РОЗВИТОК EOSC ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР

РОЗВИТОК EOSC ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нові кандидати зміцнюють федерацію EOSC та підтримують Європейський дослідницький простір».

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нові кандидати зміцнюють федерацію EOSC та підтримують Європейський дослідницький простір».

У ній йдеться про те, що  Європейська хмара відкритої науки продовжує розширювати свої операційні можливості за рахунок додавання нових учасників інфраструктури EOSC, що знаменує значний прогрес у розвитку федеративної, інтероперабельної системи дослідницьких даних та послуг по всій Європі. Розширення Федерації EOSC зміцнює її стратегічну роль у Європейському дослідному просторі як чинника розвитку відкритої науки, підтримки транскордонного співробітництва та принципів обміну, доступу та повторного використання результатів досліджень. На відкритий конкурс організацій, зацікавлених у створенні вузла EOSC, було подано 14 заявок від національних, тематичних та електронних інфраструктурних спільнот. Усі вони розглядались незалежними експертами, обговорювались на засіданні комітету EOSC та отримали схвалення. Відтепер 14 нових учасників доповнюють EOSC, увійшовши до федерації EOSC, яка працює задля забезпечення безперебійного та надійного середовища для обміну та повторного використання дослідницьких даних і цифрових ресурсів у різних країнах та наукових дисциплінах. Вона прагне підвищити ефективність дослідницьких інфраструктур та сховищ даних у Європі, максимізуючи цінність досліджень, що фінансуються з державного бюджету. Це врешті-решт дозволяє користувачам отримувати більш широкий портфель послуг. Федерація відкрита для приєднання нових учасників,  на засадах скоординованого, сталого та інклюзивного розвитку, підтримання високих стандартів сумісності та якості даних та послуг.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/new-candidate-eosc-nodes-strengthen-eosc-federation-and-support-european-research-area-2026-04-23_en,https://research-and-innovation.ec.europa.eu/strategy/strategy-research-and-innovation/our-digital-future/open-science/european-open-science-cloud-eosc_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-30
Поширити
ОЕСР: ЕКСПОРТНІ ОБМЕЖЕННЯ НА КРИТИЧНО ВАЖЛИВУ СИРОВИНУ

ОЕСР: ЕКСПОРТНІ ОБМЕЖЕННЯ НА КРИТИЧНО ВАЖЛИВУ СИРОВИНУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перелік експортних обмежень на критично важливі сировинні матеріали: моніторинг застосування експортних обмежень в умовах зростаючої напруженості на ринку та в політиці».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перелік експортних обмежень на критично важливі сировинні матеріали: моніторинг застосування експортних обмежень в умовах зростаючої напруженості на ринку та в політиці».

У ньому зазначається, що критично важливі сировинні матеріали мають визначальний вплив на економічну безпеку та процвітання країн, але різноманітні експортні обмеження підривають стабільність їх постачання. Моніторинг експортних обмежень на такі матеріали, проведений експертами  ОЕСР, сформував базу інструментів – від вимог ліцензування до заборон на експорт. Обмеження на експорт критично важливої сировини зросли вп’ятеро з 2009 року. Нові обмеження на експорт були запроваджені у 2024 році групою багатих на ресурси країн, що розвиваються, переважно – з Африки та Азії (кобальт, марганець, графіт та рідкісноземельні елементи). Близько 70% світового експорту кобальту та марганцю підлягали принаймні одному обмеженню на експорт у 2022-2024 роках. Аналогічна ситуація для графіту (47%), рідкісноземельних елементів (45%), олова (41%). До матеріалів, експортні обмеження яких у 2024 році найбільше зросли, належать тантал, літій, олово, марганець, нікель, кобальт та ряд кольорових другорядних металів (зокрема ванадій та ніобій). Темпи зростання експортних обмежень на ніобій, тантал, ванадій та літій перевищили 10%. Частка імпорту верстатів, що стикаються принаймні з одним обмеженням, у світовому масштабі зросла з 12,4% у період 2009-2011 років до 16% у період 2022-2024 років. У 2024 році майже чверть нещодавно запроваджених обмежень мали форму заборон експорту, тоді як вимоги щодо ліцензування (які у крайніх формах можуть мати наслідки, подібні до заборон) становили 38% нових обмежувальних заходів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-inventory-of-export-restrictions-on-critical-raw-materials-2026_d5ca8f62-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/oecd-inventory-of-export-restrictions-on-critical-raw-materials-2026_2cedac0b/d5ca8f62-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d5ca8f62-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-30
Поширити
НОВИЙ КОНКУРС ПРОГРАМИ COST ДЛЯ СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ МЕРЕЖ

НОВИЙ КОНКУРС ПРОГРАМИ COST ДЛЯ СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ МЕРЕЖ

Європейська програма European Cooperation in Science and Technology (COST) оголосила про старт нового конкурсу «COST Actions» з підтримки міжнародних науково-дослідницьких мереж.

Європейська програма European Cooperation in Science and Technology (COST) оголосила про старт нового конкурсу «COST Actions» з підтримки міжнародних науково-дослідницьких мереж.

COST Action являє собою міждисциплінарну дослідницьку мережу, що об’єднує дослідників та новаторів, які разом працюють над певним тематичним дослідженням упродовж чотирьох років. Це можуть бути будь-які галузі науки і техніки, де відбувається розвиток міждисциплінарної співпраці між дослідниками, інноваторами та представниками різних секторів урамках Європейського дослідницького простору. Консорціум заявників має охоплювати щонайменше 7 країн – членів COST або партнерських країн, від 50% учасників мають представляти країни інклюзивної цільової групи ITC (Україна входить до цієї групи з березня 2022 року); 40% учасників мають становити молоді дослідники та інноватори. Переможці конкурсу отримають фінансування на створення та розвиток наукових мереж – організацію конференцій, воркшопів, навчальних заходів, короткострокових наукових місій та інших активностей, спрямованих на розвиток співпраці (без прямого фінансування досліджень). Орієнтовний обсяг фінансування – 125 тис. євро у перший рік та 150 тис. євро щорічно у наступні роки для підтримки діяльності мережі. У межах конкурсу планується підтримати до 80 нових COST Actions. Участь у програмі відкриває для українських науковців можливості розширення міжнародної співпраці, формування партнерств для подальшої участі у програмах ЄС, зокрема – «Горизонт Європа». Заявку на участь у можна подати з 31 липня 2026 року до 28 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://www.cost.eu/funding/open-call-a-simple-one-step-application-process/, https://www.cost.eu/cost-events/online-cost-info-day-2026/, https://www.cost.eu/cost-events/online-cost-info-day-2026/, https://mon.gov.ua/news/mon-informuie-pro-vidkryttia-novoho-konkursu-prohramy-cost-dlia-stvorennia-mizhnarodnykh-naukovo-doslidnytskykh-merezh

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-29
Поширити
ОЕСР: ПОСІБНИК З ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ

ОЕСР: ПОСІБНИК З ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Практичний посібник з податкових пільг для інвестицій».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Практичний посібник з податкових пільг для інвестицій».

У ньому зазначається, що уряди широко використовують податкові пільги для залучення інвестицій та стимулювання певних моделей поведінки й видів діяльності. Проте вони не завжди ефективні у досягненні політичних цілей, що найбільш яскраво видно на прикладі країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою, які мають обмеження в ресурсах й адміністративному управлінні. Цей практичний посібник з інвестиційних податкових пільг покликаний допомогти політикам і спеціалістам-практикам більш ефективно розробляти та впроваджувати податкові пільги. У ньому розглядається підхід, заснований на життєвому циклі політики, що охоплює увесь ланцюжок  –  від розроблення концепції до формування, упровадження, моніторингу та оцінювання результатів. Його використання буде корисним при підготовці компромісних рішень на основі урахування різних варіантів політики та визначенні пріоритетів реформ, оскільки рекомендації спираються на узагальнення практичного досвіду країн з усього світу щодо запровадження податкових стимулів в умовах обмеженості ресурсів. Розроблення політики податкових стимулів суттєво відрізняється залежно від країни та контексту: деякі уряди навмисно прагнуть мінімізувати використання податкових стимулів, покладаючись натомість на заходи зі стимулювання інвестицій, інші розглядають цільові податкові пільги як ключовий інструмент залучення певних видів інвестицій або задоволення наявних потреб.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/a-practical-guide-to-investment-tax-incentives_427c66a9-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/a-practical-guide-to-investment-tax-incentives_d072646f/427c66a9-en.pdf, https://doi.org/10.1787/427c66a9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-29
Поширити
ПРОГРАМА EIT JUMPSTARTER 2026 РОКУ  

ПРОГРАМА EIT JUMPSTARTER 2026 РОКУ  

Ініціатива EIT Jumpstarter оголосила про старт набору учасників семимісячної преакселераційної програми для інноваторів з країн Центральної, Східної та Південної Європи.

Ініціатива EIT Jumpstarter оголосила про старт набору учасників семимісячної преакселераційної програми для інноваторів з країн Центральної, Східної та Південної Європи.

Її мета – підтримка трансформації наукових ідей та технологічних рішень у стійкі бізнес-моделі та сприяння їхньому виходу на ринок. Учасники програми отримають комплексну підтримку у вигляді навчання (онлайн та офлайн), комунікаційних заходів (bootcamps), індивідуального менторства від міжнародних експертів та доступу до європейської інноваційної екосистеми. Програма орієнтована на такі напрями: охорона здоров’я, енергетика, розумні міста, виробництво, харчові технології, сировинні матеріали, міська мобільність. Взяти участь можуть новатори з країн, що відповідають вимогам Регіональної інноваційної схеми EIT, включаючи держави-члени ЄС та асоційовані країни програми «Горизонт Європа» (Туреччина, Україна, Молдова, Вірменія). За результатами проходження програми команди підготують свої проєкти та представлять їх на фінальному заході Grand Final. Найкращі стартапи отримають до 10 тис. євро призових. Програма реалізується за підтримки European Institute of Innovation and Technology (EIT). Заявку на участь можна подати до 8 травня 2026 року.

Детальніше: https://eitjumpstarter.eu/, https://eitjumpstarter.eu/programme-details/, https://mon.gov.ua/news/mon-informuie-pro-vidkryttia-naboru-na-prohramu-eit-jumpstarter-2026https://mon.gov.ua/news/mon-informuie-pro-vidkryttia-naboru-na-prohramu-eit-jumpstarter-2026

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-04-28
Поширити
ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НА ІТАЛІЙСЬКИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НА ІТАЛІЙСЬКИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Штучний інтелект на італійських фінансових ринках».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Штучний інтелект на італійських фінансових ринках».

У ньому зазначається, що впровадження штучного інтелекту в італійському фінансовому секторі зростає, при цьому лідерами з впровадження є страховий та банківський сектори. Також спостерігається високий рівень розробки та експериментування зі ШІ загального призначення. Із 450 респондентів, які брали участь у проекті ОЕСР, 39% повідомляють про використання ШІ у своїй повсякденній діяльності. Серед основних фінансових секторів найбільша частка впровадження ШІ припадає на страхування (70% респондентів), за яким слідує банківський сектор (59%). Показник запровадження ШІ серед учасників фінансового ринку становить 31%. Найбільш часто згадані варіанти використання ШІ включають оптимізацію внутрішніх процесів та допоміжні функції, що застосовуються у всіх секторах фінансів Італії. Найбільш часті цілі включають аналіз даних, генерацію та узагальнення текстового контенту. Інші поширені варіанти використання включають боротьбу з відмиванням грошей/фінансуванням тероризму, виявлення та запобігання шахрайству, а також підтримку клієнтів (чат-боти). Серед учасників фінансового ринку 60% використовують ШІ для оптимізації внутрішніх процесів, генерації та перекладу текстового контенту. Більшість варіантів використання ШІ у глобальному масштабі залишаються на стадії розробки та експериментування, що свідчить про високу дослідницьку активність. Використання штучного інтелекту (ШІ) набуває все більшого поширення в італійському фінансовому секторі, при цьому експерименти та впровадження швидко зростають, особливо в генеративному ШІ. Спираючись на опитування ОЕСР щодо інновацій ШІ в італійському фінансовому секторі, цей звіт аналізує поточну ситуацію та окреслює політичні міркування, спрямовані на сприяння безпечному та відповідальному розвитку та впровадженню ШІ відповідно до європейської регуляторної бази.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-in-italian-financial-markets_6f42c977-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/artificial-intelligence-in-italian-financial-markets_c7466bd4/6f42c977-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6f42c977-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-04-28
Поширити
ВІДКРИТЕ РЕЦЕНЗУВАННЯ В OPEN RESEARCH EUROPE

ВІДКРИТЕ РЕЦЕНЗУВАННЯ В OPEN RESEARCH EUROPE

На сайті Європейської Комісії у блозі, де обговорюються «Дослідження та інновації», опубліковано статтю Джека Неша «Відкрите рецензування у рамках Open Research Europe: 7 ключових моментів, які потрібно знати».

