змін: посилювати процес поєднання академічної науки та промисловості, залучати інвестиції до портфелю інтелектуальної власності, сприяти масштабуванню інновацій. Наразі перед науковими інституціями стоїть завдання перейти від політики «широкого покриття» у дослідженнях до обґрунтованої вибірковості, яка поєднує академічну амбіцію з інституційною стійкістю. У такій моделі не йдеться про «обрізання» наукової мрії, а лише про розумне й стратегічне використання ресурсів. Акцент буде саме на якості, довірі та більш тісному зв’язку науки з суспільством та економічним розвитком.
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України щодо вимог до відповідного рівня володіння англійською мовою особами, які претендують на зайняття окремих посад.
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України щодо вимог до відповідного рівня володіння англійською мовою особами, які претендують на зайняття окремих посад.
Встановлення таких вимог передбачено частиною першої статті 4 Закону України «Про застосування англійської мови в Україні». Проєкт встановлює вимоги щодо осіб, які є кандидатами на зайняття посад, визначені пунктами 1-3, 5-11 частини першої, частини другої статті 3 Закону України «Про застосування англійської мови в Україні», – посад державної служби категорії «А», голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, прокурорів, керівників державних наукових установ, керівників закладів вищої освіти, посад державної служби категорій «Б» і «В», поліцейських середнього і вищого складу Національної поліції України, посад начальницького складу інших правоохоронних органів, посад начальницького складу служби цивільного захисту, посад у податкових та митних органах, посад у сфері освіти і науки за відповідними переліками. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 15 жовтня 2025 року.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців «У нас багато цінних даних про здоров’я. Чому їх так важко використовувати?»
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців «У нас багато цінних даних про здоров’я. Чому їх так важко використовувати?»
У ній зазначається, що наразі різні інституції накопичили багато цінних даних про здоров’я, але вони дуже слабко використовуються. Залучення в обіг даних про здоров’я має надзвичайні перспективи для стимулювання інновацій, трансформації усієї системи охорони здоров’я та покращення громадського здоров’я. Але, незважаючи на експоненціальне зростання обсягу даних, їх поки що неможливо використовувати з максимальним потенціалом. У цій публікації досліджується, чому дані про здоров’я залишаються невикористаними, а також пропонуються шляхи їх перетворення на потужний інструмент покращення діяльності у сфері охорони здоров’я в усьому світі. Щодня системи охорони здоров’я та досліджень у галузі охорони здоров’я по всьому світу генерують величезні обсяги даних, які можуть докорінно змінити систему управління громадським здоров’ям, а також підвищити ефективність діагностики та лікування хвороб. Від електронних медичних записів та геномних послідовностей до візуалізації даних та комплексного аналізу статистики здоров’я населення, – відповідальне використання цієї інформації може пришвидшити медичні дослідження та сприяти медичним проривам. Для цього пропонується забезпечити конфіденційні та індивідуальні свободи під час використання медичних даних. Саме це потрібно зробити урядам для досягнення балансу між використанням даних про здоров’я для суспільного блага та захистом прав особистості, таких як конфіденційність та автономія. Це вимагає відповідного удосконалення правового й технічного захисту. Рекомендація ОЕСР щодо управління даними охорони здоров’я заохочує країни надавати дані про стан здоров’я для їх використання у суспільних інтересах. Багато країн оновлюють своє законодавство, щоб вирішити це питання: Австралія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Велика Британія запровадили правові рамки, які прямо дозволяють використання даних про здоров’я для цілей «суспільного інтересу» без отримання відповідної згоди, але з посиленими гарантіями конфіденційності. Також у статті наголошується на трьох основних перешкодах для ефективного використання даних про здоров’я. Це: фрагментація регуляторних актів, бюрократичні перешкоди та відсутність довіри громадськості. Дані про здоров’я мають потенціал трансформувати охорону здоров’я та громадське здоров’я, але лише за умови, що країни зможуть подолати бар’єри довіри, управління та бюрократії. Узгодження стандартів, оптимізація процесів та залучення громадськості дозволять політикам розкрити повну цінність даних про здоров’я, одночасно захищаючи права особистості. За наявності правильних рамок дані про здоров’я можуть стати наріжним каменем інновацій, кращого догляду та зміцнення систем охорони здоров’я в усьому світі.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців «У нас багато цінних даних про здоров’я. Чому їх так важко використовувати?»
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття групи фахівців «У нас багато цінних даних про здоров’я. Чому їх так важко використовувати?»
