Sorry, this entry is only available in Українська. Університет Люнебурга за підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD) та Федерального міністерства освіти і наукових досліджень Німеччини запускає програму навчання «Мікросертифікати як інструменти інтернаціоналізації для українських університетів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Університет Люнебурга за підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD) та Федерального міністерства освіти і наукових досліджень Німеччини запускає програму навчання «Мікросертифікати як інструменти інтернаціоналізації для українських університетів».
Ця Програма з використання змішаних методів навчання реалізується у межах ініціативи «German-Ukrainian University Network» і є відповіддю на потребу в гнучких моделях освіти, підтримки міжнародної співпраці з підвищення кваліфікації. Її мета полягає у наданні співробітникам українських закладів вищої освіти необхідних компетенцій управління процесами інтернаціоналізації з акцентом на мікроакредитаціях. Навчальна програма складається з чотирьох модулів, що поєднують теоретичні знання та практичні завдання: «Інтернаціоналізація вищих навчальних закладів»; «Мікро-сертифікати»; «Управлінські навички»; «Університетські проєкти». Взяти участь у програмі можуть представники закладів вищої освіти України, зацікавлені у розвитку міжнародної співпраці, цифровізації та інструментів мікрокваліфікацій.
Заявку на участь можна подати до 11 вересня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сільськогосподарський огляд на 2025-2034 роки» із серії «Сільськогосподарський огляд ОЕСD-FАО».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сільськогосподарський огляд на 2025-2034 роки» із серії «Сільськогосподарський огляд ОЕСD-FАО».
Цей звіт, підготовлений спільно ОЕСР і Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, містить комплексну оцінку десятирічних перспектив розвитку ринків сільськогосподарських товарів та риби на національному, регіональному та глобальному рівнях. Ключові тенденції відбивають зростання споживання продуктів тваринного походження більш заможним та урбанізованим населенням країн із середнім рівнем доходу. Очікується, що світове сільськогосподарське та рибне виробництво зросте на 14% упродовж наступного десятиліття головним чином завдяки зростанню продуктивності. Збільшення продуктивності сприятиме зменшенню інтенсивності викидів та обмежить очікуване збільшення прямих викидів парникових газів від сільського господарства до 6%. Сценарне моделювання засвідчує, що ліквідація голоду до 2034 року може йти пліч-о-пліч зі скороченням викидів парникових газів на 7%, якщо спільні інвестиції будуть спрямовані на технології скорочення викидів й на 15%-е підвищення продуктивності сільського господарства. Ймовірно, реальні ціни збережуть тенденцію до незначного зниження, що спонукатиме дрібних фермерів підвищувати продуктивність, щоб залишатися конкурентоспроможними.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Інвестори зацікавлені у поглинаннях, оскільки університети звертаються до приватних фондів».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Інвестори зацікавлені у поглинаннях, оскільки університети звертаються до приватних фондів».
У ній автор висловлює очікування, що спільні «брендові» кампуси та часткові злиття ставатимуть дедалі все більш поширеними через зростання вартості фінансових ресурсів. Університети зацікавлені у співпраці з приватними структурами для залучення інвестицій та вирішення наростаючих фінансових проблем, але «неелітні» установи не будуть затребувані. Майже половина університетів Великої Британії цьогоріч зіткнулася з фінансовим дефіцитом і наразі немає ознак зацікавленості уряду у значних вливаннях бюджетних коштів. Отже, в силу обставин університети стають більш відкритими до угод з приватними компаніями. Такі угоди вже укладаються: компанія Global University Systems, власник Арденського університету, погодилася продати 50-відсоткову частку приватній інвестиційній фірмі Brightstar Capital Partners; юридичний університет, який був корпорацією з королівською хартією, придбаний приватною інвестиційною компанією. Приватні інвестиції не обов’язково означають повномасштабне поглинання. У звіті, опублікованому в рамках роботи над трансформацією сектору з Universities UK, компанія професійних послуг KPMG передбачила, що «ми можемо спостерігати більше спільних брендів філій кампусів та часткових структурованих злиттів». У звіті йдеться про те, шо дедалі більше університетів починають стикатися з фінансовим дефіцитом та скороченням кількості студентів, тому добре фінансовані приватні постачальники послуг будуть, скоріше за все, прагнути придбати активи, інфраструктуру кампусу або права на освітні програми. Незважаючи на окремі застереження, нові чинники вимагають від університетів «йти цим шляхом», вважає представник корпоративної консалтингової фірми QMPF: «Університети менш схильні брати позики безпосередньо через тиск фінансових