Sorry, this entry is only available in Українська. Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.
Research4Life – міжнародний проєкт, що реалізується Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Продовольчою та сільськогосподарською організацією, Програмою ООН з навколишнього середовища, Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, а також майже 200-ми науковими видавництвами (зокрема – Elsevier, Springer Nature, Wiley, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing) та провідними університетами світу. У розпорядженні Research4Life база даних, що включає 164,9 тис. книжок, 18,7 тис. наукових журналів, 67 довідкових ресурсів у галузях охорони здоров’я, сільського господарства, довкілля, прикладних наук та права. Доступ забезпечується через п’ять спеціалізованих платформ: Hinari – медицина та охорона здоров’я; AGORA – сільське господарство; OARE – довкілля; ARDI – розвиток та інновації; GOALI – право та глобальна справедливість. За період, що минув від моменту долучення України до Research4Life у 2023 року понад 600 українських установ отримали безкоштовний онлайн-доступ до ресурсів цієї бази наукової інформації. Національним координатором програми в Україні виступає Державна науково-технічна бібліотека України.
Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів у розділі «Локальні репозитарії» опубліковано інформацію про те, як українські заклади вищої освіти та наукові установи можуть інтегрувати власні репозитарії до НРАТ.
Sorry, this entry is only available in Українська.
На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів у розділі «Локальні репозитарії» опубліковано інформацію про те, як українські заклади вищої освіти та наукові установи можуть інтегрувати власні репозитарії до НРАТ.
Розпорядником НРАТ наразі забезпечена технічна та програмна можливість підключення ресурсів, побудованих на програмному забезпеченні DSpace, EPrints, OJS, а також з використанням інших програмних систем. Описана загальна схема взаємодії НРАТ із ЗВО і НУ, запропоновані канали для спілкування із командою Нацрепозитарію, опубліковані інструктивні матеріали щодо програмно-технічної взаємодії із НРАТ, наведений повний текст договору / оферти. Ця інформація буде корисною для адміністраторів локальних репозитаріїв та осіб, які здійснюють підготовку документів з акредитації освітніх програм і державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Беатріс Мерч «Як «інститути пам’яті» можуть зберегти наше цифрове майбутнє».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Беатріс Мерч «Як «інститути пам’яті» можуть зберегти наше цифрове майбутнє».
У ній автор розмірковує про те, що можуть зробити університети в епоху зникнення підручників та заблокованих цифрових архівів, щоб захистити доступ до знань. Наразі культурні установи приречені докладати зусиль для подолання безпрецедентних цифрових викликів. Університети стикаються з аналогічним екзистенційним питанням: чи існуватиме й надалі належний доступ до знань, необхідних для викладання, досліджень та інновацій? Бібліотеки, архіви та музеї, що являють собою «установи пам’яті», нині зазнають тиску через практику цифрового ліцензування, яка позбавляє їх традиційних прав на збереження та обмін знаннями. Це важливо для вищої освіти з позицій їхньої місії забезпечення рівного, відкритого та сталого доступу до знань. Система ліцензій та контрактів здатна негативно впливати на дослідження та освіту, оскільки постачальники ставляться до університетів як до корпоративних клієнтів, незважаючи на їхню суспільну роль. Що можуть зробити фахівці вищої освіти, які займаються викладанням, дослідженнями, наданням бібліотечних послуг та управлінням? Проблеми у сфері навчання пов’язані з тим, що дослідницькі інструменти, включаючи штучний інтелект, можуть бути блоковані ліцензійними обмеженнями, що створює ризики для академічної свободи. Якщо установи пам’яті втратять право збирати, зберігати, надавати для навчання, поширювати інформацію, вища освіта сильно відставатиме. Університети повинні забезпечити, щоб цифрова трансформація не відбувалася ціною академічної свободи чи