У ній зазначається, що наразі різні інституції накопичили багато цінних даних про здоров’я, але вони дуже слабко використовуються. Залучення в обіг даних про здоров’я має надзвичайні перспективи для стимулювання інновацій, трансформації усієї системи охорони здоров’я та покращення громадського здоров’я. Але, незважаючи на експоненціальне зростання обсягу даних, їх поки що неможливо використовувати з максимальним потенціалом. У цій публікації досліджується, чому дані про здоров’я залишаються невикористаними, а також пропонуються шляхи їх перетворення на потужний інструмент покращення діяльності у сфері охорони здоров’я в усьому світі. Щодня системи охорони здоров’я та досліджень у галузі охорони здоров’я по всьому світу генерують величезні обсяги даних, які можуть докорінно змінити систему управління громадським здоров’ям, а також підвищити ефективність діагностики та лікування хвороб. Від електронних медичних записів та геномних послідовностей до візуалізації даних та комплексного аналізу статистики здоров’я населення, – відповідальне використання цієї інформації може пришвидшити медичні дослідження та сприяти медичним проривам. Для цього пропонується забезпечити конфіденційні та індивідуальні свободи під час використання медичних даних. Саме це потрібно зробити урядам для досягнення балансу між використанням даних про здоров’я для суспільного блага та захистом прав особистості, таких як конфіденційність та автономія. Це вимагає відповідного удосконалення правового й технічного захисту. Рекомендація ОЕСР щодо управління даними охорони здоров’я заохочує країни надавати дані про стан здоров’я для їх використання у суспільних інтересах. Багато країн оновлюють своє законодавство, щоб вирішити це питання: Австралія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Велика Британія запровадили правові рамки, які прямо дозволяють використання даних про здоров’я для цілей «суспільного інтересу» без отримання відповідної згоди, але з посиленими гарантіями конфіденційності. Також у статті наголошується на трьох основних перешкодах для ефективного використання даних про здоров’я. Це: фрагментація регуляторних актів, бюрократичні перешкоди та відсутність довіри громадськості. Дані про здоров’я мають потенціал трансформувати охорону здоров’я та громадське здоров’я, але лише за умови, що країни зможуть подолати бар’єри довіри, управління та бюрократії. Узгодження стандартів, оптимізація процесів та залучення громадськості дозволять політикам розкрити повну цінність даних про здоров’я, одночасно захищаючи права особистості. За наявності правильних рамок дані про здоров’я можуть стати наріжним каменем інновацій, кращого догляду та зміцнення систем охорони здоров’я в усьому світі.
База академічних текстів регулярно поповнюється. Наразі відвідувачі й користувачі НРАТ мають доступ до 301,1 тис. повних електронних версій академічних текстів ЦР (у т.ч. 134,4 тис. наукових звітів та 166,7 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. У 2025 році стала можливою робота з реєстраційними картками НДР, – їх наразі у БД 203,5 тис. Мережа локальних репозитаріїв НРАТ у серпні поповнилася на 3, а у вересні – на 26. Тепер із Нацрепозитарієм у рамках інформаційної інтеграції співпрацюють 44 заклади вищої освіти, 2 наукові установи та 2 наукових видання, сукупний контент яких НРАТ становить 5,7 тис. академічних текстів. Пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався 145,2 тис. разів на місяць. Пошуковий сервіс НРАТ в черговий раз оновлено, – тепер можна здійснювати тематичний пошук матеріалів локальних репозитаріїв (обирати категорії та окремі ЛР), сортувати метадані за кількістю переглядів академічних текстів і наявністю опублікованих відкритих рецензій. У вересні ми розпочали тестування сервісу самоархівації наборів наукових даних, яку можуть здійснювати користувачі НРАТ, авторизовані за афіліацією. Регулярно відбувається оновлення відомостей про контент НРАТ на порталі http://nrat.gov.ua/opendata/ та порталі відкритих даних. Для постійного інформування цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 3-му кварталі 2025 року на порталі було розміщено 297 таких матеріалів. Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»). Завдяки сервісу підписки на новини порталу можна отримувати інформацію про нові публікації, події, наукові заходи. Щотижня здійснюється розсилка дайджесту НРАТ. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах фейсбук, телеграм, вайбер, відбувається комунікація з користувачами репозитарію. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та Fairsharing.
20 листопада 2025 року у змішаному форматі відбудеться методологічний семінар «Тенденції та особливості взаємодії вищої освіти та ринку праці в умовах війни та повоєнного відновлення України».
20 листопада 2025 року у змішаному форматі відбудеться методологічний семінар «Тенденції та особливості взаємодії вищої освіти та ринку праці в умовах війни та повоєнного відновлення України».
Він стане площадкою для обговорення особливостей взаємодії вищої освіти та ринку праці в Україні і розроблення відповідних рекомендацій на національному та інституційному рівні. Планується розглянути наступні питання: методологія взаємодії вищої освіти та ринку праці; міжнародний досвід взаємодії вищої освіти та ринку праці – тенденції та особливості; вища освіта в Україні та її відповідність національній системі кваліфікацій і ринку праці; законодавче забезпечення взаємодії вищої освіти та ринку праці; кваліфікаційний розрив на ринку праці України у підготовці фахівців із вищою освітою: затребувані професії, дефіцит вакансій і дефіцит кадрів; трансфер технологій і кваліфікаційні навички фахівців із вищою освітою як складові сучасного економічного ландшафту України; сучасні технології розвитку компетентностей фахівців із вищою освітою та навчання в системі кон’юнктурних досліджень ринку праці. Організатор – Національна академія педагогічних наук України.
