ДОКТОРСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК СУСПІЛЬНЕ НАДБАННЯ: ВИКЛИКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ДОСТУПУ

ДОКТОРСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК СУСПІЛЬНЕ НАДБАННЯ: ВИКЛИКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ДОСТУПУ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Британську бібліотеку закликають приділити архіву дисертацій належну увагу».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Британську бібліотеку закликають приділити архіву дисертацій належну увагу».

Автор аналізує питання збереження та доступності для ознайомлення докторських дисертацій у Великій Британії. Наголошується, що дисертаційні роботи становлять важливу частину національної наукової спадщини, але наразі залишаються недостатньо інтегрованими в сучасну систему академічної комунікації. Тисячі дисертацій, підготовлених у британських університетах, формально зберігаються в архівах, проте на практиці є складнодоступними для дослідників, політиків і широкої академічної спільноти. Попри розвиток цифрових репозитаріїв, наявна система залишається фрагментованою: різні університети застосовують власні стандарти зберігання, опису та доступу, що ускладнює пошук і повторне використання результатів досліджень. У цьому контексті Британська бібліотека розглядається як інституція, здатна відіграти координаційну роль і забезпечити більш цілісний підхід до архівування докторських робіт. Обмежений доступ до дисертацій знижує можливості перевірки методології, якості аналізу первинних даних та інтелектуальної еволюції наукових ідей. В умовах поширення відкритої науки така ситуація виглядає дедалі більш проблемною, адже докторські дослідження містять унікальні емпіричні матеріали, які не завжди повністю представлені у журнальних публікаціях. Недооцінка архівів дисертацій неприпустима. Докторська дисертація є кульмінацією багаторічної дослідницької роботи, а її маргіналізація у національній інфраструктурі знань суперечить декларованій цінності досліджень для суспільства. Посилення ролі Британської бібліотеки у створенні зрозумілих стандартів, інвестування у цифрову інфраструктуру та співпраця з університетами мають бути ключовими кроками, що допоможуть виправити ситуацію.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/X7HEs

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям  #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-02-09
Share
МІЖНАРОДНЕ СТАЖУВАННЯ БІБЛІОТЕКАРІВ У ЛИТВІ

МІЖНАРОДНЕ СТАЖУВАННЯ БІБЛІОТЕКАРІВ У ЛИТВІ

Sorry, this entry is only available in Українська. Асоціація публічних повітових бібліотек Литви за фінансової підтримки Міністерства культури Литовської Республіки оголосила про прийом заявок на участь у шести міжнародних програмах професійного навчання бібліотекарів, які відбудуться в Литві.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Асоціація публічних повітових бібліотек Литви за фінансової підтримки Міністерства культури Литовської Республіки оголосила про прийом заявок на участь у шести міжнародних програмах професійного навчання бібліотекарів, які відбудуться в Литві.

Ці програми спрямовані на зміцнення професійних компетенцій, сприяння інституційній співпраці, підтримку професійної стійкості фахівців публічних бібліотек. Учасникам буде запропоновано пройти 5-денну програму в одній з публічних бібліотек Литви –  Каунаського повіту «Оук Гай», Клайпедського повіту імені Ієви Сімонайтіте, Паневежського повіту імені Габріелі Петкявічайте-Біте, Шяуляйського повіту імені Повіласа Вішинського, Вільнюського повіту імені Адомаса Міцкявічюса та Литовській аудіосенсорній бібліотеці (Вільнюс). Конкурсний відбір здійснюватиметься на основі критеріїв професійної мотивації, актуальності участі та потенційному інституційному впливі. Взяти участь у конкурсі можуть фахівці українських публічних бібліотек з рівнем володіння англійською мовою щонайменше B1. Організатори забезпечать проживання у Литві для всіх учасників, компенсацію витрат на проїзд та добові (у розрахунку до 550 євро на особу). Заявку на участь у стажуванні можна  подати до 23 лютого 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/bmnmh, https://qrpage.net/qr/Rbnww, https://qrpage.net/qr/jc03w

Фото: організатор

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-02-09
Share
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ДОСЛІДЖЕННЯХ: ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ТА РИЗИК ЯКОСТІ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ДОСЛІДЖЕННЯХ: ІНСТРУМЕНТ ПІДТРИМКИ ТА РИЗИК ЯКОСТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Генеративний штучний інтелект – асистент дослідника».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Генеративний штучний інтелект – асистент дослідника».

У ній автор аналізує потенціал генеративного штучного інтелекту як допоміжного інструменту академічних досліджень та звертає увагу на ризики, які виникають у разі некритичного або надмірного використання таких технологій. ГШІ може суттєво полегшувати окремі етапи дослідницького процесу, зокрема – первинну орієнтацію в проблематиці, структурування ідей, формулювання ключових запитань, підготовку чернеток або узагальнення великих масивів тексту. За умови обережного застосування ці інструменти здатні економити час і підтримувати інтелектуальну роботу дослідника, особливо на ранніх стадіях роботи. Водночас слід пам’ятати, що генеративні моделі не можуть замінити ключові академічні компетентності — аналітичне мислення, методологічну рефлексію, здатність оцінювати наукову новизну та якість джерел. ГШІ не володіє розумінням наукового контексту, а працює з імовірнісними мовними шаблонами, що створює ризик помилок, спрощень і відтворення домінуючих наративів. Особливу загрозу становить можливість появи вигаданих або неточно інтерпретованих посилань, що підриває довіру до результатів дослідження. Не можна ігнорувати питання відповідальності дослідника за результати роботи, створені за участі штучного інтелекту. Використання ГШІ не знімає з науковця обов’язку перевіряти дані, забезпечити коректність аргументації та відповідність академічним стандартам. Роль людини в цьому процесі стає більш вимогливою, оскільки потребує постійного контролю, редагування та критичної оцінки згенерованого матеріалу. Генеративний штучний інтелект не є і не має бути автономним учасником дослідницької діяльності, а лише допоміжним інструментом, ефективність якого залежить від рівня академічної культури та відповідальності користувача. За відсутності чітких меж і критичного підходу ГШІ може не підтримувати наукову роботу, а знецінювати дослідницьку практику, підміняючи аналітичну глибину технічною зручністю.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dxiz7  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям  #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-02-06
Share
ЖУРНАЛИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ, ГОТОВІ ПІДТРИМАТИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ

ЖУРНАЛИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ, ГОТОВІ ПІДТРИМАТИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. EIFL оприлюднила оновлений перелік наукових журналів які для українських авторів пропонують пільгові умови публікації – без оплати або зі знижкою APC (Article Processing Charges).

Sorry, this entry is only available in Українська.

EIFL оприлюднила оновлений перелік наукових журналів які для українських авторів пропонують пільгові умови публікації – без оплати або зі знижкою APC (Article Processing Charges).

Electronic Information for Libraries є некомерційною організацією, яка співпрацює з бібліотеками для забезпечення доступу до наукових знань у країнах, що розвиваються та країнах з перехідною економікою. У співпраці з бібліотечними консорціумами було укладено 15 угод з провідними науковими видавцями  щодо застосування  пільгових умов публікації  статей українських дослідників. Ознайомитись з повним переліком журналів, що беруть участь у цих угодах,  а також із детальною інформацію щодо кожної угоди з видавцями та інструктивними матеріалами можна, скориставшись інформацією на вебсайті  EIFL.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/8344ee5d6https://qrpage.net/qr/BQreE, https://www.eifl.net/apcs

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-02-06
Share
ЦИФРОВА ДОСТУПНІСТЬ СТАЄ ПИТАННЯМ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ЛІДЕРСТВА

ЦИФРОВА ДОСТУПНІСТЬ СТАЄ ПИТАННЯМ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ЛІДЕРСТВА

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Чому цифрова доступність є питанням лідерства для університетів».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю «Чому цифрова доступність є питанням лідерства для університетів».

У ній автор аналізує трансформацію підходів до цифрової доступності у вищій освіті. Дійсно, доступність цифрових сервісів стає сферою стратегічної відповідальності університетського керівництва, а не окремих ІТ-фахівців чи  відповідних профільних підрозділів. Йдеться не лише про навчальні платформи, а й адміністративні сервіси, системи комунікації зі студентами, організацію процесу вступу, бібліотечні ресурси та внутрішні системи управління. Причому все це має бути доступним для людей з інвалідністю та інших вразливих груп, щоб забезпечувати рівні можливості, підвищення репутації університету та виконання його суспільної місії. Але цифрова доступність часто упроваджується реактивно, у відповідь на нові нормативні вимоги, скарги або ризики юридичної відповідальності. Необхідно застосовувати проактивну модель, коли цифрова доступність закладається на етапі стратегічного планування, здійснення закупівель, розроблення цифрових рішень і кадрової політики. Ключову роль  у цій моделі  відіграють керівники ЗВО (ректори, проректори, керівники структурних підрозділів), – вони визначають пріоритети, впливають на розподіл ресурсів і делегують відповідальність. Також слід ураховувати, що цифрова доступність пов’язана з питаннями інституційної культури, лідерства й довіри.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/6bOeQ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-02-05
Share
ВИКОРИСТАННЯ ШІ  В ОКСФОРДІ

