ЄС ПОСИЛЮЄ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

ЄС ПОСИЛЮЄ РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

Європейська комісія та Європейський комітет регіонів підписали новий Спільний план дій щодо посилення ролі міст та регіонів у дослідженнях та інноваціях.

Європейська комісія та Європейський комітет регіонів підписали новий Спільний план дій щодо посилення ролі міст та регіонів у дослідженнях та інноваціях.

Вони співпрацюватимуть для посилення регіонального та місцевого виміру політики та ініціатив ЄС у сфері досліджень та інновацій, сприятимуть обміну досвідом та даними. План дій визначає чотири конкретні пріоритети для стимулювання інновацій, сталого розвитку й конкурентоспроможності в європейських містах та регіонах. Це: розбудова сильних місцевих та регіональних інноваційних екосистем (включає підтримку впровадження Європейського дослідницького простору та забезпечення інтеграції знань, отриманих у результаті передових досліджень, у результати інновацій, залучення та утримання талантів); сприяння «зеленому» та цифровому переходу (шляхом підтримки сталих та інклюзивних інновацій на місцевому рівні); підвищення обізнаності та сприяння доступу до можливостей фінансування й результатів програми «Горизонт Європа» серед місцевих керівників (створення синергії між фондами та обмін передовим досвідом); підтримка розроблення та упровадження у регіонах політики, заснованої на фактичних даних. Регіони залишаються у центрі уваги порядку денного ЄС у сфері досліджень та інновацій. Завдяки Спільному плану дій проривні відкриття, передові технології та спільні екосистеми досліджень та інновацій на місцевому рівні сприятимуть конкурентоспроможності, сталому розвитку, а також здоровому та інклюзивному зростанню в Європейському Союзі. Це оновлене партнерство зміцнює багаторівневе управління, гарантуючи, що місцеві та регіональні органи влади будуть не лише виконавцями, а й активними співавторами політики ЄС у сфері досліджень та інновацій.

Детальніше: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_26_873, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/3ba809ef-3f83-11f1-8095-01aa75ed71a1/language-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Валоризація знань #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-06
Share
ОЕСР: РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ОЕСР: РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Реформування системи оцінювання наукових досліджень для підвищення якості науки».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд «Реформування системи оцінювання наукових досліджень для підвищення якості науки».

У ньому зазначається, що поточні практики оцінювання досліджень відіграють вирішальну роль у формуванні наукових пріоритетів, фінансуванні  та розвитку кар’єри. Проте вони часто спираються на вузькі показники, які не враховують співпрацю, відкритість та вплив на суспільство. Це може створювати хибні стимули для науковців та перевантажувати дослідницькі системи. Потреба в більш збалансованих, економічно ефективних та прозорих підходах, що підтримуються відкритими даними та ретельно регульованим використанням штучного інтелекту – зростає. Реформування оцінювання досліджень вимагає скоординованих дій між установами для того, щоб практики оцінювання науки найкращим чином узгоджувались з мінливим середовищем та суспільними потребами. Існує гостра необхідність у розробленні й практичному тестуванні альтернативних інструментів оцінювання, спрямованих на підтримку розвитку здорової та продуктивної дослідницької культури, яка слугує потребам суспільства. Ця необхідність системної еволюції у бік більш адаптованих концепцій та методологій оцінювання визнається усіма представниками академічної спільноти, фінансуючими  організаціями та стейкхолдерами. Однак трансформація оцінювання виявилася надзвичайно складним завданням, оскільки вимагає зміни загальної парадигми та відповідної трансформації звичних методів і структур оцінювання дослідницької системи в цілому та наукових досліджень зокрема. Наразі таке оцінювання забирає надто багато часу та ресурсів як у дослідників, так і у адміністраторів наукових досліджень. Експерти наголошують, що її слід проводити виключно для досягнення чітко визначених цілей та лише у випадках, коли інші, менш ресурсоємні процеси не дозволяють це зробити. Ефективне оцінювання вимагає середовища, заснованого на принципах FAIR (Financial Independence, Retirement, Interactive, Retirement) та відкритих даних, а втрата контролю та прозорості у цій справі може підірвати автономію дослідницьких установ і довіру до академічної спільноти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/reforming-research-assessment-for-better-science_f6202159-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/reforming-research-assessment-for-better-science_fafa6389/f6202159-en.pdf, https://doi.org/10.1787/f6202159-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-06
Share
НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКІ ПАРТНЕРСТВА ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ СИСТЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКІ ПАРТНЕРСТВА ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ СИСТЕМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

Федеральне міністерство з питань досліджень, технологій та космонавтики Німеччини оголосило про старт конкурсу програми «Німецько-українські партнерства для структурного зміцнення української системи досліджень та інновацій».

Федеральне міністерство з питань досліджень, технологій та космонавтики Німеччини оголосило про старт конкурсу програми «Німецько-українські партнерства для структурного зміцнення української системи досліджень та інновацій».

Програма покликана підтримати систему досліджень і трансферу технологій в Україні, сприяти розробленню ринково орієнтованих рішень та ефективному використанню наявного інноваційного потенціалу України, її інтеграції до Європейського простору досліджень та інновацій. Підтримка надаватиметься німецько-українським проєктам, орієнтованим на стратегічний розвиток у сфері трансферу технологій, розроблення заохочувальних заходів трансферної діяльності; створення структур, пов’язаних із трансфером технологій; оптимізацію управління науковою діяльністю; розроблення пілотних моделей ефективного трансферу технологій між наукою та економікою; поширення кращих практик; розроблення механізмів ефективнішої співпраці між наукою та економікою; створення та зміцнення інноваційних мереж, наукових і технологічних парків, а також регіональних кластерів; використання міжнародного співробітництва для створення спільного простору для обміну перевіреними практиками менеджменту, спільного пошуку / залучення інвестицій та інтеграції у глобальні інноваційні мережі та ланцюги створення доданої вартості; зміцнення регіональних центрів трансферу технологій, стратегій S3; формування структур та інструментів підтримки інноваційних стартапів та спінофів; застосування цифрових рішень в управлінні стартап-проєктами на різних етапах розвитку. Відібрані за результатами конкурсу проєкти отримають гранти у формі безповоротної допомоги  обсягом до 500 тис. євро терміном до 36 місяців. Заявку на участь можна подати до 24 червня 2026 року.

Детальніше:https://www.bundesanzeiger.de/pub/publication/XTRX3WMpHZkMgj1t6jo/content/XTRX3WMpHZkMgj1t6jo/BAnz%20AT%2014.04.2026%20B3.pdf?inline, https://mon.gov.ua/news/federalne-ministerstvo-z-pytan-doslidzhen-tekhnolohii-ta-kosmonavtyky-nimechchyny-bmftr-14042026-oholosylo-konkurs-za-prohramoiu-nimetsko-ukrainski-partnerstva

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-01
Share
ОЕСР: БІОТЕХНОЛОГІЧНІ СТАРТАПИ В ЄВРОПІ

ОЕСР: БІОТЕХНОЛОГІЧНІ СТАРТАПИ В ЄВРОПІ

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано матеріал «Біотехнологічні стартапи в Європі: чому ЄС відстає від конкурентів і що можуть з цим зробити політики?».

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опубліковано матеріал «Біотехнологічні стартапи в Європі: чому ЄС відстає від конкурентів і що можуть з цим зробити політики?».

У ньому наголошується, що Закон ЄС «Про біотехнології» став важливим поштовхом для зміцнення європейського біотехнологічного сектору.  Нове тематичне дослідження ОЕСР пропонує актуальну оцінку поточного стану біотеху. Наразі Європа відстає від конкурентів у створенні біотехнологічних стартапів, патентуванні та венчурному фінансуванні. Гнучке регулювання та ефективні інструменти фінансування можуть допомогти ЄС створити більш конкурентоспроможну екосистему біотехнологічних стартапів. Біотехнології можуть здійснювати стимулюючий вплив на економічне зростання, створення високотехнологічних робочих місць, розвиток методів лікування тощо. Експерти вивчали, чому європейські біотехнологічні дослідження не сприяють появі стартапів; які саме недоліки є в системі європейського патентування та венчурного фінансування; як регулювання ЄС у сфері біотехнологій впливає на інновації та інвестиції; що можуть зробити політики ЄС для підвищення конкурентоспроможності біотехнологічних стартапів.  Вони вважають, що регулювання має стати більш гнучким та максимально адаптованим до специфіки галузевих стартапів в частині швидкості реакції, спрощення доступу до засобів підтримки.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/04/biotech-startups-in-europe-why-does-the-eu-lag-behind-competitors-and-what-can-policymakers-do-about-it.html, https://www.oecd.org/en/publications/a-comparison-of-the-innovation-and-regulatory-environments-for-biotechnology-and-biosolutions-across-the-european-union-and-the-united-states_1ec20342-en.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-05-01
Share
РОЗВИТОК EOSC ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР

РОЗВИТОК EOSC ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОСТІР

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нові кандидати зміцнюють федерацію EOSC та підтримують Європейський дослідницький простір».

