КЛАСИ НА ОСНОВІ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

КЛАСИ НА ОСНОВІ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стівена Хілтона та Бланкі Хілтон  «Ласкаво просимо до вашого класу, заснованого на віртуальній реальності».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стівена Хілтона та Бланкі Хілтон  «Ласкаво просимо до вашого класу, заснованого на віртуальній реальності».

У ній автори говорять про зростаюче значення VR-інновацій на освітнє середовище, їх спроможність зробити його дійсно інклюзивним і сталим.  Адже справедливість доступу до освіти залишається глобальною проблемою в сучасну цифрову епоху, створюючи розрив між тими, хто має можливості фізичної підготовки на сучасному коштовному науковому обладнанні, і тими, чия підготовка є чисто теоретичною. Такий поділ перешкоджає глобальній науковій рівності у працевлаштуванні, оскільки ті, хто не має доступу до очного навчання, перебувають у значно гіршому становищі на ринку праці. Стівен і Бланкі спираються на досвід Університету Мармара із  використання технологій віртуальної реальності.  Було поєднано багатомовні розмовні аватари штучного інтелекту з цифровими подвійними моделями поточного обладнання для 3D-друку. Завдяки цьому студенти та дослідники з будь-якої точки світу можуть отримати доступ до високоякісного навчання та ресурсів будь-якою мовою, незалежно від свого місцезнаходження.  У статті розглядаються основні ідеї створення освітнього центру на основі VR; подолання викликів і налагодження партнерств, пропонуються практичні поради щодо навчання за допомогою VR.

Детальніше: http://surl.li/svgnwu

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2024-12-20
Поширити
РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКИХ НАВИЧОК ТА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКИХ НАВИЧОК ТА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Дотт і Террі Чарлтона «Чи є ШІ-грамотність інформаційною навичкою?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Дотт і Террі Чарлтона «Чи є ШІ-грамотність інформаційною навичкою?».

Автори наголошують, що для використання сильних сторін генеративного штучного інтелекту та розуміння обмежень, притаманних цій технології, студенти повинні розвивати свої дослідницькі навички та навички критичного мислення. Коли ГШІ перейшов з рівня нішевого інструменту у категорію легкодоступних інструментів, він став сприйматись як загроза для навчання. Служба розвитку навчання та викладання Університету Ньюкасла у співпраці з бібліотекарями розгорнули дискусію про різні види грамотності у вищій освіті  – академічну, цифрову, оцінювальну. Усі вони формують компетенції, необхідні студентам для досягнення успіху в освіті та їхньої майбутньої трудової кар’єри. Основною грамотністю для бібліотекарів є інформаційна – вміння знаходити та критично оцінювати інформацію з різноманітних джерел (від книг і статей до веб-сторінок та академічних баз даних). Бібліотекарі допомагають інформувати студентів та викладачів про набуття під час навчання і викладання навичок критичного ставлення до  роботи з інформацією. Разом із тим, суспільство наразі широко обговорює проблеми поширення алгоритмів штучного інтелекту, оскільки це несе небезпеку розвитку людських навичок. Отже, необхідно тримати у фокусі питання критичного мислення для аналізу згенерованих ГШІ результатів.

Детальніше: http://surl.li/cxmzyu

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2024-12-19
Поширити
ФІНАНСОВІ ВИКЛИКИ ВИЩОЇ ОСВІТИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

ФІНАНСОВІ ВИКЛИКИ ВИЩОЇ ОСВІТИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Гербранда Толена «Маркетизація вищої освіти Британії полягає не лише у неолібералізмі».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Гербранда Толена «Маркетизація вищої освіти Британії полягає не лише у неолібералізмі».

Наголошується, що політичне втручання у розвиток освіти свідчить про неправоту противників маркетизації, які вбачають неолібералізм коренем зла.  Основним  проблемним питанням наразі є ліміт плати за навчання, який підвищуватиметься разом з інфляцією, не вирішуючи по суті проблем, що викликали фінансову кризу, яка поглиблюється упродовж останніх семи років. Дискусії точаться і навколо того, чи модель фінансування з високою платою забезпечить кращі результати для студентів, держави та університетів. Це стосується не лише зменшення фінансового навантаження на платників податків, а й доступності вищої освіти для студентів. Разом із тим треба зрозуміти, чи усвідомленою є потреба заохочувати конкуренцію між університетами. Наразі спостерігається маркетизація  вищої освіти Британії, яка проявляється по-ріному – від переходу на корпоративне управління до підвищення значимості різноманітних рейтингів та брендингу. Але хоча способи, якими вища освіта стала ринковою та комерціалізованою, добре задокументовані, набагато важче відповісти на питання, чому ринкові підходи були запроваджені так швидко. Популярна відповідь вказує на неолібералізм – політичну доктрину, яка сприяє заснована на ринковій конкуренції, отже відмова від маркетизації розглядається як боротьба з великою, всеохоплюючою силою, яка здатна успішно трансформувати суспільство. Разом із тим, звучать голоси про необхідність більш широкого економіко-інструментального погляду на вищу освіту та роль держави (спостерігається розширення державного втручання в широкому діапазоні сфер, що виходять далеко за рамки підтримки ринкової конкуренції)відмови від несистемного, хаотичного формування політики вищої освіти. Жорсткий прагматичний підхід  до використання державних фінансів спричинив «замороження» плати за навчання, яка фінансується за рахунок державних позик.

