For scientists

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Гербранда Толена «Маркетизація вищої освіти Британії полягає не лише у неолібералізмі».

Наголошується, що політичне втручання у розвиток освіти свідчить про неправоту противників маркетизації, які вбачають неолібералізм коренем зла.  Основним  проблемним питанням наразі є ліміт плати за навчання, який підвищуватиметься разом з інфляцією, не вирішуючи по суті проблем, що викликали фінансову кризу, яка поглиблюється упродовж останніх семи років. Дискусії точаться і навколо того, чи модель фінансування з високою платою забезпечить кращі результати для студентів, держави та університетів. Це стосується не лише зменшення фінансового навантаження на платників податків, а й доступності вищої освіти для студентів. Разом із тим треба зрозуміти, чи усвідомленою є потреба заохочувати конкуренцію між університетами. Наразі спостерігається маркетизація  вищої освіти Британії, яка проявляється по-ріному – від переходу на корпоративне управління до підвищення значимості різноманітних рейтингів та брендингу. Але хоча способи, якими вища освіта стала ринковою та комерціалізованою, добре задокументовані, набагато важче відповісти на питання, чому ринкові підходи були запроваджені так швидко. Популярна відповідь вказує на неолібералізм – політичну доктрину, яка сприяє заснована на ринковій конкуренції, отже відмова від маркетизації розглядається як боротьба з великою, всеохоплюючою силою, яка здатна успішно трансформувати суспільство. Разом із тим, звучать голоси про необхідність більш широкого економіко-інструментального погляду на вищу освіту та роль держави (спостерігається розширення державного втручання в широкому діапазоні сфер, що виходять далеко за рамки підтримки ринкової конкуренції)відмови від несистемного, хаотичного формування політики вищої освіти. Жорсткий прагматичний підхід  до використання державних фінансів спричинив «замороження» плати за навчання, яка фінансується за рахунок державних позик.

Детальніше: http://surl.li/tggayt, http://surl.li/cycbvg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса «Аргентинські науковці рятуються від жорсткої економії через рік правління Мілея».

У ній йдеться про протести, що відбулись у Буенос-Айресі під гаслами протидії скороченню  університетської освіти. Вони були надзвичайно масштабними: за деякими оцінками у них брала участь чверть населення міста-мільйонника. Це свідчить про розуміння критичності проблем та величезне занепокоєння поточним становищем освітніх установ. Ситуація, з якою наразі стикаються аргентинські університети та науковці-дослідники в цій країні, залишається жахливою. Зарплати вчених були знижені уполовину від їхньої реальної вартості на тлі спіральної інфляції, а «шокова» економія зменшила здатність державних університетів компенсувати персоналу це падіння. Багато хто побоюється, що тисячі вчених, які зараз масово  залишають свої посади, – це лише початок катастрофічного відтоку. Причому, за словами Валерії Леві, заступника декана факультету точних і природничих наук Університету Буенос-Айреса, найбільше постраждали у цій ситуації молоді науковці. Середня місячна зарплата на посаді асистента викладача така, що не покриває обов’язкових витрат життєдіяльності. Багато хто вирішив поїхати з країни. Наразі президентська команда робить усе для скорочення бюджетного дефіциту «за будь-яку ціну». Такий «короткозорий» погляд нехтує важливістю вищої освіти і досліджень для розвитку країни. У довгостроковій перспективі  поточна політика уряду Аргентики на думку багатьох фахівців матиме надзвичайні руйнівні наслідки для аргентинської наукової спільноти, і вже сьогодні видно основні тренди масштабного відтоку кадрів.

Детальніше: http://surl.li/dpujld, http://surl.li/cyfqok

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини