Міністерство освіти і науки України інформує, що досягнуто домовленість з Clarivate та Elsevier про подовження безоплатного доступу українських закладів вищої освіти та наукових установ до ключових міжнародних наукометричних і повнотекстових ресурсів у 2026 році.
Міністерство освіти і науки України інформує, що досягнуто домовленість з Clarivate та Elsevier про подовження безоплатного доступу українських закладів вищої освіти та наукових установ до ключових міжнародних наукометричних і повнотекстових ресурсів у 2026 році.
Компанія Clarivate підтвердила надання безкоштовного доступу для установ України до ресурсів Web of Science, InCites та Derwent Innovation до 31 грудня 2026 року. Це має підтримати можливості української наукової спільноти знайомитись із надійною науковою інформацією. Компанія Elsevier також продовжила доступ до своїх наукових електронних ресурсів Scopus і SciVal у 2026 році, щоб вітчизняні дослідники могли працювати з актуальними міжнародними публікаціями та використовувати сучасні аналітичні інструменти. До кінця 2027 року продовжено доступ до платформи Research4Life, яка пропонує понад 200 тис. найменувань книг і журналів міжнародних видавництв, серед яких Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та ін. Державна науково-технічна бібліотека України є адміністратором такого доступу на національному рівні.
На платформі OpenPlato доступний новий англомовний курс «Переосмислення оцінювання досліджень».
На платформі OpenPlato доступний новий англомовний курс «Переосмислення оцінювання досліджень».
Він пропонує слухачам вичерпні пояснення змісту та призначення відповідальної оцінки досліджень – важливості, шляхів упровадження, інструментів, методології, а також набір рекомендацій для визначення мети, цінностей і протоколів оцінювання і роботу з каталогом GraspOS. Слухачі навчаться використовувати спеціалізовані цифрові сервіси, включаючи конструктори профілів, панелі індикаторів, інструменти цитування, метрики використання книг та валідатори метаданих, а також довідаються про додаткові ресурси й ініціативи у рамках відкритої інфраструктури. Курс складається з п’яти модулів: «Реформа оцінювання досліджень та її необхідність», «Перепроектування оцінювання досліджень: контекстуальні зміни», «Де знайти ресурси для відповідальної оцінки досліджень», «Що можна знайти в каталозі GraspOS», «Додаткові ресурси для підтримки переходу до RRA». Набір коротких відео та демонстрацій допоможе користувачам побачити, як рекомендовані методичні підходи, правила та електронні ресурси можна застосовувати на практиці для відповідального оцінювання досліджень.
МОН повідомляє про розширення складу Міжнародної коаліції з науки, досліджень та інновацій для України – багатосторонньої ініціативи, спрямованої на підтримку дослідницького та інноваційного сектору України.
МОН повідомляє про розширення складу Міжнародної коаліції з науки, досліджень та інновацій для України – багатосторонньої ініціативи, спрямованої на підтримку дослідницького та інноваційного сектору України.
Коаліція, створена на Конференції з питань відновлення України 2025 року, формує платформу для розвитку екосистеми досліджень та інновацій України. Вона об’єднує 14 країн – Австрію, Болгарію, Велику Британію, Данію, Іспанію, Італію, Литву, Німеччину, Польщу, Португалію, Словаччину, Україну, Хорватію та Швецію, а також Європейську комісію, UNDP, Альянс німецьких наукових організацій; Європейську федерацію академій наук ALLEA та ін. Партнери допомагають Україні в роботі над інтеграцією до Європейського дослідницького простору, підтримкою українських науковців і дослідницьких інституцій, розвитком інновацій та трансферу технологій, залученням до спільних міжнародних проєктів. Інформація про діяльність Коаліції публікується на відповідній сторінці на сайті Європейської Комісії.
На сторінці блогу DOAJ опублікований оглядовий матеріал «Підбиваючи підсумки діамантового року для DOAJ».
На сторінці блогу DOAJ опублікований оглядовий матеріал «Підбиваючи підсумки діамантового року для DOAJ».
У ньому зазначається, що у 2025 році завдяки акценту на відкритому діамантовому доступі у DOAJ сформувалася ціла низка проектів – від підтримки нової відкритої інфраструктури в Європі до більш активної співпраці з журналами, що видаються силами спільнот по всьому світу. DOAJ працює з журналами відкритого доступу, незалежно від їхніх бізнес-моделей, проте найбільше опікується невеликими журналами, керованими спільнотою, які не стягують плату за публікацію. Рік, що минає, привернув увагу до численних аспектів роботи журналів. Діяльність DOAJ відбувалась на наступними напрямами: діяльність European Diamond (завершення двох проектів, що фінансуються програмою Horizon Europe, які надали значний вплив на відкрите середовище та Diamond); участь у запуску Європейського центру розвитку потенціалу Diamond (EDCH), покликаного сприяти подальшому розвитку послуг та функцій підтримки, координації та професіоналізації публікацій Diamond у відкритому доступі по всій Європі; встановлення контактів з регіональними та національними центрами розвитку Diamond по всій Європі (угода з DFG та німецьким національним центром розвитку потенціалу SeDOA щодо підтримки наукових журналів відкритого доступу Diamond у Німеччині); формування нових моделей сталого розвитку (членство в Open Journals Collective дозволяє бібліотекам підтримувати високоякісні журнали відкритого доступу Diamond, керовані спільнотою). Замість того, щоб платити за трансформаційні угоди або моделі, засновані на оплаті друкованих зборів, бібліотеки інвестують в OJC, яка спрямовує підтримку колекцій ретельно відібраних журналів відкритого діамантового доступу. Відбувалась діяльність DOAJ в якості амбасадорів в рамках програми діамантового доступу задля підтримки й просування моделі безкоштовних публікацій та відкритого доступу. Багато зусиль було зосереджено на підтримці покращання видавничої практики невеликих видавництв, багато з яких публікують журнали безкоштовно. Було започатковане нове партнерство з Latindex – найповнішим каталогом іберо-американських журналів, більшість з яких відносяться до діамантового відкритого доступу. Розпочато роботу над проектом ALMASI у рамках програми Horizon Europe для розвитку місцевих наукових журналів у Латинській Америці та Африці. Важливе значення має налагоджена комунікація за допомогою соціальних мереж для посилення впливу ініціатив Diamond по всьому світу (платформа Tuwhera в Новій Зеландії). Поряд із 14 тис. безкоштовних журналів відкритого діамантового доступу у DOAJ індексується безліч журналів, створених спільнотами, які стягують низьку плату за публікацію, щоб забезпечити свою стійкість, а також індексуються у DOAJ щоб підтвердити свою якість та підвищити видимість.
На сайті OpenAI опублікована інформація «Оцінка здатності штучного інтелекту виконувати науково-дослідні завдання».
На сайті OpenAI опублікована інформація «Оцінка здатності штучного інтелекту виконувати науково-дослідні завдання».
У ній представлено новий бенчмарк FrontierScience, який оцінює можливості штучного інтелекту для проведення наукових міркувань експертного рівня у фізиці, хімії та біології. Окрім роботи з фактами вчені генерують гіпотези, перевіряють та уточнюють їх, а також синтезують ідеї. Оскільки моделі ШІ стають більш потужними, центральне питання полягає в тому, чи можуть вони міркувати, щоб зробити свій внесок у наукові дослідження. Упродовж останнього року моделі ГШІ досягли важливих успіхів (перемога на Міжнародній математичній олімпіаді та Міжнародній олімпіаді з інформатики). Разом із тим, найпотужніші моделі, такі як GPT‑5, суттєво пришвидшують реальні наукові робочі процеси. Дослідники використовують ці системи для таких завдань, як пошук літератури з різних дисциплін та мов програмування, робота зі складними математичними доказами. Цей прогрес задокументовано в статті «Ранні експерименти з прискорення науки з GPT‑5», опублікованій у листопаді 2025 року. У ній представлені докази того, що GPT‑5 може помітно пришвидшити наукові робочі процеси. Оскільки можливості міркування та знань моделей продовжують масштабуватися, складніші тести будуть важливими для вимірювання та прогнозування здатності моделей пришвидшувати наукові дослідження. Попередні наукові тести значною мірою зосереджені на питаннях з множинним вибором, є перенасиченими або не зосереджені центрально на науці. Щоб подолати цю проблему, FrontierScience створений для вимірювання наукових можливостей експертного рівня. FrontierScience написаний та перевірений експертами з фізики, хімії та біології і складається з сотень питань, розроблених таким чином, щоб бути складними, оригінальними й змістовними. Він включає два треки питань: Olympiad (вимірює можливості наукового мислення в стилі олімпіади) та Research (вимірює здібності до реальних наукових досліджень). Згідно з початковими оцінками, GPT‑5.2 є найкращою моделлю на FrontierScience-Olympiad (77%) та Research (25%), випереджаючи інші моделі у галузі досліджень. Спостерігається значний прогрес у вирішенні питань експертного рівня, залишаючи при цьому простір для подальшого прогресу, особливо у завданнях відкритого дослідницького типу. Для науковців це означає, що сучасні моделі вже можуть частково підтримувати дослідження, які передбачають структуроване мислення, але ще потрібно попрацювати над покращенням їхньої здатності здійснювати відкрите мислення. Отримані результати узгоджуються з тим, як науковці вже використовують сучасні моделі: для прискорення дослідницьких робочих процесів, покладаючись на людське судження для формулювання та перевірки проблем, а також для все більшого дослідження ідей та зв’язків, розкриття яких в іншому випадку зайняло б набагато більше часу, включаючи, в деяких випадках, внесення нових висновків, які потім оцінюють та перевіряють експерти. Найважливішим орієнтиром для наукових можливостей ШІ є нові відкриття, які він допомагає створювати: саме вони зрештою мають значення для науки та суспільства. FrontierScience дає орієнтир для наукових міркувань експертного рівня, дозволяючи тестувати моделі на стандартизованому наборі питань, бачити, де вони успішні, а де невдалі, а також визначати, де потрібно їх покращити. FrontierScience є вузькою програмою та має обмеження в ключових аспектах (зосередження на обмежених, написаних експертами проблемах) і не охоплює все, що роблять вчені у своїй повсякденній роботі. Ця галузь потребує більш складних, оригінальних та змістовних наукових орієнтирів, а FrontierScience робить крок вперед у цьому напрямку.
На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Серджіу-Матей Лукачі «Безпека досліджень та університети: склянка все ще наполовину повна?».
На сайті Європейської асоціації університетів опублікована стаття Серджіу-Матей Лукачі «Безпека досліджень та університети: склянка все ще наполовину повна?».
У ній зазначається, що питання безпеки наукових досліджень займають важливе місце у політичному порядку денному Європейського Союзу, особливо після травневого 2024 року рішення міністрів держав-членів. Розглядаються чинники, заходи та виклики безпеки, які впливають на розвиток університетів як міжнародно-орієнтованих установ з широким колом партнерських відносин. Проблема безпеки та можливі наслідки бездіяльності для наукової співпраці насправді не нова, – завжди існували винятки у просторі відкритої науки, спричинені необхідністю збереження даних та комерційного захисту. Необхідно нарощувати потенціал європейської безпеки у галузі досліджень. Для цього можна використати досвід, накопичений країнами північно-західної Європи. Слід також напрацьовувати спільні ініціативи щодо безпеки досліджень та узгоджувати їх на загальноєвропейському рівні. У зв’язку з цим Єврокомісія оголосила про наступні кроки: створення Європейського центру експертизи з питань безпеки досліджень; створення платформи належної перевірки, яка допоможе дослідникам оцінити ризики міжнародної співпраці; формування нової методології перевірки стійкості дослідницьких організацій для використання усіма державами-членами. Дискусії щодо безпеки досліджень ведуться на високому рівні та в експертному середовищі, але їх значущість ще неоднозначно сприймається окремими дослідниками. Останні можуть добре розуміти, які ризики є поширеними у відповідних галузях, але за відсутності систематичного навчання та підвищення обізнаності (спричинених обмеженими ресурсами) залишається відкритим питання, чи можуть вони насправді проводити належну перевірку своїх проектів. Спонсори досліджень та урядові структури можуть зробити процес подання та відбору заявок більш вимогливим з точки зору аналізу можливих ризиків, але при цьому не перетворюватись на ще один адміністративний тягар. Наприкінці жовтня 2025 року Європейська Комісія та зацікавлені сторони з сектору досліджень та інновацій (включаючи EUA), організували першу Європейську флагманську конференцію з питань безпеки досліджень. У цьому заході взяли участь понад 500 осіб з Європи та інших країн, він став прекрасною можливістю для університетського сектору представити свої досягнення, обговорити цілі та виклики. EUA скликала конференцію на тему «Роль організацій-парасольок у безпеці досліджень: національні конференції ректорів як інтерфейси між урядами та університетами» за участю експертів з університетів Нідерландів, Фламандської міжуніверситетської ради та Німецької конференції ректорів.
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».
Автори наголошують, що найбільш поширеною проблемою при подачі заявок на включення у DOAJ є ендогенія (надто часте розміщення статей членами редколегії у власних журналах) та обговорюють те, як видавці університетських журналів можуть відстоювати редакційну незалежність й уникати кумівства. Університетські журнали часто починають свій шлях до DOAJ, будучи сповнені енергії та оптимізму, перед цим повністю переробивши сайт, оновивши правила та добре відформатувавши метадані. Здається, все йде гладко, й очікується, що заявку буде схвалено без будь-яких серйозних проблем. Проте виникають перешкоди, характерні для університетських публікацій, які рідко ураховуються, але можуть уповільнити або навіть зупинити процес включення у DOAJ. Багато редакцій навіть не підозрюють про ці перешкоди, поки не розпочинають підготовку заявки. Саме на цьому етапі приходить усвідомлення, що редколегія майже повністю складається з колег із того ж університету, де видається журнал. Це явище, відоме як редакційна ендогамія, викликає побоювання щодо незалежності редакційних рішень. Якщо головний редактор, заступники редактора, члени редколегії та технічні редактори – усі чи більшість із них – представляють той самий університет чи факультет, ризик інституційного впливу зростає. Керівництво DOAJ з подання заявок рекомендує уникати ситуацій, коли всі члени редколегії представляють один і той самий виш. Університетським журналам потрібно переглянути редакційну практику та структуру управління, децентралізувати владу у редакційній структурі; запровадити прозору й відкриту систему редакційного відбору; уникати «довічних» призначень; забезпечити значний зовнішній внесок у процес рецензування; розвивати культуру залучення зовнішніх авторів; документувати, публікувати та дотримуватись політики щодо конфліктів інтересів; просувати журнал як академічну платформу, а не інструмент для локальних цілей; створити міжнародну мережу партнерств. Ендогамія та ендогенія не є вироком для університетського журналу. Навпаки, вони є дзеркалом, що допомагає визначити, в яких питаннях редакція може стати більш відкритою, різноманітною та збалансованою. Університетські журнали відіграють ключову роль у розвитку відкритої науки і часто є яскравими прикладами стійких, незалежних, діамантових ініціатив відкритого доступу. Тому демонстрація прозорості та незалежності роботи журналу — важливий та цілком досяжний крок.
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу».
На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу».
Йдеться про те, що дані, які базуються на зусиллях спільноти DOAJ, фактично підтримують вивчення тенденцій у сфері публікацій з відкритим доступом. Надаючи відкриті, доступні для завантаження історичні набори даних за ліцензіями CC BY, DOAJ прагне сприяти прозорості, належним практикам обробки даних та постійно посилювати свій внесок у розвиток наукової комунікації. Ці дані дозволяють краще зрозуміти поточні тенденції, зміни у ландшафті публікацій з відкритим доступом. Нинішні та колишні члени команди DOAJ зробили свій внесок у вивчення публікацій, передачу досвіду та знань. DOAJ надано завдяки платформі Zendo доступ до історичних CSV-файлів з 2003 по 2025 роки, цим даним присвоєно DOI. Створено дослідницьку групу Zotero. Дані DOAJ, представлені у відкритому доступі, можна завантажити з веб-сайту, на цій основі дослідники формують власні набори даних. Існує три способи, як можна допомогти DOAJ у створенні ресурсів даних та бібліографії: Zenodo DOAJ Data (універсальне дослідницьке сховище, яке дозволяє безкоштовно ділитися, зберігати та відкривати широкий спектр результатів досліджень); DOAJ Zotero (безкоштовний інструмент управління посиланнями з відкритим кодом, який допомагає користувачам збирати, упорядковувати, цитувати та поширювати дослідницькі джерела); поширенням матеріалів дослідників, які використовують дані DOAJ.
Європейська комісія у співпраці з Міністерством освіти і науки України провела експертну місію TAIEX, яка була присвячена оцінюванню виконання Національного плану відкритої науки та напрацюванню рекомендацій з його оновлення.
Європейська комісія у співпраці з Міністерством освіти і науки України провела експертну місію TAIEX, яка була присвячена оцінюванню виконання Національного плану відкритої науки та напрацюванню рекомендацій з його оновлення.
У місії взяли участь експерти з Франції, Фінляндії та Іспанії. Було проаналізовано хід виконання Національного плану відкритої науки; розглянуто місце відкритої науки у ERA Policy Agenda 2025–2027, рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки та вимоги GDPR; моделі відкритого доступу (Green, Gold, Diamond, Hybrid); європейські практики розвитку інституційних та національних репозитаріїв на прикладі Іспанії, Франції та Фінляндії; моделі моніторингу відкритої науки, зокрема – French Open Science Monitor, Open Science Monitoring Initiative (OSMI), фінський та іспанський підходи до оцінювання відкритості. Обговорювались пропозиції щодо актуалізації Національного плану відкритої науки, підготовки дорожньої карти його реалізації в Україні та побудови національної системи моніторингу відкритого доступу.
Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.
Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.
(3.1) Відкритий код – усе програмне забезпечення та нематеріальні активи, необхідні для роботи інфраструктури, повинні бути доступні за ліцензією з відкритим кодом. Це не стосується іншого програмного забезпечення, яке може бути пов’язане з функціонуванням організації. (3.2) Забезпечення відкритого та безпечного доступу до даних у рамках правових та етичних обмежень – для підтримки потенційної реплікації, інфраструктура повинна зробити всі відповідні дані відкритими, дотримуючись найкращих практик. Це має бути збалансовано з дотриманням вимог конфіденційності, захисту даних та безпеки. Організації повинні мати чітку політику, яка визначає, як будуть оброблятися особисті або конфіденційні дані, особливо у разі передачі до іншої організації, щоб забезпечити безперервність, дотримання законодавства та відповідальне управління. (3.3) Доступність та збереження – недостатньо, щоб контент, дані та програмне забезпечення були «відкритими», якщо немає практичного способу їх отримати. Ці ресурси повинні бути легкодоступними з чіткою публічною документацією про те, де вони знаходяться та як до них отримати доступ, а також з відкритою ліцензією, де це можливо. Недостатньо, щоб були доступні «відкриті» ресурси. Важливо зберігати контент, дані та програмне забезпечення принаймні в одному надійному цифровому архіві третьої сторони. (3.4) Незаявлення патентних прав – організація повинна дотримуватися політики або домовленості щодо незаявлення патентних прав. Організація може отримувати патенти для захисту власної діяльності, але не використовувати їх для запобігання тиражування інфраструктури спільнотою.
(3.5) Пріоритет сумісності та відкритим стандартам для забезпечення безперервності та стійкості – інфраструктури повинні приймати та підтримувати широко визнані відкриті стандарти – як формальні, так і фактичні – щоб гарантувати, що системи, дані та послуги можна реплікувати, мігрувати або інтегрувати з мінімальними перебоями без використання власних розширень або програмного забезпечення. Де це доречно, організації повинні документувати залежності від стандартів.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
