На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Розроблення навчальних планів».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Розроблення навчальних планів».
У ній зібрані поради щодо фокусування освітніх програм на сучасних аспектах, важливих для затребуваної ринком праці вищої освіти та формування відповідного змісту програм, у яких передбачена спільна творчість, набуття навичок майбутнього, упровадження ЦСР, інклюзивне навчання, задіяння віртуальних цифрових інструментів. Зокрема, йдеться про інтеграцію цілей сталого розвитку до курсів фінансової грамотності; гнучкість програм як ключ до ефективного опанування курсів; забезпечення стратегічної стійкості та підтримку інновацій; створення ефективного середовища онлайн-навчання; розроблення унікальної інклюзивної бакалаврської освітньої програми; широке та ефективне задіяння міждисциплінарного підходу тощо.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Торстена Фреліха «За межами чату: як асистенти вчителя зі штучним інтелектом змінюють підтримку студентів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Торстена Фреліха «За межами чату: як асистенти вчителя зі штучним інтелектом змінюють підтримку студентів».
Автор зазначає, що коректно інтегрований в освітню діяльність штучний інтелект забезпечує висококваліфіковану підтримку учнів, оскільки «розуміє» матеріали курсу, його цілі та здатний спрямовувати студентів до більш глибокого навчання, а не «просто надає потрібні відповіді». Використовуючи досвід компанії Syntea, Торстен описує метод Сократа, який фактично описує найкращий підхід до штучного інтелекту у вищій освіті: якщо його осмислено та ефективно упроваджувати, то буде відбуватись не лише надання інформації, а й покращиться увесь процес навчання. Необхідно розуміти силу цілеспрямованого дизайну при упровадженні ШІ у процес викладання. Перший підхід «загального штучного інтелекту», згідно з яким установи упроваджують інструменти ШІ несистемно, діючи за аналогією, «як усі» та сподіваючись на отримання позитивних результатів. Другий підхід є по суті «педагогічно інтегрованим штучним інтелектом», у рамках якого кожна взаємодія викладачів та студентів з ШІ є частиною ретельно спланованої навчальної подорожі, узгодженої з навчальною програмою та філософією викладання. Щодо архітектури підтримки здобувачів освіти, то за другого підходу необхідно ураховувати наступні ключові елементи, які здатні забезпечити щоб ШІ справді став ефективним інструментом. Потрібно змусити ШІ працювати на користь установ, які ставлять перед собою конкретні освітні цілі (перш, ніж заглиблюватися в можливості ШІ, такі цілі потрібно визначити на основі консенсусу та зафіксувати); потрібно витратити багато зусиль на те, щоб розробити навчальні шляхи та визначити основні діалоги; ідентифікувати проблеми упровадження ШІ (нерішучість учасників освітнього процесу, цифрова доступність, цифрова грамотність персоналу та здобувачів освіти; формування бази навчальних ресурсів; упровадження кращих інструментів інтеграції ШІ в освітній процес та навчання поводженню з ними викладачів тощо). ШІ насправді може стати невід’ємною частиною навчального процесу, підтримуючи студентів у спосіб, який доповнює традиційні методи навчання, реалізуючи завдання підтримки (наприклад, цілодобовий діалог – запитання/відповіді щодо матеріалів курсу або його окремих тем) та водночас дозволяючи викладачам зосередитися на більш складній взаємодії та персоналізованому керівництві. Коли ми говоримо про ШІ в університеті, – ми не маємо на увазі повну заміну людського викладання, а лише говоримо про розширення ефективної підтримки учнів на кожному етапі їхнього навчального шляху.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів університету Західної Шотландії «Перетворення дослідницького проекту на документальний фільм».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи викладачів університету Західної Шотландії «Перетворення дослідницького проекту на документальний фільм».
Вони наголошують, що для поширення інформації про результати дослідження серед якомога більшої кількості людей, бажано здійснити зйомку документального фільму. Цей трудомісткий і нетривіальний підхід, але він може дати прекрасні результати. Тож автори пропонують свої поради щодо того, як це зробити. Час від часу викладачі залучаються до університетських проектів і ті відчуття, які виникають під час їх виконання та завершення, – доволі сильні, учасникам хочеться про це розповідати, ділитись з іншими. Іноді слів недостатньо, бо є необхідність продемонструвати проект і його результати. Це спонукає спробувати представити дослідження в інший спосіб, ніж звичайна публікація або презентація на короткому заході. Щоб продемонструвати вплив проекту можна зняти документальний фільм. Для цього, по-перше, треба знайти виконавця, голос дослідницького проєкту (автори залучили театральну групу At Home At The Theatre). Надалі створення документального фільму має відбуватись таким чином, щоб передати максимально точно атмосферу дослідження, залучати глядачів, дати їм відчути процес. Це важливо, оскільки необхідно показати сам процес і його результат більш ефективно, ніж стаття в журналі чи доповідь на конференції (зрештою, зображення варте тисячі слів). Науковців наразі заохочують багато говорити про результати своєї роботи, але по факту екранізація робить це найефективніше та найголосніше.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ібіємі Омейхе та Кінгслі О. Омейхе «Штучний інтелект – друг чи ворог? Це залежить від академічних кіл».
Вони наголошують, що вища освіта відіграватиме важливу роль у визначенні того, чи стане генеративний ШІ другом чи ворогом та описують, що можуть зробити університети. За останні півтора роки у галузі розвитку штучного інтелекту були зроблені приголомшливі кроки вперед. Усім відомі ChatGPT для генерування текстів та DALLE для створення зображень, а також Whisper, який транскрибує мову. Нещодавно розроблений Sora – інструмент, який створює гіперреалістичне відео. Генеративний штучний інтелект безумовно має позитивні сторони, і ми не повинні їх ігнорувати. Зараз він використовується як допоміжний інструмент, який економить час у багатьох професіях. Він може швидко створювати програмне забезпечення, готувати огляди та звіти, виконувати трудомісткі та нудні обов’язки, звільняючи людей від зосередження на масштабних рутинних завданнях. В освіті це змінює спосіб навчання і пошуку інформації. Штучний інтелект нікуди не зникне, тому важливо навчити студентів правильно ним користуватися. Для цього необхідно розуміти, що генеративний ШІ не позбавлений проблем: оскільки він може створювати реалістичні тексти, зображення та відео, його використовують, щоб похитнути нашу довіру до реальності. ШІ може допомогти упоратися з проблемами упередженості, конфіденційності та плагіату, якшо використання ШІ буде відповідальним, підтримувати цінності і етичні стандарти. ШІ може підтримувати людську креативність у промисловості, а також у суспільстві загалом. Отже, світу потрібно створити чіткі етичні правила та норми, щоб керувати розвитком генеративного штучного інтелект. Дебати навколо генеративного штучного інтелекту є складними, ГШІ може бути найкращим другом або найгіршим ворогом.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Шайфа Уддін Ахаммеда «Як розвинути мислення дослідника в аспірантурі».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Шайфа Уддін Ахаммеда «Як розвинути мислення дослідника в аспірантурі».
Автор говорить, що вступ до аспірантури – це початок зовсім нового етапу, який дозволяє відточити мислення майбутнього доктора філософії. Життя аспіранта є доволі непростим, і одне з найбільших випробувань пов’язане саме із розвитком мислення. Переходячи від студентського статусу «споживача знань» до їх виробника, аспірант переходить від пасивного поглинання інформації до активного генерування нових ідей у процесі власних досліджень. Для цього потрібно розвивати мислення дослідника. По-перше, аспіранту необхідно сформувати план власної кар’єри, адже підготовка докторської дисертації – складний довгий шлях, який трохи лякає новачків. По-друге, потрібно використовувати кожну можливість, щоб навчитися – якщо вступив на шлях навчання в аспірантурі, то напевне ти маєш бажання вчитися, його треба плекати й підтримувати. По-третє, слід розвивати свій досвід викладання, активно шукати можливості для роботи в університеті та за його межами, що розвиватиме інтуїцію, дозволить безпосередньо застосовувати нові навички у співпраці зі студентами, надасть усвідомлення себе як дослідника. По-четверте, потрібно постійно відвідувати конференції та активно й багато читати наукові журнали, – без цього робота аспіранта не матиме бажаного рівня та впливу. Конференції пропонують платформу для зворотного зв’язку, експертної оцінки, підвищення видимості досліджень і безцінного спілкування. Так само публікації можуть надихнути на нові ідеї та показати несподівані перспективи подальших досліджень. «Докторська подорож» ніколи не буває легкою, враховуючи кількість пов’язаних із цим зобов’язань. Необхідно весь час пам’ятати, що ви дослідник і вчений, і що ваша робота може продукувати нові знання.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лінсі Тодд і Джеймс Лейтон «Турбуєтесь про публічні виступи?
