For librarians Архіви

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЕТИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ

ЖУРНАЛИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ: ДОСВІД ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Камель Белхамель «Підвищення якості журналів відкритого доступу у Північній Африці: шлях уперед».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Камель Белхамель «Підвищення якості журналів відкритого доступу у Північній Африці: шлях уперед».

У ній висвітлюється як прогрес, так і сучасні проблеми розвитку журналів відкритого доступу у Північній Африці, а також шляхи їх подолання. Автор зазначає, що регіон досяг важливих успіхів у розширенні доступу до наукових досліджень завдяки поширенню журналів відкритого доступу. Алжир, Єгипет, Марокко, Лівія і Туніс запустили національні платформи підтримки відкритих наукових публікацій за підтримки академічних інституцій та урядових структур. Однак якість журналів ще недостатня для їхнього глобального впливу. Лише 17,5% з 2244 журналів відкритого доступу регіону відповідають стандартам якості, необхідним для включення до Довідника журналів відкритого доступу (DOAJ). Ключовими викликами наразі є процес формування, забезпечення сталого розвитку і співпраці у рамках наявного потенціалу. Подолання фінансових, технічних та культурних бар’єрів, а також залучення інновацій та регіональна співпраця допоможуть перетворити ці журнали з місцевих на впливові в академічному середовищі поза межами окремих країн.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/xLpNX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-06-12

ФОРМУВАННЯ КОЛЕКЦІЙ АКАДЕМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії EBSCO опубліковано інформацію про колекції академічної літератури від Library Journal та EBSCO «П’ять чинників формування колекцій академічної літератури».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті компанії EBSCO опубліковано інформацію про колекції академічної літератури від Library Journal та EBSCO «П’ять чинників формування колекцій академічної літератури».

У ньому йдеться про ключові характеристики, яким академічні бібліотекарі надають пріоритет під час вибору наукових ресурсів. Опитування, проведене «Бібліотечним журналом» та спонсороване EBSCO, стало основою для збору даних серед академічних бібліотекарів щодо елементів створення комплексної колекції літератури для їхніх викладачів та студентів. Зокрема, вивчалась зміна ролі літератури у дослідженнях (знайомство студентів з новими місцями, перспективами та культурами, розвиток навичок критичного мислення), поява нових літературних жанрів (наукова фантастика на думку опитаних є наразі найпопулярнішим новим жанром), зростання різноманітності (майже три чверті респондентів оцінили наявність авторів з різним походженням у своїх колекціях як «дуже важливу», а 51% повідомляють, що 10-30% їхніх літературних колекцій містять авторів з різним походженням), доступність (серед сервісів, які респонденти найчастіше називають важливими для своїх бібліотек, належать перетворення тексту в мовлення, багатомовна підтримка та відповідність стандартам доступності), інформація про жанр та автора (ідеальний інтерфейс користувача «централізує інформацію, пропонуючи детальні профілі авторів, жанрову навігацію та історичний контекст», забезпечує «здатність ідентифікувати літературні твори за тематичним фокусом», «агреговану інформацію про авторів»). Отже, створення комплексної колекції академічної літератури включає в себе кілька чинників, зокрема – представлення різних голосів, забезпечення доступності ресурсів для всіх користувачів, розвиток навичок критичного мислення та ознайомлення дослідників з новими жанрами та авторами.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/fwpt2, https://ukrintei.ua/y/bGNNW

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-06-10

ПОТІК ДОСЛІДЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ ПОСЛАБЛЮЄ ЯКІСТЬ НАУКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Потік досліджень за допомогою штучного інтелекту послаблює якість науки».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Потік досліджень за допомогою штучного інтелекту послаблює якість науки».