На сайті Європейської Комісії у блозі, де обговорюються «Дослідження та інновації», опубліковано статтю Джека Неша «Відкрите рецензування у рамках Open Research Europe: 7 ключових моментів, які потрібно знати».

Зазначається, що відкрите рецензування стає дедалі важливішою частиною відкритих досліджень. Пропонуючи більш прозору альтернативу традиційним моделям рецензування, воно допомагає змінити підхід до оцінювання досліджень. Відкритість не лише допомагає читачам краще зрозуміти дослідження, але й заохочує до конструктивного зворотного зв’язку та надає рецензентам площадку для публічного фахового визнання, на яке вони заслуговують. Сім ключових аспектів відкритого рецензування: 1) термінологія доволі гнучка (відкрите рецензування не має єдиного, універсально узгодженого визначення); 2) рецензії публікуються з унікальними DOI, що дозволяє забезпечити видимість і прозорість (звіти рецензентів доступні разом із самим дослідженням, що підлягало рецензуванню); 3) відкрите рецензування передбачає відкритість авторів (публікація імен рецензентів та їхньої афіліації); 4) відкрите рецензування виходить за рамки традиційних дослідницьких публікацій (воно застосовується не лише до статей чи монографій, а до широкого кола дослідницьких результатів); 5) рецензування може відбуватися після публікації (однією з проблем традиційного рецензування є час, необхідний для переходу від подання статті до публікації); 6) участь спільноти у рецензуванні

(можливість ширшого обговорення у науковій спільноті, коли завдяки відкритому коментуванню будь-хто може зробити свій внесок у процес рецензування, сприяючи більш інклюзивному та заснованому на співпраці підходу до наукової дискусії); 7) ітеративність процесу  рецензування  завдяки розгортанню публічної дискусії (автори можуть представляти переглянуті версії своїх статей у відповідь на відгуки рецензентів або для опублікування нових результатів). Такі платформи, як Open Research Europe, заохочують авторів публічно відповідати на коментарі рецензентів, сприяючи конструктивному діалогу, який приносить користь як авторам, так і науковій спільноті загалом. Кожна нова версія статті відбувається подальше відкрите рецензування, що гарантує сувору оцінку внесених змін. На Open Research Europe статті чітко позначені статусом рецензування, тому читачі точно знають, на якому етапі процесу рецензування вони знаходяться. Відкрите рецензування змінює спосіб оцінювання та обміну дослідженнями, надаючи пріоритет прозорості та співпраці, воно підвищує цілісність, доступність та вплив наукової комунікації.

Детальніше: https://open-research-europe.ec.europa.eu/blog/open-peer-review-on-open-research-europe-7-key-insights-you-need-to-know, https://open-research-europe.ec.europa.eu/for-authors/peer-review

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Рецензування

2026-04-27
Поширити
ОЕСР: МАСШТАБНИЙ ШІ

ОЕСР: МАСШТАБНИЙ ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала інформацію про дослідження «Масштабний ШІ (Канада)».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала інформацію про дослідження «Масштабний ШІ (Канада)».

У ньому йдеться про державно-приватне партнерство із Scale AI за підтримки Міністерства інновацій, науки та економічного розвитку Канади, яке реалізується у рамках ініціативи Глобальних інноваційних кластерів. Компанія Scale AI, розташована в Монреалі, підтримує малі та середні підприємства, наукові та освітні установи, що займаються розвитком технологій штучного інтелекту в ланцюжках постачання та пов’язаних з ними додатках. Завдяки міжнародним партнерствам Scale AI позиціонує Канаду як лідера в галузі інновацій у ланцюжках поставок на основі ШІ, забезпечує співпрацю з провідними світовими дослідницькими інститутами та глобальними партнерами у сфері цієї екосистеми, сприяє впровадженню ШІ в різні сектори, а також  підготовку кваліфікованих кадрів. Scale AI є одним із п’яти глобальних кластерів, що займаються стимулюванням застосування та поширення штучного інтелекту в промисловому та сервісному секторах Канади. Він допомагає скоротити розрив між дослідженнями у галузі штучного інтелекту та їхнім комерційним впровадженням, підтримуючи доконкурентні проекти, які зміцнюють національний потенціал в інфраструктурі даних у різних галузях (роздрібна торгівля, виробництво, транспорт, інфраструктура, охорона здоров’я, аерокосмічна промисловість, енергетика, сільське господарство, фінансові послуги).

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/science-technology-and-innovation-policy-case-studies_089a31c7-en/scale-ai-canada_cd1e2c76-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/10/science-technology-and-innovation-policy-case-studies_ce5ab8f1/scale-ai-canada_373915a6/cd1e2c76-en.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-27
Поширити
СЕРТИФІКАЦІЯ GOOGLE З ПРОФЕСІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

СЕРТИФІКАЦІЯ GOOGLE З ПРОФЕСІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

Google та EdEra оголосили про старт ініціативи «Сертифікація Google з професійного використання ШІ» для українців, які прагнуть опанувати актуальні ШІ-навички та адаптуватися до змін на ринку праці.

Google та EdEra оголосили про старт ініціативи «Сертифікація Google з професійного використання ШІ» для українців, які прагнуть опанувати актуальні ШІ-навички та адаптуватися до змін на ринку праці.

Програма складається із шести курсів та фінального проєкту, розробленого слухачами за менторської підтримки. Учасники дізнаються, як використовувати ШІ відповідально та безпечно; як перетворити ШІ на надійного співробітника за допомогою встановлення чітких інструкцій; як створити власні застосунки навіть не маючи досвіду програмування; як генерувати креативні ідеї за допомогою ШІ; як створювати зображення, відео та генерувати тексти; як проводити дослідження та збирати інформацію; як здійснювати візуалізацію даних. Навчання безкоштовне та буде доступне для всіх, хто цікавиться темою штучного інтелекту і пройде попередній відбір. Подати заявку на участь можна до 5 травня 2026 року.

Детальніше: https://ed-era.com/google-ai-essentials/?utm_source=octopus&utm_medium=link&utm_campaign=email&utm_content=release

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям  #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-04-24
Поширити
СТВОРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ ПРАКТИКІВ З ПИТАНЬ ДОВІРИ ДО НАУКИ

СТВОРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ ПРАКТИКІВ З ПИТАНЬ ДОВІРИ ДО НАУКИ

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Ініціювання створення Європейської спільноти практиків з питань довіри до науки».

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано матеріал «Ініціювання створення Європейської спільноти практиків з питань довіри до науки».

У ньому зазначається, що довіра до науки залишається високою по всій Європі, але її не можна сприймати як належне.  Опитування Євробарометра-2025 року показує, що більшість громадян продовжують довіряти науковим дослідженням, проте публічні дебати все частіше свідчать про сумніви у цінності наукових рекомендацій. Опитування також вказує на очікування громадян, що дослідження та інновації будуть інклюзивними та соціально відповідальними, а також що вчені будуть приділяти більше часу презентації своєї роботи для широкої громадськості. У рамках завдань із вирішення цих проблем та підтримки більшої участі громадськості нещодавно розпочалася робота з впровадження «Порядку денного Європейського дослідницького простору» – структурної політики, націленої на підвищення довіри до науки шляхом участі громадян, їхнього залучення та активізації наукової комунікації. Робота зі створення загальноєвропейської спільноти практиків з питань довіри до науки розпочалася у грудні 2025 року за сприяння Європейської Комісії зусиллями ряду країн (Німеччини, Швеції) та Європейської федерації академій наук і гуманітарних наук (ALLEA). Програма «Горизонт Європа» продовжує традицію фінансування проектів у сфері залучення громадськості, громадянської науки та наукової комунікації. У 2026 ріці робоча програма WIDERA зосередиться на таких пріоритетах, як посилення демократичного управління через громадянську науку та розроблення керівних принципів інклюзивної участі громадськості в дослідженнях та інноваціях. У 2027 році планується надавати підтримку проектам, що залучають молодь до науки та сприяють науковій грамотності, а також масштабуванню успішних ініціатив залучення науки.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/initiating-european-community-practice-trust-science-2026-02-19_en, https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/3227, https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/wp-call/2026-2027/wp-11-widening-participation-and-strengthening-the-european-research-area_horizon-2026-2027_en.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_Громадська наука #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-24
Поширити