Оголошено конкурс науково-дослідних проектів спільних колективів науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії наук України на 2022-2023 рр.
Оголошено конкурс науково-дослідних проектів спільних колективів науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії наук України на 2022-2023 рр.
Конкурс проводиться з метою подальшого розширення наукової співпраці Академії та Університету, ширшого залучення талановитих студентів старших курсів до наукової діяльності.
Конкурс проводиться за наступними науковими напрямами: – математика та кібернетика; – фізика і астрономія; – біологія та медична наука.
До конкурсу прийматимуться науково-дослідні проекти, котрі будуть виконуватися спільно науковцями Університету та Академії. Причому, представництво виконавців від Університету та Академії повинно бути паритетним.
Рекомендовані до виконання проекти добираються на підставі рішення незалежної наукової експертизи. Про результати конкурсу авторам буде повідомлено.
Затверджений перелік науково-дослідних проектів, які пройшли конкурсний відбір, буде оприлюднено на веб-сайті Академії.
Початок конкурсу – 20 листопада 2021 року, закінчення – 20 грудня 2021 року.
Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередньої угоди про розміри та розподіл бюджету на 2022 рік.
Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередньої угоди про розміри та розподіл бюджету на 2022 рік.
Результати перемовин мали особливе значення для дослідницького співтовариства, оскільки Рада намагалася скоротити запропоновані кошти для Horizon Europe у 2022 році, стверджуючи, що не було достатнього попиту для покриття витрат. Натомість Європейський парламент зробив своїм пріоритетним завданням відмінити це скорочення й додатково фінансово підсилити програму.
Депутати Європарламенту збільшили фінансування програм, які сприяють відновленню після пандемії та відповідають пріоритетам, викладеним у керівних принципах на 2022 рік. До них, зокрема, належить дослідницька програма Horizon Europe і програма дій у сфері навколишнього середовища та клімату LIFE. Програма єдиного ринку збільшена на 30 млн євро, а Європейська державна прокуратура – на 3,8 млн євро. Підтримка молоді є ключовим пріоритетом для парламенту, отже збільшено бюджет Erasmus+ на 35 млн євро. Напрямок EU4HealTH також підсилений додатковими 51 млн євро для забезпечення охорони здоров’я та підвищення стійкості відповідних національних систем.
Інструмент сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI – Global Europe) поповнений на 190 млн євро з акцентом на боротьбу з пандемією, у т.ч. шляхом вакцинації.
Гуманітарна допомога збільшена на 211 млн євро, що дозволить Резерву солідарності та надзвичайної допомоги покрити зростаючі потреби Фонду солідарності ЄС у зв’язку зі стихійними лихами.
18 листопада 2021 року в онлайн-форматі відбулося засідання круглого столу з обговорення перспектив створення Президентського університету.
18 листопада 2021 року в онлайн-форматі відбулося засідання круглого столу з обговорення перспектив створення Президентського університету.
Засідання пройшло в Одеській обласній державній адміністрації за участі в обговоренні представників Міністерства освіти і науки України, народних депутатів, освітян і науковців.
Обговорення стало важливим заходом з обміну експертними думками та позиціями щодо реалізації проєкту «Президентський університет». Це загальнонаціональний проєкт, який має стати важливим кроком майбутньої трансформації системи вищої освіти, необхідної для економічного та стратегічного зростання України. В університеті будуть впроваджуватися шість професійних спеціальностей, по кожній з яких опрацьовано ключові навчальні програми, спрямовані на розвиток навичок. Університет матиме можливість акумулювати в собі кращі надбання в сфері вищої освіти держави, апробувати, генерувати їх та передавати іншим закладам вищої освіти України. Модель Президентського університету в подальшому планується розповсюдити на інші ЗВО, буде забезпечена академічна мобільність задля можливості стажування викладачів і студентів у Президентському університеті.
З 16 по 18 листопада 2021 року відбулась серія публічних заходів та робочих консультацій в рамках українсько-латвійського проекту, що реалізується Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації та Латвійською національною бібліотекою за підтримки Міністерства освіти та науки України.
З 16 по 18 листопада 2021 року відбулась серія публічних заходів та робочих консультацій в рамках українсько-латвійського проекту, що реалізується Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації та Латвійською національною бібліотекою за підтримки Міністерства освіти та науки України.
Проект «Методи текстового аналізу та інструменти визначення подібності у великих національних текстових архівах: на прикладі Латвійської національної цифрової бібліотеки та Національного репозитарію академічних текстів України» переміг у конкурсі міжнародних проектів, який проводився у 2020 році МОН України та Державним агентством з розвитку освіти Латвійської Республіки.
16 листопада 2021 року відбувся вебінар на тему «Розвиток цифрової науки в Латвії та Україні: сучасний стан та перспективи». Обговорювались наступні питання: – роль і місія УкрІНТЕІ у розвитку науки та інновацій в Україні; – призначення та перспективи реалізації українсько-латвійського проекту «Методи текстового аналізу та інструменти визначення подібності у великих національних текстових архівах: на прикладі Латвійської національної цифрової бібліотеки та Національного репозитарію академічних текстів України»; – мережа цифрових гуманітарних наук у Латвії: організації, ініціативи та ресурси; – цифрові сервіси УкрІНТЕІ: сучасні технології на службі науки та інновацій; – відкрита наука у Латвії: дослідження ситуаційного картування, учасники, дорожня карта та стратегія реалізації; – відкрита наука в Україні та Національний репозитарій академічних текстів; – попередня обробка публікацій для визначення подібності контенту; – процес оцифровки та цифрові ресурси Латвійської національної бібліотеки; – спільні зусилля провідних університетів Латвії та Латвійської національної бібліотеки на шляху до академічної та дослідницької доброчесності; – академічна етика та доброчесність в Україні.
17 та 18 листопада 2021 року в рамках робочих семінарів з обговорення актуальних питань аналізу цифрового контенту учасники українсько-латвійського проекту разом із запрошеними експертами обговорювали такі питання: – сервіс StrikePlagiarism, запити користувачів та перспективи розвитку; – формування та розвиток вітчизняного сервісу перевірки на збіг текстових фрагментів Anti-Plagiarism та його перспективи; – сервіс Unicheck, запити користувачів та перспективи розвитку; – тренди аналізу текстових корпусів та які дані можна отримувати з текстів; – когнітивні інструменти концептографічного аналізу; – досвід співпраці з Crossref; – сервіс «Реєстр наукових видань».
Відеозапис вебінарів та презентаційні матеріали доповідачів представлені у відкритому доступі на сайті УкрІНТЕІ.
Також під час візиту латвійських партнерів до України було підписано меморандум про співпрацю між Латвійською національною бібліотекою та Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації. Сторони домовилися докладати спільних зусиль для розвитку науки, освіти, інновацій, науково-технічної інформації.
Для цього вони планують: – збирати, зберігати, аналізувати, оцінювати, забезпечувати використання, поширення, охорону та захист науково-технічної інформації; – проводити наукові дослідження та розробки; – надавати наукове, методичне, інформаційно-аналітичне, програмно-технологічне, експертне та організаційне забезпечення наукової та науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності, інформаційної діяльності, формування інформаційних ресурсів та сучасної цифрової інфраструктури; – здійснювати науковий супровід заходів у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, науково-технічної інформації; – активно підтримувати політику відкритої науки; – здійснювати обмін інформаційно-бібліографічними даними.
17 листопада 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу проєкт Закону “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо оприлюднення щорічного звіту керівника закладу вищої освіти та цільових показників діяльності закладу вищої освіти”.
17 листопада 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу проєкт Закону “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо оприлюднення щорічного звіту керівника закладу вищої освіти та цільових показників діяльності закладу вищої освіти”.
Документом вносяться зміни до статті 42 «Обрання, призначення та звільнення з посади керівника закладу вищої освіти» Закону України «Про вищу освіту». Вони мають забезпечити необхідний рівень відкритості системи моніторингу досягнення цільових показників діяльності ЗВО під управлянням керівника вишу, а також врегулювати перелік відповідних показників. Зокрема, передбачається оприлюднення цільових показників діяльності, визначається механізм перевірки досягнень, термінів і щорічних звітів на сайті ЗВО.
