Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Мері Девіс «Навігація панелями обговорення академічної доброчесності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Мері Девіс «Навігація панелями обговорення академічної доброчесності».
Автор ділиться своїми враженнями від участі у заході «Академічна доброчесність в епоху проривних технологій», який став експертною площадкою для обговорення поточних викликів академічної доброчесності у контексті розвитку технологій штучного інтелекту. Вона знайомить читачів із власним баченням сплеску популярності до зазначеної теми, коли майже 700 фахівців долучились до дискусії. В чому причина такої активності? По-перше, йдеться про відповідальне використання ШІ, отже в центрі розмови були практичні питання роботи студентів з інструментами штучного інтелекту і дотримання при цьому академічних стандартів. По-друге, говорили про важливість розвитку людських навичок на тлі появи додатків ШІ, цінність людських стосунків та змістовної взаємодії. По-третє, актуальна проблема – підтримка викладачів, оскільки їм, незалежно від дисципліни, що вони викладають, доводиться працювати з ШІ, підтримувати розвиток відповідної грамотності. По-четверте, необхідні регуляторні рамки, вироблені галузевими регуляторними органами (наприклад, у Великій Британії – це поради Агентства із забезпечення якості, в Австралії – Агентства з якості та стандартів вищої освіти, на міжнародному рівні – рекомендації ЮНЕСКО для штучного інтелекту). Дебати щодо академічної доброчесності й штучного інтелекту корисні та мають бути продовжені.
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про академічну доброчесність».
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про академічну доброчесність».
Законодавці вважають, що його прийняття стане історичним кроком для усієї академічної спільноти, дозволить підняти на більш високий рівень наукову культуру, утвердити цінності академічної доброчесності. У тексті документу, зокрема, розкривається зміст академічної доброчесності через базові цінності (чесність, довіра, повага, справедливість, відповідальність, стійкість, рішучість); декларуються принципи і правила дотримання академічної доброчесності усіма учасниками освітнього процесу та наукової діяльності; визначається зміст та основні види порушень академічної доброчесності, а також правові наслідки її порушення; врегульовані процедури реагування на порушення академічної доброчесності; чітко розмежовано питання захисту академічної доброчесності і захисту авторських прав і суміжних прав.
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікований матеріал Брук Аттер «Обговорення академічної неправомірної поведінки: вивчення впливу глобальної пандемії на шахрайство».
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікований матеріал Брук Аттер «Обговорення академічної неправомірної поведінки: вивчення впливу глобальної пандемії на шахрайство».
У ній йдеться про дослідження поведінки студентів, які припускаються академічної недоброчесності в умовах і зростання масштабів онлайн-навчання. Брук мала намір встановити, як саме обмежений контроль за студентською роботою може вплинути на списування. У центрі уваги було онлайн-тестування, яке з одного боку сприяє списуванню, а з іншого – не дозволяє студентам брати участь у змістовному творчому діалозі. Під час опитування студентів було встановлено, що вони мають власну ієрархію прийнятності обману під час навчального процесу. Побудована піраміда типів оцінювання, стосовно яких студенти будуть вдаватись до обману більшою чи меншою мірою. Беручи до уваги цю поведінкову модель, пропонується відмовитись від онлайн-тестів для оцінювання; обов’язково навчати студентів першого курсу академічній етиці; використовувати групові онлайн-чати для протидії недоброчесній поведінці. Брук Аттер наголошує, що онлайн-навчання сприяє шахрайству і тому треба ретельно підходити до організації навчального процесу.
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Рози Марії Моралес Валери «Вирішити питання академічної доброчесності у практичних проектах з використанням штучного інтелекту».
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Рози Марії Моралес Валери «Вирішити питання академічної доброчесності у практичних проектах з використанням штучного інтелекту».
У ній автор пояснює, як можна інтегрувати інструменти штучного інтелекту у студентські проекти, не поступаючись при цьому принципам академічної доброчесності. В якості прикладу пропонується урок з економетрики для студентів, що навчаються економіці в Університеті Монтеррея: здобувачам освіти пропонується вправа для вирішення практичних проблем з прогнозного моделювання. В якості інструменту дослідження використовується ШІ (пошук інформації, урізноманітнення підходів та вмісту тощо), але студенти мають зберігати критичне мислення, перевіряти інформацію на надійність, покращувати навички пошуку джерел інформації, осмислено ставитись до літературних оглядів, згенерованих ШІ та обговорювати отримані результати в групах.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікований матеріал «Боротьба за академічну доброчесність в епоху ШІ».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікований матеріал «Боротьба за академічну доброчесність в епоху ШІ».
Він презентує підготовлений групою студентів-амбасадорів відділу академічної доброчесності Університету Торонто матеріал для підтримки зусиль з утвердження академічної доброчесності. Студенти розробили власні рекомендації на основі бачення перспектив ШІ та реалізували їх у форматі плакату, щоб було зручно поширювати відповідну інформацію. Їх завдання полягало у поєднанні розуміння технологічного аспекту штучного інтелекту з шістьма фундаментальними цінностями ICAI щодо академічної доброчесності (чесністю, довірою, справедливістю, повагою, відповідальністю та мужністю). А результати роботи мають на практиці допомогти іншим студентам уникнути недоброчесної академічної поведінки. У студентському творчому конкурсі IDoA-2023 вони стали переможцями у категоріях «Найкращий плакат» і «Найкращий загальний переможець».
У блозі Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття групи студентів «Яке місце займає штучний інтелект у студентському житті?».
У блозі Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття групи студентів «Яке місце займає штучний інтелект у студентському житті?».
Вони діляться власним досвідом вирішення проблеми етичної інтеграції штучного інтелекту в академічне життя, пропонуючи реальні кейси з різних країн – Канади, Нігерії, Туреччини. Зокрема, у тексті статті та доданій до неї інфографіці, представлене бачення того, що можна і чого не можна робити, використовуючи ШІ в освітньому процесі, зважаючи на норми та культуру академічної чесності. Штучний інтелект – це здатність машин чи комп’ютерних систем імітувати певні людські здібності: розуміння мови, написання тексту, аналіз даних. ШІ може допомагати навчанню та сприяти розвитку учнів, якщо використовувати його етично. Зокрема, він може допомогти знизити навантаження у разі рутинних або повторюваних завдання (наприклад, автоматичне розшифрування лекцій, перевірка граматики або орфографії), дозволяючи більше зосередитись на навчанні та дослідженнях. Але треба бути обережним із інформацією. Потрібно усвідомлено експериментувати з інструментами ШІ для підтримки навчання, пам’ятаючи про їх можливості та обмеження (зокрема, ризик упереджених чи неточних результатів). Не можна використовувати ШІ для шахрайства, передавати конфіденційну або чутливу інформацію до чат-ботів ШІ.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Меган Міттельштадт «Чотири практики навчання, які сприяють академічній доброчесності».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Меган Міттельштадт «Чотири практики навчання, які сприяють академічній доброчесності».
У ній наголошується, що серед багатогранних обов’язків, покладених на викладачів, є підтримка академічної доброчесності. Разом із тим, ця етична норма є не лише невід’ємною частиною професійних обов’язків викладача, але й визначальним чинником успіху та усієї освітньої траєкторії студентів як в університеті, так і за його межами. У «Основних цінностях академічної доброчесності» Міжнародного центру академічної доброчесності зазначено «академічна доброчесність ґрунтується на шести основних цінностях: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність і мужність». Ці цінності не лише слугують основою для дотримання академічних стандартів, але й роблять значний внесок у розвиток академічних досягнень студентів, готуючи їх до успішного майбутнього життя та роботи. Автор пропонує чотири прості стратегії навчання, реалізація яких сприятиме успіху студентів, а також підтримуватиме їх академічну чесність. 1) Чітко і неодноразово повідомляти про свої очікування та політику академічної чесності. 2) Створити сприятливе навчальне середовище, в якому студенти почуваються комфортно, обговорюючи труднощі у навчанні та шукаючи на допомогу від колег та викладачів. 3) Забезпечити прозорість у навчанні та викладанні. 4) Використовувати базові оцінки з низькими ставками (або без ставок). Вибір навчального матеріалу також відіграє ключову роль у підтриманні академічної доброчесності. Меган упевнена, що використовуючи ці стратегії викладання можна створити будь-який курс, що дійсно сприятиме академічній доброчесності, забезпечуватиме залученість студентів та їх академічну успішність.
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено черговий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Заява про академічну доброчесність у Європейському просторі вищої освіти».
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено черговий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Заява про академічну доброчесність у Європейському просторі вищої освіти».
У ньому міститься переклад позиції Болонської робочої групи. Зокрема, йдеться про те, що заклади вищої освіти мають розширювати можливості академічної спільноти шляхом належного навчання, адекватного управління, підтримки академічної спільноти у поглибленні розуміння академічної доброчесності, розвитку навичок і компетентностей, необхідних для її практичного застосування. Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності.
Європейська федерація академій природничих і гуманітарних наук (All European Academies/ ALLEA) оприлюднила оновлену редакцію Європейського кодексу академічної доброчесності.
Європейська федерація академій природничих і гуманітарних наук (All European Academies/ ALLEA) оприлюднила оновлену редакцію Європейського кодексу академічної доброчесності.
Пропонуємо неофіційний переклад цього документу
1. Принципи
Належна дослідницька практика ґрунтується на фундаментальних принципах дослідницької доброчесності. Вони спрямовують окремих осіб, установи та організації в їхній роботі у контексті практичних, етичних та інтелектуальних проблем, притаманних дослідженням.
До таких принципів належать:
– надійність у забезпеченні якості досліджень, що знаходить своє відображення у проектуванні, методології, аналізі та використанні ресурсів;
– доброчесність у розробці, проведенні, рецензуванні, звітуванні та поширенні результатів досліджень у прозорий, справедливий, повний та неупереджений спосіб;
– повага до колег, учасників дослідження, суб’єктів дослідження, суспільства, екосистем, культурної спадщини та навколишнього середовища;
– відповідальність за весь процес дослідження – від ідеї до публікації, за управління ним та його організацію, за навчання, нагляд, наставництво і соціальний вплив.
2. Належні дослідницькі практики
Цей розділ описує належну дослідницьку практику у таких контекстах: дослідницьке середовище; навчання, нагляд та наставництво; процедури дослідження; гарантії; практика та управління даними; колаборації; видавництво, розповсюдження та авторство; огляд та оцінка.
2.1. Досліджуйте навколишнє середовище
Науково-дослідні установи та організації сприяють підвищенню обізнаності та ресурсним стимулам для забезпечення культури дослідницької доброчесності.
Науково-дослідні установи та організації, створюють середовище взаємної поваги та просувають такі цінності, як справедливість, різноманітність та інклюзивність.
Науково-дослідні установи та організації створюють середовище, вільне від надмірного тиску на дослідників, що дозволяє їм працювати незалежно та відповідно до принципів належної дослідницької діяльності.
Науково-дослідні установи та організації демонструють лідерство у прозорих політиках та процедурах належної дослідницької діяльності, а також забезпечують прозоре та відповідне поводження у разі виникнення сумнів стосовно неправомірної поведінки та порушення доброчесності.
Науково-дослідні установи та організації активно підтримують та захищають, тих, хто займається вивченням сумнівних випадків.
Науково-дослідні установи та організації підтримують відповідну інфраструктуру для створення, управління й захисту даних, а також у всіх формах вивчають матеріали, які є важливими для відтворюваності, видимості та підзвітності.
2.2. Навчання, нагляд та наставництво
Науково-дослідні установи та організації забезпечують ретельну підготовку дослідників з питань дизайну, методології, аналізу, розповсюдження досліджень та комунікації.
Науково-дослідні установи та організації проводять відповідну та адекватну підготовку з питань етики й доброчесності досліджень, щоб гарантувати, що усі зацікавлені особи ознайомлені з відповідними кодексами та правилами, мають необхідні навички для їх застосування у рамках власних досліджень.
Старші наукові співробітники, керівники досліджень та наукові керівники наставляють членів своєї команди, подають приклад та надають конкретні вказівки і навчають, забезпечуючи тим самим належне проведення дослідження.
Дослідники продовж усієї своєї кар’єри, від молодшого до найстаршого рівня, проходять навчання з питань етики та доброчесності.
2.3. Процедури дослідження
Дослідники ураховують сучасний стан у відповідній галузі при розробці дослідницьких ідей.
Дослідники розробляють, проводять, аналізують та ретельно документують дослідження, роблячи це прозоро та виважено.
Протоколи дослідження ураховують (є чутливими) до відмінностей між учасниками дослідження, такі як вік, стать, культура, релігія, світогляд, етнічна приналежність, географічне розташування та соціальне положення.
Дослідники правильно і сумлінно використовують дослідницьку базу /фонди.
Своїми висновками дослідники діляться у відкритий. чесний, прозорий і точний спосіб, поважаючи конфіденційність даних або висновків, коли це юридично необхідно.
Дослідники повідомляють про свої висновки та методи, включаючи використання зовнішніх послуг / сервісів, інструментів штучного інтелекту та автоматизованих інструментів, у спосіб, сумісний із прийнятими нормами цієї дисципліни, який полегшує перевірку або реплікацію /повторення, де це можливо.
2.4. Гарантії
Дослідники, науково-дослідні установи та організації дотримуються відповідних кодексів та правил.
Дослідники ставляться до учасників і суб’єктів дослідження (будь то люди, тварини, культурні, біологічні, екологічні чи фізичні дані) та пов’язаних з ними відомостями з повагою та обережністю, відповідно до юридичних норм та етичних принципів.
Дослідники поважають і приділяють належну увагу здоров’ю, безпеці та добробуту тих спільнот, співавторів та ін., хто пов’язаний з їхнім дослідженням.
Дослідники визнають і зважують потенційну шкоду і ризики, пов’язані з їх дослідженнями та їх подальшим застосуванням, і намагаються пом’якшати можливі негативні наслідки.
Дослідники опікуються виходом дослідження за вузькі професійні межі, – наприклад, через громадянську науку або спільні дослідження, і приймають на себе відповідальність за забезпечення стандартів доброчесності досліджень, нагляду, навчання та гарантій.
2.5. Практика управління даними
Дослідники, науково-дослідні установи та організації забезпечують належне управління, керування та збереження усіх даних, метаданих, протоколів, кодів, програмного забезпечення та інших дослідницьких матеріалів упродовж розумно визначеного та чітко встановленого періоду.
Дослідники, науково-дослідні установи та організації гарантують, що доступ до даних буде настільки відкритим і настільки обмеженим, наскільки це необхідно у рамках дотримання принципів FAIR для управління даними.
Дослідники, науково-дослідні установи та організації мають бути відкриті та прозорі в частині надання та отримання доступу до даних, метаданих, протоколів, коду, програмного забезпечення та інших дослідницьких матеріалів, а також дозволу на їх використання.
Науковці інформують учасників дослідження про те, як їхні дані будуть залучені у повторний обіг /використання, як надаватиметься доступ, здійснюватиметься збереження та видалення даних відповідно до вимог з GDPR.
Дослідники, науково-дослідні установи та організації визнають дані, метадані, протоколи, коди, програмне забезпечення та інші дослідницькі матеріали законними та цитованими продуктами досліджень.
Дослідники, науково-дослідні установи та організації повинні забезпечити, щоб будь-які контракти або угоди, пов’язані з результатами досліджень, включали справедливі положення щодо управління їх використанням, володінням та захистом прав інтелектуальної власності.
2.6. Спільна робота / колаборації
Усі партнери по науковому співробітництву несуть відповідальність за цілісність дослідження та його результатів.
Усі партнери, які співпрацюють у рамках дослідження, від початку офіційно погоджуються і у подальшому контролюють, щоб процес адаптації (за необхідності) цілей дослідження та комунікація під час нього відбувалась максимально прозоро та відкрито.
Усі партнери, які співпрацюють у рамках дослідження, від початку офіційно погоджують, контролюють та адаптують, за необхідності, очікування та стандарти забезпечення цілісності дослідження, а також норми і правила захисту інтелектуальної власності співробітників, процедури вирішення конфліктних ситуацій та можливі випадки неправомірної /недоброчесної поведінки.
Усі партнери, які співпрацюють у рамках дослідження, мають консультуватися та офіційно затверджувати матеріали для публікації результатів дослідження, а також інші форми розповсюдження або використання цих результатів.
2.7. Видавництво, розповсюдження та авторство
Автори офіційно узгоджують послідовність авторства, визнаючи, що саме авторство ґрунтується на: (1) значному внеску у дизайн дослідження, збір відповідних даних, їх аналіз та/або інтерпретацію; (2) робочому та/або критичному рецензуванню; (3) схваленні остаточної публікації; (4) згода нести відповідальність за зміст публікації, якщо інше не буде зазначено у самій публікації.
Автори включають «Заяву про внесок автора» в остаточну публікацію, де це можливо зробити, щоб описати внесок та відповідальність кожного автора.
Автори визнають важливу роботу та внесок тих, хто не відповідає критеріям авторства, у т.ч. помічників і спонсорів, які уможливили дослідження.
Автори розкривають будь-яку фінансову та нефінансову інформацію про конфлікт інтересів, а також джерела підтримки дослідження або публікація.
Автори та видавці оперативно вносять виправлення або відкликають публікації, якщо це необхідно, щоб процес відкликання був зрозумілим і були вказані причини ретракції, вказуючи авторство виправлень, здійснених після публікації.
Автори, дослідницькі установи, видавці, спонсори та дослідницька спільнота визнають, що негативні результати можуть бути такими ж цінними та актуальними для публікації, як і позитивні.
Автори забезпечують точність та чесність у спілкуванні з колегами, політиками та суспільством в цілому.
Автори прозорі у своїх комунікаціях, інформаційно-просвітницькій діяльності та взаємодії з громадськістю щодо припущень та цінностей, які впливають на їхні дослідження, а також забезпечують надійність доказів.
Автори дотримуються тих самих критеріїв, що й ті, що описані вище, незалежно від того, чи належать їх публікації до передплатного журналу відкритого доступу або в будь-якій іншій формі публікації, включаючи сервери препринтів.
2.8 Рецензування та оцінювання
Дослідники серйозно ставляться до своїх зобов’язань і відповідальності перед дослідницькою спільнотою шляхом оцінювання та рецензування, і ця робота визнається та винагороджується дослідниками, науково-дослідними установами та організаціями.
Дослідники, науково-дослідні інститути та організації розглядають та оцінюють матеріали, подані для публікації, фінансування, просування чи винагородження у прозорий та обґрунтований спосіб, а також розкривають інформацію про використання штучного інтелекту та автоматизованих інструментів.
Рецензенти та редактори заявляють про будь-які фактичні або можливі конфлікти інтересів і, за необхідності, відмовляються від участі в обговоренні та прийнятті рішення про публікацію, фінансування, кар’єрне просування або винагородження.
Рецензенти дотримуються конфіденційності відповідно до попередньої угоди про умови розкриття інформації.
Рецензенти та редактори поважають права авторів та заявників і запитують дозвіл на використання представлених ідей, даних або інтерпретацій.
Дослідники, науково-дослідні установи та організації застосовують методи оцінювання, які базуються на принципах якості, просування знань і впливу, які виходять за рамки кількісних показників і враховують різноманітність, інклюзивність, відкритість та співпрацю.
3. Порушення належних дослідницьких практик
Дуже важливо, щоб дослідники володіли знаннями, методиками та етичними практиками, пов’язаними з їх сферою діяльності. Недотримання належної дослідницької практики порушує професійні норми, шкодить дослідницькому процесу, призводить до деградації стосунків між дослідниками, підриває довіру та надійність дослідження, призводить до марного витрачання ресурсів та може наносити шкоду суспільству чи навколишньому природному середовищу.
3.1 Неприйнятні дії
Традиційно вважається, що недоброчесна поведінка під час дослідження проявляється у фабрикації, фальсифікації і плагіаті.
Фабрикація – створення уявних даних або результатів і представлення їх так, ніби вони справжні.
Фальсифікація – маніпулювання матеріалами досліджень, опису обладнання, надання зображень або опису процесів, або зміна, пропуск чи приховування даних / результатів без належного обґрунтування.
Плагіат – це використання чужих робіт або ідей без належного посилання на першоджерело.
Існують також інші порушення доброчесної дослідницької практики, які спотворюють дані дослідження або порушують цілісність процесу дослідження. Приклади таких інших неприйнятних практик включають (але не обмежується ними) наступні:
Дозволити спонсорам, грантодавцям або іншим особам ставити під загрозу незалежність і неупередженість процесу дослідження або опису / звітну про результати дослідження.
Зловживання посадою / становищем для заохочення до порушень цілісності дослідження або для просування свого власної кар’єри.
Затримка або перешкоджання роботі інших дослідників.
Неналежне використання статистики.
Приховування використання ШІ або автоматизованих інструментів у створенні вмісту чи підготовці публікацій.
Приховування даних або результатів досліджень без належного обґрунтування.
Подрібнення результатів досліджень для збільшення кількості дослідницьких публікацій («публікаційне салямі»).
Вибіркове або неточне цитування.
Невиправдане розширення бібліографії дослідження, щоб догодити редакторам, рецензентам, колегам чи маніпулювання бібліографічними даними.
Маніпулювання авторством або нівелювання /знецінення ролі інших дослідників у публікаціях.
Повторне видання основних частин власних попередніх публікацій, у т.ч через поширення перекладів без належного зазначення або цитування оригіналу («самоплагіат»).
Встановлення, підтримка або навмисно використовуючи журнали, видавництва, події або послуги, які підривають якість досліджень («хижі» журнали або конференції та паперові фабрики).
Участь у картелях рецензентів і автори змовляються рецензувати один одного публікацій.
спотворення наукової інформації, дані, участь або інтереси.
Звинувачення дослідника в неправомірній поведінці або інші порушення у зловмисний спосіб.
Ігнорування передбачуваних порушень дослідження цілісність іншими або приховування неналежного реакції на неналежну поведінку чи ін порушення установами.
У найсерйозніших формах неприйнятні практики підлягають санкції, але на самому необхідно докласти принаймні всіх зусиль, щоб запобігти, перешкоджати та зупиняти їх за допомогою навчання, нагляд, наставництво та через в розвитку позитивних і підтрим дослідницьке середовище.
3.2 Робота з порушеннями і звинувачення у неналежній поведінці
Національні та інституційні підходи щодо визначення порушення належної дослідницької практики і звинувачення у неналежній поведінці відрізняються. Однак ці підходи завжди мають бути орієнтовані на забезпечення інтересів суспільства і дослідницького співтовариства. Отже, необхідно дотримуватись наступних принципів розслідування:
Будь-хто, кого звинувачують у неправомірній дослідницькій поведінці, вважається невинним, доки не буде доведене протилежне.
Розслідування має бути справедливим, всебічним, доцільним, безкомпромісним, об’єктивним і ретельним.
Сторони, які беруть участь у розслідуванні, повинні заявляти про будь-який конфлікт інтересів, який може виникати під час розслідування.
Розпочаті розслідування обов’язково доводяться до завершення.
Розслідування проводяться конфіденційно щоб захистити причетних осіб.
Інституції захищають права добросовісних викривачів під час розслідувань та гарантують, що їхні кар’єрні перспективи не будуть під загрозою.
Загальні процедури стосовно дій щодо порушення належної дослідницької практики мають бути відомі та загальнодоступні для того, щоб забезпечити прозорість.
Особам, звинуваченим у порушеннях під час дослідження, надається повна інформація про звинувачення, забезпечується участь у справедливому процесі та надається можливість відповіді на звинувачення й подання доказів.
При розслідуванні неправомірної поведінки дослідників розглядається роль як окремих осіб, так і установ, які сприяли порушенню доброчесних дослідницьких практик.
Заходи, які вживаються до осіб, щодо яких звинувачення у неналежній поведінці підтверджено, мають бути пропорційні тяжкості порушення.
Також має бути передбачене вжиття відповідних відновлювальних заходів у разі, якщо дослідники виправдовуються у звинуваченнях щодо неправомірної поведінки.
American Association for the Advancement of Science (AAAS) (2017). “Ethics & Principles for Science & Society Policy-Making: The Brussels Declaration.” http://www.sci-com.eu/main/docs/Brussels-Declaration.pdf [Accessed 26/04/2023]
American Society for Cell Biology (ASCB) Annual Meeting (2013). “San Francisco Declaration on Research Assessment.” https://sfdora.org/read/ [Accessed 26/04/2023]
EQUATOR Network. Reporting guidelines to enhance the quality and transparency of health research. https://www.equator-network.org/ [Accessed 26/04/2023]
European Commission, Directorate-General for Research and Innovation (2020). “Six Recommendations for Implementation of FAIR Practice.” https://data.europa.eu/doi/10.2777/986252 [Accessed 26/04/2023]
European University Association, Science Europe, European Commission – Directorate-General for Research and Innovation (2022). “Agreement on Reforming Research Assessment.” https://coara.eu/agreement/the-agreement-full-text/ [Accessed 26/04/2023]
FORCE11, Data Citation Synthesis Group, Martone M. (ed.) (2014). “Joint Declaration of Data Citation Principles.” https://doi.org/10.25490/a97f-egyk [Accessed 26/04/2023]
Hicks D., Wouters, P., Waltman L., et al. (2015). “Bibliometrics: The Leiden Manifesto for Research Metrics.” Nature 520, 429-431. https://doi.org/10.1038/520429a [Accessed 26/04/2023]
InterAcademy Partnership (IAP) (2016). “Doing Global Science: A Guide to Responsible Conduct in the Global Research Enterprise.” http://interacademycouncil.net/24026/29429.aspx [Accessed 26/04/2023]
Moher D., Bouter, L., Kleinert, S., Glasziou, P., Sham, M.H., Barbour, V., et al. (2020). “The Hong Kong Principles for Assessing Researchers: Fostering Research Integrity.” PLoS Biology e3000737. https://doi.org/10.1371/journal.pbio.3000737 [Accessed 26/04/2023]
National Information Standards Organization (2022). CRediT (Contributor Roles Taxonomy). https://credit.niso.org/ [Accessed 26/04/2023]
Organisation for Economic Cooperation and Development (OECD) Global Science Forum (2007). “Best Practices for Ensuring Scientific Integrity and Preventing Misconduct.” https://www.oecd.org/sti/sci-tech/40188303.pdf [Accessed 26/04/2023]
Organisation for Economic Cooperation and Development (OECD) Global Science Forum (2022). “Integrity and Security in the Global Research Ecosystem.” https://read.oecd.org/10.1787/1c416f43-en [Accessed 26/04/2023].
Research Data Alliance RDA (2016). “RDA/WDS Publishing Data Workflows WG Recommendations.” http://doi.org/10.15497/RDA00004 [Accessed 26/04/2023]
Research Data Alliance RDA (2016). “Data Description Registry Interoperability WG: Interlinking Method and Specification of Cross-Platform Discovery.” http://doi.org/10.15497/RDA00003 [Accessed 26/04/2023]
Standard Operating Procedures for Research Integrity (SOPs4RI). https://sops4ri.eu/ [Accessed 26/04/2023]
Trusted Secure Data Sharing Space (TRUST) project consortium (2018). “Global Code of Conduct for Research in Resource-Poor Settings.” https://www.globalcodeofconduct.org/ [Accessed 26/04/2023]
Wilkinson, M.D., Dumontier, M., Aalbersberg, IJ.J. et al. (2016). „The FAIR Guiding Principles for Scientific Data Management and Stewardship.” Scientific Data 3:160018. http://doi.org/10.1038/sdata.2016.18 [Accessed 26/04/2023]
World Conference on Research Integrity (WCRI) (2013). “Montreal Statement on Research Integrity in Cross-Boundary Research Collaborations.” https://wcrif.org/guidance/montreal-statement [Accessed 26/04/2023]
World Conference on Research Integrity (WCRI) (2023). “Cape Town Statement on Fostering Research Integrity through Fairness and Equity.” https://www.wcrif.org/guidance/cape-town-statement [Accessed 26/04/2023]
Європейська федерація академій природничих і гуманітарних наук (All European Academies/ ALLEA) оприлюднила оновлену редакцію Європейського кодексу академічної доброчесності – «European Code of Conduct for Research Integrity Code».
Європейська федерація академій природничих і гуманітарних наук (All European Academies/ ALLEA) оприлюднила оновлену редакцію Європейського кодексу академічної доброчесності – «European Code of Conduct for Research Integrity Code».
У новій редакції кодексу зазначається, що «академічна доброчесність має важливе значення для забезпечення стабільної та надійної роботи дослідницької системи й отримання достовірних результатів досліджень». Документ містить перелік основних правил проведення наукових досліджень і правил поведінки науковців, поради щодо етичного поводження під час проведення досліджень. Їх дотримання має забезпечити якомога вищу якість, надійність і достовірність досліджень та їх результатів. Наявність прописаних та узгоджених правил дозволить належним чином реагувати на порушення доброчесності та заздалегідь запобігати таким порушенням. У новій редакції знайшов відображення розвиток дослідницьких технологій і соціальних мереж, де відбувається обмін результатами досліджень та їх подальше оприлюднення, поява штучного інтелекту. ALLEA об’єднує понад 50 академій з країн-членів ЄС та країн з-поза меж ЄС, пропагує науку як всесвітнє надбання, підтримує розвиток транскордонного наукового співробітництва.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
