Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Тут представлені публікації з видавничої справи та редагування, книгознавства, документознавства, бібліології, бібліографії та бібліографознавства, а також галузеві науково-методичні та методичні розробки. Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів.
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило «Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту для публічного та приватного секторів».
Документ покликаний надати пояснення щодо того, як зі зміною рівня автономності ШІ змінюються функціональні можливості систем, відповідальність та ризики. У ньому викладені підходи до класифікації рівнів автономності систем ШІ, описані їхні характеристики, можливості, обмеження, ризики, а також містяться поради стосовно упровадження. Наприклад, Американська медична асоціація розробила трирівневу таксономію ШІ для клінічного використання: assistive (допоміжний), augmentative (доповнювальний) та autonomous (автономний), де кожен рівень має різний ступінь втручання людини. У сфері транспорту найбільш поширеною є класифікація за стандартом SAE International, де представлені шість рівнів автономності: від нульового (повна залежність від водія) до п’ятого (повна автономність без потреби втручання людини). У посібнику Мінцифри систематизовано інформацію про рівні автономності ШІ, їх ключові відмінності, а також умови, за яких застосування того чи іншого рівня є доцільним. Показано, яких управлінських, операційних або стратегічних результатів може досягти користувач, організація чи установа залежно від обраного ступеня автономності ШІ; як оцінювати рівні автономності систем та керувати ризиками; як захистити свої дані під час роботи з АІ; які існують практичні інструменти для впровадження ШІ у діяльність.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емілі Картер «Видавництво як засіб комунікації: уроки створення університетського видавництва».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Емілі Картер «Видавництво як засіб комунікації: уроки створення університетського видавництва».
У ній розглядається досвід формування інституційного університетського видавництва та ключові аспекти його розвитку в рамках взаємодії з академічною спільнотою. Автор наголошує, що успіх університетського видавництва визначається не стільки технічними платформами чи бізнес-моделями, скільки якістю комунікації. Рішення щодо розвитку видавничих практик мають ґрунтуватися на постійному діалозі з дослідниками, бібліотекарами та іншими представниками університетського середовища. Це дозволяє виявити проблеми традиційного академічного видавництва, серед яких – складність процедур, залежність від неоплачуваної праці тощо та врахувати їх при розробленні нових моделей. Емілі Картер звертає увагу на необхідність гнучкості видавничих ініціатив: запити академічної спільноти сигналізують про нові потреби та напрями розвитку, а їх систематичне опрацювання сприяє формуванню довгострокової стратегії та розширенню форматів наукової комунікації. Окремо наголошується на цінності критики як невід’ємного елементу становлення видавництва. Зауваження щодо якості, репутації чи сталості не слід ігнорувати, оскільки саме вони сприяють удосконаленню редакційної політики, процедур рецензування та загальної довіри до видання. Робота з критичними оцінками є показником зрілості інституції. Крім того, важливе значення має розвиток співпраці з іншими інституційними видавцями та професійними мережами. Такі зв’язки створюють умови для обміну досвідом, спільного вирішення проблем і формування більш широкої екосистеми відкритого наукового видавництва, що особливо актуально в нинішніх умовах трансформації академічної комунікації та зростання ролі відкритого доступу. Отже, розвиток університетського видавництва є по суті процесом побудови стійких зв’язків між людьми, ідеями та інституціями, що забезпечує ефективне поширення знань та формує більш відкриту та інклюзивну систему наукової комунікації.
Проєкт RIFF оголосив про відкритий відбір заявок для включення українських дослідницьких інфраструктур до першої Дорожньої карти.
Проєкт RIFF оголосив про відкритий відбір заявок для включення українських дослідницьких інфраструктур до першої Дорожньої карти.
Учасники конкурсу матимуть можливість взяти участь в заходах проекту RIFF, зокрема – навчанні для керівників дослідницької інфраструктури, семінарах, тематичних самітах, літніх школах, програмі стипендій, навчальних візитах, зможуть налагодити зв’язки з науково-дослідними інститутами ЄС для спільних проектів у майбутньому та, можливо, отримати фінансування на розвиток дослідницькх інфраструктур. Заявники мають представляти референтні дослідницькі організації вже існуючих в Україні дослідницькх інфраструктур. Для роз’яснення умов конкурсу будуть проведені відповідні інформаційні заходи 21 квітня та 5 червня 2026 року. Подати заявку можна до 13 липня 2026 року.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліндсі Фармера «Великоформатні публікації у відкритому доступі не можуть ґрунтуватися на зобов’язаннях, що не фінансуються».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліндсі Фармера «Великоформатні публікації у відкритому доступі не можуть ґрунтуватися на зобов’язаннях, що не фінансуються».