На сайті Європейської Комісії у розділі «Дослідження та інновації» опубліковано статтю «Нові кандидати зміцнюють федерацію EOSC та підтримують Європейський дослідницький простір».

У ній йдеться про те, що  Європейська хмара відкритої науки продовжує розширювати свої операційні можливості за рахунок додавання нових учасників інфраструктури EOSC, що знаменує значний прогрес у розвитку федеративної, інтероперабельної системи дослідницьких даних та послуг по всій Європі. Розширення Федерації EOSC зміцнює її стратегічну роль у Європейському дослідному просторі як чинника розвитку відкритої науки, підтримки транскордонного співробітництва та принципів обміну, доступу та повторного використання результатів досліджень. На відкритий конкурс організацій, зацікавлених у створенні вузла EOSC, було подано 14 заявок від національних, тематичних та електронних інфраструктурних спільнот. Усі вони розглядались незалежними експертами, обговорювались на засіданні комітету EOSC та отримали схвалення. Відтепер 14 нових учасників доповнюють EOSC, увійшовши до федерації EOSC, яка працює задля забезпечення безперебійного та надійного середовища для обміну та повторного використання дослідницьких даних і цифрових ресурсів у різних країнах та наукових дисциплінах. Вона прагне підвищити ефективність дослідницьких інфраструктур та сховищ даних у Європі, максимізуючи цінність досліджень, що фінансуються з державного бюджету. Це врешті-решт дозволяє користувачам отримувати більш широкий портфель послуг. Федерація відкрита для приєднання нових учасників,  на засадах скоординованого, сталого та інклюзивного розвитку, підтримання високих стандартів сумісності та якості даних та послуг.

Детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/news/all-research-and-innovation-news/new-candidate-eosc-nodes-strengthen-eosc-federation-and-support-european-research-area-2026-04-23_en,https://research-and-innovation.ec.europa.eu/strategy/strategy-research-and-innovation/our-digital-future/open-science/european-open-science-cloud-eosc_en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-30
Share
ОЕСР: ЕКСПОРТНІ ОБМЕЖЕННЯ НА КРИТИЧНО ВАЖЛИВУ СИРОВИНУ

ОЕСР: ЕКСПОРТНІ ОБМЕЖЕННЯ НА КРИТИЧНО ВАЖЛИВУ СИРОВИНУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перелік експортних обмежень на критично важливі сировинні матеріали: моніторинг застосування експортних обмежень в умовах зростаючої напруженості на ринку та в політиці».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перелік експортних обмежень на критично важливі сировинні матеріали: моніторинг застосування експортних обмежень в умовах зростаючої напруженості на ринку та в політиці».

У ньому зазначається, що критично важливі сировинні матеріали мають визначальний вплив на економічну безпеку та процвітання країн, але різноманітні експортні обмеження підривають стабільність їх постачання. Моніторинг експортних обмежень на такі матеріали, проведений експертами  ОЕСР, сформував базу інструментів – від вимог ліцензування до заборон на експорт. Обмеження на експорт критично важливої сировини зросли вп’ятеро з 2009 року. Нові обмеження на експорт були запроваджені у 2024 році групою багатих на ресурси країн, що розвиваються, переважно – з Африки та Азії (кобальт, марганець, графіт та рідкісноземельні елементи). Близько 70% світового експорту кобальту та марганцю підлягали принаймні одному обмеженню на експорт у 2022-2024 роках. Аналогічна ситуація для графіту (47%), рідкісноземельних елементів (45%), олова (41%). До матеріалів, експортні обмеження яких у 2024 році найбільше зросли, належать тантал, літій, олово, марганець, нікель, кобальт та ряд кольорових другорядних металів (зокрема ванадій та ніобій). Темпи зростання експортних обмежень на ніобій, тантал, ванадій та літій перевищили 10%. Частка імпорту верстатів, що стикаються принаймні з одним обмеженням, у світовому масштабі зросла з 12,4% у період 2009-2011 років до 16% у період 2022-2024 років. У 2024 році майже чверть нещодавно запроваджених обмежень мали форму заборон експорту, тоді як вимоги щодо ліцензування (які у крайніх формах можуть мати наслідки, подібні до заборон) становили 38% нових обмежувальних заходів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-inventory-of-export-restrictions-on-critical-raw-materials-2026_d5ca8f62-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/oecd-inventory-of-export-restrictions-on-critical-raw-materials-2026_2cedac0b/d5ca8f62-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d5ca8f62-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-30
Share
НОВИЙ КОНКУРС ПРОГРАМИ COST ДЛЯ СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ МЕРЕЖ

НОВИЙ КОНКУРС ПРОГРАМИ COST ДЛЯ СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ МЕРЕЖ

Європейська програма European Cooperation in Science and Technology (COST) оголосила про старт нового конкурсу «COST Actions» з підтримки міжнародних науково-дослідницьких мереж.

Європейська програма European Cooperation in Science and Technology (COST) оголосила про старт нового конкурсу «COST Actions» з підтримки міжнародних науково-дослідницьких мереж.

COST Action являє собою міждисциплінарну дослідницьку мережу, що об’єднує дослідників та новаторів, які разом працюють над певним тематичним дослідженням упродовж чотирьох років. Це можуть бути будь-які галузі науки і техніки, де відбувається розвиток міждисциплінарної співпраці між дослідниками, інноваторами та представниками різних секторів урамках Європейського дослідницького простору. Консорціум заявників має охоплювати щонайменше 7 країн – членів COST або партнерських країн, від 50% учасників мають представляти країни інклюзивної цільової групи ITC (Україна входить до цієї групи з березня 2022 року); 40% учасників мають становити молоді дослідники та інноватори. Переможці конкурсу отримають фінансування на створення та розвиток наукових мереж – організацію конференцій, воркшопів, навчальних заходів, короткострокових наукових місій та інших активностей, спрямованих на розвиток співпраці (без прямого фінансування досліджень). Орієнтовний обсяг фінансування – 125 тис. євро у перший рік та 150 тис. євро щорічно у наступні роки для підтримки діяльності мережі. У межах конкурсу планується підтримати до 80 нових COST Actions. Участь у програмі відкриває для українських науковців можливості розширення міжнародної співпраці, формування партнерств для подальшої участі у програмах ЄС, зокрема – «Горизонт Європа». Заявку на участь у можна подати з 31 липня 2026 року до 28 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://www.cost.eu/funding/open-call-a-simple-one-step-application-process/, https://www.cost.eu/cost-events/online-cost-info-day-2026/, https://www.cost.eu/cost-events/online-cost-info-day-2026/, https://mon.gov.ua/news/mon-informuie-pro-vidkryttia-novoho-konkursu-prohramy-cost-dlia-stvorennia-mizhnarodnykh-naukovo-doslidnytskykh-merezh

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-29
Share
ОЕСР: ПОСІБНИК З ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ

ОЕСР: ПОСІБНИК З ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Практичний посібник з податкових пільг для інвестицій».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Практичний посібник з податкових пільг для інвестицій».

У ньому зазначається, що уряди широко використовують податкові пільги для залучення інвестицій та стимулювання певних моделей поведінки й видів діяльності. Проте вони не завжди ефективні у досягненні політичних цілей, що найбільш яскраво видно на прикладі країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою, які мають обмеження в ресурсах й адміністративному управлінні. Цей практичний посібник з інвестиційних податкових пільг покликаний допомогти політикам і спеціалістам-практикам більш ефективно розробляти та впроваджувати податкові пільги. У ньому розглядається підхід, заснований на життєвому циклі політики, що охоплює увесь ланцюжок  –  від розроблення концепції до формування, упровадження, моніторингу та оцінювання результатів. Його використання буде корисним при підготовці компромісних рішень на основі урахування різних варіантів політики та визначенні пріоритетів реформ, оскільки рекомендації спираються на узагальнення практичного досвіду країн з усього світу щодо запровадження податкових стимулів в умовах обмеженості ресурсів. Розроблення політики податкових стимулів суттєво відрізняється залежно від країни та контексту: деякі уряди навмисно прагнуть мінімізувати використання податкових стимулів, покладаючись натомість на заходи зі стимулювання інвестицій, інші розглядають цільові податкові пільги як ключовий інструмент залучення певних видів інвестицій або задоволення наявних потреб.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/a-practical-guide-to-investment-tax-incentives_427c66a9-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/a-practical-guide-to-investment-tax-incentives_d072646f/427c66a9-en.pdf, https://doi.org/10.1787/427c66a9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-04-29
Share
ПРОГРАМА EIT JUMPSTARTER 2026 РОКУ  

ПРОГРАМА EIT JUMPSTARTER 2026 РОКУ  

Ініціатива EIT Jumpstarter оголосила про старт набору учасників семимісячної преакселераційної програми для інноваторів з країн Центральної, Східної та Південної Європи.

Ініціатива EIT Jumpstarter оголосила про старт набору учасників семимісячної преакселераційної програми для інноваторів з країн Центральної, Східної та Південної Європи.

Її мета – підтримка трансформації наукових ідей та технологічних рішень у стійкі бізнес-моделі та сприяння їхньому виходу на ринок. Учасники програми отримають комплексну підтримку у вигляді навчання (онлайн та офлайн), комунікаційних заходів (bootcamps), індивідуального менторства від міжнародних експертів та доступу до європейської інноваційної екосистеми. Програма орієнтована на такі напрями: охорона здоров’я, енергетика, розумні міста, виробництво, харчові технології, сировинні матеріали, міська мобільність. Взяти участь можуть новатори з країн, що відповідають вимогам Регіональної інноваційної схеми EIT, включаючи держави-члени ЄС та асоційовані країни програми «Горизонт Європа» (Туреччина, Україна, Молдова, Вірменія). За результатами проходження програми команди підготують свої проєкти та представлять їх на фінальному заході Grand Final. Найкращі стартапи отримають до 10 тис. євро призових. Програма реалізується за підтримки European Institute of Innovation and Technology (EIT). Заявку на участь можна подати до 8 травня 2026 року.

Детальніше: https://eitjumpstarter.eu/, https://eitjumpstarter.eu/programme-details/, https://mon.gov.ua/news/mon-informuie-pro-vidkryttia-naboru-na-prohramu-eit-jumpstarter-2026https://mon.gov.ua/news/mon-informuie-pro-vidkryttia-naboru-na-prohramu-eit-jumpstarter-2026

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-04-28
Share
ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НА ІТАЛІЙСЬКИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НА ІТАЛІЙСЬКИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Штучний інтелект на італійських фінансових ринках».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Штучний інтелект на італійських фінансових ринках».

У ньому зазначається, що впровадження штучного інтелекту в італійському фінансовому секторі зростає, при цьому лідерами з впровадження є страховий та банківський сектори. Також спостерігається високий рівень розробки та експериментування зі ШІ загального призначення. Із 450 респондентів, які брали участь у проекті ОЕСР, 39% повідомляють про використання ШІ у своїй повсякденній діяльності. Серед основних фінансових секторів найбільша частка впровадження ШІ припадає на страхування (70% респондентів), за яким слідує банківський сектор (59%). Показник запровадження ШІ серед учасників фінансового ринку становить 31%. Найбільш часто згадані варіанти використання ШІ включають оптимізацію внутрішніх процесів та допоміжні функції, що застосовуються у всіх секторах фінансів Італії. Найбільш часті цілі включають аналіз даних, генерацію та узагальнення текстового контенту. Інші поширені варіанти використання включають боротьбу з відмиванням грошей/фінансуванням тероризму, виявлення та запобігання шахрайству, а також підтримку клієнтів (чат-боти). Серед учасників фінансового ринку 60% використовують ШІ для оптимізації внутрішніх процесів, генерації та перекладу текстового контенту. Більшість варіантів використання ШІ у глобальному масштабі залишаються на стадії розробки та експериментування, що свідчить про високу дослідницьку активність. Використання штучного інтелекту (ШІ) набуває все більшого поширення в італійському фінансовому секторі, при цьому експерименти та впровадження швидко зростають, особливо в генеративному ШІ. Спираючись на опитування ОЕСР щодо інновацій ШІ в італійському фінансовому секторі, цей звіт аналізує поточну ситуацію та окреслює політичні міркування, спрямовані на сприяння безпечному та відповідальному розвитку та впровадженню ШІ відповідно до європейської регуляторної бази.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-in-italian-financial-markets_6f42c977-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/04/artificial-intelligence-in-italian-financial-markets_c7466bd4/6f42c977-en.pdf, https://doi.org/10.1787/6f42c977-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини 

2026-04-28
Share