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лінсі Тодд і Джеймс Лейтон «Турбуєтесь про публічні виступи?
Спробуйте ці театральні поради». У ній автори пропонують працювати над своїми виконавськими навичками за допомогою прийомів, які використовують актори. Для великої кількості людей страх сцени є одним з найбільших. Він може вразити кожну людину несподівано, коли необхідність вийти на сцену видається такою ж привабливою, як і занурення у воду, повну акул. «Страх сцени» – це оманливий термін. Насправді йдеться не лише про сцену, а про будь-які переживання при публічному виступу, – у невеликій аудиторії або навпаки. Спікер повинен адаптувати свою поведінку відповідно до специфіки слухачів; не повинен недооцінювати значення вокальної розминки для голосових зв’язок, яка готує голос до максимальної потужності перед публічним виступом; вміти користуватись технікою дихання для зменшення стресу та регулювати нервову систему. Для підвищення концентрації, енергетичного потенціалу та мотивації потрібно підвищувати самосвідомість. Якщо вдається викликати зворотню реакцію від аудиторії слухачів, виникає натхнення і відчуття влади, знизити рівень кортизолу та підвищити рівень тестостерону. Щоб під час промови заспокоїтись та відчути безпеку, потрібно дозволити собі робити помилки. Нервувати під час публічних виступів – це абсолютно нормально. Виконавці та науковці з десятиліттями досвіду все одно стикаються зі сценічним страхом. Немає сенсу соромитися, адже є багато методів, за допомогою яких можна значно полегшити свої публічні виступи: не потрібно багато зусиль, щоб напрацювати упевненість у собі та почати відчувати ритм цільової аудиторії.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Каллума Рассела «Як збалансувати навчання та дослідження». У ній автор ділиться своїми міркуваннями про поєднання викладання та дослідження на основі саморозвитку.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Каллума Рассела «Як збалансувати навчання та дослідження». У ній автор ділиться своїми міркуваннями про поєднання викладання та дослідження на основі саморозвитку.
Він вважає, що для створення стимулюючого навчального середовища для студентів, та підтримки інтересу до оригінальних досліджень, необхідно навчитися ефективно керувати часом. І тут традиційні стратегії, такі як ретельне планування та визначення пріоритетів, залишаються безцінними. Встановлення чітких, досяжних цілей як для викладацької, так і для дослідницької діяльності та створення структурованого розкладу може значно зменшити дублювання і стрес. Ще один важливий момент – інтеграція своїх досліджень у процес навчання, коли вони розглядаються не як окремі одиниці, а як взаємодоповнюючі аспекти академічного середовища. Наступна порада – не боятися технологій, адже цифрова ера надає нам безліч інструментів, які можуть полегшити балансування між навчанням і дослідженнями. Платформи для співпраці спрощують комунікацію та управління проектами в дослідницьких групах, дозволяючи ефективніше використовувати час і ресурси. Штучний інтелект став цінним цифровим інструментом, який надихає та генерує ідеї як для навчання, так і для досліджень. Необхідно розвивати мережу підтримки, налагоджувати стосунки з колегами, які можуть розділити навантаження з навчання, запропонувати відгук і співпрацювати у дослідницьких проектах, використовувати доступну інституційну підтримку. Неоціненною може стати допомога спеціальних університетських підрозділів, до яких можна звернутися за порадою, керівництвом і підтримкою. Крім того, воркшопи та семінари з ефективних методів навчання і дослідження відкривають нові перспективи та стратегії, сприяючи процвітаючій мережі співпраці між багатьма різними галузями академічного середовища. Важливо проявляти гнучкість і бути відкритим для коригування своїх стратегій. Вимоги академічних кіл не повинні наносити шкоду особистому добробуту викладача чи дослідника, тому обов’язково слід знаходити час для відпочинку та хобі за межами університету, щоб підвищити загальну продуктивність і задоволення від життя.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Шеннона та Ендрю Мюррей «Чотири способи розвинути зацікавлену спільноту у соціальних мережах».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола Шеннона та Ендрю Мюррей «Чотири способи розвинути зацікавлену спільноту у соціальних мережах».