У ній автор аналізує наслідки поширення політики відкритого доступу для монографій та інших великоформатних академічних текстів без належного фінансового забезпечення. У матеріалі наголошується, що відкритий доступ став важливим інструментом демократизації знань і розширення доступності результатів досліджень. Водночас більшість наявних моделей його реалізації сформувалися навколо журнальних статей, тоді як великоформатні публікації мають іншу економіку створення і потребують значно більших витрат на підготовку, рецензування, редагування й поширення. У цьому контексті запровадження обов’язкових вимог щодо відкритого доступу без відповідного фінансування створює ризик дестабілізації існуючих видавничих практик. Автор звертає увагу на те, що у гуманітарних і соціальних науках монографія залишається ключовою формою представлення результатів досліджень, яка дозволяє представити розгорнутий аналіз та у повному обсязі навести цілісну наукову аргументацію. Такі формати не можуть бути повноцінно замінені короткими публікаціями. Водночас саме ці формати публікацій, як правило, мають обмежений доступ до зовнішнього фінансування, що ускладнює виконання вимог відкритого доступу на практиці. Нефінансовані мандати можуть мати небажані наслідки у вигляді скорочення кількості публікацій, звуження їх тематичного розмаїття та посилення нерівності між інституціями та країнами з різними ресурсними можливостями. У результаті політика відкритого доступу, яка має на меті підвищення доступності знань, ризикує відтворювати існуючі дисбаланси або навіть поглиблювати їх. Ліндсі зосереджує увагу на необхідності узгодженого підходу до фінансування великоформатних публікацій: залучення державних структур, університетів, фінансуючих організацій і видавців до формування моделей, здатних забезпечити сталість відкритого доступу. Ефективна реалізація політики відкритого доступу потребує не лише нормативних вимог, а й системного фінансового підґрунтя, без чого існує ризик підриву тих форм наукової комунікації, які відіграють визначальну роль у розвитку гуманітарних і соціальних наук.
На сайті Kudos опубліковано матеріал Чарлі Раппл «Дослідження пошуку з нульовим кліком у сфері штучного інтелекту вітає нових спонсорів AIP Publishing, IEEE, Clarivate та Cactus Communications».
На сайті Kudos опубліковано матеріал Чарлі Раппл «Дослідження пошуку з нульовим кліком у сфері штучного інтелекту вітає нових спонсорів AIP Publishing, IEEE, Clarivate та Cactus Communications».
У ньому повідомляється, що до ініціативи Kudos приєдналися нові зацікавлені інституції – AIP Publishing, IEEE, Clarivate та Cactus Communications. Відповідно обсяг першої фази розширено, щоб включити опитування видавців та бібліотекарів, які досліджуватимуть та порівнюватимуть дії, які вживаються у відповідь на огляди, створені штучним інтелектом, на сторінках результатів пошуку та в інструментах чату на основі штучного інтелекту. Опитування бібліотек дозволить зрозуміти вплив пошуку без кліків на навчання користувачів, використання бібліотечних ресурсів, а також виявити занепокоєння щодо поширення ШІ. Опитування видавців дослідить вплив оглядів, створених ШІ, на використання їхнього контенту. Також відбуватиметься опитування користувачів щодо їх сприйняття та поведінки користувачів щодо пошукових шляхів, намірів та довіри до результатів роботи ШІ. Спонсори (Emerald Publishing, Elsevier, Wiley, Springer Nature, IOP Publishing, Silverchair, BMJ Group, Американське фізичне товариство, Oxford University PressтаDe Gruyter Brill) отримають цінні дані, які у подальшому можна використати для порівняльного аналізу та розроблення необхідних заходів реагування.
Anti-Plagiarism – електронна система для виявлення та запобігання плагіату, створена фахівцями Хмельницького національного університету у 2010 році.
Anti-Plagiarism – електронна система для виявлення та запобігання плагіату, створена фахівцями Хмельницького національного університету у 2010 році.
Її функціонал забезпечує надійну перевірку кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти, дисертацій, наукових та науково-методичних праць викладачів ЗВО, а також програмного коду, написаного різними мовами програмування з метою виявлення плагіату й перефразування без корктних посилань на джерела інформації щоб запобігати випадкам порушення академічної етики та законодавства. Підключення системи можна здійснювати як для персонального використання, так і для корпоративних клієнтів, закладів освіти та наукових установ. Для антиплагіатної перевірки можна працювати з е-документами різних форматів (*.rtf, *.doc, *.docx *.pdf, *.dxf). Для співставлення використовується власна база даних та пошук у відкритих інтернет-джерелах. Звіти про перевірку наочно демонструють відсоток запозичень, помилок, загальну кількість перевірених символів та лексем тексту, джерела виявлених запозичень. Наразі за даними розробників користувачами системи Anti-Plagiarism є близько 500 українських та зарубіжних університетів та наукових установ.
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття «Оновлене партнерство: DOAJ та Crossref зосереджуються на справедливих наукових метаданих та глобальній підтримці».
На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття «Оновлене партнерство: DOAJ та Crossref зосереджуються на справедливих наукових метаданих та глобальній підтримці».
У ній йдеться про розвиток партнерських стосунків DOAJ та Crossref, в яких вони мають намір зосередитися на підтримці сталого та справедливого підходу до розвитку наукових послуг та інфраструктури. Перш за все співпраця охопить роботу із покращення якості наукових метаданих та розширення підтримки журналів у країнах з низьким та середнім рівнем розвитку. Партнери мають намір забезпечити покращання отримання, обробки, зберігання та відображення метаданих на статей у DOAJ в частині точного відображення афіліації авторів та постійних ідентифікаторів, відкритих посилань, збору метаданих. Ще один напрямок взаємної підтримки – глобальна мережа послів для підтримки редакторів журналів, поширення належних практик публікацій з відкритим доступом, організація та проведення семінарів, вебінарів, співпраця з регіональними партнерами, підвищення обізнаності про DOAJ і стандарти публікацій у місцевих наукових спільнотах. Crossref бере на себе зобов’язання із підтримки поїздок послів та організації заходів. За словами керуючого директора DOAJ, це нове партнерство сприятиме розвитку інфраструктури інформаційного обміну відповідно до принципів відкритої науки із відкритістю, співпрацею та довгостроковою стійкістю. DOAJ являє собою онлайн-каталог, що індексує високоякісні рецензовані журнали з відкритим доступом і надає доступ до них. Із DOAJ співпрацює біля сотні волонтерів з академічної спільноти. Crossref – некомерційна організація, яка керує відкритою інфраструктурою для поєднання дослідницьких об’єктів, створюючи довготривалі та багаторазові наукові записи, що лежать в основі відкритої науки.
Європейська рада докторантів та молодих дослідників (Eurodoc) презентує другий етап освітньої програми фундаментальних цінностей та послів демократії.
Європейська рада докторантів та молодих дослідників (Eurodoc) презентує другий етап освітньої програми фундаментальних цінностей та послів демократії.
Її мета – якомога ширше інформування науковців та науково-педагогічних працівників про роль вищої освіти і наукових досліджень у розвитку демократії в Європі, а також про можливість стати послами демократії у своїх установах, дослідницьких спільнотах та суспільстві. Усі бажаючі отримують унікальну можливість зміцнити власне розуміння та дізнатись про кращі практики підтримки демократії в університетах. Курс орієнтований на молодих дослідників з усіх дисциплін і галузей знань. Він забезпечить всебічний огляд демократичних цінностей вищої освіти та наукових досліджень у Європі, надасть теоретичну та практичну основу для просування відповідних цінностей. Програма курсу складається із двох частин: «Демократична місія наукових досліджень та вищої освіти в Європі» та «Роль демократичних державних органів у наукових дослідженнях у Європі». Заявку на участь можна подати до 31 березня 2026 року.
Президент України підписав Закон України 4794-IX «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених».
Президент України підписав Закон України 4794-IX «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених».
Документ спрямований на оновлення правил функціонування дослідницької інфраструктури, підтримку молодих учених та забезпечує узгодження українського законодавства з нормами Європейського Союзу. Серед системних змін у законодавстві: визначено сутність та поняття «відкрита наука», «відкритий доступ», «оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант», «принципи FAIR», «дослідницька інфраструктура». Запроваджується повноцінна рамка функціонування дослідницької інфраструктури завдяки визначенню особливостей діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) інфраструктур, створення Реєстру дослідницької інфраструктури, можливості формування національних консорціумів як інструменту об’єднання ресурсів, передбачена підтримка розвитку людського потенціалу в науці. Закон вводить механізми конкурсного добору постдокторантів, розширює можливості грантової підтримки програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі з боку Національного фонду досліджень України, уточнює роль і повноваження рад молодих учених, визначає нову роль наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту та його повноваження у досліджені, розширює доступ учених до дослідницької інфраструктури та наукових даних, посилюючи вимоги до якості та достовірності результатів досліджень. Також оновлюються підходи до формування державного замовлення на науково-технічні розробки, розширюються цілі державної політики у сфері науки через впровадження принципів відкритої науки.
