КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ ГШІ В УНІВЕРСИТЕТІ ПІВДЕННОЇ ДАНІЇ

КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ ГШІ В УНІВЕРСИТЕТІ ПІВДЕННОЇ ДАНІЇ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті  Університету Південної Данії опубліковані «Керівні принципи щодо безпеки даних, авторського права та генеративного штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті  Університету Південної Данії опубліковані «Керівні принципи щодо безпеки даних, авторського права та генеративного штучного інтелекту».

Документ містить рекомендації щодо використання цифрових інструментів, сервісів та утиліт на основі генеративного штучного інтелекту (ChatGPT, Copilot Chat, Midjourney). Наголошується, що при використанні засобів ГШІ потрібно ураховувати, на яких даних проводилось навчання моделі, як використовуються персональні дані користувачів, як постачальник може використовувати різні типи даних та їх поширювати. Навіть якщо постачальник обіцяє не використовувати ваші дані для навчання моделі або доступу співробітників, це не завжди можна перевірити. Документ містить короткий опис питань, пов’язаних з авторським правом, безпекою даних і авторизацією послуг ШІ, поводженням з бізнес-інформацією, умовами ліцензій, застосування авторського права, доступу до персональних даних. Використання генеративного штучного інтелекту в університеті пропонується обмежити дослідницькими проектами та певними визначеними заздалегідь завданнями. Зокрема, співробітникам та здобувачам освіти пропонується уважно відноситись до ліцензійних умов, оскільки навіть безкоштовні рішення мають певні вимоги(ChatGPT попереджає, що його відповіді не можна використовувати для прийняття прямих рішень, які можуть мати юридичні наслідки для окремих осіб, а щодо згенерованого тексту необхідно вказати, що він був написаний за допомогою ШІ). Стосовно авторських прав є певні особливості щодо надання даних без порушення авторських прав третіх осіб. Рекомендації містять застереження щодо використання персональних даних: не слід їх використовувати як вхідні дані для генеративного ШІ, якщо рішення не було авторизовано для цієї мети. Якщо ви плануєте задіяти ГШІ у викладанні, необхідно переконатися, що система/сервіс (наприклад, Copilot або ChatGPT) схвалена університетом для відповідних цілей. У іншому випадку викладач не може вимагати від студентів реєстрації на платформі ГШІ та використання сервісу в рамках курсу. Однак це не заважає викладачам використовувати сервіси та їхні результати у викладанні за умови дотримання вищезгаданих правил введення даних. Системи/сервіси, які університет дозволяє використовувати для обмежених дослідницьких проектів або інших локальних цілей, не призначених для студентів, називаються локальними системами/сервісами. Вони можуть використовуватися локально за умови законного їх використання (безпека сервісу, дотримання правил обробки персональних даних, авторських прав тощо).

Детальніше: https://qrpage.net/qr/vIdLl

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-14
Share
ОЕСР: ЧИ ВПЛИВАЮТЬ ВИБОРИ НА ДОВІРУ?

ОЕСР: ЧИ ВПЛИВАЮТЬ ВИБОРИ НА ДОВІРУ?

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Чи впливають вибори на довіру? Дані з дев’яти європейських країн…» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Чи впливають вибори на довіру? Дані з дев’яти європейських країн…» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління».

У ньому зазначається, що довіра до державних інститутів є фундаментом, на якому здійснюється управління країною та який дозволяє приймати політичні рішення, необхідні  для вирішення нагальних проблем суспільного життя. Довіра демонструє відносини між установами та громадянами, яким вони служать, а її коливання є важливим стимулом для установ для їхнього удосконалення, модернізації й розвитку.  Довіра знижує трансакційні витрати в управлінні, суспільстві та економіці, сприяє ефективній реалізації державної політики. Вона підтримує імплементацію реформ. Високий рівень довіри у поєднанні з громадським контролем допомагає легітимізувати та захищати демократичні інститути. У цьому документі досліджується вплив виборів на довіру до інституційна основі аналізу панельних даних з бази CRONOS-2 Європейського соціального опитування щодо дев’яти європейських країн.  Не встановлено значного впливу виборів на рівень довіри між різними групами країн. Разом із тим, визначено важливі незмінні в часі чинники, пов’язані з довірою – дохід, вік, політичні симпатії. Експерти вважають, що політичний цикл суттєво не впливає на рівень довіри.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/InD6T, https://qrpage.net/qr/1WATI, https://doi.org/10.1787/0b6946e9-en 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-08-14
Share
В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ АУДИТОРІЇ ШІ МОЖЕ БУТИ ТРЕНЕРОМ, А НЕ КОНКУРЕНТОМ