17-18 листопада 2025 року рамках ініціативи ОЕСР «Спрощення заради успіху» відбудеться симпозіум «Розумні правила, сильний бізнес».
17-18 листопада 2025 року рамках ініціативи ОЕСР «Спрощення заради успіху» відбудеться симпозіум «Розумні правила, сильний бізнес».
Захід стане платформою для обговорення поточних ініціатив ОЕСР щодо зменшення та спрощення регуляторного навантаження на бізнес, а також визначення шляхів підтримки підприємництва. Представники урядових інституцій, бізнесу та споживчих організацій обміняються досвідом та проаналізують актуальні дії урядів, спрямовані на ефективне зменшення регуляторного регулювання при збереженні високого рівня захисту суспільних інтересів. Планується розглянути наступні питання: аналітика та дані ОЕСР щодо зменшення регуляторного навантаження; розумні екологічні норми для зменшення навантаження на фірми та прискорення прогресу у захисті довкілля; розумні правила для smart-технологій; кращі правила для сильнішого бізнесу у сфері екології, будівельного, цифрового та медичного секторів; вимірювання регуляторного навантаження; звіт ОЕСР «Як керувати ризиками, стимулюючи зростання: принципи найкращої практики ліцензування та видачі дозволів». Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Суміт Карн «Зростання онлайн-активності може врятувати університети США, що переживають труднощі».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Суміт Карн «Зростання онлайн-активності може врятувати університети США, що переживають труднощі».
У ній автор розглядає, як саме активізація сегменту онлайн-освіти може стати порятунком для американських університетів, що стикаються зі спадом студентської зацікавленості, демографічними викликами та політичними обмеженнями. У статті автор звертає увагу на основні загрози, з якими наразі зіштовхуються американські навчальні заклади: падіння набору зарубіжних студентів через зміну імміграційної політики, демографічний спад серед молоді, економічні чинники. Для багатьох невеликих університетів, які майже повністю залежать від плати за навчання, навіть відносно невелике зменшення кількості іноземних студентів може стати критичним, призвести до фінансової нестабільності та навіть закриття. Стратегічним інструментом пом’якшення ризиків може стати онлайн-освіта. За результатами вивчення майже 5 тис. навчальних закладів, збільшення частки онлайн-курсів на 1% корелює з приростом приблизно на 8 тис. нових студентів. Автор не ідеалізує це зростання і застерігає, що занадто велика частка студентів, які навчаються виключно онлайн (наприклад, понад дві третини у кризовий час або понад 90 % в умовах стабільності), може призводити до зменшення залученості студентів до освітнього процесу, зниження якості взаємодії, перевантаження, проблем із доступністю та технічною інфраструктурою. Масштабування онлайн-пропозиції в освіті само по собі – не гарантія успіху. Для успішної цифрової трансформації необхідна стратегічна архітектура: поєднання онлайн і очного навчання (бленд-формат), професійна підтримка викладачів у цифровій педагогіці, чітке проектування курсів із визначеними результатами навчання, регулярна взаємодія зі студентами, адаптація освітніх матеріалів та резервні варіанти доступу до контенту. Також важливо розвивати «супровідні» сервіси: академічне консультування, репетиторство, доступ до бібліотечних ресурсів, психологічна підтримка, кар’єрну підтримку. Не менш важливою є роль державних і регіональних політик у підтримці цифрового доступу, як, наприклад, інвестиції в інфраструктуру широкосмугового інтернету, субсидії на пристрої чи доступ до мереж для малозабезпечених студентів. І слід пам’ятати про уроки минулого: проєкти масових онлайн-курсів (MOOCs) зазнали критики через низький рівень завершення і слабку взаємодію учасників. Отже, дистанційне навчання не є універсальним порятунком, але за умови побудови виваженої стратегії, належної підтримки та уваги до розвитку інфраструктури, воно має гарний потенціал для зміни траєкторії розвитку університетів в умовах кризи, воно здатне зробити систему більш гнучкою, інклюзивною та стійкою до викликів майбутнього.
Кабінет Міністрів України ухвалив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2201250.
Кабінет Міністрів України ухвалив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2201250.
Відповідна постанова від 25 вересня 2025 р. № 1190 розміщена на Урядовому порталі. Документ визначає вимоги до виконавців державного замовлення за зазначеною бюджетною програмою; підстави для проведення конкурсного відбору виконавців державного замовлення; повноваження конкурсної комісії; алгоритм проведення конкурсу; особливості реалізації виконання державного замовлення. Планується, що реалізація постанови забезпечить можливість підвищення рівня кваліфікації фахівців і сприятиме підвищенню їхньої конкурентоспроможності на ринку праці.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
