На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей від Університету Бата, відомого закладу вищої освіти Великої Британії, який проводить результативні дослідження та має гарну репутацію внаслідок високої якості освіти та гарних кар’єрних здобутків його випускників.
На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей від Університету Бата, відомого закладу вищої освіти Великої Британії, який проводить результативні дослідження та має гарну репутацію внаслідок високої якості освіти та гарних кар’єрних здобутків його випускників.
Ресурс містить рекомендації щодо креативної науки; використання ГШІ під час навчання; забезпечення загальноуніверситетського добробуту, – створення сприятливих умов для викладачів та студентів; підтримці соціально вразливих груп завдяки створенню безпечних просторів; вивчення та управління даними, отриманими із соціальних мереж, у рамках проведення наукових досліджень; подолання бар’єрів для жінок-науковиць.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Лекції під питанням, оскільки оплачувана робота ще більше знижує відвідуваність».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Лекції під питанням, оскільки оплачувана робота ще більше знижує відвідуваність».
Наголошується, що емоційне напруження від майже порожніх аудиторій має спонукати переглянути університетські лекції. Відвідуваність лекцій зараз настільки низька, що деякі викладачі почали відкрито ставити під сумнів майбутнє цього методу викладання. Зниження відвідуваності відбулось під час пандемії COVID-19 та після цього, адже багато студентів обрали варіант віддаленого навчання для збереження свого здоров’я. Ця мотивація посилилась внаслідок кризи вартості життя, яка змусила студентів знов обирати між оплачуваною роботою та відвідуванням занять. За результатами опитування, проведеного Times Higher Education у 2022 році, 76 % викладачів у світі вважають, що відвідуваність занять стала суттєво нижчою, ніж до пандемії; близько 29 % вказали, що заповнюваність аудиторій від 41 до 60 %; тоді як 26 % викладачів оцінили відвідуваність на рівні від 21-39 %. Ерік Мазур, професор прикладної фізики у Гарвардському університеті, , якого часто називають «батьком перевернутого класу», оскільки він скасував лекції на своїх курсах багато років тому, звертає увагу на той факт, що багато студентів дивилися лекції у режимі відтворення на полуторній або подвійній швидкості, що свідчить про зниження уваги та знецінювання навчальних курсів. «Лекція іноді може надихнути і стимулювати, але насправді вона не виховує. Це формат, який було запроваджено в університети, коли не було книжок або, принаймні, друкованих – і нам слід перестати вдавати, що ми викладаємо у середні віки», наводить слова професора Мазура автор статті.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джаніли Сміт-Колін «Як допомогти молодим жінкам побачити себе програмістами, винахідниками та інженерами».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джаніли Сміт-Колін «Як допомогти молодим жінкам побачити себе програмістами, винахідниками та інженерами».
У ній автор наголошує, що в університетах на потоках STEM студенток складно знайти. Джаніл вважає, що жінкам складно на цьому кар’єрному шляху, їм потрібно допомагати розвинути амбіції. Спираючись на свій досвід навчання в університеті, Джаніла пропонує чотири способи покращити досвід і рівень утримання студенток за спеціальностями STEM. По-перше, саме жінки у STEM мають ставати наставницями для інших; по-друге, потрібно, щоб університети розширювали можливості для жіночого лідерства; по-третє, слід боротись із упередженнями та гендерними стереотипами; по-четверте, важливе значення має система заохочення та особистого прикладу. Отже, освітні заклади та спільноти мають працювати над створенням середовища, яке розширює можливості студенток у STEM, заохочувати їхню кар’єру у цих галузях.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Натаніеля Д. Портера «Обмін якісними дослідженнями через відкритий доступ».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Натаніеля Д. Портера «Обмін якісними дослідженнями через відкритий доступ».
У ній наголошується, що традиційні репозиторії з відкритим доступом призначені для обміну кількісними та якісними даними, різноманітною інформацією, концепціями, тематичними дослідженнями, стенограми, інтерв’ю тощо. І тим не менше, автор вважає, що слід зосередити увагу саме на сховищах якісних даних (QDR), покликаних просувати дослідження, сприяти прозорості та доступності соціальних наук. Натаніель пропонує своє бачення суті QDR та належної його організації, пояснюючи, як університетські дослідники можуть ефективно працювати зі сховищем якісних даних, наводить реальний приклад, що демонструє переваги обміну даними на QDR. Дані QDR доступні будь-якій людині у світі для використання у дослідженнях та освіті. У QDR є прихильники на усіх континентах, платформа QDR має надійні функції пошуку інформації за допомогою заданих користувачем ключових слів, тем і методів. Важливо також, що QDR дотримується стандартів якісної документації даних, таких як Data Documentation Initiative, а стандарт REFI-QDA надає можливість ділитись проєктами якісного аналізу даних, їх можна експортувати, перетворювати у інший формат тощо. QDR, наголошує Натаніель, перебуває в авангарді руху за відкритий доступ, формуючи безпечний, прозорий і доступний простір для якісних даних, відіграє ключову роль у просуванні принципів відкритості, співробітництва та відтворюваності в якісних дослідженнях, сприяючи накопиченню багатого набору якісних знань.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адели Вега та Елізабет Марсіаль Моралес «Три способи, якими технології можуть зробити ваші аудиторії більш інклюзивними».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адели Вега та Елізабет Марсіаль Моралес «Три способи, якими технології можуть зробити ваші аудиторії більш інклюзивними».
У ній наголошується, що приймаючи різноманітність та надаючи підтримку інклюзивності, необхідно не лише покращувати якість освіти, а й думати про більш справедливе суспільство. Заклади вищої освіти відіграють вирішальну роль у забезпеченні рівного доступу до освіти для всіх студентів, незалежно від їхнього походження. Але для того, щоб це сталося, аудиторії мають бути інклюзивними. Для цього необхідно адаптувати контент завдяки цифровим інструментам (Canva та Padlet), використовувати штучний інтелект (ChatGPT, Gemini, ElevenLabs); урізноманітнити методологію навчання (полегшують упровадження інклюзивних педагогічних практик міжнародне онлайн-навчання COIL, гейміфікація, використання Kahoot та Socrative); сприяти розвитку співпраці через Google Docs та Microsoft Teams, де кожен студент може висловити свою думку, урізноманітнюючи погляди на світ. Інклюзію слід розглядати не як абстрактну концепцію, а як цінність на всіх рівнях освіти.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фернандо Розелл-Агілар «Зробіть «увімкнений телефон» обов’язковою вимогою своїх занять».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фернандо Розелл-Агілар «Зробіть «увімкнений телефон» обов’язковою вимогою своїх занять».
У ній зазначається, що студенти частіше носять із собою в клас смартфони, ніж ручки, тож необхідно це правильно використовувати, застосовуючи підходи активного навчання. Звісно, ця теза дисонує з порадами міністра освіти Великої Британії, який рекомендував заборонити використання смартфонів. Він посилався на минулорічну липневу доповідь ЮНЕСКО, в якій йдеться про пов’язане зі смартфонами відволікання уваги й деструктивну поведінку. Але про заборону використання смартфонів в університетах не йшлося (мова була про школи). Тим не менш, загальна позиція університетських викладачів така: студенти не повинні користуватися телефонами під час лекцій, про що їх зазвичай повідомляють у перший день занять. Фернандо не погоджується з таким підходом і наголошує, що є спосіб ефективно використовувати смартфон, оскільки це може допомогти студентам у їхній позааудиторній роботі та за межами формального навчання. Він наголошує у першу чергу на формуванні навичок пошуку та критичного оцінювання інформаційних ресурсів, роботи з додатками для навчання упродовж життя.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рахіла Навази «Дорожня карта з просування цифрового охоплення ваших студентів, співробітників і спільноти».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рахіла Навази «Дорожня карта з просування цифрового охоплення ваших студентів, співробітників і спільноти».