Детальніше: http://surl.li/tggayt, http://surl.li/cycbvg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-12-18
Поширити
ONLINE LEARNING RANKINGS 2024

ONLINE LEARNING RANKINGS 2024

На сайті Times Higher Education опублікований  черговий рейтинг ЗВО, орієнтований на оцінку онлайн-навчання – Online Learning Rankings 2024.

На сайті Times Higher Education опублікований  черговий рейтинг ЗВО, орієнтований на оцінку онлайн-навчання – Online Learning Rankings 2024.

У центрі уваги даного рейтингу досконалість викладання онлайн-програм університетів, а не їхні технічні можливості для організації навчання онлайн. Останнім часом онлайн-навчання набуло надзвичайного значення, разом із тим стали більш очевидними проблеми у його реалізації. Онлайн-освіта дозволила студентам продовжити навчання під час пандемії COVID-19, забезпечує доступ до вищої освіти тим, хто живе у зонах конфлікту, «освітніх пустелях», а також надає можливість професійного розвитку упродовж життя. Але якість такої освіти неоднакова, і оскільки важливість навчання онлайн стає все більш очевидною, виникла потреба у глобальному стандарті вимірювання якості викладання онлайн. THE Online Learning Rankings 2024 являє собою першу спробу виміряти онлайн-навчання у масштабі всього світу. Три українські ЗВО увійшли до світового рейтингу найкращих за онлайн-навчанням: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Сумський державний університет, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.

Детальніше: http://surl.li/prpfxv, http://surl.li/gvmaac, http://surl.li/uagxjd

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2024-12-18
Поширити
НАУКА В АРГЕНТИНІ: ВАЖКИЙ ВИКЛИК СЬОГОДЕННЯ

НАУКА В АРГЕНТИНІ: ВАЖКИЙ ВИКЛИК СЬОГОДЕННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Аргентинські науковці рятуються від жорсткої економії через рік правління Мілея».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Аргентинські науковці рятуються від жорсткої економії через рік правління Мілея».

У ній йдеться про протести, що відбулись у Буенос-Айресі під гаслами протидії скороченню  університетської освіти. Вони були надзвичайно масштабними: за деякими оцінками у них брала участь чверть населення міста-мільйонника. Це свідчить про розуміння критичності проблем та величезне занепокоєння поточним становищем освітніх установ. Ситуація, з якою наразі стикаються аргентинські університети та науковці-дослідники в цій країні, залишається жахливою. Зарплати вчених були знижені уполовину від їхньої реальної вартості на тлі спіральної інфляції, а «шокова» економія зменшила здатність державних університетів компенсувати персоналу це падіння. Багато хто побоюється, що тисячі вчених, які зараз масово  залишають свої посади, – це лише початок катастрофічного відтоку. Причому, за словами Валерії Леві, заступника декана факультету точних і природничих наук Університету Буенос-Айреса, найбільше постраждали у цій ситуації молоді науковці. Середня місячна зарплата на посаді асистента викладача така, що не покриває обов’язкових витрат життєдіяльності. Багато хто вирішив поїхати з країни. Наразі президентська команда робить усе для скорочення бюджетного дефіциту «за будь-яку ціну». Такий «короткозорий» погляд нехтує важливістю вищої освіти і досліджень для розвитку країни. У довгостроковій перспективі  поточна політика уряду Аргентики на думку багатьох фахівців матиме надзвичайні руйнівні наслідки для аргентинської наукової спільноти, і вже сьогодні видно основні тренди масштабного відтоку кадрів.

Детальніше: http://surl.li/dpujld, http://surl.li/cyfqok

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-12-17
Поширити
ЕТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ШІ В АКАДЕМІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

ЕТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ШІ В АКАДЕМІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Вчені діляться рекомендаціями щодо етичного використання штучного інтелекту в дослідженнях».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Вчені діляться рекомендаціями щодо етичного використання штучного інтелекту в дослідженнях».