В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ АУДИТОРІЇ ШІ МОЖЕ БУТИ ТРЕНЕРОМ, А НЕ КОНКУРЕНТОМ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Центрального університету Квінсленда «Поза межами галасу: як ШІ може бути в університетській аудиторії тренером, а не конкурентом».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Центрального університету Квінсленда «Поза межами галасу: як ШІ може бути в університетській аудиторії тренером, а не конкурентом».

У ній зазначається, що розміщення навчальних завдань, розрахованих як на штучний інтелект, так і на людські здібності, може допомогти університетським викладачам використовувати найкращі можливості з реального та віртуального світів. Поява ChatGPT та інших генеративних інструментів штучного інтелекту спричинила дискусії щодо використання ШІ у сфері вищої освіти. У них зазвичай домінує занепокоєння щодо академічної доброчесності, втрати робочих місць та руйнування людських зв’язків. Але залишається ключове питання: як викладачі можуть використовувати ШІ для покращення, а не перешкоджання процесу викладання та навчання? Широкий спектр навчальних завдань, що передбачають, зокрема, задіяння штучного інтелекту змінює роль викладачів. У разі зваженого підходу можна забезпечити, щоб технології доповнювали, а не замінювали чи спотворювали процес навчання, сприяли співпраці між викладачами та учнями. Модель, про яку говорять автори, побудована на основі інтерв’ю з експертами та учнями й удосконалена у рамках дослідницького процесу на основі дизайну. Багато моделей штучного інтелекту в освіті зосереджені на тому, що може робити технологія. Мало хто ставить під сумнів те, що вона повинна робити стосовно ролі людини у навчанні. Необхідно забезпечити розуміння цієї нової структури й комфортної взаємодії людини та машини, в рамках якої ураховується  глобальний зсув у мисленні та практичні міркування. Заклади освіти повинні почати думати про те, як можна ефективно інтегрувати ШІ. Зіставлення навчальних завдань з можливостями етичного застосування ГШІ може прояснити, де саме цей інструмент може суттєво допомогти в освіті. Не слід використовувати ШІ там, де потрібні людські здібності – судження, етика, емпатія. Необхідно, щоб застосування ГШІ зміцнювало, а не витісняло людський чинник в системі освіті. Майбутнє викладання не полягає у протистоянні машини та людини: робота з машиною буде завойовувати свій простір, залишаючи необхідність удосконалення процесу навчання.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ESHBi

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-08-13
Share
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ВИКОРИСТАННЯ ЗМІШАНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ВИКОРИСТАННЯ ЗМІШАНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. Університет Люнебурга за підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD) та Федерального міністерства освіти і наукових досліджень Німеччини запускає програму навчання «Мікросертифікати як інструменти інтернаціоналізації для українських університетів».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Університет Люнебурга за підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD) та Федерального міністерства освіти і наукових досліджень Німеччини запускає програму навчання «Мікросертифікати як інструменти інтернаціоналізації для українських університетів».

Ця Програма з використання змішаних методів навчання реалізується у межах ініціативи «German-Ukrainian University Network» і є відповіддю на потребу в гнучких моделях освіти, підтримки міжнародної співпраці з підвищення кваліфікації. Її мета полягає у наданні співробітникам українських закладів вищої освіти необхідних компетенцій управління процесами інтернаціоналізації з акцентом на мікроакредитаціях. Навчальна програма складається з чотирьох модулів, що поєднують теоретичні знання та практичні завдання: «Інтернаціоналізація вищих навчальних закладів»;  «Мікро-сертифікати»; «Управлінські навички»; «Університетські проєкти». Взяти участь у програмі можуть представники закладів вищої освіти України, зацікавлені у розвитку міжнародної співпраці, цифровізації та інструментів мікрокваліфікацій.

Заявку на участь можна подати  до 11 вересня 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Ed59O, https://qrpage.net/qr/cpk3c

Фото: організатори

#НРАТ_Усі_новини #Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2025-08-13
Share
ОЕСР: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ОГЛЯД 2025-2034

ОЕСР: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ОГЛЯД 2025-2034

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сільськогосподарський огляд на 2025-2034 роки» із серії «Сільськогосподарський огляд ОЕСD-FАО».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Сільськогосподарський огляд на 2025-2034 роки» із серії «Сільськогосподарський огляд ОЕСD-FАО».

Цей звіт, підготовлений спільно ОЕСР і Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, містить комплексну оцінку десятирічних перспектив розвитку ринків сільськогосподарських товарів та риби на національному, регіональному та глобальному рівнях. Ключові тенденції відбивають зростання споживання продуктів тваринного походження більш заможним та урбанізованим населенням країн із середнім рівнем доходу. Очікується, що світове сільськогосподарське та рибне виробництво зросте на 14% упродовж наступного десятиліття головним чином завдяки зростанню продуктивності. Збільшення продуктивності сприятиме зменшенню інтенсивності викидів та обмежить очікуване збільшення прямих викидів парникових газів від сільського господарства до 6%. Сценарне моделювання засвідчує, що ліквідація голоду до 2034 року може йти пліч-о-пліч зі скороченням викидів парникових газів на 7%, якщо спільні інвестиції будуть спрямовані на технології скорочення викидів й на 15%-е підвищення продуктивності сільського господарства. Ймовірно, реальні ціни збережуть тенденцію до незначного зниження, що спонукатиме дрібних фермерів підвищувати продуктивність, щоб залишатися конкурентоспроможними.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/cDIie, https://qrpage.net/qr/99uYw, https://www.agri-outlook.org/, https://doi.org/10.1787/601276cd-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-13
Share
ІНВЕСТОРИ ЗАЦІКАВЛЕНІ У ПОГЛИНАННЯХ В СФЕРІ ОСВІТИ

ІНВЕСТОРИ ЗАЦІКАВЛЕНІ У ПОГЛИНАННЯХ В СФЕРІ ОСВІТИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Інвестори зацікавлені у поглинаннях, оскільки університети звертаються до приватних фондів».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Інвестори зацікавлені у поглинаннях, оскільки університети звертаються до приватних фондів».

У ній автор висловлює очікування, що спільні «брендові» кампуси та часткові злиття ставатимуть дедалі все більш поширеними через зростання вартості фінансових ресурсів. Університети зацікавлені у співпраці з приватними структурами для залучення інвестицій та вирішення наростаючих фінансових проблем, але «неелітні» установи не будуть затребувані. Майже половина університетів Великої Британії цьогоріч  зіткнулася з фінансовим дефіцитом  і наразі немає ознак зацікавленості уряду у значних вливаннях бюджетних коштів. Отже, в силу обставин університети стають більш відкритими до угод з приватними компаніями. Такі угоди вже укладаються: компанія Global University Systems, власник Арденського університету, погодилася продати 50-відсоткову частку приватній інвестиційній фірмі Brightstar Capital Partners; юридичний університет, який був корпорацією з королівською хартією, придбаний приватною інвестиційною компанією. Приватні інвестиції не обов’язково означають повномасштабне поглинання. У звіті, опублікованому в рамках роботи над трансформацією сектору з Universities UK, компанія професійних послуг KPMG передбачила, що «ми можемо спостерігати більше спільних брендів філій кампусів та часткових структурованих злиттів». У звіті йдеться про те, шо  дедалі більше університетів починають стикатися з фінансовим дефіцитом та скороченням кількості студентів, тому добре фінансовані приватні постачальники послуг будуть, скоріше за все, прагнути придбати активи, інфраструктуру кампусу або права на освітні програми. Незважаючи на окремі застереження, нові чинники вимагають від університетів «йти цим шляхом», вважає представник корпоративної консалтингової фірми QMPF: «Університети менш схильні брати позики безпосередньо через тиск фінансових домовленостей та фінансову стійкість, але є чимало університетів… які хочуть збільшити кількість студентів, і якщо ви хочете залучити студентів, вам потрібно мати для них гарні місця для проживання». І хоча навчальні заклади стають більш відкритими до такого роду інвестицій, ряд приватних компаній ставляться до фінансових проблем сектору з обережністю, стають «все більш вибірковими та витонченими у виборі типів університетів та проектів, з якими вони хотіли б співпрацювати». Звісно, вища освіта все ще зберігає статус привабливої інвестиції. «Якщо інвестори вкладаються у дуже довгострокову перспективу (до 50 років), вони хочуть бути дуже впевненими в основних унікальних торгових пропозиціях  конкретного закладу вищої освіти, а також в розуміти, що він залишатиметься привабливим для студентів через 20 років і більше». Тим не менш, KMPG зазначає: якщо ця тенденція продовжиться, «політикам потрібно буде розглянути, які зміни необхідно унести до регуляторного середовища, щоб забезпечити достатнє забезпечення якості освіти та належний захист студентів».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/8BFOc, https://qrpage.net/qr/2UzsM 

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-12
Share
ЗАОХОЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

ЗАОХОЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ШІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Томаса Гіпкіна «Заохочення студентів до використання ШІ як інструменту підтримки при написанні текстів, а не як генератора ідей». 

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Томаса Гіпкіна «Заохочення студентів до використання ШІ як інструменту підтримки при написанні текстів, а не як генератора ідей». 

У ній автор розглядає актуальні практичні питання, пов’язані з використанням студентами штучного інтелекту. Зокрема, він задається питанням, чи повинен Центр академічного письма використовувати генеративний штучний інтелект при навчанні студентів; чи слід протиставляти / розрізняти завдання генерування ідей та надання допомоги в редагуванні текстів; чи є різниця між оцінюванням вроджених здібностей учня до письма та здібностей до покращення письма завдяки використанню технологій. Звісно, допомога ШІ у написанні текстів має бути дозволена, говорить Томас.  Але політика ЗВО повинна зосереджуватись на конкретних результатах навчання у рамках курсу. «Як викладач письма, я обмежую те, які саме засоби покращання текстів можуть використовувати студенти, оскільки саме навички письма є основою того, що викладається та оцінюється». Доки студенти використовують ШІ для чіткого вираження власних знань, а не для заміни цих знань чужими ідеями, він може використовуватись як додаткова підтримка (репетитор з письма). Необхідно пояснювати студентам вирішальну різницю між використанням ШІ для генерування ідей та його використанням для підтримки власного письма. І викладачі повинні дати чіткі практичні поради у цій сфері.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/ShtHO

Фото: ІСАІ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-08-12
Share
ОЕСР: ВПРОВАДЖЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ НАУКИ В ДОСЛІДНИЦЬКУ ПОЛІТИКУ

ОЕСР: ВПРОВАДЖЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ НАУКИ В ДОСЛІДНИЦЬКУ ПОЛІТИКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Впровадження громадянської науки в дослідницьку політику» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Впровадження громадянської науки в дослідницьку політику» із серії «Документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що громадянська наука, тобто активна участь громадян у продукуванні наукових знань, може застосовуватися у широкому спектрі наукових дисциплін і є цінною для вирішення пріоритетних завдань політики у галузі науки, технологій та інновацій. Існує три основні політичні підстави для просування громадянської науки: збільшення обсягу даних та їх аналізу й прискорення наукових відкриттів;  більш ефективне вирішення суспільних потреб та викликів; підтримка демократизації та упровадження політик, що ґрунтуються на наукових знаннях. Громадянська наука повинна розглядатися як невід’ємна частина відкритої науки. Вона має потенційну цінність для постачальників і користувачів наукових знань не лише у тих галузях, де її цінність вже визнана (наприклад, екологія, біорізноманіття, охорона здоров’я, астрономія), а й у багатьох інших секторах –  від енергетики та цифрової трансформації до транспорту та міського планування. Громадяни володіють важливими знаннями та інформацією (наприклад, місцевими, історичними або експертними) в усіх цих сферах. Вони можуть допомогти у зборі та аналізі важливих даних і, що найважливіше, можуть формулювати нові дослідницькі питання, які є для них актуальними. Участь громадян у дослідженнях має надзвичайно важливе значення для вирішення багатьох складних завдань та досягнення цілей сталого розвитку. Цей документ призначений, перш за все, для розробників політики у галузі досліджень (владних структур, грантодавців), він покликаний допомогти їм у визначення потенціалу громадянської науки та прийнятті рішень на основі відповідного планування, а також підтримати упровадження та оцінку ефективності громадянської науки. Він містить набір загальних рекомендацій, пов’язаних з політичною основою та варіантами політики, а також поєднаних з аналізом національних та міжнародних ініціатив.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2l04O, https://qrpage.net/qr/EdjGh, https://doi.org/10.1787/a1cfb1a8-en 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-08-12
Share
МИ НЕ МОЖЕМО ПОВЕРНУТИ ЧАС

МИ НЕ МОЖЕМО ПОВЕРНУТИ ЧАС

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Ми не можемо просити повернути час. Ресурсів просто немає».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Ми не можемо просити повернути час. Ресурсів просто немає».

