Best practices

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована добірка практичних порад щодо оцінювання навичок студентів та застосування отриманих знань «Еволюція автентичної оцінки».

У ній йдеться про важливість набуття навичок,  необхідних для успіху після завершення навчання, а також про те, як викладачам слід їх оцінювати, та як їх призначення і цінність бачать безпосередньо здобувачі вищої освіти і як вони збираються їх використовувати у майбутньому житті. Основний акцент зроблено на автентичному оцінюванні – цілісному підході, який оцінює здатність студента застосовувати свої знання у змістовних, реальних контекстах. Але як зробити так, щоб це працювало в різних університетських програмах? Як викладачі можуть інтегрувати цифрові технології та генеративний штучний інтелект в автентичне оцінювання, замість того, щоб боротися з ним? І, що найважливіше, як мінімізувати суб’єктивність оцінювання і зробити його справедливим? Ця добірка  пропонує погляди різних авторів на зазначені вище та інші питання, пропонуючи практичні поради щодо того, як зробити автентичне оцінювання ефективним для студентів та викладачів. Ресурс містить  двадцять вісім статей, в яких розглядаються основи автентичного оцінювання; особливості автентичного оцінювання для конкретних курсів; маркування автентичної оцінки та налагодження партнерств з промисловістю; вплив ГШІ на дизайн оцінювання.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/AshKt

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Номан Махтаб «Як перейти від мислення студента до мислення дослідника».

У ній автор надає поради щодо побудови наукової кар’єри, де йдеться про зміну діяльності, створення професійної мережі, складання та виконання реалістичного плану продуктивної дослідницької діяльності. Перехід від навчання до самостійного проведення дослідження є доволі складним. Тут можуть виявитись корисними декілька пропонованих стратегій. Зокрема, починати слід з розроблення всеохоплюючого плану власної кар’єри – важливо сформувати  чітко і практично цілі, завдання,  відповідні кроки, розділивши їх на короткострокові, середньострокові та довгострокові. Також треба подбати про розвиток стійкості, оскільки дослідницька кар’єра сповнена невдач, над якими треба міркувати, щоб визначити напрямки покращення дій і подолання прогалин у навичках. Треба пам’ятати про необхідність постійного навчання, щоб оновлювати свої навички та бути в курсі нових теорії, методологій і практичних розробок. Викладання допомогає розвинути упевненість, яка буде гарною основою під час виступів на конференціях і спілкуванні з професіоналами. Розвиток професійної мережі також важливий, оскільки означає формування корисних зв’язків в обраній сфері. Це в сукупності дозволить аспірантам розвивати дослідницьке мислення, прагнення до нових знань, навичок і стійкості, що корисно не лише для індивідуального зростання, а й для здійснення позитивного внеску в науку.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/azaYt, https://ukrintei.ua/y/ijJX6

 Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття фахівців Брістольського університету «Хочете викладати під час докторської? Ось що вам слід знати».

У ній автори розглядають практичні питання початку педагогічної кар’єри,  ефективного розподілу часу, способів залучення студентів до занять. Під час роботи над докторською дисертацією здобувачі освіти зустрічаються з великою кількістю можливостей, зокрема – викладання. Це не лише пропонує негайну фінансову винагороду, але й може мати позитивний довгостроковий вплив на  академічну кар’єру. Спираючись на власний досвід, автори надають поради щодо того, як отримати максимум від викладацького досвіду. Вони пропонують розпочинати викладання з другого курсу, зважати на попередній досвід навчання й своїх кращих педагогів, щиро захоплюватист своїм предметом, витрачати багато час на попередню підготовку, а подолання труднощів  розглядати як можливості для самовдосконалення і зростання. Адже викладання – це більше, ніж рядок у резюме, – це захоплива професійна подорож. Починати слід з семінарів з невеликими групами, щоб зміцнити впевненість у своїх силах. Потім перейти до лекцій, щоб покращити свою здатність залучати різноманітну аудиторію. Надалі можна взяти на себе керівництво кваліфікаційними роботами студентів. Кожне заняття  це можливість стати упевненим та рефлексивним педагогом, озброїним безцінними навичками та стійкістю.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/kCVGd

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Шайфа Уддін Ахаммеда «Як розвинути мислення дослідника в аспірантурі».