У ній автор зазначає, що науковці розуміють важливість прозорості та надійності перевірки поданих до журналів рукописів наукових публікацій. Джульєтта надає поради щодо етичного використання штучного інтелекту в академічній літературі й недопущення сумнівних дослідницьких практик. При цьому вона спирається на рекомендації, розроблені вченими з університетів Кембриджа, Копенгагена, Оксфорда, Національного університету Сінгапуру та інших установ, опубліковані в Nature Machine Intelligence. Надзвичайно високий рівень поширення використання великих мовних моделей (LLM), таких як ChatGPT, у наукове середовище, спричиняє велику кількість різноманітних ризиків (плагіат, некоректне зазначення авторства тощо). Провідні наукові журнали світу «тепер активно заохочують відповідальне використання ГШІ для підвищення якості». Для цього у будь-яких рукописах,  які містять згенеровані ШІ тексти, повинне надаватись чітке однозначне підтвердження та забезпечуватись прозорість щодо використання LLM. Крім того, знову набуває неабиякого значення людська перевірка текстів, яка має гарантувати точність і цілісність будь-якої роботи, створеної у співпраці зі штучним інтелектом, щоб встановити, що у роботу був зроблений «значний людський внесок».  Ці рекомендації розроблялись на тлі активних дебатів щодо використання штучного інтелекту в академічних колах і щодо того, чи повинні університети обмежити використання цієї технології або прийняти її, причому останні дослідження показують, що науковці використовують інструменти ШІ навіть більше, ніж студенти. Наприклад, пропонується шаблон, який автори можуть використовувати, направляючи рукописи до видавництва, щоб підтвердити задіяння інструментів ШІ у своїй роботі. Потрібно упорядковувати етичні стандарти та забезпечувати їх дотримання в умовах максимальної прозорості щодо використання LLM. Джуліан Савулеску, директор Оксфордського центру практичної етики та один із співавторів рекомендацій, стверджує, що інструменти ШІ «можуть знищити академічну незалежність, креативність, оригінальність і саму думку як таку. Разом із тим, вони також можуть сприяти неймовірній спільній творчості та продуктивності».

Детальніше: http://surl.li/gqbzbo, http://surl.li/hblzgx, http://surl.li/gfqoqj

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-12-16
Поширити
АВТОМАТИЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ

АВТОМАТИЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Грегора Калдоу і Дженніфер Робертсон «Посібник із автоматизації роботи у вищій освіті».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Грегора Калдоу і Дженніфер Робертсон «Посібник із автоматизації роботи у вищій освіті».

У ній наголошується, що запровадження автоматизації рутинних процесів в університетах може звільнити персонал від повторюваних завдань, оптимізувати його роботу та покращити освітній досвід студентів.  Завдяки автоматизації університети можуть закласти міцну основу для майбутніх рішень на основі ШІ. Автори пропонують свої поради для кожного етапу автоматизації. Зокрема, пропонується на старті чітко визначити, навіщо потрібна автоматизація (зменшення адміністративного навантаження, вивільнення ресурсів персоналу для більш ефективного залучення студентів та надання їм академічної підтримки). Потім слід визначити цілі та залучити усі зацікавлені сторони (консенсус щодо мети, спільне обговорення ролі автоматизації, визначення прийнятного співвідношення автоматизації, цінностей та економічних аспектів,  хто керуватиме даними та процесами, як досягти безпеки та будувати бізнес-системи, як здійснювати обробку даних). Далі необхідно формувати систему довгострокової підтримки та забезпечення стійкості. Важливе значення має аналіз набутого досвіду, демонстрація цінності отриманих результатів, моніторинг перебігу основних процесів та оцінювання ключових показників.  Автори наголошують, що успіху неможливо досягти без чіткого бачення загальних рис проєкту, залучення зацікавлених сторін, коректного обрання інструментів і технологій, запровадження пілотних програм, створення команди однодумців, інвестицій в навчання та підвищення кваліфікації учасників проєкту.

Детальніше: http://surl.li/lqmwdc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2024-12-12
Поширити
СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ

СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорен Фланнері «Внесення людського дотику до віртуального навчання».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лорен Фланнері «Внесення людського дотику до віртуального навчання».