У ній автор наголошує, що вимоги сектору вищої освіти до уряду Великої Британії мають бути реалістичними з огляду на обмеженість державних фінансів. Тому закладам вищої освіти доведеться вирішувати свої власні проблеми шляхом підвищення ефективності та співпраці. Згідно з матеріалами незалежного досліження Манчестерський університет приносить більшу цінність Великому Манчестеру, ніж обидва разом узяті головні футбольні клуби міста – «Манчестер Юнайтед» і «Манчестер Сіті». Незважаючи на це, ніхто не має ілюзій щодо поточного стану університетів в усій Британії – вони борються зі зниженням вартості навчання та скороченням державної грантової підтримки, на які накладається ще й скорочення кількості іноземних студентів. Президент Асоціації британських університетів Малкольм Пресс  говорить: «Уряд не завжди може робити все, що ми хотіли б, оскільки державні фінанси дуже обмежені. Думаю, немає сенсу озиратися на те, як все було, скажімо, 10 чи 15 років тому, коли університети були у кращому фінансовому становищі, ніж сьогодні. Немає сенсу сподіватись, що можна повернути час, повернутись до колишнього стану. Тому що ресурсів просто немає. Натомість ми повинні… бути дуже розумними у своїх очікуваннях. І коли ми просимо щось, ми повинні показати уряду, що існує принцип «послуга за послугу»».  Незважаючи на те, що керівники університетів публічно проголошують націленість на співпрацю, є ознаки суттєвого зростання конкуренції між ЗВО. Це особливо стосується набору студентів: елітні заклади збільшують свою частку на ринку вітчизняних студентів, забираючи абітурієнтів, яких раніше, можливо, не приймали, та залишаючи заклади з нижчими тарифами у боротьбі за заповнення своїх місць. Ця тенденція не обов’язково є позитивною для студентів. Університет, який приймає студентів «за дуже широким діапазоном тарифів» повинен гарантувати, що вони зможуть досягти успішних результатів. Незважаючи на конкуренцію за студентів, п’ять університетів Великого Манчестера вже співпрацюють між собою: створена спільна Школа архітектури та єдиний центр психічного здоров’я студентів. Це неминуче буде тернистий шлях, але ми повинні бути позитивними та оптимістичними.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/kZ20q

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-08-11
Share
ПРОДОВЖЕНО БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО RESEARCH4LIFE

ПРОДОВЖЕНО БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО RESEARCH4LIFE

Sorry, this entry is only available in Українська. Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.

Research4Life – міжнародний проєкт, що реалізується Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Продовольчою та сільськогосподарською організацією, Програмою ООН з навколишнього середовища, Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, а також майже 200-ми науковими видавництвами (зокрема – Elsevier, Springer Nature, Wiley, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing) та провідними університетами світу. У розпорядженні Research4Life  база даних, що включає 164,9  тис. книжок, 18,7 тис. наукових журналів, 67 довідкових ресурсів у галузях охорони здоров’я, сільського господарства, довкілля, прикладних наук та права. Доступ забезпечується через п’ять спеціалізованих платформ: Hinari – медицина та охорона здоров’я; AGORA – сільське господарство; OARE –  довкілля; ARDI –  розвиток та інновації; GOALI – право та глобальна справедливість. За період, що минув від моменту долучення України до Research4Life у 2023 року понад 600 українських установ отримали безкоштовний онлайн-доступ до ресурсів цієї бази наукової інформації. Національним координатором програми в Україні виступає Державна науково-технічна бібліотека України.

Детальніше: https://www.research4life.org/about/https://dntb.gov.ua/research4life, https://qrpage.net/qr/aO7lc

Фото: логотип

#НРАТ_Усі_новини #Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-08-11
Share