Науковцям

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Аргентинські науковці рятуються від жорсткої економії через рік правління Мілея».

У ній йдеться про протести, що відбулись у Буенос-Айресі під гаслами протидії скороченню  університетської освіти. Вони були надзвичайно масштабними: за деякими оцінками у них брала участь чверть населення міста-мільйонника. Це свідчить про розуміння критичності проблем та величезне занепокоєння поточним становищем освітніх установ. Ситуація, з якою наразі стикаються аргентинські університети та науковці-дослідники в цій країні, залишається жахливою. Зарплати вчених були знижені уполовину від їхньої реальної вартості на тлі спіральної інфляції, а «шокова» економія зменшила здатність державних університетів компенсувати персоналу це падіння. Багато хто побоюється, що тисячі вчених, які зараз масово  залишають свої посади, – це лише початок катастрофічного відтоку. Причому, за словами Валерії Леві, заступника декана факультету точних і природничих наук Університету Буенос-Айреса, найбільше постраждали у цій ситуації молоді науковці. Середня місячна зарплата на посаді асистента викладача така, що не покриває обов’язкових витрат життєдіяльності. Багато хто вирішив поїхати з країни. Наразі президентська команда робить усе для скорочення бюджетного дефіциту «за будь-яку ціну». Такий «короткозорий» погляд нехтує важливістю вищої освіти і досліджень для розвитку країни. У довгостроковій перспективі  поточна політика уряду Аргентики на думку багатьох фахівців матиме надзвичайні руйнівні наслідки для аргентинської наукової спільноти, і вже сьогодні видно основні тренди масштабного відтоку кадрів.

Детальніше: http://surl.li/dpujld, http://surl.li/cyfqok

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Кабінет Міністрів України підтримав проєкт Закону України «Про Національну систему кваліфікацій».

Проєкт розроблено Міністерством освіти і науки України на виконання статті 37 Закону України «Про освіту», пункту 56 «Плану заходів з виконання рекомендацій Європейської комісії, представлених у Звіті про прогрес України в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року» та кроку 137 «Плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік». Він покликаний упорядкувати Національну систему кваліфікацій та здійснити її належне законодавче забезпечення, визначити механізми взаємодії зацікавлених сторін, унормувати питання присвоєння, підтвердження та визнання професійних кваліфікацій. Прийняття документу створить умови для максимального залучення роботодавців до процесу підготовки фахівців в системі освіти.  Проєкт визначає мету, завдання, принципи та структуру організації та функціонування Національної системи кваліфікацій, засади розроблення рамок кваліфікацій, професійних стандартів, формування та супроводу Єдиного реєстру кваліфікацій. Також ним врегульовуються повноваження державних органів управління у сфері кваліфікацій (особливості статусу, завдання і повноваження Національного агентства кваліфікацій; завдання та права галузевих рад з розвитку професійних кваліфікацій, процедури акредитації та діяльності кваліфікаційних центрів; загальні засади присвоєння, підтвердження, визнання професійних кваліфікацій, зокрема здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти; присвоєння і підтвердження освітніх кваліфікацій, зокрема часткових). Важливо також, що у рамках рекомендацій Ради Європи (2022/C 243/02) в Україні запроваджується поняття мікрокваліфікацій та визначаються особливості їхнього здобуття і присвоєння.

Детальніше: http://surl.li/lmxovm, http://surl.li/spxfnpи

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорен Фланнері «Внесення людського дотику до віртуального навчання».

У ній автор наголошує, що персоналізація досвіду віддаленого навчання та зміцнення довіри – це лише дві з кількох стратегій, спрямованих на те, щоб створити сприятливе освітнє середовище онлайн. Притаманне людині прагнення до персональних стосунків робить важливим встановлення емоційних зв’язків між викладачами та студентами, що особливо гостро необхідно саме у віртуальному середовищі. Лорен пропонує власні поради щодо того, як людський чинник може стати фундаментальним аспектом навчання. Вона вважає за необхідне будувати й підтримувати емоційні зв’язки зі студентами: викладачі та інші студенти мають бути доступними, чуйними, радо відзиватись на різноманітні потреби, виявляти щирий інтерес до освітнього і людського досвіду, залишайтеся відкритими до різних точок зору. Також наголошується на необхідності  виховання довіри, яка необхідна для ефективного викладання та навчання. Адже навчання онлайн пов’язане із виконанням численних обов’язків (основна робота чи підробіток, сімейні зобов’язання, навчання, засвоєння нових навичок щодо  використання новітніх технологій (останні слід використовувати обдумано – різні інструменти на кшталт дошок обговорень і чатів мають сприяти змістовному спілкуванню, а не відволікати). Важливо забезпечити персоналізацію навчального досвіду з огляду на різні когнітивні здібності, стилі навчання, культурне походження, рівні емоційного інтелекту та особисті інтереси студентів. Необхідно заохочувати розбудову спільноти у віртуальному класі, що зменшує відчуття ізоляції та дозволяє комунікувати навіть після завершення занять (надіслання електронних листів з подякою, наданням додаткових ресурсів для вивчення тощо). Не зайвим буде проведення опитувань для збору інформації, яка допоможе отримати зворотній зв’язок від студентів та покращити майбутнє навчання. Упроваджуючи ці підходи та активно реагуючи на відгуки, викладачі можуть забезпечити ефективну емоційну підтримку як важливий елемент освітнього процесу.

Детальніше:  http://surl.li/phaogi, http://surl.li/elodku  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_Освітянам_КращіПрактики