Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Аарона Баско «Громадська довіра до університетів США згасає.

Нам потрібне нове бачення». У ній наголошується, що вища освіта має бути доступна там, де є студенти, вона має бути здатна забезпечити доступ до освіти кожного, хто готовий до цього. Автор розмірковує над питанням громадської довіри до вищої освіти у США, згадуючи про вартість навчання, яка є завищеною та не відповідає отриманим результатам. Опитування, проведене New America, свідчить, що за останні 20 років громадська довіра до політики США у галузі вищої освіти впала на 14 відсоткових пункти. Інше дослідження показало: лише половина американців вважає, що переваги освіти в університетах перевищують його недоліки. Отже, потрібні зміни у культурі відношення до університетської освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3U85SGu, https://bit.ly/3EYcBOX

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Чому університетські ІТ-системи спантеличують персонал?».

У ній автор розмірковує над проблемами обрання та використання інструментів, на які спираються заклади вищої освіти у повсякденній роботі. На прикладі Единбурзького університету він аналізує проблеми функціонування цифрової інфраструктури, яка часто не відповідає меті і навіть може перешкоджати розвитку навчання онлайн та гібридного навчання. Зокрема, зазвичай обрані технології не дозволяють інтегрувати мікрооблікові дані та навчання упродовж життя. В опитуванні, проведеному технологічним агентством Jisc, 82% співробітників повідомили, що мають технічні проблеми під час онлайн-навчання. За словами Ніла Мослі, консультанта з онлайн-освіти, який працює з університетами у питаннях використання технологій, у минулі роки університети витратили мільярди фунтів стерлінгів на фізичне майно, але інвестиції у цифрову інфраструктуру та створення цифрового кампусу були низькими. Мослі вважає, щоб для вирішення проблеми «потрібні значні інвестиції, зусилля та потрясіння, щоб … створити основу для сучасного цифрового кампусу». Інший фахівець – доктор Уайт засвідчує: хоча багато університетів вирішили, що інвестиції необхідні, невизначеність щодо майбутніх доходів лягає на них важким обтяженням, змушуючи приймати важкі рішення про те, куди саме спрямувати ресурси, яких постійно не вистачає.

Детальніше: https://bit.ly/3tGKn4O, https://bit.ly/3Oizyzr

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей на тему «Роль вищої освіти у відокремленні фактів від вигадок: що можуть зробити університети, щоб надати студентам, науковцям і громадськості інструменти для боротьби з дезінформацією».

Наголошується, що суспільство постійно стикається з надлишком інформації, коли твердження, факти та цифри розповсюджуються швидше, ніж можна їх перевірити. Це створює підґрунтя для появи значної кількості неточних звітів і «фейкових» новин. З огляду на безмежність інформаційного простору, людям важко зрозуміти, кому і чому можна довіряти у різноманітних питаннях від захисту здоров’я до діяльності урядів. Здатність критично оцінювати та передавати інформацію ще ніколи не була такою важливою. Обговорюється роль університетів у підготовці студентів, співробітників та широкої громадськості до набуття необхідних знань щодо складної природи доказів, сприйняття різноманітних точок зору та пошуку істини. Зокрема, у добірці представлені матеріали Константіноса Арфаніса «Як Сократ може допомогти вашим студентам поставити під сумнів інформацію»; Ребекки Дьюї «Як покращити розуміння громадськістю доказів»; Дмитра Малкова «Чудові цитати: як уникнути посилань на сумнівні докази»; Марка Хамфріса «Експертна перевірка розчаровує та має недоліки –як ми можемо це виправити».

Детальніше: https://bit.ly/3TAXezW, https://bit.ly/3Aaq4Ao, https://bit.ly/3E1nxcW, https://bit.ly/3TAlH8G, https://bit.ly/3O6u9eK

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дейва Томара «Есе про вступ до коледжу слід використовувати як детектор шахрайства».

Автор розмірковує над проблемою базових навичок письма абітурієнтів, висловлює занепокоєність тим, що студенти не отримують повноцінних навичок з письма. Він вважає, що збереження такої ситуації може привести до того, що студенти, які вступають до університетів без вміння писати, ймовірно, залишаться без диплому. 40-відсотковий показник не завершеного навчання упродовж шести років слугує досить переконливим доказом цьому. Необхідно змінювати ситуацію і починати потрібно зі вступного есе, яке можна використовувати для виявлення студентів, які потребують більш змістовного та ефективного (а в ідеалі – безоціночного) навчання письму. У такому разі можна буде запобігати шахрайству таких непідготовлених студентів під час їхнього навчання. Вступне есе не повинно розглядатись лише як контрольний етап під час вступу, воно має відправною точкою для змін.

Детальніше: https://bit.ly/3haqGiJ, https://bit.ly/3hdmizE

На сайті Times Higher Education опубліковано результати предметного рейтингу світових університетів «THE World University Rankings 2022 by subject».

Цьогоріч він охоплює наступні напрямки: клініко-санітарні науки, фізичні науки, бізнес та економіка, інженерія, комп’ютерні науки, освіта, право, науки про життя, психологія та соціальні науки. Визначення результатів базується на основі 13 показників, які вимірюють ефективність ЗВО у п’яти сферах: викладання, дослідження, цитування у НМБ Scopus, міжнародна співпраця, дохід від інновацій. В топ-10 рейтингу переважно домінують США та Великобританія, але у кількох предметах значних успіхів досягли університети Саудівської Аравії. Українські ЗВО були представлені у рейтингу в категоріях: бізнес та економіка, інженерія, комп’ютерні науки, мистецтво і гуманітарні науки, науки про життя, право, соціальні науки, фізичні науки. Найкращим серед них став Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який увійшов у рейтинг відразу у 8 з 11 предметних категорій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/by-subject, https://bit.ly/3DhnDN3, https://bit.ly/3TYPyIq, https://bit.ly/3DFrc1e, https://bit.ly/3Nd0CPY, https://bit.ly/3zqcXLc

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Саши Розенейл «Відмова від складних текстів надає ведмежу послугу учням».

У ній наголошується, що студентів слід заохочувати до того, щоб вони бралися за складні книги, ідеї чи способи мислення. Автор вважає, що британські університети були і залишаються одними з найліберальніших, відкритих і демократично налаштованих навчальних закладів. Вони є місцем, де усталені ідеї та знання ставлять під сумнів і переробляють. І оскільки найкращі ідеї, найсильніші концепції та найважливіші результати досліджень — це ті, які були піддані серйозній перевірці, університети мають бути допитливим середовищем. Їхні навчальні програми та культура повинні підтримувати й полегшувати піддавання сумніву загальноприйнятих уявлень та пошук нових, іноді непопулярних напрямів досліджень. Будучи освітніми установами, університети також є місцем зустрічі студентів з новими та часто складними для сприйняття ідеями, завдяки яким змінюються та розвиваються особистість, характер, світогляд. Вони забезпечують широкі можливості навчання методам дослідження, аналізу, формування аргументів та ведення дебатів, й тим самим озброюють випускників необхідними життєвими та громадянськими навичками, пропонують неформальний простір для вивчення політики, культури, соціальних відносин. Для цього університети мають цінувати та культивувати різноманітність і нестандартний підхід.

Детальніше: https://bit.ly/3ML3wvm, https://bit.ly/3ML3Bza

На сайті Times Higher Education опубліковане чергове видання «Світовий рейтинг університетів 2023» (World University Rankings 2023).

Він включає 1799 університетів із 104 країн та регіонів. Визначення результатів базується на 13 показниках, які вимірюють ефективність ЗВО у чотирьох сферах: викладання, дослідження, передача знань та міжнародні позиції. При підготовці нинішнього рейтингу було проаналізовано 121 мільйон цитат із понад 15,5 мільйонів наукових публікацій та ураховано результати опитування 40 тис. науковців з усього світу, зібрано 680 тис. даних із понад 2.5 тис. установ. Рейтинг сьомий рік поспіль очолює Оксфордський університет, за яким слідують Гарвардський та Кембриджський університет. До рейтингу увійшли 10 українських університетів, а у топ-3 представлені Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Харківський національний університет радіоелектроніки.

Докладніше: https://bit.ly/3S2Xs2j, timeshighereducation.com, https://bit.ly/3fXjp5g

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Вів’єн Стерн «Вища освіта Великобританії має «перестати грати в обороні».

У ній наголошується, що активне просування більш позитивного, цілеспрямованого порядку денного щодо якості та цінності навчання матиме велику суспільну та політичну підтримку. Подані міркування щодо проблем, які постають перед університетами Великобританії: наслідки кризи вартості життя для співробітників та студентів; зростанням цінового тиску на університети; наслідки енергетичної кризи; вразливість щодо залучення інвестицій; схильність до ризику бюджетних альтернатив асоціації Великобританії із «Horizon Europe»; а також ряду інших – від пенсійного забезпечення до відносин з КНР. Спираючись на думки інших експертів, автор узагальнює, що важливе значення матиме визначення довгострокових амбіцій сектору вищої освіти, а також відповідні політичні рішення задля розвитку освітньої сфери на рівні світових стандартів.

Детальніше: https://bit.ly/3g36Q8C, https://bit.ly/3eqiTwu

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Заключні титри шоу Суїні у дослідницькій політиці Великобританії».

У ній містяться міркування щодо спадщини Девіда Суїні – виконавчого керівника Research England, – органу, який розподіляє більшу частину свого річного бюджету у 2,5 млрд фунтів стерлінгів на основі незалежно визначених результатів Research Excellence Framework. Саме Суїні наполягав на тому, щоб практичний вплив досліджень обов’язково враховувався у процесі оцінювання, вказував на те, що багато результатів, визнаних видатними експертами REF, не були застосовані за межами академічних кіл. Використання тематичних досліджень впливу досліджень мало вирішальне значення для аргументації на користь університетів. «Він пролив світло на університети та їх дослідження так, як це було б неможливо без нього». Це дивно для фахівця зі статистики, але Суїні чинив опір закликам використовувати більше бібліометрії в оцінюванні досліджень, що суперечить позиції експертів, які вважають це найкращим рішенням при виборі грантоотримувача, оскільки, на їх думку, спрощує процедуру у разі відмови від експертної оцінки. Суїні зробив надзвичайно багато, щоб спрямувати британський сектор у бік досліджень з відкритим доступом. Він допоміг підготувати звіт Фінча у 2011 році, завдяки якому було сформульовано «незаперечний» принцип про те, що «результати досліджень, які були профінансовані громадськими коштами, мають бути у вільному/відкритому доступі». Будучи керівником відділу досліджень та інновацій Великобританії в галузі відкритого доступу, Суїні підтримав прихильників плану S – загальноєвропейського руху за відкритий доступ. Важко назвати аспект британських досліджень, в який Суїні не зробив би свого внеску: у грудні 2021 року він передав університетам близько 30 млн фунтів стерлінгів для поліпшення дослідницької культури, в 2020 році виділив 3 млн фунтів стерлінгів на допомогу 30 тис. освітніх закладів та 5 млн фунтів стерлінгів для взаємодії досліджень й промисловості.

Детальніше: https://bit.ly/3EsZ8io, https://bit.ly/3RMXc7k

На сайті Times Higher Education опублікована інформаційна добірка «Викладання 101: поради викладачам закладів вищої освіти».

У матеріалі розглядаються ключові навички, необхідні для спілкування педагогів і студентів, розвитку професійної упевненості. Наголошується, що викладання – це набагато більше, ніж просто інформувати присутніх у лекційній залі або вести урок. Викладачі університетів можуть присвячувати значну частину свого часу викладанню, але лише частина цього часу буде проводитись у класі зі студентами. Вибір режимів навчання, планування навчального матеріалу, вивчення нових технологій у галузі освіти та проведення досліджень для уточнення питань підручника та списків для читання — все це викликає труднощі у тих, хто робить свої перші кроки у викладанні. Опублікований набір ресурсів пропонує підтримку для лекторів та охоплює питання від педагогіки та управління класом до зміцнення довіри і формування мереж підтримки, управління робочим навантаженням, пошуку натхнення для збагачення викладацьких практик.

Детальніше: https://bit.ly/3rVFmVn