МІЖ ВІДКРИТІСТЮ І БРАКОМ ФІНАНСІВ: ЯК ПІДТРИМАТИ ДОСТУПНІСТЬ МОНОГРАФІЙ

МІЖ ВІДКРИТІСТЮ І БРАКОМ ФІНАНСІВ: ЯК ПІДТРИМАТИ ДОСТУПНІСТЬ МОНОГРАФІЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліндсі Фармера «Великоформатні публікації у відкритому доступі не можуть ґрунтуватися на зобов’язаннях, що не фінансуються».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ліндсі Фармера «Великоформатні публікації у відкритому доступі не можуть ґрунтуватися на зобов’язаннях, що не фінансуються».

У ній автор аналізує наслідки поширення політики відкритого доступу для монографій та інших великоформатних академічних текстів без належного фінансового забезпечення. У матеріалі наголошується, що відкритий доступ став важливим інструментом демократизації знань і розширення доступності результатів досліджень. Водночас більшість наявних моделей його реалізації сформувалися навколо журнальних статей, тоді як великоформатні публікації мають іншу економіку створення і потребують значно більших витрат на підготовку, рецензування, редагування й поширення. У цьому контексті запровадження обов’язкових вимог щодо відкритого доступу без відповідного фінансування створює ризик дестабілізації існуючих видавничих практик. Автор звертає увагу на те, що у гуманітарних і соціальних науках монографія залишається ключовою формою представлення результатів досліджень, яка дозволяє представити розгорнутий аналіз та у повному обсязі навести цілісну наукову аргументацію. Такі формати не можуть бути повноцінно замінені короткими публікаціями. Водночас саме ці формати публікацій, як правило, мають обмежений доступ до зовнішнього фінансування, що ускладнює виконання вимог відкритого доступу на практиці. Нефінансовані мандати можуть мати небажані наслідки у вигляді скорочення кількості публікацій, звуження їх тематичного розмаїття та посилення нерівності між інституціями та країнами з різними ресурсними можливостями.  У результаті політика відкритого доступу, яка має на меті підвищення доступності знань, ризикує відтворювати існуючі дисбаланси або навіть поглиблювати їх. Ліндсі зосереджує увагу на необхідності узгодженого підходу до фінансування великоформатних публікацій: залучення державних структур, університетів, фінансуючих організацій і видавців до формування моделей, здатних забезпечити сталість відкритого доступу.  Ефективна реалізація політики відкритого доступу потребує не лише нормативних вимог, а й системного фінансового підґрунтя, без чого існує ризик підриву тих форм наукової комунікації, які відіграють визначальну роль у розвитку гуманітарних і соціальних наук.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/long-form-open-access-cant-rely-unfunded-mandates

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_У ній автор аналізує наслідки поширення політики відкритого доступу для монографій та інших великоформатних академічних текстів без належного фінансового забезпечення. У матеріалі наголошується, що відкритий доступ став важливим інструментом демократизації знань і розширення доступності результатів досліджень. Водночас більшість наявних моделей його реалізації сформувалися навколо журнальних статей, тоді як великоформатні публікації мають іншу економіку створення і потребують значно більших витрат на підготовку, рецензування, редагування й поширення. У цьому контексті запровадження обов’язкових вимог щодо відкритого доступу без відповідного фінансування створює ризик дестабілізації існуючих видавничих практик. Автор звертає увагу на те, що у гуманітарних і соціальних науках монографія залишається ключовою формою представлення результатів досліджень, яка дозволяє представити розгорнутий аналіз та у повному обсязі навести цілісну наукову аргументацію. Такі формати не можуть бути повноцінно замінені короткими публікаціями. Водночас саме ці формати публікацій, як правило, мають обмежений доступ до зовнішнього фінансування, що ускладнює виконання вимог відкритого доступу на практиці. Нефінансовані мандати можуть мати небажані наслідки у вигляді скорочення кількості публікацій, звуження їх тематичного розмаїття та посилення нерівності між інституціями та країнами з різними ресурсними можливостями.  У результаті політика відкритого доступу, яка має на меті підвищення доступності знань, ризикує відтворювати існуючі дисбаланси або навіть поглиблювати їх. Ліндсі зосереджує увагу на необхідності узгодженого підходу до фінансування великоформатних публікацій: залучення державних структур, університетів, фінансуючих організацій і видавців до формування моделей, здатних забезпечити сталість відкритого доступу.  Ефективна реалізація політики відкритого доступу потребує не лише нормативних вимог, а й системного фінансового підґрунтя, без чого існує ризик підриву тих форм наукової комунікації, які відіграють визначальну роль у розвитку гуманітарних і соціальних наук.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/long-form-open-access-cant-rely-unfunded-mandates

