ЯКИЙ МОЖЕ БУТИ ПОРЯТУНОК ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ?

ЯКИЙ МОЖЕ БУТИ ПОРЯТУНОК ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТІВ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ендрю Макрей «Можливо, вам не подобаються збори, але їх підвищення – єдиний реальний порятунок».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ендрю Макрей «Можливо, вам не подобаються збори, але їх підвищення – єдиний реальний порятунок».

Автор наголошує, що нинішній уряд Великої Британії, орієнтований на політику жорсткої економії, навряд чи знайде суттєві додаткові кошти для фінансування університетів. Новий керівник урядового управління у справах студентів Девід Бехан заявив, що «золотий вік університетів… ймовірно, закінчився». Пов’язуючи плату за навчання, зарплату проректорів та якість вищої освіти в англійських університетах, автор зазначає, що якість перетворюється на репутацію, приваблює іноземних студентів і може (звичайно, не обов’язково) перетворитися на краще робоче середовище. Сумнозвісні зміни до механізмів погашення кредитів, запроваджені у 2022 році, не принесли університетам додаткових доходів, але суттєво змінили баланс фінансового навантаження між державою та випускником. Крім того, зміна фінансових умов змусила студентів працювати під час семестрового навчання, що посилює соціальну нерівність і впливає на якість навчання. Питання, на які на думку Ендрю повинна відповісти влада, наступні: яким має бути баланс фінансового навантаження між здобувачами освіти та державою; чи потрібні кредити на утримання або гранти, що залежать від рівня доходу здобувачів; чи потрібно повертатися до контролю за кількістю студентів; якою мірою (якщо взагалі це етично) іноземні студенти мають субсидувати освіту місцевих студентів. Існує багато речей у діяльності університетів, які потребують змін. Але ті, хто стверджує, що система фундаментально зламана, що всі виклики, які постали перед університетами, – неможливо здолати, – лише поглиблюють, а не вирішують проблеми.

Детальніше: http://surl.li/abrixp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-20
Поширити
КРИТИЧНА ЦИФРОВА ПЕДАГОГІКА У ПОСТЦИФРОВУ ЕПОХУ

КРИТИЧНА ЦИФРОВА ПЕДАГОГІКА У ПОСТЦИФРОВУ ЕПОХУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Даніеля Гутьєррес «Ризоматичне навчання та критична цифрова педагогіка у постцифрову епоху».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Даніеля Гутьєррес «Ризоматичне навчання та критична цифрова педагогіка у постцифрову епоху».

Наголошується, що вища освіта потребує трансформаційних практик, щоб адекватно відповідати на виклики ХХІ століття. Поєднання експансивного, органічного навчання з активним, критичним використанням технологій може бути надвичайно важливим для університетів. З огляду на невизначеність, з якою наразі стикається світ, вища освіта потребує нової теоретичної та методологічної основи щоб залишатись соціально інклюзивною, технологічно інноваційною та гнучкою стосовно різноманітних потреб сучасного суспільства. Автор наводить результати дослідження, як ризоматичне навчання та критична цифрова педагогіка можуть допомогти створити навчальне середовище постцифрової епохи, оскільки обидва підходи кидають виклик традиціям, активно залучають освітню спільноту до взаємодії та сприяють спільному створенню знань. Контексти навчання стають гнучкими та адаптованими, розширюючи можливості як викладачів, так і студентів у їхньому прагненні до критичного та рефлексивного навчання. Даніель пропонує кілька практичних рекомендацій для створення навчальних ситуацій, які сприяють автономії та критичному мисленню.  Цей досвід можна адаптувати до будь-якого університетського ступеня. Потенціал поєднання ризоматичного навчання та критичної цифрової педагогіки автор оцінює як надзвичайно важливий, він підтримує навички критичного мислення, мультимодального спілкування, цифрової грамотності, соціальної та культурної обізнаності. З ними вища освіта набуває нового освітнього досвіду і приносить більшу користь суспільству в цілому.

Детальніше: http://surl.li/hswuks

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-17
Поширити
ПОМ’ЯКШЕННЯ ВИМОГ ДО ДИСЕРТАЦІЙ ЗНЕЦІНИТЬ СТУПІНЬ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ?

ПОМ’ЯКШЕННЯ ВИМОГ ДО ДИСЕРТАЦІЙ ЗНЕЦІНИТЬ СТУПІНЬ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Кандидати побоюються, що пом’якшення вимог до дисертацій знецінить ступінь доктора філософії».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Кандидати побоюються, що пом’якшення вимог до дисертацій знецінить ступінь доктора філософії».

У ній зазначається, що провідний університет Фінляндії прийняв рішення про послаблення вимог до докторантів в частині кількості необхідних публікацій (статей), а також зменшення обсягу кредитів ЄКТС під час навчання. Такі зміни викликали занепокоєння у академічному середовищі якістю освіти. А докторанти висловлюють побоювання, що цей крок може «девальвувати» ступінь, на який вони претендують. Згідно попередніх норм докторські дисертації мали бути висвітлені не менше як у трьох / п’яти публікаціях, а тепер вони знижені до дох/трьох і не обов’язково опублікованих (включаються також і ті, що очікують на публікацію). Йдеться навіть про те, що «достатній науковий внесок для докторського ступеня» може бути оцінений за матеріалами лише однієї публікації для роботи, яка вважається «особливо видатною». Зменшення кредитів відбулось на чверть (із 40 до 30 ЄКТС). Слід зазначити, що раніше уряд Фінляндії запустив трирічну пілотну програму вартістю 255 млн. євро, спрямовану на «збільшення кількості докторських ступенів у Фінляндії».  Яніка Луукінен, радник Unifi з наукової політики, говорить, що фінські освітні та наукові установи упроваджують зміни на основі рекомендацій урядової робочої групи. Мотивом для скорочення вимог у частині кількості публікацій має запобігти затягуванню публікаційного процесу, який «з’їдає весь час кандидата на докторський ступінь». Якість роботи набагато важливіша, ніж кількість статей, а старі вимоги до публікацій могли стимулювати кандидатів розділити дослідження на менші фрагменти, публікуючи більшу кількість статей із скороченим / обмеженим змістом. «Зміни, які ми запроваджуємо, спрямовані на користь докторанту, бо він отримує гарну освіту у розумні терміни».

Детальніше:  http://surl.li/onpvxf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-16
Поширити
ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ ШІ?

ЧИ ВАРТО ПЛАТИТИ ЗА КОРИСТУВАННЯ ШІ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Софії Де Арес Сінтра «Просування відкритого доступу: чи варто платити за ШІ?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Софії Де Арес Сінтра «Просування відкритого доступу: чи варто платити за ШІ?».

У ній викладач Школи права Діксона Пуна у Королівському коледжі Лондону розглядає питання доцільності використання інструментів з штучним інтелектом для розроблення навчальних планів. Вона провела власний експеримент та здійснила порівняння продуктивності безкоштовних і платних версій трьох генеративних платформ ШІ (ChatGPT4 і ChatGPT4o, Claude 3.5 Sonnet і Sonnet Pro, Gemini та Gemini Advanced). Було отримано гарні результати при здійсненні вибору теми для уроку та формулювання гіпотетичнх сценаріїв проведення семінарських занять за допомогою штучного інтелекту. При роботі з ChatGPT4 і ChatGPT4o процес надання підказок був простим та інтуїтивно зрозумілим, результати – точними, пропозиції – розумними, доречними та різноманітними й більш детальними, ніж у іншіх ШІ. Разом із тим, пропозиції ШІ щодо тематики не підходили до решти модулю й виявились недостатньо практичними, менш креативними та деталізованими. Claude 3.5 Sonnet і Sonnet Pro – Claude забезпечує більш природню взаємодію, було отримано кращі пропозиції щодо тем, одна з яких обрана для остаточної версії модулю. Однак, незважаючи на більшу кількість введених даних, результати для Claude були менш детальними, ніж для інших моделей. Пропозиції для семінару були недостатньо практичними, повторювались, вихідне форматування було не дуже прийнятним. Досвід із Gemini та Gemini Advanced був негативним, було важко працювати з кількома наборами інструкцій одночасно, мало місце неправильне тлумачення підказок користувача внаслідок чого витрачався зайвий час. Який висновок робить Софія? Її симпатія на боці безкоштовної версії GenAI.

Детальніше: http://surl.li/hgqklw, http://surl.li/cqhqle

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-13
Поширити
ВІДСУТНІСТЬ ДОСТУПУ ДО ЗАПИСУ ЛЕКЦІЙ: ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО?

ВІДСУТНІСТЬ ДОСТУПУ ДО ЗАПИСУ ЛЕКЦІЙ: ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Заборона зйомки лекцій не позбавить студентів від самотності».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи авторів «Заборона зйомки лекцій не позбавить студентів від самотності».

Експерти наголошують, що не можна позбавляти численних студентів, які перебувають у скрутному становищі, цінної для них можливості доступу до відеозапису лекцій, щоб протидіяти неявці на лекційні  заняття. Вони задаються питанням, чи впливає наявність відеозапису лекцій на рішення про особисте відвідування занять студентами, і чи є це достатньою причиною, щоб обмежити доступ до такого відео або не здійснювати його взагалі? Вони рішуче не погоджуються із висновками Треса Керні та Ліз Кроллі, викладеними у нещодавно опублікованій у Times Higher Education статті про те, що відеозапис лекцій  є чинником, який призводить до зменшення відвідуваності лекцій та зростанню самотності студентів, характерних для постпандемічного навчального середовища. По-перше, зйомка лекцій – це не є постпандемічним явищем, хоча й наразі складно отримати точні дані про кількість лекцій, записаних до, під час та після пандемії. 89 % студентів, опитаних для звіту Jisc Digital Insights у 2022-2023 роки, мали доступ до прямих трансляцій лекцій, відеозаписів або попередньо записаних навчальних відео. У звіті Heads of eLearning Forum за 2017 рік зазначалось, що серед університетів 86 % мали можливість запису лекцій, причому 63% планували записувати лекції у 75-100 % аудиторій. Звісно, завжди знайдеться певна кількість студентів, які не відвідуватимуть лекції тому, що є доступ до запису, але це не загальне правило. Автори публікації також не погоджуються із ствердженням Керні та Кроллі щодо переваг особистого відвідування лекцій, оскільки це дозволяє спільно вирішувати проблеми, обмінюватися ідеями та проводити обговорення. Звичайно, можна зробити великі лекції більш активними, але  співпраця між викладачами і студентами насправді найбільш активна і доцільна саме під час семінарів.  Також виявлено парадокс: відвідуваність тих занять, які зазвичай не записуються, зменшилась. Питання залученості студентів, їх поведінки, стійкості, здатності до саморегулювання, – надзвичайно важливі питання. І завдання педагогів – допомогти студентам у цьому. Зокрема, якщо вони не використовують записи лекцій, необхідно не перестати робити записи, а навчити працювати з ними.

Детальніше: http://surl.li/pylqcu, http://surl.li/lmzjxo, http://surl.li/wqnzjs 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-11
Поширити
ЧИ МОЖНА ЗАБОРОНИТИ ЗАЙМАТИСЯ НЕДОБРОСОВІСНОЮ НАУКОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

ЧИ МОЖНА ЗАБОРОНИТИ ЗАЙМАТИСЯ НЕДОБРОСОВІСНОЮ НАУКОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніколас Роу «Якщо можна заборонити займатися юридичною практикою недобросовісним юристам, то чому не можна заборонити займатися науковою діяльністю?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніколас Роу «Якщо можна заборонити займатися юридичною практикою недобросовісним юристам, то чому не можна заборонити займатися науковою діяльністю?».