домовленостей та фінансову стійкість, але є чимало університетів… які хочуть збільшити кількість студентів, і якщо ви хочете залучити студентів, вам потрібно мати для них гарні місця для проживання». І хоча навчальні заклади стають більш відкритими до такого роду інвестицій, ряд приватних компаній ставляться до фінансових проблем сектору з обережністю, стають «все більш вибірковими та витонченими у виборі типів університетів та проектів, з якими вони хотіли б співпрацювати». Звісно, вища освіта все ще зберігає статус привабливої інвестиції. «Якщо інвестори вкладаються у дуже довгострокову перспективу (до 50 років), вони хочуть бути дуже впевненими в основних унікальних торгових пропозиціях конкретного закладу вищої освіти, а також в розуміти, що він залишатиметься привабливим для студентів через 20 років і більше». Тим не менш, KMPG зазначає: якщо ця тенденція продовжиться, «політикам потрібно буде розглянути, які зміни необхідно унести до регуляторного середовища, щоб забезпечити достатнє забезпечення якості освіти та належний захист студентів».
Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Томаса Гіпкіна «Заохочення студентів до використання ШІ як інструменту підтримки при написанні текстів, а не як генератора ідей».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Томаса Гіпкіна «Заохочення студентів до використання ШІ як інструменту підтримки при написанні текстів, а не як генератора ідей».
У ній автор розглядає актуальні практичні питання, пов’язані з використанням студентами штучного інтелекту. Зокрема, він задається питанням, чи повинен Центр академічного письма використовувати генеративний штучний інтелект при навчанні студентів; чи слід протиставляти / розрізняти завдання генерування ідей та надання допомоги в редагуванні текстів; чи є різниця між оцінюванням вроджених здібностей учня до письма та здібностей до покращення письма завдяки використанню технологій. Звісно, допомога ШІ у написанні текстів має бути дозволена, говорить Томас. Але політика ЗВО повинна зосереджуватись на конкретних результатах навчання у рамках курсу. «Як викладач письма, я обмежую те, які саме засоби покращання текстів можуть використовувати студенти, оскільки саме навички письма є основою того, що викладається та оцінюється». Доки студенти використовують ШІ для чіткого вираження власних знань, а не для заміни цих знань чужими ідеями, він може використовуватись як додаткова підтримка (репетитор з письма). Необхідно пояснювати студентам вирішальну різницю між використанням ШІ для генерування ідей та його використанням для підтримки власного письма. І викладачі повинні дати чіткі практичні поради у цій сфері.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Впровадження громадянської науки в дослідницьку політику» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Впровадження громадянської науки в дослідницьку політику» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».
У ньому зазначається, що громадянська наука, тобто активна участь громадян у продукуванні наукових знань, може застосовуватися у широкому спектрі наукових дисциплін і є цінною для вирішення пріоритетних завдань політики у галузі науки, технологій та інновацій. Існує три основні політичні підстави для просування громадянської науки: збільшення обсягу даних та їх аналізу й прискорення наукових відкриттів; більш ефективне вирішення суспільних потреб та викликів; підтримка демократизації та упровадження політик, що ґрунтуються на наукових знаннях. Громадянська наука повинна розглядатися як невід’ємна частина відкритої науки. Вона має потенційну цінність для постачальників і користувачів наукових знань не лише у тих галузях, де її цінність вже визнана (наприклад, екологія, біорізноманіття, охорона здоров’я, астрономія), а й у багатьох інших секторах – від енергетики та цифрової трансформації до транспорту та міського планування. Громадяни володіють важливими знаннями та інформацією (наприклад, місцевими, історичними або експертними) в усіх цих сферах. Вони можуть допомогти у зборі та аналізі важливих даних і, що найважливіше, можуть формулювати нові дослідницькі питання, які є для них актуальними. Участь громадян у дослідженнях має надзвичайно важливе значення для вирішення багатьох складних завдань та досягнення цілей сталого розвитку. Цей документ призначений, перш за все, для розробників політики у галузі досліджень (владних структур, грантодавців), він покликаний допомогти їм у визначення потенціалу громадянської науки та прийнятті рішень на основі відповідного планування, а також підтримати упровадження та оцінку ефективності громадянської науки. Він містить набір загальних рекомендацій, пов’язаних з політичною основою та варіантами політики, а також поєднаних з аналізом національних та міжнародних ініціатив.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Ми не можемо просити повернути час. Ресурсів просто немає».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Ми не можемо просити повернути час. Ресурсів просто немає».
У ній автор наголошує, що вимоги сектору вищої освіти до уряду Великої Британії мають бути реалістичними з огляду на обмеженість державних фінансів. Тому закладам вищої освіти доведеться вирішувати свої власні проблеми шляхом підвищення ефективності та співпраці. Згідно з матеріалами незалежного досліження Манчестерський університет приносить більшу цінність Великому Манчестеру, ніж обидва разом узяті головні футбольні клуби міста – «Манчестер Юнайтед» і «Манчестер Сіті». Незважаючи на це, ніхто не має ілюзій щодо поточного стану університетів в усій Британії – вони борються зі зниженням вартості навчання та скороченням державної грантової підтримки, на які накладається ще й скорочення кількості іноземних студентів. Президент Асоціації британських університетів Малкольм Пресс говорить: «Уряд не завжди може робити все, що ми хотіли б, оскільки державні фінанси дуже обмежені. Думаю, немає сенсу озиратися на те, як все було, скажімо, 10 чи 15 років тому, коли університети були у кращому фінансовому становищі, ніж сьогодні. Немає сенсу сподіватись, що можна повернути час, повернутись до колишнього стану. Тому що ресурсів просто немає. Натомість ми повинні… бути дуже розумними у своїх очікуваннях. І коли ми просимо щось, ми повинні показати уряду, що існує принцип «послуга за послугу»». Незважаючи на те, що керівники університетів публічно проголошують націленість на співпрацю, є ознаки суттєвого зростання конкуренції між ЗВО. Це особливо стосується набору студентів: елітні заклади збільшують свою частку на ринку вітчизняних студентів, забираючи абітурієнтів, яких раніше, можливо, не приймали, та залишаючи заклади з нижчими тарифами у боротьбі за заповнення своїх місць. Ця тенденція не обов’язково є позитивною для студентів. Університет, який приймає студентів «за дуже широким діапазоном тарифів» повинен гарантувати, що вони зможуть досягти успішних результатів. Незважаючи на конкуренцію за студентів, п’ять університетів Великого Манчестера вже співпрацюють між собою: створена спільна Школа архітектури та єдиний центр психічного здоров’я студентів. Це неминуче буде тернистий шлях, але ми повинні бути позитивними та оптимістичними.
Sorry, this entry is only available in Українська. Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.
Research4Life – міжнародний проєкт, що реалізується Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Продовольчою та сільськогосподарською організацією, Програмою ООН з навколишнього середовища, Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, а також майже 200-ми науковими видавництвами (зокрема – Elsevier, Springer Nature, Wiley, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing) та провідними університетами світу. У розпорядженні Research4Life база даних, що включає 164,9 тис. книжок, 18,7 тис. наукових журналів, 67 довідкових ресурсів у галузях охорони здоров’я, сільського господарства, довкілля, прикладних наук та права. Доступ забезпечується через п’ять спеціалізованих платформ: Hinari – медицина та охорона здоров’я; AGORA – сільське господарство; OARE – довкілля; ARDI – розвиток та інновації; GOALI – право та глобальна справедливість. За період, що минув від моменту долучення України до Research4Life у 2023 року понад 600 українських установ отримали безкоштовний онлайн-доступ до ресурсів цієї бази наукової інформації. Національним координатором програми в Україні виступає Державна науково-технічна бібліотека України.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Макроекономічні наслідки екстремальних погодних явищ» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Макроекономічні наслідки екстремальних погодних явищ» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому зазначається, що надзвичайні погодні явища (повені, посухи, спекотні хвилі, лісові пожежі, циклони та екстремальні опади) ставатимуть більш частими та інтенсивнішими. Вони можуть завдавати значної шкоди людському життю, спричиняти соціальні та екологічні катаклізми і призводити до значних фінансових втрат. Щоб належним чином осягнути наслідки зміни клімату та розробляти ефективні стратегії адаптації, необхідно розрізняти гострі ризики (пов’язані з екстремальними погодними явищами) та повільні ризики (пов’язані з поступовим глобальним потеплінням), оскільки вони діють у різний спосіб та мають різні наслідки. У документі надаються нові відомості щодо регіональних економічних наслідків екстремальних погодних явищ у країнах ОЕСР. Використовуючи нещодавно створений набір даних за період з 2000 по 2018 рік, що охоплює понад 1600 регіонів у 31-й країні, експертами оцінено як прямий, так і побічний вплив екстремальних погодних потрясінь на регіональний ВВП, зайнятість та міграцію. Виявлено, що найсуворіші явища зменшують регіональний ВВП на 2,2%, причому втрати близько 1,7% зберігаються навіть через п’ять років. Просторовий побічний вплив є негативним та економічно значущим: серйозне лихо, що відбувається в межах 100 км від регіону, призводить до подальшого зниження ВВП на 0,5%, що еквівалентно майже чверті прямого впливу. У сукупності екстремальні погодні потрясіння пов’язані з середньорічними втратами понад 0,3% ВВП у країнах ОЕСР, причому побічний вплив становить приблизно половину загального. Здатність регіонів протистояти стихійним лихам та відновлюватися після них також суттєво різниться: більш багаті з диверсифікованою економікою регіони є більш стійкими.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алекса Гржанковскі «Чи студенти передають завдання на аутсорсинг штучному інтелекту?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алекса Гржанковскі «Чи студенти передають завдання на аутсорсинг штучному інтелекту?».
У ній зазначається, що сучасні студенти використовують штучний інтелект для виконання завдань, які можуть бути вирішальними для їхнього інтелектуального розвитку. Коли викладачі обговорюють, як учням слід використовувати штучний інтелект, питання часто звучить простіше, ніж воно є насправді: які завдання можна безпечно передати на аутсорсинг, не підриваючи навчання? Розглядаючи це питання Алекс зосереджується на випадках, коли ШІ може взяти на себе ініціативу. Політика щодо використання інструментів штучного інтелекту не може бути універсальною. У ряді випадків дозвіл на задіяння ШІ може відкрити цінні можливості для персоналізованого навчання, підвищення доступності знань та ефективності їх опанування. В інших випадках дозвіл на використання штучного інтелекту може підірвати сам процес інтелектуального розвитку, для якого, власне, існує освіта. Деякі завдання можуть «маскуватися», непомітно наносять шкоду академічній доброчесності. Отже, перш ніж викладач вирішить, чи дозволити студентам використовувати штучний інтелект для виконання певного завдання, він має надати відповідь на запитання: чи не заважатиме це студенту розвивати власне мислення; чи не перешкоджатиме інтелектуальним чеснотам? Звісно, приймати рішення потрібно обдумано, враховуючи контекст. Інтегруючи штучний інтелект в освітній процес, потрібно діяти дуже зважено.
Sorry, this entry is only available in Українська. Дослідницька рада Норвегії оголосила про запуск у партнерстві з НФДУ ініціативи підтримки українських науковців «Залучіть дослідника з України до поточного дослідницького проєкту».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Дослідницька рада Норвегії оголосила про запуск у партнерстві з НФДУ ініціативи підтримки українських науковців «Залучіть дослідника з України до поточного дослідницького проєкту».
Йдеться про дієву підтримку українських дослідників, які фактично працюють у дослідницькій організації на території України та долучаються до поточного дослідницького проекту, який фінансується Норвегією. Ініціатива націлена на сприяння українським дослідженням; посилення міжнародної співпраці; розвиток дослідницької спільноти в Україні. Вона охоплює усі тематичні напрями, має в якості пріоритету актуальні потреби української наукової спільноти. Бажаючі можуть подати заявку на участь у конкурсі, якщо вже працюють над дослідницьким проектом, що стартував у період з 01.08.2024 по 01.08.2025. Загальний обсяг фінансування ініціативи у межах цього конкурсу – 15 млн норвезьких крон, однин проєкт може отримати від 1 до 1,5 млн норвезьких крон. Термін подання заявок не обмежений.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