освітньої рівності. Ось контрольний список для університетів, що укладають контракти з постачальниками та політику цифрового доступу до ресурсів: право на збирання, право на збереження, право на видачу та право на співпрацю. Про що йдеться? Право на збирання має гарантувати, що установи зможуть набувати «вічні копії» цифрового контенту законними способами, включаючи оцифрування, навіть якщо платформи намагаються обмежити доступ лише до потокових форматів або форматів з оплатою за використання. Право на збереження передбачає, що контракти дозволятимуть університетам створювати резервні копії та архівувати матеріали для довгострокового доступу (без цього є ризик потрапити до «цифрової епохи темних століть», коли майбутні студенти та дослідники не зможуть скористатися знаннями минулого). Право на видачу охоплює питання надання цифрових матеріалів для ознайомлення як у традиційній бібліотеці, щоб ліцензії не перешкоджали цьому й не порушували рівноправність доступу. Право на співпрацю передбачає дозвіл на обмін цифровим контентом для уникнення дублювання й забезпечення безперервності обслуговування. Нинішні контракти підривають дослідження та освіту, оскільки цифрове ліцензування зазвичай містить обмежувальні та експлуататорські положення, а саме: блокування доступу до ключових матеріалів (відмова у ліцензуванні з боку видавців задля мотивування їх купівлі; видалення матеріалів з доступу без попередження; довільне вилучення матеріалів); експлуатаційне ліцензування (пакетований контент, внаслідок чого бібліотеки зобов’язані оплачувати великі пакети цифрових видань, багато з яких нерелевантні; дозований доступ після обмеженого використання з вимогою повторної купівлі; ліцензування на основі спостереження з вимогою надання доступу до індивідуальних даних користувачів); перешкоди для досліджень та інновацій (заборона на певні програмні продукти та інструменти; скасування захисту інтелектуального аналізу текстів і даних у дослідницьких цілях; нав’язування іноземного права).
Sorry, this entry is only available in Українська. BSF разом з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та ВГО «Українська Бібліотечна Асоціація» оголосили про старт прийому конкурсних заявок від бібліотек м. Києва на участь у проєкті «Бібліотеки емоцій заради добра».
Sorry, this entry is only available in Українська.
BSF разом з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та ВГО «Українська Бібліотечна Асоціація» оголосили про старт прийому конкурсних заявок від бібліотек м. Києва на участь у проєкті «Бібліотеки емоцій заради добра».
Йдеться про європейський проєкт співпраці бібліотек, недержавних організацій і дослідників з усієї Європи, націлений на всебічну підтримку бібліотерапії – інструменту підвищення інклюзії, добробуту та соціального зв’язку. Проєкт частково фінансується Програмою Європейського Союзу «Креативна Європа» та базується на когнітивних науках і читанні як методі впливу на емоційний стан, інклюзію, психічне здоров’я, соціальну стійкість. Його місія полягає у конструктивному реагуванні на кризу психічного здоров’я та зростання соціальної нерівності через передавання бібліотекам відповідних знань, м’яких навичок та спеціальних інструментів. Проєкт залучає письменників і забезпечує створення привітного та відкритого простору для розвитку культурного різноманіття, громадських обговорень і соціальної інтеграції. Очікується, що бібліотеки-учасниці проєкту зможуть реалізувати нові підходи для розвитку та розробки бібліотечних послуг майбутнього завдяки упровадженню інструментів бібліотерапії. Також планується провести перше в Європі дослідження ефективності бібліотерапії. Заявку на участь можна подати до 5 серпня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу сайту DOAJ розміщена публікація Донна Ковентрі та Лукмана Гейса «Тухера: зобов’язання щодо відкритого доступу і сталому та справедливому суспільству знань».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сторінці блогу сайту DOAJ розміщена публікація Донна Ковентрі та Лукмана Гейса «Тухера: зобов’язання щодо відкритого доступу і сталому та справедливому суспільству знань».
У ній розглядається цінність Tuwhera – платформи відкритого доступу, що підтримується Оклендським технологічним університетом у Новій Зеландії. Назва платформи на мові маорі означає «відкритість», що максималоьно точно характеризує призначення цього інституційного репозитарію. Сервіс було засновано у 2016 році як платформу відкритих публікацій двох журналів, а наразі він охоплює вже 21 рецензований журнал з діамантовим відкритим доступом, що використовує OJS. Тематична спрямованість дуже широка – фінанси, архітектура, охорона здоров’я, мистецтво і дизайн, готельне господарство. Крім того, на платформі представлені електронні книги видавництва Open Monograph Press. Матеріали, актуальні для певного регіону, часто не публікуються великими комерційними видавництвами. Тому є цінним міждисциплінарний журнал, присвячений охороні здоров’я та навколишньому середовищу Азіатсько-Тихоокеанського регіону (відповідна регіональна проблематика майже не висвітлювалася раніше у комерційних журналах). Журнал «Робота вчителів» має на меті поширення новозеландських та міжнародних досліджень, присвячених викладачам-практикам. Відкритий діамантовий доступ надає редакторам можливість працювати з різними форматами публікацій, наприклад, включати творчі роботи чи публікувати короткі огляди досліджень замість повних статей. «Етнографічна епоха» заохочує динамічні способи поширення знань, «Тихоокреанські медіа» пропонує широкий спектр матеріалів – від фоторепортажів і спеціальних репортажів до традиційних дослідницьких статей. Активно підтримуються роботи молодих дослідників. Відкритий доступ важливий, оскільки він для авторів та читачів забезпечує рівний доступ до результатів досліджень, дозволяє уникнути фінансових бар’єрів («зелені» та «діамантові» публікації) й сприяє інклюзивності у науковій комунікації. Подальший розвиток сервісу Tuwhera буде пов’язаний з підтримкою стійких відкритих досліджень. Він і надалі орієнтуватиметься на індексацію в DOAJ завдяки авторитетності та легкості пошуку, надійному довіднику, інтеграції з бібліотечними пошуковими системами.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті EBSCO опублікована стаття Ешлі Фейт «Розпакування «чорної скриньки»: чому зрозумілий ШІ є критично важливим для довіри та підзвітності».
Автор розбирає відомості про те, як наразі працюють різні функції ШІ, а також пропонує зосередити увагу на тому, чи існує прозорість ШІ як того вимагають відповідні документи про прозорий та відповідальний ШІ. Прозорість може означати багато різних речей для різних людей, тому важливо визначити, що саме ми вбачаємо під прозорим і зрозумілим штучним інтелектом. Ешлі наголошує, що це відкритість і розуміння того, як щось було створено, обрано, удосконалено ШІ, оскільки саме це є основою для подальшого прийняття рішень. Ми повинні знати про джерела інформації, наявність різних аспектів та глибину опрацювання питання, бути здатними відстежувати, перевіряти або переглядати процеси ШІ. У статті описується сутність прозорості в архітектурі штучного інтелекту; питання взаємодії з різними моделями штучного інтелекту; підходи до оцінювання прозорості ШІ. По-перше, завжди має бути присутнім повідомлення про те, що були застосовані технології штучного інтелекту у певному продукті/сервісі. По-друге, необхідні роз’яснення щодо задіяної моделі ШІ, чому її було обрано, які захисні механізми встановлені для якості, безпеки та впливу на навколишнє середовище, як модель підтримується. Приклад того, як це працює на практиці – сервіси EBSCO.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маї Коріца «Як викладач відповідального бізнесу, я забороняю GenAI у своєму класі».
У ній автор зазначає, що викладач має забезпечити, щоб студенти розвивали інтелектуальну допитливість, поважали одне одного настільки, щоби хотіли чути одне одного, та стали обізнаними й вдумливими громадянами. Генеративний штучний інтелект заважає цьому, тому вона намагається наочно пояснювати своїм студентам, що саме вчені розуміють під академічною етикою та відповідальністю, а також як сучасний корпоративний світ відповідає цим визначенням (чи ні). Для неї важливо, щоб здобувачі освіти були здатні критично розглядати контекст, припущення та наслідки своїх відповідей. Але значна кількість студентів продовжує використовувати ШІ, тому вона залишає можливість для його задіяння при виконанні рефлексивних групових вправ та індивідуального позааудиторного навчання. Мая говорить, що навіть найкращий викладач не зможе протистояти спокусливій легкості, яку пропонують студентам інструменти штучного інтелекту на основі великих мовних моделей. Студентам простіше ввести запитання до чатботу і отримати відповідь у лічені секунди, зекономивши таким чином час на інші свої потреби і задоволення замість того, щоб брати участь у тривалій і непростій дискусії з іншими студентами під час занять. Проблема тут не просто у неправомірній поведінці, а у відсутності навчання як такого. Поширений і зростаючий антиінтелектуалізм посилює проблему використання штучного інтелекту в навчанні, як і сучасне формальне навчання. Наступного року Мая вирішила повернутись до повністю очного навчання, рукописних конспектів, обговорень у невеликих групах та очних іспитів. Це менш ефективно і більш обтяжливо для викладача й не сподобається студентам, але її завдання – навчання, а не профанація.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізи Комптон «Штучний інтелект та оцінювання у вищій освіті».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізи Комптон «Штучний інтелект та оцінювання у вищій освіті».
У ній автор задається питанням «чи становить ШІ загрозу для освіти, чи – нову можливість?» і надає власні поради щодо використання, управління упровадження штучного інтелекту в університетські системи оцінювання, а також розвиток навичок у студентів та розробку навчальних завдань. Наразі інструменти ГШІ викликають занепокоєння в університетах щодо ризиків для практики оцінювання та академічної доброчесності. Викладачі почали розробляти способи використання ШІ для економії часу та збагачення навичок студентів, таких як критичне мислення та аналіз. Це вимагало відповідного досвіду, аналізу того, як використовується штучний інтелект і як він може бути задіяний у майбутньому оцінюванні, переосмислення звичних академічних практик складання іспитів, виконання завдань та оцінювання. Еліза пропонує скористатись колекцією ресурсів різних авторів щодо того, як розробляти підказки, використовувати ШІ для автентичного дизайну оцінювання, які задіяти інструменти виявлення ШІ, як розвивати цифрову грамотність та змінювати роль ШІ у м’яких навичках студентів та їхній адаптації до навчання упродовж життя. Вона радить спробувати оцінити вплив штучного інтелекту на розробку формувального та підсумкового оцінювання (розвиток навичок та рефлексії студентів), застосувати чотирьохетапний процес трансформації оцінювання, розглядати ШІ як допоміжний засіб розвитку критичного мислення, навчати студентів розрізнити контент, створений людиною та згенерованого штучним інтелектом, довідатись про можливості протидії академічній недоброчесності та шахрайству в навчанні, переосмислити інтеграцію ШІ в університетське життя та інклюзивне оцінювання і організацію зворотного зв’язку, розвиток ШІ-грамотності, покращення письмових робіт студентів, забезпечення «глибокого навчання».
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стіва Бріггса «Скористайтеся джерелом бібліотечних даних, щоб покращити свої навчальні курси».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стіва Бріггса «Скористайтеся джерелом бібліотечних даних, щоб покращити свої навчальні курси».
У ній зазначається, що університетські бібліотеки пропонують корисні джерела даних про усі аспекти навчання, щоб найкращим чином забезпечити залучення студентів. Згідно UK Teaching Excellence Framework 2023, Національного опитування студентів (NSS) та Опитування про досвід післядипломної освіти (PTES) університетські бібліотеки здатні забезпечити умови для створення відмінного освітнього студентського досвіду. Студентоорієнтовані бібліотечні приміщення, комплексні колекції ресурсів, спеціалізовані бібліотечні системи та підготовлений персонал – є пріоритетом для розвитку бібліотек. Бібліотечні дані мають потенціал для надання глибокого розуміння того, як студенти підходять до навчання та як воно ними сприймається. Стів розглядає п’ять аспектів бібліотечних даних, необхідних для ефективного удосконалення університетських курсів, а також демонструє, як викладачі та бібліотечні команди можуть співпрацювати для оптимізації використання такої інформації. Потрібно перш за все проаналізувати дані щодо відвідування бібліотечних приміщень (кількість студентів та хронологічні коливання); затребуваність бібліотечних ресурсів (для цього зазвичай використовують спеціалізоване програмне забезпечення для аналітики кількості звернень до навчальних ресурсів); використання колекцій (поза межами рекомендованих викладачами або стандартних списків ресурсів); теми студентських запитів та відгуки студентів (оцінки щодо якості отриманих відповідей на запитання, пов’язані з бібліотекою, досвід користування бібліотекою); залученість авторів курсів до роботи з бібліотечними даними. Він говорить про власний досвід участі у щомісячних зустрічах команд академічного успіху викладачів з бібліотекарами та іншими централізованими службами підтримки. Вони надають чудову можливість для постійного діалогу щодо залучення студентів та відгуків, пов’язаних з бібліотекою, які потім можна поширювати серед викладачів. Підхід, зосереджений на навчальному шляху, має вирішальне значення для покращення досвіду та результатів навчання студентів під час планування удосконалення курсу.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?».