Автор говорить, що вступ до аспірантури – це початок зовсім нового етапу, який дозволяє відточити мислення майбутнього доктора філософії.  Життя аспіранта є доволі непростим, і одне з найбільших випробувань пов’язане саме із розвитком мислення. Переходячи від студентського статусу «споживача знань» до їх виробника, аспірант переходить від пасивного поглинання інформації до активного генерування нових ідей у процесі власних досліджень. Для цього потрібно розвивати мислення дослідника. По-перше, аспіранту необхідно сформувати план власної кар’єри, адже підготовка докторської дисертації – складний довгий шлях, який трохи лякає новачків. По-друге, потрібно використовувати кожну можливість, щоб навчитися – якщо вступив на шлях навчання в аспірантурі, то напевне ти маєш бажання вчитися, його треба плекати й підтримувати. По-третє, слід розвивати свій досвід викладання, активно шукати можливості для роботи в  університеті та за його межами, що розвиватиме інтуїцію, дозволить безпосередньо застосовувати нові навички у співпраці зі студентами, надасть усвідомлення себе як дослідника. По-четверте, потрібно постійно відвідувати конференції та активно й багато читати наукові журнали, – без цього робота аспіранта не матиме бажаного рівня та впливу. Конференції пропонують платформу для зворотного зв’язку, експертної оцінки, підвищення видимості досліджень і безцінного спілкування. Так само публікації можуть надихнути на нові ідеї та показати несподівані перспективи подальших досліджень. «Докторська подорож» ніколи не буває легкою, враховуючи кількість пов’язаних із цим зобов’язань. Необхідно весь час пам’ятати, що ви дослідник і вчений, і що ваша робота може продукувати нові знання.

Детальніше: https://surl.li/nnaspr, https://surl.li/ykoegg

Фото: pixabay.com

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лінсі Тодд і Джеймс Лейтон «Турбуєтесь про публічні виступи?

Спробуйте ці театральні поради». У ній автори пропонують працювати над своїми виконавськими навичками  за допомогою прийомів, які використовують актори. Для великої кількості людей страх сцени є одним з найбільших.  Він може вразити кожну людину несподівано, коли необхідність вийти на сцену видається такою ж привабливою, як і занурення у воду, повну акул. «Страх сцени» – це оманливий термін. Насправді йдеться не лише про сцену,  а про будь-які  переживання при публічному виступу, – у  невеликій аудиторії або навпаки. Спікер повинен адаптувати свою поведінку відповідно до специфіки слухачів; не повинен недооцінювати значення вокальної розминки  для голосових зв’язок, яка готує голос до максимальної потужності перед публічним виступом; вміти користуватись технікою дихання для зменшення стресу та регулювати нервову систему. Для підвищення концентрації, енергетичного потенціалу та мотивації потрібно підвищувати самосвідомість. Якщо вдається викликати зворотню реакцію від аудиторії слухачів, виникає натхнення і відчуття влади, знизити рівень кортизолу та підвищити рівень тестостерону. Щоб під час промови заспокоїтись та відчути безпеку, потрібно дозволити собі робити помилки. Нервувати під час публічних виступів – це абсолютно нормально. Виконавці та науковці з десятиліттями досвіду все одно стикаються зі сценічним страхом. Немає сенсу соромитися, адже є багато методів, за допомогою яких можна значно полегшити свої публічні виступи: не потрібно багато зусиль, щоб напрацювати упевненість у собі та почати відчувати ритм цільової аудиторії.

Детальніше: https://surl.li/jkqkcp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Каллума Рассела «Як збалансувати навчання та дослідження». У ній автор ділиться своїми міркуваннями про поєднання викладання та дослідження на основі саморозвитку.

Він вважає, що для створення стимулюючого навчального середовища для студентів, та підтримки інтересу до оригінальних досліджень, необхідно навчитися ефективно керувати часом. І тут традиційні стратегії, такі як ретельне планування та визначення пріоритетів, залишаються безцінними. Встановлення чітких, досяжних цілей як для викладацької, так і для дослідницької діяльності та створення структурованого розкладу може значно зменшити дублювання і стрес. Ще один важливий момент – інтеграція своїх досліджень у  процес навчання, коли вони розглядаються не як окремі одиниці, а як взаємодоповнюючі аспекти академічного середовища. Наступна порада – не боятися технологій, адже цифрова ера надає нам безліч інструментів, які можуть полегшити балансування між навчанням і дослідженнями. Платформи для співпраці спрощують комунікацію та управління проектами в дослідницьких групах, дозволяючи ефективніше використовувати час і ресурси. Штучний інтелект став цінним цифровим інструментом, який надихає та генерує ідеї як для навчання, так і для досліджень. Необхідно розвивати мережу підтримки, налагоджувати стосунки з колегами, які можуть розділити навантаження з навчання, запропонувати відгук і співпрацювати у дослідницьких проектах, використовувати доступну інституційну підтримку. Неоціненною може стати допомога спеціальних університетських підрозділів, до яких можна звернутися за порадою, керівництвом і підтримкою. Крім того, воркшопи та семінари з ефективних методів навчання і дослідження відкривають нові перспективи та стратегії, сприяючи процвітаючій мережі співпраці між багатьма різними галузями академічного середовища. Важливо проявляти гнучкість і бути відкритим для коригування своїх стратегій. Вимоги академічних кіл не повинні наносити шкоду особистому добробуту викладача чи дослідника, тому обов’язково слід знаходити час для відпочинку та хобі за межами університету, щоб підвищити загальну продуктивність і задоволення від життя.

Детальніше: https://surl.li/hyqwlj, https://surl.li/ljejwk

Фото: pixabae.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Науковцям_КращіПрактики #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики