Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Йохана Крістіана Андріасена «Розлучення без наслідків необхідне, коли наукове керівництво дисертацією стає токсичним».

У ній автор звертає увагу на те, що нездорові взаємовідносини між здобувачем освіти та його науковим керівником можуть мати серйозні наслідки для академічного та особистого життя аспірантів і докторантів, отже потрібен механізм зміни керівника без ризику стигматизації та покарання.  Автор провів понад сотню інтерв’ю у 25 закладах вищої освіти Норвегії  щодо досвіду зміни наукового керівника.  І він стверджує, що коли наставництво дає збій, здобувачі втрачають необхідну підтримку, бувають розчаровані у своїх очікуваннях, навіть можуть стикатись з приниженням, погрозами (зокрема – щодо втрати авторства, надання негативних рекомендацій або блокування доступу до даних) і саботажем (дехто роками не міг отримати зустрічі з керівником). Матеріали глобального опитування Nature 2025, яке охопило майже 3,8 тис. осіб 107 країнах світу показало, що майже 40 % аспірантів і докторантів повідомляли про дискримінацію чи булінг під час роботи над дисертацією, які надходили від наставників або старших науковців. Близько третини тих, хто зазнав такого досвіду, відчували, що можуть висловити занепокоєння без ризику настання негативних наслідків. На папері процедура зміни наукового керівника може здаватися адміністративною формальністю, але на практиці вона часто пов’язана з великим ризиком: здобувачі побоюються бути змальованими як «важкі» чи «непрофесійні», втратити рекомендації, соціальну підтримку та навіть бути «виштовхнутими» з наукової спільноти. Це змушує багатьох залишатися у «токсичних» відносинах значно довше, ніж потрібно, що має наслідки для здоров’я: підвищення тривожності, депресія, порушення сну, хронічний біль. Водночас ті, хто змінив керівника, часто повідомляли про покращення психічного стану, відновлення мотивації і прогрес у дослідницькому проєкті. Пропонується проводити регулярні перевірки якості наставництва, запровадити ясні й доступні процедури зміни керівника, створити посаду омбудсмена, проводити обов’язкове навчання наставників і підтримувати їх мотивацію, щоб якість наставництва та успішність кандидатів була вагомим стимулом для роботи.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/iADy8

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Готуйте навчальні онлайн-матеріали так, щоб вони підходили усім».

У ній автори з Сінгапурського технологічного інституту діляться практичними порадами щодо створення цифрових навчальних ресурсів із урахуванням різноманітних способів навчання, стилів сприйняття інформації та особливостей потреб студентів, щоб зробити онлайн-освіту дійсно доступною та ефективною для широкої аудиторії. Університетське онлайн-навчання вже давно перестало бути одноформатним: деякі студенти працюють за чітким розкладом у відокремленому просторі, інші — навчаються динамічно, у різних часових поясах або навпаки, мають обмежений доступ до освітніх ресурсів. Щоб урахувати таку різноманітність, дизайн навчальних матеріалів має бути гнучким і адаптованим, поєднуючи текст, відео, зображення й інтерактивні елементи — усе в одному інтегрованому інтерфейсі. Такий підхід дозволяє студентам обирати формат, що найкраще відповідає їхнім потребам і не обмежує їх одним фіксованим способом сприйняття інформації.  Автори рекомендують використовувати інтерактивні веб-сторінки, в яких поєднано різні формати контенту, а також інтегровані елементи від сторонніх сервісів, наприклад інтерактивні панелі або вікторини. Такі сторінки дають змогу студентам самостійно обирати, чи дивитись відео, читати текст, переглядати зображення чи взаємодіяти з інструментами симуляції. Це відповідає принципам універсального дизайну навчання, спрямованим на підтримку різних стилів навчання. У статті також йдеться про практичні аспекти упровадження таких рішень: від використання редакторів у системах управління навчанням до розроблення власних шаблонів і компонент із мінімальною потребою в програмуванні, що дозволяє академічному персоналу створювати адаптивний контент навіть без глибоких технічних навичок. Дизайн навчального модулю має враховувати не лише технічні вимоги, а й принципи педагогіки, зокрема – структурування матеріалу так, щоб підтримувати залучення студентів і досягнення високих навчальних результатів. Не можна нехтувати і зворотнім зв’язком та аналітикою: застосування специфікації Experience API дозволяє відстежувати взаємодію студентів з контентом на різних пристроях та в різних форматах, аналізувати, коли увага знижується й коригувати дизайн навчальних матеріалів на основі реальних даних. Такий підхід сприяє підвищенню якості навчання та кращому розумінню потреб аудиторії. Адаптивний і продуманий дизайн онлайн-матеріалів дозволяє університетам створювати інклюзивне й мотивуюче навчальне середовище, яке підтримує студентів із різними стилями навчання і роблячи освітній процес більш доступним та ефективним для всіх.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/bAxZf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «REF- куди далі?».

У ній автори аналізують поточний стан Research Excellence Framework (REF) — базової системи оцінювання якості досліджень у Великій Британії та обговорюють, як має розвиватися REF у контексті викликів, з якими зіштовхнулася наукова спільнота. REF, який має визначати якість досліджень і розподіляти фінансування, був тимчасово відтермінований на три місяці, щоб дозволити дослідникам і фінансовим органам переглянути підходи та узгодити їх з пріоритетами уряду. Ця пауза викликала активні дискусіїв академічній спільноті: одні наполягають на збереженні вже напрацьованих елементів, включно з оцінюванням культури досліджень (People, Culture and Environment), інші вважають, що система стає надто складною і ресурсомісткою. Зокрема, скорочення ваги деяких компонентів оцінювання PCE може допомогти зосередитися на справді значущих результатах, уникнувши бюрократії й перенавантаження університетів. З іншого боку, для спрощення структури REF потрібно зменшивши кількість панелей, скоротивши вимоги до документів і більш широко застосовувати кількісні метрики там, де це можливо і доцільно. REF повинен лишатися не лише механізмом розподілу фінансування, а й інструментом формування культури досліджень, що підкреслює цінність інновацій, міждисциплінарної співпраці та підтримки дослідників на різних етапах кар’єри. Нинішня пауза — це не лише затримка, а й гарна можливість для системної рефлексії, – перегляду критеріїв, знаходження балансу між якісними описами й вимірюваними показниками, переосмислення ролі REF у розвитку наукової екосистеми Великої Британії. Дискусія про майбутнє REF 2029, що розгорнулась, не надала чіткої відповіді на всі  гострі питання і свідчить про необхідність шукати баланс між довірою до процесу оцінювання, його прозорістю та практичною цінністю для університетів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/uzNMc

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation