Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя
Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Інститут Verlab проводять конкурс на отримання віддаленого доступу до високопродуктивних обчислень (High-Performance Computing (HPC)) для виконання досліджень та розроблення інновацій у галузі наук про життя
. Він організований відповідно до Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки та Ініціативи ЮНЕСКО щодо віддаленого доступу до лабораторного обладнання (UNESRALE). Йдеться про підтримку цільової програми розвитку віртуального потенціалу шляхом надання молодим дослідникам та науковцям інструментів, необхідних для перетворення їхніх ідей на успішні підприємницькі практики, яка забезпечує віддалений доступ до середовища високопродуктивних обчислень з наданням індивідуальних консультацій та спеціалізованого навчання. Пріоритетними для підтримки є інновації у наступних галузях: штучний інтелект у галузі охорони здоров’я та діагностики; моделювання та симуляція у біомедичних науках; обробка даних у галузі екології та охорони здоров’я; нейронаука, епігенетика та обчислювальна біологія. Програма відкрита для студентів магістратури та докторантури, постдокторантів, молодих науковців (упродовж п’яти років після отримання ступеня доктора філософії), які мають дослідницький проєкт або інноваційну ідею, добре володіють англійською мовою та умотивовані до розвитку досліджень і підприємництва. Заявку на участь можна подати до 21 листопада 2025 року.
Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Принципи відкритої наукової інфраструктури (The Principles of Open Scholarly Infrastructure / POSI) – це неформальний набір рекомендацій, вперше оприлюднений у 2015 році та оновлений у 2020 та 2025 роках, щоб забезпечити стійкість і відкритість такої інфраструктури, фактично – не вимога і не правило, а чек-лист для самооцінювання. Він орієнтований на грантодавців, некомерційні фонди, наукові структури та навіть комерційні стартапи і має домомагати їм будувати довіру в академічній спільноті. POSI будується на ідеї, що наука процвітає, коли інфраструктура (наприклад, освітні платформи, сховища даних, репозитарії, цифрові ідентифікатори для науковців, організацій, публікацій – datadryad.org, ORCID, Crossref/DOI) – відкрита, стійка і керується всіма зацікавленими сторонами для загального блага. Ці принципи фокусуються на трьох стовпах: управління, фінансування, технології. Під управлінням мається на увазі широка участь стейкхолдерів: не лише інвесторів, а й науковців та суспільства, під фінансуванням – не короткострокові гранти, а перспективні сталі ресурси для розвитку, а під технологіями – відкритий код та дані у публічному домені (CC0), оскільки обмеження ліцензій створюють “пастки” для майбутніх користувачів. POSI пропонує моніторити прогрес через публічні самооцінки, інтегрувати ці принципи у грантові заявки та систему закупівель (у т.ч. державних). Будь-хто, що створює відкриту інфраструктуру для досліджень чи освіти, може декларувати свою прихильність POSI, опублікувати самооцінку на сайті, приєднатися та рухатись до повного виконання заявлених цілей. POSI класифікує інфраструктуру за функціональністю та структурою. По-перше, інфраструктура для досліджень і наукових комунікацій – «хребет» наукового циклу: інструменти для зберігання, пошуку та поширення даних, статей і метаданих. Вони забезпечують прозорість і перевикористання, зменшуючи дублювання зусиль. Наприклад, репозиторії даних (Dryad), сервіси ідентифікації (ORCID для авторів, ROR для організацій, Crossref для DOI). По-друге, освітні інфраструктури – платформи для викладання та навчання, інтегровані з дослідженнями, які роблять знання доступними для студентів і викладачів, сприяючи відкритому доступу до матеріалів. Це: онлайн-курси чи бази знань, пов’язані з науковими даними (наприклад, інтеграція з DataCite для освітніх проєктів). По-третє, організаційні ініціативи та ініціативи спільнот – проєкти, керовані спільнотою, без створення формальної юридичної структури, – гнучкі інструменти з колаборативним управлінням, як волонтерські мережі для метаданих чи спільні бази даних. По-четверте, комерційні організації з відкритою інфраструктурою, що використовують бізнес-моделі, у яких отримання прибутку не суперечить відкритості, як API для наукових даних, подібні до Crossref. POSI стосується будь-якої інфраструктури, що використовується для наукових цілей – від базового зберігання інформації до складних мереж комунікацій.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та конкурентна динаміка на ринках збуту» із серії «Круглі столи ОЕСР щодо документів з питань конкурентної політики».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та конкурентна динаміка на ринках збуту» із серії «Круглі столи ОЕСР щодо документів з питань конкурентної політики».
У ньому розглядається використання компаніями штучного інтелекту, зокрема – генеративних систем і агентів, як у традиційних секторах, так і нових, з позицій впливу на конкуренцію. Основна увага зосереджена на конкуренції у галузі інфраструктури штучного інтелекту, а також використанні ШІ на виробництві, у сфері надання послуг, логістиці та обслуговуванні клієнтів. Документ є частиною проекту ОЕСР «Процвітання з ШІ: розширення прав та можливостей економік, суспільств та громадян» і циклу досліджень «Конкуренція та ШІ», де розглядаються ланцюжки створення вартості ШІ, а також різні аспекти конкуренції безпосередньо у сфері ШІ, механізми, за допомогою яких ШІ може знижувати бар’єри для входу на ринок, замінювати робочу силу, скорочувати мінімальний ефективний масштаб та сприяти інноваціям. Експерти звертають увагу на ризики, що виникають у зв’язку з доступом до даних, обмеженості LLM і недоліків у практиках використання ШІ. Показано, як ШІ впливає на структуру ринку і формує поведінку компаній, доведено, що конкурентний вплив ШІ значною мірою залежить від контексту, галузевої схильності до використання ШІ, розміру та можливостей компанії, а також доступу до необхідних ресурсів. Розглядаються інструменти правозастосування, адвокації та регулювання, які можуть сприяти збереженню конкуренції, визначаються напрямки майбутніх досліджень щодо відповідальності та наслідків застосування агентних систем ШІ.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогрес у впровадженні скоординованого плану Європейського Союзу щодо штучного інтелекту: дії держав-членів».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Прогрес у впровадженні скоординованого плану Європейського Союзу щодо штучного інтелекту: дії держав-членів».
У ньому зазначається, що план ЄС щодо штучного інтелекту являє собою стратегічну ініціативу Європейської Комісії та держав-членів ЄС, спрямовану на підтримку розвитку ШІ. Оновлений у 2021 році план має на меті збільшити до 2030 року щорічні інвестиції у розроблення ШІ (спрямовані як з державного бюджету, так і від приватних інвесторів) щонайменше до 20 млрд євро. Йдеться про мобілізацію інвестицій з усього Європейського Союзу, а також про узгодження політик держав-членів ЄС, зміцнення глобальної позиції Європейського Союзу у розробленні стійких, безпечних та надійних технологій ШІ. У звіті наводяться підсумки реалізації національних стратегій та політичних ініціатив держав-членів ЄС: майже всі держави прийняли стратегії щодо ШІ, більшість з них спираються на скоординований план та його рамки (наприклад, Цифровий порядок денний ЄС); кілька держав-членів ЄС переглянули або переглядають свої стратегії у відповідь на зміни у регуляторному законодавстві для підтримки швидкого технологічного прогресу та зміни політичних пріоритетів; ведеться моніторинг та оцінювання національних стратегій щодо ШІ; недостатньо задіяні зовнішні оцінки або регулярна публічна звітність. Запровадження єдиної системи показників на рівні ЄС, на думку експертів, покращить порівнянність та полегшить моніторинг прогресу у досягненні спільних цілей у сфері штучного інтелекту. Звіт базується на результатах спеціального опитування та інтерв’ю з політиками у 2024 році. У ньому також відображено політичні дії, пов’язані з даними, інфраструктурою, дослідженнями, підтримкою підприємств та розвитком навичок, ініціативи держав-членів у секторах з високим рівнем впливу (мобільність, охорона здоров’я, сільське господарство, державний сектор, клімат, навколишнє середовище).
Воно націлене на підвищення стійкості відкритого діамантового доступу у рамках загального європейського ландшафту відкритої науки. Співпраця має забезпечити посилення якості експертизи щодо періодичних наукових видань відкритого доступу та підвищення прозорості завдяки сервісу Diamond Discovery Hub (реєстру європейських наукових журналів відкритого доступу, які публікуються без авторських гонорарів). Завдяки DDH зростатиме видимість та спрощуватиметься пошук журналів відкритого діамантового доступу; видавничі та інституційні постачальники зможуть підтримувати свої журнали, узгоджуючи, удосконалюючи та гармонізуючи відповідні дані для їх максимального поширення; читачі, автори спонсори й дослідницькі організації зможуть оцінювати характер журналів з відкритим діамантовим доступом та їхніх видавців; агрегатори матимуть можливість використовувати ці відомості. Специфіка полягає у тому, що DOAJ є широким глобальним індексом із незалежним процесом перевірки для журналів усіх бізнес-моделей відкритого доступу, тоді як DDH базується на моделі партнерства з постачальниками контенту Diamond OA та зосереджується переважно на європейських журналах. Якщо журнал категорії «Diamond» індексується в DOAJ, він автоматично не відображається у DDH, а має бути додатково перевірений і наданий відповідним інституційним видавцем.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вимірювання доступності обчислювальних ресурсів внутрішньої публічної хмари для штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вимірювання доступності обчислювальних ресурсів внутрішньої публічної хмари для штучного інтелекту» із серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».
У ньому зазначається, що обчислення є ключовим чинником для ШІ та одночасно і потенційним «вузьким місцем» у справі розроблення та розгортання систем штучного інтелекту. Обчислення великих мовних моделей відбуваються у центрах обробки даних, що складаються з кластерів спеціалізованих напівпровідників (або чіпів). Кластери обчислень ШІ експлуатуються переважно трьома типами постачальників: обчислювальні центри, що фінансуються урядом, приватні обчислювальні кластери та постачальники публічної хмари. Обчислення ШІ в публічній хмарі – це обчислення ШІ, що пропонуються комерційними постачальниками як послуга на вимогу, доступна для широкої громадськості. Вони відіграють вирішальну роль у сучасному контексті розроблення та розгортання ШІ у часи буму генеративного тучного інтелекту. Раніше проведені дослідження не зосереджувались на питаннях глобального фізичного розподілу обчислень ШІ в публічній хмарі у першу чергу через наявні методологічні проблеми. В опублікованому документі пропонується методологія оцінювання та моніторингу глобального фізичного розподілу доступності обчислень у публічній хмарі для ШІ. Такий доступ зазвичай здійснюється дистанційно, але фізичне розташування обчислювальної інфраструктури може бути важливим для національних або регіональних обчислювальних стратегій з огляду на економічний розвиток, безпеку ланцюга поставок, легкість доступу та управління. Розроблена методологія ураховує «хмарні регіони», якими керують основні постачальники, що займають значну частку світового ринку публічних хмар. Йдеться про фізичні центри, де розміщується спеціалізоване обладнання, призначене для ефективного виконання робочих навантажень ШІ, які визначаються за допомогою загальнодоступних даних, а їхні обчислювальні можливості ШІ агрегуються за географічним розташуванням. Отримані показники класифікують економіки на основі доступності публічних хмарних обчислень ШІ. Ця робота підтримує зусилля з моніторингу глобального ландшафту обчислень ШІ та надає дані для побудови майбутнього Індексу обсерваторії ОЕСР у сфері ШІ.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».
У ній розглядаються витоки та сучасний стан ідеї створення Європейського дослідницького простору, запропонованої 25 років тому для формування єдиного ринку знань та інновацій, усунення національної фрагментації академічної сфери та посилення конкурентних позицій ЄС порівняно з США та Китаєм. На початку нинішнього століття ЄК констатувала, що без єдиного ринку знань, досліджень та інновацій Європа може втратити потенціал економічного зростання. Необхідно було усунути юридичні та практичні бар’єри (від різноманітних національних норм кар’єрного розвитку та грантів до візових обмежень і пенсійних систем), щоб забезпечити вільний рух дослідників і знань. У 2009 році це стало офіційним курсом ЄС: свободу пересування вчених було визнано «п’ятою свободою» на рівні з рухом товарів, послуг, людей і капіталу. Такий простір мав стимулювати співпрацю, відмкинути практики дублювання зусиль і підвищити якість досліджень. Але прогрес виявився більш повільним, ніж очікувалось: фрагментація національних систем триває, інвестиції в науку та інновації, попри мету в 3% від ВВП, коливаються близько 2,2%. З 2020 року «новий» дослідницький простір отримав свіжий імпульс. Створений Форум ЄДП став платформою для діалогу між урядами, Єврокомісією та зацікавленими сторонами, а перший політичний порядок денний на 2022–2024 роки окреслив 20 кроків для університетів, фондів і посадовців. Серед ключових ініціатив — Коаліція за удосконалення оцінювання досліджень, яка реформує критерії академічного успіху (акцент на компетенціях і компетентностях, а не на бюрократичних показниках); Європейська рамка компетенцій для дослідників, що допомагає розвивати навички для кар’єри; План гендерної рівності. Європейський форум стратегій дослідницьких інфраструктур забезпечив будівництво десятків пан’європейських центрів, де вчені можуть ділитися обладнанням і даними. У жовтні 2024 року Комісія визнала значний прогрес, але підкреслила, що добровільні заходи недостатні для структурних бар’єрів, як-от нерівномірне фінансування чи обмежена мобільність. Наразі обговорюється нова законодавча ініціатива Європейської Комісії щодо дослідницького простору у 2026 році (ERA Act), спрямована на створення юридично обов’язкових норм щодо гармонізації кар’єрних шляхів дослідників, спрощення віз, уніфікації пенсійних систем, доступу до пан’європейських інфраструктур та реформування оцінювання наукових досягнень. Виклики залишаються гострими: розбіжності у бюджетах призводять до того, що дослідники з менш розвинених країн стикаються з обмеженими можливостями, а дублювання проектів гальмує загальний прогрес. Оцінювання наукових досягнень часто ігнорує меритократичні принципи, а брак інклюзивності марнує потенціал у гуманітарних та соціальних науках. Проте, розвиток Європейського дослідницького простору обіцяє науковцям та освітянам екосистему, де рух між країнами і доступ до грантів, інфраструктур і даних стане простим. Реформи оцінювання, натхненні коаліцією, просуватимуть цінності міждисциплінарного мислення і стійкої кар’єри. У контексті відкритої науки простір посилить принципи FAIR — доступність, сумісність і повторне використання даних — через кращу регуляцію та спільні ресурси. Для освітян це означатиме участь у пан’європейських програмах. Європейський дослідницький простір, таким чином, поступово отримує обриси континенту, де наукова єдність стає фундаментом для стійкості, інновацій і глобального лідерства в етичних дослідженнях.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Алгоритмічне ціноутворення та конкуренція в юрисдикціях G7: нові тенденції та відповіді».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Алгоритмічне ціноутворення та конкуренція в юрисдикціях G7: нові тенденції та відповіді».
У ньому зазначається, що впродовж останнього десятиліття все більше компаній у таких секторах, як туризм, розваги, роздрібна торгівля та платформенні послуги, переходять на алгоритмічні механізми ціноутворення. Вони передбачають використання програмного забезпечення, яке автоматизує встановлення цін, і в основному використовуються компаніями, що прагнуть оптимізувати рішення у галузі ціноутворення у відповідь на мінливі ринкові умови. Алгоритми ціноутворення можуть поєднувати дані та припущення щодо таких чинників, як ціни, обсяги, запаси, реакція споживачів, прогноз ринкового попиту та еластичності; вони можуть оцінювати потенційний вплив різних варіантів ціноутворення на бізнес-цілі (зокрема – дохід, прибуток, частка ринку) з урахуванням очікуваних реакцій конкурентів, і відповідно до цього застосовувати оптимальну ціну у реальному часі. Таким чином, використання цих алгоритмів може вимагати величезних обсягів деталізованих даних. Звіт зосереджений на досвіді юрисдикцій G7 у сфері алгоритмічного ціноутворення, побудованого на технологіях штучного інтелекту, у ньому розглядається відповідне законодавство та заходи правозастосування конкурентного законодавства. Документ підготовлений до саміту з питань конкуренції 2025 року, що проводиться під головуванням Канади. У ньому експерти визначають закономірності та роблять ключові висновки щодо можливостей втручання урядів та органів з питань конкуренції, визначають спільні проблеми та виклики, наводять короткий огляд усіх суттєвих аспектів того алгоритмічного ціноутворення, з якими стикаються органи влади та політики.