У ній автор наголошує, що персоналізація досвіду віддаленого навчання та зміцнення довіри – це лише дві з кількох стратегій, спрямованих на те, щоб створити сприятливе освітнє середовище онлайн. Притаманне людині прагнення до персональних стосунків робить важливим встановлення емоційних зв’язків між викладачами та студентами, що особливо гостро необхідно саме у віртуальному середовищі. Лорен пропонує власні поради щодо того, як людський чинник може стати фундаментальним аспектом навчання. Вона вважає за необхідне будувати й підтримувати емоційні зв’язки зі студентами: викладачі та інші студенти мають бути доступними, чуйними, радо відзиватись на різноманітні потреби, виявляти щирий інтерес до освітнього і людського досвіду, залишайтеся відкритими до різних точок зору. Також наголошується на необхідності  виховання довіри, яка необхідна для ефективного викладання та навчання. Адже навчання онлайн пов’язане із виконанням численних обов’язків (основна робота чи підробіток, сімейні зобов’язання, навчання, засвоєння нових навичок щодо  використання новітніх технологій (останні слід використовувати обдумано – різні інструменти на кшталт дошок обговорень і чатів мають сприяти змістовному спілкуванню, а не відволікати). Важливо забезпечити персоналізацію навчального досвіду з огляду на різні когнітивні здібності, стилі навчання, культурне походження, рівні емоційного інтелекту та особисті інтереси студентів. Необхідно заохочувати розбудову спільноти у віртуальному класі, що зменшує відчуття ізоляції та дозволяє комунікувати навіть після завершення занять (надіслання електронних листів з подякою, наданням додаткових ресурсів для вивчення тощо). Не зайвим буде проведення опитувань для збору інформації, яка допоможе отримати зворотній зв’язок від студентів та покращити майбутнє навчання. Упроваджуючи ці підходи та активно реагуючи на відгуки, викладачі можуть забезпечити ефективну емоційну підтримку як важливий елемент освітнього процесу.

Детальніше:  http://surl.li/phaogi, http://surl.li/elodku  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2024-12-10
Поширити
ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО МАЙБУТНЬОГО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО МАЙБУТНЬОГО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Річарда Сента «Як підготувати студентів до глобального робочого світу».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Річарда Сента «Як підготувати студентів до глобального робочого світу».

У ній наголошується, що університети повинні навчити студентів, як працювати у глобальному онлайн-середовищі. Сучасні випускники мають відповідати високим глобальним вимогам, як і  їхні потенційні роботодавці. Використовуючи власний досвід роботи керівником проекту «Переосмислення можливостей працевлаштування», Річард  пропонує поради щодо того, як університети можуть допомогти випускникам конкурувати на глобальному ринку праці, максимально використовуючи цифрові ресурси та навички. Він вважає, що по-перше, необхідно навчити студентів презентувати свою роботу в мережі інтернет, оскільки особисті контакти можуть стати безцінним досвідом спілкування з потенційними клієнтами та співробітниками. Ці навички допомагають зрозуміти, як «продати» себе і свої вміння роботодавцям. По-друге, студенти мають бути підключені до університетських мереж: окрім освіти, яку студенти отримують під час навчання, вони стають учасниками ширшої мережі галузевих контактів,  – університетських та позауніверситетських (у т.ч. потенційних роботодавців, які шукають таланти під час випускних). По-третє, треба надати можливість студентам скористатися перевагами цифрового охоплення університету навіть після закінчення навчання: вони можуть таким чином позбутися відчуття самотності, підтримувати себе та інших, скористатися репутацією та охопленням каналів університету. Автор наголошує, що наразі університети більше, ніж просто освітні заклади, – для багатьох вони пропонують першу зустріч  із тим самим професійним середовищем, у якому вони хочуть перебувати усе життя.

Детальніше: http://surl.li/zszxqr, http://surl.li/arjfbk

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2024-12-09
Поширити
МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ НАУКОВИЙ РЕЙТИНГ 2025

МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ НАУКОВИЙ РЕЙТИНГ 2025

На сайті Times Higher Education опубліковано перший випуск рейтингу «THE Interdisciplinary Science Rankings 2025».

На сайті Times Higher Education опубліковано перший випуск рейтингу «THE Interdisciplinary Science Rankings 2025».

Цей рейтинг дозволяє оцінити внесок  різних інституцій у міждисциплінарний науковий розвиток та є результатом спільної роботи міжнародного рейтингового агентства Times Higher Education і Schmidt Science Fellows. До рейтингу були включені 749 закладів вищої освіти з 92 країн, відомості щодо яких охоплюють  11 індикаторів у трьох ключових сферах: внески (фінансування); науковий процес та результати (публікації, якість дослідження, репутація). Для визначення позицій ЗВО було використано дані щодо 157 млн цитувань, 18 млн наукових публікацій, а також результати опитування понад 20 тис. науковців з усього світу. Перше місце у глобальному масштабі посів Массачусетський технологічний інститут, за яким слідують Стенфордський університет та Національний університет Сінгапуру. Лідерами за найбільшою кількістю закладів вищої освіти у цьому рейтингу стали Індія (65 університетів) і Туреччина (45 університетів). З числа українських ЗВО до рейтингу увійшли 11 українських університетів, серед яких Сумський державний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, Львівський національний університет імені Івана Франка, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна та Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

Детальніше: http://surl.li/emkyia, http://surl.li/gicifm, http://surl.li/hkypfs, http://surl.li/soxhkm  

Фото: ТНЕ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2024-12-09
Поширити