У ній зазначається, що практика навчального року, що завершився, наочно продемонструвала новітні технологічні зміни в освіті. Менш, ніж за три роки від моменту запуску ChatGPT, використання штучного інтелекту студентами стало настільки поширеним, що їхні письмові роботи перестали бути надійним показником того, що вони вивчили в рамках навчання в університеті. Про це розмірковують три науковці і пропонують власне бачення перспектив. Зокрема, у статті «Вища освіта явно перебуває на переломному етапі» Марк Шанахан розповідає про використанняя генеративного штучного інтелекту в Університеті Суррея, де він веде модулі з політики та міжнародних відносин. Цьогоріч вперше у його практиці 40 робіт (з 900) були офіційно вилучені за академічні порушення, причому більшість з них була згенерована штучним інтелектом. Він проводив роз’яснювальну роботу серед студентів, досліджував їхні есе на предмет розуміння та оригінальності і упевнений, що необхідно користатися перевагами ГШІ, але спочатку студенти мають засвоїти основні навички критичного мислення, комунікації та творчої співпраці. Лише тоді вони зможуть використовувати ШІ як допоміжний інструмент, але не як повну собі заміну. Алан Грін у публікації «Єдине рішення, яке я бачу, – це повернення до очних іспитів», зазначає, що оцінювання у вищій освіті, яким ми його знали упродовж тривалого часу, більше не працює. Перехід до заочного оцінювання й тестування онлайн, який досяг свого апогею під час пандемії, був популярним як серед студентів, так і серед викладачів. Але запуск ChatGPT наприкінці 2022 року зробив таке оцінювання неприйнятним. ШІ він розглядає як ендемічне явище у вищій освіті, від якого складно позбутись: він занадто спокусливий і при цьому безкоштовний. І його дедалі важче виявити. Відповіді, надані ГШІ, можуть бути вражаюче широкими, та вони, зрештою – поверхневі й позбавлені глибокого аналітичного розуміння, містять «галюцинації» (вигадану інформацію, створену самим штучним інтелектом). В якості альтернативи Алан пропонує повернення до очних іспитів, але вказує на те, що такий перехід несе додаткові ризики – назадоволення студентів, надмірне навантаження на викладачів. На практиці очні іспити часто заохочують здобувачів освіти до зазубрювання, суворі часові рамки обмежують можливість студентів продемонструвати критичне мислення та аналіз, але принаймні ми можемо бути впевнені, що людина, яка сидить на стільці в екзаменаційній залі, дійсно опанувала навчальний матеріал. «Штучний інтелект змушує вищу освіту приділяти більше уваги письму, а не менше» говорить Джозеф Мокслі. В університетах викладачі потерпають від поданих студентами безглуздих і безголосих творів, написаних у співавторстві з ChatGPT, Claude, Perplexity та іншими великими мовними моделями. Навіть ті старанні викладачі, які використовують детектори ШІ або залучали інші заходи контролю (наприклад, просили студентів записувати свої сесії), усвідомлюють, що студенти знаходять способи звести ці зусилля нанівець. Руйнівного удару також зазнають практики читання первинних академічних джерел: раніше студенти мали їх прочитати, щоб скласти уявлення про суть підходів, а зараз ШІ робить резуюме довідкових матеріалів, статей і книг. Поколіннями викладачі академічного письма посилалися на слова Ісаака Ньютона «якщо я бачив більше, ніж інші, то лише тому, що стояв на плечах велетнів», щоб надихнути студентів до глибокого наукового пошуку й дискусії. Академічне письмо є фундаментальним способом, за допомогою якого пізнається світ навколо і всередині нас. Але нині в епоху ГШІ ця цінність зникає.
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
