Новини інноваторам

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури та Фонд L’Oréal оголосили про проведення конкурсу на здобуття міжнародної премії L’ORÉAL-UNESCO 2023 для жінок-науковців.

Премія присуджується у галузі фізичних, математичних і комп’ютерних наук номінантам з 5-ти географічних регіонів: Африка й Арабські країни, Азія й Океанія, Європа, Латинська Америка, Північна Америка. Розмір винагороди для кожної з лауреаток складає 100 тис. євро.

Обов’язковою умовою для кандидаток на здобуття премії є визнання міжнародної наукової спільноти за власні наукові досягнення, активна участь у наукових дослідженнях впродовж не менше п’яти років.

Відбір учасниць здійснюватиметься за наступними критеріями:
– видатний внесок у загальний розвиток науки;
– вплив робіт кандидатки на поточний стан розвитку відповідної галузі науки;
– визнання кандидатки колегами з відповідної дисципліни через публікації;
– визнання відданості кандидатки освітній діяльності та Цілям сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй.

Кандидатом на здобуття премії мають право висувати керівники університетів або наукових установ, члени академій наук або інших національних наукових установ, завідувачі кафедр, професори та минулорічні лауреатки премії L’ORÉAL-UNESCO для жінок-науковців.

Детальніше: https://bit.ly/3ksjn4h, https://bit.ly/37RpvAz, https://bit.ly/3ksk3ql

Фото: ЮНЕСКО

В рамках проєкту Industry4Ukraine запропоновано створення мережі амбасадорів «Амбасадори Industry4Ukraine».

Її мета – підвищення рівня співпраці українських представників промислового, цифрового, інноваційного секторів з європейськими та світовими програмами допомоги Україні. 

До мережі входять:
– українські представники вказаних секторів, які тимчасово перебувають за кордоном та представники місцевих діаспор що працюють у названих секторах, і намагаються допомагати українським підприємствам, науковцям та університетам;
– громадяни інших держав, професіонали вказаних секторів, представники бізнесу та європейських громадських інституцій, діяльність яких вже має або може мати сталий фокус допомоги Україні;
– представники секторів маркетингу, реклами, PR, які готові надавати свої послуги та ресурси для сприяння промоції ініціативи «Амбасадори Industry4Ukraine».

Діяльність мережі буде спрямована на:
– інтеграцію українських малих і середніх підприємств (МСП) та розробників до діючих проектів Європейського Союзу;
– фінансову та іншу допомогу від діючих проектів ЄС та їх учасників задля підтримки українських розробників та промислових МСП;
– промоцію представників української промисловості та хайтеку в рамках заходів в ЄС;
– промоцію існуючих ініціатив платформи Industry4Ukraine, Українського кластерного альянсу та інших цільових проєктів серед європейських інституцій та професійних спільнот;
– спільну розробку та лобіювання нових ініціатив для допомоги промисловим та хайтек-спільнотам на рівні Єврокомісії та відповідних інститутів країн-членів ЄС.

Ініціатива сфокусована на першочерговій підтримці галузей української економіки. Вона позиціонує себе як інструмент для допомоги сталому розвитку України.

Очікується, що діяльність амбасадорів на користь української інноваційної економіки буде фінансуватись в рамках окремих європейських проєктів.

Детальніше: https://bit.ly/3ODP0px, https://bit.ly/3MF12xj 

Фото: Іndustry4ukraine

Програми Еразмус+ інформує про відкриті можливості участі у конкурсах на друге півріччя 2022 року.

У 3-4 кварталах 2022 року заплановано проведення ряду конкурсів у рамках проєктів Програми Еразмус+, пов’язаних з організацією мобільності, віртуальними обмінами, партнерствами, альянсами, розвитком професійної майстерності.

Відкриті позиції щодо проєктів з організацію мобільності:
– акредитація Erasmus у сфері професійної освіти та навчання (транскордонний обмін та співпраця на постійній основі) (заявки приймаються до 19 жовтня 2022 року).
– мобільність молоді (проведення молодіжних обмінів, об’єднання молодих людей з різних країн для обміну та навчання за межами своєї офіційної освітньої системи) (заявки приймаються до 4 травня 2022 року);
– мобільність молодіжних працівників (мобільність молодіжних працівників, сприяння професійному розвитку молодіжних працівників та їхніх організацій) (заявки приймаються до 4 травня 2022 року);
– заходи участі молоді (проведення заходів для заохочення та сприяння участі молодих людей у демократичному житті Європи) (заявки приймаються до 4 травня 2022 року).

Розвиток віртуальних обмінів у сфері вищої освіти та молоді передбачає підтримку проєктів віртуальних обмінів з конкретними, зокрема – заохочення міжкультурного діалогу з третіми країнами, не пов’язаними з програмою, та підвищення толерантності за допомогою онлайн-взаємодій між людьми; просування різних видів віртуальних обмінів як доповнення до фізичної мобільності Erasmus+; підвищення критичного мислення та медіаграмотності; сприяння розвитку цифрових і м’яких навичок студентів, молоді та молодіжних працівників; сприяння громадянству та спільним цінностям свободи, толерантності та недискримінації через освіту; посилення молодіжного виміру у відносинах ЄС з третіми країнами (заявки приймаються до 20 вересня 2022 року).

Підтримка партнерств співпраці у сфері молоді орієнтована на підвищення якості та актуальності діяльності, розвиток та зміцнення мережі партнерів, підвищення здатності працювати спільно на транснаціональному рівні, інтернаціоналізації діяльності шляхом обміну чи розвитку нових практик і методів, і передових ідей) (заявки приймаються до 4 травня 2022 року).

Розвиток альянсів для інновації охоплює наступні сфери:
– альянси для освіти та підприємств (транснаціональні, структуровані та орієнтовані на результати програми, у яких партнери поділяють спільні цілі та працюють разом, щоб стимулювати інновації, нові навички, почуття ініціативи та підприємницький настрій) (заявки приймаються до 15 вересня 2022 року);
– альянси для галузевого співробітництва з питань навичок (створення нових стратегічних підходів та розвиток співпраці для конкретних рішень щодо розвитку навичок у короткостроковій та середньостроковій перспективі у певних економічних секторах або сферах для забезпечення сталої конкурентоспроможності, соціальної справедливості та стійкості) (заявки приймаються до 15 вересня 2022 року).

Напрямок розвитку центрів професійної майстерності/досконалості забезпечить підтримку поступового створення та розвитку міжнародних спільних мереж Центрів професійної майстерності, сприятиме створенню екосистем навичок для інновацій, регіонального розвитку та соціальної інтеграції на двох рівнях – національному та міжнародному) (заявки приймаються до 7 вересня 2022 року).

Детальніше: https://bit.ly/3Owmjel, https://bit.ly/3Lw6NNH, https://bit.ly/3xZFTtg, https://bit.ly/3OArXvI, https://bit.ly/3KcI9Qv, https://bit.ly/3OAOIQj, https://bit.ly/3rMDbU3, https://bit.ly/3vOXy4y

Фото: Еразмус+

Ужгородський національний університет, Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України та Київський академічний університет започаткували серію конкурсів для підвищення інтересу до науки та популяризації окремих наукових напрямів серед молоді.

Розвиток науки і технологій – один із ключових чинників економічного і соціального розвитку сучасних держав. Для цього необхідна підтримка та заохочення молоді до окремих наукових напрямів.

Перший конкурс з популяризації науки серед молоді відбудеться з 25 квітня по 8 травня цього року і буде стосуватися відомої проблеми комівояжера. Рішення учасників будуть перевірені на різних наборах тестів. За кожен тест учасник отримає певну кількість балів, яка залежатиме від співвідношення відповіді його програми та оптимального рішення. Переможцями стануть ті, хто набере найбільшу кількість балів. При однаковій кількості балів переможцем стане той, чия програма буде виконуватися швидше. 

Переможці конкурсу отримають грошові призи:  за перше місце – 5 тис. грн, за другий – 3 тис. грн, за третю – 2 тис. грн.

Змагання буде проводитись на відомому українському інтернет-порталі Eolymp. 

Детальніше: https://bit.ly/3K6VQR2, https://bit.ly/3LujtEN, https://bit.ly/3OCNMLm, http://salesman.eolymp.io.

Фото: організатори

Компанія Clarivate у співпраці з Китайською академією наук оприлюднила звіт «Дослідницькі фронти 2021» та доповідь «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери».

Дослідницькі фронти формуються, коли групи часто цитованих статей неодноразово цитуються разом, відображаючи конкретну спільність у дослідженні. Це можуть бути експериментальні дані, методи, концепції чи гіпотези.

Дослідження визначає найгарячіші та новітні сфери у галузі наукових досліджень, зокрема – 171 дослідницький фронт (у т. ч. 110 найбільш активних) та 61 новий напрямок, визначений на основі аналізу свіжіших публікацій. Окрім цих напрямків у звіті представлено опис 11 широких дослідницьких сфер та рейтинги країн та установ, чий внесок є ключовим у кожному напрямку.

Близько третини дослідницьких фронтів минулого року пов’язані з COVID-19. Серед них 6 з 10 найкращих дослідницьких фронтів у клінічній медицині та 3 з 10 найкращих дослідницьких фронтів у біологічних науках.

У доповіді «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери» представлено дані про національну ефективність в рамках 171 дослідницького фронту. США залишаються провідною країною з досліджень у 11 галузях природничих і соціальних наук, за ними йде Китай, причому розрив між ними скорочується. Інші 8 кращих країн у дослідницьких фронтах – Великобританія, Німеччина, Італія, Франція, Австралія, Канада, Іспанія та Нідерланди.

Детальніше: https://bit.ly/3M6rhME, https://bit.ly/3M92wPV

Фото: Clarivate

Нові ініціативи шведських закладів вищої освіти та наукових установ із підтримки українських дослідників.

Ряд шведських організацій, які проводять та фінансують дослідження, пропонують підтримку українським науковцям за такими напрямками:
– фінансування;
– проведення досліджень у шведських закладах вищої освіти;
– працевлаштування дослідників;
– міжнародна співпраця.

Зокрема, стипендії Шведської королівської академії наук у сумі 20 тис. шведських крон на місяць можуть бути присуджені на 12 місяців. Фінансування досліджень від Шведського фонду стратегічних досліджень може складати до 3 млн шведських крон при тривалості проєкту до трьох років.

Шведські університети Гетеборзький, Каролінський, Лундський, Стокгольмський, Упсальський та Умео пропонують свої лабораторії для проведення досліджень науковцями з України. 

Фонди: Веннера-Грена, Кнута та Аліси Валленберг, Стратегічних екологічних досліджень Містра виділяють кошти для працевлаштування дослідників або викладачів з України. Докторанти та науковці з України, які активно займаються медичними дослідженнями, можуть отримувати стипендії від Шведського товариства медичних досліджень і регіону Естергьотланд. Також шведські заклади вищої освіти подаватимуть заявки на фінансування Шведської дослідницької ради для працевлаштування дослідників з України у рамках Програми дій Марії Склодовської-Кюрі в програмі «Горизонт Європа».

Детальніше: https://bit.ly/3rvS5ht, https://bit.ly/37V3bG1

Фото: НАНУ