У ній наголошується, що університети наразі не роблять достатньо для контролю за неправомірною науковою поведінкою. Для покращання ситуації пропонується створити незалежний реєстр. Ніколас наголошує, що сектор вищої освіти є визначальним елементом сильних економік. Британський освітній та дослідницький сектор генерує близько 95 млрд. фунтів стерлінгів на рік і підтримує понад 815 тис. робочих місць, виконуючи місію підготовки фахівців й розвитку науки. Проте дослідження показують, що цей сектор має багато проблем. Зокрема, студенти та аспіранти у 10 разів частіше за інших відчувають помірну та важку депресію. Ця ситуація зберігається, незважаючи на створення управління у справах студентів, метою якого полягає у забезпеченні захисту інтересів студентів, піклуванні про них. Університети несуть відповідальність за проведення навчання та досліджень відповідно до чинних стандартів, самостійно керують своїми справами, контролюють професійну поведінку персоналу. Автор статті наголошує на важливості  обов’язкової підзвітності на індивідуальному рівні, коли особи, що займають відповідальні посади, поводяться прозоро  і підпадають під неминучі публічні санкції за неправомірну поведінку. Академічне середовище справедливо сприймається як складне, але воно також має бути безпечним і корисним для студентів, прозорим і комфортним для персоналу, якщо вони діють відповідно до високих галузевих стандартів.

Детальніше: http://surl.li/adloba, http://surl.li/ywolxi

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-10
Поширити
КОРИСНІ ПОРАДИ ВІД УНІВЕРСИТЕТУ НЬЮКАСЛА

КОРИСНІ ПОРАДИ ВІД УНІВЕРСИТЕТУ НЬЮКАСЛА

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад від науковців Університету Ньюкасла (Австралія).

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад від науковців Університету Ньюкасла (Австралія).

Цей заклад вищої освіти входить до топ-30 найкращих університетів світу і активно розвивається. Інформаційний ресурс складається з восьми статей, у яких розглядаються можливості жінок-мігрантів і біженок побудувати свою кар’єру; еволюція міждисциплінарності та інновації; засоби активізація ефективної роботи служби кар’єрної підтримки для студентів з обмеженими можливостями; що таке сучасний редизайн оцінювання та як з ним пов’язані технології штучного інтелекту; навіщо потрібні спеціальні програми адаптації нейродивергентних студентів та як університети мають забезпечувати постійну цифрову трансформацію; чи доречний оптимізм коли йдеться про перспективи наукової кар’єри; у чому секрет своєчасного, актуального, інклюзивного спілкування зі студентами.

Детальніше: http://surl.li/nnruyn, http://surl.li/uwzxrv

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-09
Поширити
ЧОМУ ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ НАСТІЛЬКИ НЕСТАБІЛЬНЕ?

ЧОМУ ФІНАНСУВАННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ НАСТІЛЬКИ НЕСТАБІЛЬНЕ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Брі-Енн Файфілд «Наукові співробітники життєво важливі, – то чому ж їхнє фінансування настільки нестабільне?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Брі-Енн Файфілд «Наукові співробітники життєво важливі, – то чому ж їхнє фінансування настільки нестабільне?».

Автор наголошує, що без додаткової підтримки багато науковців-дослідників можуть вирішити змінити роботу у пошуках інших можливостей, які забезпечують більшу надійність і фінансове благополуччя. Життя насправді таке, що університети та дослідницькі інститути недостатньо підтримують науковців фінансово, – навіть ті, де є профспілкові організації та системи соціального захисту. У Канаді, як і в багатьох інших країнах, фінансування досліджень останніми роками не зростало, внаслідок чого багато перспективних ідей так і залишились на стадії грантових заявок, без відповідного фінансування або, будучи розпочатими, не були доведені до кінця. Ці проблеми найбільше відчувають на собі аспіранти і постдоки, але штатні науковці, техніки та дослідники – також недофінансовані. Щоб утримати і залучити наступне покоління вчених в академічне середовище, потрібно знайти кращі способи підтримки дослідників. Брі-Енн говорить, що як і інші, відчуває відсутність фінансової стабільності й закликає уповноважені структури – від університетів до політиків, –  шукати ефективні рішення, які допоможуть талановитим науковцям не полишали свої академічні кар’єри.

Детальніше: http://surl.li/rvrzdg, http://surl.li/nfgqxl

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-09-06
Поширити
ЯК ПРОКЛАСТИ КУРС ЧЕРЕЗ КРИЗУ

ЯК ПРОКЛАСТИ КУРС ЧЕРЕЗ КРИЗУ

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад «Як прокласти курс через кризу».