У ній автор говорить про ключові ініціативи щодо навчання цифровим навичкам. Зростання цифрової освіти у період пандемії COVID-19, яке охопило сферу вищої освіти, зробило масовим використання викладачами цифрових технологій і не змінило цього навіть після зворотного переходу на очне навчання. Але це у ряді випадків може призводити до «цифрового виключення» багатьох студентів через відсутність у них належної цифрової грамотності, обмеженого доступу до технологій. Зважаючи на це, у Стаффордширському університеті прийняли «Маніфест про цифрове охоплення», в основі якого лежить структура із просування інклюзивної практики, що ґрунтується на трьох наступних принципах: доступність; рівність, різноманітність та інклюзивність; розширення прав та можливостей. У маніфесті також визначені напрями для практичної реалізації цифрової інклюзії: зміцнення довіри науково-педагогічних працівників та студентів; розширення можливостей студентів; поєднання політики та практики; доступ до цифрових технологій. На цій основі в університеті було проведене дослідження, визначені його сильні та слабкі сторони, створено та реалізувано послідовну програму дій з упровадження цифрових технологій, створено дорожні карти.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Омара Сіддіка «Чи можуть науковці відрізнити контент, створений штучним інтелектом, від контенту, написаного людиною?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Омара Сіддіка «Чи можуть науковці відрізнити контент, створений штучним інтелектом, від контенту, написаного людиною?».
З моменту запуску ChatGPT від OpenAI, який відбувся у листопаді 2022 року, мало місце безпрецедентне зростання використання інструментів ГШІ у різних сферах людської діяльності. Але поки недостатньо профільних досліджень цього феномену й відповідно немає системного розуміння проблем і наслідків. Автор статті аналізує результати експерименту, в межах якого студентам-психологам та науковцям було запропоновано відрізнити наукові реферати, створені ChatGPT та написані людиною. 56 учасників з акредитованих інститутів психології (27 студентів, 15 аспірантів та 14 дослідників) показали, що їм важко розрізняли контент, створений штучним інтелектом і людьми (52% зробили правильні експертизи). Було цікаво також встановити, чи впливає наявність академічного досвіду на його здатність розрізняти контент, у чому опитані вбачають різницю між контентом, створеним ШІ та людиною (текстові особливості рефератів), як розуміють етичне та практичне використання інструменту ГШІ та його роль в освіті і наукових дослідженнях.
У ній автор наголошує, що необхідно створювати простори, які дозволяють невеликим групам людей побачити себе у більш ширшому контексті, спонукати їх мріяти про інші можливості та допомагати їм діяти у обраному напрямку. Громадянське мислення, каже Роберт, може розвиватися двома способами: або кидаючи виклик владним структурам або знаходячи нові можливості. Перший призводить до протестних дій, а другий – до віднайдення можливостей у волонтерській та громадській діяльності. Протести та громадські роботи – це дві речі, які штучний інтелект не може зробити. Він також він не може допомогти у вихованні цінностей, необхідні для солідарності чи волонтерства. Оскільки найближчим часом ШІ буде в топі інструментів для молоді, викладачі мають виховувати у себе здатність представляти актуальні соціальні та глобальні проблеми таким чином, щоб допомогти студентам визначити свою відношення до цих проблем. Потрібно шукати способи долучити учнів до обговорення глобальних проблем; давати їм інноваційні завдання, які перевірять не лише знання, а й позицію щодо означених проблем.
На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей від Університету Саймона Фрейзера, у яких розглядаються питання довготривалих партнерських стосунків і підвищення соціального, економічного та культурного добробуту громадян.
На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей від Університету Саймона Фрейзера, у яких розглядаються питання довготривалих партнерських стосунків і підвищення соціального, економічного та культурного добробуту громадян.
Зокрема, що насправді може змінити світ для усіх жінок; чому саме здатні навчити студенти викладачів; перевернутий клас – у чому для освітян комфорт і радість; навіщо потрібні міжсекторальні політики та практики; як можна заохотити студентів шукати академічної допомоги та залишатись етичними; які трансформаційні зміни необхідні для освіти, орієнтованої на збереження планети; чи взмозі вирішити віддалена робота (робота з дому) проблеми покращання балансу між роботою та особистим життям; ChatGPT закликає до міждисциплінарних дій.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