ВИКОРИСТАННЯ ШІ  В ОКСФОРДІ

Sorry, this entry is only available in Українська. В Оксфордському університеті у викладанні, навчанні і дослідженнях широко використовуються інструменти генеративного штучного інтелекту

Sorry, this entry is only available in Українська.

В Оксфордському університеті у викладанні, навчанні і дослідженнях широко використовуються інструменти генеративного штучного інтелекту

Він став першим університетом у Великій Британії, який почав надавати ліцензії ChatGPT Edu  усім співробітникам та студентам у рамках корпоративної політики роботи з безпечними інструментами ГШІІ. Заохочується безпечне та відповідальне використання ШІ, підкріплене належним навчанням та прозорими і доступними інструкціями. Крім того, університет надає доступ до  навчальних ліцензій Microsoft Copilot Chat та Copilot 365, Google  Gemini  та  NotebookLM. Щоб підготувати співробітників і здобувачів вищої освіти до ефективної та коректної роботи з ГШІ, їм пропонуються інструктивні матеріали (Посібник з ChatGPT), створений  Центр компетенцій зі штучного інтелекту, проводяться вебінари та поширюються поради щодо використання цих інструментів у різних академічних контекстах та дисциплінах. Для підтримки етичного використання ChatGPT в університеті та коледжах запроваджено програму навчання зі штучного інтелекту, яка акцентована на розумінні важливості участі людини у роботі з ШІ, критичного мислення, відповідального застосування. Використання інструментів ШІ дозволяє дослідникам аналізувати великі набори даних, генерувати гіпотези та візуалізувати складні результати з безпрецедентною швидкістю та масштабом, у галузі мистецтва, гуманітарних та соціальних наук ШІІ розкриває нові творчі можливості, сприяє синтезу даних для створення унікальних інтерпретацій та моделювання складних систем. Студенти курсу фізичних наук використовували ChatGPT Edu у різний спосіб для підтримки свого навчання у 2024-2025 навчальному році. Вони досліджували, наскільки ШІ може бути помічником з розмовного навчання, партнером з повторення та нотаток, експериментували з функціями голосового режиму та працювали із зображеннями. Найбільш популярними були: (1) сократівське репетиторство (студенти просили ШІ покроково розібрати проблему, заохочуючи активне мислення, а не пасивне отримання рішень); (2) підготовка резюме та упорядкування нотаток на основі лекцій, структурування складного матеріалу тощо; (3) голосовий режим для повторення без друку та візуальний аналіз для інтерпретації рукописів; (4) персоналізацію шляхом визначення ролей (наприклад, ШІ виступає у ролі «професійного викладача» для поглибленого вивчення ідей та аргументів).  Ключові висновки експерименту: ШІ є доповненням до незалежного мислення, а не скорочений шлях до отримання результату; без  критичного підходу до згенерованих матеріалів не можна використовувати відповіді ШІ, їх треба перевіряти у різний спосіб. Разом із тим, за умови продуманого використання інструментів ШІ та під належним керівництвом та з обачністю вони можуть допомогти учням у самостійному активному навчанні. Також важливо знати, що в Оксфордському університеті прийнята «Політика використання генеративного штучного інтелекту в дослідженнях: рекомендації для дослідників та професійного персоналу». Вона поширюється на співробітників і студентів, які проводять дослідження, а також на сторонніх осіб, які проводить дослідження на території університету або використовують університетські приміщення чи фінансування для своїх досліджень, запрошених співробітників, стипендіатів, підрядників, дослідників-посередників, технічних спеціалістів, персонал ІТ-допоміжної служби, співробітників бібліотеки та адміністративний персонал. Ця політика охоплює і всі внутрішні схеми фінансування досліджень, якими керують дослідницькі служби, відділи й департаменти.

Детальніше: https://www.ox.ac.uk/gen-aihttps://qrpage.net/qr/gzrGW, https://qrpage.net/qr/9zMBw, https://qrpage.net/qr/odA2G, https://qrpage.net/qr/hhJCD, https://qrpage.net/qr/5o0FL

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям  #НРАТ_АкадемДоброчесність

2026-02-04
Share
НОВІ ПРАВИЛА ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

НОВІ ПРАВИЛА ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України оприлюднило нові правила формування переліку наукових фахових видань України.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України оприлюднило нові правила формування переліку наукових фахових видань України.

Відповідний  наказ МОН від 19 січня 2026 року №56,  зареєстрований у Міністерстві юстиції 28 січня 2026 року за № 129/45523 доступний на офіційному вебсайті МОН. Це рішення спрямоване на підвищення якості вітчизняних наукових видань, публікації у яких зараховуються при здобутті наукових ступенів, отриманні вчених звань, ліцензуванні освітніх програм. Нові правила ґрунтуються міжнародних стандартах  публікаційної етики,  прозорих і чітких критеріях оцінювання та принципах академічної доброчесності. Оновлення правил спричинене значним зниженням якості наукових публікацій та видань, поширенням недоброчесних видавничих практик (продаж авторства публікацій, недоброчесне примусове збільшення цитувань, маніпуляції з метриками, датами публікацій, імітації процесів рецензування) і відсутністю ефективних інструментів моніторингу та контролю. Ключові зміни полягають у цифровізації процесів, оновленні правил рейтингування, запровадженні  кластерного підходу. Чинні наукові періодичні фахові видання категорії «Б» залишаються у  «Переліку…»  до 1 червня 2026 року.  Засновники видань мають подати заявки до МОН через систему URIS до 30 квітня 2026 року, використовуючи інструкції, які будуть розміщені у відкритому доступі  2 лютого 2026 року. Заявки, подані для внесення наукового періодичного видання до категорії «Б» Переліку, перевірятимуться упродовж травня поточного року в системі URIS на відповідність формальним вимогам. Відбуватиметься експертне оцінювання заявок комісією з питань публікаційної етики, ⁠формування рейтингового списку наукових періодичних видань у межах кожного кластеру, а  остаточне рішення про внесення наукових періодичних видань до Переліку та присвоєння категорії «Б» буде затверджуватись на термін три роки.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Rrwnl, https://qrpage.net/qr/l6cqz, https://nauka.gov.ua/information

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-01-30
Share
ЛІТЕРАТУРНІ ОГЛЯДИ, ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ЦИТУВАННЯ: У ЧОМУ ПРОБЛЕМА

ЛІТЕРАТУРНІ ОГЛЯДИ, ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ЦИТУВАННЯ: У ЧОМУ ПРОБЛЕМА

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Девіда Джойнера «Від колапсу моделей до колапсу цитування: ризики надмірної залежності від ШІ в академічному середовищі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Девіда Джойнера «Від колапсу моделей до колапсу цитування: ризики надмірної залежності від ШІ в академічному середовищі».

У ній автор розглядає потенційні негативні наслідки, які можуть виникати у науковій роботі через надмірну довіру до генеративного штучного інтелекту при написанні оглядів літератури та пошуку джерел для досліджень. Явище, відоме як колапс, характерне для генеративних моделей штучного інтелекту, коли вони дедалі частіше навчаються на власних матеріалах замість людських даних. Це призводить до втрати різноманітності відповідей, посилення помилок, упереджень і зниження якості генерації. Дослідники пишуть огляди літератури, причому дедалі частіше користуються сучасними інструментами штучного інтелекту, які знаходять джерела із великою кількістю цитувань, пропонувати передусім саме їх.  У результаті посилюється так званий «ефект Матфея», коли вже відомі й цитовані роботи отримують ще більше уваги, незалежно від їхньої актуальності чи новизни.  Як наслідок, посилюється ризик, що наукові огляди дедалі більше будуть спиратись на роботи, які були популярними на момент створення вихідних даних моделей (зазвичай це матеріали до 2022 року), і менше будуть враховувати сучасні відкриття та нові підходи. Це може призвести до «колапсу цитування» — ситуації, коли літературні огляди дедалі частіше посилаються на старі та широко цитовані джерела, створюючи замкнений цикл, який стримує розвиток нових ідей. Автор підкреслює, що контроль дослідника у цьому процесі є критично важливим: роль людини полягає не в тому, щоб просто приймати перші результати, які пропонує штучний інтелект, а фільтрувати їх, критично оцінювати їхню релевантність, перевіряти, піддавати сумніву, залучати нові публікації. Це стає важливою умовою для підтримки динамічного розвитку науки, а не застою в рамках минулого. Також автор звертає увагу на роль журнального рецензування і академічних видань у протидії цим трендам. Він наголошує, що процеси рецензування мають заохочувати використання актуальних і значущих джерел, а не лише покладатися на автоматизовані пошукові стратегії. Науковці можуть уникнути ситуації, коли надмірна залежність від технологій штучного інтелекту призводить не до розширення знань, а до закріплення домінування усталених джерел, що може гальмувати інновації і формування нових теоретичних підходів у науці.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YBgYT

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-01-29
Share
ОСНОВИ РОБОТИ З ВІДКРИТИМИ ДАНИМИ

ОСНОВИ РОБОТИ З ВІДКРИТИМИ ДАНИМИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Основи роботи з відкритими даними». Він розповідає про світ відкритих даних – можливості їх пошуку, цінність аналізу та використання для професійних цілей, у бізнесі та для суспільно корисних справ.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На порталі «ДіяОсвіта» доступний для ознайомлення новий серіал «Основи роботи з відкритими даними». Він розповідає про світ відкритих даних – можливості їх пошуку, цінність аналізу та використання для професійних цілей, у бізнесі та для суспільно корисних справ.

Серіал складається з восьми серій, які  наочно і зрозуміло пояснюють, що таке відкриті дані, як працює інфраструктура даних в Україні та світі,  де шукати надійні джерела відкритих даних, як ефективно з ними працювати, якими є  правові основи доступу до публічної інформації у формі відкритих даних, де можна знайти відкриті дані України та світу. Також слухачі дізнаються, у чому сутність поняття машиночитаності, що таке структура та «чистота» даних, які існують методи обробки та автоматизації роботи з даними, порталами відкритих даних, публічними реєстрами та API, як можна використовувати технології штучного інтелекту для створення, обробки та аналізу відкритих даних. Серіал створений ГО «Агенція журналістики даних» у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України у межах проекту «Сприяння належному врядуванню та позитивному бізнес-клімату в регіоні ОБСЄ через цифровізацію та використання відкритих даних».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/NCYi1, https://qrpage.net/qr/TkTCu

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Іноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям  #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2026-01-29
Share
ДІАМАНТОВІ ЖУРНАЛИ У ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ

ДІАМАНТОВІ ЖУРНАЛИ У ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Кароліни Діас, Хімена дель Ріо Ріанде та Івонн Лухано Вільчіс  «Діамантові журнали та APC у Латинській Америці: сталий розвиток у мінливій екосистемі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття Кароліни Діас, Хімена дель Ріо Ріанде та Івонн Лухано Вільчіс  «Діамантові журнали та APC у Латинській Америці: сталий розвиток у мінливій екосистемі».

У ній автори зазначають, що DOAJ відіграє вирішальну роль у підвищенні глобальної видимості регіональних наукових журналів, більшість з яких дотримуються моделі відкритого діамантового доступу та фінансуються державними університетами й дослідницькими установами. Хоча ця модель і залишається наразі домінуючою, динамічно зростає частка  тих, хто впроваджує моделі на основі APC для покриття операційних витрат. Це сигналізує про зміни у ландшафті наукової комунікації та необхідність сталого фінансування. DOAJ – вичерпний каталог журналів відкритого доступу наразі індексує 3240 латиноамериканських журналів з 22 країн. Понад 86% цих журналів публікуються університетами, навчальними закладами та дослідницькими центрами. У період з 2020 року по 2024 рік кількість латиноамериканських журналів у каталозі DOAJ зросла майже на 10% –  з 2951 до 3240.  DOAJ забезпечує глобальну видимість журналів для Латинської Америки, що надзвичайно важливо саме по собі та для включення до індексів відкритого доступу, таких як OpenAlex. У Латинській Америці науковці розвинули сильну академічну культуру публікацій державних університетів, яка відрізняється від корпоративної моделі, що домінує на Глобальній Півночі. Як наслідок, університети стали основними видавцями наукових журналів та книг. Автори також розглядають модель на основі APC у Латинській Америці. Зростання кількості некомерційних видавництв, які стягують плату за APC, вказує на критичну потребу сталого фінансування для забезпечення довгострокової життєздатності і підтримки доступності журналів відкритого доступу в регіоні.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Cdyqf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2026-01-26
Share