ПРОЄКТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ КІБЕРГІГІЄНИ ДО 2030 РОКУ

ПРОЄКТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ КІБЕРГІГІЄНИ ДО 2030 РОКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України презентували Проєкт Національної стратегії кібергігієни до 2030 року.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство цифрової трансформації України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України презентували Проєкт Національної стратегії кібергігієни до 2030 року.

Документ має на меті зміцнити цифрову стійкість, підвищити рівень цифрових навичок громадян, сприяти розвитку безпечного цифрового середовища для людей, компаній і державних установ, просувати передові практики у цій сфері. У проєкті Стратегії проголошено мету, принципи та завдання кібергігієни задля запобігання можливому негативному впливу новітніх цифрових технологій на громадян. Ключові цілі включають упровадження стандартів безпеки у держустановах, підвищення обізнаності населення про кіберзагрози, сертифікацію держслужбовців, а також інтеграцію курсів з кібергігієни до шкільної програми. Основні цілі та заходи, яких планується досягти у період  до 2030 року: підвищення обізнаності населення – залучити 2 млн громадян до програм з кібергігієни та довести обізнаність до 10%; стандартизація в держсекторі – впровадити стандарти безпеки у 90% державних установ та провести пілотний проєкт зі 100 великими компаніями; кваліфікація держслужбовців – забезпечити, щоб 80% держслужбовців отримали сертифікат з кібергігієни; освіта – інтегрувати курси з кібергігієни до 10% шкіл до 2027 року та до 20% – до 2030 року; захист вразливих груп – посилити поінформованість неповнолітніх, людей елегантного віку та ветеранів.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ju8iD, https://qrpage.net/qr/IOfk3,  https://qrpage.net/qr/gum94

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-11-25
Share
ОЕСР: ГЛОБАЛЬНИЙ ЗВІТ ПРО КОРПОРАТИВНУ СТІЙКІСТЬ

ОЕСР: ГЛОБАЛЬНИЙ ЗВІТ ПРО КОРПОРАТИВНУ СТІЙКІСТЬ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальний звіт про корпоративну стійкість за 2025 рік».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Глобальний звіт про корпоративну стійкість за 2025 рік».

У ньому наголошується на важливості інтеграції екологічних та соціальних аспектів у стратегію, діяльність та розкриття інформації про компанію. Це сприяє ефективному управлінню та допомагає інвесторам краще розуміти довгострокові ризики і можливості фірми. Надійні практики, пов’язані зі сталим розвитком, дають можливість компаніям розпізнавати та реагувати на зміни в екологічних та соціальних трендах. У звіті подана інформація про те, як компанії на практиці реалізують «Принципи корпоративного управління»  ОЕСР у сфері сталого розвитку у частині розкриття інформації, побудови діалогу з акціонерами, окреслення обов’язків ради директорів та взаємодії із зацікавленими сторонами. Докази, представлені у звіті, свідчать, що практика розкриття інформації про сталий розвиток покращилася в усьому світі, проте необхідне постійне підтримання відповідних зусиль для підвищення здатності компаній генерувати довгострокове зростання. У 2022-2024 роках розкриття інформації, пов’язаної зі сталим розвитком, розширилося з 86% до 91% світової ринкової капіталізації. У 2024 році майже 12,9 тис. компаній (що представляють 91% компаній, які котируються на біржі), розкрили інформацію, пов’язану зі сталим розвитком, порівняно з 9,6 тис. у 2022 році. Енергетичні компанії мають найвищий рівень розкриття інформації, охоплюючи 94% ринкової капіталізації галузі. тоді як сектор нерухомості має найнижчу частку – 78%. Експерти аналізують цільові показники скорочення викидів, винагороди керівників, капітальних витрат та інвестицій в екологічно чисті дослідження та розробки. У 2024 році компанії, що представляють 88% ринкової капіталізації, розкрили викиди парникових газів. У 2024 році 42% компаній, які розкривають інформацію, пов’язану зі сталим розвитком, отримали підтвердження цієї інформації від зовнішнього постачальника послуг, тоді як більшість компаній покладаються на обмежене підтвердження (56%)  і лише 17% – на обґрунтоване підтвердження.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/vhq9C, https://qrpage.net/qr/AfY9Y, https://doi.org/10.1787/bc25ce1e-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-25
Share
СПІЛЬНІ ЦІННОСТІ — ЗАПОРУКА АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ

СПІЛЬНІ ЦІННОСТІ — ЗАПОРУКА АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шітіжа Капура та Лівіу Матея «Утвердження спільних цінностей допоможе академічній свободі витримати шторм».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Шітіжа Капура та Лівіу Матея «Утвердження спільних цінностей допоможе академічній свободі витримати шторм».