У ній наголошується, що хвиля низькоякісних статей загрожує перевантажити журнали та рецензентів, заважаючи їм оцінювати більш змістовні дослідження. Згідно з новими даними, інструменти штучного інтелекту, розроблені для допомоги у дослідницькому процесі шляхом машинної обробки інформації спричинили потік псевдонаукових робіт низької якості, які загрожують основам наукової творчості. Дослідницька група з Університету Суррея розглянула статті NHANES для визначення зв’язку між станом здоров’я, способом життя та клінічними результатами. Кількість таких досліджень зросла за останні роки з чотирьох одиниць у 2014-2021 роках до 190 у 2024 році. Багато з цих робіт були об’єктивно низької якості, використовували поверхневий та спрощений підхід до аналізу, зосереджуючись на окремих змінних ігноруючи суттєві тенденції. У статті, опублікованій у PLOS Biology, міститься застереження: оскільки штучний інтелект робить аналіз даних набагато доступнішим, а великі мовні моделі можуть допомогти у написанні робіт, «кількість штучних публікацій може перевищити кількість легітимних публікацій у певних галузях, що базуються на даних». Це може призвести до зростання «ризиків розповсюдження безпідставних, оманливих висновків щодо наукової літератури», буде спотворювати дослідження та послаблювати якість науки загалом. Дослідники, редакційні колегії журналів та рецензенти мають поставити це питання головним у нинішньому порядку денному. Дослідникам рекомендується використовувати повні набори даних, доступні їм, якщо немає чіткої та добре аргументованої причини для протилежного, а також прозоро зазначати, які частини даних використовувалися, протягом яких періодів часу та для яких груп. Журнали повинні посилити рецензування, залучаючи більше дослідників зі статистичним досвідом, частіше використовувати раннє відхилення поданих рукописів статей, щоб зменшити кількість низькоцінних статей, що направляються потім на рецензування. «Наші пропозиції являють собою прості речі, які можуть допомогти поставити заслон на шляху слабких або оманливих досліджень, не блокуючи при цьому переваги штучного інтелекту та відкритих даних. Ці інструменти залишаться з нами. Але потрібно діяти зараз, щоб захистити довіру до досліджень!».

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/RzKho, https://ukrintei.ua/y/whWLz

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-04

ПЕРЕЛІК ПОСАД У СФЕРІ ОСВІТИ І НАУКИ З ОБОВ’ЯЗКОВИМ ЗНАННЯМ АНГЛІЙСЬКОЇ

Sorry, this entry is only available in Українська. Кабінет Міністрів України затвердив Перелік посад у сфері освіти і науки, претенденти на зайняття яких зобов’язані володіти англійською мовою.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Кабінет Міністрів України затвердив Перелік посад у сфері освіти і науки, претенденти на зайняття яких зобов’язані володіти англійською мовою.

Відповідна постанова від 23 травня 2025 р. № 594 опублікована на урядовому порталі. Документ розроблено відповідно до пункту 11 частини першої статті 3 Закону України “Про застосування англійської мови в Україні». Відповідно до постанови, зобов’язані володіти англійською мовою у закладах вищої освіти: заступник керівника закладу вищої освіти, який відповідає за провадження наукової, міжнародної діяльності; завідувач докторантури, аспірантури; директор бібліотеки; декан (начальник) факультету/директор (начальник) інституту; завідувач (начальник) кафедри; професор, доцент, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник; керівник структурного підрозділу, що забезпечує виконання функцій з міжнародного співробітництва, роботу із здобувачами вищої освіти з числа іноземців та осіб без громадянства. У науковій (науково-дослідній, науково-технологічній, науково-технічній, науково-практичній установах) та їх наукових підрозділах: керівник наукового підрозділу юридичної особи; заступник керівника наукової установи, наукового підрозділу юридичної особи з наукової роботи; керівник наукового видавництва, редакції наукового видання; директор бібліотеки; завідувач докторантури, аспірантури; старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник. Постанова набирає чинності через чотири роки з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/0R0Ld

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-06-02

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Переосмислення університетської бібліотеки на 2025 рік і надалі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Переосмислення університетської бібліотеки на 2025 рік і надалі».

У ній автор наголошує, що навіть в умовах постійного науково-технічного прогресу, появи всесвітньої мережі, цифровізації та штучного інтелекту, мета бібліотек у підтримці успіху своїх користувачів залишається незмінною. Це: підтримка студентів та викладачів у викладанні, навчанні та дослідженнях шляхом інформаційного забезпечення та комунікації. Разом із тим, академічні бібліотеки повинні трансформувати свої послуги, щоб задовольнити потреби, які постійно змінюються. В сучасному світі університетська бібліотека як фізичний простір для книг та мовчазного навчання має змінюватись, стаючи динамічним, технологічно орієнтованим центром, що підтримує дослідження, навчання та інновації. У бібліотеках не перший рік відбувається цифрова трансформація, поширюються відкриті наукові дослідження. Тайлер пропонує власне бачення того, як університетські бібліотеки можуть трансформувати свої послуги та усю діяльність задля максимально повного задоволення потреб студентів і викладачів. Вони мають змінити роль – з утримувача фізичних колекцій та архівів – до цифрових кураторів; створити відкриті стипендіальні центри; інвестувати в експертизу у галузі науки про дані; створювати спільні простори для підтримки успішності студентів; розробляти нові стратегії. Бібліотека має перетворитися на адаптивний, дослідницький та студентоорієнтований простір, готовий до швидкозмінної цифрової ери. Керівництво університетів повинно інвестувати у фахівців з інформації, даних, мультимедіа, технологій, а також вкладати кошти у розбудову інфраструктури та розроблення нових політик, які дозволять новим бібліотекам процвітати. Майбутнє університетської бібліотеки — це не лише інформація, а й зв’язок, співпраця та інновації.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/alXOO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-05-30

АНАЛІТИКА ДАНИХ НАУКОВОЇ ЗВІТНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України у співпраці з Державною науково-технічною бібліотекою України опублікували у відкритому доступі аналітичні дані з наукової звітності закладів вищої освіти України, що належать до сфери управління МОН.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України у співпраці з Державною науково-технічною бібліотекою України опублікували у відкритому доступі аналітичні дані з наукової звітності закладів вищої освіти України, що належать до сфери управління МОН.

Інтерактивна візуалізація охоплює відомості про розвиток понад 100 університетів за п’ять звітних років (2019–2023), містить десятки кількісних та якісних показників, зокрема – інформацію про науково-дослідні проєкти, публікації, патенти, обсяги фінансових ресурсів, залучених від бізнесу та міжнародних донорів. Ці дані було зібрано через Національну науково-інформаційну систему та у подальшому оброблено та візуалізовано засобами Google Looker Studio. Вони будуть корисні широкої аудиторії – представникам академічної спільноти, органів державної влади, громадськості та усім, хто зацікавлений у прозорому та об’єктивному аналізі університетської науки в Україні. Основний акцент зроблено на даних щодо частки наукових працівників за основним місцем роботи; молодих учених; реалізації дослідницьких проєктів на замовлення бізнесу; залученні міжнародного грантового фінансування; підтримці українських наукових журналів, які індексуються у МНБД Scopus і WoS та забезпечують безкоштовну публікацію для українських авторів. Проєкт реалізовано в межах розвитку національної науково-інформаційної системи, що підтримується ДНТБ України у рамках створення цифрової екосистеми відкритої науки.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/IQ0P5, https://ukrintei.ua/y/wjOYj

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані

2025-05-30

ПОРЯДОК ДЕННИЙ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ НА 2025–2027 РОКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Рада з питань конкурентоспроможності ЄС ухвалила Порядок денний Європейського дослідницького простору (ЄДП) на 2025–2027 роки.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Рада з питань конкурентоспроможності ЄС ухвалила Порядок денний Європейського дослідницького простору (ЄДП) на 2025–2027 роки.

Це комплексна дорожня карта, реалізація якої має забезпечити покращення екосистеми досліджень та інновацій (R&I) Європи. Вона орієнтована на вирішення завдань мобільності, сталого розвитку, підвищення міжнародної конкурентоспроможності, причому передбачає не лише завдання, а й вимірювані результати. Другий Порядок денний політики ERA окреслює добровільні заходи для Європейського дослідницького простору на період з 2025 по 2027 роки. Подібно до першого Порядку денного, який був розрахований на 2022-2024 роки, 19 нових заходів спрямовані на перетворення пріоритетних напрямків, визначених Пактом про дослідження та інновації (R&I) в Європі, на конкретні заходи, об’єднуючи держави-члени ЄС, країни, асоційовані з програмою «Горизонт Європа», зацікавлені сторони в галузі досліджень та інновацій та ЄК. 11 структурних політик окреслюють довгострокові зобов’язання, вбудовані в національну та європейську політику, такі як відкрита наука, дослідницькі інфраструктури та кар’єра дослідників. 8 дій ERA заповнюють існуючі прогалини в актуальних сферах, зокрема – використанні штучного інтелекту в науці. Упродовж трьох наступних років Єврокомісія, європейські країни та зацікавлені сторони працюватимуть разом для досягнення прогресу в цих заходах ERA.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Mf9o9, https://ukrintei.ua/y/lKoR4,https://euraxess.ec.europa.eu/, https://ukrintei.ua/y/jziXB, https://ukrintei.ua/y/TDPcv

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EC #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука

2025-05-29

СИЛА ЗБАЛАНСОВАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії EBSCO розміщена публікація «Сила збалансованого дослідження: вивчення всіх сторін проблеми».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті компанії EBSCO розміщена публікація «Сила збалансованого дослідження: вивчення всіх сторін проблеми».