У ній йдеться про новий підхід до розуміння людського здоров’я, заснований на динамічному зборі біометричних даних і постійному моніторингу змін у фізіологічному стані людини. Традиційна наука про здоров’я здебільшого працює з даними минулого, аналізуючи раніше зібрану інформацію, але рідко ураховує, як організм реагує на зміни, що відбуваються у реальному часі. Цю обмеженість прагне подолати команда під керівництвом професора Діна Хо з Національного університету Сінгапуру, яка започаткувала пілотний проєкт DELTA. Дослідники є учасниками експерименту, систематично змінюючи спосіб життя під контролем системи фіксації усіх біомаркерів — від показників метаболізму й сну до стану серця та кишківника. Головна цінність експерименту в тому, що він продемонстрував потенціал аналізу даних у режимі реального часу. Такий підхід відкриває можливість відстежувати ефект кожної зміни та формувати індивідуальні стратегії підтримки здоров’я, що еволюціонують разом із людиною. Науковці розмірковують про створення системи, яка допоможе перетворити величезні масиви біологічних даних на практичні інструменти самоконтролю, причому не в рамках реакції на хворобу, що з’явилась, а в форматі превентивної моделі, у якій здоров’я стає процесом щоденного управління. Кожна людина, отримавши доступ до власних показників стану здоров’я, зможе приймати рішення про свій спосіб життя на підставі доказових даних, а не інтуїції чи загальних порад. На конференції Digital Health Asia 2025 Дін Хо наголосив, що майбутнє медицини — у поєднанні технологій і поведінкових змін. Цифрові системи повинні не лише фіксувати відхилення, а й передбачати їх, допомагаючи людині діяти на випередження. Такий підхід змінює саму парадигму охорони здоров’я: від лікування — до передбачення, від реакції — до постійної профілактики.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вимірювання науки та інновацій для сталого зростання».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вимірювання науки та інновацій для сталого зростання».
У ньому зазначається, що трансформаційний потенціал науки, технологій та інновацій необхідний для розширення економічного добробуту та вирішення глобальних екологічних проблем, таких як зміна клімату, забруднення навколишнього середовища, втрата біорізноманіття. Однак для ефективного використання та спрямування цього потенціалу політикам необхідно забезпечити розроблення та реалізацію відповідних заходів, які поєднають ресурси науки та інновацій та різних учасників й сприятимуть «зеленому» переходу і сталому зростанню. Спираючись на широкий спектр даних, експерти організації описують ключові концепції, виявляють прогалини у вимірюваннях та досліджують вплив науки та інновацій на розвиток екологічно безпечних технологій. Зокрема, у звіті показано, що екологічні інновації набагато швидше трансформують ринки, поширюють низьковуглецеву енергію та транспорт, ніж вважалося раніше: наука підкріплює інновації у сфері енергетики та охорони навколишнього середовища за допомогою найважливіших, часто недооцінених каналів. Наголошується. що країни ОЕСР втратили лідерство у галузі науки та інновацій, спрямованих на вирішення завдань розвитку енергетики та захисту охорони навколишнього середовища; цільова підтримка НДДКР видається більш ефективною у підтримці інновацій, пов’язаних з охороною навколишнього середовища, ніж нейтральні інструменти; громадська думка підтримує науку та інновації для «зеленого переходу». У документі представлені рекомендації з удосконалення вимірювання внеску НТІ у сталий розвиток.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