Також вносяться зміни до статей 34 «Керівник закладу вищої освіти» та 79 «Відкритість прийняття рішень і провадження діяльності у сфері вищої освіти» Закону України «Про вищу освіту». Вони передбачають наступне: – щорічний звіт керівника закладу вищої освіти повинен містити інформацію про рівень досягнення цільових показників діяльності ЗВО, визначених контрактом, станом на 31 грудня року, за який складається звіт; – цільові показники діяльності закладу, механізми перевірки, терміни досягнення показників, а також щорічні звіти оприлюднюються на офіційному сайті відповідного закладу вищої освіти.
Національний інформаційний центр академічної мобільності ENIC Ukraine став учасником міжнародного проєкту «TST Peer Review» із забезпечення якості, самовдосконалення та інтегрування найкращих міжнародних практик.
Національний інформаційний центр академічної мобільності ENIC Ukraine став учасником міжнародного проєкту «TST Peer Review» із забезпечення якості, самовдосконалення та інтегрування найкращих міжнародних практик.
Проєкт реалізується з метою подальшої розбудови та вдосконалення культури якісного визнання кваліфікації в мережі національних інформаційних центрів ENIC-NARIC.
Національні інформаційні центри Боснії та Герцеговини, Італії, Литви, Молдови, Туреччини, Швеції та України впродовж року в межах цього проєкту проходитимуть процедуру самоаналізу, обміну досвідом і зовнішніх експертних взаємоперевірок заради визначення простору для підвищення якості та подальшого вдосконалення роботи центрів у галузі визнання кваліфікацій.
Проєкту TST передувала багаторічна робота великої групи центрів і провідних експертів над виконанням наступних розробок: – забезпечення якості щодо розробки «Стандартів і інструкцій» системи забезпечення якості у мережі ENIC-NARIC; – типології центрів, форми звіту самооцінки та її випробування; – оцінки експертних висновків; – формування резерву експертів; – вдосконалення «Протоколу самооцінки та експертної перевірки».
У фокусі ENIC-NARIC відповідність встановленим стандартам щодо процедури, критеріїв і забезпечення якості визнання, клієнтоцентричної моделі визнання, дотримання законодавства та автентичності, засобів і ресурсів оцінки кваліфікації, прозорості та надання інформації, міжнародної взаємодії. Результатом проєкту стануть експертні висновки та рекомендації для кожного з учасників, сформовані за результатами протоколу самооцінки, SWOT-аналізу та зовнішньої експертної перевірки. До груп експертів входитимуть представники центрів-партнерів і національні експерти.
ENIC Ukraine має позитивний попередній досвід проходження процедури самооцінки та зовнішньої експертної перевірки у межах проєкту SQUARE, які дозволили свого часу намітити план розвитку та самовдосконалення на наступні роки, і готовий ділитися цим досвідом з центрами, котрі будуть брати участь у такому проєкті вперше.
Проєкт співфінансується програмою Європейського Союзу Еразмус+.
17 листопада 2021 року Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України представила аналітичні матеріали, які стосуються основних показників розвитку науки, наукових досліджень та участі в них молодих науковців.
17 листопада 2021 року Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України представила аналітичні матеріали, які стосуються основних показників розвитку науки, наукових досліджень та участі в них молодих науковців.
Документ охоплює період з 2018 року по 2020 рік. Дослідження динаміки працівників у розрізі наукових галузей показало зменшення кількості працівників по усім сферам. Найбільше зменшення спостерігалось у технічних науках – на 11,5%, гуманітарних – на 5,8% і суспільних – на 3,7%.
В Україні, як і в усьому світі, прийнято вважати, що суспільство не завжди розуміє необхідність розвитку освіти й науки, тому державі за допомогою різноманітних стимулюючих норм і засобів доводиться підводити громадян до думки про необхідність отримання освіти високого рівня, а не зменшувати видатки на освіту та науку. Аналітичні дослідження щодо фінансування освіти та науки в Україні свідчать про критичність ситуації.
Витрати на виконання наукових досліджень і розробок за 2018-2020 рр. не мають чіткої тенденції до зростання, а витрати на науково-технічні, в тому числі експериментальні розробки, зменшилися на 11%. У той же час збільшилися витрати на фінансування фундаментальних і прикладних наукових досліджень у 2020 році на 13,9% і 9,2% відповідно. Якщо взяти до уваги офіційний рівень інфляції, то можна говорити про недофінансування науки та освіти, роблять висновок автори дослідження.
17 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив своїм рішенням проєкт указу Президента України щодо Національної премії України імені Бориса Патона.
17 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив своїм рішенням проєкт указу Президента України щодо Національної премії України імені Бориса Патона.
У відповідності до проєкту документу, мають бути затвердджені: – Положення про Національну премію України ім. Бориса Патона; – Положення про Комітет з Національної премії України ім. Бориса Патона; – Опис Почесного знаку лауреата Національної премії України ім. Бориса Патона; – Опис Диплома лауреата Національної премії України ім. Бориса Патона.
Роботи, висунуті на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки у 2021 році до набрання чинності цього указу, вважатимуться висунутими на здобуття Національної премії України ім. Бориса Патона і підлягатимуть розгляду, обговоренню та оцінці Комітетом з Державних премій України в галузі науки і техніки відповідно до Положення про Державну премію України в галузі науки і техніки.
Проєктом указу пропонується також призначити головою комітету з Національної премії України ім. Бориса Патона Президента Національної Академії Наук України, котрому буде необхідно у місячний термін подати пропозиції щодо персонального складу Комітету.
Міждисциплінарний аналітичний центр соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошує науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти долучитись до анонімного опитування щодо умов праці, економічного добробуту та психологічної безпеки в умовах пандемії Covid-19.
Міждисциплінарний аналітичний центр соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошує науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти долучитись до анонімного опитування щодо умов праці, економічного добробуту та психологічної безпеки в умовах пандемії Covid-19.
Опитування проводиться в рамках міждисциплінарного дослідження сучасного стану та шляхів вдосконалення соціально-економічного добробуту, умов праці та психологічної безпеки науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, в тому числі з огляду на виклики, спричинені пандемією Covid-19.
Під час опитування планується отримати відповіді від респондентів на наступні блоки тематичних питань: – демографічні характеристики; – професійні характеристики; – умови праці та соціально-економічний добробут, у тому числі з огляду на пандемію Covid-19.
Оновлена програма ЄС Еразмус+ на 2021-2027 рр. буде не лише міжнародною, але й більш інклюзивною, цифровою та екологічною.
Оновлена програма ЄС Еразмус+ на 2021-2027 рр. буде не лише міжнародною, але й більш інклюзивною, цифровою та екологічною.
Програма має на меті шляхом співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту, підтримувати освітній, професійний і особистісний розвиток громадян ЄС і поза його межами задля внеску до стійкого зростання, якості робочих місць і соціального згуртування, для розвитку інновацій і посилення європейської ідентичності та активного громадянства. Вона підтримує можливості навчальної та академічної мобільності молоді в освіті.
Ключовими пріоритетами Програми у сферах освіти, професійної підготовки, молоді та спорту на 2021-2027 рр., є наступні: – якість в освіті та підготовці; – інклюзія та гендерна рівність; – зелені та цифрові трансформації; – підготовка вчителів і наставників; – вища освіта; – геополітичний вимір.
Крім того, продовжується підтримка викладання, навчання та проведення досліджень з питань європейської інтеграції, зокрема щодо майбутніх викликів і можливостей ЄС у межах напряму Жан Моне. Новий етап у межах міжнародного виміру розширює можливості співпраці задля виконання завдань Європейського простору освіти, Плану дій Цифрової освіти, Європейської програми компетентностей і інших стратегій ЄС.
Оновлена програма є більш «зеленою», цифровою та інклюзивною для всіх категорій населення без вікових обмежень і стимулює молодь до активнішої участі в демократичному житті суспільства. Можливості відкриті для різних типів організацій і окремих учасників.
Студенти, випускники, учні, викладачі, працівники закладів освіти та інші особи можуть подавати заявки індивідуально на конкурси грантів, які профінансовано ЄС і долучатися до проєктів, які виграють організації. Частиною програми Еразмус+ стали нові флагманські ініціативи, такі як Європейські університети, Академії вчителів Еразмус, Центри досконалості у сфері професійної освіти та Відкривай ЄС-DiscoverEU.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