У ній наголошується, що збалансоване дослідження є важливим для критичного мислення та прийняття обґрунтованих рішень. Бібліотеки, які пропонують базу даних досліджень «за» та «проти», можуть надати студентам можливість досліджувати протилежні точки зору та покращити їхню інформаційну грамотність, підвищити навички ведення дискусії. В епоху, коли заголовки новин, соціальні мережі та клікбейт конкурують за увагу читача, а думки часто плутають з фактами, збалансовані дослідження важливіші, ніж будь-коли. Бібліотекарі відіграють життєво важливу роль у розвитку допитливості студентів та спрямуванні читачів саме до достовірної інформації. Бібліотекарі мають заохочувати студентів розглядати різні точки зору на суперечливі питання, і тим самим допомагати їм розвивати навички критичного мислення, сприяти всебічно збалансованим дослідницьким звичкам та змістовним дебатам. Усе це являє собою важливі компоненти інформаційної грамотності. У публікації розглядаються переваги збалансованого дослідження незалежно від його масштабу та глибини (студентське есе чи політична дискусія), важливість ознайомлення з різними точками зору, яка дозволяє більш глибоко зрозуміти проблему, інструменти підтримки збалансованої дослідницької та інформаційної грамотності, виховання та підтримка культури дослідження, побудованого на допитливості та неупередженості (ставити вдумливі запитання, оскаржувати припущення та шукати різноманітні джерела). У світі, де дезінформація може швидко поширюватися, а луно-камери обмежують доступ до різноманітних точок зору, цей підхід зміцнює звички навчання упродовж життя та підтримує прийняття обґрунтованих рішень. Спрямовуючи дослідників до вивчення всіх аспектів проблеми, бібліотекарі надають їм знання, навички та впевненість, необхідні для досліджень у сучасному складному інформаційному ландшафті.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/V8Pme

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2025-05-27

БІБЛІОТЕКА РОКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Президія ВГО «Українська бібліотечна асоціація» оголосила про старт щорічного Всеукраїнського конкурсу «Бібліотека року 2025».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Президія ВГО «Українська бібліотечна асоціація» оголосила про старт щорічного Всеукраїнського конкурсу «Бібліотека року 2025».

Його мета – підвищення престижу бібліотек в українському суспільстві, демонстрація важливої ролі бібліотек у соціокультурному та інформаційному просторі країни, стимулювання творчої ініціативи бібліотекарів, відзначення кращих інновацій у галузі бібліотечно-інформаційних технологій, а також інноваційних ідей, що сприяють ефективній роботі та розвитку українських бібліотек. Конкурс продемонструє можливості бібліотек щодо організації роботи з внутрішньо переміщеними особами, розширення спектру бібліотечних послуг, ствердження бібліотечних інституцій як гуманітарних хабів. Звання «Бібліотека року» присвоюється бібліотеці за кращий інноваційний проєкт. Також конкурсним журі будуть оцінюватись претенденти на наступні відзнаки: «За вiдданiсть бiблiотечнiй справi», «За внесок у бібліотекознавство», «За внесок у бібліотечну освіту», «Інклюзивна бібліотека», «Краще регіональне відділення». Основні критерії відбору претендентів: оригінальність ідеї; інноваційність: використання цифрових інформаційних технологій, ШІ; активна співпраця з іншими організаціями; наочні вимірювані результати (збільшення кількості користувачів, відвідувань, заходів, фінансування); використання засобів масової комунікації та соціальних мереж для популяризації бібліотек; сталий розвиток; інклюзивність. Конкурс проводиться за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Заявку на участь можна подати до 1 вересня 2025 року.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/L9e2x, https://ukrintei.ua/y/DGBjd, https://ukrintei.ua/y/3VRCW

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини#НРАТ_Бібліотекарям

2025-05-15

National Repository of Academic Texts

The NRAT database includes:

Reports in the field of scientific and scientific and technical activities

Dissertations for obtaining scientific degrees and abstracts

For librarians

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЕТИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ

ЖУРНАЛИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ: ДОСВІД ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ

ФОРМУВАННЯ КОЛЕКЦІЙ АКАДЕМІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ПОТІК ДОСЛІДЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНСТРУМЕНТІВ ШІ ПОСЛАБЛЮЄ ЯКІСТЬ НАУКИ

ПЕРЕЛІК ПОСАД У СФЕРІ ОСВІТИ І НАУКИ З ОБОВ’ЯЗКОВИМ ЗНАННЯМ АНГЛІЙСЬКОЇ

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ

АНАЛІТИКА ДАНИХ НАУКОВОЇ ЗВІТНОСТІ УНІВЕРСИТЕТІВ

ПОРЯДОК ДЕННИЙ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ НА 2025–2027 РОКИ

СИЛА ЗБАЛАНСОВАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

БІБЛІОТЕКА РОКУ