Автори наголошують, що коли справа доходить до соціальних мереж, не треба забувати про силу зв’язків та окреслюють доцільні до використання способи взаємодії з аудиторією. Адже університетське життя сьогодні – це не лише те, що відбувається в університетському містечку, а й розвинені цифрові простори, де студенти та співробітники спілкуються, обмінюються досвідом та навчаються. Автори говорять не про важливість використання соціальних мереж, що очевидно, – а саме про правильну роботу з ними. Ключовим є усвідомлення тональності спілкування та забезпечення відповідності вмісту обраній платформі, адже застосування універсального підходу не є кращим рішенням. Соціальні медіа швидко розвиваються, з’являються нові платформи, а деякі старі зникають або кардинально змінюються. Для ілюстрації вони пропонують поглянути на Twitter, що перетворився на X, або Instagram, який представляє ідею Reels, натхненну TikTok. Щоб не відставати від нових тенденцій і переконатися, що соціальні «фоловери» залишаються зацікавленими, необхідно знати свою аудиторію (з яким саме сегментом аудиторії спілкуєтеся на кожній платформі соціальних мереж); створювати привабливий вміст, який забезпечує цінність (контент може бути освітнім, надихаючим і розважальним); підтримувати створення контенту користувачами/читачами; постійно тримати в фокусі завдання залучення й утримання; створити контент-стратегію, яка постійно розвивається. Соціальні мережі – це ще один спосіб вести розмову та ще один канал, на якому можна просувати цінності освіти та науки.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Аллана і Ендрю Мюррей «П’ять речей, які потрібно знати, перш ніж запускати дослідницький підкаст».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Аллана і Ендрю Мюррей «П’ять речей, які потрібно знати, перш ніж запускати дослідницький підкаст».
У ній автори наголошують, що створення підкасту може насправді бути доволі ефективним рішенням для презентації дослідження новій аудиторії або просування академічних знань. Спираючись на власний досвід, автори діляться порадами про те, як успішно запустити дослідницький підкаст. Перше – аудиторія: перш ніж почати планувати перший епізод і обмірковувати, як він може звучати, потрібно оцінити цільову аудиторію (це буде академічна аудиторія, сектор вищої освіти, професіонали, експерти чи люди без спеціальних знань?). Друге – слід переконатись, що обраний формат є стійким, оскільки багато подкастів недовговічні. Нон-фікшн оповідання найбільш популярний формат, що застосовується у більшості документальних подкастів. Він може бути захоплюючим для прослуховування, але його реалізація на практиці займає значно більше часу, ніж інші. Третє – Вам потрібне правильне обладнання, причому не обов’язково потрібна студія подкастів для запису, – існує багато різних більш простих рішень. Четверте – необхідно бути помірним у визначенні тривалості підкасту (короткі зазвичай більш популярні). П’яте – не слід очікувати миттєвого успіху. Люди часто відмовляються від створення підкастів, оскільки кількість слухачів не відповідає їхнім попереднім очікуванням. Потрібен час, щоб створити аудиторію. Соціальні медіа, ймовірно, будуть основним інструментом просування підкастів, тому можна заохочувати своїх гостей та інших науковців, особливо тих, хто має велику кількість підписників у соціальних мережах, ділитися інформацією зі своєю спільнотою. Для тих самих цілей є сенс використовувати LinkedIn, хоча цей спосіб поширення інформації дослідники помилково відкидають.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Університету Західної Шотландії.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Університету Західної Шотландії.
Цей заклад вищої освіти має важливе значення для економічного, соціального і культурного розвитку західної Шотландії, практикує навчання та викладання, орієнтовані на кар’єру, здійснює наукові дослідження та підтримує упровадження інновацій, зокрема – щодо імплементації Цілей сталого розвитку ООН. Доступний для ознайомлення ресурс наразі містить сімнадцять статей, присвячених актуальним питанням організації навчання та викладання, серед яких – формування успішних партнерств з передачі знань, подолання розриву в обізнаності щодо ЦСР, способи інтеграції нових технологій у навчальну програму ЗВО, перетворення дослідницького проекту на документальний фільм; використання технологій штучного інтелекту, розвиток за допомогою соціальних мереж зацікавлених спільнот, розвиток навичок критичного мислення.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ З НАУКОВИМИ ДАНИМИ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ОНОВЛЕННЯ
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів з’явилися нові можливості, які допоможуть зручніше працювати з науковими даними та своєчасно дізнаватися про важливі оновлення сервісів.