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_TimesHigherEducatHigherEducat

2026-04-06
Share
«ЕФЕКТ КРОКОДИЛА»  – ДОЄДНАННЯ НОВИХ УЧАСНИКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

«ЕФЕКТ КРОКОДИЛА»  – ДОЄДНАННЯ НОВИХ УЧАСНИКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

На сайті Kudos опубліковано матеріал Чарлі Раппл «Дослідження пошуку з нульовим кліком у сфері штучного інтелекту вітає нових спонсорів AIP Publishing, IEEE, Clarivate та Cactus Communications».

На сайті Kudos опубліковано матеріал Чарлі Раппл «Дослідження пошуку з нульовим кліком у сфері штучного інтелекту вітає нових спонсорів AIP Publishing, IEEE, Clarivate та Cactus Communications».

У ньому повідомляється, що до ініціативи Kudos приєдналися нові зацікавлені інституції – AIP Publishing, IEEE, Clarivate та Cactus Communications. Відповідно обсяг першої фази розширено, щоб включити опитування видавців та бібліотекарів, які досліджуватимуть та порівнюватимуть дії, які вживаються у відповідь на огляди, створені штучним інтелектом, на сторінках результатів пошуку та в інструментах чату на основі штучного інтелекту. Опитування бібліотек дозволить зрозуміти вплив пошуку без кліків на навчання користувачів, використання бібліотечних ресурсів, а також виявити занепокоєння щодо поширення ШІ. Опитування видавців дослідить вплив оглядів, створених ШІ, на використання їхнього контенту. Також відбуватиметься опитування користувачів щодо їх  сприйняття та поведінки користувачів щодо пошукових шляхів, намірів та довіри до результатів роботи ШІ. Спонсори  (Emerald Publishing, Elsevier, Wiley, Springer Nature, IOP Publishing, Silverchair, BMJ Group, Американське фізичне товариство, Oxford University PressтаDe Gruyter Brill) отримають цінні дані, які у подальшому можна використати для порівняльного аналізу та розроблення необхідних заходів реагування.  

Детальніше:  https://3cxvc.share.hsforms.com/2Zkn8u513RXeavugD0GjT0A,https://blog.growkudos.com/news/ai-zero-click-search-study-welcomes-aip-publishing-ieee-clarivate-cactus-communications, https://nrat.ukrintei.ua/efekt-krokodyla-vydymist-bez-chytannya/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_АкадемДоброчесність#НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-31
Share
СЕРВІС ANTI-PLAGIARISM

СЕРВІС ANTI-PLAGIARISM

Anti-Plagiarism – електронна система для виявлення та запобігання плагіату, створена фахівцями Хмельницького національного університету у 2010 році. 

Anti-Plagiarism – електронна система для виявлення та запобігання плагіату, створена фахівцями Хмельницького національного університету у 2010 році. 

Її функціонал забезпечує надійну перевірку кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти, дисертацій, наукових та науково-методичних праць викладачів ЗВО, а також програмного коду, написаного різними мовами програмування з метою виявлення плагіату й перефразування без корктних посилань на джерела інформації щоб запобігати випадкам порушення академічної етики та законодавства.  Підключення системи можна здійснювати як для персонального використання, так і для корпоративних клієнтів, закладів освіти та наукових установ. Для антиплагіатної перевірки можна працювати з е-документами різних форматів (*.rtf, *.doc, *.docx *.pdf, *.dxf). Для співставлення використовується власна база даних та пошук у відкритих інтернет-джерелах. Звіти про перевірку наочно демонструють відсоток запозичень, помилок, загальну кількість перевірених символів та лексем тексту, джерела виявлених запозичень.  Наразі за даними  розробників користувачами системи Anti-Plagiarism є близько 500 українських та зарубіжних університетів та наукових установ.

Детальніше: https://ap.km.ua/AntiPlagiarism/, https://ap.km.ua/AntiPlagiarism/, https://elar.khmnu.edu.ua/items/925378b7-afbf-4c84-b808-fe3e8724a660   

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям 

2026-03-24
Share
МАЙБУТНЄ СПІВПРАЦІ DOAJ ТА CROSSREF

МАЙБУТНЄ СПІВПРАЦІ DOAJ ТА CROSSREF

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття «Оновлене партнерство: DOAJ та Crossref зосереджуються на справедливих наукових метаданих та глобальній підтримці».

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття «Оновлене партнерство: DOAJ та Crossref зосереджуються на справедливих наукових метаданих та глобальній підтримці».

У ній йдеться про розвиток партнерських стосунків DOAJ та Crossref, в яких вони мають намір зосередитися на підтримці сталого та справедливого підходу до розвитку наукових послуг та інфраструктури. Перш за все співпраця охопить роботу із покращення якості наукових метаданих та розширення підтримки журналів у країнах з низьким та середнім рівнем розвитку. Партнери мають намір забезпечити покращання отримання, обробки, зберігання та відображення метаданих на статей у DOAJ в частині точного відображення афіліації авторів та постійних ідентифікаторів, відкритих посилань, збору метаданих. Ще один напрямок взаємної підтримки – глобальна мережа послів для підтримки редакторів журналів, поширення належних практик публікацій з відкритим доступом, організація та проведення семінарів, вебінарів, співпраця з регіональними партнерами, підвищення обізнаності про DOAJ і стандарти публікацій у місцевих наукових спільнотах. Crossref бере на себе зобов’язання із підтримки поїздок послів та організації заходів. За словами керуючого директора DOAJ, це нове партнерство сприятиме розвитку інфраструктури інформаційного обміну відповідно до принципів відкритої науки із відкритістю, співпрацею та довгостроковою стійкістю. DOAJ являє собою онлайн-каталог, що індексує високоякісні рецензовані журнали з відкритим доступом і надає доступ до них. Із DOAJ співпрацює біля сотні волонтерів з академічної спільноти. Crossref – некомерційна організація, яка керує відкритою інфраструктурою для поєднання дослідницьких об’єктів, створюючи довготривалі та багаторазові наукові записи, що лежать в основі відкритої науки.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/03/12/renewed-partnership-doaj-and-crossref-focus-on-equitable-scholarly-metadata-and-global-support/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-24
Share
ПРОГРАМА VALDEM ДЛЯ МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ

ПРОГРАМА VALDEM ДЛЯ МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ

Європейська рада докторантів та молодих дослідників (Eurodoc) презентує другий етап освітньої програми фундаментальних цінностей та послів демократії.

Європейська рада докторантів та молодих дослідників (Eurodoc) презентує другий етап освітньої програми фундаментальних цінностей та послів демократії.

Її мета – якомога ширше інформування науковців та науково-педагогічних працівників про роль вищої освіти і наукових досліджень у розвитку демократії в Європі, а також про можливість стати послами демократії у своїх установах, дослідницьких спільнотах та суспільстві. Усі бажаючі отримують унікальну можливість зміцнити власне розуміння та дізнатись про кращі практики підтримки  демократії в університетах. Курс орієнтований на молодих дослідників з усіх дисциплін і галузей знань. Він забезпечить всебічний огляд демократичних цінностей вищої освіти та наукових досліджень у Європі, надасть теоретичну та практичну основу для просування відповідних цінностей. Програма курсу складається із двох частин:  «Демократична місія наукових досліджень та вищої освіти в Європі» та «Роль демократичних державних органів у наукових дослідженнях у Європі». Заявку на участь можна подати до 31 березня 2026 року.

Детальніше: https://eurodoc.net/news/2026/eurodoc-valdem-2026?aem_HHjp5kWr-6dM1llx0oveLQ, https://eurodoc.net/sites/default/files/news/2026/02/12/attachments/valdemprogramme2026.pdf,   https://eurodoc.net/news/2026/eurodoc-valdem-2026

Фото: Eurodoc

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторпм_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-03-23
Share
ПІДПИСАНО ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

ПІДПИСАНО ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

Президент України підписав Закон України 4794-IX «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених».

Президент України підписав Закон України 4794-IX «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених».

Документ спрямований на оновлення правил функціонування дослідницької інфраструктури, підтримку молодих учених та забезпечує узгодження українського законодавства з нормами Європейського Союзу. Серед системних змін у законодавстві: визначено сутність та поняття «відкрита наука», «відкритий доступ», «оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант», «принципи FAIR», «дослідницька інфраструктура». Запроваджується повноцінна рамка функціонування дослідницької інфраструктури завдяки визначенню особливостей діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) інфраструктур, створення Реєстру дослідницької інфраструктури, можливості формування національних консорціумів як інструменту об’єднання ресурсів, передбачена підтримка розвитку людського потенціалу в науці. Закон вводить механізми конкурсного добору постдокторантів, розширює можливості грантової підтримки програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі з боку Національного фонду досліджень України, уточнює роль і повноваження рад молодих учених,  визначає нову роль наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту та його повноваження у досліджені, розширює доступ учених до дослідницької інфраструктури та наукових даних, посилюючи вимоги до якості та достовірності результатів досліджень. Також оновлюються підходи до формування державного замовлення на науково-технічні розробки, розширюються цілі державної політики у сфері науки через впровадження принципів відкритої науки.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4794-20#Text, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text, https://mon.gov.ua/news/prezydent-ukrainy-pidpysav-zakon-shchodo-rozvytku-doslidnytskoi-infrastruktury-ta-pidtrymky-molodykh-uchenykh

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторпм_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-23
Share
ОНОВЛЕНІ ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

ОНОВЛЕНІ ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

Державна науково-технічна бібліотека України оприлюднила комплект інструкцій, підготовлених задля підтримки процесу подання заявок на включення до Переліку наукових фахових видань України.

Державна науково-технічна бібліотека України оприлюднила комплект інструкцій, підготовлених задля підтримки процесу подання заявок на включення до Переліку наукових фахових видань України.

Основна увага приділена  вимогам до членів редколегій (зокрема – іноземців) та головних редакторів видань. Наводяться детальні пояснення процесу реєстрації, авторизації та підтвердження участі у редколегії видання через систему URIS, інструктивні пояснення для закордонних членів редколегії, що має в сукупності сприяти прозорому та зручному процесу підготовки й подання заявок усіма зацікавленими сторонами. Також є окрема інструкція щодо розрахунку частки статей наукового періодичного видання, процитованих у джерелах, що індексуються у міжнародних наукометричних базах Web of Science Core Collection та Scopus. Адже згідно із запровадженими критеріями нового «Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» визначено граничні рівні цитування (10% і 25%), які засвідчують рівень наукового впливу та міжнародної видимості журналу.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/22b31f88c320https://dntb.gov.ua/news/de4e163, https://dntb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/03/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9-_%D0%86%D0%9D%D0%A1%D0%A2%D0%A0%D0%A3%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%AF_2026.pdf, https://nauka.gov.ua/docs/271/2_%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80% %B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0.pdf,https://nauka.gov.ua/docs/274/3_Instructions_for_Foreign_Editorial_Board_Members_jnS3f6F.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-18
Share
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

Цей щорічний захід присвячений поширенню інформації про цінність відкритих даних, коли  фахівці та інституції з різних країн проводять лекції, вебінари, воркшопи, конференції та інші заходи для підтримки відкритих даних. Взяти участь у дні відкритих даних можуть усі, хто має відповідні ідеї та бажає поширювати інформацію щодо відкритих даних та різноманітних способів їх використання, може  навчити слухачів працювати з  відкритими даними, будувати відповідні візуалізації, робити аналіз даних, створювати профільні сервіси, навчати й допомагати зростати світовій спільноті відкритих даних. Саме ініціативна участь проголошена основною цінністю Дня відкритих даних. Список запланованих заходів та результати їх проведення відкриті для ознайомлення. День відкритих даних ініційований та проходить під патронатом Фонду відкритих знань (OKFN) і реалізується  завдяки активній участі членів Мережі відкритих знань.

Детальніше: https://opendataday.org/, https://okfn.org/en/network/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-09
Share
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БЕЗБАР’ЄРНОЇ МОВИ

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БЕЗБАР’ЄРНОЇ МОВИ

Національна комісія зі стандартів державної мови  та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».

Національна комісія зі стандартів державної мови  та МОН презентували перший Державний стандарт «Термінологія безбар’єрності».

Документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які підлягають вилученню з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів, які стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів, батьків із дітьми та інших груп, що стикаються з упередженнями. Документ став результатом роботи експертної групи, утвореної Національною комісією зі стандартів державної мови, проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), а також залучення експертів Ради Європи і ЮНЕСКО. Документ уже доступний на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови. Комісія на своєму засіданні 26 лютого 2026 року схвалила другу редакцію проєкту стандарту й передала документ до Інституту української мови НАН України та інших наукових установ для надання висновків.  Запровадження стандарту зробить цю  термінологію обов’язковою для використання в офіційній документації, правничій та науковій літературі, сфері освіти, публічного управління, медіа та публічних комунікаціях.

Детальніше: https://mova.gov.ua/news/bezbariernist-tse-filosofiia-suspilstva, https://mon.gov.ua/news/terminolohiia-bezbariernosti-prezentuvaly-pershyi-v-ukraini-derzhavnyi-standart-bezbariernoi-movy, https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/standarty/standart-tb-ii-redakciia-sxvalena-1.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарам

2026-03-05
Share
РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ  МОН ЩОДО МЕРЕЖІ СПЕЦРАД ТА З КАДРОВИХ ПИТАНЬ

РІШЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ  МОН ЩОДО МЕРЕЖІ СПЕЦРАД ТА З КАДРОВИХ ПИТАНЬ

26 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

26 лютого 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

Під час засідання ухвалено низку рішень, що стосуються присудження (або скасування) наукових ступенів, присвоєння (або відмови у присвоєні) вчених звань, реалізації рішень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо встановленого плагіату, утворення докторських спеціалізованих вчених рад тощо. Атестаційна колегія затвердила рішення про присудження 194 наукових ступенів і присвоєння 504 вчених звань. З причини академічного плагіату скасовано (визнано недійсним) рішення спеціалізованої вченої ради щодо присудження одному здобувачу наукового ступеня доктора наук; одну особу позбавлено наукового ступеня на підставі рішення НАЗЯВО.  Щодо Переліку наукових фахових видань України, то з категорії «Б» категорії «А» переведено два наукових періодичних видання. Скасовані рішення двох вчених рад закладів вищої освіти про присвоєння вченого звання професора та доцента через невиконання вимог, визначених законодавством. Прийняті рішення з оновлення системи спецрад, вирішено ураховувати результати державної атестації ЗВО та НУ: у тих, що отримали категорії «А» і «Б», утворено 63 докторські спеціалізовані вчені ради строком на три роки; для категорії «В» утворено 25 спеціалізованих вчених рад строком на два роки. 5-ти установам категорії «Г» у створенні рад відмовлено. Також 22 спеціалізовані вчені ради утворено строком на один рік за умови проходження ними державної  атестації.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-kadrovi-rishennia-ta-onovlennia-merezhi-spetsrad

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2026-03-03
Share