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад «Як прокласти курс через кризу».

Наголошується, що нинішній світ, у якому університети навчають студентів і проводять дослідження, стає все більш мінливим і невизначеним. Кліматична криза, глобальні пандемії, політична нестабільність і швидкий технологічний прогрес створюють величезні виклики, але у поєднанні, як зараз, вони можуть здаватися нездоланними. Зіткнувшись з невизначеністю, єдине, на що можуть покластися науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти  та їх керівники, – це інструменти підтримання та розвитку здатності до адаптації викладачів, співробітників і студентів. Ресурс містить тридцять три статті, у яких обговорюються інструменти для протидії кризовим явищам; заходи для боротьби з кліматичною кризою; способи найкращого використання потенціалу студентів; набір навичок, необхідних на мінливому ринку праці; запровадження змін у вищій освіті; цифровізацію та мережеву безпеку.

Детальніше: http://surl.li/dblztp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-09-05
Поширити
ПРОБЛЕМА НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ: ДО УНІВЕРСИТЕТІВ ПРИХОДЯТЬ ДІПФЕЙКИ

ПРОБЛЕМА НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ: ДО УНІВЕРСИТЕТІВ ПРИХОДЯТЬ ДІПФЕЙКИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джаспер Роу та Майк Перкінс «На здобуття вищої освіти приходять діпфейки.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джаспер Роу та Майк Перкінс «На здобуття вищої освіти приходять діпфейки.

Що ми можемо зробити, щоб підготуватися?». У ній зазначається, що створювати дипфейки наразі стало настільки легко, що студенти та викладачі стають як ніколи вразливими до кіберзлочинів, які шкодять репутації та академічній доброчесності. Технологічний гігант штучного інтелекту OpenAI нещодавно випустив голосовий інструмент, який підозріло нагадує акторку Скарлетт Йоханссон, а відбулось це після того, як вона відмовилася надати голос для тренування ШІ.  З’ясувалось невдовзі, що це був не дипфейк, а голос спеціально найнятого актора. Але розгорнулась дискусія щодо того, як зображення та голоси можуть бути відтворені без нашого відома й відповідного дозволу. Існують відмінності між дипфейками та синтетичними носіями. Коли говоримо про синтетичні медіа, маємо на увазі зображення, аудіо чи відео, які не стосуються конкретної людини або установи, а цілком створені ШІ. Дипфейки є підробкою, не маючи насправді відношення до певної особи, але які складно відрізнити від справжніх. Вони створюються завдяки технології Generative Adversarial Networks (GAN) для імітації голосу та міміки. Ця технологія стрімко розвивається: Microsoft нещодавно продемонструвала програму під назвою VASA-1 , яка може створити розмовну голову з одного зображення та короткого голосового фрагменту, доповненого природними рухами голови та мімікою. Невдовзі інші технологічні компанії надолужать відставання і масово з’являться у широкому доступі програми, які швидко й просто створюють менш складні дипфейки. Для навчальних закладів це створюватиме ризики. Педагоги виконують вирішальну роль у навчанні студентів, захистом академічної доброчесності та репутації ЗВО. Дипфеки можуть змарнувати усі ці зусилля. Автори статті у зв’язку з цим пропонують оновити політику університетів по відношенню до кіберзлочинів; підвищити обізнаність усіх учасників освітнього процесу щодо дипфейків; розробити плани врегулювання кризових ситуацій подібного роду (які включатимуть підтримку постійної комунікації у кризових ситуаціях, спілкування із зацікавленими сторонами та засоби відновлення довіри). Разом із тим, технологія дипфеку може мати потенційну користь, якщо використовуватиметься для створення ефекту занурення в навчання, моделюванні розмов із провідними історичними діячами, створення переконливих лекцій з нотаток і фотографій. Баланс між інноваціями та пильністю буде ключем до того, щоб переваги штучного інтелекту та синтетичних медіа покращували, а не підривали освітній досвід.

Детальніше: http://surl.li/zbeyqfhttp://surl.li/fonkxc, http://surl.li/mjsjla

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність

2024-09-03
Поширити