У ній автори наголошують, що в часи зростаючого тиску на автономію вишів важливо не лише мати законодавчий захист, а й відстоювати фундаментальні цінності університетів. Адже університети — це інституції, покликані продукувати й поширювати знання як суспільне благо. Відповідно ключовим є право ставити запитання, оскаржувати усталені уявлення й публікувати навіть непопулярні результати. Саме це відрізняє університет від школи  чи тренінгового центру. У Великій Британії та Уельсі нещодавно було ухвалено закон про свободу слова у вищій освіті. Це добре, але одного лише права недостатньо – потрібна культура, яка підтримує сміливі й відповідальні дослідження. Ключову роль у формуванні такої культури можуть відіграти узгоджені принципи, формалізовані цінності, які університети визнають і застосовують у власній роботі. Завдяки їм можна об’єднати різні внутрішні й зовнішні зацікавлені сторони: від керівників та працівників до урядів і суспільства в цілому. Так, конференція у King’s College London є важливою подією, в рамках якої учасники (представники університетів з усього світу) вільно й без перешкод обговорюють автономію, академічну свободу й відповідальність закладів вищої освіти перед суспільством. Трьома основними «стовпами», які мають захищати академічну свободу, є: незалежність від політичного впливу, високі стандарти академічної якості та свобода дослідження. Легітимність університетів не може базуватися лише на законі, він має бути підкріплений ціннісними рамками, які визнають критичне мислення й готовність до діалогу. Не менше значення має «соціальна ліцензія» – довіра і розуміння з боку широкої спільноти ролі університетів як центрів знань. Якщо громадськість вважає ЗВО ізольованим або відірваним від реального життя, її підтримка буде зменшуватися, а захист академічної свободи — послаблюватиметься. Справжній опір новим проблемам, ризикам та політичному тиску можуть забезпечити не лише юридичні гарантії, а й активне відстоювання цінностей: прозоре ефективне управління, відкритий діалог, сильні керівні органи, довіра та громадська підтримка.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2XdbU

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-24
Share
ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШІ ДЛЯ ПІДТРИМКИ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

ОЕСР: ВИКОРИСТАННЯ ШІ ДЛЯ ПІДТРИМКИ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання штучного інтелекту для підтримки учнів з особливими освітніми потребами» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Використання штучного інтелекту для підтримки учнів з особливими освітніми потребами» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

У ньому зазначається, що ефективна інтеграція цифрових технологій в освіту продемонструвала їх високий потенціал у підтримці учнів з особливими освітніми потребами (ООП). Цифрові навчальні середовища та інтелектуальні системи репетиторства можуть покращити процеси навчання для учнів з ООП. Технології, такі як оновлені дисплеї Брайля, програмне забезпечення для субтитрів, персональні цифрові помічники та інші  можуть сприяти усуненню бар’єрів для навчання та повноцінної участі осіб у суспільному житті. Дослідження дозволили встановити, що інтеграція таких інструментів призводить до покращення результатів навчання, розвиває соціальні навички, одночасно збільшуючи ймовірність вступу людей з ООП до закладів вищої освіти. Інклюзивні умови покращують толерантність, зменшують упередженість та підтримують академічні результати, розширює професійні можливості та сприяє  зростанню доходів. Детально розглядаються різні аспекти використання інструментів  штучного інтелекту, а також ключові ризики, обмеження,  ефективність, механізми забезпечення етичного, сталого та безпечного упровадження. Також наводяться політичні міркування щодо обрання, розроблення та інтеграції інструментів ШІ для інклюзивної освіти на засадах етичного проектування, доказових досліджень, моніторингу, захисту даних і підзвітності.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/FwLb3, https://qrpage.net/qr/Kx12u, https://doi.org/10.1787/1e3dffa9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-24
Share
НАЦІОНАЛЬНА ПЛАТФОРМА ПІДГОТОВКИ ЕКСПЕРТІВ ІЗ КІБЕРБЕЗПЕКИ

НАЦІОНАЛЬНА ПЛАТФОРМА ПІДГОТОВКИ ЕКСПЕРТІВ ІЗ КІБЕРБЕЗПЕКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. СDTO Campus разом із Держспецзвʼязку інформують про старт національної освітньої платформи для підготовки фахівців із кіберзахисту CISO Campus.

Sorry, this entry is only available in Українська.

СDTO Campus разом із Держспецзвʼязку інформують про старт національної освітньої платформи для підготовки фахівців із кіберзахисту CISO Campus.

Це важлива місія з підготовки Chief Information Security Officer для державних установ України. У 2025 році було запроваджено відповідну посаду для оцінювання ризиків, розбудови системи захисту цифрової інфраструктури, оперативного реагування на кіберзагрози, захисту даних громадян, забезпечення стійкості сервісів та координації роботи команд, що реагують на інциденти. CISO Campus допомагатиме у формуванні  спільних стандартів роботи професійної спільноти та культури кіберстійкості у державному секторі. До навчання запрошуються керівники з кібербезпеки (CISO); менеджери з реагування на інциденти; фахівці CSIRT/CERT/SOC; кандидати на керівні посади у сфері кіберзахисту та інші зацікавлені особи. За перший рік планується підготувати близько 900 фахівців.

Детальніше:  https://curly.click/r/da3a, https://qrpage.net/qr/zEOdp

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-11-21
Share
ОЕСР: ЦИФРОВА ТОРГІВЛЯ

ОЕСР: ЦИФРОВА ТОРГІВЛЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт  «Оцінювання  цифрової  торгівлі».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт  «Оцінювання  цифрової  торгівлі».

У ньому наголошується, що по мірі прискорення цифрової трансформації цифрова торгівля швидко стає імперативом торгівельної політики. За відсутності офіційної статистики експертами ОЕСР було проведено експериментальне оцінювання цифрової торгівлі відповідно на засадах підходів, викладених у «Посібнику з вимірювання цифрової торгівлі». Цифрова торгівля визначається як сума обсягів торговельних операцій, замовлених та доставлених у цифровому форматі. Методологія оцінювання частки цифрових замовлень у цифровій торгівлі ґрунтується на аналізі електронної комерції та враховує частку товарообігу, оформленого у цифровому форматі, а також міжнародну торгівлю і частку експорту, оформленого за допомогою цифрових інструментів. Зазначені оцінки на рівні галузі комбінуються з даними про цифрову торгівлю, які оприлюднюються Світовою організацією торгівлі. Встановлено тенденцію зростання у період 2010-2023 рр.  цифрових замовлень, хоча темпи та масштаби різняться залежно від країни. Цифрова торгівля відіграє дедалі більш значну роль у транскордонному обміні, – майже половину загального обсягу цифрової торгівлі. ОЕСР планує скласти  базу даних експериментальних оцінок цифрової торгівлі для  24 країн та 7 секторів, зокрема, застосовуючи опитування щодо внутрішньої та міжнародної електронної торгівлі, збір даних про імпорт, транзакції B2C та інформацію цифрових платформ.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/W5ICo, https://qrpage.net/qr/ki13g, https://doi.org/10.1787/c7dbbc14-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ВідкритіДані

2025-11-21
Share
АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС PLAGIARISM CHECKER X

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС PLAGIARISM CHECKER X

Sorry, this entry is only available in Українська. Plagiarism Checker X являє собою програмний продукт для перевірки наявності плагіату у різних текстах – матеріалах досліджень, блогах, вебсайтах.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Plagiarism Checker X являє собою програмний продукт для перевірки наявності плагіату у різних текстах – матеріалах досліджень, блогах, вебсайтах.

Він був створений у 2014 році як надійний стандартизований сервіс для виявлення плагіату, який дозволяє користувачам перевіряти тексти у найбільш поширених форматах файлів (у т.ч. документи Microsoft Word, електронні таблиці, PDF, RTF тощо). Базова функція виявлення плагіату побудована на сучасних технологіях глибокого пошуку з підсилювачем результатів порівняння із понад 16 млрд проіндексованих веб-сторінок та з мільярдами матеріалів з відкритим кодом, доступних публічно в мережі інтернет. Причому можна аналізувати на предмет оригінальності документи в одному або кількох сховищах, порівнювати документи між собою, здійснювати масовий пошук  для визначення всіх можливих збігів за допомогою перехресного порівняння великого пакету завдань. Також сервіс забезпечує  комплексну перевірку читабельності – аналізує текст з ключовими словами, визначає його складність та придатність для певної цільової аудиторії; має інструмент виключення цитат та бібліографії для академічних користувачів, що допомагає налаштувати сканований контент для звітів і виявляти плагіат відповідно до вимог користувача. Є детектор контенту, згенерованого інструментами штучного інтелекту. Звіти про оригінальність містять кольорову розмітку із посиланнями на джерела та вказуванням рівня подібності. Інтерфейс Plagiarism Checker X доступний сімома мовами: англійською, іспанською, французькою, німецькою, італійською, голландською та португальською, а сам сервіс здатний працювати із понад 250 мовами.  Він найбільш популярний у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Індії, Індонезії, Малайзії, Єгипеті.

Детальніше:  https://plagiarismcheckerx.com/, https://plagiarismcheckerx.com/online-plagiarism

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям 

2025-11-20
Share
АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС PLAGIARISM CHECKER X

АНТИПЛАГІАТНИЙ СЕРВІС PLAGIARISM CHECKER X

Sorry, this entry is only available in Українська.  Plagiarism Checker X являє собою програмний продукт для перевірки наявності плагіату у різних текстах – матеріалах досліджень, блогах, вебсайтах.

Sorry, this entry is only available in Українська.

 Plagiarism Checker X являє собою програмний продукт для перевірки наявності плагіату у різних текстах – матеріалах досліджень, блогах, вебсайтах.

Він був створений у 2014 році як надійний стандартизований сервіс для виявлення плагіату, який дозволяє користувачам перевіряти тексти у найбільш поширених форматах файлів (у т.ч. документи Microsoft Word, електронні таблиці, PDF, RTF тощо). Базова функція виявлення плагіату побудована на сучасних технологіях глибокого пошуку з підсилювачем результатів порівняння із понад 16 млрд проіндексованих веб-сторінок та з мільярдами матеріалів з відкритим кодом, доступних публічно в мережі інтернет. Причому можна аналізувати на предмет оригінальності документи в одному або кількох сховищах, порівнювати документи між собою, здійснювати масовий пошук  для визначення всіх можливих збігів за допомогою перехресного порівняння великого пакету завдань. Також сервіс забезпечує  комплексну перевірку читабельності – аналізує текст з ключовими словами, визначає його складність та придатність для певної цільової аудиторії; має інструмент виключення цитат та бібліографії для академічних користувачів, що допомагає налаштувати сканований контент для звітів і виявляти плагіат відповідно до вимог користувача. Є детектор контенту, згенерованого інструментами штучного інтелекту. Звіти про оригінальність містять кольорову розмітку із посиланнями на джерела та вказуванням рівня подібності. Інтерфейс Plagiarism Checker X доступний сімома мовами: англійською, іспанською, французькою, німецькою, італійською, голландською та португальською, а сам сервіс здатний працювати із понад 250 мовами.  Він найбільш популярний у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Індії, Індонезії, Малайзії, Єгипеті.

Детальніше:  https://plagiarismcheckerx.com/, https://plagiarismcheckerx.com/online-plagiarism

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям 

2025-11-20
Share
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТРАХУВАННЯ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТРАХУВАННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.  

Sorry, this entry is only available in Українська.

Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.  

(3.1) Відкритий код – усе програмне забезпечення та нематеріальні активи, необхідні для роботи інфраструктури, повинні бути доступні за ліцензією з відкритим кодом. Це не стосується іншого програмного забезпечення, яке може бути пов’язане з функціонуванням організації. (3.2) Забезпечення відкритого та безпечного доступу до даних у рамках правових та етичних обмежень – для підтримки потенційної реплікації, інфраструктура повинна зробити всі відповідні дані відкритими, дотримуючись найкращих практик. Це має бути збалансовано з дотриманням вимог конфіденційності, захисту даних та безпеки. Організації повинні мати чітку політику, яка визначає, як будуть оброблятися особисті або конфіденційні дані, особливо у разі передачі до іншої організації, щоб забезпечити безперервність, дотримання законодавства та відповідальне управління. (3.3) Доступність та збереження – недостатньо, щоб контент, дані та програмне забезпечення були «відкритими», якщо немає практичного способу їх отримати. Ці ресурси повинні бути легкодоступними з чіткою публічною документацією про те, де вони знаходяться та як до них отримати доступ, а також з відкритою ліцензією, де це можливо. Недостатньо, щоб були доступні «відкриті» ресурси. Важливо зберігати контент, дані та програмне забезпечення принаймні в одному надійному цифровому архіві третьої сторони. (3.4) Незаявлення патентних прав  – організація повинна дотримуватися політики або домовленості щодо незаявлення патентних прав. Організація може отримувати патенти для захисту власної діяльності, але не використовувати їх для запобігання тиражування інфраструктури спільнотою.

(3.5) Пріоритет сумісності та відкритим стандартам для забезпечення безперервності та стійкості – інфраструктури повинні приймати та підтримувати широко визнані відкриті стандарти – як формальні, так і фактичні – щоб гарантувати, що системи, дані та послуги можна реплікувати, мігрувати або інтегрувати з мінімальними перебоями без використання власних розширень або програмного забезпечення. Де це доречно, організації повинні документувати залежності від стандартів.

Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука, #НРАТ_ВідкритіДані

2025-11-20
Share
ШІ МАЄ СПОВІЛЬНЮВАТИ Й ДОПОМОГАТИ НАВЧАННЮ ЧЕРЕЗ РОЗДУМИ

ШІ МАЄ СПОВІЛЬНЮВАТИ Й ДОПОМОГАТИ НАВЧАННЮ ЧЕРЕЗ РОЗДУМИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сема Іллінґворта «Використовуйте генертивний ШІ, щоб сповільнитися й глибше замислитися».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сема Іллінґворта «Використовуйте генертивний ШІ, щоб сповільнитися й глибше замислитися».

У ній автор пропонує переглянути поширену практику вищої освіти, коли генеративний штучний інтелект використовується для оптимізації та швидшого виконання завдань. Натомість він закликає застосовувати ці технології повільніше й усвідомленіше. Багатьох наразі турбує культ «ефективності», коли головною цінністю стає кількість та швидкість, адже це може призвести до «розмивання» суті академічної праці. Дійсно, ГШІ дозволяє автоматизувати велику кількість процесів, наприклад, підсумувати матеріали лекцій або відкоригувати чернетки. Але таке прискорення часто витісняє час для роздумів, обмірковування, постановки запитань і справжніх діалогів між викладачами, дослідниками та студентами. Сем пропонує альтернативний підхід — використати ГШІ як помічника для «повільного мислення». Наприклад, замість отримати миттєве резюме, можна попросити ШІ згенерувати контр­питання до викладеного матеріалу, які можуть стати стартовою точкою для групової дискусії. у рамках менторської підтримки  дослідників можна передавати ГШІ чернетки і просити проаналізувати нерозкриті питання, виявляти лакуни в роздумах, недоліки аргументації, шукати непідтверджені припущення чи наявні упередження. Це дозволить не просто редагувати текст за правилами академічного письма, а й глибоко переосмислювати  свої матеріали. Пропонується три «рецепти запитів», які не пришвидшують, а загострюють увагу: (1) «друге прочитання» – просити ШІ вказати ненавмисні припущення або упередження в тексті; (2) «контр-питання» – ГШІ має згенерувати запитання, які могли б кинути виклик викладеній ідеї; (3) «повільне резюме» – ГШІ надає стислий виклад матеріалу у форматі дослідницького запитання, необхідного для активізації наукової дискусії. Іллінґворт наголошує, що уповільнення з ГШІ — це не про марнування часу, а про важливу інвестицію, коли зекономлені хвилини слід вкладати в цікаві роздуми, діалог та рефлексію. Отже, замість перетворення ГШІ на інструмент прискорення, можна використовувати його, щоб розвивати уважність, допитливість і набувати навичок співпраці, що врешті-решт дозволить повернути центр уваги до суті вищої освіти.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/NtGQX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-11-19
Share